Вибори під час війни. Чи може влада їх провести і до чого тут “Дія”

Здавалось, він поклав край чуткам, що цього року Україна може провести парламентські вибори просто під час війни.

Проте минулої п’ятниці спікер парламенту Руслан Стефанчук здивував експертів, журналістів та й навіть деяких однопартійців зі “Слуги народу” заявою, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

Це якась гра, Банкова готується до виборів, адже Стефанчук без дозволу “звідти” таке не казав би, почали переписуватись між собою журналісти та депутати. Інакше як пояснити різку заяву формально другої людини у державі, яка суперечить позиції Єрмака, який – якщо і не перший, то вже точно не другий у країні.

Одні співрозмовники ВВС Україна у “Слузі народу” списали це на непорозуміння між спікером та журналістом. Інші глузують з його пізнань у Конституційній сфері. А треті кажуть, що це особиста думка окремого депутата, яка не підкріплена глобальними планами Банкової.

Хоча експерти й не виключають, що ця заява не випадковість, а свідоме промацування ґрунту і громадської думки для майбутніх дій влади.

То ж що значать слова спікера, чи варто чекати виборів цього року і чи реально проводити голосування під російськими ракетами, коли мільйони українських жінок у Європі, а сотні тисяч чоловіків на фронті?

Стефанчук і вибори

Якби не повномасштабне вторгнення Росії, то вже у жовтні 2023 року в Україні б мали відбутись чергові парламентські вибори. У в березні 2024-го – президентські.

Проте закон про воєнний стан чітко передбачає, що проводити голосування в умовах воєнного часу не можна.

Та й Конституція, як твердять багато знаних юристів, також не дозволяє голосувати під час війни.

Тим більше здивувало інтерв’ю Руслана Стефанчука парламентському ж телеканалу “Рада”.

Де він, по-перше, на запитання журналістки про вибори, заявив, що Конституція не забороняє проводити їх під час воєнного стану. По-друге, натякнув, що готуються зміни до закону про воєнний стан, щоб такі вибори провести.

Стефанчук додав, що найближчим часом це питання в парламенті може “актуалізуватись”, і нагадав, що раніше про необхідність виборів попри війну говорив президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.

Щоправда, сам Кокс тоді уточнював, що чинна Конституція проводити такі вибори все ж не дозволяє.

Тіні Кокс у Києві з Русланом Стефанчуком

Ця заява спікера викликала критику серед юристів та експертів, які наполягають, що Конституція таки забороняє вибори під час воєнного стану.

Та й сам Стефанчук ще у червні розповідав, чому не можна проводити вибори і як це розірве країну.

“Проблема, що голова Верховної Ради як доктор юридичних наук говорить нісенітниці”, – не добирає слів у розмові з ВВС Україна відомий юрист та колишній член Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Він, як і багато колег, посилаються на 83 статтю Конституції, де йдеться про вибори та воєнний стан.

“У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”, – йдеться у статті, яку багато юристів трактують як чітку вказівку, що вибори можна проводити тільки після закінчення війни.

“У Стефанчука тлумачення інакше”, – визнає у розмові з ВВС Україна його колега по партії, представник президента у парламенті Федір Веніславський, який раніше був представником Зеленського у Конституційному суді.

Він каже, що в Конституції напряму не написана фраза про заборону, але “шляхом тлумачення можна казати, що Конституція передбачає, що вибори під час дії воєнного стану не проводяться”. І наполягає, що комплексне тлумачення Конституції та законодавства дає відповідь – не можна проводити вибори під час правового режиму воєнного стану.

Таку ж позицію висловили ще кілька співрозмовників у партії.

У розмові з ВВС Україна експертка з Конституційного права і одна з керівниць центру політико-правових реформ Юлія Кириченко також наполягала на неконституційності виборів під час війни.

По-перше, вона твердить, що 83 стаття Конституції дозволяє проведення парламентських виборів тільки після скасування воєнного стану.

По-друге, каже юристка, Конституція дозволяє під час воєнного стану обмежувати низку основоположних прав людини, наприклад, на свободу слова, зібрань і так далі. І вони зараз обмежені, а тому забезпечити демократичність виборів неможливо.

