Зміст:
Гроші для медиків. Скільки отримують лікарі в Києві і від чого це залежить
Рік тому, 1 квітня 2020-го, в Україні стартував другий етап реформи охорони здоров’я. І які дивні заяви періодично не робив би наш президент, реформа відбулася. Гроші ходять за пацієнтом, а заклади отримують гроші за надані послуги.
Сьогодні ми хочемо присвятити увагу темі, якою дуже часто маніпулюють політики: рівень зарплат медичних працівників. Цю тему дуже любить міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який весь час на ефірах обіцяє підвищення зарплати лікарям і навіть ввів надбавку, “пакет з пакетами”, але жодного разу у своїх публічних виступах не згадав, що вже зараз у багатьох закладів є можливість підняти зарплати персоналу.
Так, підвищити зарплати медикам у більшості закладів могло б їхнє керівництво – головні лікарі. Для цього не треба ні милості міністра, ні рішень уряду, ні спеціальних законів.
Проаналізувавши звіти київських міських лікарень, ми з’ясували, що є заклади, де середня зарплата лікарів – 23 тис. грн (чистими, тут і далі всі цифри – до вирахування податків). А є міські лікарні, де рівень зарплат лікарів – 7 тис. грн. Аналогічно медсестри у Києві мають зарплати від 7 до 13 тисяч залежно від закладу, санітарки – від 5 до 10 тисяч.
Більш детальний аналіз ситуації в закладах Києва – в нашому тексті.
Порадуємо тих, хто переживав, що через реформу звільнять 50 тисяч медиків. За даними електронної системи охорони здоров’я, з квітня 2020 року по лютий 2021-го їх стало більше. Лікарів первинної ланки в електронній системі охорони здоров’я – на 555, лікарів спеціалізованої медичної допомоги – на 3 435, а медичного персоналу – більше на 2 576 працівників.
Проте середній по країні рівень зарплат медиків лишається не дуже радісним – це 11 тисяч для лікарів, 9 тисяч для середнього медперсоналу (медсестри, парамедики, фельдшери), 7 тисяч для молодшого медперсоналу – санітарок.
Є дві основні причини, чому зарплати медиків низькі.
Перша причина – глобальна, це недофінансування системи охорони здоров’я. 6% ВВП на медицину як не було, так і немає. Від загальної кількості грошей залежить вартість конкретних медичних послуг, а від їхньої вартості не напряму, але залежить і розмір зарплат.
Друга причина менш очевидна, але не меш важлива – керівники закладів часто не бачать потреби підвищувати платню своїм співробітникам. Це стосується навіть дуже успішних закладів, які мають хороший прибуток і великі залишки на рахунках.
Щоб побачити, як це працює, ми попросили НСЗУ надати нам звіти низки київських міських лікарень (усі цифри у звітах подано станом на кінець минулого року). Також зазначимо, що саме завдяки тому, що відбулася реформа, дані про надходження та видатки лікарень стали відкритими і ми можемо їх аналізувати. А лікарі та інші працівники деяких закладів мають підставу поговорити зі своїм керівництвом про перегляд зарплат.
Вивчивши звіти, ми з’ясували багато цікавого. (Усі дані можна подивитися в кінці статті).
Найбільше платить своїм лікарям керівництво лікарні №4 на вулиці Солом’янській: середній рівень – 23,6 тис. грн. Також тут найвищий рівень зарплат для середнього медичного персоналу – 13,8 тис. грн – і молодшого медичного персоналу (санітарок) – 10,7 тис. грн, тоді як в деяких інших київських закладах санітарки отримують удвічі менше.
Четверта лікарня – ковідна, тобто у 2020 році мала додаткові ковідні пакети від НСЗУ, що дозволило заробити більше грошей. Але це не єдина ковідна лікарня в Києві і не перша за розміром надходжень. Її загальні надходження – 231,2 млн грн, безпосередньо за Програмою медичних гарантій від НСЗУ вона отримала 85,3 млн грн (усі цифри, нагадую, станом на грудень минулого року).
Тим часом Олександрівська лікарня отримала за ПМГ удвічі більше, 162,1 млн грн, і станом на грудень мала залишок на рахунках 36,4 млн грн. Утім рівень зарплат лікарів в Олександрівці – 17,5 тис. грн. Тобто нижчий, ніж у лікарні №4, яка отримує менше грошей.
Лікарня №1 отримала від НСЗУ майже стільки, скільки лікарня №4 – 88,2 млн грн. На рахунках у неї станом на кінець року лежав залишок 25,9 млн грн. При цьому середня зарплата лікаря – 9,2 тис. грн, медсестри – 5,7 тис. грн, санітарки – 5,7 тис. грн.
У лікарні №3 залишок на рахунку – 31 млн грн, при цьому лікарі заробляють ледь не найменше – 7,6 тис. грн. У лікарні №8 залишок – 24,7 млн грн, середня зарплата лікаря – 12 тис. грн. У лікарні №6 залишок на рахунку – 22,5 млн грн, середня зарплата лікаря – 12,5 тис. грн.
У київській лікарні №17 залишок на рахунку – 5,6 млн грн, лікарі заробляють у середньому 8,1 тис. грн. У лікарні №18 залишок на рахунку – 6,9 млн грн, середня зарплата лікаря – 10 тис. грн. У лікарні №10 на рахунках лежало 9,5 млн грн, середня зарплата лікаря – 10 тис. грн. У лікарні №12 трошки вищий рівень зарплат – 15 тис. у лікарів, але й залишок на рахунку чималий – 11,5 млн грн.
