Таблиця “Час і календар”

Життя кожної сучасної людини тією чи іншою мірою пов’язане з часом і регулюється постійною зміною дня і ночі, літа, осені, зими і весни. Рахувати час навчилися ще в стародавні часи. А з розвитком людства методи обчислення тільки вдосконалювалися.

Зоряний і сонячний час

У сучасному світі людина живе за сонячним часом. Одиницею його вимірювання заведено вважати сонячну добу, в якій 24 години. Саме стільки часу необхідно Земній кулі для одного повного обороту навколо власної осі. Точкою відліку вважається Сонце.

Ще з курсу географії відомо, що планета і навколо осі обертається, і навколо Світила рухається. За той час, як Земна куля зробить один повний оберт, вона пройде певну відстань по своїй орбіті. Отже, відбувається її зміщення відносно Сонця. Також варто враховувати, що планета рухається не по круглій орбіті, а по еліптичній.

Як результат, сонячна доба – це величина не постійна, протягом року вона то зменшується, то збільшується. Тому 24 години – це середнє значення, яке прийнято використовувати в повсякденному житті.

Астрономи у своїх розрахунках не можуть покладатися на середні величини, бо від них залежить, куди і як відправитися космічна ракета. Для цього було введено поняття “зоряний час”.

Визначення зоряного часу відбувається відносно нерухомих зірок, а не Сонця. Тривалість зоряної доби становить 23 години 56 хвилин 4.1 секунди.

Зоряний і тропічний рік

Період, за який Земна куля проходить повне коло навколо Сонця стосовно зірок, називається зоряний, або ж сидеричний рік Землі. Він становить 365 днів 6 годин 9 хвилин. За цей час на Землі змінюються пори року (сезони). Ось тільки повний період зміни сезонів ніяк не збігаються з часом обертання Землі навколо Світила.

Період зміни пір року прийнято називати тропічним роком. Триває він 365 днів 5 годин 51 хвилину. Вимірюють його від одного весняного рівнодення до іншого. Різниця у 20 хвилин між періодами тропічного і зоряного року пояснюється прецесією земної осі.

Щоб зручно було робити розрахунки, прийнято за один рік брати рівно 365 діб. Решту шість із невеликою годиною один раз на чотири міста складають у додаткову добу, звідси з’явилося поняття “високосний рік”, а в календарі – 29 лютого.

Місячний і сонячний календар

У місячному календарі добу рахують відносно фаз Місяця, відповідно, утворюються синодичні місяці. Один місячний місяць налічує 29,5 доби. Щоб не було плутанини з дробовими частинами, один місяць у календарі записують 29 днів, в інший – 30. Повний рік також складається з 12 місяців. У місячному календарі є поняття як простого, так і високосного року.

Для відображення тропічного року використовують сонячний календар. У його основі закладені пори року. Повний рік має 365,2 доби. У ньому також присутній і простий, і високосний рік.

Більшість стародавніх народів створювали свої перші календарі, враховуючи зміну фаз нічного світила. Людина почала помічати, що Місяць, який висвітлює шлях, щодня набував іншої форми. З певною періодичністю ці форми повторювалися. На основі спостережень, час почали визначати між молодиками, а даному часовому проміжку присвоїли назву синодичний місяць. З появою місячного календаря почалося перше літочислення.

З розвитком сільського господарства місячний календар перестав задовольняти потреби людства. Потрібен був календар, який би відображав зміну пір року. Це призвело до створення тропічного календаря, в якому також стали використовувати місяці. Він допоміг систематизувати і поліпшити землеробські роботи, а також налагодити скотарство.

На сьогодні обидва календарі важливі в житті кожної людини, вони мають і спільні риси, і певні відмінності:

• обидва календарі складаються з 12 місяців (циклів);
• тривалість циклів відрізняється;
• у сонячного календаря рік завжди починається з однієї й тієї самої дати, а в місячного вона постійно зсувається, оскільки місячний цикл коротший;
• доба сонячного календаря – це завжди 24 години, у місячного – це значення змінюється, але в певний день циклу час завжди певний.

Завдяки сонячному календарю людина точно знає, коли буде тепло, а коли холодно, коли настане ранок, а коли ніч. За місячним календарем вираховують, коли краще росте волосся і нігті, коли сприятливіше робити операції, коли краще садити рослини тощо.

Юліанський і григоріанський календар

45 рік до нашої ери ознаменований створенням юліанського календаря. Ім’я він отримав від славновідомого Юлія Цезаря, який стояв при владі якраз у цей час. За основу взято сонячний календар, а літочислення орієнтувалося на час, за який Сонце проходило всі точки рівнодення. На той момент ця система була найточнішою.

У році налічували 365 днів, з’явилося поняття високосний рік, який передбачав у календарі додатковий день. Юліанський сонячний календар активно застосовувався багатьма державами протягом 1,5 тисячі років.

Наприкінці сімнадцятого століття Папою Григорієм XIII було запропоновано іншу систему літочислення, яка отримала назву григоріанський календар. Кількість днів повністю збігалася з юліанським календарем.

Але все ж вносилися деякі поправки щодо року високосного. За григоріанським календарем рік, який закінчується нулями і при цьому не ділиться на 4, не може вважатися високосним. Як приклад візьмемо 2000 рік. Він був високосним, а ось 2100 буде звичайним.

Папа Григорій XIII стверджував, що свято Великодня завжди має бути в неділю, а за юліанським календарем його щороку відзначали в різний день тижня. Офіційно григоріанський календар було введено 24 лютого 1582 року.

На сьогодні обидва календарі продовжують існувати разом. Велика частина країн користується григоріанським. У той час як юліанський використовують для розрахунку християнських свят. Росія за григоріанським календарем живе з 1917 року.

Після переходу літочислення зсунулося на 14 днів. Саме тому в країні двічі відзначають Новий рік: 1 січня – за григоріанським календарем, а 14 січня – за старим стилем, тобто за юліанським календарем.

Таблиця з поясненнями на тему “Час і календар”

Підсумок: Час та календар визначають наше розуміння та організацію часу. Базові одиниці часу, такі як секунда, хвилина та година, утворюють більш великі одиниці, такі як доба, тиждень, місяць та рік. Календарі допомагають організовувати час у зручний спосіб, і різні культури та цивілізації розробили свої системи вимірювання та відліку часу відповідно до своїх потреб.

Місячно-сонячний календар

Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих ​​рухів Місяця та Сонця.

• Голоценовий(антропологічний)
• Дарійський [en](марсіанський)
• Дримспел(езотеричний)
• Пролептичні (історіографічні)
  • григоріанський
  • Юліанський [en]
  • Аморейський [en]
  • Аттичний
  • Болгарський [en]
  • Вавилонський
  • Візантійський
  • Германський [en]
  • Грецький
  • Єгипетський
  • Каппадоцький [en]
  • Кельтський [en]
  • Македонський [en]
  • Перський
  • Пізанський [en]
  • Радянський революційний
  • Рапануйський [en]
  • Румійський [en]
  • Рунічний
  • Трисезонний
  • Туркменський [ru]
  • Французький революційний
  • Флорентійський [en]
  • Ханаанейський [ru]
  • Хараппський [ru]
  • Чамський [en]
  • Чульський [en]
  • Шведський
  • Шумерський
  • Ацтекський
    • Тональповаллі
    • Шиуповаллі [en]
    • Хааб [en]
    • Цолькін [en]

    Oops something went wrong: