Бугульма

Город расположен на юго-востоке РТ, близ истоков реки Бугульминский Зай. Расстояние до Казани 333 км.

Административная принадлежность

До 1920 г. Бугульма была центром Бугульминского уезда Самарской губернии, с 1920 г. – Бугульминского кантона ТАССР, с 10 августа 1930 г. – центр Бугульминского района.

В 1953 г. в результате эксперимента по областному переустройству территориально-административного состава автономных республик РСФСР город Бугульма непродолжительное время (21 февраля 1953 г. – 30 апреля 1953 г.) являлся центром Бугульминской области.

История

Бугульма известна с 1736 г. как татарская деревня, на месте которой в 1741–1745 гг. возникла Бугульминская слобода, заселенная ясачными крестьянами, ссыльными и отставными солдатами, учреждена земская контора.

В 1781 город Бугульма получила статус уездного города Уфимского наместничества и современное название; в 1796 г. вошла в состав Оренбургской, в 1850 г. – Самарской губерний.

Основные занятия жителей в этот период – земледелие и скотоводство, были распространены колесный и плотничный промыслы, торговля, ямщицкий извоз, шорничество.

В 1783 г. построена каменная церковь в честь Казанской иконы Божьей Матери (на средства И.И.Галаутова) в стиле барокко (в конце XIX – начале ХХ в. расширена, в 1927 г. закрыта, в начале 1930-х гг. разобрана).

В 1866 г. возведен пятиглавый трехпрестольный собор с колокольней во имя Святого Николая Чудотворца (в начале 1930-х гг. снесен).

В 1876 г. на территории городского православного кладбища построены церковь (на средства Ф.Троицкого, архитектор И.И.Сокольский; памятник архитектуры) и часовня-усыпальница купцов Дворниковых (памятник архитектуры в стиле эклектики с элементами классицистической архитектуры).

В 1880 г. в Бугульме открыта богадельня с домовой церковью во имя Святого Николая Чудотворца (построена в 1883 г., разрушена в 1930-е гг.).

В 1883 г. возведена Богородицкая церковь.

В 1830 г. в Бугульме были открыты приходское и уездное духовные училища; в 1851 г. – приходское мужское училище, в 1854 г. – первое уездное училище, в 1859 г. – женское приходское училище ведомства Министерства народного просвещения.

В 1860 г. была создана система церковно-приходских школ. Одноклассные школы Бугульминского уезда вели обучение с двухлетним курсом, с 1913 г. – с трехлетним курсом.

В 1879 г. в городе учреждена женская община с училищем для детей, в 1889 г. получила статус монастыря. В 1881 г. построен трехпрестольный храм монастыря (архитектор Ю.А.Боссе), в 1887 г. к нему пристроена двухъярусная колокольня. К 1883 г. возведены каменные келейная и трапезная с кухней и другие служебные постройки, территория огорожена каменной оградой с двумя воротами.

В 1884 г. при монастыре открыта женская школа, в 1887 г. она получила статус одноклассной церковно-приходской (в 1894 г. обучались 34 девочки).

В 1889 г. монастырь получил наименование Казанско-Богородицкого (закрыт в 1931 г., в 1935 г. помещения переданы тюрьме, с 1964 г. здесь размещался следственный изолятор; в настоящее время ведется процесс возвращения зданий монастыря православной церкви).

В 1866 г. в Бугульме построена Первая мечеть (не сохранилась), в 1898 г. – соборная мечеть (на средства купца Ш.Хакимова), в 1909 г. при ней открыто русско-татарское училище.

В 1898 г. открыт городской театр «Народный дом» (здание построено на средства Бугульминского уездного комитета Всероссийского общества трезвости).

По сведениям 1890 г., в городе функционировали 37 заводов (13 кирпичных, 12 гончарных, 6 маслобойных, 3 водочных, кожевенный, овчинный и пивоваренный), а также 5 церквей (в том числе 2 при Казанском Богородицком женском монастыре), часовня, 2 больницы, богадельня (1880 г.), городское и приходское мужские училища, начальное училище, земская библиотека (1871 г.), городской общественный банк.

В начале ХХ в. действовали 20 заводов (10 кирпичных, 6 маслобойных, 2 овчинных, пивоваренный и чесальный), реальное училище для мальчиков, женская прогимназия, ремесленная школа (1896 г.), 2 церковно-приходские школы, библиотека, 2 аптеки, земская больница, детский приют (1892 г.), типография (1891 г.), 4 церкви (кроме монастырских), 2 мечети, 3 монастыря. Были распространены плотницкий, кузнечный, столярный, малярный, печной промыслы. Ежегодно проводились 3 ярмарки.

В 1911 г. через Бугульму проложена железная дорога, построено паровозно-вагонное депо. В 1916 г., по другим сведениям – в 1912 г., построено здание железнодорожного вокзала (реконструирован в 2005 г.).

В 1915 г. открыта школа для детей работников Волго-Бугульминской железной дороги.

