10 країн Європи, які називають себе нейтральними

Швейцарія єдина позаблокова держава Європи з тих, що мають армію. Вона не входить ні до НАТО, ні до ЄС і лише 2002 року вступила в ООН. Але після відкритого російського вторгнення в Україну Швейцарія засудила Москву і долучилися до санкцій проти Росії.

Лише десять держав у Європі вважаються нейтральними, хоча вони засуджують Росію за розв’язання найбільшої війни на континенті з часів Другої Світової і підтримують Україну політично, гуманітарно, а також долучились до санкцій проти Москви.

Кількість історично нейтральних країн континенту зменшилася, коли навесні 2022 року від політики нейтралітету відмовилися Швеція та Фінляндія і подалися до НАТО.

Також заявку на вступ в НАТО 2002 року подала Україна, але Альянс заявив, що на членство українці можуть розраховувати лише згодом.

В декларації про державний суверенітет 1990 року Україна заявляла про намір бути «постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках…»

Здобувши незалежність, Україна проголосила політику «євроатлантичної інтеграції» в межах якої президент Віктор Ющенко 2008-2010 заявляв про наміри вступити в ЄС і в НАТО, проте його наступник Віктор Янукович 2010-2014 наголошував на «позаблоковості».

Після втечі Януковича в Росію і російського захоплення Криму та війни на сході Верховна Рада 2014 року офіційно затвердила відмову України від позаблоковості.

Швейцарія залишається найстарішою нейтральною і фактично єдиною позаблоковою державою Європи з тих, що мають повноцінну армію. Проте після відкритого російського вторгнення в Україну Швейцарія засудила Москву і, як і більшість країн континенту, долучилися до санкцій ЄС проти Росії.

Австрія вважається нейтральною відповідно до Декларації 1955 року, що була передумовою виведення з її території військ антигітлерівської коаліції після Другої Світової війни (Британії, США, СРСР і Франції). Але 1995 року Австрія вступила в ЄС, а отже тепер причетна до допомоги Україні, включно з військовою, хоча на двосторонньому рівні наголошує на виключно гуманітарній підтримці.

Андорра проголошувала себе нейтральною під час Другої Світової війни. Реальний суверенітет невелика країна з понад 70 тис. населення здобула набагато пізніше, схваливши свою першу конституцію 1993 року, і тоді ж вступила в ООН.

Ватикан, мікродержава в межах італійської столиці, дотримується постійного нейтралітету згідно з договором 1929 року, але Ватикан підкреслює, що не вважає себе нейтральним у засадничих моральних питаннях.

Ірландія дотримується політики військового нейтралітету з часів Другої Світової війни і після її завершення вирішила не вступати в НАТО. Ірландія не вважає себе політично нейтральною і зараз однозначно заявляє про підтримку України та засуджує Росію.

Як член ЄС з 1973 року Ірландія дотримується європейських санкцій проти Москви і подібно до Австрії на двосторонньому рівні обмежується лише гуманітарною допомогою Україні.

Мальта зафіксувала свою нейтральність і позаблоковість в конституції 1987 року, проте 2004 року вступила в ЄС, а отже робить внесок в допомогу Україні та дотримується санкцій щодо Росії.

Молдова записала положення про «постійну нейтральність» окремим положенням конституції 1994 року. З 2022 року Молдова – кандидат на членство в ЄС.

Ліхтенштейн, Монако і Сан Маріно – мікродержави з населенням понад 30 тисяч, які не мають збройних сил і історично вважають себе нейтральними.

Сербія проголосила себе військово нейтральною з 2007 року. З 2012 року Сербія має статус кандидата на вступ в ЄС, але на відміну від більшості інших країн кандидатів не долучилася до європейських санкцій щодо Росії.

Особливий випадок Угорщини у Європі полягає в тому, що приязний до Росії уряд Віктора Орбана заявляє про свою фактичну нейтральність і на державному рівні обмежуються лише гуманітарною допомогою Україні, хоча Угорщина не є позаблоковою. Вона вступила в НАТО 1999 року і є членом ЄС з 2004 року.

Нейтральний статус України. Що стоїть за заявами Росії і що відповіла Україна

Президент України Володимир Зеленський і представники України та Росії вперше за час переговорів про встановлення миру в Україні почали говорити про конкретні пропозиції щодо безпекового статусу України.

Вони пролунали на тлі заяв західних аналітиків про поступки, на які може піти Україна на цих переговорах.

Після заяв представників переговорних груп України і Росії своє бачення гарантій безпеки оголосив президент України.

“Австрійський чи шведський варіант”

Після того, як напередодні президент Володимир Зеленський у промові перед лідерами країн Об’єднаних експедиційних сил, які очолює Велика Британія, заявив, що Україна не стане членом НАТО, оскільки цього не хоче сам альянс, від учасників українсько-російських переговорів почали лунати заяви щодо того, яким має бути статус країни та гарантії її безпеки.

