Каркас для теплиці з полікарбонату своїми руками – як виготовити його самостійно

Теплиця є дуже важливою спорудою для будь-якого поважаючого себе городника. Саме тут можна виростити розсаду ранньою весною або ж забезпечити цілорічне присутність на столі свіжих овочів. Також теплиця може використовуватися для вирощування інших культур, наприклад, квітів.

На сьогоднішній день у продажу є різні модифікації таких конструкцій, які відрізняються як за розміром, так і матеріалом деталей. Каркас може бути дерев’яним, металевим або пластиковим, а в якості покрівлі використовується оргскло, полікарбонат і різні види плівки.

Теплиця з покриттям з полікарбонату.

У даній статті ми поговоримо про те, як і з чого можна зробити каркас теплиці під полікарбонат.

Вибираємо матеріал для каркаса

В першу чергу давайте розберемося, який каркас для теплиці з полікарбонату краще. Від матеріалу зведення залежить довговічність будівлі, так і її технічні характеристики.

Та найбільш популярними на сьогоднішній день є три види каркасів:

Щоб розібратися в тому, яким з даних видів слід віддати свою перевагу, розглянемо їх окремо.

Рада!
Сталеві профілі необхідно обов’язково обробити антикорозійним складом.
Він захистить метал від іржі і значно продовжить довговічність подібних конструкцій.

Існує абсолютно помилкова думка, що метал здатний якимось чином завдати шкоди вирощуваним культурам. Насправді це не так.

Профіль для гіпсокартону – відмінний матеріал для зведення подібних конструкцій.

Враховуючи всі «за» і «проти» вищеописаних матеріалів, слід зауважити, що найбільш практичним варіантом є використання металевого каркаса. Тому в даній статті ми розглянемо, як створюються металеві каркасні теплиці з полікарбонату.

Визначаємо необхідні інструменти і матеріали

Каркасна теплиця з полікарбонату будується в кілька етапів.

І перед тим, як приступати безпосередньо до роботи, вам необхідно підготувати все, що для цього необхідно.

Проведення підготовчих робіт

Підготовка до роботи проводиться в кілька етапів:

Рада!
У тому випадку, якщо ви плануєте звести теплицю для тривалої експлуатації, вам необхідно попередньо залити фундамент.

Заливка фундаменту

Мелкозаглубленний стрічковий фундамент.

Ми розглянемо будівництво теплиці з полікарбонату з посиленим каркасом, а тому така конструкція потребує міцної основи. Кращим варіантом для подібних споруд є стрічковий мелкозаглубленного фундамент типу.

Стрічковий фундамент для теплиці являє собою монолітну бетонну смугу, яка розташовується по периметру споруди. Заглиблення такої підстави становить близько 60 див.

Інструкція по проведенню робіт включає такі етапи:

На фото – опалубка для фундаменту під теплицю.

Рада!
Після заливки стрічковому основи слід відстоятися протягом місяця, щоб бетон застиг і набрав міцність.

Здійснюємо складання каркаса

Дана процедура під силу одній людині. Необхідно лише чітке дотримання послідовності дій. Через тиждень після заливки фундаменту опалубку слід прибрати.

Каркас з металопрофілів збирається наступним чином:

• Збираємо каркас з металевих профілів у відповідності з кресленням. Деталі необхідно скріплювати між собою, використовуючи саморізи.
• Приварюють петлі до профілю, встановлення якого буде здійснюватися в дверному отворі.
• Здійснюємо збірку двері.
• Навішуємо двері.
• Після складання каркаса до нього слід прикріпити полікарбонатні листи.

Використовуючи дюбеля, закріплюємо каркас на підставі.

Теплиця на вашій ділянці

На сьогоднішній день немає нічого простіше, ніж замовити установку тепличної конструкції. Така покупка буде доставлено прямо на ваш заміський ділянку, де фахівці зберуть її протягом кількох годин. Проте є у такого способу один недолік – ціна.

Справа в тому, що замовлена таким чином теплиця невеликих розмірів обійдеться вам в 10-12 тисяч рублів. За цю ж ціну ви зможете зібрати своїми руками споруду, розміри якої в декілька разів перевищать покупної аналог. Тому все частіше сучасні дачники цікавляться тим, як самостійно зробити каркас теплиці з полікарбонату.

При цьому своїми руками виготовлена споруда нічим не буде відрізнятися від замовленої в спеціалізованій фірмі.

Металевий каркас для парника.

Переваги самостійного зведення

Самостійне зведення парника характеризується цілим рядом переваг:

Висновок

Як бачите, в самостійному будівництві теплиці немає нічого складного. (див. також статтю Міні-парник для розсади – його види і особливості пристрою) При правильному проведенні робіт вам вдасться спорудити функціональну і довговічну споруду, яка дозволить вам вирощувати різні рослини і квіти незалежно від погоди за вікном і пори року. Ви зможете дізнатись більше цікавої інформації з відео в цій статті.

Каркас теплиці

Будь-яка теплиця складається з каркасу і покриття, що пропускає сонячне світло. Плівка, незважаючи на появу більш сучасних та довговічних матеріалів, досі залишається найзатребуванішим укривним матеріалом.
А ось каркас парника під плівку може бути будь-яким – металевим, пластиковим, дерев’яним – дивлячись з чим вам зручніше та звичніше працювати. У кожного виду каркаса є як переваги, так і недоліки, що стосуються монтажу та експлуатації.
Якщо ви не вирішили, з чого його робити, прочитайте цей короткий огляд. Можливо він допоможе вам визначитися.