В годы Гражданской войны через Бугульму проходила линия Восточного фронта.

В годы Великой Отечественной войны в городе сформирована 352-я Оршанская Краснознаменная ордена Суворова стрелковая дивизия, на добровольные пожертвования бугульминцев построена танковая колонна «Комсомолец Татарии» и стратегический бомбардировщик Пе-8 «Бугульминский колхозник».

С 20 июля 1941 г. по 16 сентября 1945 г. в Бугульме располагался эвакуационный госпиталь №2784. Первоначально размещался в 16 зданиях, с октября 1942 г. – в трех: в школах №1 и №56, в педагогическом техникуме.

Образование

В 1929 г. в Бугульме открыта школа колхозной молодежи, в 1932 г. преобразована в среднюю школу №1 (в 1981 г. построено новое здание), в 1993 г. – в русско-татарский учебно-воспитательный комплекс, в 2000 г. – в среднюю школу с углубленным изучением предметов художественно-эстетического цикла, в 2008 г. – в среднюю школу №1 с углубленным изучением отдельных предметов.

В 1938 г. открыта средняя школа №2 (в 1945–1951 гг. мужская школа, в 1953 и 1964 гг. построены новые здания, в 1963 г. открыт геологический музей), в 1993 г. преобразована в лицей №2.

В 1934 г. открыта средняя школа №3, в 2005 г. преобразована в среднюю школу №3 с углубленным изучением отдельных предметов.

В 1936 г. открыта семилетняя школа, в 1964 г. преобразована в среднюю школу №4 (с 1995 г. работает этнографический музей).

В 1952 г. открыта восьмилетняя школа, в 1968 г. преобразована в среднюю (построено новое здание), в 1989 г. – в среднюю школу с углубленным изучением химии, с 2005 г. – средняя школа №5 с углубленным изучением отдельных предметов.

В 1952 г. открыта средняя школа №6. В 1964 г. открыта средняя школа, в 1992 г. преобразована в гимназию №7. В 1954 г. открыта неполная средняя школа №8. В 1952 г. открыта семилетняя школа, в 1954 г. преобразована в среднюю школу №9 (построено новое здание, работает историко-краеведческий музей).

В 1969 г. открыта вспомогательная школа №10, в 1998 г. преобразована в специальную (коррекционную) школу, в 2007 г. – в специальную (коррекционную) общеобразовательную школу №10 VIII вида, в 2015 г. – в школу №10 для детей с ограниченными возможностями здоровья.

В 1954 г. открыта семилетняя школа, с 1956 г. – средняя школа №11 (в 1967 г. создан музей боевой славы 352-й Оршанской Краснознаменной ордена Суворова второй степени стрелковой дивизии). В 1954 г. открыта восьмилетняя школа, в 1990 г. преобразована в среднюю школу №12, с 2012 г. – неполная средняя школа №12. В 1973 г. открыта средняя школа №13 (построено новое здание).

В конце 1930-х гг. открыта начальная школа (построено новое здание, в 1941–1944 гг. здесь располагался госпиталь), в 1992 г. преобразована в татарскую гимназию №14 (в 1996 г. построено новое здание, открыт музей Хади Атласи), в 2012 г. присвоено имя Хади Атласи.

После 1917 г. на базе школы для детей работников Волго-Бугульминской железной дороги открыта семилетняя школа, позже преобразована в среднюю (номер школы менялся: №№56, 32, 65, 16; в 1976 г. построено новое здание), ныне средняя школа №16.

В 1961 г. открыта средняя школа №18 (первоначально №66, построено новое здание), в 2015 г. преобразована в неполную среднюю (работает музей истории школы).

В 1993 г. открыт лицей-интернат имени Мустафы Онджеля.

В 1933 г. открыта школа-интернат для детей с ограниченными возможностями здоровья (в 1963 г. построено новое здание; с 1965 г. действует историко-краеведческий музей).

В 2005 г. открыта кадетская школа-интернат №1, в 2015 г. присвоено имя Героя Советского Союза Г.Г.Гафиатуллина.

В 2009 г. открыта прогимназия №14 «Журавушка».

В Бугульме действуют 33 детских сада, межпоселенческая центральная библиотека (с 1919 г.) и 7 ее городских филиалов; в сфере дополнительного образования:

• Детский экологобиологический центр (открыт в 1990 г. как Станция юных натуралистов, в 1998 г. переименован в Эколого-биологический центр учащихся, с 2011 г. современное название),
• Станция детского и юношеского туризма и экскурсии (открыта в 1989 г. как Станция юных туристов; с 2000 г. современное название),
• Центр детского технического творчества (открыт в 1974 г. как Городская станция юных техников, с 1998 г. современное название),
• Дворец школьников (1953 г.),
• 10 детских подростковых центров,
• детскоюношеская спортивная школа по хоккею «Арслан» (2009 г.),
• детскоюношеская спортивная школа «Юность» имени Е.А.Тимерзянова (2009 г.),
• детскоюношеская спортивная школа №1 (1960 г.),
• детскоюношеская спортивная школа №2 (1976 г.),
• детскоюношеская спортивная школа «Факел» (2010 г.),
• детскоюношеская спортивная школа по лыжным гонкам (2011 г.),
• детская школа искусств (1950 г.),
• детская художественная школа (1980 г.),
• детская школа искусств №2 (2011 г.),
• социальный приют для детей и подростков «Ялкын» (1998 г.).