“Тому, якщо виходити з конституційних принципів, ми не можемо провести демократичні вибори під час війни, і це стосується усіх виборів”, – резюмувала експертка.

У пресслужбі Руслана Стефанчука повідомили ВВС Україна, що щільний графік роботи не дозволяє йому зараз спілкуватись з пресою, щоб чіткіше прояснити його позицію щодо виборів.

Не зміг знайти часу для тлумачення позиції керівника парламенту і перший віцеспікер Ради від “Слуги народу” Олександр Корнієнко.

Що робить ЦВК і чи можуть голосувати в “Дії”?

Андрій Єрмак нещодавно заявив, що Конституція не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану

“Однозначно, що без скасування воєнного стану ніяких виборів не може бути”, – визнає у розмові з ВВС Україна один із членів Центральної виборчої комісії, проте просить не називати його через “політичну чутливість питання”.

Він визнає, якщо буде політична воля та схвалений закон, то ЦВК доведеться його виконувати і вибори проводити.

Але наполягає – наразі підготовки до виборів під час воєнного стану немає, та й сам він не розуміє, навіщо це зараз озвучив Руслан Стефанчук.

“Питання це дуже чутливе і дражливе, але зараз точно нічого конкретного ще немає, одні розмови”, – визнає співрозмовник у ЦВК.

Щоб провести вибори, каже він, крім змін до закону про воєнний стан треба ще ретельно прописати, як проводити голосування під ракетами, обстрілами й іншими викликами війни. “Не уявляю, як це все реально зробити”, – додає він.

Член ЦВК каже, що й після закінчення війни провести вибори буде не так просто, не кажучи вже про те, що робити це під час.

Виборча інфраструктура суттєво зруйнована, особливо на деокупованих територіях. Також є величезна кількість внутрішніх переміщених осіб, багато мільйонів людей перебувають за кордоном.

Реєстр виборців, каже співрозмовник, треба реанімувати, адже через безпекові загрози його роботу припинили, ніхто його не оновлював. Як робити списки виборців – невідомо.

“Ми над цим працюємо, але є багато технічних, організаційних, безпекових проблем з цим, потрібен час”, – визнають в ЦВК.

Там кажуть, що до виборів готуються, але вже після війни. У парламенті для цього працюють спільні робочі групи.

Головний виклик – сім мільйонів українців, які втекли від війни, і як забезпечити їхнє голосування.

Зараз закон дозволяє відкривати дільниці тільки у дипломатичних установах, а цього для мільйонів виборців не вистачить. Особливо у Польщі, Німеччині та інших країнах, куди масово переїхали українці.

Тому обмірковують план, щоб відкрити сотні дільниць поза посольствами та консульствами.

Деякі співрозмовники ВВС Україна вказували, що у владі серйозно обговорюють варіант голосування у Європі поштою. Проте наше джерело у ЦВК такий варіант не підтверджує.

“Багато передових країн показали, що це можливо. Але треба, щоб це люди підтримали”, – так два тижні тому відповів на питання про голосування на виборах в “Дії” Андрій Єрмак.

Проте в ЦВК різко проти такої ідеї.

“Не думаю, що це можливо, ми не готові до цього організаційно та політично. Це не тільки про “Дію”, а й про будь-яке електронне голосування”, – наполягає співрозмовник.

Вибори під час війни провести складно, кажуть експерти

“Інтернет-голосування для нас ще не на часі, ЦВК жодним чином не готується до подібних сценаріїв виборів через інтернет”, – запевнив член ЦВК.

Андрій Магера як ексзаступник голови ЦВК проводив десятки виборів. Окрім конституційних перепон, він також вказує на безліч технічних і політичних проблем.

Свобода пересування під час воєнного стану суттєво обмежена, діє комендантська година у всіх регіонах, окрім Закарпаття, а тому багато передвиборчих заходів неможливі.

Право на мирні зібрання також обмежене, навіть зустріч кандидата з виборцями розглядатиметься як порушення, каже він.

А громадяни, які перебувають на фронті, не зможуть ні голосувати, ні балотуватись. Окрім того, обмежена і свобода слова. На телебаченні домінує контрольований Банковою “телемарафон”.

“Якщо ще буде якийсь елемент електронного голосування чи поштою, це зірве ситуацію. Там стільки зловживань може бути, що страшно уявити, дискредитуємо вибори як такі”, – наполягає Магера.

