Загальний допустимий улов яких встановлюється

ОБ ОПРЕДЕЛЕНИИ И УТВЕРЖДЕНИИ ОБЩЕГО ДОПУСТИМОГО УЛОВА

ВОДНЫХ БИОЛОГИЧЕСКИХ РЕСУРСОВ И ЕГО ИЗМЕНЕНИИ

Список изменяющих документов

(в ред. Постановлений Правительства РФ от 15.02.2011 N 78,

от 22.10.2012 N 1082, от 15.11.2016 N 1187, от 10.06.2021 N 890)

1. Настоящее Положение устанавливает порядок определения и утверждения общего допустимого улова водных биологических ресурсов конкретного вида в определенных районах (далее – общий допустимый улов).

2. Общий допустимый улов исчисляется в тоннах (в том числе для водорослей – из расчета веса сырой массы) и штуках (для морских млекопитающих).

3. Общий допустимый улов определяется для видов водных биологических ресурсов, перечень которых утверждается Министерством сельского хозяйства Российской Федерации для каждого рыбохозяйственного бассейна, включая:

(в ред. Постановлений Правительства РФ от 22.10.2012 N 1082, от 15.11.2016 N 1187)

а) общий допустимый улов в районе добычи (вылова) водных биологических ресурсов во внутренних водах Российской Федерации, за исключением внутренних морских вод Российской Федерации, в границах субъекта Российской Федерации (далее – общий допустимый улов для субъекта Российской Федерации);

б) общий допустимый улов в районе добычи (вылова) водных биологических ресурсов во внутренних морских водах Российской Федерации, в территориальном море Российской Федерации, на континентальном шельфе Российской Федерации, в исключительной экономической зоне Российской Федерации и Каспийском море (далее – общий допустимый улов для промысловой зоны).

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.11.2016 N 1187)

4. Подготовку материалов, обосновывающих общий допустимый улов (далее – материалы общего допустимого улова), материалов, обосновывающих внесение изменений в ранее утвержденный общий допустимый улов (далее – материалы корректировки общего допустимого улова), а также сбор данных о запасах водных биологических ресурсов, необходимых для подготовки указанных материалов, осуществляют Федеральное агентство по рыболовству и федеральные государственные бюджетные научные учреждения, находящиеся в его ведении (далее – научные организации).

(в ред. Постановления Правительства РФ от 10.06.2021 N 890)

При подготовке материалов общего допустимого улова и материалов корректировки общего допустимого улова могут быть использованы данные государственного мониторинга водных биологических ресурсов, осуществляемого в соответствии с Постановлением Правительства Российской Федерации от 24 декабря 2008 г. N 994 “Об утверждении Положения об осуществлении государственного мониторинга водных биологических ресурсов и применении его данных”.

5. Научные организации ежегодно, до 15 мая, направляют:

а) материалы общего допустимого улова для субъекта Российской Федерации на предстоящий год на государственную экологическую экспертизу в соответствующий территориальный орган Федеральной службы по надзору в сфере природопользования;

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.02.2011 N 78)

б) материалы общего допустимого улова для промысловой зоны на предстоящий год в Федеральное агентство по рыболовству.

6. Научные организации при получении новых научных данных о состоянии запасов водных биологических ресурсов ежегодно, до 1 сентября, направляют:

а) материалы корректировки общего допустимого улова для субъекта Российской Федерации на текущий год на государственную экологическую экспертизу в соответствующий территориальный орган Федеральной службы по надзору в сфере природопользования;

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.02.2011 N 78)

б) материалы корректировки общего допустимого улова для промысловой зоны на текущий год в Федеральное агентство по рыболовству.

7. Федеральное агентство по рыболовству ежегодно, не позднее 20 мая, направляет материалы общего допустимого улова для промысловой зоны на предстоящий год на государственную экологическую экспертизу в Федеральную службу по надзору в сфере природопользования.

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.02.2011 N 78)

8. Федеральное агентство по рыболовству при получении от научных организаций материалов корректировки общего допустимого улова для промысловой зоны на текущий год не позднее 5 сентября направляет их на государственную экологическую экспертизу в Федеральную службу по надзору в сфере природопользования.

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.02.2011 N 78)

9. Федеральная служба по надзору в сфере природопользования и ее территориальные органы проводят государственную экологическую экспертизу и направляют в Федеральное агентство по рыболовству и научные организации заключения государственной экологической экспертизы:

(в ред. Постановления Правительства РФ от 15.02.2011 N 78)

а) на представленные ими материалы общего допустимого улова ежегодно, не позднее 1 октября;

б) на представленные ими материалы корректировки общего допустимого улова не позднее 2 месяцев после их получения.

10. Федеральное агентство по рыболовству в срок, не превышающий 10 дней после получения заключения государственной экологической экспертизы, с учетом этого заключения разрабатывает общий допустимый улов на предстоящий год или предложения по внесению изменений в ранее утвержденный общий допустимый улов и направляет в Министерство сельского хозяйства Российской Федерации для утверждения.

(п. 10 в ред. Постановления Правительства РФ от 22.10.2012 N 1082)

11. Министерство сельского хозяйства Российской Федерации в срок, не превышающий 7 дней после получения от Федерального агентства по рыболовству материалов, указанных в пункте 10 настоящего Положения, утверждает общий допустимый улов или изменения в ранее утвержденный общий допустимый улов.

(п. 11 введен Постановлением Правительства РФ от 22.10.2012 N 1082)

Загальний допустимий улов яких встановлюється

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА” (38283024) Версія №1 Статус (поточна)

Ці Норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі – будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі – об’єкти будівництва).

Примірники

Додатки

Електронна версія документу

* Електронна версія документу носить довідковий характер

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

&nbsp Ці Норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі – будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі – об’єкти будівництва).

&nbsp Додаткові вимоги до організації виробництва при будівництві об’єктів, що мають галузеву специфіку,можуть встановлюватися галузевими будівельними нормами та нормативними документами.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

&nbsp НПАОП 0.00-1.01-07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

&nbsp НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

&nbsp НАПБ Б.07.033-2013 Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

&nbsp НАПБ Б.07.035-2012 Порядок спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей

&nbsp НАПБ Б.07.036-2014 Порядок затвердження програм навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки, організації та контролю їх виконання

&nbsp ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

&nbsp ДБН А.3.2-2-2009 ССБП. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення

&nbsp ДБН В.1.2-5:2007 СНББ. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Науково-технічний супровід будівельних об’єктів

&nbsp ДБН В.1.2-14-2009 СНББ. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель,споруд, будівельних конструкцій та основ

&nbsp ДБН В.3.1-1-2002 Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будинків і споруд

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1&nbsp У цих Нормах терміни вживаються у визначенні, наведеному у відповідних документах.

3.1.3&nbsp відходи, виробник відходів, збирання відходів, зберігання відходів, перевезення відходів,поводження з відходами, об’єкти поводження з відходами – [3].

3.1.5&nbsp інженерні вишукування для будівництва, навколишнє середовище, навколишнє природне середовище, середовище життєдіяльності людини, навколишнє техногенне середовище, оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) – ДБН А.2.2-1.

3.1.6&nbsp будівля, будинок, споруда, об’єкт будівництва, комплекс (будова), лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, замовник будівництва, передпроектні роботи, проектна документація,проектні роботи, пусковий комплекс, будівництво, нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення, відокремлена частина, частина, черга будівництва – ДБН А.2.2-3.

3.1.8&nbsp безпечні умови праці (безпека праці), вимоги безпеки (праці), охорона праці, небезпечний (виробничий) чинник, шкідливий (виробничий) чинник, небезпечна зона, робоче місце – [5].