В Бугульме действует ряд средних и высших профессиональных учебных заведений. В 1965 г. в город из города Бавлы был переведен основанный в 1963 г. индустриально-педагогический техникум, в 1967 г. переименован в Бугульминский индустриально-педагогический техникум, в 1997 г. реорганизован в Бугульминский государственный профессионально-педагогический колледж, в 2006 г. переименован в Бугульминский профессионально-педагогический колледж (с 2008 г. действует учебно-педагогический музей «Прометей»). В 2015 г. в его состав вошло Бугульминское педагогическое училище (открыто в 1984 г.).

После 1917 г. на базе ремесленной школы открыта профтехшкола сельскохозяйственного уклона, в 1940 г. преобразована в училище механизации сельского хозяйства №7 (в 1970-х гг. построен учебный комплекс), в 1996 г. – в профессиональный лицей, в 2009 г. – в Бугульминский аграрный колледж (действует музей профессионально-технического образования).

В 1998 г. открыт Бугульминский филиал Казанского государственного технологического университета (с 2011 г. – Бугульминский филиал Казанского национального исследовательского технологического университета).

• Бугульминское медицинское училище (1935 г.),
• Бугульминский строительнотехнический колледж (1966 г.),
• Бугульминский машиностроительный техникум (1989 г.),
• Бугульминский филиал Казанского инновационного университета имени В.Г.Тимирясова (основан в 1994 г.).

Экономика

Бугульма является крупным центром нефтедобывающей промышленности РТ. В 1950 г. здесь создано объединение «Татарнефть», в 1954 г. – Бугульминский механический завод, в 1956 г. – Татарский нефтяной научно-исследовательский институт (ныне Татарский научно-исследовательский и проектный институт нефти ПАО «Татнефть» имени В.Д.Шашина), в 1962 г. – Бугульминский опытный Завод нефтеавтоматики и Бугульминский электронасосный завод, в 1963 г. – Управление Северо-Западными магистральными нефтепроводами, в 2007 г. – бугульминский филиал Научно-производственного предприятия «ГКС», в 2011 г. – Региональный научно-технологический центр Урало-Поволжья.

С 1920-х гг. действует элеватор (с 1960 г. мелькомбинат), с 1923 г. – Бугульминский ликеро-водочный завод, с 1932 г. – Бугульминский мясокомбинат, с 1976 г. – предприятие по выпуску изделий из низкотемпературного фарфора «Бугульминский фарфор».

В городе действуют железнодорожный вокзал, аэропорт «Бугульма» (в 7 км от города).

Культура

В 1920–1930-е гг. в Бугульме работал любительский театральный кружок «Синяя блуза». В 1935 г. на его базе организован колхозно-совхозный театр, с 1940 г. – Бугульминский государственный городской театр.

В годы Великой Отечественной войны театром руководила ученица К.С.Станиславского Н.А.Ольшевская, эвакуированная в Бугульму с сыном А.В.Баталовым, будущим народным артистом СССР, для которого Бугульминский театр стал стартовой площадкой. В 2008 г. его имя присвоено театру.

В 1929 г. открыт краеведческий музей. В годы Великой Отечественной войны был закрыт, здание передано детскому дому. Восстановлен в 1946 г.

Музей расположен в двух зданиях конца XIX в. (принадлежали помещику А.Ф.Елачичу и купцу Ф.Д.Климову). Площадь экспозиции – 796 кв.м, коллекция насчитывает около 18,5 тысяч единиц хранения и посвящена истории края и города (палеонтологическая и энтомологическая коллекции, этнографическая экспозиция и так далее).

В фондах краеведческого музея Бугульмы хранится археологическая находка – железный меч с серповидным навершием, характерный для сармат, датированный I тысячелетием до нашей эры, а также 2 серповидных булгарских топора.

В 1966 г. открыт литературно-мемориальный музей Ярослава Гашека. Я.Гашек (1883–1923) – чешский писатель-сатирик, драматург, фельетонист, журналист, в октябре – декабре 1918 г. служил помощником военного коменданта Бугульминского уезда.

Музей расположен в деревянном одноэтажном доме конца XIX в., принадлежавшем князю Р.И.Нижерадзе (объект культурного наследия федерального значения), в 1918 г. в нем размещалась военная комендатура. Площадь экспозиции – 190 кв.м, коллекция насчитывает 1200 единиц хранения (мемориальная (на основе подлинных типологических предметов воссоздан интерьер канцелярии помощников коменданта) и литературно-документальная (посвящена писателю) экспозиции).