Металевий каркас

Для виготовлення каркасу можна використовувати різні матеріали: круглі або профільні труби, арматуру, сталевий оцинкований або алюмінієвий профіль.
З таких профілів зібрати конструкцію своїми руками досить просто – вони легко просвердлюються шурупами по металу, їм можна надати будь-яку форму без використання спеціального обладнання. Якщо ви працювали з гіпсокартоном, то уявляєте, як це робиться.
Ми ж розповімо, як зробити арочний каркас із металевих труб.

Технологія зведення металевого каркасу для теплиці

Щоб металева теплиця вийшла міцною, бажано використовувати труби діаметром 20-25 мм або профільні труби перетином 20х40 мм. Крім них вам знадобиться матеріал для основи – це можуть бути шпали, товстий брус просмолений або металевий куточок.
Труби за допомогою спеціального обладнання згинають, щоб надати їм форму дуги.

Далі зі шпал, бруса або куточка споруджується основа для майбутньої теплиці. У дерев’яній підставі з кроком близько 1 метра просвердлюються отвори глибиною 8-10 см та діаметром, рівним перерізу труби.
У ці отвори вставляються кінці металевих дуг. До металевої основи дуги приварюються або фіксуються болтами.
Подальша інструкція така:

• Всі дуги (див. Кріплення дуг парника: рекомендації та поради) у верхній точці з’єднуються один з одним коньковою рейкою – трубою потрібної довжини;
• З боків теплиці також кріпляться труби-прогони, що надають конструкції жорсткість. Кріплення виконується зварюванням або болтами;

Зверніть увагу! При болтовому з’єднанні не просвердлюйте самі труби – це зменшить їхню міцність. Приваріть до них скоби і прикручуйте прогони та конькову рейку болтами до скоби.

Схема каркасу із профільних труб

Особливості використання

Взагалі метал та плівка – не найкращі сусіди. Справа в тому, що під жарким сонцем металевий каркас сильно нагрівається, і плівка, що стикається з ним, починає буквально плавитися.
Щоб цього не відбувалося, кістяки теплиці потрібно обов’язково фарбувати, причому в білий або інший світлий колір. Фарба вбереже метал та від корозії.
Ще краще обернути дуги та перемички тканиною або надіти на них шматки розрізаного вздовж старого шланга.

Порада. Найпростіше придбати готовий каркас парника з плівки та зібрати його на місці. Зазвичай усі його деталі добре підігнані одна до одної, ретельно оброблені та покриті фарбою, мають спеціальні затискачі для кріплення плівки.

Дерев’яний каркас

Не всі городники мають зварювальний апарат і вміють ним користуватися. Тому вони вибирають зручніші для обробки матеріали – дерево чи пластик.
Якщо на ділянці після будівництва будинку чи лазні залишилися зайві дошки, брус, інші пиломатеріали або старі віконні рами (див. Теплиця з віконних рам: самостійна установка), питання з матеріалом для каркасу навіть не обговорюється.

Як зробити дерев’яний каркас

Для кутових та дверних стійок, верхньої та нижньої обв’язки найкраще взяти міцний брус перетином 50х50 мм. Бічні стійки, укосини та перемички можна робити із бруса меншого перерізу або з дощок.
Якщо під теплицю не робиться бетонний або цегляний стрічковий фундамент, для основи вибирається масивний брус – 50х100 мм і більше.
Їхня висота може бути близько півтора метра. По верхньому периметру стійки зв’язуються брусами обв’язування.

Для посилення конструкції кутова та сусідня стійки зв’язуються діагональними укосинами

Наступний етап – установка крокв і бруса. Між собою крокви можна з’єднати горизонтальними прогонами.
На завершення між середніми стійками на торцях споруди навішуються каркаси дверей та розміщених над ними кватирок.

Порада. Усі дерев’яні елементи краще скріплювати один з одним у торець і посилювати кріплення металевими куточками чи скобами.

Докладніше про будівництво дерев’яної теплиці ви дізнаєтесь, подивившись відео.

Недоліки дерев’яного каркасу та способи їх усунення

Величезна перевага дерева – воно практично не нагрівається під сонцем, що добре для плівкового покриття. Але є у нього і недоліки, нівелювати які найпростіше до того, як натягнути плівку на парник.
Отже:

• Якщо деревина погано оброблена, її шорстка поверхня швидко протріть плівку. Щоб цього не відбувалося, всі пиломатеріали перед використанням потрібно добре зашкурити.
• Дерево, як будь-який інший натуральний матеріал, схильне до гниття і псування комахами шкідниками. Найпроблемніші ділянки – місця зіткнення з плівкою, у яких накопичується волога.
  Тому перед початком будівництва брус обов’язково просочується антисептиком у 2-3 шари та ретельно просушується.

Не забудьте обробити торці

Порада. Цю процедуру бажано повторювати наприкінці кожного сезону після демонтажу плівки. При використанні багаторічного покриття незнімного покриття обробка проводиться за допомогою розпилювача.

