Правильна система оплати праці: як зрозуміти скільки платити співробітнику?

Побудова власної справи завжди відбувається в кілька етапів. Спочатку ви створили ідею. Обміркували деталі та нарешті дійшли до реалізації концепту власного стартапу. Компанія працює, до команди залучаються кваліфіковані спеціалісти. Все йде планомірно, робочі процеси налагоджено, проте ніяк не вдається чітко визначитись із тим, кому, скільки, за що платити. Насправді ці питання є актуальними для багатьох компаній, що функціонують на ринку вже давно. Погодинна чи тарифна система оплати, яким чином визначити оптимальний для компанії спосіб та які є альтернативи? Спробуємо розібрати деякі з цих питань.

Зазначимо одразу: надважливо сформувати коректну систему оплати трудової діяльності на підприємстві за належними державними стандартами. Своєчасна та повноцінна оплата праці — це безпосередній обов’язок кожного порядного та законослухняного працедавця.

Розуміння процесів формування системи оплати праці буде корисним не лише директорам та власникам підприємств, а й топменеджерам, співробітникам відділів, проєктним відрядникам.

Система оплати праці: загальні положення

Для цілковитого розуміння функціонування зарплатного фонду компанії, слід спочатку розібратись, які саме кошти йдуть в компанії на зарплату співробітникам і керівникам. Джерелом цього бюджету є прибуток, який отримує компанія шляхом реалізації своєї комерційної діяльності.

В бюджетних структурах таким джерелом є отримані на проєкт бюджетні кошти та частина прибутку від підприємницької діяльності, якщо така практикується конкретною організацією.

Якою буває система оплати праці: види

Існує дві системи заробітної плати: основна та додаткова. Основна система передбачає грошову винагороду виконавцю на базі результатів його трудової діяльності, кваліфікації та тарифних ставок компанії, де працює спеціаліст. Сюди входять також і додаткові доплати у розмірах, встановлених чинним законодавством. Тобто основна система зосереджена на нормах і стандартах для робітника в конкретній сфері.
Додаткова ж система оплати праці відштовхується від результатів діяльності всієї компанії. Зарплата видається у вигляді заохочувальних премій і компенсаційних виплат. Грошова винагорода для працівників у компаніях з такою системою оплати праці безпосередньо залежить від фінансових успіхів підприємства, тобто обсягів реалізації товарів або послуг. Величина зарплати робітників може коригуватися за допомогою виплат і надбавок, наявність котрих не передбачена чинним законодавством.
Кожна з цих систем має свої види, завдяки чому дає змогу компаніям обрати найкращий для себе варіант.

Основні форми і системи оплати праці

Системою оплати називають розрахунок розміру заробітної плати співвідносно з докладеними зусиллями робітника й отриманими від них результатами. Оплату можна реалізовувати по тарифній чи безтарифній системі. Вибір форми і системи заробітної плати для компанії залежить від її внутрішнього організаційно-технологічного процесу.
Визначають це такі чинники:
● стандарти якості кінцевого результату (продукту або конкретного показника);
● структура посадових задач і облік витрат на оплату за їх виконання.

Основні форми оплати праці поділяються на два типи: відряджений і погодинний (найбільш розповсюджений в Україні). Види цих форм об’єднані за принципом показника результату виконаної праці. Ключова різниця між відрядною та погодинною формами полягає в конкретних показниках, які застосовуються на підприємстві для визначення обсягів виконаної роботи та нарахування заробітної плати. Так, погодинна форма використовує час, як одиницю виміру навантаження для відпрацьованих задач. Якщо такою мірою є результат, тобто виготовлена продукція або надані послуги, тоді мова йде вже про відрядну форму оплати.

«Система оплати праці — це сукупність положень та правил, на основі яких формується грошова винагорода для робітників на підприємстві за виконання визначених для конкретної посади трудових обов’язків»

Залежно від факторів, за якими виконується розрахунок, форма і система оплати праці можуть бути індивідуальними або командними. Індивідуальний варіант передбачає, що заробіток працівника є прямим показником результатів його особистої трудової діяльності. А от командна форма враховує загальний результат команди, підрозділу, відділу або навіть всієї компанії.

Детальніше про види систем оплати праці

1. Погодинна оплата праці — це система розрахунку, що формується фактичною кількістю відпрацьованих співробітником годин і розміром погодинної тарифікаційної ставки компанії. Для того, щоб коректно оцінити й визначити розмір ставки, слід врахувати кваліфікацію виконавця, специфіку посади, якість наданих робітником послуг. Схожий принцип розрахунку зарплати закладений у денний та місячний види систем оплат.
2. Безтарифна система оплати праці — це комісійна оплата праці, що базується на «плаваючих» коефіцієнтах окремого співробітника або відділу. Це може бути й колективна виплата, що залежить від кінцевого результату виконання.
3. Відрядна система оплати праці може бути колективною та індивідуальною. Обсяг заробітної плати виконавця за такої системи залежить від кількості одиниць виробленої ним чи командою продукції. Система повинна враховувати професійний рівень робітника та запропоновані роботодавцем умови праці.
4. Акордна оплата праці — така система є похідною від відрядної. Розцінка встановлюється на весь обсяг роботи. Розмір такої оплати визначається актуальними стандартами виконання та середньої вартості послуги за тарифами компанії.
5. Відрядно-преміальна оплата праці. Крім нарахованих за відрядними тарифами виплат, ця система передбачає нарахування премій за досягнення високих показників діяльності. Відрядно-преміальною системою оплати часто послуговуються при формуванні зарплати для продавців і виробничих працівників.

Кожен підприємець повинен пам’ятати, що працівники приноситимуть користь фірмі тільки за гідних умов праці. Між вмінням штатної команди кваліфіковано розв’язувати професійні задачі та рівнем прибутковості бізнесу є тісний взаємозв’язок. Саме тому так важливо підійти до формування системи оплати праці з розсудом. Обираючи форму та систему виплат для працівників своєї компанії, необхідно врахувати не лише інтереси бізнесу, але й заохочення для найманих робітників. Зацікавлені фахівці виконують свої обов’язки більш старанно. Чим краще працюватиме команда, тим сильнішою ставатиме компанія на ринку!

Оплата праці: поняття, види та форми

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

• Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
• Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
• Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
• Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
• У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Поняття та структура заробітної плати

Заробітна плата (оплата праці) у розумінні Закону України “Про оплату праці”, – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати складається з наступних її видів:

• основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
• додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій
• інших заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Мінімальна заробітна плата в Україні

Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік” мінімальна заробітна плата з 01 січня 2024 року становить:

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Форми та системи оплати праці

Форми оплати праці в Україні:

— погодинна — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— відрядна — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

Вказані форми мають свої різновиди (системи):

• Просту погодинну оплату праці – яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

• Погодинно-преміальну – до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.

• пряма відрядна – розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
• відрядно-преміальна – поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
• акордно-преміальна – найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.

Оплата праці строки та періодичність:

Ст. 24 Закону України “Про оплату праці” закріплено, що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Захист прав в сфері оплати праці

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності – вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)”Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.”Сторонами колективного договору є:

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про оплату праці” при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що Конституція України гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.