В Бугульме действуют Дворец молодежи, районный дом культуры.

В 1988–1993 гг. построена церковь Казанской иконы Божией Матери с престолом Казанской иконы Божией Матери (памятник архитектуры в неорусском стиле), в 1997 г. – церковь в честь рождества Иоанна Предтечи, в 1999 г. – церковь Георгия Победоносца, в 2009 г. возведен храм-часовня «Всех скорбящих радость» иконы Божией Матери, в 2005–2006 гг. – церковь Серафима Саровского.

В 1992 г. построена Центральная мечеть города (памятник культовой архитектуры, в оформлении которого использованы стилизованные формы восточно-мусульманской и крепостной архитектуры, с нетрадиционным размещением входа в центре западного фасада). При ней действуют духовно-оздоровительный центр «Салям», организованный молодежным отделом Бугульминского мухтасибата, клуб «Юная мусульманка», проводятся праздничные обеды для ветеранов Великой Отечественной войны и тружеников тыла, товарищеские матчи с представителями других конфессий.

При мечети «Ирхам» (2005 г.) работает музей татарской истории и культуры (2014 г.).

Также действуют мечети «Бадр», «Ислам нуры» (2006 г.), «Сафар» (2018 г.).

Здравоохранение и спорт

Центральная районная больница (включает поликлинику, стационар, детскую и стоматологическую поликлиники, родильный дом, детскую больницу, станцию скорой медицинской помощи), Дом техники (1967 г.), 2 спортивных комплекса, Ледовый дворец «Юбилейный» (2003 г.), стадион «Энергетик», Парк культуры и отдыха (1967 г.).

В черте города находится санаторий «Лилия».

Памятники историко-культурного наследия

В городе сохранились многочисленные памятники историко-культурного наследия:

• Народный дом (1898 г., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• здание типографии Викторова (1891 г.);
• здание мукомольного производства Н.А.Безпалова (начало ХХ в., памятник архитектуры);
• дом П.А.Воловского (начало ХХ в., памятник архитектуры);
• комплекс зданий купца Ш.Л.Хакимова (начало ХХ в., архитектор И.В.Гусаров, памятник архитектуры в стиле эклектики);
• дом Климовых (вторая половина XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• дом Елачича (вторая половина XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики с элементами модерна);
• здание уездного казначейства (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики и стилизаторства);
• дом Праведниковых (конец XIX в., памятник архитектуры, бесстилевая архитектура);
• здание женской гимназии (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики с элементами модерна);
• дом Зелина (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• дом председателя уездной земской управы П.П.Дмитриева (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики);
• дом Гусарова (начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле модерн);
• комплекс зданий ликероводочного завода (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле русского классицизма);
• дом Латыпова (конец XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• дом М.И.Литвинова (конец XIX в., памятник жилой архитектуры в стиле «кирпичной» эклектики);
• здание гостиницы Афанасьева (начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле модерн);
• дом уездного предводителя дворянства А.Н.Шелашникова (начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле модерн);
• дом Боброва (конец XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики);
• меблированные комнаты Благодатновых (XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• здание полицейского управления (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле неоклассицизма);
• дом П.П.Самарина (начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле провинциального модерна);
• жилой дом с каменными деталями (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле модерн);
• здание суда (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• здание церковноприходской школы (вторая половина XIX в., памятник архитектуры);
• дом Тарасовых (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в народном стиле);
• здание реального училища (вторая половина XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• двухэтажный жилой дом (конец XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• дом Беловых (вторая половина XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики);
• дом Горячевых (вторая половина XIX в., памятник архитектуры в стиле эклектики классицистического направления);
• двухэтажный жилой дом (вторая половина ХХ в., памятник архитектуры в стиле эклектики);
• дом Хакимова (конец XIX – начало ХХ в., памятник архитектуры в стиле модерн);
• каменный мост через реку Бугульминка (1904 г.);
• здание мастерских художников (бывшая городская баня; 1928 г., памятник архитектуры в стиле модерн и конструктивизма);
• здание уездного собрания дворян и мировых судей (первая половина XIX в.), в котором в 1918 г. помещался штаб Красногвардейских отрядов Бугульминского уезда (объект культурного наследия республиканского значения);
• дом, в котором в 1917–1918 гг. размещался большевистский революционный комитет (объект культурного наследия республиканского значения);
• здание, в котором в 1918 г. белогвардейской контрразведкой были замучены пленные красноармейцы (объект культурного наследия республиканского значения).

В Бугульме сохранились братская могила членов Бугульминского Ревкома, расстрелянных белогвардейцами в 1918 г. (в городском саду дома культуры; объект культурного наследия республиканского значения), братская могила жертв кулацко-белогвардейского террора 1920 г., братская могила 14 коммунистов-железнодорожников, расстрелянных белогвардейцами в 1918 г.