&nbsp Взаємопов’язаний комплекс будівельних процесів, проектних, вишукувальних та науково-дослідних робіт і виробничих стосунків, спрямований на створення об’єктів будівництва

&nbsp Територія, яка виділяється в установленому порядку для будівництва об’єктів, розміщення тимчасових будівель, споруд та інженерних мереж, будівельної техніки, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, які використовуються у процесі будівництва

&nbsp Процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об’єктів будівництва

&nbsp Документація, яка засвідчує особливості виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів

&nbsp Безперервні або періодичні спостереження визначених показників технічного стану об’єкта будівництва та/або прилеглої забудови

&nbsp Система організаційно-технічних заходів і підготовчих робіт для забезпечення будівництва об’єкта у відповідності з проектними рішеннями, вимогами законодавства та нормативних документів, а також з узгодженою діяльністю учасників будівництва

&nbsp Роботи, які мають забезпечувати можливість розгортання і здійснення будівельних робіт

&nbsp Будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації

&nbsp Вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об’єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об’єкта будівництва, підготовчих робіт.

&nbsp Розділ проектної документації об’єкта будівництва, який містить заходи з підготовки будівельного майданчика до виконання будівельних робіт

&nbsp Вид проектно-технологічної документації, яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1&nbsp Організація будівельного виробництва полягає у спрямуванні організаційних, технічних, технологічних рішень та інших заходів на реалізацію проектних рішень щодо будівництва об’єкта з дотриманням вимог законодавства та нормативних документів і забезпеченням під час будівництва:

4.3&nbsp Для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати:

&nbsp Можливі несприятливі фактори впливу на об’єкти будівництва або прилеглу територію – геологічні та гідрогеологічні умови (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання, підроблювані території), значні перепади рівня поверхні будівельного майданчика, різнорідність ґрунтів основ та навантажень на них,значне і неоднакове заглиблення підземної частини об’єкта, складні умови прилеглої забудови тощо.

&nbsp у) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, інших нормативних актів.

4.4&nbsp При організації будівельного виробництва мають бути враховані індивідуальні властивості об’єкта будівництва (архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, категорія складності, заглибленість, висотність тощо), терміни будівництва, а також умови будівництва (геологія та гідрогеологія, навколишнє середовище, особливості будівельного майданчика тощо).

4.5&nbsp На кожному об’єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватись на підставі розробленої ПТД.

&nbsp Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 питання організації будівництва відображаються на стадії ТЕО (ТЕР) у розділі “Основні положення з організації будівництва” (додаток Д), а на стадії П або затверджувальної частини робочого проекту – у ПОБ.

&nbsp ПОБ та сукупність розроблених на його підставі ПВР складають комплект ПТД, яка повинна містити рішення з реалізації заходів, визначених у 4.1, 4.2, 4.3. Вимоги до ПТД наведено у розділі 5, склад і зміст документів – у додатках Е, Ж, К, Л, М.

4.6&nbsp У випадку виникнення на об’єкті будівництва та/або прилеглій території небезпеки для життя та здоров’я людей роботи мають бути припинені і вжиті заходи щодо усунення небезпечних виробничих факторів.

4.7&nbsp При будівництві має здійснюватися контроль якості виконання робіт та їх результатів (розділ 8).

4.8&nbsp За результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об’єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

&nbsp к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

5 ПТД З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

5.1.1&nbsp Зміст ПТД для здійснення робіт на конкретному об’єкті будівництва визначається на підставі проектної документації з урахуванням вимог, визначених у 4.1, 4.2, та індивідуальних особливостей і умов будівництва об’єкта (4.4).

5.1.2&nbsp ПТД має передбачати заходи із забезпечення комплексної безпеки будівництва, визначені у 4.3.

&nbsp Для забезпечення безпеки при будівництві на території, що зазнає впливу несприятливих природних та/або техногенних факторів (4.3 д), у ПТД мають бути передбачені спеціальні упереджувальні заходи із захисту території, прилеглої забудови та об’єкта будівництва від небезпечного впливу цих факторів і встановлені послідовність і терміни здійснення цих заходів.

&nbsp У разі наявності небезпеки аварійних ситуацій або негативного техногенного впливу будівництва на навколишнє середовище потрібно передбачати варіанти можливих заходів з ліквідації несприятливих ситуацій та їх наслідків.

5.1.3&nbsp У разі виникнення або виявлення в процесі будівництва додаткових чинників, що впливають на безпеку, в ПТД мають бути внесені відповідні зміни.

5.1.4&nbsp Для будівництва об’єктів зі складними технічними рішеннями у ПТД має бути визначена необхідність проведення досліджень, випробовувань, режимних спостережень, моніторингу поточного стану об’єктів будівництва, включаючи методи технічного контролю, що забезпечують безпеку виконання будівельних робіт і подальшої експлуатації об’єктів.

&nbsp У разі здійснення науково-технічного супроводу будівництва об’єктів ці заходи виконуються відповідно до вимог ДБН В.1.2-5.

5.1.5&nbsp За необхідності використання для виконання робіт спеціального обладнання, пристроїв та оснастки (далі – обладнання) у складі ПТД мають бути розроблені організаційно-технологічні рішення з використання цього обладнання.

&nbsp За необхідності, виготовлення цього обладнання здійснюється за окремою проектною документацією.

5.1.6&nbsp Якщо на період будівництва потрібно змінити схему дорожнього руху поблизу будівельного майданчика або вжити спеціальних заходів із забезпечення безпеки руху, у складі ПТД має бути розроблена відповідна схема дорожнього руху.

5.1.7&nbsp ПТД об’єкта будівництва складається з ПОБ, що містить рішення з організації будівництва об’єкта в цілому, та окремих його черг, пускових комплексів та ПВР, що деталізують організаційно-технологічні заходи і способи виконання робіт.

5.1.8&nbsp ПОБ на повний обсяг будівництва об’єкта розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 у складі проекту (затверджувальної частини робочого проекту) як розділ “Організація будівництва”. За необхідності ПОБ розробляються на окремі черги будівництва, пускові комплекси або на окремі його частини.

5.2.1&nbsp ПОБ має містити загальні рішення з організації будівництва об’єкта в цілому. У випадку здійснення будівництва за чергами, пусковими комплексами ПОБ кожної черги, пускового комплексу має враховувати умови будівництва об’єкта в цілому.

&nbsp З урахуванням матеріалів ПОБ формуються рішення з організації будівництва та з розподілу витрат щодо його фінансування і матеріально-технічного забезпечення.

5.2.2&nbsp ПОБ розробляє генеральна проектна організація із залученням, за необхідності, інших проектних або науково-дослідних організацій для розроблення окремих розділів проекту.

&nbsp Для капітального ремонту, реконструкції, технічного переоснащення існуючого об’єкта ПОБ розробляється із залученням замовника.

5.2.3&nbsp У ПОБ загальна тривалість будівництва, а також тривалість і послідовність виконання окремих етапів робіт визначаються шляхом календарного планування відповідно до [21] з урахуванням переліку та обсягів робіт, їх технологічного та організаційного взаємозв’язку.

&nbsp У календарних планах будівництва об’єкта потрібно виділяти роботи з підготовки до будівництва (або розробляти календарний план на підготовчий період окремо).

5.2.4&nbsp Якщо є потреба у тимчасовому використанні при будівництві території поза межами, визначенимим істобудівними умовами та обмеженнями, це має бути обґрунтовано у ПОБ.

5.2.5&nbsp Якщо територія будівництва зазнає впливу несприятливих природних та/або техногенних факторів і потребує захисту від них, у складі ПОБ виконується оцінка впливів на навколишнє середовище на період будівництва відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.

&nbsp н) дані про забезпечення об’єкта будівництва засобами цивільного, протипожежного захисту.

5.3.1&nbsp ПВР має містити рішення з технології та організації виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва або окремих його черг, пускових комплексів, окремих видах чи етапах робіт, а також перелік необхідної виконавчої документації.