Він радить брати приклад з Британії, яка з 1935 по 1945 роки не проводила вибори через Другу світову.

То коли ж будуть вибори?

Представник президента в парламенті Федір Веніславський наполягає, що жодних ознак підготовки до виборів вже незабаром він не бачить та не відчуває.

“Впевнений, що це неможливо найближчим часом”, – каже він ВВС Україна.

Погоджується з ним й інший співрозмовник у фракції, який називає весь цей шум особистою думкою Стефанчука.

Хоча не виключає, що команду готувати вибори може дати Банкова. Але тільки у разі, якщо на цьому наполягатиме Захід. У чому співрозмовник сумнівається.

Політолог Володимир Фесенко у розмові з ВВС Україна нагадав, що у Раді Європи закликали не відмовлятись від виборів попри війну. І Стефанчук може чути подібні поради під час розмов із західними колегами.

У телевізорі домінує марафон, який контролює влада

Але поки що Фесенко називає подібні розмови просто словами. А от серйозно це варто буде сприймати, коли до парламенту почнуть подавати законодавчі ініціативи.

Найперше, коли до Ради надійдуть зміни до Виборчого кодексу, з якого буде зрозумілий формат виборів. Окрім того, до Ради має надійти проєкт фінансування виборів – чи на цей рік, чи вже у бюджеті на наступний.

Якщо ж надійде і проєкт змін до закону про воєнний стан, де буде дозвіл на проведення виборів, тоді можна буде казати про початок підготовки до виборів, вважає Фесенко. Адже в кулуарах тему обговорюють і думають над сценаріями.

“Сумніваюсь, що вибори можуть провести ще в цьому році. Не бачу для цього передумов, ця ідея зараз не сприймається ні суспільством, ні експертами. Це буде руйнація внутрішньої консолідації. Хіба якимось дивом швидко закінчиться війна”, – наполягає Фесенко.

Звісно, на Банковій хочуть провести вибори, допоки у Зеленського високі рейтинги й він отримає перемогу його оновленої партії. Але зараз це ризиковано, вважає експерт.

Ідеальний варіант для Банкової, каже Фесенко, щоб до весни війна закінчилась, а влада запустила одночасні президентські і парламентські вибори.

“Якщо ж війна не закінчиться до весни, то можуть зробити спробу, з посиланням на наших партнерів, провести усі вибори в березні попри війну”, – прогнозує Фесенко. І тоді якраз може згодитись проєкт змін до закону про воєнний стан, який такі вибори дозволятиме.

При цьому Володимир Фесенко має песимістичний прогноз щодо війни і не вірить, що вона закінчиться до весни, адже Путіну вигідно її затягувати в якомусь форматі до виборів у США.

Також на цю тему

Вирішальний 2024 рік у США. Чому ці “американські гірки” такі важливі для України

У рівнянні війни для України головною невідомою величиною, від якої беззаперечно залежить фінальний результат, є роль Сполучених Штатів Америки.

Американська воєнна та фінансова допомога, навіть за умови збільшення підтримки з боку Європи, є тим фактором, від якого залежить не лише боєздатність українського війська, а й загалом функціонування української держави й моральний стан українського суспільства.

Адже понад половина бюджету України залежить від зовнішнього фінансування.

Зустріч Джо Байдена та Володимира Зеленського у Вашингтоні в грудні 2023 року

Діалоги про американську підтримку та аналіз прогнозів на майбутні вибори у США звучать не лише у високих київських кабінетах, але й у громадському транспорті та на кухнях українців як удома, так і в тимчасовому житлі за кордоном.

І саме Штати задають тренд на надання чи ненадання допомоги Україні іншими державами, виконуючи роль першої скрипки в оркестрі українських союзників.

Саме до Америки апелює Кремль, коли намагається навʼязати Києву переговори на власних умовах, применшуючи роль України до такої, яка позбавлена будь-якої субʼєктності. Москва і досі вірить, що може домовитися з Вашингтоном про Україну. Без України.

Джо Байден донині демонстрував протилежне. Але його перша каденція спливає у листопаді 2024, і за всіма правилами американської політики чинний президент, будь-який, не лише Байден, в останній рік правління перетворюється на “кульгаву качку”.