В 1960-х гг. в Бугульме построен мемориальный комплекс «Вечная Слава» с Вечным огнем, в 2001 г. здесь открыт памятник пикирующему бомбардировщику Пе-2 с надписью «Бугульминский колхозник» на борту в честь самолета Пе-8, построенного в 1943 г. на средства трудящихся Бугульминского района.

В 1975 г. в городском парке установлены бюсты Героев Советского Союза – Аллея Героев, в городе установлен мемориальный памятник Герою Советского Союза Г.Г.Гафиатуллину.

В 1981 г. в честь 200-летия Бугульмы возведена стела из металла и бетона (архитектор А.А.Идрисов).

В 1983 г. в центральной части Бугульмы возведен Мемориальный комплекс с военной техникой времен Великой Отечественной войны и обелиск 352-й Оршанской Краснознаменной стрелковой дивизии (архитектор А.А.Идрисов).

В 1990 г. построен Мемориал воинам-интернационалистам, погибшим в Афганистане.

В 2011 г. на платформе вокзала установлен памятник бравому солдату Швейку – главному герою романа чешского писателя Я.Гашека «Похождения бравого солдата Швейка во время мировой войны» (скульптор А.Маер).

Около Бугульминского аграрного колледжа установлен памятник трактору «Фордзон» (1977 г.).

В 2011 г. на вокзальной площади установлен паровоз-памятник Л-1765 (Л-9669) в честь 100-летия станции Бугульма и открытия движения на Волжско-Бугульминской железной дороге.

На улице Жукова установлен памятник четырежды Герою Советского Союза маршалу Г.К.Жукову (1896–1974).

В 2016 г. открыт мемориал в честь бойцов и командиров Советской армии, умерших от ран в Бугульминском эвакогоспитале.

Известные уроженцы

Алсу (р. 1983) – певица, заслуженная артистка РТ и РФ, народная артистка РТ;

Ю.П.Алаев (р. 1949) – заслуженный работник культуры РТ, заслуженный работник печати и массовых коммуникаций РТ;

В.Г.Ануфриев (р. 1937) – партийный работник, второй секретарь Центрального комитета Коммунистической партии Казахской ССР (в 1989–1991 гг.);

В.В.Брусянин (1867–1919) – русский писатель-беллетрист;

О.Ю.Васильева (р. 1960) – доктор исторических наук, министр образования и науки РФ (с 2016 г.);

В.С.Графов (1913–1991) – подполковник, Герой Советского Союза, кавалер орденов Ленина, Красного Знамени, Отечественной войны первой и второй степеней, Красной Звезды (его бюст установлен на Аллее Героев);

О.В.Данилова (р. 1970) – лыжница, заслуженный мастер спорта, двукратная олимпийская чемпионка, четырехкратная чемпионка мира;

В.Н.Жданов (1896–1956) – генерал-полковник авиации, участник Первой мировой, Гражданской, Советско-финской, Великой Отечественной войн, кавалер орденов Ленина, Красного Знамени (четырежды), Суворова первой степени;

С.А.Загидуллина (р. 1928) – заслуженный учитель школы ТАССР, кавалер орденов Трудового Красного Знамени и Октябрьской Революции, почетный гражданин города Бугульма;

Л.Р.Закиров (р. 1976) – административно-хозяйственный работник, глава Бугульминского муниципального района (с 2014 г.);

С.Г.Иванцова (р. 1960) – доктор технических наук, профессор;

А.В.Красных (р. 1995) – пловец, призер чемпионатов мира и Европы, чемпион РФ;

С.В.Крылов (1931–1997) – доктор геолого-минералогических наук, член-корреспондент Академии наук СССР и Российской академии наук;

А.М.Левитан (1913–1980) – архитектор, театральный художник, заслуженный художник РСФСР;

Н.Г.Магдеев (р. 1959) – заслуженный работник жилищно-коммунального хозяйства РТ, глава Бугульминского района (в 1996–2010 гг.), министр лесного хозяйства РТ (в 2010–2014 гг.), мэр города Набережные Челны (с 2015 г.);

А.Ю.Махинин (р. 1961) – член Союза художников РТ, кандидат исторических наук;

В.Н.Мелешко (р. 1950) – доктор технических наук, генерал-полковник, профессор Академии военных наук, почетный гражданин города Бугульма;

Е.А.Осипов (1841–1904) – врач, основоположник российской санитарной статистики, один из организаторов «Общества русских врачей в память Н.И.Пирогова»;

А.П.Рудаков (1912–1979) – Герой Советского Союза, кавалер ордена Ленина (его бюст установлен на Аллее Героев, в его честь названа улица города);

С.Н.Рыжиков (р. 1974) – космонавт-испытатель;

Р.И.Салимов (р. 1949) – народный артист РТ, заслуженный артист РФ;

Г.С.Сапожников (1894–1920) – военный летчик, кавалер Георгиевского креста, ордена Боевого Красного Знамени;