&nbsp ПВР розробляється на підставі робочої документації та ПОБ і має передбачати заходи із забезпечення якісного, безпечного і своєчасного виконання робіт з дотриманням вимог 4.2.

&nbsp При розробленні ПВР до уваги беруться характеристики матеріалів і конструкцій, задіяних будівельних машин, обладнання, технічних засобів, а також умови виконання робіт.

5.3.2&nbsp У разі виконання робіт в умовах ущільненої забудови враховуються матеріали технічного обстеження прилеглих об’єктів, а також вимоги до виконання робіт в таких умовах.

5.3.3&nbsp Перелік ПВР, необхідних для будівництва об’єкта, та ступінь їх деталізації встановлюється з урахуванням обсягів робіт, їх складності та ступеня механізації, розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов, категорії складності об’єкта будівництва, категорії відповідальності окремих конструкцій тощо.

5.3.4&nbsp Орієнтовний склад і зміст ПВР визначається на основі додатка К. У складі ПВР основними документами є об’єктний будівельний генплан на виконання відповідного етапу робіт на об’єкті будівництва, за необхідності технологічні карти або схеми, схеми спільної роботи будівельних механізмів та/або обладнання, пояснювальна записка.

5.3.5&nbsp ПВР розробляє будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує. Для складних видів робіт ПВР може розроблятися із залученням проектних організацій (у тому числі у складі проектної документації) або науково-дослідних організацій відповідного напряму діяльності.

&nbsp ПВР повинен бути узгоджений з ПОБ за основними показниками: межі будівельного майданчика, прийняті методи будівництва, принципові рішення з організації і послідовності робіт, вимоги щодо міцності, стійкості та надійності об’єкта будівництва, вимоги комплексної безпеки будівництва.

5.3.6&nbsp При виконанні капітального ремонту об’єкта будівництва на підставі дефектних актів, за необхідності,розробляється проект виконання робіт з ремонту.

&nbsp ж) матеріали і результати технічного обстеження прилеглих будівель та споруд, а також вимоги до виконання робіт в умовах ущільненої існуючої забудови.

6 ПІДГОТОВКА ДО БУДІВНИЦТВА

6.1&nbsp Підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об’єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями.

&nbsp Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.

6.3.1&nbsp Підготовчі роботи виконуються для розгортання фронту робіт відповідно до затвердженої документації, в тому числі ПрПР.

6.3.2&nbsp Відповідно до Порядку виконаненя підготовчих та будівельних робіт [22] підготовчими роботами є:

&nbsp Роботи із захисту території та оточуючої забудови у складі підготовчих робіт – зниження рівня ґрунтових вод, закріплення ґрунтів, будівництво підпірних стін, дренажних, протифільтраційних вертикальних і горизонтальних споруд та інші заходи в залежності від їх складності можуть виконуватись за окремим проектом або відповідно до проектних рішень у складі ПТД.

6.3.4&nbsp За відповідного обґрунтування до підготовчих робіт можуть бути віднесені інші роботи, які пов’язані конструктивно та технологічно з підготовкою території об’єкта будівництва.

6.3.5&nbsp Підготовчі роботи виконуються у відповідності з оформленими документами згідно з Порядком [22].

6.4.1&nbsp ПрПР розробляється (якщо це передбачено в завданні на проектування) як окремий розділ проектної документації, в якому визначаються перелік, послідовність і терміни здійснення робіт і заходів з підготовки до розгортання будівельних робіт.

6.4.3&nbsp ПрПР розробляється на підставі вихідних даних до основного проекту у відповідності з вимогами додатків А та Б ДБН А.2.2.3.

6.4.4&nbsp Склад і зміст розділів ПрПР наведений у додатку М і може коригуватися в залежності від технічної та технологічної складності підготовчих робіт з урахуванням додатків Д і Е ДБН А.2.2-3.

7 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

7.1&nbsp При організації та виконанні будівельних робіт мають бути дотримані прийняті у ПТД рішення щодо організації виробництва (4.1, 4.2) та щодо забезпечення комплексної безпеки будівництва (4.3).

7.2&nbsp Будівельні роботи на об’єкті будівництва мають здійснюватись на підставі декларативно-дозвільних документів на їх виконання у відповідності з вимогами законодавства.

7.3&nbsp Будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

7.4&nbsp У разі здійснення будівництва в умовах ущільненої забудови будівельний майданчик облаштовується з урахуванням вимог ДБН В.1.2-12.

7.5&nbsp У разі реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащення існуючого об’єкта виконання будівельних робіт має бути узгоджене з умовами його експлуатації. Зокрема узгоджують терміни зупинки експлуатації і склад робіт, які виконуються в період зупинки, порядок виконання демонтажних і будівельних робіт та умови їх суміщення тощо.

7.6&nbsp Роботи з консервації або розконсервації об’єкта будівництва мають виконуватись з дотриманням вимог Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва [23].

7.7&nbsp Виробничі та санітарно-побутові приміщення, виробничі ділянки, місця відпочинку, проходи для людей та маршрути проїзду транспортних засобів без спеціальних захисних пристроїв мають бути розташовані поза межами небезпечних зон, які мають бути позначені відповідними знаками.

&nbsp Якщо місця постійного чи тимчасового перебування людей вимушено розміщені в небезпечних зонах,необхідно розробити і дотримуватись графіка безпечного перебування там людей.

7.8&nbsp Забезпечення будівельних робіт матеріально-технічними ресурсами має здійснюватись відповідно до їх нормативної потреби та прийнятих у ПТД термінів їх виконання, що відповідають визначеній технологічній послідовності.

7.9&nbsp Для забезпечення технологічної послідовності та термінів виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва необхідно:

&nbsp д) забезпечити транспортування, складування та зберігання матеріально-технічних ресурсів відповідно до вимог стандартів та Правил пожежної безпеки України з виключенням можливості їх пошкодження, псування та втрат.

7.10&nbsp Експлуатація будівельних машин має відповідати вимогам [24], НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.36, НАПБ А.01.001, ДБН А.3.2-2.

7.11&nbsp Управління будівельними роботами має здійснюватися на основі формування планів робіт з урахуванням забезпечення об’єкта будівництва трудовими, матеріально-технічними і фінансовими ресурсами,формування графіків виконання робіт учасниками будівництва, розроблення поточних завдань на базі календарного планування робіт, доведення завдань до виконавців, відстеження і аналізу інформації щодо фактичного виконання завдань, здійснення в разі потреби вчасного коригування планів та завдань.

7.12&nbsp Виконавці робіт мають залучатися з урахуванням відповідності їх кваліфікації складу та обсягам будівельних робот.

7.13&nbsp При виконанні будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об’єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища (4.3).

7.14&nbsp На всіх етапах будівництва має бути запроваджена система контролю якості (розділ 8), за результатами якої встановлюється відповідність будівельної продукції вимогам проектної та нормативної документації, що має фіксуватись у виконавчій документації (4.8).

8 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

8.1&nbsp Контроль якості виконання будівельних робіт спрямований на забезпечення об’єкта будівництва експлуатаційними властивостями, які мають відповідати основним вимогам (4.1) відповідно до призначення об’єкта.

8.2&nbsp Контроль якості включає комплекс технічних та організаційних заходів з ефективного управління якістю на всіх стадіях створення об’єкта будівництва відповідно до вимог чинного законодавства та нормативної бази, у тому числі:

8.3&nbsp Під час будівництва здійснюється державний [25,26] та виробничий контроль, авторський та технічний нагляд [8, 9].

&nbsp За умови проведення науково-технічного супроводу будівництва об’єктів контроль якості виконується зурахуванням програми цього супроводу згідно з вимогами ДБН В.1.2-5.

8.4.1&nbsp Під час вхідного контролю проектної документації проводиться перевірка її комплектності, технологічності проектних рішень, відповідності умовам виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва тощо.

8.4.1.1&nbsp Під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється їх відповідність вимогам проектної документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам.

8.4.1.2&nbsp Вхідний контроль продукції здійснюється згідно з регламентом вхідного контролю і встановлює відповідність продукції вимогам проектної та нормативної документації.

8.4.2&nbsp Операційний контроль будівельних процесів (технологічних операцій) здійснюється за регламентом в ході виконання будівельних робіт і забезпечує своєчасне виявлення дефектів для вжиття заходів щодо їх усунення та запобігання. Склад та параметри операційного контролю визначаються у ПВР.

8.4.2.1&nbsp Результати операційного контролю заносяться до загального журналу робіт (додаток А).

8.4.2.2&nbsp Усі виявлені відхилення від вимог технологічної та нормативної документації повинні бути виправлені до початку виконання наступних технологічно пов’язаних операцій.

8.4.3&nbsp Під час приймального контролю проводиться перевірка якості відповідальних конструкцій та закінчених будівельних робіт, в тому числі прихованих.

8.4.3.1&nbsp Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку В.

8.4.3.2&nbsp Відповідальні конструкції підлягають прийманню у процесі будівництва до закриття їх подальшими роботами зі складанням акта проміжного прийняття цих конструкцій за формою, наведеною у додатку Г.

8.4.3.3&nbsp Перелік прихованих робіт та відповідальних конструкцій на конкретному об’єкті будівництва, для яких необхідне складання актів, наводиться у робочій документації.

8.4.3.4&nbsp В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

8.4.3.5&nbsp Приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд).

8.4.3.6&nbsp Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах – за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт.

8.6&nbsp Склад та обсяги контролю та нагляду встановлюються на підставі вимог проектної документації,нормативних документів та відповідних регламентів на конкретні види будівельних робіт.

8.6.1&nbsp За обсягом контролю показників, що характеризують якість будівельних робіт, матеріалів, конструкцій, обладнання тощо, контроль може бути:

&nbsp в) епізодичний (виконується за недоцільності застосування суцільного, вибіркового або періодичного контролю).

&nbsp в) реєстраційний (виконується шляхом аналізу даних, зафіксованих у документах – сертифікатах, актах огляду прихованих робіт, загальних або спеціальних журналах робіт тощо). Застосовується за недоступності об’єкта контролю або недоцільності виконання інструментального або візуального контролю.

8.7&nbsp Для забезпечення виконання робіт з визначеними параметрами, що характеризують матеріали, вироби, конструкції, обладнання, технологічні процеси та будівельну продукцію на всіх етапах її створення,має здійснюватись метрологічне забезпечення процедур контролю з дотриманням вимог законодавства [27] та відповідних стандартів з метрології.

8.8&nbsp Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (4.8).

8.9&nbsp У разі виявлення невідповідностей у процесі будівництва установленим вимогам приймається рішення про усунення допущених недоліків або про зупинення будівництва об’єкта до виправлення порушень.

&nbsp Вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків фіксуються у загальному журналі робіт.

ДОДАТОК А

&nbsp Посада, прізвище, ім’я, по батькові та підпис уповноважених осіб будівельної організації, що відповідають за будівництво об’єкта___

&nbsp Генеральна проектна організація, прізвище, ім’я, по батькові та підпис головного інженера проекту, номер та серія сертифіката___

&nbsp Прізвище, ім’я, по батькові та підпис особи, яка здійснює технічний нагляд, номер та серія сертифіката_____

&nbsp Посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис керівника будівельної організації, що видав журнал___

&nbsp Назва організації, посада, прізвище, ім’я, по батькові та підпис особи, яка внесла зміни, дата вненсення зміни

Таблиця А.1 Список інженерно-технічного персоналу, зайнятого на будівництві об’єкта

Таблиця А.2 Перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт

Таблиця А.3 Відомість результатів операційного контролю якості будівельних робіт

Таблиця А.4 Перелік спеціальних (загальних) журналів робіт

&nbsp Перелік загальних журналів надається за умови будівництва комплексу (будови) і ведення загального журналу робіт на кожній будівлі, споруді та лінійних об’єктах інженерно-транспортної інфраструктури.

Таблиця А.5 Відомості про виконання робіт

Таблиця А.6 Зауваження контролюючих органів і служб

1&nbsp Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва.

2&nbsp Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об’єктів, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.

&nbsp За умови будівництва комплексу (будови) загальний журнал робіт може вестися на кожній будівлі, споруді та лінійних об’єктах інженерно-транспортної інфраструктури. Наявність цих журналів має бути засвідчена у таблиці А.4.

3&nbsp Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об’єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об’єкті особисто або доручає керівникам змін.

&nbsp Спеціалізовані будівельні організації ведуть спеціальні журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. По закінченні робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації.

4&nbsp Титульний лист заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника.

5&nbsp Список інженерно-технічного персоналу, який зайнятий на будівництві об’єкта, формується у відповідності з таблицею А.1.

6&nbsp У таблиці А.2 наводиться перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об’єкті будівництва, в календарному порядку.

7&nbsp У таблицю А.3 включаються всі роботи по частинах і елементах об’єкта будівництва, якість виконання яких відповідно до ПОБ (додаток Ж, форма Ж2, форма Ж4) або ПВР (додаток Л, форма Л1, форма Л2) контролюється і підлягає оцінці.

8&nbsp Таблиця А.4 заповнюється особою, відповідальною за ведення загального журналу робіт.

9&nbsp Відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблицю А.5, є основною частиною журналу.

&nbsp Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання.

&nbsp Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об’єкта будівництва з зазначенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються.

&nbsp Наводяться стислі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин (із зазначенням вжитих заходів), випробування устаткування, систем, мереж і вимушені простої (випробування вхолосту або під навантаженням, подача електроенергії, випробування на міцність і герметичність тощо), відхилення від робочих креслень (із зазначенням причин) і їх погодження, зміни розміщення охоронних, захисних і сигнальних огорож, переноси транспортних і пожежних мереж, прокладання, перекладання, розбирання тимчасових інженерних мереж, наявність і виконання схем операційного контролю якості, виправлення і переробку виконання робіт (із зазначенням винних), а також метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт.

10&nbsp У таблицю А.6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також представників авторського нагляду.

11&nbsp Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.

&nbsp Під час здачі завершеного будівництвом об’єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику.

Загальний допустимий улов яких встановлюється

Про затвердження Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Відповідно до вимог статті 11 – 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, та Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 63) НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Інструкцію про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що додається. 2. Визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 року за № 61/597; наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09 березня 2006 року № 108 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 року за № 341/12215. 3. Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики (Юлія МОРОЗОВА) забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Вікторію КИРЕЄВУ.

