Як зробити компостну яму на дачі своїми руками?

Компостна яма своїми руками – це не так складно, як може здатися на перший погляд. Облаштування території та наповнення її компостом не потребує особливого досвіду, складних інструментів та рідкісних матеріалів. Більш того, існує маса прийомів, які дозволяють облаштувати компостну яму на дачі або прибудинковій ділянці мало не з підручних матеріалів: бочки, відра, дерев’яного ящика тощо.

Навіщо потрібна компостна яма? Вона виконує одразу кілька важливих функцій. По-перше, це зручний спосіб утилізації сміття органічного походження: залишки їжі, листя, шкірка овочів – все це можна втрамбувати в яму. По-друге, компост – це чудове органічне добриво, яке підвищує родючість ґрунту. Тобто однією дією ви вирішуєте одразу дві проблеми.

Сьогодні ми розповімо, якою має бути правильна компостна яма, як вибрати місце її розташування та на які етапи поділяється її облаштування.

Принцип роботи компостної ями

Що таке компостна купа? Це яма, яка облаштовується у землі з метою формування натурального субстрату. Він служить органічним добривом, яке можна використовувати для збагачення ґрунту.

Важливо зрозуміти принцип влаштування компостної ями, щоб розібратися, як вона працює. Насправді компост – це продукт, отриманий у процесі гниття органічних відходів. Звичайно, для цього відходи не просто скидають в одну купу та засипають землею. Для отримання компосту необхідно створити оптимальні умови в ямі: доступ кисню та вологи. Саме тому купу періодично струшують та поливають.

У середньому на отримання субстрату йде близько 2-х років. Прискорити процес можна додаванням спеціальних бактерій.

Які бувають компостні ями?

Перед тим як зробити компостну яму, важливо розібратися, які матеріали для її облаштування використовуються. Це можуть бути як готові ємності, так і створені з підручних матеріалів. Ми розберемо найпопулярніші варіанти:

Готовий пластиковий компостний контейнер

Це так званий садовий компостер. Своїми руками встановити такий контейнер можна за кілька годин. Більше того, це не просто пластикова ємність. Такі контейнери спроектовані з урахуванням усіх особливостей формування гумусу. Серед їхніх переваг:

• акуратний зовнішній вигляд;
• різноманітність об’ємів – ви можете вибрати контейнер будь-якої форми та розміру;
• компактність – ємність легко розміщується в ямі і не впливає на ландшафтний дизайн (для більшого маскування її фарбують у зелений колір);
• невелика вага та продаж у розібраному вигляді для простого транспортування компостера.

За допомогою такого контейнера ви можете організувати також і силосну яму своїми руками. А це чудова альтернатива кормам для сільськогосподарських тварин.

Саморобний дерев’яний контейнер

Ви можете зробити ящик для компосту. Щоправда, для цього потрібні відповідні інструменти та вміння з ними працювати. Якщо ви не хочете витрачати час на створення ящика, його можна замовити у столяра. Головне – правильно провести виміри та сказати точні розміри ємності для компосту.

Необхідні матеріали: 24 дошки 150х15 см. Деревину вибирайте якісну, стійку до підвищеної вологості, перепадів температур.

Робіть ящик, формуючи пази таким чином, щоб дошки могли вільно виходити. Це потрібно для того, щоб у разі необхідності замінити складові ємності, які набухли або почали гнити.

Компостний кошик

Це сучасна компостна яма, яка також відрізняється простотою установки. Виготовляється така ємність із металевої сітки, зробити її може навіть садівник-початківець. Все, що вам знадобиться, це:

• зварна сітка 3х1 м – бажано, щоб вона мала антикорозійне покриття;
• плівка з поліетилену відповідних розмірів;
• затискачі для закріплення плівки;
• дріт для фіксації сітки;
• плоскогубці;
• ножиці;
• лінійка.

Далі все просто: ви формуєте сітку, всередину укладаєте плівку та закріплюєте її затискачами.

З чого ще роблять компостні ями?

Ми вже говорили, що компостні ями облаштовуються із різноманітних підручних матеріалів. Що ще входить у це поняття, крім пластикових кошиків та дерев’яних ящиків? Ви можете зробити ємність з:

• бетону – дуже дорога, але при цьому довговічна споруда;
• шифер – бюджетний варіант, актуальний, якщо після будівельних робіт залишилися листи шиферу.

Можна також сформувати компостну яму безпосередньо в ґрунті або залишати органічні відходи відкрито, складаючи їх у стог.

Вибір місця для перегнійної ями

Перед тим як обладнати компостну яму, необхідно вибрати місце її розміщення. Ретельно обдумайте, де буде облаштовано місце формування компосту, оскільки переносити купу з однієї ділянки на іншу неможливо. У такому разі буде необхідно провести повний демонтаж ями.

Серед ключових аспектів, на які важливо звертати увагу:

Відстань до будинку

Продумайте місце розташування перегнійної ями таким чином, щоб вона була подалі від:

Чому це так важливо? По-перше, запахи, які долинають від компостної ями, навряд чи сподобаються мешканцям будинку. А по-друге, зовнішній вигляд компостної купи теж не викликає естетичного захоплення. Навряд чи ви зможете вписати її у ландшафтний дизайн.

А отже, краще розмістити яму подалі від місця, де ви живете та відпочиваєте.

Відстань до водоймищ

До водоймищ у цьому випадку належать як колодязі, так і природні озера та річки з чистою питною водою. Відстань до найближчого джерела води має становити щонайменше 25 метрів. Це правило дозволяє зберегти воду чистою та уникнути її забруднення відходами.

Підвітряна сторона

Вітер може дмухати в різні боки. Однак поставивши яму на протягу, ви сприятимете тому, що запахи від неї доноситимуться до ваших сусідів. Так, компостна купа повинна добре продуватись, циркуляція повітря – одне з головних правил отримання органічного субстрату.

Однак простежте, щоб вітер не дмухав безпосередньо до сусіднього будинку.

Прохід до ями

Обладнання компостної ями передбачає постійну роботу біля неї. Тобто ви не просто формуєте поглиблення, скидаєте в нього відходи та забуваєте на два роки. Вам потрібно постійно підносити нові відходи, перемішувати компост, забирати його тощо

Тому важливий зручний прохід до ями, а також місце навколо неї, що дозволяє перемішувати компост, занурювати та вивозити готовий субстрат.

Як зробити компостну яму своїми руками?

Тепер переходимо до облаштування компостної ями власноруч. Весь процес можна розділити на кілька послідовних етапів:

Облаштування ями для розміщення компосту

Для початку приступаємо до організації вигрібної ями. Важливо заздалегідь визначити розміри та глибину.

Зверніть увагу, що при формуванні глибокої ями створити правильну вентиляцію буде набагато складніше.

Оптимальною вважається глибина 45-50 см. У сформовану яму викладається ємність.

Наповнення ями

Конструкція компостної ями передбачає не лише підготовку поглиблення та встановлення ящиків чи контейнерів, а й заповнення ємності. Важливо по черзі укладати усі необхідні складові. Для дерев’яних ящиків, наприклад, утрамбовується все так:

• гілки, що виконують функцію дренажу;
• зверху – вапно, засипайте його висотою до 80 мм;
• безпосередньо відходи;
• шар ґрунту;
• другий шар відходів;
• зола;
• ґрунт.

При цьому «рецепт» може змінюватись. Згодом ви зможете визначити саме таке наповнення ящиків, яке вам підходить.