В.о. голови НСЗУ Андрій Віленський говорить, що якщо на рахунку лікарні накопичуються гроші, вони мають бути направлені на підвищення зарплат і покращення якості послуг: “Це фактичний нерозподілений прибуток, тобто ресурс для покращення якості надання медичних послуг і підвищення рівня заробітної плати медперсоналу. Керівництво закладу має донести цю інформацію до свого власника і за погодженням з ним вносити зміни до фінплану”.
Як має відбуватися підвищення зарплат медиків? Керівництво лікарні звертається до свого власника (місцевої влади) і просить внести зміни у колективний договір закладу і у фінансовий план, щоб збільшити зарплати персоналу. Якщо головний лікар цього не робить, тоді збирається колектив і вимагає від нього внести зміни в колективний договір, який потім головний лікар також має затвердити з власником разом з новим фінпланом. Або принаймні головний лікар має пояснити колективу, чому підвищення зарплат неможливе.
Андрій Віленський говорить, що практично в усіх лікарнях, законтрактованих на велику кількість пакетів, є умови для того, щоб підвищити заробітну плату. Станом на січень на рахунках закладів було накопичено майже 17 млрд грн. Це 17% від коштів, які НСЗУ виплатила закладам у 2020 році. З усіх закладів, які уклали договори з НСЗУ, 57% мають на своїх рахунках більше ніж мільйон.
Це те, про що лікарям не розкаже міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Ми також запитали в голови парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, чому багато головних лікарів не поспішають піднімати зарплати своїм працівникам, зберігаючи великі залишки на рахунках.
“Деякі найбільш непорядні головні лікарі розміщують ці гроші на депозитах, – говорить Радуцький. – Було в нас кілька таких кейсів в Одеській області, в інших областях також. Дехто починає купляти на ці гроші обладнання, потреба в якому дуже сумнівна, замість того, щоб підняти зарплати. Лікарів потрібно навчити, що вони мають вимагати підписання колективного договору і дуже уважно дивитися, що там написано. Бо, на жаль, у країні багато головних лікарів старого зразка, які десятиліттями привчали колектив ні з чим не сперечатися. Був випадок у Закарпатській області: колектив скаржиться, що 4 місяці невиплати зарплат. А виявилося, що головний лікар розмістив 11 мільйонів на депозиті”.
За цей рік ми чули багато історій про те, як виглядає реформа в українських лікарнях. Кожен заклад отримав інструмент для того, щоб заробити більше грошей, надаючи послуги. Проте використали вони цей інструмент дуже по-різному: одні – за призначенням, інші – щоб пояснювати свої помилки і небажання щось робити.
Але що цікаво – по-різному користуються реформою і пацієнти, для яких вона була зроблена в першу чергу. Значною мірою це пов’язано з комунікаційним провалом у виконанні МОЗ, про що ми вже писали раніше. Але є також і суто людський фактор: у ситуації, коли треба боротися за своє право на медичні послуги, особливо безоплатні, пацієнти часто пасують, боячись конфліктувати з персоналом.
Персонал же боїться конфліктувати з керівництвом, яке десятиліттями вибудовувало у своїх закладах феодальну систему відносин. З одного боку, зрозуміло: ми не можемо очікувати від людей, що всі вони будуть боротися за свої права – на послуги, на нормальну оплату праці тощо. Але з іншого боку, без критичної маси людей, готових до цієї боротьби, ситуація не буде змінюватися ще дуже довго. Як для лікарів, так і для пацієнтів.
Акція медиків кілька років тому. Багато хто з керівників лікарень був проти реформи в тому числі через її прозорість і відкриту звітність. Підлеглих залякували скороченнями
Дані по лікарнях станом на грудень 2020
Олександрівська клінічна лікарня м.Києва
Надходження – 338,6 млн грн (це всі гроші, які отримав заклад з різних джерел – за Програмою медичних гарантій, як співфінансування від місцевої влади, а також благодійні внески, в тому числі отримані в натуральному вигляді – наприклад, обладнання, передане благодійниками на баланс лікарні – LB.ua).