Перший заступник Міністра цифрової
трансформації України

Міністр охорони здоров’я України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Т.в.о. Голови Державної служби України
з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів

Т.в.о. Голови Державної екологічної
інспекції України

ІНСТРУКЦІЯ
про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами I. Загальні положення 1. Ця Інструкція встановлює вимоги в частині побудови, оформлення та змісту документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів), для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – дозвіл на викиди) існуючими та новоствореними об’єктами з урахуванням даних, які отримані в результаті проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті / промисловому майданчику. 2. У разі зміни якісних та кількісних показників викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, вносяться відповідні зміни. 3. Документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, готуються та надаються на розгляд в паперовій або електронній формах. 4. Склад документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об’єкта на забруднення атмосферного повітря. Об’єкти, для яких розробляються документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об’єктів склад документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, повинен бути таким: перша група – об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування,- документи, передбачені розділом II цієї Інструкції; друга група – об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування,- документи, передбачені розділом II, за винятком пункту 11 розділу II цієї Інструкції; третя група – об’єкти, які не входять до першої і другої груп,- документи, передбачені розділом II, за винятком підпунктів 1-5 пункту 3, підпунктів 2, 3 пункту 7, пунктів 8, 10, 11 розділу II цієї Інструкції. 5. Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, виконуються з урахуванням вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 (далі – ДСП 173-96). 6. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні: виробництво – сукупність організованих у систему виробничих процесів створення з предметів праці за допомогою засобів праці промислової продукції певного призначення; виробнича потужність – розрахунковий максимально можливий річний обсяг випуску підприємством, окремими його підрозділами за найповнішого використання виробничих і трудових ресурсів продукції у вигляді, придатному для зіставлення; виробничий процес – систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою; допоміжне виробництво – частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає в обслуговуванні основного виробництва, забезпеченні безперебійного виготовлення і випуску продукції та провадиться у певних структурних підрозділах; залповий викид – викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу. Тривалість залпового викиду визначається згідно з картою виробничого процесу; керування виробництвом – система заходів впливу на виконавців, зайнятих у процесі виробництва, та через них на засоби виробництва, що здійснюються свідомо, цілеспрямовано, планомірно і сприяють виготовленню продукції потрібної кількості та якості з найменшими трудовими та матеріальними витратами; контроль – загальна функція керування, що полягає у спостереженні за ходом процесів у керівній і керованій системах, порівнянні контрольованих величин параметрів із заданою програмою, виявленні відхилень, їх місця, часу, причини та характеру; лінійне джерело викидів – джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і має початок і кінець в системі координат; нормативна санітарно-захисна зона – розмір санітарно-захисної зони (далі – СЗЗ) для класу чи виду діяльності промислового підприємства (об’єкта / промислового майданчика), що є джерелом забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється відповідно до санітарного законодавства (ДСП 173-96) та іншими нормативними документами; основне виробництво – частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета праці на готову продукцію та провадиться у певних структурних підрозділах; площинне джерело викидів – джерело викидів, забруднюючі речовини від якого надходять в атмосферне повітря з поверхні, що має просторові координати в системі координат; СЗЗ – функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об’єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє природне середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об’єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних регламентів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу; технологічне устаткування (обладнання) – засоби технологічного спорядження, у яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщують матеріали або заготовки, засоби дії на них, а також технологічне оснащення з урахуванням газоочисної установки; технологічний процес – частина виробничого процесу, яка складається з дій, спрямованих на зміну та (чи) визначення стану предмета праці; точкове джерело викидів – джерело або декілька джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, від яких викид зафіксований у вигляді точки в системі координат; фактична СЗЗ – зафіксований розмір санітарно-захисної зони, встановлений для конкретного промислового чи іншого виробничого об’єкта / промислового майданчика залежно від ступеня його впливу на навколишнє природне середовище і можливої небезпеки для здоров’я населення відповідно до санітарного законодавства. Інші терміни у цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Законах України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», «Про охорону атмосферного повітря», «Про інформацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про стандартизацію», Положенні про Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року № 1065, Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 63). II. Документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів 1. На титульному аркуші документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (додаток 1), зазначається найменування суб’єкта господарювання (назва об’єкта / промислового майданчика), повне найменування посади керівника, особистий підпис, власне ім’я, прізвище. 2. У вступній частині наводяться: 1) мета надання документів: отримання дозволу на викиди для: новоствореного об’єкта / промислового майданчика; існуючого об’єкта / промислового майданчика (надається порівняльна характеристика із попереднім дозволом на викиди); внесення змін до дозволу на викиди (надається інформація із змінами, що вносяться у порівнянні з попереднім дозволом, зміна нумерації джерел викидів з наданням відомостей стосовно наявних джерел викидів та новостворених джерел викидів); 2) відомості щодо суб’єкта господарювання: повне найменування юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця; назва об’єкта / промислового майданчика; місцезнаходження об’єкта/промислового майданчика; код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад; прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) контактної особи, посада, номер телефону, електронна пошта; назва виду економічної діяльності об’єкта за КВЕД (код видів економічної діяльності згідно із загальним класифікатором видів економічної діяльності). 3. У відомостях щодо виробничої програми, виробничої потужності, обсягу випуску продукції, що виготовляється, або послуг, що надаються, виробництв та технологічного устаткування наводиться інформація, отримана в результаті проведення інвентаризації викидів, шляхом систематизації інформації про технологічне устаткування і його параметри: 1) виробнича структура об’єкта / промислового майданчика, зазначаються технологічні зв’язки, відомості про виробничу потужність; 2) перелік видів продукції, що випускається на об’єкті / промисловому майданчику, у тому числі продукції переділів, що використовується у власному виробництві. Інформація надається за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції; 3) матеріальні баланси (докладний підрахунок кількості матеріалів на вході і на виході) в розрізі виробничого процесу чи окремої операції; 4) перелік та опис виробництв (основних, допоміжних, підсобних та побічних), виробничих процесів (основних, допоміжних, підсобних, побічних, циклічних, нециклічних, безперервних, напівбезперервних, дискретних, закритих, відкритих, напівзакритих), технологічних процесів, технологічного устаткування (прикладами технологічного устаткування є ливарні машини, преси, верстати, гальванічні ванни, випробувальні стенди тощо) об’єкта / промислового майданчика. Опис основних виробництв, виробничих та технологічних процесів супроводжується відповідними схемами (блок-схема виробничого процесу), відповідними технологічними схемами, режимними картами тощо. Для складних виробничих процесів надається загальна блок-схема, що відображає основні виробничі дільниці, а окремо – докладні блок-схеми з основних дільниць. Перелік та опис наводяться окремо для кожного об’єкта / промислового майданчика; 5) опис та місцезнаходження виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування із зазначенням номерів джерел викидів, які відносяться до основних джерел викидів. Перелік виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, наведено у додатку 3 до цієї Інструкції; 6) наводяться значення проєктної та фактичної виробничої потужності та продуктивності технологічного устаткування, режим роботи устаткування, баланс часу роботи устаткування. У разі, якщо суб’єкт господарювання має декілька виробництв, значення виробничої потужності та продуктивності технологічного устаткування вказуються для кожного виробництва окремо; 7) вказуються терміни введення в експлуатацію технологічного устаткування, нормативний строк його амортизації, дата проведення останньої реконструкції або модернізації технологічного устаткування, зміни показників продуктивності устаткування внаслідок реконструкції у порівнянні з проєктними показниками. 