Р.Т.Сафиуллин (р. 1949) – художник, график, плакатист, декоратор, член Союза художников СССР;

В.Н.Скалон (1903–1976) – зоолог, доктор биологических наук;

Е.В.Столяров (1922–1985) – Герой Социалистического Труда, заслуженный нефтяник Башкирской АССР, генеральный директор ПО «Башнефть» (в 1972–1985 гг.);

Р.Н.Хакимов (р. 1952) – заслуженный нефтяник РТ, генеральный директор ОАО «Северо-западные магистральные нефтепроводы» (в 2007–2016 гг.);

С.В.Шимкова (р. 1963) – российская тяжелоатлетка, заслуженный мастер спорта, чемпионка мира и Европы;

А.В.Широких (р. 1968) – инженер-физик, ИТ-директор Сколковского института науки и технологий (с 2013 г.);

С.Ф.Юльметова (р. 1919) – литературовед, доктор филологических наук, заслуженный деятель науки БССР.

С Бугульмой связаны жизнь и деятельность:

• Хади Атласи (1876–1938) – историка, педагога, религиозного и общественного деятеля (в 1918 г. был активным деятелем местного самоуправления в Бугульме);
• А.В.Баталова (1928–2017) – актера театра и кино, кинорежиссера, сценариста и общественного деятеля (впервые вышел на сцену в Бугульме);
• Я.Гашека (1883–1923) – чешского писателясатирика, драматурга, фельетониста (в 1918 г. был комендантом Бугульмы);
• Н.Н.Кадышевой (р. 1959) – российской певицы, солистки ансамбля «Золотое кольцо», почетной гражданки Бугульмы (провела в Бугульме детские годы);
• И.Н.Конева (1899–1983) – советского военачальника, генералмайора (в 1918 г. состоял помощником начальника Бугульминского уездного продовольственного отряда Рабоче-крестьянской Красной Армии);
• И.М.Никитина (1892–1972) – участника Первой мировой, Гражданской, Великой Отечественной войн, Героя Советского Союза (после войны проживал в Бугульме, в его честь названа улица города, установлен бюст).

Число жителей

В 1851 г. – 4 100,
1897 г. – 7 600,
1926 г. – 14 200,
1938 г. – 24 500,
1959 г. – 61 000,
1970 г. – 72 000,
1979 г. – 80 200,
1989 г. – 89 600,
2002 г. – 93 010,
2010 г. – 89 200,
2015 г. – 86 000 человек (русские – 63%, татары – 29,1%, мордва – 2,6%, чуваши – 2,3%).

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

• Декабристи — учасники таємних організацій в Петербурзі та Україні, що планували здійснити в Російській імперії державний переворот проти самодержавства.

• Мануфактура — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала виникненню фабрик і заводів.

• Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, учасники якого шанували Бога як «великого архітектора Всесвіту» (при цьому допускаючи сповідування будь-якої релігії), закликали до морального вдосконалення людей та мирного об’єднання (незважаючи на релігійні й національні відмінності) у братньому союзі. Виникло в Англії на початку XVIII ст.

• Національна ідея — сукупність найважливіших уявлень про перспективи свого розвитку, що підтримується переважною більшістю певної національної спільноти.

• Національне відродження — термін, що набув поширення в XIX ст. та уособлював процеси, пов’язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи. За змістом ці процеси фактично були націотворенням.

• Промисловий переворот (революція) — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактурного до машинного виробництва.

• Ринкові відносини — відносини, пов’язані з обміном товарів на ринку на основі пропозиції й попиту на них.

• Ринок — сфера товарного обміну, що ґрунтується на пропозиції та платоспроможному попиті на товари в масштабі світового господарства, країни або окремих її регіонів.

• Товарне виробництво — форма виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для продажу.

• Фабрика — промислове підприємство, що ґрунтується на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

Основні події

Таємна місія Василя Капніста до прусського короля Фрідріха Вільгельма II

Видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського

Утворення Новоросійського (Усть-Дунайського Буджацького) козацького війська (існувало до липня 1807 р.)

Антикріпосницький селянський рух під проводом Устима Кармалюка на Поділлі

Створення перших військових поселень у Слобідсько-Українській губернії

Повстання бузьких козаків на Херсонщині

Діяльність масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві

Повстання військових поселенців у Чугуєві

Організація В. Лукашевичем Малоросійського таємного товариства в Полтаві

Збудовано перший в Україні пароплав

• 25 грудня 1825 — 4 січня 1826 р.

Повстання чернігівського полку

Організація в Харківському університеті таємного молодіжного демократичного гуртка

Діяльність таємного демократичного гуртка в Гімназії вищих наук у Ніжині

Польське національно-визвольне повстання. Поширення дій повстанців на Волинь, Поділля та Київщину

Роки існування Азовського козацького війська

Початок промислової революції в Україні

• Грудень 1845 — березень 1847 р.

