Гроші полюють за товаром. Що таке інфляція

Інфляція — один з найвідоміших у народі економічних термінів. Усі знають, що це про підвищення цін. Але суть, причини, а тим більше види інфляції для багатьох загадка — про все це ми і розповімо простими словами

Що таке інфляція?

Інфляція (походить від латинського слова inflatio — здуття) — довгострокове підвищення загального рівня цін на товари і послуги. В результаті на одну і ту саму суму грошей людина або компанія може купити все менше матеріальних цінностей і послуг, ніж раніше. Інакше кажучи, знижується купівельна спроможність грошей, національна валюта знецінюється — втрачає частину своєї реальної вартості.

Для прикладу побудуємо просту модель. Припустімо, сьогодні квиток на приміський поїзд, яким людина добирається до роботи, коштує 30 грн, набір продуктів, які він купує, — 4 тис. грн, за комунальні послуги він платить 1100 грн на місяць. Через півроку ця ж людина виявляє, що квиток коштує вже 40 грн, набір продуктів — 5200 грн, а за комуналку треба віддати 1270 грн. Тоді наш герой іде до начальства і вибиває собі підвищення зарплати з 15 тис. до 17 тис. грн. Тепер він отримує більше грошей, але не живе багатше, тому що ціни зросли, а гривня стала коштувати дешевше.

Як правило, при інфляції немає одночасного зростання цін одразу на всі товари і послуги: одні з них можуть дорожчати досить швидко, інші — стояти на місці або навіть знижуватися. Тому для оцінки інфляції використовується як загальна оцінка рівня цін в країні (і їх динаміки) — так званий дефлятор ВВП, так і оцінка зміни цін на певні кошики товарів і послуг.

У відкритій, ринковій економіці (як в Україні) інфляція проявляється у формі підвищення цін і зарплат. Якщо ж в країні адміністративно-командна система, то інфляція виявляється “прихованою”: держава забороняє торгівлі підвищувати номінальні ціни, але в результаті виникає товарний дефіцит.

Наслідки інфляції

Перший і головний наслідок — скорочення реальних доходів населення. Першими страждають люди, які отримують невисокий фіксований дохід (відсотки за депозитом, не соцвиплати, зарплати, якщо вони не індексуються). Саме тому інфляцію іноді називають “податок на бідних”. Виникає недовіра до влади, яка тягне за собою політичну нестабільність.

За високої інфляції люди починають мінімізувати використання національної валюти (немає сенсу тримати її у себе — вона знецінюється). Стає невигідно робити заощадження, відкривати вклади, клієнти банків знімають гроші з рахунків і купують на них не тільки товари і послуги, але й, наприклад, іноземну валюту.

Висока інфляція руйнівно діє на фінансову систему країни і економіку загалом. Через зростання нестабільності на фінансових ринках банкам стає невигідно видавати бізнесу і громадянам довгострокові кредити, що призводить до ще більшого подорожчання товарів і послуг. Порушується інвестиційний процес, оскільки роботу підприємства неможливо спланувати наперед — а це одне з основних умов для інвестування.

Особливо погано, якщо інфляція стає галопуючою (вище 10% на рік), а тим більше переростає в гіперінфляцію (за різними оцінками, понад 50% або навіть 200% на рік). У гіршому разі люди навіть починають використовувати для розрахунків валюти інших країн і сурогати грошей (золоті і срібні вироби, спиртне, продукти тощо) або частіше проводити бартерні угоди, коли один товар обмінюється на інший.

Як вимірюють інфляцію

У більшості країн інфляцію вимірюють приблизно одним і тим самим способом: беруть так званий споживчий кошик — набір продуктів, товарів і послуг, які регулярно купує середньостатистична людина або сімʼя (домогосподарство). Така метрика називається індексом споживчих цін (ІСЦ). Відповідний кошик товарів і послуг в Україні складається з 328 пунктів, включаючи продукти, одяг, комунальні послуги, побутову техніку, ціни на проїзд (розрахунки проводяться за складними формулами з урахуванням ваги кожного блага у вибірці).

Ще одна найважливіша метрика — це дефлятор ВВП. При його розрахунку враховуються не тільки споживчі, а всі групи товарів і послуг (у тому числі інвестиційні). Назва пояснюється просто: вартість всієї виробленої в країні кінцевої продукції за певний період (рік) перераховують в цінах базового періоду (в Україні зараз — 2016 р.), які зазвичай на якийсь відсоток нижчі. На цей відсоток і зменшують (дефлірують) ВВП поточного року, щоб зрозуміти реальний рівень виробництва (незалежний від підвищення цін).

