§ 19. Альдегіди

Склад і будова молекул альдегідів певного мірою вам уже відомі зі схеми, зображеної на рис. 2 (с. 68). Проаналізувавши її та рисунок 19.1, ви самостійно зможете визначити, з яких фрагментів складаються молекули альдегідів, і сформулювати визначення альдегідів як класу органічних сполук (зробіть це).

Рис. 19.1. Склад і будова молекул деяких альдегідів. 1. Метаналь (формальдегід, або мурашиний альдегід, – від лат. formica, що означає мурашка) – найпростіший з альдегідів. Біологічні зразки, законсервовані у формаліні – водному розчині метаналю. 2. Етаналь (ацетальдегід, оцтовий альдегід) – другий член гомологічного ряду аліфатичних насичених альдегідів, міститься в каві, стиглих фруктах, хлібі, утворюється в рослинах як продукт метаболізму. 3. Бензальдегід – головний компонент гіркої мигдалевої олії. 4. Цинамаль – складник коричної ефірної олії

• Складіть загальну молекулярну формулу насичених альдегідів і порівняйте із загальною молекулярною формулою насичених одноатомних спиртів.

Систематична номенклатура альдегідів. Назви альдегідів згідно з правилами IUPAC будують з назви відповідного вуглеводню додаванням суфікса -аль:

Перед коренем назви записують бічні замісники, зазначають їхнє положення й кількість. Нумерацію карбонового ланцюга починають з атома Карбону альдегідної групи:

• Назвіть альдегід, структурну формулу якого позначено (г), за систематичною номенклатурою.

Цікаво і пізнавально

Назву «альдегід» запропонував німецький хімік Юстус фон Лібіх як скорочення латинського alcohol dehydrogenatus – дегідрогенізований спирт.

Фізичні властивості альдегідів закономірно змінюються в гомологічному ряду. Як саме? Перший представник гомологічного ряду альдегідів – метаналь – за звичайних умов є газуватою речовиною, альдегіди складу С₂-С₁₂ нерозгалуженої будови – рідини, від С₁₃ і довше – тверді речовини. Зі збільшенням молекулярної маси альдегідів збільшуються значення величин їхньої в’язкості й густини (поясніть чому).

Порівняно зі спиртами температури кипіння альдегідів нижчі. Поміркуймо чому. У їхніх молекулах немає атома Гідрогену, сполученого з атомом елемента, який має високу електронегативність (пригадайте, які це елементи). Тож між молекулами альдегідів, на відміну від спиртів, не утворюються водневі зв’язки.

Натомість атоми Оксигену альдегідної групи здатні утворювати водневі зв’язки з атомами Гідрогену молекул води, тому вони більш розчинні у воді, ніж вуглеводні, але менше, ніж спирти. З подовженням карбонового ланцюга розчинність альдегідів у воді зменшується, альдегіди добре розчиняються в етанолі, бензені тощо (поясніть ці факти).

Нижчі альдегіди мають різкий характерний запах. Вищим альдегідам притаманний запах, подібний до запаху погашеної свічки 1 . Він стає приємним за розведення до 1 % й менше. Запах деканалю (С₁₀) має відтінок цедри, запах альдегіду С₁₂ – лілії та фіалки. Більше про запахи деяких альдегідів ви дізнаєтеся з рисунка 19.2.

1 Свічковий запах зумовлений жирними альдегідами, продуктами неповного окиснення вуглеводнів.

Рис. 19.2. 1. Гексаналь має запах свіжоскошеної трави. Картина «Сінокіс» (1900) українського маляра Миколи Пимоненка. 2. Нонаналю в чистому вигляді притаманний сильний солодкуватий запах жиру. За великого розведення він набуває запаху троянд. Картина «Мальви та троянди» (1954-1958) української мисткині Катерини Білокур

Цікаво і пізнавально

• Назвіть ці альдегіди за систематичною номенклатурою, узявши до уваги, що 11 позначають префіксом ундека-, 12 – додека-, 13 – тридека-, 14 – тетрадека- тощо.

