Характеристика Гуллівера з повісті Дж. Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера”

Головний герой цієї повісті – Гуллівер. Він народився в сім’ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки.

Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов’язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство

За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель “Ластівка” і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор’я.

Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген – дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім’ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі “Антилопа” в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30-33 роки.

На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям,

З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: “… (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу…”, підкреслює сміливість: “Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати…”

Допитливість Гуллівера простежується упродовж усього твору: “.-а буваючи на березі, приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови…” Цьому герою притаманні такі риси як витривалість (“Перше речення, яке я вивчив, було прохання повернути мені волю. …імператор відповідав, що це справа часу, що розв’язати її він може тільки у згоді з радою…”) і великодушність (“…Полковник наказав схопити шістьох заводіяк… і віддати зв’язаних мені до рук…. я перерізав ножем нитки, якими він був зв’язаний і обережно спустив його на землю…”).

Розум та винахідливість багато разів допомагали Гулліверу під час цієї мандрівки: “…за три тижні я зробив великі успіхи у вивченні їхньої мови…”; “…умисно не підходив до берега, щоб мене не помітили з якогось ворожого корабля…”; “…Я сплів канат удвоє, щоб зробити його міцнішим і з тією ж метою поскручував залізні бруси втроє…”

Гуллівер з добротою та повагою ставився до інших. Він чемно поводився, коли був у полоні заслужив цим прихильність імператора Ліліпутії і симпатію більшості його підданих, хоч і міг би звільнитися та знищити цю державу і її маленьких людей.

Крім того, він погодився на всі умови звільнення, незважаючи на те, що деякі з них були не такі, як йому здавалося, почесні. Гуллівер запобіг нападу на Ліліпутію ворожої держави Блефуску.

Автор повісті зауважує, що Гуллівер мав добре виховання. І це підтверджується його мовою, розумною та культурною.

Частина вельмож та міністрів Ліліпутії прихильно ставилася до Гуллівера, і коли обговорювався акт обвинувачення, вони не виступали проти Гуллівера. Тим часом Флімнап та Бол голам, вороги Гуллівера, що прагнули його знищиш, у спілці з деякими чиновниками обвинуватили його у державній зраді.

Дж. Свіфт показав Гуллівера як гідну людину. Порівнюючи його з ліліпутами, автор висміював претензії на світове панування англійських монархів, їхніх міністрів та царедворців, несправедливість суспільного життя у всій Європі.

1. Політичні лабіринти у творі Джонатана Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Свіфт Застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя. Джонатан Свіфт, будучи священиком, найбільше цікавився політичною і літературною діяльністю, аірландський народ справедливо називав письменника своїм захисником. За переконаннями Джонатан Свіфт – просвітитель, тобто людина, яка вірить в розум, необхідність розумного перетворення світу, тому свою літературну діяльність письменник почав […].
2. Сатира у романі Дж. Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Головною метою кожного мандрівника має бути виховання Розуму і доброчесності своїх співвітчизників за допомогою Добрих чи поганих прикладів з життя чужих країн… Дж. Свіфт Джонатан Свіфт був великим англійським сатириком. Він прожив довге жит­тя, сповнене злетів і падінь, сподівань і розчарувань. Доля наче гралася з ним – то обдаровувала, то не виправдувала сподівань. Він втратив […].
3. Джонатан Свіфт та його “Мандри Лемюеля Гуллівера” Автор книги “Мандри Лемюеля Гуллівера” – письменник-сатирик Джонатан Свіфт. (Свіфт народився 1667 р. у Дубліні в Ірландії, у родині англіканського священика. Його твори – це сатира на державний устрій Англії, її колоніза­торську політику та війни. Свіфт – автор політичних памфлетів та сатирич – них’творів.) “Мандри Лемюеля Гуллівера” – розповідь про різні види державного устрою. (Подорожі […].
4. Стара Англія крізь зменшувальне скло (За романом Свіфта “Мандри Гуллівера”) Великий англійський сатирик Джонатан Свіфт прожив довге й насичене подіями життя. Простий люд Ірландії ставився до нього з пошаною й справедливо вважав своїм захисником. Саме спілкування з бідними ремісниками та селянами дало письменникові змогу зрозуміти, що народ – творець історії. У своєму відомому романі “Мандри Гуллівера” Джонатан Свіфт із сатиричною гостротою зобразив життя, яке його […].
5. Над чим сміється Д. Свіфт у своїй книзі “Мандри Лемюеля Гуллівера”? Джонатан Свіфт – великий англійський письменник-сатирик. Своє життя і талант Свіфт присвятив боротьбі за справедливість. Він був захисником прав простих ірландців, сприяв установленню миру між Англією і Францією, “ревно боровся за справу мужньої свободи”, – як написав сам Свіфт про себе. Обурення несправедливістю сучасного йому суспільства спонукало письменника до створення безсмертних “Мандрів Гуллівера”. Перша частина […].
6. Фантастичні елементи при зображенні життя Гуллівера у країні ліліпутів (“Мандри до різних країн світу Лемюеля Гуллівера”) Фантастичні елементи при зображенні життя Гуллівера у країні ліліпутів (“Мандри до різних країн світу Лемюеля Гуллівера”) У якійсь книжці я прочитав, що всі винаходи людини, крім колеса, мають свого двійника у природі. Якщо це так, то будь-яка вигадка Джонатана Свіфта вже існувала до нього і могла відрізнятися тільки якимись зовнішніми рисами. Сказавши це, можемо тепер […].
7. Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії (за твором Дж. Свіфта “Мандри… Гуллівера”) Відомий англійський письменник-сатирик XVІІІ століття, який уславив своє ім’я чудовим романом “Мандри… Гуллівера”, Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі […].
8. Політичні лабіринти у творі «Мандри Лемюеля Гуллівера» Свіфт застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя. Джонатан Свіфт, будучи священиком, найбільше цікавився політичною і літературною діяльністю, а ірландський народ справедливо називав письменника своїм захисником. За переконаннями Джонатан Свіфт – просвітитель, тобто людина, яка вірить в розум, необхідність розумного перетворення світу, тому свою літературну діяльність письменник […].
9. Над чим сміється Д. Свіфт у своїй книзі “Мандри Лемюеля Гуллівера”? Англійський письменник ірландського походження, знаменитий представник просвітництва. В історію світової літератури Свіфт увійшов як творець книги “Мандри Гуллівера” (повна назва “Мандри в деякі віддалені країни Лемюеля Гуллівера, який спочатку був хірургом, а згодом капітаном кількох кораблів”, 1726). У Свіфта була репутація непримиренного і злого сатирика, він сміливо “зривав маски” з благонадійних співвітчизників і виставляв їх […].
10. Твір на тему: “Чи хотів би я жити в Ліліпутії? За твором Джонатана Свіфта “Мандри Гуллівера” Незважаючи на те, що у творі Джонатана Свіфта розглядається фантастичний випадок, автор висловлює деякі ідеї, які можуть бути застосовані також і до реальності. З цієї причини питання про те, чи хотів я би опинитися на місці Гуллівера або жити в Ліліпутії, можна розглядати серйозно. Як відомо зі змісту цієї сатирично-фантастичної книги, Гуллівера волею випадку занесло […].
11. Твір-мініатюра на тему: “Як не стати ліліпутом” (за повістю Джонатана Свіфта “Мандри Гуллівера”) Найбільш відомим твором Джонатана Свіфта, що знайомий нам з самого дитинства, є “Мандри Гуллівера”, який багато десятиріч приваблює читачів своїм незвичайним сюжетом та захоплюючими пригодами головного героя. Багато прийомів, які дозволили авторові зобразити соціальний стан тогочасного суспільства, його контрасти і типові характери героїв, перетворюють повість на справжню казку. У цьому творі Джонатан Свіфт використовує незвичні […].
12. Твір Джонатана Свіфта “Подорожі Гуллівера” Роман Джонатана Свіфта Подорожі Гуллівера складається з чотирьох частин, в кожній описується одне з чотирьох подорожей головного героя. Головним героєм роману є Лемвдель Гуллівер, Хірург, а після – і капітан декількох кораблів. Перша частина роману описує відвідування Гуллівером Ліліпутії. Сама назва країни говорить читачеві про те, як виглядають її жителі. На початку жителі Ліліпути зустрічають […].
13. Чому я вважаю, що повість Дж. Свіфта “Мандри Гуллівера’ дуже серйозний політичний твір? Коли я починав читати цей роман, то сприймав його як смішну, веселу казку про велетня і ліліпутів. Але, прослухавши розповідь вчителя, зрозумів, що це серйозний твір про суспільство і людину. Самого Свіфта найбільше цікавили проблеми політичні, тому його твір – це сатира на сучасну йому Англію. Звернімося до тексту романа. Про імператора Ліліпути автор говорить […].
14. Подорож Гуллівера характеристика образу Гуллівера Лемюеля Гулливер Лемюэль – звичайна людина, хірург і батько сімейства, що несподівано круто міняє своє життя; він вирушає в морську подорож спочатку в якості суднового лікаря, а потім “капітана декількох кораблів”. Г. з’являється і як персонаж, “мандрівник”, і як оповідач, присутність якого зв’язує чотири частини роману. Волею долі Г. змушений переживати найнеймовірніші пригоди, набуваючи життєвого досвіду […].
15. Свіфтівська критика людських вад у творі “Мандри… Гуллівера” Світову славу відомому англійському письменнику-романісту приніс його роман “Мандри… Гуллівера”, де автор вдався до алегоричного зображення сучасної йому Англії. І цей його роман – нищівна сатира на Англію, її монархів, закони та звичаї, які панували в країні. Письменник у цьому творі виразно й майстерно висміює недоліки, людські вади. Трьохщогловий бриг “Антилопа”, знявшись з якоря у […].
16. Маленька історія великої людини в повісті Джонатана Свіфта “Мандри Гулівера” О tempora, о mores! (О часи, о звичаї!) Марк Тулій Цицерон Дж. Свіфт, англійський письменник ірландського походження, народився в 1667 році. Дитинство Джонатана було складним. Втративши батька ще до свого народження, він жив у дядька без належної родинної опіки й ласки. Здобувши ступінь бакалавра мистецтв у Дублінському Трініті-коледжі, юнак переїжджає до Англії. Становлення Свіфта як […].
17. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло (за романом «Мандри Гуллівера») У своєму романі «Мандри Гуллівера» Свіфт сатирично зобразив життя, що його оточувало, і в алегоричній формі розповів про сучасну йому Англію. Письменник показує, якими насправді є король, парламент, оточення короля, мораль і звичаї представників англійської еліти. Сучасники Свіфта в описі письменником країни Ліліпутії і порядків, які панували в ній, побачили безліч натяків на події в […].
18. Маленька історія великої людини в повісті Джонатана Свіфта “Мандри Гулівера” О часи, о звичаї! Марк Тулій Цицєрон. Дж. Свіфт, англійський письменник ірландського походження, народився в 1667 році. Дитинство Джонатана було складним. Втративши батька ще до свого народження, він жив у дядька без належної родинної опіки й ласки. Здобувши ступінь бакалавра мистецтв у Дублінському Трініті-коледжі, юнак переїжджає до Англії. Становлення Свіфта як особистості відбувалося на тлі […].
19. Твір «Подорожі Гуллівера» Роман Джонатана Свіфта Подорожі Гуллівера складається з чотирьох частин, в кожній описується одна з чотирьох подорожей головного героя. Головним героєм романа є Лемюель Гуллівер, хірург, а після – і капітан декількох кораблів. Перша частина романа описує відвідини Гуллівером Ліліпутії. Само назва країни говорить читачеві про те, як виглядають її мешканці. На початку жителі Ліліпутії зустрічають […].
20. Твір на тему: “Які риси Гуллівера я взяв би в своє майбутнє життя?” Письменники створюють власних героїв певними людьми не просто так. Вони вкладають у цих героїв щось особливе, таке, чого б вони хотіли навчити своїх читачів. Саме тому кожен читач повинен відчувати себе досить спокійно, якщо він хоче запозичити якісь позитивні риси у тих, про кого він читає твір. Якщо ви ведемо мову про головного героя по […].
21. Відповіді до теми: творчість Дж. Свіфта та А. Конан Дойля Чому письменник звернувся до сатири, коли задумав написати роман про пригоди Гуллівера? Якщо перед нами сатиричний твір, це означає, що автора щось не влаштовує у тому житті, яким живе він і його співвітчизники, не влаштовують ті, хто керує країною, і те, як люди виконують свої обов’язки громадянина країни Прямо про це Свіфт не каже: його […].
22. Подорож Гуллівера характеристика образів Чарівників Чарівники – мешканці острова Глаббдобдриб, де живуть одні чародії. Вони одружуються тільки між собою, а старий в роді є Правителем. Йому дано по своєму бажанню викликати до життя мертвих, примушуючи їх служити собі впродовж двадцяти чотирьох годин. Завдяки магічним даруванням Правителя Гулливер дістає можливість побачити світ від прадавніх часів до сучасності. Зіставлення виявляється не на […].
23. Подорож Гуллівера характеристика образу Лапутян Лапутяне – жителі Леткого острова(Лапута), на якому виявляється Гулливер у своїй третій подорожі. Вид Л. робить на нього дивне враження. “Мені ніколи ще не доводилося бачити смертних, які б так вражали своєю фігурою, одягом і зовнішністю. У усіх голови були скошені направо або наліво, одне око дивилося всередину, а інший прямо вверх до зеніту”. Слуги […].
24. Подорож Гуллівера характеристика образів Академіків Лагадо Академіки Лагадо – учені Великої Академії, загін прожектерів, які “винаходять нові методи землеробства і архітектури і нові знаряддя і інструменти для всякого роду ремесел і виробництв, за допомогою яких, як вони запевняють, одна людина виконуватиме роботу за десятеро; протягом тижня можна буде спорудити палац з такого міцного матеріалу, що він простоїть вічно, не вимагаючи ніякого […].
25. Подорож Гуллівера характеристика образу Йеху Йеху(імовірно утворено шляхом злиття двох англійських междометий – yah! і ugh!, що виражають відразу) – людиноподібні істоти, що населяють острів, де мешкають і гуигнгнмы, що використовують їх як робочу худобину. Зіткнувшись з цими “дивними тваринами”, Гулливер виявляється одним з них для розумних коней, що володарюють на острові, проте, приведений в хлів І., випробовує “жах і […].
26. Подорож Гуллівера характеристика образу Ліліпутів Ліліпути – зустрінуті Гулливером в першу його подорож людські істоти не більше шести дюймів зростанням. Виявившись полоненим Л., Гулливер вивчає їх мову, звичаї, устої, державний устрій. Завдяки своєму велетенському зростанню він бачить те, що усе, що відбувається в королівстві як на долоні. Імператор Л., в якому упізнають англійського короля Георга І, із задоволенням роздає державні […].
27. Подорож Гуллівера характеристика образів Велетнів Велетні – жителі вигаданої держави Бробдингнег. Повернувшись з Лилипутии, Гулливер знову вирушає в подорож. Із-за сильної бурі корабель Гулливера відхиляється від курсу, і команда висаджується на острів, що зустрівся, де героєві являється щось вражаюче – люди велетенського зростання. Незабаром Гулливер зміг переконатися, що В. не страшні чудовиська, а такі ж люди, як він сам. Бробдингнег […].
28. Твір на тему: “Якою повинна бути нормальна держава за твором Джонатана Свіфта “Подорож до Ліліпутії” У своєму творі “Подорож до Ліліпутії ” Джонатан Свіфт описав унікальну фантастичну історію. Молода людина на ім’я Гулівер потрапив в країну, де всі люди були набагато менше його за розміром. Але недоліки цієї країни були далеко не тільки в цьому. Спочатку у Гуллівера справи йшли просто чудово – його добре зустріли, жодним чином намагалися не […].
29. Як змінюється психологія людини, що потрапляє у Ліліпутію Чому письменник звернувся до сатири, коли замислив написати роман про пригоди Гуллівера? Якщо перед нами сатиричний твір, це означає, що автора щось не влаштовує У тому житті, яким живе він і його співвітчизники, не влаштовують ті, хто керує і країною, і те, як люди виконують свої обов’язки громадянина країни. Прямо про її Свіфт не каже: […].
30. Для чого Гулліверові висоний зріст? Розповідь англійського письменника XVІІІ століття Джонатана Свіфта про Гуллівера написана у формі “мандрів”. Будь-хто, не знаючи, що це за книжка, візьме її для того, щоб почитати про далекі країни, яких ніколи не бачив. Та нічо­го такого там не знайде! Ця мандрівка – фантастична і філософська. Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гуллівер, через велику бурю […].
31. Портретна характеристика Омеляна Пугачова в повісті “Капітанська дочка” У Капітанській дочці О. С. Пушкін звертається до подій селянського повстання 1773-1774 р. на чолі з Омеляном Пугачовим. У цій повісті Пушкін зумів намалювати яскраву картину стихійного селянського повстання, показати його на широкому національному й соціальному тлі. При цьому він дотримувався переконань, згідно яким у повісті повинна бути історична епоха, розвинена у вигаданому оповіданні Проводир […].
32. Мандри Одіссея (за твором Гомера) Ім’я легендарного Одіссея відомо, мабуть, кожному в світі як символ довготривалого повернення на Батьківщину через багато пригод. Мандри Одіссея описані в “Одіссеї”, яка написана не послідовно, а з використанням ретроспективної композиції. Повернення Одіссея на рідну Ітаку тривало довгих десять років. Розповідь про перші три роки мандрів міститься в спогадах, про які він оповідає під час […].
33. Мандри Дон Кіхота в пошуках справедливості Твір за однойменним романом Мігеля де Сервантеса Сааведри. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився поширенням лицарських романів, у яких зображувались надзвичайні пригоди їхніх героїв. Сервантес не сприймав уславлення віджилих ідеалів і написав веселу пародію-са-тиру, назвавши її “Премудрий гідальго дон Кіхот з Ламанчі”. Герой роману – збіднілий провінційний гідальго дон Алонсо Кіхана, з тих, що “мають […].
34. Відповіді до теми: до творів Дж. Свіфта та А. Конан Дойля Що таке роман? Чим він відрізняється від повісті? Роман – жанр розповідної літератури, який розкриває історію декількох, іноді багатьох людських доль протягом тривалого часу, іноді – цілих поколінь. Роман має великий обсяг, на відміну від повісті, а також більшу кількість, ніж у повісті, персонажів. Роман має розгалужений сюжет, відбиває складність стосунків у сус­пільстві, зображує людину […].
35. Мандри Франца Штернбальда Одним значним твором, який був наслідком творчої співпраці Вакенродера і Тіка, є роман “Мандри Франца Штернбалъда”, перша частина якого з’явилася 1798 р. Роман був спільним задумом друзів, однак хвороба та смерть завадили Вакенроду взяти участь в його написанні, і написаний він був одним Тіком. Проте вплив Вакенродера, його присутність інтенсивно відчуваються в творі, особливо в […].
36. Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті «Кайдашева сім’я» Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про Грунт і […].
37. Твір на тему: “Характеристика Толика з повісті А. Дімарова “Блакитна дитина” Навіть сама назва повісті А. Дімарова “Блакитна дитина” мене трохи здивувала. Адже хіба може бути дитина з блакитним кольором шкіри? Напевне, це фантастична повість, мова в якій іде про різноманітні дива – саме так подумав я, починаючи читати цей твір. Але досить скоро виявилося, що ця повість – відверта, чесна, щира і весела розповідь дотепної […].
38. Ліліпутія – це Англія нрізь зменшувальне скло Автор перлини англійської літератури, книги “Мандри… Гуллівера” – бей гослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився 1667 р. у Дубліні в Ірландіі, у родині англіканського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга І. Тоді ж склалися політичні партії – торі і віги, англійська монархія позбавила прав і волі народи, […].
39. Твір “Характеристика малого Сашка із повісті “Зачарована Десна”” Відомий український режисер та громадський діяч О. П. Довженко не менш відомий нашим співвітчизникам як талановитий письменник, який у своїх творах оспівував красоту рідного краю, свій народ, його традиції та високі моральні якості. Він завжди був небайдужім до того почуття, яке протягом усього життя зв’язувало його з українським народом. Одним із найяскравіших свідчень цього є […].
40. Твір на тему: “Характеристика персонажів повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – маленький хлопчик Михайлик, який сприймає оточуючий його світ щиро і безпосередньо. Усе, що відбувається навколо нього – це справжня казка і диво. Як і кожна щаслива людина, Михайлик вміє насолоджуватися життям. Звичайні речі дарують йому справжнє щастя. Проблеми, які турбують Михайлика, для когось, на перший погляд, можуть […].

Джонатан Свіфт — Мандри Лемюеля Гуллівера (скорочено)

Батько Гуллівера мав невеликий маєток в Ноттінгемпширі. У нього було 5 синів. Гуллівер серед них — третій. Він учився в Кембріджі дуже старанно, однак витрати на освіту для його батька, чоловіка небагатого, були завеликим тягарем, і через три роки сину довелося кинути навчання та піти в науку до лондонського хірурга. Час від часу його батько надсилав сину трохи грошей, і той витрачав їх на вивчення навігації та математики, бо вони корисні для тих, хто вирішив подорожувати. Він думав, що рано чи пізно йому випаде така доля.

Невдовзі Гуллівер переїхав до Лейдена, де він старанно вивчає медицину. Повернувшись додому, найнявся лікарем на корабель “Ластівка”. Там прослужив три роки, постійно подорожуючи. Приїхавши до Англії, він оселився у Лондоні, найняв частину невеликого будинку і одружився з Мері Бертон — другою дочкою власника крамниці.

Та через два роки лікарська практика Гуллівера почала підупадати, і, порадившись із дружиною, він вирішив знову вирушити в море. Шість років працював лікарем на двох кораблях, відвідав Індію та Вест-Індію, приглядався до звичаїв людей і вивчав чужі мови.

Остання подорож була не дуже щаслива, і він вирішив осісти вдома, при дружині та дітях. Три роки чекав, що справи покращають, але врешті

4 травня 1699 року він відплив з Брістоля на судні “Антилопа”. Але вже 5 листопада шквал розбив корабель об скелю.

Гуллівер плив навмання. Нарешті, вкрай знеможений, він відчув під ногами землю. Але пройшовши з милю, не натрапив ніде на ознаки житла чи людей. Страшенно змучений, він міцно заснув на цілих 9 годин.

Вдень він хотів був підвестися, але не зміг і поворухнутись: руки, ноги та довге волосся були прив’язані до землі. Все тіло було обплутане тонкими мотузочками. Гуллівер міг дивитися тільки вгору, і сонце сліпило його. Навкруги чувся якийсь гомін. Незабаром щось живе опинилося у нього на грудях. Це був чоловічок дюймів шести на зріст, з луком та стрілою в руках і з сагайдаком за плечима. Слідом за ним сунуло з півсотні таких самих чоловічків. Гуллівер здивовано скрикнув – і вони з переляку кинулись врозтіч. Але незабаром вони повернулись, і один із них наважився стати перед самим обличчям Гуллівера і крикнув: “Гекіна дегул!” Але Гуллівер нічого не зрозумів.

• Мандри Гуллівера (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за 2 вечори
• Мандри Гуллівера (переказ скорочено) ▲ читається за 19 хвилин
• Мандри Гуллівера (стислий переказ) ▲ читається за 19 хвилин

• “Мандри Гуллівера” (шкільні твори)
• Які різновиди комічного використовує Свіфт у першій частині роману? Наведіть приклади.(та інші запитання)
• Біографія Джонатана Свіфта

Нарешті після довгих зусиль велетню пощастило розірвати мотузочки й витягти з землі кілочки, якими була припнута ліва рука. У ту ж мить він відчув, що в нього вп’ялася з сотня стріл, колючих, наче голки. Деякі чоловічки намагалися колоти списами в боки. На щастя, куртку з буйволячої шкіри вони не змогли проколоти. Помітивши, що Гуллівер рухається, чоловічки перестали стріляти. Повернувши голову, велетень побачив поміст футів на півтора заввишки з двома чи трьома драбинами. З цього помосту один із чоловічків, мабуть якась поважна особа, звернувся до Гуллівера, потім вони перерізали мотузочки, якими була перев’язана голова. Оратор був середнього віку і ніби вищий на зріст, ніж ті троє, що його супроводили.

Гуллівер майже помирав з голоду, тому що він їв востаннє за кілька годин перед тим, як покинув корабель. Він знаками попросив їсти. Гурго (такий титул був у вельможі) зрозумів його. Незабаром сотні тубільців-ліліпутів вже несли йому їжу. Потім Гуллівер дав знак, що хоче пити, і йому підкотили три бочки, в кожній було по півпінти легкого вина.

Трохи згодом перед Гуллівером з’явився поважний урядовець, посланець імператорської величності. Державна рада ухвалила перевезти велетня до столиці. Гуллівера повинні були доправити туди як полоненого. Велетня схилило на сон, він спав довго, бо в бочки з вином було підсипано сонного зілля.

Ліліпути — неабиякі математики й досягли особистих успіхів у механіці завдяки підтримці й заохоченню імператора. 500 теслярів та інженерів збудували величезний повіз для Гуллівера. Але найбільші труднощі полягали в тому, щоб підняти його та покласти на платформу. Для цього тубільці вкопали 80 стовпів в один фут заввишки, до них прив’язали міцні канати (не товще шпагату) з гачечками на кінцях, а їх зачепили за шворки, якими обвили шию, руки, ноги і тулуб велетня. 900 найдужчих чоловічків тягли канати, і через три години Гуллівер вже лежав на платформі, міцно прив’язаний до неї. Під час цієї операції він спав глибоким сном. 1500 найсильніших коней тягли повіз за півмилі від того місця, де лежав Гуллівер.

На площі, де зупинився повіз, стояв старовинний храм, що вважався найбільшим у всій державі. Його використовували для різних громадських потреб. Гулліверу його призначено було за житло. Але він ледь туди міг пролізти. Велетня було посаджено на 91 ланцюг розміром з ланцюжок на годиннику дами. Але Гуллівер пересвідчився, що порвати його не зможе, і засмутився.

Краєвид був приємний. Вся місцевість здавалась суцільним садом. Ліворуч Гуллівер побачив місто, що нагадувало театральну декорацію.

Імператор уже зійшов із башти і верхи наближався до Гуллівера. Цим він наражав себе на небезпеку. З його наказу до велетня підвезли їжу і напої. На зріст імператор був майже на цілий ніготь вищий за всіх придворних. Його величність раз у раз звертався до Гуллівера, але той не розумів його. Коли імператор повернувся в місто, до велетня приставили варту, що мала охороняти його від юрби. Бо коли він сидів біля дверей свого житла, дехто наважився стріляти, і одна стріла мало не влучила йому в ліве око. Полковник із варти вирішив, що найбільшою карою буде віддати бешкетників Гулліверові. Та той, діставши ножа, поперерізав мотузочки, якими були зв’язані полонені, і відпустив їх. Це справило добре враження.

Проти ночі довелося Гулліверові залізти у приміщення та лягти спати прямо на землю. Через два тижні з наказу імператора виготовлено було постіль: на возах привезли 600 матраців звичайного розміру.

Коли про прибуття Гуллівера стало відомо по всій державі, подивитись на нього приходили всі тубільці. “Села спустіли майже зовсім, і, якби імператор не видав спеціальних наказів та розпоряджень, сільське господарство країни дуже занепало б”.

Тим часом імператор раз у раз скликав державну раду, де обговорювали питання про подальшу долю Гуллівера. Утримувати його було дуже дорого. Це могло б навіть призвести до голоду в державі. Не раз при дворі схилялися до думки заморити Гуллівера голодом або засипати лице та руки отруєними стрілами, від чого можна швидко загинути. Але такий величезний труп, гниючи, спричинив би до різних пошерстей, які згодом поширилися б а всю країну.

Коли ж два офіцери доповіли імператору про випадок із бешкетниками, той відразу ж видав указ, який зобов’язував усі села на 900 ярдів од столиці приставляти для Гуллівера щоранку корів, овець та іншу живність разом із відповідною кількістю хліба, вина та різних напоїв. Прислуговувати поставили 600 чоловік. Ученим було доручено навчити велетня їхньої мови, і невдовзі він уже міг порозумітися з імператором. Перше, про що він попросив,— це була воля. Імператор відповів, що на все свій час. Проте обіцяв, що з Гуллівером будуть поводитися добре, але обшукають, тому що зброя, коли вона відповідає такій великій людині, повинна бути дуже небезпечною. Гуллівер погодився і посадив двох урядовців, що проводитимуть обшук, до себе у кишеню. Дві кишеньки не були обшукані, тому що Гуллівер держав там речі, потрібні тільки йому. Урядовці склали докладний список того, що знайшли. Коли імператорові його прочитали, насамперед він зажадав, щоб велетень витяг з піхов шаблю і пістоль. Гуллівер попередив, щоб імператор не лякався, і вистрелив у повітря. Це справило враження куди більше, ніж шабля. Таким чином Гулівер лишився зброї. Так само він віддав і годинник, а також монети, складний ніж, бритву, табакерку, носову хусточку та записну книжку.

Тубільці поступово перестали боятися Гуллівера. Він добре підучився їхньої мови й міг уже розмовляти з ними. Одного разу імператорові спало на думку потішити велетня видовищем тамтешніх ігор. Найбільш розважили його канатні танцюристи. “У цій грі беруть участь тільки кандидати на якусь високу посаду або ті, хто хоче запобігти великої ласки при дворі”. “Коли хтось, чи то померши, чи то попавши в неласку (що трапляється частенько), звільняє посаду, то п’ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити його та двір танцями на канаті, і той, хто найшвидше підстрибне і не впаде, одержує посаду”.

Була в них ще одна розвага: імператор кладе на стіл три шовкові нитки (синю, червону, зелену), ними нагороджують тих, кого він захоче визначити особливою ласкою. Претенденти повинні пролазити попід горизонтальною палицею або стрибати через неї, залежно від того, підіймає її імператор чи опускає. Хто виконує всі штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду нитку, що носить замість пояса.

За два-три дні перед звільненням Гуллівера до його величності прибув гонець із повідомленням про те, що вони знайшли на березі дивну річ, що, мабуть, належить Чоловікові Горі. Гуллівер зрадів, бо збагнув, що то його капелюх.

Через два дні після цього імператор вигадав собі оригінальну розвагу: наказавши Гулліверові стати на зразок колоса Родоського, розставити ноги, а під ним вишикував військо і провів церемоніальним маршем. У параді взяли участь 3000 піхотинців та 1000 вершників.

Нарешті його величність поставив питання про дарування волі Гулліверові в кабінеті міністрів, але Скайреш Болголам, один з урядовців, чомусь став смертельним ворогом велетня і заперечував проти цього. Змушений погодитися з більшістю міністрів, він склав текст умов, на яких Гуллівер мав бути звільнений. Гуллівер не мав права залишити володіння без офіційного дозволу. Він не вступатиме до столиці без попередження жителів за дві години, не лягатиме на луках і ланах. Він не має права брати ліліпутів на руки без їхньої на те згоди. Якщо виникне потреба, то Гуллівер має бути спільником у боротьбі з ворожим островом Блефуску, повинен допомагати при спорудженні імператорських будівель та доставляти спішні розпорядження. Цей документ було прочитано Гулліверові і потім урочисто знято з нього ланцюги.

Здобувши волю, Гуллівер попросив дозволу оглянути Мілдендо — столицю Ліліпути.