Яка кількість виділень під час місячних є нормою

Під час менструацій у фертильних жінок може виділятися різна кількість крові. На це впливає рівень стресу, харчування, вибір контрацептивів тощо. Про те, що вважається нормою та чи надмірна кровотеча може загрожувати життю – читайте у матеріалі Здоров’я 24.

Про норму крововтрати при місячних написала гінеколог Оксана Негрич на своїй сторінці в інстаграмі. За словами лікаря, для того, щоб оцінити ризик надмірних маткових кровотеч, варто відповісти на питання: як ви часто змінюєте прокладку у дні інтенсивних виділень, чи є необхідність змінювати її вночі та скільки ви використовуєте за один менструальний період, а також чи є у вас анемія і наскільки великі згустки у виділеннях.

Жінки з нормальним обсягом менструальної крововтрати переважно:

– Змінюють прокладки / тампони з інтервалом понад 3 годин;
– Використовують менш як 21 прокладку / тампона за цикл;
– Рідко потребують змінювати прокладку / тампон вночі;
– Мають згустки діаметром менш як 2,5 см;
– Не мають анемії (гемоглобін ≥ 120 г/л);

Якщо ваша ситуація не відповідає хоча б одному з цих критеріїв – варто звернутися до лікаря і пройти обстеження‍️.

“Якщо під час менструації ви змушені змінити дві прокладки або два тампони за одну годину протягом двох годин підряд, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, оскільки така кровотеча може загрожувати вашому здоров’ю”.

Яка втрата крові при місячних є нормою / Instagram / @lilypadstt

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Мікоплазма (Mycoplasma hominis), антитіла IgМ

Антитіла IgM до мікоплазми – специфічні імуноглобуліни, що виробляються організмом у відповідь на зараження мікоплазмою (Mycoplasma homsnis), збудником урогенітального мікоплазмозу. Мікоплазма є бактерією, яка не має клітинної стінки і паразитує на клітинній мембрані.

Зараження мікоплазмою відбувається статевим шляхом, при цьому у партнера з інфекцією може не бути яких-небудь зовнішніх проявів присутності бактерії. Пов’язано це з тим, що бактерія є частиною умовно-патогенної мікрофлори людини. Це означає, що невелика кількість мікоплазми може бути присутня у цілком здорової людини, не викликаючи яких-небудь проблем. Це можливо завдяки імунній системі і елементам нормальної мікрофлори, контролюючим зростання мікоплазми.

Але варто послабитися захисним силам організму або порушитися балансу нормальної мікрофлори, як мікоплазма починає активно розмножуватися, провокуючи запалення сечостатевого тракту і появу симптомів мікоплазмозу.

Симптоми мікоплазмозу легко сплутати з будь-якої іншої урогенітальною інфекцією. У жінок під впливом мікоплазми можливий розвиток циститу, вагініту, цервіциту або пієлонефриту, а у чоловіків – уретриту, орхоепідідіміту або простатиту.

Найбільш поширені скарги пацієнток з мікоплазмозом: поява слизово-гнійних або кров’янистих виділень, свербіж, печіння, дискомфорт, біль при сексі і сечовипусканні. Хронічний мікоплазмоз здатний привести до безпліддя. Хвороба особливо небезпечна для вагітних, так як може призвести до дострокових пологів або викидня. Крім того, інфікована мати заражає дитину, у якої мікоплазма може викликати менінгіт або сепсис.

Пацієнти з мікоплазмозом чоловічої статі найчастіше скаржаться на часті позиви до сечовипускання, його болючість, печіння і свербіж в уретрі, болі під час сексу. У чоловіків через вплив мікоплазми також не виключено безпліддя.

Після зараження організм намагається протидіяти бактерії, синтезуючи антитіла декількох класів. Визначаючи їх, можна побічно встановити факт зараження. Антитіла IgM проти мікоплазми починають вироблятися вже через 6-7 днів після зараження, але через 2-4 тижні їх кількість починає зменшуватися аж до зникнення (хоча можливі випадки більш тривалої циркуляції IgM в крові).

Покази до призначення

Аналіз на антитіла IgM до мікоплазми дозволяє виявити мікоплазмоз на гострій стадії і призначається зазвичай гінекологом або урологом, не виключено призначення педіатром.

Покази до аналізу в гінекології:

• симптоми статевих інфекцій;
• пошук причин безпліддя;
• вагітність або її планування.

Показом в урології є безпліддя і диференціальна діагностика венеричних захворювань. У педіатрії аналіз призначають в разі народження дитини інфікованою матір’ю.

Інтерпретація результатів

Дані обстеження видаються у вигляді індексу позитивності, значення якого і вказують на факт наявності антитіл:

• 0,9 і менше – антитіл IgM до мікоплазми немає;
• 0,9-1,09 – результат сумнівний і вимагає повторного аналізу через тиждень;
• 1,1 і більше – антитіла присутні, а у пацієнта гостра стадія мікоплазмозу.

Той факт, що антитіл IgM не виявлено, не гарантує того, що пацієнт здоровий. Причиною їх відсутності також може бути занадто малий або великий термін з моменту зараження або слабка імунна відповідь організму.

Підготовка до дослідження: не потрібна.

Матеріал для дослідження: венозна кров.

Метод дослідження: ІФА.

Терміни проведення: 3 робочих дні.