Каркас із пластикових труб

Парники із плівки на каркасі з труб ПВХ – найлегші, практичні та прості у виготовленні. Пластикові труби не потребують обробки, не гріються, легко згинаються по потрібному радіусу.
До того ж вони не піддаються корозії, не гниють, тому вважаються довговічними. Не страшні їм і перепади температур, підвищена вологість, інші атмосферні впливи.
Каркас із них збирається так:

• На вирівняну ділянку землі встановлюється прямокутна основа, збита з поставлених на ребро та просочених антисептиком дощок.
• У внутрішні кути основи вбиваються у землю відрізки металевої арматури, що фіксують його дома.
• Такі ж шматки арматури, але довші вбиваються зовні, вздовж довгих сторін основи з кроком 50-70 см.
• На кінці штирів, що утворилися, розташованих один навпроти одного, насаджуються пластикові труби, вигнуті дугою.

Для довідки. Довжина труб, що виготовляються нашою промисловістю, 6 метрів. Її цілком вистачає для влаштування теплиці шириною 3 метри та висотою понад 2 метри.

Монтаж арочної теплиці із пластикових труб

• Додатково кінці дуг за допомогою металевих скоб кріпляться до дерев’яної основи.
• У верхній частині всі дуги з’єднуються між собою із внутрішньої сторони прямою трубою, довжина якої дорівнює довжині теплиці. Кріплення здійснюється за допомогою пластикових хомутів.

Ціна такої споруди виходить дуже невеликою, оскільки пластикові труби коштують недорого.

Висновок

Як бачите, за бажання зекономити тепличний каркас під плівку цілком реально зібрати самостійно з будь-яких доступних матеріалів. Щоб отримати ранній урожай, робити це найкраще восени, а накривати плівкою – навесні.
В цьому випадку на майбутніх грядках всю зиму лежатиме сніг, не даючи їм сильно промерзнути, а на початку сезону вам не доведеться витрачати час на складання каркасу.

Каркас для парника та теплиці своїми руками

Теплиці чи парники складаються з кількох частин. Основою всіх споруд є каркас. Вибираючи каркаси теплиць, необхідно враховувати, що від їхньої міцності залежить надійність всієї споруди. У цій статті йдеться про те, як своїми руками зробити каркас для теплиці.

Каркас теплиці з дерева необхідно постійно обробляти, щоб продовжити термін експлуатації.

Розглянемо три основні варіанти монтажу каркасу своїми руками: з дерева, металу та пластику.

Каркас із дерев’яного бруса

Каркас теплиці з дерева легко монтується. Однак він має слабку стійкість до різних факторів довкілля. Такий каркас теплиці необхідно постійно обробляти, але це не може дати гарантію на тривалий термін експлуатації.

Перевагою дерева є те, що це екологічно чистий будівельний матеріал. Каркас парника або теплиці, виконаний своїми руками з деревини, окупиться тільки в тому випадку, якщо буде постійний догляд за ним, тому що від цього залежить довговічність конструкції.

Для спорудження своїми руками каркасу з деревини вам знадобляться наступні інструменти:

• сокира;
• пила;
• молоток;
• шуруповерт;
• викрутка;
• вимірювальний інструмент (рулетка, рівень, виска);
• олівець.

• брус із перетином 50х100 мм (основа, коник);
• брус із перетином 50х50 мм (стійки, дверна коробка);
• брус із перетином 40х50 мм (рама кватирок, дверна стулка);
• дошка 40х180 мм (ребра жорсткості дверей);
• Т-подібний профілі 40х20х4 мм (кватирки);
• металеві куточки;
• металевий куточок 40х40 мм (за потреби);
• металева кріпильна смуга;
• цвяхи;
• самонарізи по дереву (довжина 50 мм);
• потайні шурупи (довжина 30 мм);
• гумовий ущільнювач.

Для збільшення терміну служби дерев’яних елементів до початку виконання монтажних робіт потрібно їх покрити двома шарами оліфи або спеціальною речовиною.

Монтаж каркасу з дерев’яного бруса

Розглянемо будівництво на прикладі конструкції каркасу для теплиці з двосхилим дахом. Розмір споруди:

До закладного кріплення, по всьому периметру конструкції, закріплюємо брус (основу) з перетином 50х100 мм, з торця теплиці, залишаємо виріз 0,83 м (дверний отвір).

По сторонах і кутах фундаменту (крок кріплення 0,5 м) виставляємо брус, що має перетин 50х50 мм і довжину 1,8 м, виконуємо тимчасове кріплення до бруса основи за допомогою цвяхів. Після надання по схилу строго вертикального положення жорстко закріплюємо стійки до основи, використовуючи металеві куточки та саморізи (довжина 50 мм).

Для збільшення міцності конструкції каркаса замість дерев’яних кутових стійок і горизонтального бруса, який розташований над бічними стійками, можна використовувати металевий куточок.

Кутові та бічні стійки додатково по діагоналі закріплюємо між собою брусом 40х50 мм. Дверна коробка планується висотою 1,9 м, для її спорудження використовуємо брус 50х50 мм, який закріплюємо до бокових стійк.

До торців бічних та кутових стійок кріпимо карниз (брус 50х50 мм). Скориставшись будівельним рівнем, до остаточного закріплення карниза слід переконатися у його горизонтальному положенні.

Встановлення стійок теплиці.

Приймаємося за монтаж двосхилим покрівлі. Від точок кріплення вертикальних стійок збоку виводимо відрізки бруса перетином 50 Х 50 мм завдовжки 2 м. Насамперед торцевий переріз бруса 50х100 мм, між якими закріплюється коник, потім проміжний.