Характерні хімічні властивості етаналю ґрунтуються на окисно-відновних реакціях. Пригадайте, етаналь є продуктом часткового окиснення етанолу, яке відбувається внаслідок відщеплення молекули водню від молекули спирту. Тож, вочевидь, продуктом часткового відновлення етаналю є етанол, що утворюється в результаті приєднання молекули водню за місцем кратного зв’язку С=О:

Це є ще одним підтвердженням існування генетичних зв’язків між класами органічних сполук, зокрема – альдегідами й спиртами, та значним числом оборотних реакцій за участі органічних речовин.

Етаналь легко окиснюється, зокрема, амоніачним розчином аргентум(І) оксиду й свіжодобутим купрум(ІІ) гідроксидом. Ці реакції є якісними реакціями на альдегіди. Виконаймо їх.

У скляну, чисто вимиту 1 круглодонну колбу з водним розчином етаналю або метаналю доллємо амоніачний розчин аргентум(І) оксиду й зануримо колбу в посудину з окропом. У результаті перебігу реакції на стінках колби утвориться тонкий осад срібла (рис. 19.3).

1 Чистота поверхні, яку сріблять у такий спосіб, дуже важлива для отримання рівного дзеркального шару срібла. Якщо поверхня не буде ідеально чистою, срібне покриття матиме дефекти або замість дзеркальної поверхні утвориться темно-сірий осад срібла.

Рис. 19.3. 1. Реакція «срібного дзеркала»: блискучий результат! 2. Магія виготовлення ялинкових прикрас ґрунтується на хімічному перетворенні

Цікаво і пізнавально

У 1946 році на Київщині відкрито Клавдіївську фабрику ялинкових прикрас. І дотепер на ній зі скляних трубок вручну видувають легкі й тонкі кулі, які вручну сріблять ізсередини й упродовж доби висушують. За день майстер або майстриня сріблять близько 2000 куль. Шар срібла на стінках куль надає їм міцності та глянсового блиску. Потім кулі фарбують іззовні в різні кольори і, нарешті, розписують.

У загальному вигляді спрощена схема реакції «срібного дзеркала» за участі альдегідів така:

а) у загальному вигляді; б) у конкретному випадку – за участі етаналю).

Альдегіди також можна окиснити в лужному середовищі купрум(ІІ) гідроксидом. Добудемо його реакцією обміну між сіллю й лугом у розчині (складіть рівняння цієї реакції, опишіть явища, що супроводжують її перебіг), добавимо до нього водний розчин альдегіду та обережно нагріємо. Блакитний осад купрум(ІІ) гідроксиду перетвориться на жовтий осад купрум(І) гідроксиду, який за подальшого нагрівання перетвориться на цегляно-червоний купрум(І) оксид (рис. 19.4).

Рис. 19.4. Окиснення альдегіду свіжодобутим купрум(ІІ) гідроксидом. На цій реакції ґрунтується метод визначення моносахаридів у біологічних рідинах, зокрема в крові й у сечі, винайдений німецьким хіміком Карлом Августом Троммером у 1841 році

Схема цієї реакції за участі етаналю така:

• Перетворіть схему цієї реакції на хімічне рівняння. Назвіть за систематичною номенклатурою продукт окиснення етаналю, наведіть тривіальну назву цієї речовини. Як можна довести її утворення?

• Поміркуйте, яка характеристична група є в молекулах таких моносахаридів.

Добування етаналю здійснюють у різні способи, два з яких ви вже знаєте. Це каталітична гідратація етину й часткове окиснення етанолу (складіть рівняння цих реакцій, проконтролюйте правильність виконання завдання: див. параграфи 11, 15).

Застосування та вплив на довкілля альдегідів зумовлені їхніми властивостями. Метаналь використовують у виробництві синтетичних смол, клеїв, полімерних матеріалів, лікарських засобів, вибухівки та як дезінфікувальний засіб і консервант біологічних препаратів. Етаналь – проміжний продукт у багатьох органічних синтезах 1 . Деякі альдегіди, переважно ті, у карбоновому ланцюзі яких від 8 до 12 атомів Карбону, використовують як складники парфумерних композицій та ароматів (рис. 19.5).

1 Промисловий спосіб добування етанової (оцтової) кислоти частковим окисненням етаналю тепер замінено на більш ефективні.

Рис. 19.5. Застосування альдегідів. 1. «Формідрон» – перевірений часом дезінфікувальний і дезодорувальний засіб. Уміст метаналю в ньому становить 10 %. 2. Хоч до рани прикладай! БФ-6 – медичний клей для обробляння незначних ушкоджень шкіри – завжди має бути напохваті. Його складником є полімер полівінілбутираль, для синтезу якого використовують альдегід бутаналь. 3. Складниками парфумів Chanel № 5, що свого часу (1921) стали технологічною новинкою, є синтетичні альдегіди

• Проаналізуйте інформацію про застосування альдегідів, джерелами якої є рисунки до цього параграфа і наведені далі відомості, щоб самостійно дійти висновків про користь і шкоду альдегідів.

Метаналь має специфічні токсичні властивості. Він утворюється внаслідок неповного згоряння палива, тому міститься у викидах теплоелектростанцій, автомобільних вихлопах, тютюновому димі тощо. Також потрапляє в повітря в результаті поступового розкладання формальдегідних смол, якими просочують деревноволокнисті та деревностружкові плити, які використовують для виготовлення меблів. Тож, щоб запобігти хронічному отруєнню метаналем, потрібно мінімізувати його надходження до помешкання.

• Запропонуйте, як це зробити.

ПРО ГОЛОВНЕ

• Назви альдегідів згідно з правилами IUPAC будують з назви відповідного вуглеводню з додаванням суфікса -аль

• Фізичні властивості альдегідів закономірно змінюються в гомологічному ряду.

• Характерні хімічні властивості етаналю ґрунтуються на окисно-відновних реакціях:

• Етаналь можна добути каталітичною гідратацією етину й частковим окисненням етанолу.

• Застосування й уплив на довкілля альдегідів зумовлений їхніми властивостями.

Перевірте себе

1. Які речовини називають альдегідами? 2. Яка загальна формула альдегідів? 3. Як назвати альдегід за систематичною номенклатурою? 4. Реакції яких типів характерні для альдегідів? 5. За допомогою яких реактивів можна довести, що в молекулі речовини є альдегідна група? 6. Які є способи добування етаналю? 7. Для чого застосовують альдегіди? 8. Як упливають альдегіди на довкілля й здоров’я людини?

Застосуйте свої знання й уміння

9. Складіть формули всіх структурних ізомерів гексаналю й назвіть їх за систематичною номенклатурою. *10. Проаналізуйте структурні формули запашних речовин (рис. 19.6), які в парфумерії зазвичай називають альдегідами. Чи всі вони є представниками альдегідів – класу органічних сполук? Обґрунтуйте свою думку. Чи є поміж цих речовин ненасичені сполуки? 11. Є дві пронумеровані пробірки. Одна – з водним розчином гліцеролу, інша – з водним розчином метаналю. Запропонуйте декілька способів розпізнавання цих речовин. 12. Складіть рівняння реакцій, що відповідають перетворенням: а) етанол → 1 етен → 2 етин → 3 етаналь; б) етаналь → 1 етанол → 2 етаналь → 3 етанова кислота. 13. У Каліфорнійському університеті Девіса 2009 р. нонаналь ідентифіковано як сполуку, що своїм запахом приваблює комарів (лат. Сulех) – переносників багатьох небезпечних захворювань, зокрема лихоманки Західного Нілу, японського енцефаліту, пташиної малярії тощо. Поясніть і оцініть практичне значення цього відкриття. 14. Обчисліть масу (г) етанової кислоти, яку можна добути окисненням технічного етаналю масою 600 г, масова частка домішок у якому становить 2 %.