Прикметно, що минулого року українці відчули, як це – втратити впевненість в американській підтримці.

Під час емоційного обговорення щодо доцільності багатомільярдної допомоги Вашингтона Києву у Конгресі США українці вже зʼясували відмінності між Сенатом та Палатою представників, вивчили імена їхніх спікерів і лідерів меншості.

Спікер Палати представників Майк Джонсон називає допомогу США Україні “пріоритетом”.

Голосування щодо надання Україні $61-мільярдної допомоги через розбіжності між республіканцями та демократами щодо мексиканського кордону перенесли на січень, і позитивне рішення видається очікуваним та навіть неминучим. Хоча і тут можуть бути сюрпризи.

Плюс це може стати останнім таким голосуванням на користь України.

З президентськими виборами в США на горизонті Україна втрачає впевненість у подальшій залізобетонній підтримці з боку Америки у війні проти Росії.

Джокером тут виступає, звісно, Дональд Трамп, який може узагалі не бути допущеним до виборів 5 листопада. Та якщо його таки допустять, холодним душем для українців може служити красномовне різдвяне привітання експрезидента США, в якому він побажав опонентам “гнити у пеклі разом зі своєю Україною та Росією”.

І хоча президентські вибори – не єдина велика подія серед запланованих на 2024 рік у Америці, яка здатна круто змінити траєкторію відносин між Києвом та Вашингтоном, утім так чи інакше більшість описаних нижче дат в американському календарі повʼязані або з судами над Дональдом Трампом, або з перебігом президентської кампанії.

Досліджуємо хронологію політичного життя 2024 року в США в деталях.

Зима. Голосування щодо підтримки України та дебати республіканців

Від голосування в Палаті представників залежить, чи отримає Україна $61-мільярдну допомогу

9 січня 2024 року з різдвяних канікул повертається Палата представників. Очікується, що конгресмени розблокують допомогу Україні. Дискусії між республіканцями та демократами з цього питання більше немає.

Принаймні, спікер Палати представників Джонсон називає допомогу Україні “пріоритетом для США”.

Утім залишається невирішеною проблема з фінансуванням зміцнення південного кордону США з Мексикою.

Адміністрація Байдена зробила кроки назустріч контрольованій республіканцями Палаті представників. Києву залишається лише чекати.

10, 18 та 21 січня 2024 року відбудуться дебати претендентів на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США.

Експрезидент і фаворит соцопитувань Дональд Трамп, ймовірно, пропустить їх, як проігнорував і попередні чотири раунди внутрішньопартійних дебатів.

Дебати претендентів у кандидати від республіканської партії в Алабамі, грудень 2023

Тож експосол США в ООН Ніккі Гейлі, губернатор Флориди Рон Десантіс, ексгубернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, підприємець Вівек Рамасвамі, якого ще називають “Дональдом Трампом 2.0”, та, можливо, ексгубернатор Арканзасу Аса Гатчинсон намагатимуться переконати телеглядачів у спроможності стати гідним кандидатом у президенти США.

З-поміж них в Україні був лише Кріс Крісті – він відвідав Київ уже після повномасштабного російського вторгнення.

Німою тінню над дебатами нависатиме відсутність фронтраннера від республіканців – Дональда Трампа. Сам експрезидент тим часом заявляє, що хотів би дебатувати, але вже з Джо Байденом.

Весна. Суди проти Трампа

Суперспекотним місяцем в американській політиці обіцяє бути березень. На початку першого весняного місяця відбудуться відразу дві події – суд над Дональдом Трампом та “Супервівторок”.

4 березня 2024 року розпочнеться судовий розгляд по суті федеральної кримінальної справи «Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа» про ймовірну участь експрезидента Трампа у спробах скасувати президентські вибори 2020 року в США, включаючи роль Трампа у нападі на Капітолій 6 січня 2021 року.

Дональд Трамп на мітингу в Нью-Гемпширі, жовтень 2023 року

Велике журі оприлюднило звинувачення проти Дональда Трампа за чотирма наступними пунктами:

– змова з метою обману Сполучених Штатів;

– змова з метою перешкоджання офіційним процедурам;

– перешкоджання та спроба перешкоджання офіційним процедурам;

– змова з метою порушення прав громадян.

Слідство вважає, що Трамп був рішуче налаштований залишитися при владі після програшу на президентських виборах, відтак поширював брехню про нібито шахрайство під час голосування, усвідомлюючи, що це було неправдою. І намагався не дозволити Конгресу затвердити перемогу Джо Байдена, закликаючи конгресменів відтермінувати процедуру і підбурюючи своїх прихильників до насильства на Капітолії.

Дональд Трамп своєї провини не визнає. Його оточення називає процес спробою втручання у майбутні президентські вибори і “полюванням на відьом”.

Зараз найбільша драма полягає в тому, що прискореного розгляду цієї справи, на чому наполягав спецпрокурор, може не статися. Відповідне рішення ухвалив Верховний суд. Це може ускладнити електоральний процес і полегшити роботу Дональду Трампу.

Чіткого консенсусу щодо того, чи потенційне визнання провини Дональда Трампа автоматично заборонить йому участь в президентських виборах США, немає.

Третій розділ 14-ї поправки до американської Конституції забороняє обіймати державні посади тим особах, хто коли-небудь брали участь у повстанні. Це правило в Америці запровадили після Громадянської війни, аби не допустити сепаратистів до влади.

Водночас існує лише три умови для можливості балотування в президенти США: кандидат має народитися в Америці, йому має виповнитися щонайменше 35 років і він має проживати у Штатах не менш як 14 років. А про судимість кандидата у президенти США в Конституції не згадується. Тим паче преценденти вже були. У 1920 році соціаліст Юджин Дебс балотувався в президенти просто з тюрми, де відбував покарання за антивоєнну промову, яка критикувала вступ Америки у Першу світову війну.

Сполучені Штати поринули в новий сезон серіалу про Трампа, дія якого відбувається навколо його права балотуватися.

Спершу Верховний суд штату Міннесота відмовився забороняти Трампу брати участь у президентських перегонах.

Судді Верховного суду штату Колорадо

Тоді Верховний суд штату Колорадо заборонив Дональду Трампу брати участь у виборах на території штату. Тим самим суд по суті визнав Трампа учасником заколоту 6 січня 2021 року.

Згодом Верховний суд штату Мічиган назвав право Трампа балотуватися чи ні питанням політичним, а отже компетенцією Конгресу США, а не суду.

Потім держсекретар штату Мен Шенна Беллоуз заборонила Дональду Трампу брати участь у республіканських праймеріз штату, пославшись на той таки третій розділ 14-ї поправки Конституції США. Трамп оскаржив це рішення.

Тепер долю американського експрезидента, який хоче знову стати президентом, має визначити Верховний суд США. На нього покладене завдання вирішити, чи скасувати рішення Верховного суду Колорадо – і тоді Трамп автоматично отримає можливість потрапити у бюлетені всіх без виключення штатів. Однак для цього більшість суддів мають бути переконаними, що Дональд Трамп не брав участі у заколоті.

5 березня 2024 року відбудеться так званий “Супервівторок”.

Цього дня відразу 15 штатів і територій проведуть праймеріз, на яких обиратимуть делегатів на національні зʼїзди республіканської та демократичної партій. Ті згодом оберуть кандидатів у президенти від партій.

Віслюк та слон – символи Демократичної та Республіканської партії у США

25 березня 2024 року розпочнеться суд “Народ штату Нью-Йорк проти Дональда Дж. Трампа”.

Експрезидента США звинувачують у виплаті таємних коштів порноакторці Стормі Деніелс [справжнє імʼя – Стефані Кліффорд] під час президентської кампанії 2016 року.

Слідство вважає, що він прагнув гарантувати мовчання Кліффорд про їхній сексуальний звʼязок у минулому. Кліффорд тоді саме домовлялася про інтервʼю на телебаченні, темою якого могли бути її стосунки з Трампом.

Колишній адвокат Трампа Майкл Коен заявляв, що з власної кишені заплатив порноакторці 130 тисяч доларів. Згодом Трамп відшкодував йому витрати, які виявилися класифікованими як судові витрати.

Через це Трампа звинувачують у фальсифікації ділової документації.

І якщо його визнають винними за всіма пунктами, максимальне покарання може сягнути 136 років за ґратами.

Дональд Трамп провини не визнає і звинувачує прокурора у політичній вмотивованості.

20 травня 2024 року стартують судові засідання у справі “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа, Уолтіна Наути та Карлоса Де Олівейри”.

Це федеральна кримінальна справа проти Дональда Трампа, його помічника Волта Наути та керівника технічного обслуговування його вілли Мар-а-Лаго – Карлоса Де Олівейри. Вона стосується зберігання таємних документів експрезидентом на цій віллі.

Трампа звинувачують у неправомірній обробці таємних документів уже після завершення президентської каденції відповідно до Закону про шпигунство, а також у наданні неправдивих свідчень та змові з метою перешкоджанню слідству.

Трамп себе винуватим не визнає.

Ексадвокат Трампа заявляє, що заплатив порноакторці Стормі Деніелс за мовчання про звʼязок із політиком

Дональд Трамп прибув до суду після оголошення звинувачень у справі про виплату таємних коштів порноакторці Стормі Деніелс

Літо. Саміт НАТО та формальне висунення кандидатів

9-11 липня 2024 року у Вашингтоні відбуватиметься саміт НАТО, який припадатиме на 75-річний ювілей організації. Україна прагне якнайшвидше отримати формальне запрошення приєднатися до Альянсу.

Утім дорога України до НАТО довга і звивиста, як засвідчив саміт 2023 року у Вільнюсі. Там генсек Альянсу Єнс Столтенберг пообіцяв Україні запрошення, коли “погодяться всі союзники і будуть виконані умови”. І водночас зауважив, що повноцінне членство України неможливе, допоки точиться війна.

Після Вільнюса ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував розглянути щодо України так зване “гібридне членство”, яке передбачає частковий вступ України в Альянс. Спершу, згідно такого плану, НАТО могло б прийняти підконтрольні Києву території. А згодом в теорії могли б доєднатися звільнені в майбутньому від російської окупації українські землі.

Утім президент Зеленський на підсумковій річній пресконференції назвав таку пропозицію маячнею та сказав, що Україну “не запрошують в НАТО”.

Тож сміливі думки про ймовірне запрошення України до НАТО від президента Байдена, які ще нещодавно лунали в українському інформаційному середовищі навряд чи зможуть матеріалізуватися наступного року.

Атмосфера після проведення Ради Україна-НАТО на саміті Альянсу у Вільнюсі, липень 2023

15-18 липня 2024 року у Мілуокі відбудеться Національний зʼїзд республіканської партії, на якому висунуть кандидатів від республіканців у президенти та віцепрезиденти США. За традицією, першою такий зʼїзд і висунення кандидатів проводить та партія, яка не господарює у Білому домі.

Демократична партія проведе свій Національний зʼїзд 19-22 серпня 2024 року в Чикаго.

Найголовнішим суперником Байдена називають навіть не Трампа, а власний вік – 81 рік.

Існують голоси, які твердять про необхідність підтримки альтернативного кандидата, який може мати більші, на їхній погляд, шанси перемогти Дональда Трампа. Але те, як ситуація розгортається станом на початок 2024 року, вказує, що демократи, вочевидь, ставитимуть на кандидатуру чинного президента – Джо Байдена.

Щоправда крісло під його віцепрезиденткою – Камалою Гарріс – хитається. І тут можливі варіанти.

Осінь. Дебати і день виборів

Дональд Трамп агітує за себе у Південній Кароліні, вересень 2023 року

16 вересня 2024 року в Техасі відбудуться перші дебати між кандидатами у президенти США від республіканської та демократичної партії. Кандидати вправлятимуться у красномовності впродовж 90 хвилин.

Другий і третій тур дебатів заплановані на 1 жовтня та 9 жовтня 2024 року відповідно.

5 листопада 2024 року відбудуться президентські вибори в США. Хто братиме в них участь, досі достеменно невідомо. Занадто багато факторів можуть вплинути на остаточне рішення. Хоча найбільші шанси зустрітися у політичному двобої мають старі опоненти – чинний президент США Джо Байден та його попередник Дональд Трамп.

Навіть якщо імена кандидатів будуть іншими, вже зараз очевидно, що боротьба буде запеклою. І її результат багато в чому передбачить, на яких умовах Україна зможе завершувати повномасштабну війну, яку проти неї розпочала Росія.