Діяльність таємного Кирило-Мефодіївського братства в Києві

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1. Які поняття слід використовувати, характеризуючи соціально-економічне життя Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.?

Б урочна система, військові поселення

2. Яка губернія була створена російською владою на території колишнього Кримського ханства?

3. Складовою якого руху була діяльність декабристів на українських землях?

А російського визвольного руху

Б польського національного руху

В українського національно-визвольного руху

Г соціальних протестів українського селянства

4. Який регіон України у складі Російської імперії став осередком українського національного відродження у першій третині XIX ст.?

5. Унаслідок завершення російсько-французької війни 1812—1814 рр. було:

А відновлено козацькі привілеї учасникам закордонного походу російської армії

Б ліквідовано українську автономну область у складі «Варшавського герцогства»

В скасовано кріпосний стан селян, які відзначилися під час бойових дій

Г розформовано українські полки козацького і земського ополчення

6. М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак були засновниками:

А «Малоросійського товариства»

В Кирило-Мефодіївського братства

7. У XIX ст. «воєнними поселеннями» називали:

А місця розміщення козацьких формувань, козацькі зимівники

Б організацію війська, за якої солдати поєднували військову службу з сільгоспроботами

В війська, розміщені на окупованій території

Г території, на яких відбувалися регулярні військові навчання

8. Головною силою повстання декабристів в Україні у грудні 1825 — січні 1826 р. були:

А воєнні поселенці та озброєні селяни

Б Бузькі та Азовські козаки

В частини Чернігівського полку

Г частини Волинського полку

9. У 1830—1831 рр. в Україні були сформовані козацькі полки для придушення повстання:

В селян під проводом У. Кармалюка

10. Розгортання українського національного відродження на Слобожанщині було пов’язане:

А із діяльністю греко-католицьких священиків

Б зі створенням Кирило-Мефодіївського товариства

В із відкриттям Харківського університету

Г із повстанням декабристів

11. Яке визначення розкриває зміст поняття «промисловий переворот (революція)»?

А відносини, що складаються між товаровиробниками і покупцями з приводу купівлі-продажу; органічний зв’язок між виробництвом та споживанням

Б процес переходу від ремісничого до мануфактурного виробництва

В форма виробництва, за якої продукція виробляється для продажу

Г процес у розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактурного до машинного виробництва

12. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. на Півдні України (Новоросії) домінуючим було:

А селянське землеволодіння

Б поміщицьке землеволодіння

В козацьке землеволодіння

Г землеволодіння іноземних колоністів

13. Які форми соціального протесту населення українських земель були поширені в першій половині XIX ст.?

В звернення з чолобитними

14. Який документ регламентував діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

А «Книга буття українського народу»

Б Конституція «Руська правда»

Г «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія»

15. «Історія русів», що поширювалася у першій половині XIX ст. у рукописах, вперше вийшла друком у 1946 р., відбивала погляди:

16. Російський суспільний рух на українських землях у першій третині XIX ст. існував у формі:

А масонських лож і таємних організацій майбутніх декабристів

Б повстанських загонів і терористичних організацій

В таємних братств і революційних клубів

Г політичних партій та організацій

17. Що було особливістю розвитку сільського господарства в Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.?

А ліквідація малоземелля в селянства

Б впровадження сільськогосподарської кооперації

В зменшення експлуатації селянства

Г розвиток товарного землеробства

18. У якому регіоні Наддніпрянщини на початку XIX ст. польська шляхта зберігала панівне становище?

19. Яким було ставлення українських дворян-автономістів до Наполеона напередодні російсько-французької війни 1812 р.?

А закликали до підтримки російського імперського уряду у війні

Б схвально ставилися до Наполеона, вбачаючи в ньому руйнівника імперського деспотизму

В займали позицію нейтралітету, вважаючи, що війна двох імперій не стосується України

Г закликали до підготовки повстання, спрямованого проти імперського гноблення

20. Яка з наведених масонських лож мала найбільш виразну українську національну спрямованість?

21. Козацькі полки, сформовані в 1812 р. в Україні, брали участь у:

Б битві «трьох імператорів» під Аустерліцем

В «битві народів» під Лейпцигом

22. Із якою метою наприкінці XVIII — на початку XIX ст. нащадки козацької старшини займалися пошуком на території колишньої Гетьманщини історичних джерел про її минуле?

А збирали докази для повернення українських земель під польську владу

Б розгорнути боротьбу за створення слов’янської федерації

В шукали докази на право отримання російського дворянства

Г обґрунтувати необхідність підготовки антиросійського повстання

23. На картосхемі позначено територію, що була охоплена антикріпосницьким селянським рухом у 1813—1835 рр. під проводом:

24. До якого періоду розвитку українського руху в Російській імперії належить уривок із записів М. Костомарова?

«. Мені було прикро, що така чудова мова залишається без будь-якої літературної обробки і зверх того зазнає зовсім незаслуженої зневаги. Я всюди чув грубі вибрики і насмішки над хохлами не тільки від великоросів, але навіть і малоросів вищого класу, які вважали дозволеним знущатися над мужиком. Таке ставлення до народу і його мови мені здалося приниженням людської гідності».