Рис. 19.6. Скажи мені, альдегід чи ні?

Творча майстерня

15. Складіть рефлексивну карту за матеріалами параграфа.

Дізнайтеся більше

• https://www.youtube.com/watch?v=Nipbnb1YaAI
• https://www.youtube.com/watch?v=ELWiFFtEjM4
• https://www.youtube.com/watch?v=2P8rgwSLWkg
• https://www.youtube.com/watch?v=VKZvvFM1dW8
• https://www.youtube.com/watch?v=dQzZX2jYrS8

Презентація: “Альдегіди. Склад та будова молекул. Ізомерія альдегідів. Властивості, добування та застосування”

Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких атом Гідрогену заміщений на альдегідну групу. Загальна формула альдегідів:

Загальна формула насичених альдегідів

Молекула альдегідів містить: Альдегідну групу. Молекула утворена ковалентним полярним зв’язком. Електронна густина подвійного зв’язку зміщена в бік атома найбільш електронегативного елемента Оксигену:

Назви альдегідів. Назва відповідного вуглеводню (при цьому враховуються усі атоми головного карбонового ланцюга в молекулі альдегіду) Закінчення –аль+

Гомологічний ряд альдегідів

Характерна структурна ізомерія. Систематичні назви альдегідів складають, дотримуючись такої самої послідовності, що і для алканів. Лише нумерацію в ланцюзі починають з атома Карбону альдегідної групи.Ізомерія альдегідів

Фізичні властивості Найпростіший альдегід — метаналь НСНО — за звичайних умов є газом, що має різкий запах і добре розчиняється у воді. Етаналь СН3 СНО та інші альдегіди з невеликими молекулярними масами — рідини з неприємним, іноді задушливим запахом, розчинні у воді. Вищі альдегіди мають приємний запах, завдяки чому їх використовують у парфумерії. Нижчі альдегіди досить добре розчиняються у воді, зі збільшенням вуглеводневого ланцюга розчинність у воді зменшується.

Температури кипіння альдегідів нижчі, ніж відповідних спиртів. Це пояснюється відсутністю водневих зв’язків між молекулами альдегіду.

Хімічні властивостіЧерез наявність у карбонільній групі подвійного зв’язку альдегіди можуть вступати в реакції приєднання та реакції окиснення.1. Реакції приєднання. Альдегіди взаємодіють із воднем за наявності каталізатора й перетворюються на первинні спирти:

1. Альдегіди легко окиснюються (киснем повітря, розчином калій перманганату, іншими речовинами) з утворенням відповідних карбонових кислот: Реакції окиснення 2. Реакцієя «срібного дзеркала»; вона є якісною на альдегідну групу.

3. В іншій якісній реакції на альдегідну групу використовують свіжоосаджений купрум(ІІ) гідроксид. Блакитний колір осаду сполуки Купруму під час нагрівання з альдегідом змінюється на жовтий унаслідок утворення купрум(І) гідроксиду, а потім — на оранжево-червоний, який має купрум(І) оксид .

Добування альдегідів. У промисловості альдегіди добувають окисненням первинних спиртів і алкенів, іншими реакціями. Або етанолу: Промислові методи добування оцтового альдегіду (етаналю) ґрунтуються на реакціях окиснення етену:

Застосування. Метаналь, або формальдегід, є вихідною речовиною у виробництві фенолоформальдегідних смол Водний розчин формальдегіду з масовою часткою сполуки 40 % називають формаліном. Цей розчин використовують як дезінфекційний засіб і консервант біологічних препаратів. Із оцтового альдегіду отримують оцтову кислоту, етиловий спирт, низку інших органічних сполук. Деякі альдегіди, що мають приємний запах, використовують у парфумерії.

Фізіологічна дія. Багато альдегідів негативно впливають на нервову систему, подразнюють шкіру, спричиняють алергію. Метаналь і етаналь — канцерогенні речовини. Вони містяться в тютюновому димі, газових викидах двигунів внутрішнього згоряння.

Альдегіди — отримання, застосування, властивості

Будь-який представник класу органічних сполук, в якому вуглець має подвійний зв’язок з киснем, одинарний з воднем або іншим атомом, що позначається R в структурних схемах, називається альдегідом.

Більшість з цих речовин мають приємні запахи, і, в принципі, їх отримують досить просто — зі спиртів шляхом дегідрування для того, щоб використовувати в різних промислових цілях.

Опис

Майже всі альдегідні групи одного або різного гомологічного ряду піддаються широкому різноманіттю хімічних реакцій, включаючи полімеризацію. Їх поєднання з іншими типами молекул призводять до утворення так званих конденсаційних полімерів, які використовуються в пластмасах, наприклад бакеліт, в матеріалах, якими ламінують стільниці.

Альдегіди застосовуються як розчинники і парфумерні інгредієнти, а також є проміжними продуктами при виробництві барвників і фармацевтичних препаратів.

Деякі навіть беруть участь у фізіологічних процесах, будучи частиною:

• вітаміну А – важливий для людського зору;
• піридоксальфосфату – одна з форм вітаміну В₆;
• глюкози та інших редукованих цукрів;
• деяких природних і синтетичних гормонів.

Коли кисень утворює подвійний зв’язок з вуглецем, утворюється карбонільна функціональна група (КГ) — СНО. Таке поєднання дає широкий спектр функціональних можливостей.

Структура і номенклатура

У формальдегіді, найпростішому альдегіді, молекула пов’язана з двома атомами водню, а у всіх інших з одним. Його формула – HCHO, а, наприклад, ацетальдегід виглядає як CH₃CHO. Вуглець, пов’язаний з карбонільною групою, може бути частиною алкільних або неалкільних груп, або вони можуть бути:

Органічні сполуки з двома альдегідними групами – це діальдегіди. Існує два основних способи іменування альдегідів.

Перший – заснований на системі, що використовується Міжнародним союзом теоретичної та прикладної хімії, і його часто називають систематичною номенклатурою. Цей метод передбачає найдовший ланцюг атомів вуглецю, що містить карбонільну групу в якості вихідного алкана. При цьому не прийнято використовувати числове визначення карбонільної групи, оскільки вона завжди знаходиться в кінці батьківського ланцюга. Наприклад, назва може бути 2-метилбутаналь, або ізомасляний альдегід буде вказаний як 2-метилпропаналь.

Другий метод – загальна номенклатура. Він полягає в тому, щоб називати сполуки за загальним найменуванням відповідної карбонової кислоти. Тобто структура та ж, що і у альдегіду, тільки замість CHO з’являється COOH, як у оцтової кислоти — CH₃COOH або C₂H₄O₂. Приклад використання методів на загальному імені CH₂=CHCHO:

• за нормами міжнародного союзу з’єднання буде називатися-2-пропеналь;
• за загальною номенклатурою – акролеїн (назва походить від акрилової кислоти, батьківської карбонової групи).

До альдегідів відносять, наприклад:

• формальдегід – CH₂O (метаналь, мурашиний альдегід);
• ацетальдегід — C₂H₄O (етаналь, оцтовий альдегід);
• пропіоновий альдегід (пропаналь);
• бутіральдегід (бутаналь);
• пентаналь або валеріановий альдегід та інші.

Відмінні властивості

Єдина структурна відмінність між вуглеводнями і альдегідами полягає в наявності у останньої КГ, яка і несе відповідальність за відмінність у властивостях, як фізичних, так і хімічних. Карбонільна група спочатку полярна, тобто електрони, складовий зв’язок яких C=O, притягуються ближче до кисню, ніж до вуглецю. Це дає першому частковий негативний заряд, а другому – позитивний.