Середньомісячні – 12,9 тис. грн (1676 працівників)
Керівники – 36,7 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,8 тис. грн (55 працівників)
Лікарі – 17,5 тис. грн (303 працівники)
Середній медичний персонал – 13,5 тис. грн (607 працівників)
Молодший медичний персонал – 10,4 тис. грн (404 працівники)
Інші працівники – 10,1 тис. грн (303 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №1, Харківське шосе
Надходження – 170,8 млн грн
Середньомісячні – 8,5 млн грн (910 працівників)
Керівники – 26 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 16,6 тис. грн (33 працівники)
Лікарі – 9,2 тис. грн (206 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (290 працівників)
Молодший медичний персонал – 5,7 тис. грн (242 працівники)
Інші працівники – 7,4 тис. грн (133 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №3, вулиця Петра Запорожця
Надходження – 128,3 млн грн
Середньомісячні – 10 тис. грн (803 працівники)
Керівники – 31,8 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 17,3 тис. грн (27 працівників)
Лікарі – 7,6 тис. грн (242 працівники)
Середній медичний персонал – 9,3 тис. грн (290 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,8 тис. грн (232 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №4, вулиця Солом’янська
Надходження – 231,2 млн грн
Середньомісячні – 14,7 тис. грн (759 працівників)
Керівники – 47 тис. грн (8 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 34,3 тис. грн (21 працівник)
Лікарі – 23,6 тис. грн (132 працівники)
Середній медичний персонал – 13,8 тис. грн (237 працівників)
Молодший медичний персонал – 10,7 тис. грн (169 працівників)
Інші працівники – 9,9 тис. грн (192 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №5, вулиця Відпочинку (заклад надав лише часткові дані)
Надходження – 81,137 млн грн
Керівники структурних підрозділів – 0
Середній медичний персонал – 0
Молодший медичний персонал – 0
Київська міська клінічна лікарня №6, вулиця Любомира Гузара
Середньомісячні – 8,5 тис. грн (881 працівник)
Керівники – 32,6 тис.грн (4 працівника)
Керівники структурних підрозділів – 17,9 тис. грн (31 працівник)
Лікарі – 12,3 тис. грн (167 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (276 працівників)
Молодший медичний персонал – 2,9 тис. грн (272 працівники)
Інші працівники – 10,3 тис. грн (131 працівник)
Київська міська клінічна лікарня №7, вулиця Котельникова
Середньомісячні – 11,2 тис. грн (310 працівників)
Керівники – 29,6 тис. грн (5 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 17,6 тис. грн (14 працівників)
Лікарі – 15 тис. грн (56 працівників)
Середній медичний персонал – 10,2 тис. грн (108 працівників)
Молодший медичний персонал – 8,7 тис. грн (70 працівників)
Інші працівники – 9,2 тис. грн (47 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №8, вулиця Кондратюка
Середньомісячні – 5,2 тис. грн (1702 працівники)
Керівники – 29,4 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 15,4 тис. грн (62 працівники)
Лікарі – 12 тис. грн (177 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (348 працівників)
Молодший медичний персонал – 7,1 тис. грн (246 працівників)
Інші працівники – 643 грн (863 працівника) (дані виглядають дивними, але так вказано у звіті – LB.ua)
Київська міська клінічна лікарня №9, вулиця Ризька
Надходження – 161,9 млн грн
Середньомісячні – 12 тис. грн (загалом 641 працівник)
Керівники – 24,1 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 49,1 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 8,8 тис. грн (117 працівників)
Середній медичний персонал – 12,8 тис. грн (242 працівники)
Молодший медичний персонал – 10,1 тис. грн (169 працівників)
Інші працівники – 9,2 тис. грн (88 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №10, Голосіївський проспект
Середньомісячні – 8,8 тис. грн (377 працівників)
Керівники – 17,4 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,8 тис. грн (17 працівників)
Лікарі – 10,1 тис. грн (60 працівників)
Середній медичний персонал – 9,8 тис. грн (137 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,5 тис. грн (101 працівник)
Інші працівники – 6,7 тис. грн (58 працівників)
Міська клінічна лікарня №11, вулиця Рогозівська
Середньомісячні – 9,3 тис. грн (249 працівників)
Керівники – 15,2 тис. грн (3 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 13,3 тис. грн (15 працівників)
Лікарі – 11,6 тис. грн (46 працівників)
Середній медичний персонал – 9,6 тис. грн (90 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,5 тис. грн (57 працівників)
Інші працівники – 7,6 тис. грн (38 працівників)
Міська клінічна лікарня №12, вулиця Підвисоцького
Надходження – 432,8 млн грн
Середньомісячні – 12,2 тис. грн (888 працівників)
Керівники – 48,5 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 23,7 тис. грн (30 працівників)
Лікарі – 15,1 тис. грн (203 працівники)
Середній медичний персонал – 12,9 тис. грн (304 працівники)
Молодший медичний персонал – 7,9 тис. грн (241 працівник)
Інші працівники – 10 тис. грн (106 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №15, вулиця Сковороди
Середньомісячні – 7,8 тис. грн (411 працівників)
Керівники – 50,4 тис. грн (3 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 13,6 тис. грн (13 працівників)
Лікарі – 7,4 тис. грн (75 працівників)
Середній медичний персонал – 8,9 тис. грн (144 працівники)
Молодший медичний персонал – 6,3 тис. грн (127 працівників)
Інші працівники – 5,1 тис. грн (49 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №17, Лабораторний провулок
Середньомісячні – 7,8 тис. грн (457 працівників)
Керівники – 25,9 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,2 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 8,1 тис. грн (110 працівників)
Середній медичний персонал – 7,6 тис. грн (175 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,3 тис. грн (102 працівники)
Інші працівники – 6,9 тис. грн (47 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №18, бульвар Тараса Шевченка
Середньомісячні – 7,9 тис. грн (581 працівник)
Керівники – 38,4 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 37,7 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 10 тис. грн (99 працівників)
Середній медичний персонал – 7,3 тис. грн (186 працівників)
Молодший медичний персонал – 5,4 тис. грн (166 працівників)
Інші працівники – 4,5 тис. грн (107 працівників)
Медреформа і зарплати лікарів: від 4 до 20 тисяч гривень. Чому так?
Чим більше пацієнтів, тим вищі зарплати. Так обіцяли медикам автори реформи, яка рік тому стартувала в Україні та повністю перекроїла фінансування поліклінік.
Проте, як з’ясувала ВВС News Україна, за одну і ту саму кількість пацієнтів в одному місці лікарі отримують по 15-20 тисяч гривень, а в іншому – 4-5 тисяч гривень. Ця різниця є як в регіонах, так і у межах одного міста, наприклад, Києва.
Поліклініки перетворилися на володіння головних лікарів, які на власний розсуд нараховують зарплати, скаржаться одні медики. “Ми відстояли свої права і високі зарплати”, – радіють інші.
