“Глобальне повернення” клопів. Чому з ними так важко боротися та чи реально знищити

У 2020 році у французькій лікарні довелося закрити ціле відділення після того, як в одного з пацієнтів знайшли клопів. Рішення про закриття ухвалили після того, як за допомогою службового собаки з’ясували, що клопи поширились у чотирьох палатах. Відділення закрили на 24 дні, й це коштувало лікарні близько 400 000 доларів США.

Як виглядає, це лише один з епізодів “глобального повернення” клопів, у результаті якого ці істоти – маленькі комахи овальної форми, розміром менше рисового зерна – протягом останніх двох десятиліть стають дедалі більшою проблемою в містах по всьому світу.

Поширенню клопів допомогли міжнародні подорожі – ці кусючі комахи мандрують континентами, заховані в багажі пасажирів літаків. І щойно вони десь облаштовуються, їх стає дуже важко позбутися, як продемонструвало нещодавнє дослідження.

У 2005 році молодий дослідник з Північної Кароліни Воррен Бут почав займатися, здавалося б, дивною справою. Він зв’язався з компаніями, що борються зі шкідниками, та попросив їх надіслати йому звичайних постільних клопів, відомих як Cimex lectularius.

З 2005 по 2009 рік йому вдалося зібрати 161 екземпляр з 38 штатів США, кожен з яких походив з окремого вогнища зараження. Він збирався їх дослідити, але цю роботу довелось поставити на паузу, оскільки він отримав роботу генетика в Університеті Талси.

П’ятнадцять років потому він об’єднав зусилля зі своєю аспіранткою Кері Льюїс, яка зібрала колекцію з 233 постільних клопів із різних штатів США з 2018 по 2019 рік. Тепер вони мали суттєву кількість матеріалу для дослідження. Але що з цим робити? Оскільки вони були генетиками, то почали секвенувати ДНК клопів.

Вони шукали мутації в ділянці геному, яка кодує натрієвий канал. Цей канал необхідний для функціонування нервів – як у клопів, так і у людей. Він міститься всередині клітинної мембрани кожного нейрона в організмі.

Натрієві канали необхідні для виживання, але деякі препарати перешкоджають їхній належній роботі. До них належить заборонений пестицид ДДТ і піретроїдні інсектициди – звичайні безрецептурні засоби від постільних клопів.

У Франції для виявлення клопів використовували спеціально навчених собак

Протягом багатьох років клопи розвинули три різні мутації в генах, що кодують натрієві канали, які перешкоджають роботі інсектицидів. Коли саме виникли ці мутації – невідомо, але вони існують принаймні з 1950-х років, після широкого використання ДДТ під час Другої світової війни.

Однак досі було важко визначити, якою мірою ці мутації присутні в популяції постільних клопів.

Дослідження Бута та Льюїс показало, що 36% старих постільних клопів, зібраних у США в період 2005-2009 років, мали одну мутацію в гені натрієвого каналу, тоді як 50% мали дві мутації. Лише 2,5% популяції не мали мутацій і тому були чутливими до інсектицидів.

“Щоразу, коли є одна з мутацій, це призводить до збільшення стійкості до піретроїдних інсектицидів у кілька сотень разів. Якщо ж є обидві мутації, стійкість може збільшитися приблизно до 16 000 разів”, – каже Бут, який зараз є доцентом кафедри міської ентомології Технічного університету Вірджинії в Блексбурзі, США.

“Це означає, що ви не зможете їх убити. Ви можете облити їх цілим відром інсектицидів, і це все одно не матиме ефекту”, – додає він.

У більш сучасних зразках постільних клопів за 2018-2019 роки 84% клопів мали дві мутації, що забезпечувало їм повний захист. Жоден постільний клоп із останніх зразків у США не був чутливим до інсектицидів.

“Це означає, що ви не можете просто піти до магазину й купити безрецептурний інсектицид – вам потрібно звертатися по допомогу до професіоналів”, – каже Бут.

Через нашестя клопів у Парижі в потягах Eurostar, що курсують між Францією та Англією, запровадити спеціальні дезінфекційні заходи

Бут і Льюїс пояснюють цю зміну широким використанням звичайних інсектицидів, що продаються без рецепта.

“Люди не хочуть витрачати сотні чи тисячі доларів на боротьбу з клопами, коли вважають, що можуть піти в магазин і купити пляшку інсектициду за 5,99 доларів, щоб їх убити, – каже Бут. – На жаль, коли вони це роблять, вони убивають лише тих клопів, які не мають мутацій, натомість клопи з мутаціями, яких вони вбити не можуть, після цього почуваються ще краще”.

Це означає, що постільні клопи з генами, які роблять їх сприйнятливими до інсектицидів, не виживають і не мають можливості передати свою ДНК, а ті, які мають стійкість – навпаки. Це дуже ускладнює можливість знищення їхньої популяції.

Чи стосується те саме решти світу?

У 2018 році Бут працював з Онджеєм Бальвіном, екологом Чеського університету природничих наук у Празі. Разом вони секвенували гени 393 постільних клопів, взятих із 131 вогнища зараження по всій Європі.

До вибірки увійшли Британія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Італія, Польща, Швеція та інші країни. Вони виявили, що лише 3,8% постільних клопів були чутливими до піретроїдних інсектицидів, причому 93,5% постільних клопів мали одну мутацію. Однак, на відміну від США, жоден з клопів не мав дві мутації.