Важливі фізичні властивості:

• Температури плавлення і кипіння карбонілвмісних сполук значно вище, ніж у тих, що складаються тільки з вуглецю і водню. Наприклад, бутан (CH₃CH₂CH₂CH₃), пропаналь (CH₃CH₂CHO) і ацетон (CH₃COCH₃) мають однакову молекулярну масу, але вуглеводневий бутан закипає вже при 0 градусів Цельсія, тоді як ацетон тільки при +56. Ацетальдегід кипить при кімнатній температурі, валеріановий — при +100,4 градусах Цельсія, а ізовалеріановий — при +92,5. Інші альдегіди, за винятком високомолекулярних, у звичайних умовах являють собою рідини.
• Вуглеводні нерозчинні у воді, тому що водні молекули полярні. Однак альдегіди з менш ніж приблизно п’ятьма атомами вуглецю можуть розчинятися, але вуглеводнева частина їх молекул вище цього числа робить їх нерозчинними.

Альдегіди мають високий дипольний момент щодо інших вуглеводневих сполук. Слід зазначити, що є ще сполука зі схожим складом — C_nH_2nO. Вони також містять карбонільну групу, пов’язану з двома радикалами вуглеводню, і мають характерну ізомерію – кетони. Хімічні властивості кетонів дещо відрізняються від альдегідних, це можна наочно побачити, якщо скласти порівняльну таблицю.

Промислове виробництво

Оскільки ці речовини є важливими будівельними блоками в органічній хімії, вони використовуються для синтезу багатьох інших сполук, тому наука знає багато способів їх отримання.

• Окиснення. Один з основних методів. Первинні спирти можуть бути окислені до альдегідів (RCH₂OH до RCHO, де R — алкільна або арильна група). Це зазвичай нелегко зробити, тому що більшість реагентів будуть додатково окислювати альдегід до карбонової кислоти. Тому для виробництва в промислових масштабах первинний спирт пропускають через гарячий каталізатор — гідроксид міді, а іноді через аміачний розчин оксиду срібла (реакція «срібного дзеркала»). Однак цей спосіб не підходить для невеликих лабораторій, для таких обсягів вигідніше використовувати інший реактив — хлорхромат піридинію. Наприклад, шляхом окислення метанолу отримують мурашину кислоту – CH₂O₂.
• Метод відновлення карбонових кислот до альдегідів в один етап був би корисний, але не було розроблено ніякого загального способу досягнення цієї мети. Однак ацилхлориди відновлюються кількома реагентами.
• Формильнуюгрупу (-CHO) можна помістити в ароматичне кільце декількома способами (ArH до ArCHO). Найпоширеніший називається реакція Реймера-Тімана: феноли перетворюються в фенольні альдегіди шляхом обробки хлороформом в основному розчині.
• Ацетилен, який являє собою алкін, реагує з водою в присутності солей ртуті з утворенням ацетальдегіду.
• У процесі, що називається гідроформілюванням, алкени можуть бути оброблені монооксидом вуглецю (CO), воднем (H₂) та каталізатором на основі перехідного металу. Каталізація проводиться найчастіше кобальтом (Co), родієм (Rh) або рутенієм (Ru), з отриманням альдегідів. Наприклад, використання такого методу дає суміш бутаналю і 2-метилпропаналя.

Гідроформілювання є більш важливим методом для комерційного застосування, де він відомий як оксопроцес, ніж для лабораторних синтезів.

Оксоальдегіди самі по собі не мають великого значення в якості кінцевих продуктів. Зазвичай вони відновлюються до спиртів або окислюються до карбонових кислот. Оксоспирти використовуються як сировина для синтезу миючих засобів і текстильних волокон. Оксокарбонові кислоти перетворюються в складні ефіри і застосовуються як промислові або лабораторні розчинники.

Де і як використовуються альдегіди

Сотні окремих альдегідних сполук щодня використовуються хіміками для синтезу інших речовин, але вони менш важливі в промисловому виробництві, тобто в масштабі тонн.