Чому у лікарів така різна платня, дізнавалась ВВС News Україна.
“Поліклініка – це її вотчина”
Поліклініка у Ковелі шукала сімейного лікаря. Рекламу розмістили у соцмережах – американський актор на фото посміхається, поруч зазначена платня – 15 тисяч гривень.
Сімейний лікар Фелікс Ілясевич, що працює на Оболоні у Києві, теж радіє. Після початку медреформи він отримує 18 тисяч гривень зарплатні, що у кілька разів вище, ніж було у нього до цього.
Дивіться більше у FacebookBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.
Таким зарплатам можуть тільки позаздрити лікарі з Шевченківського району Києва. У них вона значно менша.
Кілька лікарів з цього району показали ВВС News Україна свої зарплатні платіжки за останні місяці, з яких видно, що з усіма доплатами їхній дохід за місяць складає 4-6 тис. гривень.
При цьому пацієнтів у них так само багато, як і в пана Ілясевича з Оболоні.
“У нас всі плачуть і виють, коли приходить зарплата. Хіба за ці гроші можна прожити у Києві”, – каже лікар з Шевченківського району Києва і просить не називати імені. Боїться звільнення.
Реформа торкнулась первинної ланки медицини – сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів
“Нам погрожують, що далі буде ще гірше, а всім, хто не згоден і ставить питання, кажуть звільнятися. А чому я маю звільнятись? Це ж не чийсь приватний заклад, це міська поліклініка. Ми пропрацювали тут багато років, – обурюється лікар і додає. – Пацієнти, які живуть в цьому районі і яким зручно тут лікуватися, навряд чи підуть в інший кінець міста”.
У несправедливих рішеннях щодо зарплат і тиску лікарі звинувачують керівника поліклініки (“ЦПМСД №1 у Шевченківському районі”) Наталю Гурську.
“Це її одноосібне рішення, поліклініка – ніби її вотчина. Вона сама вирішує, як і скільки платити, комусь премію, а комусь – нічого. Ми тут не маємо жодних прав”, – каже лікар.
Пані Гурська у коментарі ВВС News Україні всі звинувачення відкинула і заявила, що зарплату в її закладі нараховують справедливо, на її рівень впливають “складність та умови роботи” і “професійно-ділові якості працівника”. Але за якими критеріями ці якості оцінюють, не уточнила.
Якщо лікар має тисячу і більше пацієнтів, його посадовий оклад мають збільшувати у 2-3 рази.
Такий висновок можна зробити з листа головного лікаря, який вона надіслала ВВС News Україна.
Проте у платіжках, які показують лікарі, таких збільшень немає. За останні чотири місяці там є суми від 4 до 6 тисяч гривень.
Автор фото, Лист керівника ЦПМСД №1 у Шевченківському р-ні
Надбавки, які, за словами Гурської, можуть отримувати лікарі за своїх пацієнтів (декларації): за 900 декларацій педіатр має отримувати 300% до свого посадового окладу, а сімейний лікар за тисячу – 200%. Лікарі кажуть, що таких грошей не отримували
“Хто що хоче, те й робить”, – скаржаться на керівництво та низькі зарплати й медики з Кам’янець-Подільського району, що на Хмельниччині.
Поки у Мукачевому отримували зарплатню у 18 тис. грн і більше, 12-20 тис. грн у Кривому Розі, 13 тисяч на Львівщині, зарплати лікарів у Кам’янець-Подільському районі були на рівні 5-6 тисяч гривень. І це попри велику кількість пацієнтів.
Наступного місяця їм обіцяли незначне підвищення.
Автор фото, facebook.com/nszu.ukr
Частина лікарів каже, що зарплати їм дійсно підвищили. Сімейний лікар з смт Добротвір, що на Львівщині, Михайло Незнановський розповів, що з початком медреформи отримує втричі більше, ніж раніше – близько 13 тисяч гривень
“Знаю, що за моїх пацієнтів у медзаклад щомісяця йдуть величезні гроші – від 80 і більше тисяч гривень, але з них я отримуватиму лише 7%. Нівелюється те, що я лікую таку велику кількість людей”, – каже лікар, яка також попросила не називати її імені.
Історії про те, що зарплати в Україні дуже різні, підтверджує і опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Лише 69% опитаних в Україні лікарів розповіли, що їхня платня зросла після медреформи.
Хто нараховує зарплату?
Хто і як нараховує зарплату лікарям по-новому і від чого вона залежить?
З цим питанням ВВС News Україна звернулась до Національної служби здоров’я України. НСЗУ перераховує з бюджету кошти за пацієнтів. Відомство вже перевело на рахунки медзакладів по всій Україні близько 6 млрд гривень.
“Фіксованої суми немає. Різні заклади застосовують різні принципи нарахування”, – відповіли у НСЗУ.
Після медреформи поліклініки отримали не лише складну назву, тепер це центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), а також автономію.
Зараз ні департаменти охорони здоров’я, ні МОЗ, ні НСЗУ не вказують цим підприємствам, як і що їм робити з грошима.
Хоча, в ідеалі, формула нарахування зарплат – чітка та прозора. Зафіксовано це має бути у колективному договорі, який складають за участі колективу і підписують всі члени. На рівень зарплати, як пояснили у НСЗУ, можуть вливати стаж роботи лікаря, його категорія, кількість пацієнтів і їхній вік (за пацієнтів різного віку платять по-різному, найбільше – за дітей і літніх людей).