Є й інші способи виміряти інфляцію — індекс цін виробників (відображає собівартість випуску без урахування додаткової вартості дистрибуції і податків з продажу), індекс витрат на проживання (враховує баланс підвищення доходів і зростання витрат), індекс ціни активів (зміна вартості акцій, нерухомості, позикового капіталу тощо), які використовуються вченими-економістами, банківськими і урядовими аналітиками.

Чому виникає інфляція?

Якщо дуже просто, то загальний рівень цін в економіці зростає тоді, коли грошей стає більше по відношенню до кількості благ, які можна за них купити, або коли дорожчає саме виробництво товарів і послуг. Інакше кажучи, розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції.

Інфляція попиту — це підвищення цін, обумовлене збільшенням попиту на товари і послуги в результаті зростання доходів населення, державних витрат тощо. Вмсловлюючись фігурально, це коли занадто багато грошей “полюють” за тією ж кількістю товару.

Інфляція пропозиції (витрат) — підвищення цін, викликане подорожчанням факторів виробництва (сировини, електроенергії, палива, заробітної плати), що призводить до підвищення собівартості випуску товарів або надання послуг.

Ці види інфляції нерідко комбінуються. Внаслідок інфляції витрат може скоротитися пропозиція — і виявляється, що все така ж кількість грошей “полює” за меншою кількістю товарів.

Часто інфляція виникає через неправильну монетарну політику. Наприклад, вище керівництво держави схильне проблеми, що виникають в економіці, “заливати” грошима, а надприбутків у бюджету для цього немає — і вибирається найпростіший шлях: друкувати гроші (проводити емісію гривні). Якщо при цьому керівництво центробанку країни знаходиться в залежному становищі і не може чинити опір тиску вищого політичного керівництва, починає розкручуватися спіраль інфляції. Характерний приклад — Білорусь протягом останніх 25 років.

Буває, у країни просто немає виразної монетарної політики, і вона друкує гроші тільки тому, що не вміє керувати економікою іншими методами. Приклад — Зімбабве.

Буває, державні витрати через кризу різко зростають, а доходи — падають. Тоді держава вдається до грошової емісії, збільшуючи грошову масу понад потреби товарного обігу. Приклад — багато країн світу в 2020-му, коли пандемія Covid-19 зажадала різкого збільшення держвидатків, а доходи впали через економічну кризу, що настала за пандемією.

Ще один варіант — надмірне розширення грошової маси за рахунок масового кредитування, коли фінансовий ресурс береться не з заощаджень, а з надмірної емісії зобовʼязань, номінованих в нацвалюті (у тому числі банками). Приклад — Латвія в 2008–2010 рр.

В Україні сплеск інфляції був в 2014–2015 рр., коли через втрату частини територій з їх промисловим потенціалом і військових дій на сході країни відбулося скорочення реального обсягу національного виробництва. Це призвело до зростання цін, оскільки меншому обʼєму товарів і послуг відповідала більш-менш колишня кількість грошей.

Види інфляції: за темпами

• Низька — до 4–6% на рік. Вважається, що така інфляція комфортна і для споживачів, і для підприємців. Така інфляція дозволяє економіці розвиватися.
• Помірна — від 6 до 10% на рік. Такий рівень не руйнівний для економіки, але вказує, що, можливо, з монетарною політикою центробанку щось не так. Є небезпека, що помірна інфляція вийде з-під контролю.
• Висока (галопуюча) — від 10 до 100% на рік. При такому рівні виникає нестабільність на ринку, фінансове планування ускладнюється.
• Гіперінфляція — в цьому разі зростання цін становить сотні і тисячі відсотків, а гроші доводиться друкувати безперервно. Зазвичай гіперінфляція означає крах системи фінансового обігу в країні.

Чим інфляція відрізняється від девальвації

В обох випадках йдеться про знецінення національної валюти, але інфляція відображає падіння купівельної спроможності грошової одиниці при придбанні товарів і послуг всередині країни, а девальвація — зменшення її вартості щодо інших валют. Найчастіше це взаємоповʼязані явища, проте темпи інфляції і девальвації можуть відрізнятися в рази.