4. На карту-схему об’єкта / промислового майданчика наносяться: СЗЗ; координатна сітка; джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; місцезнаходження (будівлі, споруди, майданчики) виробничих процесів з позначенням технологічного устаткування; об’єкти житлового, громадського призначення та інші прирівняні до них – об’єкти, що знаходяться в межах нормативної СЗЗ. 5. У відомостях щодо СЗЗ наводяться такі дані: визначений нормативний розмір СЗЗ для підприємств, виробництв та споруд, відповідно до ДСП 173-96; відповідність фактичної СЗЗ нормативній СЗЗ. Нормативний розмір СЗЗ повинен перевірятися розрахунками забруднення атмосферного повітря відповідно до вимог «Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий», затвердженої Головою Державного комітету СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 04 серпня 1986 року (далі – ОНД-86), з урахуванням перспективи розвитку об’єкта / промислового майданчика та фактичного забруднення атмосферного повітря. Надається обґрунтування розміру СЗЗ, проводиться аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією заходів щодо її створення. Збільшення або зменшення розміру СЗЗ для конкретного об’єкта / промислового майданчика у порівнянні з нормативним, а також розміри СЗЗ для нових видів виробництва затверджуються при належному обґрунтуванні Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів, згідно з пунктом 5.9 глави 5 ДСП 173-96. 6. У відомостях щодо сировини, хімікатів, пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на об’єкті / промисловому майданчику, їх зберігання та споживання вказується документація, що регламентує вимоги у сфері санітарного законодавства. Надаються відомості щодо сировини, що використовується, допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, продукції, що випускає суб’єкт господарювання, використання палива для технологічних потреб, вироблення тепла, пари та електричної енергії, а також транспортних потреб на території об’єкта / промислового майданчика. Інформація надається за формою, наведеною у таблицях 4.1, 4.2 додатка 4 до цієї Інструкції. 7. У відомостях про район, місце розташування об’єкта / промислового майданчика, умови навколишнього природного середовища наводиться така інформація: 1) геодезичні координати об’єкта / промислового майданчика, виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування. Геодезичні координати визначаються відповідно до вимог Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» та Інструкції щодо порядку визначення геодезичних координат джерел викидів забруднювальних речовин при проведенні державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 22 травня 2001 року № 190, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 червня 2001 року за № 506/5697, надаються за формою, наведеною у таблиці 5.1 додатка 5 до цієї Інструкції. Наводяться геодезичні координати географічного центру (центроїду) об’єкта / промислового майданчика і виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування; 2) наводяться метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту (коефіцієнт рельєфу місцевості визначається згідно з розділом 4 ОНД-86, метеорологічні параметри – за даними гідрометеорологічних організацій ДСНС), за формою, наведеною у таблиці 5.2 додатка 5 до цієї Інструкції; 3) Міндовкілля, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації приймають до розгляду тільки ті матеріали, у складі яких містяться засвідчені в установленому порядку копії офіційно отриманих (на бланку) вихідних даних про стан навколишнього природного середовища (метеорологічні параметри, фонові концентрації, середньорічна та максимальна з разових концентрації); 4) складається ситуаційна карта-схема, на якій вказуються розміщення об’єкта / промислового майданчика, сельбищні території, зони відпочинку, наносяться межа санітарно-захисної зони, координатна сітка, зона впливу. 8. У відомостях щодо стану забруднення атмосферного повітря наводяться: 1) фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території у зоні впливу об’єкта / промислового майданчика, для якого розробляються документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для речовин, які присутні у викидах цього об’єкта / промислового майданчика; 2) середньорічні концентрації забруднюючих речовин за останній рік; 3) максимальна з разових концентрація забруднюючих речовин за останній рік; 4) інформація щодо середньорічних концентрацій та максимальної з разових концентрацій забруднюючих речовин надається для населених пунктів, у яких проводяться спостереження гідрометеорологічними організаціями ДСНС, та за речовинами, за якими ведуться спостереження; 5) величини фонових концентрацій речовин, фактичні спостереження за вмістом яких в атмосферному повітрі не проводяться, визначаються розрахунковим способом; 6) інформація наводиться за формою, наведеною у таблиці 5.3 додатка 5 до цієї Інструкції. Інформація за даними стаціонарних постів спостережень та підфакельних вимірювань надається окремо. 9. У відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наводяться дані, які отримані в результаті проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті / промисловому майданчику, шляхом систематизації інформації стосовно розміщення джерел утворення та викидів, видів і кількості забруднюючих речовин, що надходять з таких джерел в атмосферне повітря, пилогазоочисного обладнання, а також даних, які є складовою документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, і наведені у пункті 18 цього розділу. Відповідно до Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1598, та Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік, що є додатком 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року № 177, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22 травня 2002 року за № 445/6733, надаються: перелік найбільш поширених забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік; перелік небезпечних забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік; перелік інших забруднюючих речовин та їх обсяги, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об’єкта / промислового майданчика; перелік забруднюючих речовин та їх обсяги, для яких не встановлені гігієнічні регламенти допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць. Інформація надається за формою, наведеною у таблиці 6.1 додатка 6 до цієї Інструкції. Характеристика джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметрів, характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що відводяться від окремих типів обладнання і споруд та надходять до джерела викиду в атмосферне повітря, характеристика установок очистки газів, їх технічний стан та ефективність роботи, параметри газопилового потоку, характеристика джерел залпових та неорганізованих викидів складається за формами, наведеними у таблицях 6.2-6.6 додатка 6 до цієї Інструкції. Характеристика параметрів викидів повинна прийматись за річний період у реальних умовах експлуатації об’єкта / промислового майданчика. Дані щодо потенційних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від об’єкта / промислового майданчика та дані щодо потенційних обсягів викидів забруднюючих речовин від виробничих і технологічних процесів, технологічного устаткування (установок) надаються за формою, наведеною у таблицях 6.7, 6.8 додатка 6 до цієї Інструкції. 10. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та даними, що одержані при проведенні інструментальних методів досліджень акредитованими лабораторіями в установленому законодавством порядку: на межі СЗЗ; в сельбищній зоні; в зоні відпочинку. Гігієнічним критерієм для визначення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових концентрацій на межі СЗЗ гігієнічним регламентам. Надається аналіз одержаних результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, проведених на електронно-обчислювальних машинах (далі – ЕОМ) за програмами розрахунку розсіювання (вказується найменування програми). Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин на ЕОМ проводиться відповідно до вимог пункту 5.21 розділу 5 ОНД-86. Розмір розрахункового майданчика визначається згідно з пунктом 2.19 розділу 2 ОНД-86 і повинен бути розміром 50 висот найвищого джерела викиду, але не менше ніж 2 кілометри. Розрахунок забруднення на ЕОМ проводиться з кроком сітки в залежності від класу об’єкта / промислового майданчика, а саме: 1, 2 клас – 250 метрів, 3 клас – 100 метрів, 4 клас – 50 метрів, 5 клас – 25 метрів. У разі великого розрахункового майданчика та маленького кроку сітки доцільно проведення розрахунків розсіювання забруднюючих речовин на ЕОМ за 2-ма розрахунковими майданчиками: оціночний – розміром 50 висот самої високої труби, але не менше ніж 2 кілометри, з кроком сітки, яка дорівнює розміру СЗЗ; розрахунковий – розміром не менше 2 кратного розміру нормативної СЗЗ та кроком сітки у залежності від класу об’єкта / промислового майданчика (для високих джерел – розмір розрахункового майданчика повинен бути не менше 20 висот найвищого джерела викиду). При роздрукуванні результатів проведених розрахунків забруднення атмосфери на ЕОМ таблиця за результатами розрахунку концентрацій у заданих точках розрахункового майданчика надається за такими речовинами або групами сумацій, максимальна концентрація яких перевищує 0,4 гігієнічного регламенту. Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ проводяться: на існуючий період з метою визначення зони впливу джерел даного об’єкта / промислового майданчика; на період поетапного зниження викидів забруднюючих речовин (тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються у складі затверджених відповідних регіональних програмах охорони довкілля); на період досягнення нормативів гранично допустимих викидів з урахуванням природоохоронних заходів для їх досягнення. 