У Кривому Розі, наприклад, колективний договір написали таким чином, що навіть молодий спеціаліст з невеликим стажем роботи може отримувати 12-13 тис. грн на місяць за свої декларації, а лікар зі стажем до 20 тис. грн, розповідає головний лікар Наталя Косяк (ЦПМСД №1).
У Мукачевому домовились про мінімальну суму, яку отримуватимуть всі. Це 5 тис грн для лікарів і 3 тис. грн для медсестер. Решта – це доплата за стаж, категорію і кількість пацієнтів (декларацій), розповідає Євген Мешко, головний лікар поліклініки у Мукачевому, де середня зарплата 18 тисяч гривень.
“Раніше було, що лікарям говорили, скільки вони отримують, були субвенції, тарифна сітка. Тепер лікарі можуть самі впливати на свої зарплати. Є випадки, коли пацієнти мігрують між лікарями, йдуть від одних до інших. Це впливає на рівень платні. Так і має бути – конкуренція”, – каже Євген Мешко.
“Бій за зарплати”
“Ми ні на що тут не впливаємо, нам не давали читати колективний договір”, – говорять і лікарі з Шевченківського району Києва, і з Кам’янець-Подільського.
“Є колективи, де договори – це формальність, де співробітників не залучають. Є випадки, коли за колективний договір голосують, не читаючи”, – розповідає про ситуацію адвокат Олена Хитрова. Юрист супроводжувала укладання кількох десятків колективних угод у медзакладах.
“Головне, щоб лікарі розуміли, на що саме вони погоджуються, бо йдеться про їхні умови праці”, – вважає адвокат, яка проводить тренінги щодо укладання колективних договорів та управління в нових умовах.
За її словами, дуже важливо, щоб лікарі розуміли свої права, зокрема право взяти участь в обговоренні колективного договору, висловити свої побажання, можливість не підписати договір, якщо вони з ним не згодні, право ініціювати нові переговори, змінити договір.
Експерт розповідає про медзаклад на Дніпропетровщині, де три місяці тривав “бій” між лікарями і керівництвом про зарплати, але врешті компроміс знайшли.
Керівництво поліклініки у Шевченківському районі Києва запевнило ВВС News Україна, що через зарплати і договори у них жодного такого “бою” не було, зауважень лікарі не мали, а колективний договір ухвалили одностайно.
Грошей не вистачає
Навіть якщо у лікаря багато декларацій, то грошей на великі зарплати не завжди вистачає. Так на закиди підлеглих відповідає Станіслав Ростецький, керівник поліклініки у Кам’янець-Подільському районі (Кам’янець-Подільський районний ЦПМСД), куди входить кілька десятків сіл.
За його словами, колективний договір у закладі ухвалювали разом, проте завжди знайдуться ті, кому щось не подобається.
Причини нестачі грошей на високі зарплати він наводить такі: лікарі в містах і селах знаходяться не в однакових умовах, бо по селах населення, а відповідно і пацієнтів, за яких приходять гроші, менше. А відстані і витрати на бензин – більші.
Крім того, зазначає лікар, за ці гроші, які у містах йдуть на кілька амбулаторій, йому потрібно утримувати і амбулаторії, і 64 фельдшерсько-амбулаторних пункти.
“Постараємось якось преміювати тих лікарів, які підписали багато декларацій, якщо вистачатиме грошей”, – каже пан Ростецький.
Двоє лікарів з цього району, з якими спілкувалась ВВС News Україна, говорять, що в такі обіцянки не вірять. Вони писали листи до місцевих органів влади, до МОЗ і навіть до президента з проханням допомогти добитися справедливості і нарахування зарплат відповідно до кількості декларацій, але, кажуть медики, відповіді досі не отримали.
Ефективність і прозорість
Медзаклади по Україні мають різний рівень оснащення, мережу і стан ремонту, кількість персоналу, по-різному розпоряджаються грошима, отриманими від НСЗУ за пацієнтів.
Комусь вистачає і на високі зарплати, і на ремонт та комп’ютери, як у поліклініці у Кривому Розі (ЦПМСД №1), комусь лише на виплату зарплат і закупівлю ліків, як у Києві (ЦПМСД №1 у Шевченківському районі).
“Річ у тому, наскільки ефективним є підприємство. Можуть бути дві однакових лікарні, та сама кількість пацієнтів, але в одній – 200, а в іншій – 400 працівників. Грошей у другій лікарні ледь вистачатиме на зарплати, бо лікарні по-різному розпоряджаються коштами”, – каже Євген Мешко, головний лікар з Мукачевого.
У його закладі, де лікарі отримують в середньому по 18 тисяч гривень зарплати, нещодавно купили дві машини, а також провели ремонт.
Автор фото, facebook.com/cpmsd.mukachevo
Фото поліклініки у Мукачевому, де працює директором пан Мешко (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Мукачева”)
“Головне – прозорість, – каже адвокат Олена Хитрова. – Лікарі мають розуміти і бачити, які суми отримує їхній медзаклад і на що їх витрачають. Працівники можуть просити надати фінансову звітність підприємства, вона має публікуватися на сайті”.
На сайті НСЗУ зараз є звіти про всі перераховані гроші на медзаклади, імена всіх лікарів первинної ланки і кількість їхній пацієнтів.
Лікар з Шевченківського району Києва знає, що за деклараціями його пацієнти приносять закладу понад 70 тисяч гривень щомісяця.