Інфляція в Україні

Подивимося на індекс інфляції за останні роки, з моменту Революції гідності. У 2013-му цей індекс становив 100,5%, в 2014-му підскочив до 124,9%, а в 2015-му і зовсім поставив рекорд: 143,3%. Далі економіка почала приходити в норму, а індекс інфляції — знижуватися. З 2016-му він становив 112,4%, в 2017-му — 113,7%, в 2018-му — 109,8%, в 2019-му — 104,1% і в 2020-му — 105%.

Індекс інфляції розраховується як співвідношення вартості ринкового кошика в поточному році до вартості ринкового кошика в базовому році і множиться на 100%. Нагадаємо, що в Україні він розраховується по кошику, який включає 328 найменувань товарів і послуг.

Що нас чекає в плані інфляції в 2021-му? 21 січня правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 6% і підвищило інфляційний прогноз на 2021 р. до 7%. Також в Нацбанку нагадали, що в 2020 р. інфляція становила 5%, досягнувши центральної точки цільового діапазону зі значним прискоренням до кінця року завдяки відновленню економічної активності.

Тепер НБУ прогнозує, що в січні індекс споживчих цін досягне 6,2% в річному вимірі, в березні інфляція становитиме 7%, в червні — перевищить 8%. Тобто відновлення економіки в 2021 р. буде супроводжуватися зростанням інфляції. Проте, за прогнозом НБУ, до кінця року споживча інфляція сповільниться до 7% і в першій половині 2022 р. увійде в цільовий діапазон (5,9%).

Що ж стосується дефлятора ВВП, то він в Україні зазвичай вищий, ніж споживча інфляція. І, за найсвіжішими даними Держстату, в перші три квартали 2020 р. коливався в діапазоні 5–7,9%, а за 2019 р. становив 8,1%.

Як борються з інфляцією

Найпоширеніший спосіб — скорочення державних витрат і одночасно проведення так званої “політики дорогих грошей” (досягається насамперед підвищенням процентної ставки). Основне завдання цих заходів — зменшити обсяг грошей в обігу і уповільнити швидкість обігу грошей. Для цього влада країни:

• підвищує податкове навантаження,
• знижує бюджетні витрати,
• скорочує обсяги кредитування,
• заморожує зростання заробітної плати.

У кожному разі рецепт свій. Скажімо, якщо інфляція повʼязана з підвищенням витрат на сировину, то найефективнішим способом поліпшити ситуацію буде пошук більш дешевих сировинних товарів.

Інфляція як стимул для ділової активності

Не можна сказати, що інфляція завжди тільки зло. По-перше, помірна інфляція — природний економічний процес. У кожного нацбанку в кожній країні своє бачення “нормального” рівня інфляції; зазвичай у розвинених країнах це від 0,5 до 4% на рік.

Помірна інфляція позитивно діє на економіку: вона стимулює товарообіг, сприяє розширенню виробництва та інвестування. Очікування зростання цін в майбутньому спонукає споживачів не відкладати гроші “під матрац”, а купувати товари вже сьогодні. Або зберігати гроші в банках, щоб уберегти їх від знецінення. Це, в свою чергу, стимулює капітальні вкладення банківського капіталу у виробництво.

У ситуації помірної інфляції підприємці, які взяли кредит, легше розплачуються з боргами і беруть нові позики, чекаючи, що зростання цін знову полегшить розрахунок за кредитами. Так стимулюється ділова активність.

Американський економіст, нобелівський лауреат Мілтон Фрідман говорив: “Інфляція — одна з форм оподаткування, яка не потребує законодавчого схвалення”. Не тільки він, а й багато інших економістів розглядають інфляцію як своєрідний податок держави на власників накопичень, оскільки грошовий капітал через інфляцію знецінюється.

Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у 2022 році

У грудні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі становила 26,6% та практично не змінилася, якщо порівнювати з темпами зростання цін у листопаді (26,5%) та жовтні (26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Прискорення інфляції у 2022 році насамперед пов’язане із наслідками повномасштабної військової агресії росії. Серед них: руйнування підприємств та інфраструктури, порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ситуативний ажіотажний попит на окремі товари та послуги. Впливали й непрямі наслідки війни, зокрема курсові ефекти та погіршення упродовж року очікувань населення та бізнесу. Крім того, на ціни в Україні тиснуло глобальне прискорення інфляції – саме минулого року більшість країн оновили багаторічні інфляційні максимуми.

Попри війну та високу світову інфляцію, фактичні темпи зростання цін в Україні залишалися контрольованими, а інфляційний тиск в останні місяці стабілізувався. Забезпечити порівняно помірну інфляційну динаміку вдалося завдяки антикризовим заходам НБУ та Уряду за підтримки міжнародних партнерів та, звичайно, успішним діям української армії, яка не тільки зупинила російський наступ, але й звільняє українські землі.

На початку російського вторгнення Національний банк відійшов від традиційних засад інфляційного таргетування та запровадив режим фіксації валютного курсу. У середині року для збалансування економіки НБУ одноразово скорегував курс і надалі знову підтримував його на незмінному рівні. Фіксований курс є важливим якорем для очікувань усіх економічних агентів та виконував роль запобіжника панічних настроїв.

Повернення НБУ до активної процентної політики всередині року та підвищення облікової ставки до 25% разом із подальшим розширенням лінійки інструментів для підтримки заощаджень громадян додатково сприяли стабілізації очікувань та стримуванню інфляції. Зростання споживчих цін гальмували й такі заходи Уряду, як мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення та зниження окремих податків (зокрема ПДВ на пальне).

Фактична споживча інфляція в грудні 2022 року виявилася навіть нижчою за прогноз, опублікований в Інфляційному звіті за жовтень 2022 року. Це сталося, зокрема, внаслідок налагодження постачань у звільнену Херсонську область, розширення пропозиції продуктів харчування та слабшого споживчого попиту в умовах відключень електроенергії після серії російських терактів. Додатково інфляцію стримувало зміцнення готівкового курсу гривні восени та стабілізація інфляційних очікувань.

У 2022 році базова інфляція зросла до 22,6%

Оброблені продовольчі товари подорожчали за рік на 29,3%. У грудні зростання цін на відповідні товари в річному вимірі пришвидшилося під впливом збільшення виробничих витрат бізнесу та все ще ускладненої логістики. Так, на тлі дефіциту електроенергії дорожчали продукти, виробництво яких є енергоємним, потребує термічної обробки або зберігання в холоді. Це м’ясні, молочні, олійні продукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви. Швидше зростали й ціни на продукти харчування зі значною часткою імпорту в кінцевій продукції та сировині для неї – рибні продукти, оливкову олію, шоколад, каву, чай та прянощі. Це було зумовлено, зокрема, вичерпанням запасів продукції та сировини, закуплених до коригування офіційного курсу в липні, та підвищення витрат на логістику. Збільшення експортних цін на соняшникову олію вплинуло на її подорожчання на внутрішньому ринку. Натомість повільніше зростала вартість макаронних виробів.

Ціни на непродовольчі товари у 2022 році зросли на 21,3%, несуттєво пришвидшившись у грудні. У грудні подорожчали в річному вимірі одяг та взуття, товари для дому, автомобілі, іграшки, корм для тварин, газети та канцтовари, що пов’язано із вичерпанням запасів імпортної продукції, закупленої до липневого коригування офіційного курсу, та зростанням витрат бізнесу для забезпечення безперебійної роботи. На тлі відключень електроенергії вищими темпами зростали ціни на товари для утеплення, зокрема ковдри. Натомість сповільнилося зростання цін на товари непершочергової необхідності на тлі слабкого споживчого попиту, а також його ситуативної зміни з огляду на дефіцит електроенергії. Зокрема, сповільнилося зростання цін на електроніку, побутову техніку тощо.

Темпи зростання вартості послуг за підсумками 2022 року становили 14,8%, знизившись у грудні, якщо порівнювати з листопадом. Останнє пов’язано зі збереженням слабкого споживчого попиту, зокрема й через вплив відключень електроенергії. Сповільнилося зростання вартості послуг спортзалів, страхування автомобілів, курсів водіїв та стоянок автомобілів, послуг з управління багатоквартирними будинками, кабельного телебачення, а також туристичних послуг. Натомість під впливом збільшення витрат швидше дорожчали медичні послуги, послуги закладів громадського харчування та тимчасового проживання, інтернет та мобільний зв’язок.

Сирі продукти у 2022 році подорожчали на 41,6%

У грудні зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнилося. Так, меншими темпами дорожчали овочі, насамперед борщового набору, зокрема через зменшення строку реалізації таких товарів в умовах відключень електроенергії. Повільніше зростали ціни на м’ясо, що може пояснюватися ефектами від зниження вартості кормів, а також складнощами зі зберіганням продукції. Пригальмувало подорожчання яєць на тлі збільшення їхньої пропозиції. Уповільнилося зростання цін на борошно, гречку та інші крупи під впливом кращих, ніж очікувалося, урожаїв.

Вагомим чинником сповільнення продуктової інфляції у грудні стала деокупація частини Херсонської області та розблокування постачань товарів з інших областей України. Крім того, стримуючим чинником було зменшення попиту на продовольство з боку закладів громадського харчування на тлі відключень електроенергії, а також зміна структури попиту населення в бік продовольчих товарів, які можуть довго зберігатися без охолоджувальних приладів.

Адміністративно-регульовані ціни упродовж минулого року зросли на 15,3%

У грудні 2022 року в річному вимірі швидше дорожчали алкогольні напої, тютюнові вироби, а також фармацевтична продукція, що включена до державного моніторингу, через зростання виробничих витрат бізнесу на енергію, сировину та матеріали. Натомість і надалі сповільнювалося підвищення вартості транспортних послуг з огляду на стабілізацію цін на пальне в попередні місяці. Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення продовжував стримувати адміністративну інфляцію.

Темпи зростання цін на пальне за підсумками 2022 року сягнули 69,4%

Це зумовлено підвищеним попитом на енергоносії з боку населення та бізнесу внаслідок необхідності автономної генерації електроенергії в умовах її дефіциту, а також труднощами з постачанням пального. Подорожчання пального мало значний внесок у прискорення інфляції у 2022 році, адже впливало на ціни широкого спектру товарів.

Попри війну, інфляційні процеси в Україні залишаються контрольованими, і НБУ прогнозує помірне сповільнення інфляції у 2023 році. Цьому сприятиме послідовна економічна політика за підтримки міжнародних партнерів та сповільнення світової інфляції. Водночас споживча інфляція в Україні і надалі буде високою. Крім того, ризики для інфляційних процесів та погіршення очікувань залишаються значними, зокрема через можливі загострення на фронті, а також теракти з боку росії та спричинений ними дефіцит електроенергії.

Оновлений макроекономічний прогноз, зокрема прогноз інфляції на 2023–2025 роки, буде оприлюднений 26 січня 2023 року під час пресбрифінгу за підсумками рішень Правління Національного банку. Детальніший – в Інфляційному звіті, який буде опублікований 2 лютого 2023 року.

Інфляція

Що таке інфляція, чому ростуть ціни, як визначають індекс споживчих цін, та чи є способи захисту від інфляції.

Ми заробляємо гроші і витрачаємо їх на товари та послуги, тому рівень цін значно впливає на наші витрати. Через інфляцію ціни на товари зростають, що змушує нас витрачати більше, ніж розраховували.

Інфляція – це зниження купівельної спроможності грошей і поступове зростання цін на товари та послуги за певний період часу.

Люди по-різному відчувають вплив інфляції в залежності від рівня доходів та споживчих звичок. Перелік благ, яким людина віддає пріоритет, доволі індивідуальний, а ціни на товари ростуть нерівномірно.

Причини інфляції:

Зростання цін на 5% має для уряду країни ефект додаткового податку у такому ж розмірі. Одночасно уряд отримує вигоду внаслідок зростання вартості товарів, як бази оподаткування для ПДВ.

(ПДВ – це податок на додану вартість у розмірі 20% (в Україні), який платять споживачі, коли розраховуються за товари та послуги).

Як визначають рівень інфляції?

Щоб визначити рівень (темпи) інфляції, використовують умовний «споживчий кошик» – стандартний набір товарів, без яких не обходиться людина, і порівнюють його вартість у різні періоди часу.

Основним показником темпу інфляції є Індекс інфляції (індекс споживчих цін), який розраховують за формулою:

Індекс інфляції = 1 + Приріст цін у відсотках / 100

Для прикладу, якщо ціна кошика за рік виросла на 50%, то індекс споживчих цін буде рівний 1,5, що означає зростання цін у 1,5 рази.

До споживчого кошика зазвичай входять такі важливі продукти, як хліб, м’ясо, молоко, яйця, олія, овочі та крупи, предмети гігієни, та інші важливі товари. Український споживчий кошик складається з 296 компонентів.

Рівень інфляції (зростання цін) – це відношення індексу цін поточного періоду до індексу цін попереднього періоду у відсотках.

Зміни індексу інфляції відображають загальну економічну ситуацію в країні. Крім того, для її оцінки використовують так званий базовий індекс інфляції, який розраховують на основі базового споживчого кошика, до якого включають не повний перелік товарів, а тільки основні.

Купівельна спроможність грошей

Щоб ми могли придбати необхідні нам речі, отримані за роботу гроші повинні мати купівельну спроможність. Гроші втрачають свою купівельну спроможність через інфляцію, тобто знецінюються.

Купівельна спроможність – кількість товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Індекс купівельної спроможності = 1 / Індекс інфляції

Індекс купівельної спроможності показує, наскільки знецінились гроші, якими ми володіємо. Якщо ми маємо 1000 грн, і до кінця року ціни зростуть у 1,5 рази – купівельна спроможність наших грошей знизиться до 0,667% від їх номінальної вартості. Тобто наша тисяча перетвориться на 667 грн.

Від чого залежить інфляція?

Закон грошового обігу полягає в тому, що сума всіх цін на товари та послуги завжди рівна сумі всіх грошей, помноженій на кількість “обертів”.

Рівень цін безпосередньо залежить від грошової маси, яка обслуговує товарообіг:

• M – кількість грошей
• V – швидкість обігу
• P – середній рівень цін
• Q – Загальний обсяг товарів

Швидкість грошового обігу – це кількість разів використання однієї грошової одиниці для оплати за товари та послуги протягом певного періоду (рік, місяць).

Швидкість обігу, виражену в числовому значенні V, називають показником ділової активності. Вона залежить від таких факторів, як частота і обсяги транзакцій, рівень розвиту ринкових відносин, баланс попиту та пропозиції, рівень інфляції та розвиток економічної інфраструктури.

Коли попит на товари перевищую їх пропозицію – ціна на них зростає. Зазвичай таке зростання стосується окремої групи товарів, і носить тимчасовий характер, тому не значно впливає на загальний рівень інфляції.

Закон ринку:

Попит породжує пропозицію.

В умовах ринкової економіки рівновага швидко відновлюється, тому що зростяння попиту призводить до розширення виробництва і відповідного зростяння пропозиції.

Як довго ціни на дефіцитний товар буде високою – залежить від того, як швидко промислові компанії зможуть наростити виробничі потужності (взяти кредити на розвиток бізнесу).

Банки видають кредити і створюють “додаткові гроші”, таким чином впливаючи на ціни. Зростання обсягів кредитування може спричиняти зростання цін. Попит на кредитні гроші регулює Національний банк за допомогою облікової ставки.

Хто відповідає за інфляцію?

За кількість грошей в обігу, їх купівельну спроможність, стабільність цін і рівень інфляції в країні відповідає центральний банк.

Як на нас впливає інфляція?

Інфляція завжди впливає на економічну поведінку суб’єктів економіки. Стабільні ціни або помірна інфляція, сприяють зростанню заощаджень домогосподарств і підвищенню довіри до влади.

Наслідком інфляції є зниження рівня життя громадян. Найбільше страждають найбідніші групи населення, які отримують фіксовану заробітну плату або соціальну допомогу від держави.

“Інфляція – це податок, що може вводитись без прийняття спеціального закону”
Мілтон Фрідман

Галопуюча інфляція, при якій ціни зростають на 10%-50% за рік, або гіперінфляція, з підвищенням цін у десятки і сотні разів, призводить до прагнення людей якомога швидше позбавитись від грошей.

Через високу інфляцію підприємці стикаються з ризиком непрогнозованої зміни цін і уникають довгострокових інвестицій. Виробники прагнуть заощадити, знижуючи якість продукції.

Через гіперінфляцію у 1993 році люди втратили майже всі заощадження, які були розміщені на банківських рахунках.

Інфляція та доходи

Доходи без врахування інфляції називають номінальними. Але реальні доходи громадян повинні бути скориговані в залежності від рівня інфляції.

Для прикладу, якщо зарплата за рік зросте на 30%, а ціна споживчого кошика на 50%, то доходи домогосподарств насправді не зростуть, а впадуть на 20%.

Якщо потрібно порахувати індекс споживчих цін за декілька років, потрібно перемножити індекси за кожний рік. Таким чином можна дізнатись, наскільки знецінились гроші за певний період часу.

Інфляція та курс валют

Падіння курсу національної валюти є узагальненим наслідком інфляції. Якщо держава встановлює завищений офіційний обмінний курс національної валюти щодо валют інших держав з нижчим рівнем інфляції, починає діяти ринковий неофіційний обмінний курс.

Завищений офіційний курс валюти негативно впливає на зовнішньоекономічні зв’язки, стримує інвестиції, погіршує платіжний баланс країни і підриває позиції на світовому ринку.

Нестабільність національної валюти призводить до “доларизації економіки” – домогосподарства зберігають заощадження в доларах або євро, іноземна валюта неофіційно використовується для визначення цін, для розрахунків при купівлі нерухомості або авто.

Чи можна захиститись від інфляції?

У простих громадян майже немає способів для захисту від помірної інфляції. Зазвичай від зростання цін виграють лише ті суб’єкти економіки, які першими отримують додатково випущені гроші – уряд та великі підприємства, які першими беруть кредити.

1). Відомий спосіб порятунку доходів від знецінення (під час галопуючої інфляції) – втеча від грошей. Потрібно швидко позбавлятись від готівки – купувати за неї цінне майно або обмінювати на стабільну іноземну валюту.

2). Під час інфляції знецінюються заощадження, а реальна вартість кредитів (з фіксованою ставкою) зменшується. Тому у періоди високої інфляції вигідно брати довгострокові банківські споживчі кредити з фіксованою ставкою, або оформити розстрочку під невисокий процент.

3). Розстрочка дає змогу отримати товар на “додатково випущені” кредитні гроші і зафіксувати вартість товару, таким чином захистивши себе від його подорожчання в майбутньому.

Найкращі споживчі розстрочки на побутові товари з виплатою до 24 місяців:

• Кредитна картка з кеш-беком
• До 62 днів без відсотків
• Споживча розстрочка зі ставкою 0,01% або 2,8%

• Кредитна картка з бонусною програмою
• До 55 днів без відсотків
• Розстрочка зі ставкою 0,01% або 2,9%

Найгірший наслідок гіперінфляції – знецінення грошей, які зберігаються у готівці або на банківських рахунках. Тому строкові депозити у періоди економічної нестабільності є занадто ризиковими.

Переваги та недоліки низької інфляції

• Низька інфляція сприяє зростанню економіки і зниженню вартості кредитування, зміцнює довіру громадян до влади і до національної валюти, знижує фінансові ризики і дає змогу громадянам та бізнесу планувати своє майбутнє.
• Облікова ставка національного банку знижується, що позитивно впливає на вартість кредитів. Тільки в умовах низької інфляції знижується вартість кредитів. Адже у кредитну ставку завжди закладений рівень інфляції.
• Інфляція підштовхує громадян тримати заощадження в іноземній валюті і призводить до доларизації економіки, ще більше підриваючи економічне зростання.

• Нульова інфляція або дефляція пригнічують попит на товари, тому що споживачі відкладають покупки, якщо очікують зниження цін. Економічна активність помірно знижується.
• Підприємці втрачають частину прибутку, який вони можуть отримати за умови помірного поступового зростання цін. Інвестиції стають менш рентабельними.
• В умовах нульової інфляції, або дефляції, знижується потреба класти гроші на депозити під відсотки, тому що депозитні ставки теж знижуються. Банкам стає складніше залучати додаткові фінанси.

Зауважимо, що стимулювати попит може не тільки помірна інфляція. Такий самий ефект дає підвищення зарплат завдяки зростанню ВВП в умовах стабільності.

Інфляція в Україні

Головна причина збільшення грошової маси та інфляції в Україні – дефіцит державного бюджету, який значною мірою погашається випуском нових грошей у обіг без збільшення реального товарообороту.

Рівень інфляції в різних країнах світу за диними 2019 року:

Як контролюють інфляцію?

Центральний банк має можливість контролювати рівень інфляції за допомогою декількох інструментів:

• Контроль грошової маси – випуск готівкових та безготівкових грошей в обіг, вилучення з обігу, контроль за кредитною мультиплікацією (контроль кредитних і депозитних операцій).

• Облікова ставка – визначає вартість позикових грошей. Якщо рівень інфляції виходить за межі оголошених показників, центральний банк змінює облікову ставку, щоб збільшити або зменшити обсяги кредитування та залучення коштів на депозити.

• Інфляційне таргетування – офіційне оголошення інфляційних очікувань протягом року. Цей механізм фінансового регулювання в Україні почали використовувати тільки з 2015 року.

• Валютні інтервенції (купівля та продаж валютних резервів) – спосіб стабілізації курсу національної валюти (і стримування інфляції) шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.(зміни грошової маси в обігу).

З початку 2020 року рівень інфляції в Україні знаходиться на рівні 2,4%, що нижче середнього цільового діапазону 5%. Зростання цін з початку року сповільнилось завдяки зміцненню гривні, і за прогнозами Нацбанку дещо прискориться до кінця року до 3,2%.

Пропонуємо почитати:

У статті використана карта інфляції, автор:
Amillians – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=83641387

Розглянуті питання

На Financer.com ми прагнемо допомогати вам із вашими фінансами. Весь наш зміст відповідає нашій Редакційній Політиці. Ми відкрито говоримо про те, як ми перевіряємо продукти та послуги в нашому Процесі Перевірки та як ми заробляємо гроші на сторінці Розкриття Інформації.

Фінансовий консультант, автор статей про фінансову грамотність та Fintech ентузіаст.

Показати більше довідок

Перевірено Financer.com LTD
VAT MT20908917
Reg Number: C57181
financer.com © 2024

Financer.com (“ми”) не є кредитором, фінансовим посередником чи будь-яким фінансовим інститутом. Ми тільки порівнюємо фінансові продукти та послуги з метою допомогти користувачам заощадити гроші та час. Ми не несемо відповідальність за неточну інформацію, некоректні процентні ставки, інформацію про компанії, чи будь-які інші дані. Відповідальність за перевірку інформації лежить на користувачеві. Використовуючи Financer.com ви погоджуєтеся з нашою політикою використання cookie, правилами та умовами. Деякі пропозиції у нашому порівнянні може займати реклама, за покази якої ми отримуємо плату.

Вхід

Ім’я користувача або пароль вказані неправильно.

Рейтинг

Поділяться вашим досвідом, щоб допомогти іншим зробити вибір

Оцінити

Ми використовуємо файли cookies щоб найкраще задовольняти ваші потреби. Використовуючи сайт, ви погоджуєтесь з нашою політикою конфіденційності та використанням cookies.Крім того, тепер, перш ніж продовжувати навігацію у Financer, ви можете самостійно змінити налаштування

Цей веб-сайт використовує cookies разом з іншими аналітичними інструментами. Cookie це маленькі файли, які зберігають у вашому браузері і дають нам можливість впізнавати вас, якщо ви повторно заходити не наш веб-сайт. Така інформація допомагає нам дізнатись, які сторінки сайту популярні у користувачів. Cookies можуть використовуватись для покращення з метою бізнес-аналітики та оптимізації реклами.

Використовуючи наш веб-сайт, ви погоджуєтесь з нашими умовами використання та політикою конфіденційності. Щоб дізнатися більше про юридичні умови, що регулюють використання нашого веб-сайту, будь ласка, прочитайте наші Загальні положення та умови тут. Щоб дізнатися більше про вашу конфіденційність під час використання нашого веб-сайту, і щоб побачити більш детальний перелік мети використання файлів cookie, як ми використовувати їх і як ви можете їх відключити, будь ласка, прочитайте нашу Політику конфіденційності тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб зберігати ваші персональні налаштування і допомогти оптимізувати використання нашого сайту.

Файли cookie зберігають таку інформацію, як створення або використання облікового запису на веб-сайті, написання відгуків, взаємодія з існуючими відгуками (лайки чи відповіді), користувальницькі налаштування ( включаючи налаштування конфіденційності) , пошук, фільтри, будь-які інші дії. Cookie допомагають забезпечити найкомфортніше використання сайту. Їх можна видалити лише вручну, дотримуючись інструкцій, які наведені у нашій політиці конфіденційності.

Ми використовуємо cookie, щоб зберігати налаштування та дії користувачів, щоб зробити комфортним використання нашого сайту. Вони відомі як основні файли cookie.
Ми також використовуємо додаткові cookie, які допомагають нам вдосконалити наші маркетингові та рекламні зусилля та надалі оптимізувати сайт для користувачів. Cookie дозволяють нам слідкувати за поведінкою користувачів за допомогою таких служб, як Google Ads, Google Analytics, DoubleClick, Bing Ads, Gleam, Typeform, RedTrack, Google Tag Manager, Yahoo, Facebook, YouTube тощо.

Щоб переглянути детальний перелік використання ваших даних, ознайомтесь з нашою Політикою конфіденційності, розділ II.

Щоб дізнатись більше про вашу приватність під час використання веб-сайту, почитайте нашу Політику Конфіденційності. В ній ми детально пояснюємо, як використовуємо cookies і як їх можна відключити.