Помічник президента Росії Володимир Мединський заявив, що українці на переговорах нібито пропонують створити в Україні австрійський чи шведський варіант демілітаризованої держави.

“Збереження та розвиток нейтрального статусу України, демілітаризація України – обговорюється цілий комплекс питань, пов’язаних із розміром української армії. Україна пропонує австрійський, шведський варіант нейтральної демілітаризованої держави, але при цьому держави, яка має власну армію та військово-морські сили”, – твердить Мединський.

За його словами, ці питання обговорюються на рівні керівників міністерств оборони Росії та України.

Про такі пропозиції України цього ж дня заявив і речник Кремля Дмитро Пєсков. Він додав, що обговорюється “демілітаризація за австрійським чи шведським варіантом зі збереженням власної армії, але без іноземних військових баз”.

Якими можуть бути гарантії безпеки?

Через нетривалу паузу ці заяви росіян прокоментував радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

“Безперечно, ми розуміємо спробу наших партнерів залишитися ініціативною стороною в переговорному процесі. Звідси слова про шведську чи австрійську моделі нейтралітету. Але Україна зараз перебуває у стані прямої війни з Росією. Тому модель може бути лише українською і лише про юридично вивірені гарантії безпеки. І жодних інших моделей чи варіантів”, – наголосив він.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

“Що це означає? По-перше, абсолютні гарантії безпеки. Дієві, а не протокольні чи “будапештські”. А це означає, що підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну, як сьогодні. Але беруть активну участь на боці України в конфлікті та офіційно забезпечують нам негайне постачання необхідного обсягу зброї”, – пояснює Михайло Подоляк.

“По-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють чи не дозволяють закривати небо від тих самих крилатих ракет. Нам потрібні прямі й жорсткі гарантії того, що небо обов’язково буде закрите”, – додав представник ОПУ.

“Україна ніколи не була мілітаристською державою, яка б нападала чи планувала напасти на сусідів. На відміну від цих сусідів. Саме тому сьогодні Україна хоче мати справді потужний пул союзників із чітко прописаними гарантіями безпеки”, – наголосив Михайло Подоляк.

Такими союзниками, як пише американське видання Financial Times, посилаючись на кількох учасників переговорів, можуть стати США, Великобританія та Туреччина.

Президент Володимир Зеленський зробив кілька різких заяв на адресу НАТО, перш ніж почали з’являтися повідомлення про нейтральний статус України

Розраховувати на себе і на партнерів

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Київ завжди готовий у різних форматах, аж до найвищого рівня, обговорювати гарантії безпеки для України.

16 березня, виступаючи перед конгресом США, він закликав до створення нового об’єднання держав – U-24. United for Peace, яке було б покликане захищати Україну та інші держави.

“Ми пропонуємо створити об’єднання – U-24. United for peace. Союз відповідальних держав, які мають силу та совість, щоб зупиняти конфлікти. Негайно. За 24 години надавати всю необхідну допомогу. Якщо потрібно – то зброєю. Якщо потрібно – то санкціями. Гуманітарна підтримка. Політична підтримка. Гроші. Усе, що потрібно, щоби зберегти мир”, – наголосив він.

Кілька днів тому Володимир Зеленський жорстко висловлювався на адресу НАТО. Ці заяви деякі аналітики на Заході розцінили як ознаку того, що Київ може піти на поступки Росії в обговоренні статусу країни.

“Зрозуміло, що Україна не є членом НАТО. Роками ми чули про нібито відкриті двері, але вже почули також, що нам туди не увійти. І це правда, і треба це визнавати. Я радий, що наш народ починає це розуміти і розраховувати на себе і на наших партнерів, які нам допомагають”, – сказав Зеленський.

Він розкритикував НАТО, додавши, що альянс чи принаймні деякі його члени “загіпнотизовані агресією Росії, ми чуємо багато міркувань про Третю Світову, яка нібито може через це початись”.

Дипломатичний кореспондент ВВС Джеймс Лендейл, коментуючи заяви Володимира Зеленського на адресу Північноатлантичного альянсу, наголосив, що вони “демонструють його розчарування НАТО, але водночас і ту істину, яка була відома роками як у Києві, так і в Брюсселі: Україна навряд чи скоро приєднається до альянсу”.

“Він говорив про важливість пошуку “нових форматів співпраці з наявними організаціями”, щоб Україна могла мати “надійні” гарантії безпеки. Таким чином, це може бути натяком на поступку, яка могла б стати частиною потенційної угоди з Москвою, яка хоче, щоб Україна мала нейтральний статус”, – пише Джеймс Лендейл.

Водночас він узагальнює думки багатьох аналітиків про те, що потенційне членство України в НАТО було лише ширмою, тоді як “справжнє занепокоєння Путіна пов’язане із загальним спрямуванням України до Заходу та ЄС і прагненням більшої демократії”.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!