4 міфи про антибіотики, які варто розвінчати. Пояснює МОЗ

Існує міф, що антибіотики можна вживати проти вірусних захворювань або для профілактики.

“Майже за 100 років існування антибіотики врятували мільйони життів. Однак загроза антибіотикорезистентності може повернути нас до часів, коли люди помирали від бактеріальної пневмонії”, – кажуть у відомстві.

У МОЗ розвінчали 4 поширених міфи про антибіотики.

4 міфи про антибіотики

Антибіотики можна використовувати для лікування будь-якої інфекції

Дії антибіотибіотиків піддаються лише мікроогранізми, чутливі до них – бактерії.

У певних випадках для того, щоб зрозуміти, який саме препарат допоможе, потрібні додаткові обстеження.

Можна “допити” антибіотики, що залишилися від попередніх призначень або попросити потрібні ліки у друга.

Не можна використовувати антибіотики, що залишилися від лікування попереднього захворювання без призначення лікаря.

Так само не можна вживати ліки, призначені іншим, адже кожна людина, а отже захворювання і схема лікування – різні.

Тому антибіотик, призначений одному пацієнту з такою ж хворобою, може не подіяти або спричинити негативні наслідки в іншого.

Якщо ви маєте погане самопочуття, зверніться до сімейного лікаря, наголошують у МОЗ.

Можна припинити прийом ліків, як тільки покращиться самопочуття.

Необхідно дотримуватися порад свого лікаря та продовжувати лікування антибіотиками протягом усього часу, визначеного спеціалістом, навіть якщо ви почуваєтеся краще.

Лише дотримання повного курсу лікування дозволить вбити усі шкідливі бактерії та запобігти розвитку у них стійкості до антибіотиків.

Якщо забули прийняти дозу антибіотиків, можна прийняти одразу подвійну.

Дотримуватися призначеного лікарем дозування важливо для підтримання певної концентрації препарату в крові.

Якщо вона падає, шкідливі бактерії виживають і стають резистентними до цього антибіотика.

Якщо ви пропустили дозу, важливо прийняти її якомога швидше.

Але якщо вже наближається час наступного прийому ліків, зачекайте, прийміть потрібну (одноразову) дозу, а потім дотримуйтеся звичайного режиму та проконсультуйтеся з лікарем наступних кроків.

Останні новини

Головне сьогодні

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Пробіотики при антибіотиках: як обрати та як правильно приймати?

Антибіотики дійсно змінили правила гри у медицині, однак поряд з безсумнівною користю, яку вони несуть при бактеріальних інфекціях, їх прийом може бути асоційований з рядом небажаних побічних ефектів, особливо з боку шлунково-кишкового тракту, таких як нудота, діарея, здуття живота, розлади травлення, біль у животі, втрата апетиту. При цьому ці явища можуть зберігатися навіть після закінчення прийому антибіотиків та завдавати суттєвого дискомфорту.

Як відомо, антибіотики не характеризуються вибірковістю дії і негативно впливають як на ті бактерії, що викликають захворювання, так і на ті, які є корисними для нашого організму, зокрема сприяють покращенню процесів травлення та оптимізують діяльність імунної системи. Так, кишечник людини населяють трильйони бактерій та інших мікроорганізмів, створюючи справжню екосистему, яку прийнято називати мікробіомом. Антибіотики борються з бактеріями, і вони можуть порушити баланс мікроорганізмів у кишечнику. Мікробіом кишечнику сприяє правильному функціонуванню травної системи та допомагає імунній системі захищатися від вірусної інфекції. Коли антибіотики порушують бактеріальний баланс, людина може відчувати побічні ефекти, такі як нудота або діарея. Вживання пробіотиків і пребіотиків під час і після курсу прийому антибіотиків може допомогти відновити рівновагу мікробіому кишечнику.

Антибіотикотерапія: у чому користь пробіотиків?

Пробіотики — це живі мікроорганізми, широко відомі як «корисні бактерії». Їх вживання може допомогти зменшити вираженість деяких побічних ефектів антибіотиків, таких як здуття живота та діарея.

Так, численні дослідження показують, що використання пробіотиків є безпечним способом запобігання діареї, спричиненій прийомом антибіотиків (Hempel S. et al., 2012; Szajewska H. et al., 2016). Відповідно до результатів метааналізу, що включав 63 рандомізовані клінічні дослідження, у яких взяли участь майже 12 тис. людей, він довів, що вживання пробіотиків більш як на 40% знижує вірогідність розвитку діареї під час застосування антибіотиків (Hempel S. et al., 2012). При цьому в більшості цих досліджень використовувалися пробіотики на основі представників роду молочнокислих бактерій (Lactobacillus) окремо або в поєднанні з іншими.

Аналогічні результати отримані і для дітей, на основі яких Європейське товариство педіатричної гастроентерології, гепатології та харчування (European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition) рекомендувало з метою профілактики розвитку діареї на фоні застосування антибіотиків вживати пробіотики, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG (сильна рекомендація) та Saccharomyces boulardii (сильна рекомендація) (Szajewska H. et al., 2016). Таким чином, доцільно обирати пробіотики, до складу яких входили б саме ці мікроорганізми.

Коли краще вживати пробіотики?

Багатьох турбує питання: якщо антибіотики знищують бактерії, то що їм заважатиме негативно впливати на пробіотики? Відповідь дуже проста: оскільки антибіотики можуть вбити корисні бактерії в пробіотиках, то бажано вживати останні через кілька годин після застосування антибактеріальних препаратів. Після закінчення курсу антибіотиків використання пробіотиків також може допомогти відновити баланс у мікробіомі.

Який пробіотик обрати?

Обираючи пробіотик, дуже важливо звертати увагу на видовий склад мікроорганізмів, що в ньому містяться. Як уже згадувалося вище, якщо мова йде про профілактику діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків, європейські рекомендації радять віддавати перевагу таким штамам мікроорганізмів, як Lactobacillus rhamnosus GG та Saccharomyces boulardii. Саме ці мікроорганізми входять до складу комбінованого продукту БАЖАНА, а також Lactobacillus acidophilus, покликаний нормалізувати стан імунної системи, та пребіотик інулін, який є «їжею» для корисних мікроорганізмів та сприяє їх росту та розмноженню, створюючи сприятливі умови для відновлення ураженого антибіотиками кишечного мікробіому.

Якими є переваги комплексного продукту БАЖАНА?

БАЖАНА — сучасна збалансована комбінація пробіотика та пребіотика, розроблена з урахуванням останніх наукових даних для підтримки мікрофлори кишечнику при прийомі антибіотиків та для покращення імунного захисту.

Lactobacillus rhamnosus — представник роду молочнокислих бактерій, який є одним з найбільш вивчених штамів корисних мікроорганізмів і має безліч сприятливих властивостей: захищає ендотеліоцити травного тракту, сприяє кращому засвоєнню поживних речовин, підтримує процеси травлення, характеризується імуномодулювальними властивостями, зв’язує токсини, сприяє розмноженню корисних бактерій (Westerik N. et al., 2018). Вживання Lactobacillus rhamnosus знижує ризик розвитку антибіотик-асоційованої діареї у дітей та дорослих більш ніж на 70% (Vanderhoof J.A. et al., 1999; Agamennone V. et al., 2018).

Saccharomyces boulardii — це пробіотичні дріжджі, які часто використовують при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту. Вони допомагають відновити нормальну мікрофлору у пацієнтів з дисбактеріозом, у тому числі викликаним прийомом антибіотиків. S. boulardii покращують бар’єрну функцію кишечнику, зв’язують та конкурентно витісняють патогенні мікроорганізми, виділяють антимікробні пептиди та мають низку трофічних властивостей. Ці пробіотичні дріжджі відіграють ключову роль у налагодженні імунної відповіді, «персоналізованої» щодо певного збудника для найбільш поширених патогенів шлунково-кишкового тракту. S. boulardii протистоять розвитку запалення (Pais P. et al., 2020). Їх вживання під час антибіотикотерапії має певну перевагу перед використанням бактеріальних пробіотиків, оскільки завдяки своїм природним грибковим властивостям є стійкими до антибіотиків і не можуть спричиняти поширення антимікробної резистентності (Kaźmierczak-Siedlecka K. et al., 2020). Завдяки цьому вживання S. boulardii сприяє зниженню ризику розвитку антибіотик-асоційованої діареї приблизно на 20% (Szajewska H., Kołodziej M., 2015).

Додатково до складу комплексу БАЖАНА входить ще один представник роду молочнокислих бактерій — Lactobacillus acidophilus, що в нормі населяє товсту кишку людини. L. acidophilus бере участь у процесах підтримання мікрофлори кишечнику в здоровому та збалансованому стані. L. acidophilus має схожу дію з антибіотиками: секретовані нею молекули здатні знешкоджувати основні ентеровірусні патогенні бактерії. Крім того, ці молочнокислі бактерії, прикріпляючись до стінок кишечнику, захищають його клітини від пошкодження та впливу патогенів, створюючи так звану біоплівку (María Remes Troche J. et al., 2020).

Інулін — пребіотик, що бере участь у регуляції перистальтики і транзиту кишечнику, нормалізує консистенцію та частоту випорожнень, оскільки викликає зміну складу та активності мікробіоти кишечнику. Інулін також модулює імунну відповідь. Згідно з результатами досліджень, вживання хлібобулочних виробів, збагачених інуліном, стимулює ріст біфідобактерій, що сприяє витісненню хвороботворних мікроорганізмів. Дані свідчать про те, що інулін не лише проявляє сильний біфідогенний вплив на мікробіом людини, а й сприяє зростанню та активності інших бактерій з відомими сприятливими властивостями для здоров’я, таких як Lactobacillus та F. Prausnitzii (Hughes R.L. et al., 2021). Інулін стимулює сахаролітичне бродіння в сліпій і товстій кишках, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, які сприяють підтриманню здорового стану травної системи (Bărboi O.B. et al., 2020).

Таким чином, пробіотики та пребіотики у складі БАЖАНИ:

• знижують ризик розвитку діареї на фоні прийому антибіотиків;
• відновлюють баланс мікрофлори, порушений внаслідок лікування антибіотиками;
• сприяють нормалізації роботи травного тракту, поліпшують травлення та засвоєння їжі;
• підтримують роботу імунної системи.

БАЖАНА: така бажана допомога кишечнику!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Чи справді антибіотики знищують корисні кишкові бактерії

Антибіотики – одна з головних складових сучасної медицини, вони щороку рятують мільйони життів. Але вони також можуть завдати шкоди нормальній бактеріальній системі організму, від якої залежить наше здоров’я.

У нашому тілі містяться трильйони бактерій, без яких ми не можемо жити, й найбільше їх – у кишківнику. Чи справді ми щоразу, коли приймаємо антибіотики, завдаємо непоправної шкоди цій важливій частині нашого організму?

“Мікробіом кишківника – це складна мережа мікробіотичних форм життя у нашому тілі”, – каже Джеймс Кінросс, колоректальний хірург з Імперського коледжу Лондона.

Мікробіом кишківника відіграє величезну роль у підтримці нашого здоров’я, зокрема регулює імунну систему та допомагає травленню. Водночас експерти стверджують, що антибіотики є однією з найбільших загроз цим мікробіомам.

Антибіотики, які зазвичай призначають для лікування бактеріальних інфекцій, є наріжним каменем сучасної медицини. Але в процесі боротьби з бактеріями, що викликають інфекцію, антибіотики можуть також ненавмисно знищити інші, корисні бактерії в нашому організмі.

Серед вчених зростає занепокоєння наслідками для здоров’я дедалі більшої залежності від антибіотиків. З 2000 до 2015 року у всьому світі кількість рецептів на антибіотики зросла на 65%. Таке поширення антибіотиків може спричинити дві проблеми: шкоду мікробіому кишківника та зростання стійкості бактерій до антибіотиків.

“Антибіотики порушують складну екосистему нашого кишкового мікробіому, і таким чином наражають бактерії, які вижили, на більший ризик передати свої резистентні гени патогенам”, – каже Гаутам Дантас, професор лабораторної та геномної медицини Школи медицини Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, США.

Ми знаємо, що чим різноманітніша популяція наших кишкових бактерій – тим краще. Але кожен курс антибіотиків порушує цю популяцію, оскільки антибіотики недостатньо спеціалізовані, щоб знищити лише патогенні бактерії. Натомість вони атакують усі бактерії в нашому кишківнику.

“Уявіть ліс, у якому ви намагаєтеся позбутися одного бур’яну. Застосування антибіотиків – це килимове бомбардування лісу, яке вбиває як погане, так і хороше”, – каже Дантас.

Коли вчені ретроспективно розглянули мікробіоми людей, які перенесли інфекцію з лікуванням антибіотиками, вони виявили, що різноманітність мікробіомів значною мірою відновлюється протягом кількох місяців, каже Дантас. Але в деяких людей деякі корисні бактерії більше ніколи не з’являються, додає він.

Дантас і його колеги вивчили зразки фекалій, зібрані у дітей, які проходили лікування в педіатричній лікарні, яку обслуговує його лабораторія. Ці зразки збирали регулярно, до появи інфекцій та застосування антибіотиків, що дозволило його команді побачити зміни у дітей, які згодом інфікувалися та пройшли курс антибіотиків.

Дантас використав ці зразки, щоб порівняти зміни у мікробіомі кишківника після прийому антибіотиків у двох групах немовлят – передчасно народжених дітей (до 36 тижнів) і дітей, народжених після 36 тижнів вагітності.

“Те, що відбувається у дорослих після прийому антибіотиків, ще більш драматично відтворюється у немовлят: менша різноманітність мікробіому та величезні сплески генів, стійких до ліків”, – каже він.

Хоча наслідки індивідуальні для кожної людини та залежать від нашого віку, вчені погоджуються, що наслідки одного курсу антибіотиків можуть бути незворотними.

“Деякі люди дуже сприйнятливі до пошкодження мікробіому антибіотиками, й стан їхнього мікробіому різко зміниться і ніколи не повернеться до того, що було до дози антибіотика”, – каже Кінросс.

“Ми втрачаємо різноманітність у нашому кишківнику, і найважливіші мікроби, які підтримували нас протягом сотень тисяч років, втрачаються у безпрецедентних масштабах”, – додає він.

Але вчені все ще намагаються з’ясувати довгострокові наслідки використання антибіотиків для мікробіомів наших кишківників.

“Ми знаємо, що антибіотики здатні впливати на всі сфери функціонування мікробіому, – каже Кінросс. – Вони не тільки зменшують кількість бактерій, але й впливають на функціонування мікробів складними способами, які ми не до кінця розуміємо”.

Непокоїть не лише вплив на кишкові бактерії, а й вторинні наслідки для розвитку імунної системи, додає Кінросс.

Дослідження показують, що прийом повторних доз антибіотиків має кумулятивний ефект, і вплив також є більшим, якщо ви приймаєте препарати ширшого спектра дії.

“Це дивний еволюційний експеримент, який ми проводимо на собі щоразу, коли приймаємо антибіотик”, – каже Дантас.

Іншим наслідком тривалого застосування антибіотиків є ризик резистентності. Коли популяція бактерій зазнає впливу антибіотиків, ті з них, у яких відсутні гени стійкості до антибіотиків, як правило, гинуть. Але ті бактерії, у яких вони є, – виживуть. Таким чином, ліки активно відбирають мікробів, стійких до антибіотиків. Це стає проблемою, коли патогенні бактерії пожинають плоди цієї адаптації.

“Щоразу, коли ми приймаємо антибіотики, це збільшує пропорційний ризик того, що мікробіом кишківника збагачується генами, стійкими до ліків. Тож наступного разу, коли з’явиться патоген, він зможе отримати деякі з цих стійких генів з нашого кишківника”, – каже Дантас.

І цей процес не обмежується кишківником, каже Крейг Маклін, професор еволюції та мікробіології в Оксфордському університеті.

“Стійкі бактерії можуть мігрувати з кишківника в інші частини організму, тому те, що відбувається в кишківнику, впливає на решту нашого тіла”, – говорить він.

Шкідливий і водночас рятівний вплив антибіотиків є однією з найбільших загадок, які хвилюють вчених у всьому світі. Хоча єдиного виходу немає, існують підходи, які можуть пом’якшити шкідливий вплив антибіотиків на наше здоров’я.

“Антибіотики – дивовижні ліки, які врятували мільйони життів. Вони є дуже цінним ресурсом, і їх слід використовувати, але ми повинні розуміти, як їх точно спрямувати”, – говорить Кінросс.

Науковці зараз шукають антибіотики, дія яких точніше націлена на окремі частини організму, а також антибіотики, спрямовані на конкретні бактерії, каже Маклін. Це дозволить позбутися лише шкідливих бактерій і залишити корисні.

Але найкращий інструмент, який зараз є в нашому розпорядженні, каже Ентоні Баклі, доцент мікробіології кишківника в Університеті Лідса, – це наше харчування.

“Харчування є одним із головних факторів формування людського мікробіому”, – каже він.

Дослідницька група Університету Лідса протягом останніх двох десятиліть перевіряла вплив антибіотиків на мікробіом.

“Різноманітність їжі, яку ми їмо, зазвичай пов’язана з більшою різноманітністю мікробів у кишківнику, і особливо позитивний вплив має клітковина”, – каже Інес Моура, наукова співробітниця факультету медицини та здоров’я Університету Лідса, яка досліджує вплив різних поживних речовин на кишковий мікробіом і те, як вони можуть зменшити негативний вплив антибіотиків.

Харчові волокна, або клітковина, важливі, оскільки мікроби в нашому організмі перетравлюють їх і виробляють коротколанцюгові жирні кислоти, які забезпечують енергією клітини, що вистилають товсту кишку, каже Баклі.

“Коли ви приймаєте антибіотики, мікроби, які виробляють коротколанцюгові жирні кислоти, виснажуються, і їм потрібен час, щоб відновитися. Наша теорія полягає в тому, що харчові волокна, які ви вживаєте, забезпечують субстрат для росту цих мікробів і виробництва коротколанцюгових жирних кислот, що має допомогти відновити баланс”, – говорить він.

Іронія у використанні антибіотиків полягає в тому, що з кожним курсом, який ми приймаємо, ми потенційно знижуємо здатність нашого організму боротися з інфекцією, і, отже, збільшуємо свою залежність від антибіотиків.

“Набагато краще не покладатися на антибіотики, – каже Кінросс, – натомість зосередитися на біостійкості нашої внутрішньої мікрофлори, здорово харчуватися, особливо в ранньому віці, оскільки саме тоді антибіотики завдають найбільшої шкоди”.