Проте, каже медик, на його зарплату в 4-5 тисяч гривень це ніяк не впливає.
Хочете отримувати більше цікавих матеріалів в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
Гроші для медиків. Скільки отримують лікарі в Києві і від чого це залежить
Рік тому, 1 квітня 2020-го, в Україні стартував другий етап реформи охорони здоров’я. І які б дивні заяви періодично не робив наш президент, реформа відбулася. Гроші ходять за пацієнтом, а заклади отримують гроші за надані послуги.
Сьогодні ми хочемо присвятити увагу темі, якою дуже часто маніпулюють політики: рівень зарплат медичних працівників. Цю тему дуже любить міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який весь час на ефірах обіцяє підвищення зарплати лікарям і навіть ввів надбавку, “пакет з пакетами”, але жодного разу у своїх публічних виступах не згадав, що вже зараз у багатьох закладів є можливість підняти зарплати персоналу.
Так, підвищити зарплати медикам у більшості закладів могло б їхнє керівництво – головні лікарі. Для цього не треба ні милості міністра, ні рішень уряду, ні спеціальних законів.
Проаналізувавши звіти київських міських лікарень, ми з’ясували, що є заклади, де середня зарплата лікарів – 23 тис. грн (тут і далі всі цифри – до вирахування податків). А є міські лікарні, де рівень зарплат лікарів – 7 тис. грн. Аналогічно медсестри у Києві мають зарплати від 7 до 13 тисяч залежно від закладу, санітарки – від 5 до 10 тисяч.
Більш детальний аналіз ситуації в закладах Києва – в нашому тексті.
Порадуємо тих, хто переживав, що через реформу звільнять 50 тисяч медиків. За даними електронної системи охорони здоров’я, з квітня 2020 року по лютий 2021-го їх стало більше. Лікарів первинної ланки в електронній системі охорони здоров’я – на 555, лікарів спеціалізованої медичної допомоги – на 3 435, а медичного персоналу – більше на 2 576 працівників.
Проте середній по країні рівень зарплат медиків лишається не дуже радісним – це 11 тисяч для лікарів, 9 тисяч для середнього медперсоналу (медсестри, парамедики, фельдшери), 7 тисяч для молодшого медперсоналу – санітарок.
Є дві основні причини, чому зарплати медиків низькі.
Перша причина – глобальна, це недофінансування системи охорони здоров’я. 6% ВВП на медицину як не було, так і немає. Від загальної кількості грошей залежить вартість конкретних медичних послуг, а від їхньої вартості не напряму, але залежить і розмір зарплат.
Друга причина менш очевидна, але не меш важлива – керівники закладів часто не бачать потреби підвищувати платню своїм співробітникам. Це стосується навіть дуже успішних закладів, які мають хороший прибуток і великі залишки на рахунках.
Щоб побачити, як це працює, ми попросили НСЗУ надати нам звіти низки київських міських лікарень (усі цифри у звітах подано станом на кінець минулого року). Також зазначимо, що саме завдяки тому, що відбулася реформа, дані про надходження та видатки лікарень стали відкритими і ми можемо їх аналізувати. А лікарі та інші працівники деяких закладів мають підставу поговорити зі своїм керівництвом про перегляд зарплат.
Вивчивши звіти, ми з’ясували багато цікавого. (Усі дані можна подивитися в кінці статті).
Найбільше платить своїм лікарям керівництво лікарні №4 на вулиці Солом’янській: середній рівень – 23,6 тис. грн. Також тут найвищий рівень зарплат для середнього медичного персоналу – 13,8 тис. грн – і молодшого медичного персоналу (санітарок) – 10,7 тис. грн, тоді як в деяких інших київських закладах санітарки отримують удвічі менше.
Четверта лікарня – ковідна, тобто у 2020 році мала додаткові ковідні пакети від НСЗУ, що дозволило заробити більше грошей. Але це не єдина ковідна лікарня в Києві і не перша за розміром надходжень. Її загальні надходження – 231,2 млн грн, безпосередньо за Програмою медичних гарантій від НСЗУ вона отримала 85,3 млн грн (усі цифри, нагадую, станом на грудень минулого року).
Тим часом Олександрівська лікарня отримала за ПМГ удвічі більше, 162,1 млн грн, і станом на грудень мала залишок на рахунках 36,4 млн грн. Утім рівень зарплат лікарів в Олександрівці – 17,5 тис. грн. Тобто нижчий, ніж у лікарні №4, яка отримує менше грошей.
Лікарня №1 отримала від НСЗУ майже стільки, скільки лікарня №4 – 88,2 млн грн. На рахунках у неї станом на кінець року лежав залишок 25,9 млн грн. При цьому середня зарплата лікаря – 9,2 тис. грн, медсестри – 5,7 тис. грн, санітарки – 5,7 тис. грн.
У лікарні №3 залишок на рахунку – 31 млн грн, при цьому лікарі заробляють ледь не найменше – 7,6 тис. грн. У лікарні №8 залишок – 24,7 млн грн, середня зарплата лікаря – 12 тис. грн. У лікарні №6 залишок на рахунку – 22,5 млн грн, середня зарплата лікаря – 12,5 тис. грн.
У київській лікарні №17 залишок на рахунку – 5,6 млн грн, лікарі заробляють у середньому 8,1 тис. грн. У лікарні №18 залишок на рахунку – 6,9 млн грн, середня зарплата лікаря – 10 тис. грн. У лікарні №10 на рахунках лежало 9,5 млн грн, середня зарплата лікаря – 10 тис. грн. У лікарні №12 трошки вищий рівень зарплат – 15 тис. у лікарів, але й залишок на рахунку чималий – 11,5 млн грн.