Догляд за компостною ямою

Тепер давайте розберемося, як доглядати компостну яму. Важливо дотримуватися основних вимог:

1. Перемішуйте купу приблизно один раз на місяць. Важливо, щоб органічні відходи регулярно збагачувалися киснем. Це допоможе уникнути загноєння. При цьому не обов’язково перелопачувати яму – достатньо просто проколювати її вилами, щоб повітря надійшло всередину.
2. Слідкуйте за вологістю та у разі необхідності поливайте компостну яму. Головне не переборщити з поливом. Велика кількість вологи може витіснити кисень. Тому при затяжних дощах краще накривати купу захисною плівкою.
3. Для прискорення отримання субстрату слідкуйте за кількістю азоту та у разі необхідності додавайте гноївку.

Фото компостної ями

Щоб зрозуміти, як красиво оформити компостну яму, важливо не лише розібратися у тонкощах її облаштування, а й вивчити реальні приклади. Ми підготували фотографії цікавих рішень, які ви легко можете втілити у життя на своїй ділянці:

4 способи, як зробити компостну яму на дачі та правильно її облаштувати

Питанням, як зробити компостну яму на дачі своїми руками, задаються практично всі власники заміських ділянок, які використовують землю для вирощування овочів та фруктів. Не завадить вона і тим, хто приїжджає на дачу тільки відпочивати, адже якось треба утилізувати харчові відходи, скошену з газону траву та опале листя. Компостер допоможе вирішити не тільки цю проблему, але й дозволить отримувати безкоштовне біодобрив для будь-яких культур, що вирощуються. Він не складний у виготовленні, причому є кілька варіантів його облаштування, які будуть описані в статті.

За наявності компостної ями проблему утилізації харчових відходів буде вирішено Джерело vosaduly.ru

Де розмістити

Перед тим як зробити компостну яму на дачі своїми силами, для неї потрібно знайти потрібне місце. Це досить важливий момент, тому що у разі незручного розташування перенести наповнений компостер буде складно без його демонтажу.

При виборі місця слід враховувати певні вимоги та рекомендації.

Це пов’язано не тільки з неприємним видом ями з покидьками, що розкладаються, але і з вихідними від неї запахами, що рояться поруч комахами, які можуть проникнути і в будинок.

Відстань до нього має бути 25 і більше метрів. На ділянці з ухилом яму для компостування намагаються розміщувати в нижній точці, але при цьому дотримуватися зазначеної відстані до сусідського джерела води.

Спрейні відходи потребують доступу повітря, тому бажано, щоб вони добре продувались вітром, але він не забирав запахи у бік свого чи сусідніх будинків.

Споруда розташовують так, щоб до неї можна було вільно підійти або підвезти тачку для додавання сировини, зручно працювати при перевертанні компосту, що зріє, або навантаженні і вивезенні готового.

Вимоги до конструкції

Щоб із харчових та рослинних відходів вийшов якісний гумус, вони мають не гнити, а переперевати. Для цього необхідно забезпечити вихідну сировину доступом повітря, підтримувати її у вологому стані та створити інші умови для активної діяльності бактерій. Зробити це можна тільки якщо знати, як правильно зробити компостну яму на дачі.

За його спорудження важливо враховувати кілька чинників.

• Відходи переробляють на компост земляні черв’яки та аеробні бактерії, яким для нормальної життєдіяльності потрібен доступ кисню.

Для довідки! За відсутності повітря в товщі компостної маси в роботу вступають анаеробні бактерії, і сировина починає гнити, видаючи відповідні запахи.

• Цим же організмам потрібно тепло, без якого їх активність уповільнюється або зовсім припиняється.
• Відходи краще перепрівають при постійно високій вологості.

Перед тим, як побудувати компостну яму на дачі своїми руками, щоб усі ці умови були дотримані, потрібно продумати його конструкцію. Вона багато в чому залежить від матеріалів виготовлення, положення щодо рівня ґрунту, мобільності споруди та інших факторів. Але основні вимоги можна окреслити.