11. Інформація про заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва містить характеристику найкращих існуючих технологій виробництва, які не потребують надмірних витрат, та найкращих доступних технологій та методів керування для виробництв та технологічного устаткування, перелік яких наведено в додатку 3 до цієї Інструкції. Для існуючого об’єкта / промислового майданчика впроваджуються найкращі існуючі технології виробництва, які не потребують надмірних витрат, а саме: технології найбільш ефективні з точки зору попередження, мінімізації або нейтралізації забруднюючих речовин, доступних будь-якому суб’єкту господарювання, який має відповідний тип виробництва (устаткування). Впровадження цих технологій передбачає підготовку робітників, методи роботи, інструменти контролю. Вартість використання таких технологій не повинна бути надмірною у порівнянні з природоохоронним результатом. Для новоствореного об’єкта / промислового майданчика для виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, впроваджуються найкращі доступні технології та методи керування, які включають в себе технологічні процеси, методи проєктування, виготовлення, обслуговування, експлуатації, виводу з експлуатації устаткування, які розроблені так, що можуть бути застосовані при умові економічної та технічної доцільності, доступні з точки зору витрат і переваг і є найбільш ефективними для досягнення високого рівня захисту навколишнього природного середовища в цілому. Запропоновані до впровадження технології з точки зору їх перспективності та ефективності повинні характеризуватися за такими показниками: порівняння процесів, обладнання та методів роботи, які були успішно апробовані недавно; технологічні переваги, наукові знання та вишукування; економічна прийнятність такої технології; соціальна значимість; обмеження застосування; скорочення споживання сировини, природних ресурсів і енергоресурсів; скорочення обсягів стічних вод і маси забруднюючих речовин у водні об’єкти, ґрунти та інші природні об’єкти; скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; співставлення з технологічним нормативом для даної продукції; економічна ефективність впровадження запропонованих технологій; передбачувані строки впровадження технологій. Інформація про заходи щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів керування для виробництв та технологічного устаткування (для об’єктів першої групи) надається за формою, наведеною у додатку 7 до цієї Інструкції. Надається інформація щодо джерел фінансування, необхідного для реалізації вибраного заходу. 12. З метою затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами проводиться аналіз відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів на викиди, в тому числі технологічних нормативів, відповідно до законодавства. Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з встановленими нормативами гранично допустимих викидів та технологічних нормативів допустимих викидів відповідно до законодавства надається за формою, наведеною у таблицях 8.1, 8.2 додатка 8 до цієї Інструкції. Для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог. Для забруднюючих речовин, викиди яких не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік, гранично допустимі викиди не встановлюються, крім випадків, коли за результатами розрахунків розсіювання цих забруднюючих речовин в атмосферному повітрі виявлено перевищення нормативів екологічної безпеки та гігієнічних регламентів. Для речовин, на які не затверджені гігієнічні регламенти, гранично допустимі викиди не встановлюються. 13. Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів, та пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел викидів, надаються за формою, наведеною у таблицях 9.1, 9.2 додатка 9 до цієї Інструкції. До основних джерел викидів належать джерела викидів, з яких в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини від виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування. Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів надаються з урахуванням (у разі потреби) поетапного зниження викидів із зазначенням тривалості кожного етапу та відповідних обсягів викидів. Пропозиції щодо умов, які встановлюються в дозволі на викиди, надаються до: технологічного процесу (ця умова уточнює виконання та експлуатацію технологічного процесу, в тому числі вибір технологічного процесу, вибір технічного виконання технологічного обладнання, вибір сировини та хімікатів); дозволених обсягів викидів, що відводяться від окремих типів обладнання, залпових викидів (дозволений обсяг залпових викидів не повинен перевищувати 3-х кратне значення гранично допустимого викиду відповідно до законодавства), за формами, наведеними у таблицях 9.3, 9.5 додатка 9 до цієї Інструкції; обладнання та споруд (визначається метод очистки або тип споруджень, що експлуатуються); очистки газопилового потоку (визначається ступінь очистки); виробничого контролю (основа організації та здійснення контрольної програми); переліку заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених технологічних нормативів викидів, що відводяться від окремого типу обладнання, за формою, наведеною у таблиці 9.4 додатка 9 до цієї Інструкції; адміністративних дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (визначаються відомства, які повідомляються при відповідних ситуаціях); вимог до неорганізованих джерел викидів, спрямованих на попередження, мінімізацію, скорочення або припинення викидів забруднюючих речовин. 14. У переліку заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин зазначаються такі заходи: заходи щодо досягнення встановлених нормативів гранично допустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; заходи щодо запобігання перевищенню встановлених нормативів гранично допустимих викидів у процесі виробництва; заходи щодо обмеження обсягів залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; заходи щодо остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря; заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах; інші заходи, направлені на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в залежності від виробництв, технологічного устаткування. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах здійснюються відповідно до вимог Методичних вказівок «Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях» (РД 52.04.52–85), затверджених Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 01 грудня 1986 року, для об’єктів, які знаходяться в населених пунктах, де гідрометеорологічними організаціями ДСНС проводиться або планується проведення прогнозування несприятливих метеорологічних умов. До інформації не включаються заходи, що передбачені у пункті 11 цього розділу. Для кожного запланованого заходу необхідно коротко навести таку інформацію: технічний опис, загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, очікуване зменшення викидів після впровадження заходу. Інформація про заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин надається за формою, наведеною у таблиці 10.1 додатка 10 до цієї Інструкції. Перелік заходів щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря розробляється для об’єктів, які згідно із законодавством віднесені до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу (включені до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки), і надається за формою, наведеною у таблиці 10.2 додатка 10 до цієї Інструкції. 15. Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди із зазначенням джерел викидів, періодичності вимірювань, методики вимірювань, місця відбору проб надається за формою, наведеною у додатку 11 до цієї Інструкції. Надається інформація щодо вимог, пов’язаних з відбором, виконанням вимірювань, обчисленням та наданням результатів вимірювань. 16. Інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості повинна включати таке: повне та скорочене найменування суб’єкта господарювання; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; місцезнаходження суб’єкта господарювання, контактний номер телефону, адресу електронної пошти суб’єкта господарювання; місцезнаходження об’єкта / промислового майданчика; відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля; перелік та загальний опис виробництв, технологічних процесів, технологічного устаткування об’єкта; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 9 цього розділу, таблиць 6.1, 6.4, 6.7, 6.8 додатка 6 до цієї Інструкції; заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва (що виконані або/та які потребують виконання) відповідно до пункту 11 цього розділу для об’єктів, які віднесені до першої групи; перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (що виконані або/та які потребують виконання) відповідно до пункту 14 цього розділу; дотримання виконання природоохоронних заходів щодо скорочення викидів; відповідність пропозицій щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами законодавству (висновки за результатами порівняльної характеристики фактичних обсягів викидів із затвердженими нормативами гранично допустимих викидів та розрахунків розсіювання) відповідно до пунктів 10 та 13 цього розділу. 17. Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди надається в паперовій та електронній формах з метою опублікування в медіа інформації та для подачі до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і до Міндовкілля для подальшого його публічного розміщення на своїх офіційних вебсайтах. 18. За результатами проведення інвентаризації викидів надаються такі первинні дані визначення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: інструментально-лабораторних вимірювань параметрів джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; розрахункових методів; матеріали технологічного регламенту та проєктних показників. Перед проведенням інвентаризації викидів необхідно виконати роботу по наладці технологічного та вентиляційного обладнання, розташуванню та облаштуванню місць відбору проб відповідно до вимог нормативних документів. Величина викиду, на основі періодичних інструментально-лабораторних вимірювань або автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин (далі – вимірювань), є пріоритетною та визначається на номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які відрізняються величинами викиду понад 30 відсотків. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу. Проєктна величина викиду береться з технологічних регламентів, що входять в проєктні матеріали на будівництво, реконструкцію, технологічного переобладнання і таке інше, а у випадку модернізації технологічного процесу, в ході їх експлуатації, за матеріалами останнього затвердженого технологічного регламенту. Надаються первинні матеріали результатів періодичних інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів та/або автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин, виконаних і оформлених відповідно до вимог нормативних документів, законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, і результати, які одержані розрахунковим методом, а також матеріали технологічного регламенту та проєктних показників. 19. У відомостях щодо джерел інформації зазначаються основні джерела інформації та матеріали, що були використані при підготовці документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів.