В.о. голови НСЗУ Андрій Віленський говорить, що якщо на рахунку лікарні накопичуються гроші, вони мають бути направлені на підвищення зарплат і покращення якості послуг: “Це фактичний нерозподілений прибуток, тобто ресурс для покращення якості надання медичних послуг і підвищення рівня заробітної плати медперсоналу. Керівництво закладу має донести цю інформацію до свого власника і за погодженням з ним вносити зміни до фінплану”.
Як має відбуватися підвищення зарплат медиків? Керівництво лікарні звертається до свого власника (місцевої влади) і просить внести зміни у колективний договір закладу і у фінансовий план, щоб збільшити зарплати персоналу. Якщо головний лікар цього не робить, тоді збирається колектив і вимагає від нього внести зміни в колективний договір, який потім головний лікар також має затвердити з власником разом з новим фінпланом. Або принаймні головний лікар має пояснити колективу, чому підвищення зарплат неможливе.
Андрій Віленський говорить, що практично в усіх лікарнях, законтрактованих на велику кількість пакетів, є умови для того, щоб підвищити заробітну плату. Станом на січень на рахунках закладів було накопичено майже 17 млрд грн. Це 17% від коштів, які НСЗУ виплатила закладам у 2020 році. З усіх закладів, які уклали договори з НСЗУ, 57% мають на своїх рахунках більше ніж мільйон.
Це те, про що лікарям не розкаже міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Ми також запитали в голови парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, чому багато головних лікарів не поспішають піднімати зарплати своїм працівникам, зберігаючи великі залишки на рахунках.
“Деякі найбільш непорядні головні лікарі розміщують ці гроші на депозитах, – говорить Радуцький. – Було в нас кілька таких кейсів в Одеській області, в інших областях також. Дехто починає купляти на ці гроші обладнання, потреба в якому дуже сумнівна, замість того, щоб підняти зарплати. Лікарів потрібно навчити, що вони мають вимагати підписання колективного договору і дуже уважно дивитися, що там написано. Бо, на жаль, у країні багато головних лікарів старого зразка, які десятиліттями привчали колектив ні з чим не сперечатися. Був випадок у Закарпатській області: колектив скаржиться, що 4 місяці невиплати зарплат. А виявилося, що головний лікар розмістив 11 мільйонів на депозиті”.
В НСЗУ кажуть, що сама по собі практика розміщення залишку на депозитах – нормальна, але лише в тому випадку, якщо всі проблеми в закладі вже вирішені, зарплати персоналу підняті, а послуги надаються на належному рівні.
За цей рік ми чули багато історій про те, як виглядає реформа в українських лікарнях. Кожен заклад отримав інструмент для того, щоб заробити більше грошей, надаючи послуги. Проте використали вони цей інструмент дуже по-різному: одні – за призначенням, інші – щоб пояснювати свої помилки і небажання щось робити.
Але що цікаво – по-різному користуються реформою і пацієнти, для яких вона була зроблена в першу чергу. Значною мірою це пов’язано з комунікаційним провалом у виконанні МОЗ, про що ми вже писали раніше. Але є також і суто людський фактор: у ситуації, коли треба боротися за своє право на медичні послуги, особливо безоплатні, пацієнти часто пасують, боячись конфліктувати з персоналом.
Персонал же боїться конфліктувати з керівництвом, яке десятиліттями вибудовувало у своїх закладах феодальну систему відносин. З одного боку, зрозуміло: ми не можемо очікувати від людей, що всі вони будуть боротися за свої права – на послуги, на нормальну оплату праці тощо. Але з іншого боку, без критичної маси людей, готових до цієї боротьби, ситуація не буде змінюватися ще дуже довго. Як для лікарів, так і для пацієнтів.
Акція медиків кілька років тому. Багато хто з керівників лікарень був проти реформи в тому числі через її прозорість і відкриту звітність. Підлеглих залякували скороченнями
Дані по лікарнях станом на грудень 2020
Олександрівська клінічна лікарня м.Києва
Надходження – 338,6 млн грн (це всі гроші, які отримав заклад з різних джерел – за Програмою медичних гарантій, як співфінансування від місцевої влади, а також благодійні внески, в тому числі отримані в натуральному вигляді – наприклад, обладнання, передане благодійниками на баланс лікарні – LB.ua).
Середньомісячні – 12,9 тис. грн (1676 працівників)
Керівники – 36,7 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,8 тис. грн (55 працівників)
Лікарі – 17,5 тис. грн (303 працівники)
Середній медичний персонал – 13,5 тис. грн (607 працівників)
Молодший медичний персонал – 10,4 тис. грн (404 працівники)
Інші працівники – 10,1 тис. грн (303 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №1, Харківське шосе
Надходження – 170,8 млн грн
Середньомісячні – 8,5 тис. грн (910 працівників)
Керівники – 26 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 16,6 тис. грн (33 працівники)
Лікарі – 9,2 тис. грн (206 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (290 працівників)
Молодший медичний персонал – 5,7 тис. грн (242 працівники)
Інші працівники – 7,4 тис. грн (133 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №3, вулиця Петра Запорожця
Надходження – 128,3 млн грн
Середньомісячні – 10 тис. грн (803 працівники)
Керівники – 31,8 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 17,3 тис. грн (27 працівників)
Лікарі – 7,6 тис. грн (242 працівники)
Середній медичний персонал – 9,3 тис. грн (290 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,8 тис. грн (232 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №4, вулиця Солом’янська
Надходження – 231,2 млн грн
Середньомісячні – 14,7 тис. грн (759 працівників)
Керівники – 47 тис. грн (8 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 34,3 тис. грн (21 працівник)
Лікарі – 23,6 тис. грн (132 працівники)
Середній медичний персонал – 13,8 тис. грн (237 працівників)
Молодший медичний персонал – 10,7 тис. грн (169 працівників)
Інші працівники – 9,9 тис. грн (192 працівники)
Київська міська клінічна лікарня №5, вулиця Відпочинку (заклад надав лише часткові дані)
Надходження – 81,137 млн грн
Керівники структурних підрозділів – 0
Середній медичний персонал – 0
Молодший медичний персонал – 0
Київська міська клінічна лікарня №6, вулиця Любомира Гузара
Середньомісячні – 8,5 тис. грн (881 працівник)
Керівники – 32,6 тис.грн (4 працівника)
Керівники структурних підрозділів – 17,9 тис. грн (31 працівник)
Лікарі – 12,3 тис. грн (167 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (276 працівників)
Молодший медичний персонал – 2,9 тис. грн (272 працівники)
Інші працівники – 10,3 тис. грн (131 працівник)
Київська міська клінічна лікарня №7, вулиця Котельникова
Середньомісячні – 11,2 тис. грн (310 працівників)
Керівники – 29,6 тис. грн (5 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 17,6 тис. грн (14 працівників)
Лікарі – 15 тис. грн (56 працівників)
Середній медичний персонал – 10,2 тис. грн (108 працівників)
Молодший медичний персонал – 8,7 тис. грн (70 працівників)
Інші працівники – 9,2 тис. грн (47 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №8, вулиця Кондратюка
Середньомісячні – 5,2 тис. грн (1702 працівники)
Керівники – 29,4 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 15,4 тис. грн (62 працівники)
Лікарі – 12 тис. грн (177 працівників)
Середній медичний персонал – 9,4 тис. грн (348 працівників)
Молодший медичний персонал – 7,1 тис. грн (246 працівників)
Інші працівники – 643 грн (863 працівника) (дані виглядають дивними, але так вказано у звіті – LB.ua)
Київська міська клінічна лікарня №9, вулиця Ризька
Надходження – 161,9 млн грн
Середньомісячні – 12 тис. грн (загалом 641 працівник)
Керівники – 24,1 тис. грн (6 працівників)
Керівники структурних підрозділів – 49,1 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 8,8 тис. грн (117 працівників)
Середній медичний персонал – 12,8 тис. грн (242 працівники)
Молодший медичний персонал – 10,1 тис. грн (169 працівників)
Інші працівники – 9,2 тис. грн (88 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №10, Голосіївський проспект
Середньомісячні – 8,8 тис. грн (377 працівників)
Керівники – 17,4 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,8 тис. грн (17 працівників)
Лікарі – 10,1 тис. грн (60 працівників)
Середній медичний персонал – 9,8 тис. грн (137 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,5 тис. грн (101 працівник)
Інші працівники – 6,7 тис. грн (58 працівників)
Міська клінічна лікарня №11, вулиця Рогозівська
Середньомісячні – 9,3 тис. грн (249 працівників)
Керівники – 15,2 тис. грн (3 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 13,3 тис. грн (15 працівників)
Лікарі – 11,6 тис. грн (46 працівників)
Середній медичний персонал – 9,6 тис. грн (90 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,5 тис. грн (57 працівників)
Інші працівники – 7,6 тис. грн (38 працівників)
Міська клінічна лікарня №12, вулиця Підвисоцького
Надходження – 432,8 млн грн
Середньомісячні – 12,2 тис. грн (888 працівників)
Керівники – 48,5 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 23,7 тис. грн (30 працівників)
Лікарі – 15,1 тис. грн (203 працівники)
Середній медичний персонал – 12,9 тис. грн (304 працівники)
Молодший медичний персонал – 7,9 тис. грн (241 працівник)
Інші працівники – 10 тис. грн (106 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №15, вулиця Сковороди
Середньомісячні – 7,8 тис. грн (411 працівників)
Керівники – 50,4 тис. грн (3 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 13,6 тис. грн (13 працівників)
Лікарі – 7,4 тис. грн (75 працівників)
Середній медичний персонал – 8,9 тис. грн (144 працівники)
Молодший медичний персонал – 6,3 тис. грн (127 працівників)
Інші працівники – 5,1 тис. грн (49 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №17, Лабораторний провулок
Середньомісячні – 7,8 тис. грн (457 працівників)
Керівники – 25,9 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 14,2 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 8,1 тис. грн (110 працівників)
Середній медичний персонал – 7,6 тис. грн (175 працівників)
Молодший медичний персонал – 6,3 тис. грн (102 працівники)
Інші працівники – 6,9 тис. грн (47 працівників)
Київська міська клінічна лікарня №18, бульвар Тараса Шевченка
Середньомісячні – 7,9 тис. грн (581 працівник)
Керівники – 38,4 тис. грн (4 працівники)
Керівники структурних підрозділів – 37,7 тис. грн (19 працівників)
Лікарі – 10 тис. грн (99 працівників)
Середній медичний персонал – 7,3 тис. грн (186 працівників)
Молодший медичний персонал – 5,4 тис. грн (166 працівників)
Інші працівники – 4,5 тис. грн (107 працівників)