Тільки формальдегід широко використовується у всьому світі, що визначається загальним обсягом використовуваної хімічного речовини в рік. Отримують його шляхом окислення метанолу. В результаті з’єднання являє собою газ, але зазвичай його застосовують у вигляді 37% водного розчину, званого формаліном. Використовують його для дублення, консервації та бальзамування, а також як бактерицидний, фунгіцидний та інсектицидний засіб для обробки рослин.

Наприклад, синтетична смола бакеліт утворюється під час реакції між формальдегідом і фенолом. Це не просто лінійний ланцюжок, а ціла тривимірна структура. Такі полімери використовуються не тільки як пластмаси, але і, найчастіше, з них роблять клей і різні покриття. Наприклад, фанера складається з тонких шарів дерева, склеєних одним з таких з’єднань.

Інші альдегіди промислового значення, в основному, використовують як розчинники, ароматизатори. Вони також є проміжними продуктами при виготовленні пластмас, барвників і фармацевтичних препаратів, це:

Деякі альдегідні сполуки зустрічаються в природі. Серед них:

• бензальдегід – забезпечує запах і смак мигдального горіха;
• коричний альдегід, або масло кориці;
• ванілін – основний ароматизатор ванільних бобів.

Крім того, деякі альдегіди приймають активну участь в біологічному житті людей та інших живих організмів.

Прикладами таких сполук є:

• Вуглеводи, включаючи цукор, крохмаль і целюлозу, які засновані на сполуках, що володіють альдегідною або кетоновою групою поряд з гідроксильною.
• Стероїдні гормони, багато з яких, включаючи прогестерон, тестостерон, кортизон та альдостерон, є кетонами.
• Ретиналь альдегід, який після об’єднання з білком в сітківці ока, що утворює родопсин, є основною сполукою, що бере участь в процесі зору.

Альдегіди з високою молекулярною масою, наприклад, бензальдегід, фенілацетальдегід (фенілоцтовий альдегід) мають приємний запах і містяться в ефірних оліях деяких рослин. Тому такі сполуки часто використовуються для виробництва парфумерії. Духи з їх використанням можуть бути квітковими, фруктовими або цитрусовими.

Вплив на людину

Очевидно, що не всі альдегідні сполуки є безпечними. Наприклад, ацетальдегід – його молекули завжди в низьких концентраціях циркулюють в людській крові. Ця речовина – канцероген і може завдати шкоди організму, а її тривалий вплив здатен привести до раку та інших важких системних захворювань.

Потрібно сказати, що ацетальдегід виробляється в тілі людини в ході фізіологічних процесів, але здорова печінка в силах розщепити цю речовину до безпечних сполук.

Недолік ацетальдегіддегідрогенази (спеціального ферменту) призводить до накопичення альдегідів і збільшує ризик розвитку онкопатологій травної системи. Зовнішні джерела ацетальдегіду:

• Алкоголь. Вживання навіть якісних алкогольних напоїв різко підвищує концентрацію токсичної сполуки в крові до дуже високих рівнів протягом короткого періоду часу (2-4 години). Етанол швидко перетворюється в ацетальдегід.
• Сигаретний дим. У процесі горіння тютюну утворюється альдегід, що вдихається людиною, при цьому ризику схильні не тільки самі курці, але також люди, які знаходяться поруч.
• Забруднене повітря. У приміщеннях джерелом альдегідів можуть стати будівельні матеріали, покриття для підлоги, фарби і оброблена деревина. Вихлопні гази від транспортних засобів, робота електростанцій і заводів, спалювання сміття — основні причини появи токсичних сполук на відкритих просторах.
• Їжа . Ферментовані продукти харчування та напої, молочні продукти, чай, кава, хліб, стиглі фрукти містять різні рівні ацетальдегіду. Вживання великої кількості рафінованого цукру призводить до збільшення вмісту альдегідів в крові.

Тривала дія ацетальдегіду на організм людини збільшує ризик розвитку таких патологій, як цироз печінки, рак шлунка і стравоходу, остеопороз та хвороба Альцгеймера.