Встановлювати стійки покрівлі необхідно з виступом (200 мм) за межі бічних сторін. Кут, з яким з’єднуються покрівельні стійки, має становити 20 – 30°. Центральні покрівельні стійки між собою кріпиться брусом 40х50 мм (для монтажу кватирок). У торцях їх потрібно підперти вертикальним брусом, що йде від карниза. Остаточне кріплення елементів даху виконуємо за допомогою металевої смуги та куточка на шурупи.

Дверна стулка монтується із бруса 40х50 мм. Крім рами по периметру, в конструкцію дверей внизу, вгорі та посередині входять ребра жорсткості, виконані з дощок 40х180 мм. Врізання петель проводимо з відступом від торців на 260 мм.

Форточки збираємо із Т-подібного профілю 40х20х4 мм. Стулки кватирок і двері оснащуємо гумовим ущільнювачем, для їх монтажу знадобляться потайні шурупи з довжиною 30 мм.

Каркас із металевої труби

Металеві конструкції дуже зносостійкі, міцні та надійні. Вони здатні витримувати підвищене навантаження. Змонтувавши своїми руками такий каркас теплиці, можна не переживати, що конструкція може постраждати від вітру, снігу чи граду. Метал – найпоширеніший матеріал для теплиць. Проте металеві конструкції необхідно обробити від корозії.

Деякі садівники вважають, що металеві конструкції негативно впливають на зростання рослин. Однак це припущення, що в таких конструкціях теплиць рослини будуть гірше розвиватися не більше, ніж міф.

Схема теплиці із металевого профілю.

Металеві дуги для парника або теплиці, звичайно, є найміцнішим матеріалом. Звичайно ж, з давніх-давен вони мало в кого залишилися, а ось нові мають досить високу вартість. Але ці дуги цілком можна спорудити своїми руками, наприклад, із металевої труби.

Для спорудження металевого каркасу вам знадобляться наступні інструменти:

• зварювальний апарат;
• електроди D3;
• Зварювальна маска;
• болгарка;
• диск з металу;
• захисні слюсарні окуляри;
• молоток;
• вимірювальний інструмент.

Отже, монтаж металевих дуг складається з кількох етапів:

• π – 3,14;
• α – кут;
• r – радіус;
• L – Довжина дуги;

1. Етап 2. Беремо металеву трубу із загальною довжиною дуги та розрізаємо її на дві рівні частини.
2. Етап 3. З країв горизонтальної труби, що йде верхом конструкції, приварюємо трійники, а по всій її довжині через кожні 0,5 м – хрестовини.
3. Етап 4. До хрестовин горизонтальної труби приварюємо відрізані частини.
4. Етап 5. На крайній дузі, де встановлюватимуться двері, приварюємо ще два трійники. Їх розмістити потрібно так, щоб їх треті отвори були звернені вниз. І вже до них приварюємо стійки кріплення дверей. Таким же чином споруджуються кватирки на іншій торцевій стороні конструкції.

Тепер усі споруджені своїми руками дуги приварюємо до заставного кріплення. Після цього теплицю фіксуємо додатковими горизонтальними трубами з відстанню не менше 0,5 м. На цьому все залишилося тільки укласти плівку поверх споруджених дуг.

Каркас із пластикової водопровідної труби

Схема збирання каркасу теплиці із ПВХ труб.

Найшвидше і найпростіше спорудити дуги для парника із пластикової водопровідної труби. Вони мають порівняно невелику вартість, тому можна скільки завгодно проводити експерименти з цим матеріалом.

Для спорудження своїми руками каркаса із пластикової водопровідної труби вам знадобляться наступні інструменти:

• молоток;
• плоскогубці;
• болгарка (для нарізки арматури);
• будівельний фен (для вигину труб);
• вимірювальний інструмент.

По всьому запланованому периметру парника вбиваємо штирі. Для них підійдуть відрізки звичайної будівельної арматури завдовжки близько 35 см із розрахунком на те, що 20 см штиря буде забито в землю. Після цього одягаємо на них вигнуті пластикові труби. Труби вигнути можна, наприклад, з допомогою будівельного фена.

Здійснити розрахунок необхідної кількості пластикових труб для такої конструкції парника дуже легко. Все залежить від бажаної висоти парника, плюс відстань між пластиковими дугами, яка має бути не меншою за 50 см, щоб не провисала плівка. Крім того, нагорі (поперек) необхідно буде прокласти ще одну трубу. Вона призначена для зв’язування між собою всіх дуг та утримання парника від можливого нахилу. Кріплення поперечної труби можна виконати за допомогою звичайного в’язального дроту.

Ось і все, лишилося тільки покрити плівкою споруджені дуги.

Профіль оцинкований для теплиць – правильний вибір та робота з ним

Збираючись будувати теплицю, багато хто замислюється, з якого матеріалу спорудити каркас? Питання зовсім не пусте.

Профіль для каркасу – який вибрати

Адже теплиці також поділяються на категорії. Одні призначені для сезонного використання під розсаду, інші для всесезонного вирощування рослин.

Яка теплиця – такий і каркас

Якщо в першому випадку, як правило, для покриття теплиці використовується поліетиленова плівка і покривається каркас теплиці тільки перед безпосереднім використанням. Тобто така теплиця використовується відносно короткий час і не піддається різноманітному навантаженню.

Звичайно, для такої теплиці не знадобиться пристрій потужного каркаса, здатного витримувати вітрове та снігове навантаження.