ЗРАЗОК
титульного аркуша
ДОКУМЕНТИ, В ЯКИХ ОБҐРУНТОВУЮТЬСЯ
ОБСЯГИ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН
В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ________________________________________________________________________
(найменування суб’єкта господарювання (назва об’єкта / промислового майданчика))

Таблиця. Перелік видів продукції, що випускається на об’єкті / промисловому майданчику, у тому числі продукції переділів, що використовується у власному виробництві

ПЕРЕЛІК
виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування 1. Енергетика та переробна промисловість: теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт; нафтопереробне та газопереробне устаткування; коксові печі; устаткування (установки) для газифікації та зрідження вугілля; котельні (у складі яких є технологічне устаткування (котлоагрегат, газотурбінна установка, установка комбінованого циклу, тощо), яке призначене для виробітку теплової, механічної енергії, в тому числі, і когенераційні установки, шляхом перетворення хімічної енергії палива, загальна сумарна потужність якого більш 50 МВт); устаткування (установки) для помолу вугілля і установки для виробництва вуглехімічних продуктів і твердого бездимного палива. 2. Виробництво та обробка металів: устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду); устаткування (установки) для виробництва чушкового чавуну та сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину; устаткування (установки) для обробки чорних металів: стани гарячої прокатки, потужність яких перевищує 20 тонн сталі на годину; ковальські молоти, енергія яких перевищує 50 кДж на молот, а теплова потужність – 20 МВт; нанесення захисних розпилених металічних покриттів з подачею сирої сталі, що перевищує 2 тонн на годину; ливарні заводи для лиття чорних металів, виробнича потужність яких перевищує 20 тонн на день; устаткування (установки) для виробництва кольорових металів із руди, концентратів або вторинної сировини з використанням металургійного, хімічного та електролітичного процесів; устаткування (установки) для плавки, включаючи легування кольорових металів, у тому числі рекуперовані матеріали (рафінування, лиття тощо), з плавильною потужністю, що перевищує 4 тонн на день для свинцю та кадмію або 20 тонн на день для усіх інших металів; устаткування (установки) для обробки поверхні металів та пластичних матеріалів із використанням електролітичного або хімічного процесів, для яких об’єм ванн для обробки складає понад 30 кубічних метрів. 3. Промисловість з переробки мінеральної сировини: підземні гірські роботи і зв’язані з ними операції, відкрите добування корисних копалин з поверхні ділянки, що перевищує 25 га; устаткування (установки) для виробництва цементного клінкеру в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 500 тонн на день; устаткування (установки) для виробництва вапна в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день; устаткування (установки) для виробництва азбесту та виготовлення продуктів, що містять азбест; устаткування (установки) для виготовлення скла, включаючи скловолокно, з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тонн на день; устаткування (установки) для плавлення мінеральних речовин, включаючи виробництво мінеральних волокон, з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тонн на день; устаткування (установки) для виробництва керамічних виробів шляхом випалювання, зокрема для виробництва черепиці для покрівлі, цегли, вогнетривкої цегли, керамічної плитки, кам’яної кераміки або порцелянових виробів, у якого (яких) виробнича потужність перевищує 75 тонн на добу та/або потужність випалювальних печей перевищує 4 кубічних метри і щільність садки на випалювальну піч перевищує 300 кілограмів на кубічний метр. 4. Хімічна промисловість: устаткування (установки) для виробництва основних органічних хімічних речовин: устаткування (установки) для виробництва простих вуглеводнів (лінійні та циклічні, насичені та ненасичені, аліфатичні та ароматичні); устаткування (установки) для виробництва вуглеводнів, що містять кисень (спирти, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, складні ефіри, ацетати, прості ефіри, перекиси, епоксидні смоли); устаткування (установки) для виробництва вуглеводнів, що містять сірку; устаткування (установки) для виробництва вуглеводнів, що містять азот (аміни, аміди, сполуки азоту, нітросполуки та сполуки нітратів, нітрили, ціанати, ізоціанати); устаткування (установки) для виробництва вуглеводнів, що містять фосфор; устаткування (установки) для виробництва вуглеводнів із вмістом галогенів; устаткування (установки) для виробництва органометалічних сполук; устаткування (установки) для виробництва основних пластичних матеріалів (полімери, синтетичні волокна та волокна на базі целюлози); устаткування (установки) для виробництва синтетичного каучуку; устаткування (установки) для виробництва фарб та пігментів; устаткування (установки) для виробництва поверхнево-активних речовин; хімічне устаткування (установки) для виробництва основних неорганічних хімічних продуктів: устаткування (установки) для виробництва газів (аміак, хлор та хлористий водень, фтор або фтористий водень, оксиди вуглецю, сполуки сірки, оксиди азоту, водень, діоксид сірки, хлорокис вуглецю); устаткування (установки) для виробництва кислот (хромова кислота, фтористоводнева кислота, фосфорна кислота, азотна кислота, хлористоводнева кислота, сірчана кислота, олеум, сірчиста кислота); устаткування (установки) для виробництва гідроокису амонію, гідроокису калію, гідроокису натрію; устаткування (установки) для виробництва карбіду кальцію, кремнію, карбіду кремнію; устаткування (установки) для виробництва хлористого амонію, хлорноватокислого калію, вуглекислого калію, вуглекислого натрію, перборату, азотнокислого срібла; устаткування (установки) для виробництва фосфорних, азотних та калійних мінеральних добрив (простих та складних добрив); устаткування (установки) для виробництва основних продуктів для рослинництва та біоцидів; устаткування (установки) для виробництва основних фармацевтичних продуктів. 5. Виробництво і обробка деревини: устаткування (установки) для виробництва целюлози із деревини або аналогічних волокнистих матеріалів; устаткування (установки) для виробництва паперу та картону і інших продуктів із деревини (картон, волокно із деревини і фанера) з виробничою потужністю, яка перевищує 20 тонн на день; устаткування (установки) для обробка деревини і виробів із деревини хімікатами. 6. Інші види діяльності: устаткування (установки) для поверхневої обробки речовин, предметів та продуктів із застосуванням органічних розчинників, зокрема для апретування, друку, нанесення покриття, знежирення, надання водонепроникності, ґрунтовки, фарбування, очистки або просочення, виробничою потужністю більше 150 кілограмів на годину або 200 тонн на рік; устаткування (установки) для дублення шкіри та хутра, на яких об’єм переробки перевищує 12 тонн оброблених виробів на день; устаткування (установки) для виробництва вуглецю (з коксу) або електрографіту шляхом спалювання та графітизації. 7. Обробка та видалення відходів: устаткування (установки) для спалювання, піролізації, рекуперації, хімічної обробки або захоронення небезпечних відходів потужністю більше ніж 10 тонн на добу; устаткування (установки) для спалювання комунально-побутових відходів з продуктивністю, що перевищує 3 тонни за годину; устаткування (установки) для видалення безпечних відходів з продуктивністю, що перевищує 50 тонн на добу.

Таблиця 5.1. Геодезичні координати об’єкта / промислового майданчика, виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування

Таблиця 5.2. Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту _________________________________________________________________________
(назва населеного пункту, де знаходиться об’єкт / промисловий майданчик)

Таблиця. Інформація про заходи щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів керування для виробництв та технологічного устаткування (для об’єктів першої групи)

Таблиця 8.1. Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з встановленими нормативами гранично допустимих викидів відповідно до законодавства

Таблиця 8.2. Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з встановленими технологічними нормативами допустимих викидів відповідно до законодавства

Таблиця 9.1. Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів Номер джерела викидів: Місце розташування джерела викиду: Максимальна витрата викиду, кубічних метрів на секунду: Висота викиду, метрів:

Таблиця 9.2. Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел викидів Номери джерел викидів:

Таблиця 9.4. Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених технологічних нормативів викидів, що відводяться від окремого типу обладнання

Таблиця 10.2. Перелік заходів щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря

Таблиця. Заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин