«Джури козака Швайки» Володимир Рутківський

Кошлатий кінь скосив на вершника налите безмежною втомою око. З вудил зривалися клапті рожевої піни. Вже котрий день майже без відпочинку скаче Вітрик. Аж з за самісінької Ворскли, відтоді, як господар відволік на себе увагу великого сторожового загону татар ногайців. Тоді, правда, у нього був ще один кінь, такий самий кошлатий і швидкий. Та вчора пополудні наздогнала його татарська стріла… Тоді ж було поранено й господаря.

— Давай, Вітрику, — з зусиллям шепотів вершник. — Давай, друже…

Йому було зле. Пекучий біль забивав свідомість. Час від часу вершника хилило то в один, то в інший бік. Та все ж він знаходив у собі сили підводитись і навіть озиратися назад, хоча перед очима стояв такий туман, що годі було щось розгледіти. Ліва вершникова рука безсило звисала уздовж тіла. Одежа набрякла від крові.

Вершник міцно стулив повіки і знову розімкнув їх. Стало начебто трохи видніше. Ліворуч простягалися неозорі дніпровські плавні. Будь якої пори там можна було заховатися. Будь якої, окрім цієї. Нещодавно розтанули сніги і грузька чорна багнюка закрила підступи до очеретів.

Праворуч тягнувся неозорий степ, рудий від торішньої трави і рівний, мов стіл. Від пильного татарського ока в ньому й миша не сховається. Тож залишилася єдина надія — на вірного Вітрика. Але ж чи довго витримає він таку гонитву?

Щоправда, незабаром мають з’явитися перші присульські байраки. Але навряд чи й вони зможуть надати безпечний сховок. Не тому, що малі, а тому, що слідів з собою не забереш. А по свіжих слідах кляті ординці будь кого розшукають. З-під землі витягнуть.

Проте іншого виходу немає. Треба спробувати.

— До Барвінка, Вітрику, — вичавив з себе вершник. — Десь тут я наказав йому зачекати… До Барвінка!

У відповідь Вітрик хитнув головою. До Барвінка — то означало забратися в такі нетрі, де й розвернутися важко. Проте можна було бодай хвилю перепочити…

А ногайці були зовсім поруч. Широкою підковою оточували вони самотнього втікача. Ті, що з боків, — були юні, легші воїни. Вони мали відволікати увагу втікача, як мисливські пси відволікають оточеного ведмедя.

Посередині летів сам Гафур-ага, дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку. Він не зводив з утікача пильного погляду. Стріляти в нього він заборонив ще зранку: і так було ясно — нікуди цей невірний не втече.

Час від часу на вуста Гафур-аги набігала зловтішна посмішка. Надто вже впікся цей уруський розбійник, цей невловний козак ординцям, аби здобути його мертвим. Ні, він потрібен був живий, аби шкіру з нього здерти, посадити на палю посеред улусу — хай усі побачать, що чекає на того, хто завдає лиха ординській державі!

А цей завдав лиха чи не найбільше. Звідкілясь дізнавався про час та напрямок татарського набігу на уруські села і попереджав своїх гяурів. З усіх уруських вивідників був чи не найвсюдисущіший і найневловиміший. То його сліди зринали біля дніпровського острова Хортиці, Очакова, а то й у самій Кафі — серці непереможного Криму. Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах — і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу.

А чом би й ні? У них, невірних, усе може бути. А ворожбитів та перевертнів більше, ніж будь де. Він, Гафур-ага, ще позаминулого року пересвідчився в цьому. Спинилися вони тоді зі своїм славетним родичем Саїд-мурзою перепочити у вибалку, оточеному старими могилами. Посеред ночі прокинувся Гафур-ага, повів оком туди сюди і завмер: на вершині однієї з могил замість татарського сторожа чітко вимальовувалася під місяцем постать вовка. Великого, завбільшки з теля. Не встиг Гафур-ага протерти очі — як вовка мов лизень злизав. А замість нього промайнула і так само швидко щезла постать уруса. Кинулися охоронці до могили — а від того й сліду не лишилося. Лише вартовий, дужий яничар, усе ще сіпався, спливаючи кров’ю. І не стрілою була пробита його горлянка, не ножем — а розпанахана могутніми вовчими іклами!…

А втікача, за яким оце зараз женеться він, Гафур-ага, зовуть Швайкою. Мовляв, штрикає ординців, мов швайка. Про це надійний чоловік з урусів доніс. Він же і вказав, якою приблизно дорогою мав повертатися цей Швайка від Перекопу до свого повелителя, переяславського старости…

Похитнувся, захрипів знеможений кінь. Пронизливо вереснув Гафур-ага, на ходу перескочив на іншого і знову погнав услід за втікачем. Добрячий кінь у цього уруса! Вже третіх міняють татари — а наздогнати не можуть. Коли усе ж полонять цього Швайку (в чому Гафур-ага вже не мав ані найменшого сумніву), то коня його забере собі. Звісно, на такому перед турецьким султаном не погарцюєш, проте в поході про кращого годі й мріяти.

А Швайку таки спіймають. Бо вчора ще поранено його було, і крові, либонь, не один кухоль втратив. От лише б устигнути схопити Швайку до заходу сонця — і вся слава належатиме йому, Гафур-азі!

Зненацька втікачів кінь почав забирати убік, майже назустріч правому крилу. Гафур-ага вражено закліпав очима: здурів той Швайка, чи що? Сам у полон напрошується. Та ні, скидалося на те, що невірний уже не в змозі правити конем — он як схилив голову на кінську гриву, то й підвести її не може.

Проте на відстані польоту татарської стріли кінь Швайки знову вирівняв свій біг. І лише тепер розуміє Гафур-ага, у чому річ: попереду забовваніла діброва.

— Не випускайте його! — заволав він до свого правого крила. — Обходьте!

Зрозуміли агу. Заходили канчуки по змилених кінських крупах. З останніх сил рвонули татарські бахматки вперед. Проте кінь Швайки, діставшись діброви, щез за першими деревами.

— Обходьте діброву! Не випускайте його! — знову заволав Гафур-ага до свого правого крила, а сам кинувся по сліду. Гарні сліди, чіткі. Таких лишень сліпий не розгледить. Попереду аги летіли двійко випробуваних охоронців — Мустем та Мустафа. Ці вже знають, що робити, не випустять невірного. Згинуть, та не випустять. А втім, чому вони мають гинути? Того Швайку зараз можна взяти голими руками, як безпомічну перепілку. І це зробить він, Гафур-ага. Сам, своїми руками…

Різко вихопився Гафур-ага вперед. Обігнав Мустема, обійшов Мустафу. Попереду один закрут лісової стежини, другий… Гафур-ага низько прихилив голову до кінської гриви, аби вберегтися від гілок. Десь неподалік ніби форкнув кінь. Гафур-ага посміхнувся: не інакше, як того гяура Швайки. Рука сама потяглася до аркана. Ще через мить до нього долинув тихий, переривчастий свист.

І це було останнє, що почув Гафур-ага.

Мустем, і Мустафа і всі, хто мчали слідом за ними, зненацька побачили, як звівся дибки і розпачливо заіржав кінь їхнього повелителя. Тієї ж миті сіра блискавка вилетіла з кущів і впилася в зашийок Гафура-аги.

І знову щезла, наче її й не було.

Розширеними від жаху очима дивилися татари на свого конаючого агу, на величезні вовчі сліди, що чітко відкарбувалися на багнистому чорноземі. Вони чули, що невірні можуть перетворюватися на вовків. Але щоб у них на очах уруський вовкулака розтерзав безстрашного старого воїна!

Такого на їхній пам’яті ще не було.

Хтось із татар нажахано зойкнув і почав розвертати коня. Подалі, подалі від цього місця, де за деревами причаївся потворний перевертень і от-от запустить в горлянку свої страхітливі вовчі ікла!

За першим втікачем з голосним вереском сипонула решта. А за хвилю годі вже було зрозуміти, де у татарів ліве крило, а де праве.

А коли кінський тупіт розтанув у березневому надвечір’ї, з протилежного боку діброви вийшов знеможений Вітрик. Він прошкував до старого воронівського городища, що зводилось віддалік над стрімким урвищем.

На Вітрикові, прихиливши голову до розкошланої гриви, лежав непритомний Швайка.

Санько стояв посеред двору і обурено сопів носом. Знову мати загадала йому стерегти курчат!

Всі воронівські хлопці, мабуть, уже подалися до річки. Хто просто купається, хто ловить раків під берегом, а хто взяв камінь і з очеретиною в роті сидить під водою — вдає, ніби ховається від татарського набігу.

А Грицик, найліпший Саньків товариш, пасе за селом панські телиці. Себто лежить горілиць на траві і свистить до неба. Чи розшукує на узліссі грушки гнилички.

А він, Санько, мов мала дитина, мусить пасти курчат.

— Щоб вам добра не було, — стиха, аби не почула мати, буркотів Санько. — Шуліка б вас схопив!

Хоча йому й загадано оберігати курчат саме від шулік.

Щоправда, Санько здогадується, що справа тут не в курчатах. З того часу, як у березні пішла чутка про новий татарський напад, мама геть втратила спокій. Хоча не за себе вона боїться. Минулого року билася поруч з воронівськими чоловіками. Кажуть, що порішила тоді аж трьох татар-нападників.

А за сина, бач, їй лячно. Санько на власні вуха чув, як мама казала про це сусідкам. Їй ввижається, що татари прийдуть тільки заради нього.

А він, Санько, не такий вже й малий. Йому взимку виповнилося дванадцять років. Тож якось сам себе оборонить. Шаблюкою володіє не гірше від інших хлопців (звісно, дерев’яною). І на коні, кажуть, непогано тримається. Тільки Грицик і може його обігнати.

(Продовження на наступній сторінці)

Частини мови в таблицях: усе, що потрібно знати для ЗНО

Завдяки цій статті ти повториш (або вивчиш 😉) усі частини мови у форматі табличок та схем зі зрозумілими поясненнями. Ми розберемо визначення, складні випадки та способи легко і просто розрізнити частини мови між собою. Більше жодної плутанини на ЗНО 🙌

Частини мови – це класи слів, об’єднаних за характерними спільними ознаками, такими як синтаксична роль, загальне та граматичне значення. Сьогодні розберемо, які є частини мови, чому важливо їх розрізняти на ЗНО і, звісно ж, поговоримо, як саме це робити.

Чому важливо розрізняти частини мови?

На ЗНО трапляються різні тести, зокрема такі, де потрібно з’ясувати, до якої частини мови належить те чи інше слово, а також ті, у яких треба визначити члени речення. Ці завдання є в кожному тестовому зошиті попередніх років, а отже вміння їх розв’язувати гарантовано додасть тобі як мінімум кілька балів до загального результату.

Передовсім варто розібратися, які є частини мови, та чітко окреслити для себе, у чому полягають їхні відмінності. Почнімо з основного:

Частини мови: класифікація

Частини мови поділяються на дві великі групи: самостійні та службові. Окрема, особлива частина мови – вигук – не входить до жодної з цих груп.

Усього частин мови десять. Самостійних найбільше – їх шість. Службових – три. Це:

Самостійні частини мови	Службові частини мови	Вигук
іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник	прийменник, сполучник, частка

Самостійні частини мови

Самостійні частини мови

• мають лексичне значення (називають предмети, явища, ознаки, кількість, дії, обставини),
• мають граматичне значення (відмінок, рід, число тощо),
• виступають членами речення,
• відповідають на питання.

Це – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник.

Іменник

Питання	Називає	Приклади	Синтаксична роль
хто? що?	предмет, істоту, явище	праска, Інна, дощ	може виступати будь-яким членом, найчастіше – підметом або додатком

Складні випадки визначення іменників

Іменники часто можна сплутати з іншими частинами мови. Треба пам’ятати про такі випадки:

Це іменники, адже вони відповідають на питання “хто? що?” – “четвірка“.

2. Іменники, які походять від прикметників:

“Це завдання доручили черговому” – кому? – іменник;

“Він вчиться на військового” – (на) кого? – іменник.

Прикметник

Прикметник

Питання	Називає	Приклади	Синтаксична роль
який? чий?	ознаку предмета	тихий, лісове, сестрина, білі	частіше виступає означенням, інколи – присудком

Складні випадки визначення та утворення прикметників

1. Як і іменник, прикметник інколи можна сплутати з іншою частиною мови (найчастіше з числівником):

• сорокалітній, подвійний – це прикметники.

2. Важливо також навчитися правильно утворювати ступені порівняння прикметників:

• темний – темніший або більш темний (❌ НЕ більш темніший), найтемніший або найбільш темний (❌ НЕ самий темний чи самий темніший).

Числівник

Числівник

Питання	Називає	Приклади
скільки? котрий?	число, кількість, порядок предметів	сім, сім десятих, семеро, сьомий

Складні випадки відмінювання числівників

Відмінювання числівників – доволі складна тема. Потрібно запам’ятати кілька особливих випадків:

1. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення -а:

• 40, 90, 100 – -а(сорока, ста).

2. У числівниках п’ятдесят-вісімдесят, а також кількадесят відмінюється тільки друга частина:

• 50-80, кількадесят – відм. тільки “-десят” (❌ НЕ п’ятидесяти, а п’ятдесяти);у числівниках двісті-дев’ятсот, а також кількасот відмінюються обидві частини:
• 200-900, кількасот – двохсот, чотирьохсот.