Інша справа якщо потрібно влаштувати теплицю, яку будуть використовувати цілий рік, тут є про що задуматися.

Довговічне покриття потребує довговічного каркасу.

Сучасні матеріали для покриття теплиці мають великий термін служби. Як правило, він становить 10 – 20 років . Звичайно, маючи такий матеріал покриття, кожному господареві теплиці хочеться мати каркас під стать довговічному матеріалу.

Тому вся увага власників переключається на металевий профіль та труби. Щоб зрозуміти, що краще використовувати для каркасу своєї теплиці, необхідно детальніше розглянути ці матеріали.

Фарба як захист

У продажу є каркаси із фарбованої труби. На перший погляд ця конструкція вселяє довіру.

Каркас для теплиці із покриттям порошковою фарбою.

Перетин цієї конструкції говорить про міцність майбутнього каркаса. Але ж ми говоримо про теплицю, яку збираємось використовувати цілий рік.

Фарбована профільна труба – довговічна?

Уявимо, що у нас є теплиця з каркасом із профільної труби та покриттям з полікарбонату.

• Використовуючи полікарбонатне покриття та каркас із профільної труби, доводиться збільшувати прольоти між несучим каркасом, профільна труба досить дорога.
• В результаті сильно знижується міцність полікарбонатного покриття, воно може зламатися від незначного снігового навантаження.
• Якщо зменшити прольоти, цим збільшивши кількість елементів каркаса, собівартість теплиці зросте в рази.

Особливості порошкового фарбування

• Багато хто напевно бачив таку трубу у продажу. Зверху вона покривається порошковою фарбою.
• Пропонуючи даний матеріал, продавці наголошують на даному покриття, суперсучасно, довговічно, надійно.

Але треба розуміти, що яке б барвисте покриття не було, порошкове або звичайне, це лише барвисте покриття.

Найменша механічна дія, при транспортуванні, збиранні і т.д, і на даному каркасі з’являються маленькі відколи фарби, ви навіть можете їх спочатку і не помітити.

Сколи на барвисті покриття.

Що таке станеться? Ваша теплиця приречена.

• Через 1,5 – 2 роки фарба почне втрачати зовнішній вигляд, у місцях сколів з’явиться іржа, при цьому якщо помітно буде невелика пляма, то насправді поверхня труби ураженою іржею буде набагато більшою.
• Зрештою така конструкція прослужить не більше 4 – 5 років .

Погано? Так, але це ще не все.

• Купуючи такий каркас, варто знати, що захисне покриття на даному матеріалі знаходиться тільки із зовнішньої сторони.

А як же внутрішній бік? Вона зовсім не захищена.

• В умовах теплиці, де водяні випари сусідять із теплим повітрям, це смерть для каркаса в найкоротші терміни. Ми не дарма пророкували термін служби такому каркасу 4 – 5 років, це в кращому випадку.

Досвідчені садівники віддають перевагу оцинковуванням.

Не один досвідчений садівник не використовуватиме цей матеріал в конструкції власної теплиці. То що ж вони воліють?

Вони віддають перевагу каркасу теплиці з оцинкованого профілю.

Не будемо відразу говорити да цього матеріалу, давайте що кажуть, розглянемо його з усіх боків і під більш пильним збільшенням.

Цинкове покриття для каркасу

Що таке оцинковані теплиці?

• Це теплиці, в яких як каркас використовується оцинкований профіль.
• Теплиці з профільної оцинкованої труби теж відносяться до даної категорії.
• Основною перевагою цих конструкцій є легкість та довговічність.

Наша довідка – оцинкована сталь може прослужити без проблем 20 – 30 років, якщо цинкове покриття виконане з дотриманням відповідних норм і ГОСТів.

Оцинковка оцинковці ворожнеча

• Оцинкування – це процес, при якому сталь покривається тонким шаром цинку для запобігання негативному впливу на неї навколишнього середовища.
• По ГОСТ 14918-80 поверхня оцинкованої сталі повинна бути виконана рівним шаром, без сторонніх вкраплень.
• Не допускається наявність на поверхні тріщин та напливів.

Досить складно для непосвяченого, чи згодні?

В даний час можна легко придбати оцинкований профіль для теплиць, який доведеться змінювати вже через 5 – 7 років.

І справа зовсім не в самому матеріалі, справа повністю у виробнику, який прагнучи заощадити, порушує всі мислимі та немислимі норми та правила виробництва оцинкованих виробів.

Тому іноді можна зустріти людей, які абсолютно незадоволені цим матеріалом, вважаючи його не зовсім придатним для виготовлення каркасу для теплиці. Матеріал не винен, винні люди.

Оцинкований профіль – як вибрати правильно

Ми розуміємо, що у наших читачів виникло питання, як визначити якісне оцинковане покриття від не якісного?

Питання резонне, тим паче, що описуючи даний матеріал ми повинні на нього відповісти.

Розрізнити якісне від неякісного оцинкованого покриття досить складно, але можна, якщо це стосується профілю.

• Будь-який профіль виготовляється методом холодного штампування чи прокату. Ось це і буде відправною точкою визначення якості покриття.
• Розуміючи це можна зробити висновок, що механічна дія на метал, не може не пошкодити його покриття. Тому, купуючи оцинкований профіль для теплиці, зверніть увагу на лінії згинів.

Наша довідка – будь-яка оцинкована сталь має протекторний захист. У зв’язку з цим будь-яке механічне пошкодження не позначається на захисних якостях покриття.

Ось і найголовніша відповідь.

• Якщо оцинковка виконана правильно, з дотриманням усіх норм, їй не страшні подряпини та вм’ятини, у тому числі і при виробництві профілю на спеціальних верстатах.
• Уважно оглянувши місця згинів, у якісної оцинкованої сталі, ви не виявите тріщин та інших змін покриття.

Роблячи вибір – ознайомтеся із документами

Попросіть у продавців сертифікат на цю продукцію. Що вас там має зацікавити?

• Зверніть увагу на клас. Якщо стоїть позначення П, це говорить про підвищену товщину покриття, тобто вміст свинцю в одному м2 такого матеріалу становить 570 – 855 г, товщина покриття при цьому становить 40 – 60 мкм, це дуже гарний матеріал.
• 1 клас – 258 – 570 свинцю, за товщини 18 – 40 мкм.
• 2 клас – 142 – 258 свинцю, за товщини 10 – 18 мкм.

Різниця у товщині покриття між П та 2 класом, більш ніж у п’ять разів, досить суттєва.

Як бачите, оцинкована сталь буває різною, як і її покриття. Скористайтеся цими даними при виборі каркасу, якщо вам потрібна теплиця з оцинкованого профілю.

Перше враження оманливе

Розглядаючи вперше теплиці каркас, з оцинкованого профілю, може скластися враження не зовсім надійності конструкції з даного матеріалу.

• Профіль виглядає не переконливо, тонкий і не здається міцним, але це лише на перший погляд.
• Несвідома людина це може ввести в оману, тому вона відмовиться від придбання даного матеріалу.

• Складання теплиць з оцинкованого профілю дозволяє отримати міцну і довговічну конструкцію.
• Деякі каркаси з даного матеріалу дозволяють витримувати навантаження 90 кг на м2. Вражає?

Труба оцинкована для каркасу

Що стосується оцинкованих труб для каркасу теплиць, в даний час можна зустріти безліч теплиць, каркас яких виконаний з профільної труби.

Виготовляється такий каркас для теплиці з оцинкованої труби 20х20 або 20х30 мм.

Як правило, всі теплиці з даного матеріалу, промислового виготовлення, за рідкісним винятком, мають арочну форму (див. також Арочна теплиця з полікарбонату).

• Щодо самого каркаса можна сказати таке, якщо матеріал для її виготовлення використовується якісний, то така теплиця простоїть довгі роки.

Каркас із оцинковки своїми руками – як зробити дешевше

Якщо виготовляти каркас самостійно, придбавши необхідний матеріал, то оцинкований профіль обійдеться вам значно дешевше за оцинковану трубу. Але тут кожен має вирішувати собі сам, що йому вибрати.

З нашого боку ми хочемо трохи доповнити про оцинкований профіль для каркасу теплиць.

Складання оцинкованого каркасу – правильно і надійно

Задумавши встановити оцинковані теплиці на своїй ділянці, це передбачає використання оцинкованого матеріалу для спорудження каркаса теплиці.

Складання каркаса на саморізах.

• Сама складання каркаса в обов’язковому порядку передбачає складання та кріплення окремих елементів в один міцний та надійний каркас.

Ось про способи кріплення ми хочемо трохи поговорити.

• В основному кріплення каркаса здійснюється за допомогою заклепок, шурупів і болтів. Це передбачає обрізання та свердління отворів в оцинкованому профілі.

Каркас теплиці із оцинковки.

Противники оцинкованого профілю кажуть, що дані дії завдають істотної шкоди оцинкованому покриттю, приводячи до утворення іржі в місцях обрізки та отворів.

Звичайно, складання каркаса самостійно передбачає порушення захисного шару після обрізки або свердління, але це вирішити досить легко.

• Відразу після того, як ви закінчили роботи з виготовлення окремих елементів каркасу, обробіть місця зрізів холодним цинком.
• У продажу є багатий вибір цього матеріалу.

• Дуже зручний «холодний цинк», що випускається в аерозольній упаковці, обробіть їм зрізи, і ваша теплиця буде захищена від корозії на довгі роки.

Холодний цинк у аерозольній упаковці.

Зварювання – як один із варіантів

Але ж каркас із оцинкованого профілю можна не лише зібрати за допомогою кріплення, його можна зварити за допомогою зварювання.

• Такий метод є доцільним у тому випадку, коли ви не плануєте переміщати вашу теплицю і вона має великий розмір. У такому випадку зварювання є найкращим виходом у цій ситуації.
• Зварити за допомогою зварювання каркас набагато простіше, ніж використовувати велику кількість кріплення, це швидше і у фінансовому відношенні дешевше, якщо звичайно ви всю роботу проведете самі.

Тепер щодо зварювальних швів.

• Звичайно, в місцях зварювання цинкове покриття вигоряє і його необхідно захистити, якщо ви хочете отримати довговічний каркас.

• Зробити це не важко, після того, як усі роботи зі складання закінчені, очистіть шви за допомогою металевої щітки і покрийте їх тим же холодним цинком.
• В даному випадку холодний цинк в аерозольній упаковці буде найзручнішим варіантом.

Все хороше вимагає старанності

У статті ми розглянули питання, пов’язані з вибором матеріалу для каркасу теплиці. Вибирати звичайно вам, чи це буде теплиця з бруса, алюмінію і оцинкованої труби, ми лише хотіли вам допомогти визначитися з вибором і висвітлити деякі питання, що виникають з цього приводу.

