За допомогою вимірювальних приладів, встановлених на атмосферних зондах, на початку XX століття було виміряно електричне поле Землі, напруженість якого у поверхні виявилася рівною приблизно 100 В/м, що відповідає сумарному заряду планети близько 400000 Кл.

Земля заряджена негативно. Заряд Землі приблизно дорівнює 6·105 Кл. Між поверхнею Землі та іоносферою протікає електричний струм з густиною приблизно 10−6 мкА/м².

Ємність відокремленої кулі ( елемент сферичного конденсатору). Звідси випливає, що ємність 1 Ф мала би відокремлена куля, що знаходиться в вакуумі та має радіус R = 10 • 106 км, що приблизно в 1400 разів більше радіуса Землі (електроємність самої Землі С = 0,7 мкФ).

Існує два роди електричних зарядів, умовно названих позитивними і негативними. Заряди можуть передаватися (наприклад, при безпосередньому контакті) від одного тіла до іншого. На відміну від маси тіла електричний заряд не є невід'ємною характеристикою даного тіла. Одне і те ж тіло в різних умовах може мати різний заряд.

Електричний заряд

Символи:	Q
Одиниці вимірювання
У базових величинах SI:	1 Кл = 1 А·с
Розмірність:	T I
Електричний заряд у Вікісховищі

Ηλεκτρόνιο) — стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. Має електричний заряд (−e = −1,6021892(46)×10−19 Кл) і масу (9,109554(906)×10−31 кг).

Електричне поле Землі — електричне поле, що існує між поверхнею Землі та іоносферою. Напруженість найбільша біля поверхні Землі, де становить приблизно 130 В/м, і швидко спадає з висотою. На висоті 1 км вона становить приблизно 40 В/м, на висоті 50 км практично нульова. Напруженість електричного поля Землі не постійна. Вона коливається в залежності від часу доби, пори року, але бувають також нерегулярні коливання.