• Щоб повітря проходило всередину огороджувальної конструкції, у її стінках необхідно робити щілини або отвори.
• Якщо компостер влаштовується нижче рівня землі у виритій ямі, вона не повинна бути надто глибокою, а її вміст доведеться частіше перевертати для провітрювання та збагачення киснем.
• Для потрапляння в контейнер земляних черв’яків його дно не повинно бути суцільним.
• Найкраще залишити основу земляною, щоб зайва волога вбиралася в неї, а в посушливі періоди проникала з ґрунту в прючу масу.
• На зиму слід передбачити можливість ізоляції компосту від холодного повітря шляхом закриття кришкою, соломою або загортання плівкою – в таких умовах усередині зберігатиметься позитивна температура, що виділяється компостом при дозріванні.

Порада! Бажано зводити споруду в тіні дерев або господарських споруд, щоб її вміст не пересихав під сонцем.

Певні вимоги пред’являються до розмірів компостної ями. Їх обсяг повинен становити близько 1 кубічного метра, щоб вміст не пересихав у спеку та виділяв достатню кількість тепла в морози. Тому габарити контейнера зазвичай роблять 100х100 см або 120х80 см у плані за глибини 100 см.

Якщо для потреб ділянки необхідний більший об’єм, розумніше зробити кілька компостників такого розміру замість одного великого, в якому згоряють відходи через занадто високу температуру.

Але це ще не всі умови для виготовлення правильного компостера. Він має бути ще й зручним для наповнення, роботи зі вмістом, вилучення готового добрива.

Щоб зрозуміти, як правильно зробити компостну яму на дачі своїми руками, уявіть, як ви вивантажуватимете з тачки сировину, ворушите її і т.д. Полегшити таку роботу можна, зробивши передню стінку знімної або відкривається. Також не варто робити стіни занадто високими – порівнюйте їх зі своїм зростанням.

Компостер зі знімною стінкою Джерело botanichka.ru

Способи виготовлення

Конструкцій компостної ями існує чимало, як і матеріалів її виготовлення. Багато садівників не морочаться і просто складають рослинні відходи в купу в непримітному куточку ділянки. Це теж цілком прийнятне та зручне рішення, але у нього є суттєві мінуси – така купа псує вигляд доглянутого саду та приваблює до себе бродячих тварин. Тому краще зробити спеціальний контейнер.

Спосіб 1 – заглиблений компостер

Це найпростіший і маловитратний спосіб, як облаштувати компостну яму на ділянці. Але для швидкого та якісного дозрівання гумусу вміст такої ями доведеться часто перемішувати.

Порада! Незалежно від конструкції, компостер бажано робити дво- або трисекційним, щоб не перевертати вміст, а перекладати його для дозрівання у вільну секцію, звалюючи в свіжі відходи, що звільнилася.

Не варто заглиблюватися в ґрунт більш ніж на 50-60 см. Щоб збільшити об’єм, краще наростити земляні стінки вище за рівень ґрунту, сколотивши за розміром ящик з дощок або натягнувши сітку між вбитими по кутах ями стовпчиками.

Вийнятий з ями грунт складете поряд, він знадобиться для пересипання зеленої маси. Джерело ibb.co

Готову яму можна розділити дерев’яним щитом або шматком шиферу на 2 відділення. Щоб забезпечити хоч якесь провітрювання та відведення зайвої вологи, дно потрібно розпушити та укласти на нього гілки. Вони довго не згниють і послужать чудовим дренажем.

Ця конструкція хороша тим, що вона проста у виготовленні, для неї не потрібно багато матеріалів, а невисокі надземні стінки простіше приховати за грядками або квітковими клумбами.

Спосіб 2 – розбірна дерев’яна скринька

Для виготовлення такої шухляди знадобляться лише рівні дошки-дюймівки шириною 15 см і потрібної вам довжини та циркулярна пилка. На кінцях всіх дощок по обидва боки вирізуються неглибокі пази шириною 2,5 см, після чого вона збираються в ящик шляхом поєднання цих пазів.

Корисне відео

Виходить досить симпатичний розбірний компостер, але не дуже зручний, тому що у нього немає дверцят, що ускладнює процес перевертання вмісту.

Спосіб 3 – трисекційний дерев’яний компостер

Один з найзручніших і функціональних варіантів виготовляється з опор-стовпчиків та дощок для обшивки. Матеріал для цієї конструкції можна “добути”, розібравши старі будівельні піддони.

Це важливо! Усі дерев’яні деталі для облаштування компостних ям необхідно обробляти антисептичними просоченнями, інакше вони швидко згниють.

Спочатку слід визначитися із розмірами споруди. Він буде довгим ящиком з двома внутрішніми перегородками, що ділять його на 3 секції. У першу закладають свіжі відходи, друга служить для перевалки, а в третій компост дозріватиме. Саме з неї готовий перегній вантажитиметься в тачку або відра і вирушатиме на добриво грядок. Тому останню секцію обладнають повністю знімною передньою стінкою, а дві перші – невеликими дверцятами у верхній частині.

Будівництво 3-секційного компостера Джерело ibb.co

Спосіб виготовлення гранично простий.

• З кожної пари стовпчиків та кількох дощок збиваються 4 щити однакового розміру.
• Вони встановлюються на однаковій відстані один від одного та з’єднуються довгими дошками, що утворюють задню стінку.
• Перші дві секції обшиваються дошками до половини висоти, а їх верхній частині на петлі кріпляться дверцята.
• Для останньої секції збивається приставний щит або встановлюються великі дверцята.
• Зверху на ящик кріпиться кришка.
• Готова конструкція фарбується у 2 шари.
• На двері та кришку кріпляться ручки.

Ящик бажано встановлювати не прямо на землю, а підкласти під опори цеглини, щоб вони не вбирали вологу з ґрунту.

На замітку! Щоб у компост не лізли кроти, дно ящиків також можна зробити дерев’яним з невеликими зазорами між дошками настилу, або застелити його сіткою.

Корисне відео

Ще простіше і швидше такий ящик робиться із хвилястого або плоского шиферу. Він використовується для виготовлення стін та перегородок. Але в такому матеріалі потрібно просвердлити отвори для аерації компосту. Така конструкція служитиме набагато довше дерев’яної, тому що обшивка не боїться вологи і не гниє. Тому варто подумати про те, як зробити компостну яму на дачі своїми руками із шиферу.

Спосіб 4 – мобільний компостер із сітки

Легкий переносний сітчастий кошик для компосту зможе зробити навіть жінка. Для цього знадобиться металева арматурна сітка з великим вічком, чорний спанбонд або геотекстиль, кілька пластикових стяжок та канцелярських затискачів.

• Від сітки шириною 70-100 см відрізається шматок завдовжки 3 метри.
• Він згортається в циліндр із невеликим нахлестом, а стик з’єднується стяжками.
• Потім з геотекстилю вирізається шматок такої ж довжини та трохи більшої ширини.
• Їм вистилається сітчастий циліндр зсередини так, щоб зверху утворився загин тканини назовні.
• Відігнута тканина закріплюється на кромці канцелярськими затискачами.

Виходить досить об’ємна, але легка ємність для компосту, яку можна поставити у будь-яке місце.

Корисне відео

Висновок

Знаючи, як побудувати компостну яму своїми руками, можна вирішити одразу два завдання – утилізації сміття та добрива саду та городу.

Це може бути звичайна яма, оснащена дренажем і невисокими стінками, але набагато ефективніше працюють наземні компостери. Їх можна робити розбірними, збираючи з дощок з пазами, стаціонарними, виготовленими з дерева та підручних обшивальних матеріалів, і навіть із сітки, обтягнутої матеріалом, що пропускає повітря та вологу.

Незалежно від виду конструкції, її вміст повинен добре провітрюватися, зволожуватися і контактувати із землею, щоб забезпечувався нормальний перебіг відходів у добрива.