А початку національного відродження

Б розгортання культурницької праці

В переходу до політичної боротьби

Г формування політичних засад руху

25. Програмні положення якої організації були викладені в книзі, уривок із якої наведено?

«На її зміст вплинули історичні та політичні концепції “Історії русів”, поезії Т. Шевченка, ідеологія панславізму, європейські ідеї романтизму, утопічного та християнського соціалізму та декабристський рух на Україні. Назва та стиль були запозичені з “Книг польського народу і польського пілігримства” А. Міцкевича. Незважаючи на запозичення, вона була оригінальним документом української політичної думки».

А Кирило-Мефодіївського братства

Б «Товариства об’єднаних слов’ян»

26. Яка організація в своїх документах задекларувала такі ідеї діяльності?

«. політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якого вони повинні прагнути. . при об’єднанні кожне слов’янське плем’я [українці, росіяни, білоруси] повинно мати свою самостійність. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян. Має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен. . правило “Мета виправдовує засоби” визнається безбожним».

А Південне товариство декабристів

Б Кирило-Мефодіївське братство

27. Програмний документ якого товариства містить наведене історичне джерело?

«Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність і ввійти в федерацію, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців ), північно-русів (росіян ), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар. . кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. »

В Кирило-Мефодіївське братство

28. Про який період дослідження української історії йдеться у фрагменті джерела?

«Всюди стараюсь розшукувати свідоцтва, що відносяться до української історії, але мало їх знаходжу. До цього часу не маємо повної історії нашої батьківщини. Вірні і важливі сліди її погубилися завдяки спустошенню нашої країни. Дослідник цієї історії знаходить для себе перепони й кидає перо». (О. Полетика)

Б кінець XVIII — перша третина XIX ст.

29. Після якого польського повстання російський цар, перебуваючи у Польщі, виголосив таку промову: «Вам доведеться, панове, обирати між двома шляхами: або наполегливо мріяти про незалежність Польщі, або жити спокійно і вірнопіддано під моїм правлінням. Якщо ви будете вперто плекати мрію окремої національності. я зруйную Варшаву і, звичайно, не я її буду відбудовувати»?

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

30. Установіть відповідність між російсько-турецькими війнами і територіальними змінами, що відбулись за їх результатами.

А Приєднання до Російської імперії гирла Дунаю

Б Приєднання до Російської імперії території між Дніпром і Південним Бугом

В Входження до складу Російської імперії Бессарабії

Г Приєднання до Російської імперії території між Південним Бугом і Дністром

Д Повернення до складу Російської імперії земель Запорожжя

31. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та їх характеристиками.

А Декабрист, автор програми Південного товариства «Руська правда»

Б Член Кирило-Мефодіївського братства, автор першої навчальної книги з історії України для дітей старшого шкільного віку

В Декабрист, автор проекту Конституції Північного товариства

Г Декабрист, один із засновників «Товариства об’єднаних слов’ян»

Д Історик, публіцист; співзасновник Кирило-Мефодіївського братства, автор його програмних документів, зокрема, «Книги буття українського народу»

32. Установіть відповідність між подіями першої половини XIX ст. і наслідками їх для українських земель.

1 Російсько-французька війна

2 Російсько-турецька війна

3 Повстання Чернігівського полку

А Ліквідація Задунайської Січі

Б Проведення інвентарної реформи на Правобережжі

В Створення воєнних поселень

Г Розгром і придушення декабристського руху

Д Арешт учасників Кирило-Мефодіївського братства

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ

33. Установіть послідовність подій.

А Початок промислового перевороту

Б Заборона діяльності масонських лож

В Початок національного відродження

Г Придушення руху декабристів

34. Установіть послідовність подій.

А «Закордонний похід» козацьких формувань у складі Російської армії

Б Створення козацьких формувань для придушення Польського повстання

В Поразка повстання Чернігівського полку

Г Ліквідація Задунайської Січі

35. Установіть послідовність подій.

А Заборона діяльності масонських організацій

Б Арешт учасників Кирило-Мефодіївського братства

В Придушення повстання Чернігівського полку

Г Розпуск козацьких формувань після завершення Вітчизняної війни

ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ МНОЖИННОГО ВИБОРУ

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.

36. До складу яких держав входили українські землі на початку XIX ст.?

5 Австро-Угорської імперії

37. Які назви використовувалися щодо українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст.?

38. Хто із зазначених історичних діячів був активним учасником Кирило-Мефодіївського братства?

39. Які повстання, народні виступи мали місце на українських землях у першій половині XIX ст.?

1 повстання у воєнних поселеннях

3 повстання під проводом У. Кармалюка

4 повстання Чернігівського полку

5 повстання під проводом С. Палія

6 повстання на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський»

7 опришківський рух на чолі з О. Довбушем