3. У складених кількісних числівниках відмінюються всі слова, у складених порядкових числівниках – тільки останнє слово:

• Вісімдесят чотири – вісімдесяти чотирьох, вісімдесят четвертий – вісімдесят четвертого.

4. Числівники від п’яти до двадцяти, тридцять, кільканадцять, від п’ятдесяти до вісімдесяти мають паралельні форми, які не можна “змішувати”:

Називний	шістдесят сім
Родовий	шістдесяти семи	шістдесятьох сімох
Давальний	шістдесяти семи	шістдесятьом сімом
Знахідний	шістдесят сім	шістдесятьох сімох
Орудний	шістдесятьма сьома	шістдесятьома сімома
Місцевий	(на) шістдесяти семи	(на) шістдесятьох сімох

6. Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються, а іменники при них мають форму родового відмінка однини:

Займенник

Займенник

Питання	Вказує на	Приклади
хто? що? який? чий? скільки?	особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх	ми, себе, скільки, інший, жодний, казна-що, самий

Займенник“замінює” іменник, прикметник або числівник. До речі, ці чотири частини мови є іменними.

Складні випадки правопису займенників

Варто запам’ятати правопис деяких слів (часток із займенниками):

хтось, абиде, дещо, абикуди.

бозна до кого, казна з ким.

Дієслово

Дієслово

Питання	Називає	Приклади	Синтаксична роль
що робити? що зробити?	дію, стан предмета	біжу, полетиш, розказано	найчастіше виконує роль присудка, хоча інфінітив може виступати будь-яким членом речення (так, навіть підметом чи додатком!)

Форми дієслова

Дієслово має п’ять основних форм (особова; безособова на -но, -то; неозначена (інфінітив); дієприкметник; дієприслівник). Зупинимося на двох останніх.

Особлива форма дієслова – дієприкметник

Питання	Називає	Приклади	Синтаксична роль
який?	ознаку предмета за дією або станом	мелена, сяючий, омріяне	означення

• дієприкметниковий зворот – дієприкметник + залежні від нього слова, які завжди є означенням у реченні (увесь зворот – один член речення). Кома при такому звороті НЕ ставиться, коли він стоїть перед означуваним словом. Коли два чи більше зворотів стоять поряд у реченні, послуговуємося правилами розділових знаків між однорідними членами речення.

Приклади: “Запечена під сиром картопля. “, “Картопля, запечена під сиром, полита соусом. “;

Талий (сніг), стиглий або спілий (фрукт), улюблений (автор) – це прикметники.

Особлива форма дієслова – дієприслівник

Питання	Позначає	Приклади	Синтаксична роль
що роблячи? що зробивши?	додаткову до основної дію або стан	співаючи, заспівавши	найчастіше виступає обставиною	Незмінна форма

• основна (дієслово-присудок) та супровідна (дієприслівник) дія виконуються одним і тим самим підметом (❌ не можна сказати “поприбиравши, шафки стали чистішими”);
• дієприслівниковий зворот – дієприслівник + залежні від нього слова. Завжди є обставиною. НЕ виділяється комою (комами), коли це зворот-фразеологізм, який стоїть після основного дієслова.

Приклади: “Вона сиділа склавши руки й нудьгувала”, “Склавши руки, вона сиділа й нудьгувала”;

• одиничний дієприслівник (при якому немає жодних пояснювальних слів) НЕ потребує виділення комами, якщо має значення обставини способу дії (а не додаткову дію) та стоїть після дієслова-присудка.

Приклади: “Співають ідучи дівчата” (Т. Шевченко), “Сідає, зітхнувши, мати”.

Прислівник

Прислівник

Питання	Називає	Приклади	Синтаксична роль
як? де? куди? звідки? коли? чому?	ознаку дії, предмета, іншої ознаки або вказує на обставини, за яких відбувається явище чи подія	дуже, варто, можна, гарно, босоніж, ліворуч, завтра, спросоння, наперекір	виступає обставиною, якщо пов’язаний із дієсловом-присудком, або – рідше – означенням (пов’язаний з іменником), присудком	Незмінна частина мови, не має закінчення

Складні випадки правопису прислівників

Правопис прислівників, про який варто пам’ятати:

• після будь-, -небудь, казна-, бозна-, хтозна-;
• перед небудь-, -таки, -то;
• при утворенні однакових чи близьких за змістом слів:

• якщо це прислівникова сполука – прийменник + іменник, обставина у реченні, відповідає на питання прислівника:

кінець кінцем, день у день, одним одна тощо.

4. ❗️ Через два дефіси:

Службові частини мови

Службові частини мови

• не мають лексичного значення,
• самі “служать” граматичними засобами для вираження зв’язків речень і слів,
• не виступають членами речення,
• не змінюються,
• не відповідають на питання.

Це – прийменник, сполучник та частка.

Прийменник

Прийменник

Що робить	Приклади
виражає залежність іменних частин мови від інших слів у словосполученні чи реченні	в, на, з-під, о, про, незважаючи на

Найлегше запам’ятати значення службових частин мов за їхніми назвами.

Прийменник знаходиться “при іменнику”, а точніше при іменних частинах мови.

Складні випадки визначення прийменників

Важливо розрізняти інші частини мови та співзвучні прийменники:

а от роззирнисянавколо – це вже прислівник;

2. хатакрайсела – прийменник, виражає зв’язок одного слова з іншим,

а ріднийкрай – іменник.

Сполучник

Сполучник

Що робить	Приклади
зв’язує однорідні члени речення, частини складного речення	і, проте, а, але, чи, хоч, незважаючи на те, що, що

Сполучники, як підказує нам їхня назва, сполучають.

Складні випадки визначення та правопису сполучників

1. Незважаючи на те, що – це сполучник, а от незважаючи на – прийменник:

• з останнім можна скласти просте речення (незважаючи надощ, у небі світило сонце), а з першим – складне (незважаючи на те, щойшов дощ, у небі світило сонце). Тобто у цих двох конструкцій різне використання. Розумієш різницю? 😉

немовбито, нібито, причому;

тим-то, тільки-но, тому-то.

3. Сполучники vs. однозвучні слова:

• однозвучні до сполучників слова мають лексичне значення, є членами речення, відповідають на питання тощо, саме за цими ознаками їх можна відрізнити. Порівняй:

щоб – що б, проте – про те.

“Що б не сталося, ти можеш прийти до нас, щоб попросити допомоги”,

“Я просила її не розповідати про те, що відбулося, проте вона не змогла довго тримати язика за зубами”.

4. Різниця між займенником “що” та сполучником “що” у складних реченнях:

• перший, як правило, можна замінити на “що саме” або “який”, тоді як другий можна зовсім опустити (або замінити на інший сполучник): “Пристрій,щопрацює”vs.“Добре,щопристрій працює”.

Частка

Частка

Що робить	Приклади
утворює форми дієслів, заперечує, додає відтінків значення	не, хай, ну, би, навіть, хіба, наче, хоч

Частка – це те, що залишилося, остача 🙂 Маленька “частинка”, що надає слову іншого, сильнішого, конкретнішого або й узагалі заперечного значення.

Складні випадки

1. Частки іноді “набувають форми” інших частин мови, але тоді це слово виражає відтінок значення:

• наприклад: “Нуіспека!” Тут “і” – це частка, адже вона не сполучає два слова (“картопля і буряки”), а виражає додаткові емоції.

2. Правопис частки “не” знадобиться тобі не тільки на тестах, але й у власному висловленні – творі на ЗНО, та й для грамотного письма загалом.

Окрема частина мови – вигук

І нарешті! Особлива частина мови – вигук! Ура-а-а! (Так, це теж вигук 😃)

Вигук

Виражає	Приклади
почуття, волевиявлення (також етикетні форми), звуконаслідування, не називаючи їх	ура, на добраніч, няв, ой, о, пхе, тю	Незмінна частина мови

До вигуків умовно зараховують ще звуконаслідувальні слова, тобто те, як людина передає явища природи (шуми, звукове спілкування тварин): гав-гав, няв, ш-ш-ш, ме-е, кап-кап-кап тощо.

Розділові знаки при вигуках

1. Якщо вигук вимовляється зокличною інтонацією, то на письмі ми виділяємо його знаком оклику:

• “Ой! Ви вже приїхали?”

2. Якщо без окличної інтонації – комами:

3. У випадку перед звертанням, якщо вигуки о, ой тісно пов’язані з ним інтонаційно, кому не ставимо:

Сподіваємося, ця стаття допомогла тобі розкласти все, що стосується частин мови, по поличках! А для повторення та закріплення вивченого радимо переглянути цей відеоурок . Для передплатників під ним також доступні унікальні тести, спеціально розроблені командою “на всі двісті” 🤩⭐