Що стосується оцинкованого профілю для каркасу, прочитавши статтю, наші читачі помітили, що навіть такий довговічний матеріал вимагає певного ставлення до себе і не потерпить простого, зібрав як зміг та забув.

Певні маніпуляції проводити все ж таки доведеться. Зате в результаті ви отримаєте міцний каркас, який використовуватимете довгі роки без проблем.

Робимо каркас теплиці із профільної труби

Дачна ділянка – для тих, хто розуміється на свіжому повітрі, у спокійному відпочинку від мирської метушні і в приємних «земляних» клопотах, він просто знахідка. Справді, більшість має невеликий шматочок землі, на якому можна що-небудь посадити. Нехай небагато, але так приємно з’їсти огірок із грядки. Це, до речі, теж своєрідний відпочинок, особливо для працівників інтелектуальної праці.

Ще одним важливим моментом на дачі є облагородження ділянки. У цьому випадку багато хто встановлює акуратні теплиці, в яких встигне все, незважаючи на дощі, пізні заморозки або інші навколишні умови.

Теплиця – це будова, яку, безумовно, можна купити готовим на будівельному ринку, встановити та розпочинати аграрну діяльність. Але, а як романтика, коли приїхавши на дачу, так і тягне щось зробити своїми руками? А значить, геть сумніви! І вперед за матеріалами, особливо якщо весна в самому розпалі і скоро можна вже висаджувати майбутній перший урожай.

складники

1. Каркас. Це головне у будь-якій споруді. Саме від того, наскільки міцна та стійка основа, залежить термін служби всієї будови. У конкретному прикладі використовується міцний зручний каркас із профільних труб. Він відмінно зміцнить всю конструкцію і зробить її більш довговічною та стійкою.
2. Фундамент це не менш важлива складова, ніж каркас. Адже його стійкість впливає на подальшу експлуатацію. Виготовлений він може бути з декількох матеріалів: дерево – найпростіший, але ненадійний варіант, бетон або цегла – більш сприятливі матеріали для фундаменту.
3. Покриття. Тут можна використовувати спеціальний полімерний матеріал (полікарбонат) або клейонку. Як в одному, так і в другому випадку матеріали легко купити на будівельному ринку, особливими якостями вони не мають. І в тому, і в іншому випадку матеріали створять чудові умови у теплиці для дозрівання врожаю. Різниця полягає у кріпленні. Безумовно, із плівкою буде простіше, через гнучкість матеріалу, її простіше кріпити. У випадку з пластиком, особливо якщо каркас передбачається овальний, а не прямокутний, можуть виникнути труднощі зі згинанням. Хоча цей напівпрозорий матеріал є досить гнучким, у порівнянні, наприклад, зі стандартними листами ПВХ.
4. Фурнітура. Кріплення вибираються виходячи з конструкції та матеріалу покриття.

Приклад виготовлення теплиці своїми руками з використанням профільних труб та полікарбонату.

План

У будь-якому випадку, потрібен хоча б найпримітивніший креслення, в ньому достатньо показати форму майбутньої конструкції, її розміри та кількість необхідних деталей. Маючи подібну схему, в результаті буде набагато простіше здійснити складання та встановлення. Або можна знайти відповідні відео та фото майстер-класи з прикладами вже готових конструкцій.

Місце

Вибір місця – найважливіша деталь не для самої конструкції, а для майбутнього врожаю. Найкраще встановлювати теплицю подалі від будинку, паркану та дерев. Місце має бути добре незатіненим та захищеним від вітру, бажано направити бічну сторону конструкції на південь. І, природно, у місці установки повинен бути хороший грунт, без зайвого коріння, каміння та сміття.

Підготовка матеріалів

У нашому випадку для теплиці знадобляться:

• профільні труби 120м.п. розміром 20х20 см та 22 м.п. 20х40 см;
• шпали – 8 шт.;
• кріплення: саморізи 16 шт. (8х120), будівельні скоби, петлі дверні – 8 шт., з’єднувальний профіль для полікарбонату;
• полікарбонат – 6 м. Розмір можна підганяти незалежно від стандартних габаритів листа. Матеріал піддається різанні.
• спеціальна ґрунтовка «по іржі»: 2 банки із запасом.

Етапи робіт

Підготовка поздовжніх основ, для цього знадобиться профільна труба 20х40 – 2 шт. Довжина кожної – 8м. Вони кріпляться до шпал, які попередньо наварені направляючі.

Підготовка дуг

Вони виготовляються з профільних труб, 20х20см, які загинаються на 90 градусів навколо бетонного кільця. Усього знадобиться 18 виробів, решта загинаються по першому. Довжина дуг має бути 2,95 м.

Фіксація вертикальних дуг

Для цього слід підготувати відрізки для фіксації, вони готуються з труби 20х20 см, відрізаються довжиною 64,5 см.

Поздовжня планка

Ця деталь готується із труби 20х20 см. Вона з’єднує один з одним вертикальні дуги. Її довжина має бути 8 метрів, а також мають бути на ній напрямні.

Наступним буде виготовлення торцевих частин із напрямними для поздовжніх труб посередині. У разі необхідності кватирки (у деяких теплицях їх не роблять) необхідно організувати спеціальні відсіки, куди вона буде вварена.

З’єднання каркасу

Для цього по шпалі (підставі) виставляємо рівень всього каркасу. Шпали встановлюються по одному з короткого боку та по три з довгою. Кріпляться вони на скоби.

Закріплення напрямних

Для цього наварюються напрямні на поздовжню основу, після цього воно укладається на шпалу та закріплюється саморізами.

• Закріплення торцевої дуги. Спочатку вертикальна дуга вставляється в поздовжню основу з напрямними та кріпиться до нього. Після цього вертикальну дугу вставляється поздовжня планка.
• Встановити вертикальні дуги. Їх потрібно поставити праворуч і ліворуч, а потім з’єднати шматками поздовжньої труби.
• Установка кватирки. Виконується з одного боку, а зі зворотного – дві вертикальні дуги. А потім другий відсік.
• Монтаж дуг, що залишилися. Вони також закріплюються шматками поздовжніх виробів.
• Закріплення другої вертикальної дуги з іншого торця. Верхньою планкою її з’єднуємо.
• Установка полікарбонатних листів. Починати потрібно із країв теплиці, просуваючись до середини. А потім закріплюється центральний лист. Не забувайте закріплюватись полікарбонатні листи знизу.
• Закривання торця. У ньому ж і вирізається дверний отвір, а потім і кватирки.

Висновок

У побудові теплиці своїми руками з профільних труб немає нічого складного, якщо уважно дотримуватися інструкції. Додатково можна ознайомитись докладними фото та відео інструкціями. Все це допоможе створити якісну та довговічну конструкцію.

Креслення теплиці з полікарбонату.

Спочатку потрібно вибрати місце, де розташовуватиметься теплиця, потім визначити її форму і розміри, відзначити місце для дверей і кватирок, підібрати матеріал для каркаса. З отриманих розрахунків можна дізнатися необхідну кількість полікарбонату. Найчастіше лист пластику має розміри: ширина 2,1 м і довжина 6 або 12 м. Каркас для теплиці може бути або у вигляді прямокутника з похилим напівкруглим або кроквяним трикутним дахом, або у вигляді арки.

Каркас для теплиці з дерева

Для теплиці з полікарбонату каркас можна зробити з дерев’яних брусків, але перед застосуванням їх потрібно покрити спеціальним просоченням для захисту від вологи, паразитів та інших зовнішніх впливів. За допомогою дерев’яних кілочків та мотузки огороджуємо периметр майбутнього парника та відзначаємо місця під основні стовпи, які будуть розташовані не тільки в кутах, а по всьому периметру споруди. Опори на протилежних стінах повинні бути строго один навпроти одного.

Схема влаштування дерев’яної теплиці покритої полікарбонатом.

При заливанні фундаменту в кутах потрібно заздалегідь залишити ямки з азбоцементними трубами, які встановлюються дерев’яні стовпи, попередньо заточені знизу сокирою. Потім їх необхідно залити цементним розчином і просушити. Опори будівлі скріплюються між собою дерев’яними поперечними брусками. Що теплиця, то більше вписувалося поперечних з’єднань. Далі до каркаса, що вийшов, за допомогою саморізів, дриля і спеціального профілю кріпиться полікарбонат.

Дерево – не еластичний матеріал, тому теплиця буде з трикутним кроквяним дахом. Потрібно зробити кілька трикутних каркасів для покрівлі та прикріпити їх між опорами парника. Верхівки конструкції з’єднуються довгим дерев’яним брусом. Остів даху потім покривають полікарбонатом. У ній потрібно зробити кватирки для провітрювання. Скат даху повинен бути крутим, щоб на ньому не накопичувалася волога та дрібне сміття.

Каркас із металу або оцинкованого профілю

Схема двосхилий теплиці із полікарбонату.

Металевий каркас у порівнянні з дерев’яним міцніше, термін служби такого остова для теплиці набагато вищий. Його недоліки в тому, що з ним складніше працювати, його ціна вища, він схильний до корозії, наприклад іржі. Для виготовлення каркаса добре підходить алюміній, він м’який і не іржавіє, але дорогий. До того ж алюмінієві предмети часто крадуть і здають на брухт, а слідкувати за теплицею, розташованою на дачі, щодня не вийде.

Оцинкований профіль – гнучкий матеріал, не схильний до корозії завдяки своєму покриттю, широко застосовується для будівництва каркасів теплиць. З нього можна зробити парник із напівкруглим дахом або арковий. Спочатку прикріплюються відрізки профілю по периметру будівлі до фундаменту, на них за допомогою маркера або олівця позначаються місця розташування дуг. Далі встановлюються металеві дуги, які з’єднуються між собою кількома поперечними відрізками. Потім вибираються місця під двері та кватирки, і вся конструкція покривається листами пластику. Монтаж арочного каркаса для теплиці займає набагато менше часу, ніж прямокутного з похилим дахом.

Пластиковий каркас для теплиці

Каркас теплиці можна виготовити з труб ПВХ, наприклад, водопровідних або опалювальних. Пластикові труби – гнучкий, легкий матеріал із довгим терміном служби. З ПВХ вийде гарна аркова теплиця. Технологія зведення парника з труб схожа на технологію будівництва з профілю: всі елементи збираються і встановлюються однаково і в тому самому порядку.

При влаштуванні теплиці можна одночасно використовувати оцинкований профіль або труби ПВХ і дерево. З дерев’яних брусків зібрати каркас, а з металу зробити напівкруглий дах, який меншою мірою схильний до зовнішніх впливів, ніж кроквяний трикутний.