Схоже, в популяціях постільних клопів у США відбулося щось, що підвищило рівень мутації. Цілком можливо, що в якийсь момент у минулому самка постільного клопа з однією мутацією випадково розвинула також другу мутацію. Оскільки це робило клопів по суті нечутливими до безрецептурних інсектицидів, цей варіант поширився серед популяції як лісова пожежа.

Інші дослідження також показали, що більшість клопів в Австралії та Азії також мали одну мутацію. Водночас нещодавнє дослідження підтвердило, що мутації зараз також широко поширені серед тропічних постільних клопів – окремого виду, відомого як Cimex hemipterus – в Ірані.

“У Європі, Азії та Австралії ми виявили, що замість обох мутацій постільні клопи, як правило, мали лише одну з цих мутацій, – каже Бут. – Однак це також погано. Ці комахи все одно дуже стійкі до піретроїдів, тому їх теж не можна знищити звичайним інсектицидом з найближчого магазину”.

Однак нещодавно дослідники виявили подвійні мутації натрієвих каналів у популяції постільних клопів у Парижі. Аналіз 156 зразків постільних клопів, зібраних у французькій столиці у 2019 році, виявив, що 73% мали подвійні мутації – і саме це могло стати причиною нещодавньої пошесті клопів у місті.

Усі ці дослідження зосереджені лише на одному типі стійкості, пов’язаному з натрієвим каналом. Однак інші дослідження показують, що постільні клопи також набувають стійкості до інших класів інсектицидів, адаптуючись іншими способами.

Зміна поведінки

У дослідженні 2016 року вчені з австралійського Сіднейського університету знайшли докази того, що постільні клопи розвинули більш товстий екзоскелет, що перешкоджає їхньому тілу поглинати пестициди. Чим вища стійкість постільного клопа до піретроїдних інсектицидів, тим товщою була його зовнішня оболонка, або кутикула. Комахи з товщиною кутикули близько 10 мікрометрів (приблизно десята частина товщини людської волосини) були ефективно стійкими до інсектициду.

За словами Бута, постільні клопи також змінюють поведінку, щоб уникнути отруєння.

“Якщо подивитися на постільних клопів, то вони переміщуються пласко до землі, – каже Бут. – Однак зараз ми бачимо, що деякі з них можуть “вставати” й піднімати тіло над поверхнею, що дозволяє їм мінімізувати поверхню тіла, яка контактує з інсектицидом”.

Поведінка постільних клопів ускладнює їхнє знищення іншими способами. Постільні клопи переміщуються з місця на місце, ховаються в маленьких тріщинах і щілинах, за шпалерами, під килимами тощо. Тому вони можуть тривалий час уникати взаємодії з залишками інсектицидів. Це підтвердило дослідження 2020 року, в рамках якого ентомологи Стівен і Еліс Келлс використовували проти клопів і тарганів хлорфенапір, відносно новий пестицид, до якого постільні клопи ще не виробили стійкість.

Постільним клопам стало краще жити в людських оселях з появою центрального опалення.Незабаром для боротьби з ними почали пропонувати хімічні засоби

Вони використовували два різні продукти, рідкий спрей і аерозоль, а потім підрахували, скільки хлорфенапіру поглинуло тіло комахи. Вони виявили, що в обох випадках кількість інсектициду, що потрапила в тіло постільних клопів, була значно меншою, ніж у тарганів.

“Вплив інсектициду на постільних клопів дуже залежить від тривалості та дози, – каже Стівен Келлс. – Постільні клопи контактувати із засобом достатньо довго, щоб доза накопичилася. Отже, якщо інсектицид застосувати не в тому місці або не в тій концентрації, клопи можуть або зовсім уникнути впливу, або отримати недостатню дозу, загинути”.

Як боротися з клопами

Тож що ми можемо зробити, щоб побороти клопів? Один із варіантів – термічна обробка, яка передбачає нагрівання приміщення або всього будинку до певної температури. У дослідженні цього року науковці взяли 5400 дорослих постільних клопів із 17 заражених місць у Парижі.

Вони розділили їх на п’ять груп і помістили кожну групу в різні резервуари, щоб імітувати їхнє природне середовище. Декому дозволили отаборитися серед залишків меблів, матраців чи ковдр, а інших залишили просто неба. Потім дослідники нагріли комах. Усі вони загинули протягом години нагрівання до 60°C.

Однак дослідження 2021 року показало, що постільні клопи можуть просто тікати, коли стає надто жарко. Це може становити проблему, особливо в багатоповерхових будинках, де клопи можуть просто переселитися з однієї квартири до іншої.

До того ж, точно не варто нагрівати свою оселю до таких температур самостійно.

“Ніколи не намагайтеся самостійно використовувати тепло, – каже Бут. – Я чув історії про те, як люди збиралися взяти пропанові обігрівачі та підпалили свій будинок. Це так не працює. Ви скоріше вб’єте себе, ніж завдасте шкоди клопам”.

Деякі дослідники винаходять способи виманити постільних клопів з їхніх схованок, щоб зробити їх більш чутливими до пестицидів. Студенти Стокгольмського Королівського технологічного інституту нещодавно створили машину, яка може імітувати дихання людини і діяти як приманка, щоб виманити клопів з їхніх гнізд, оскільки дослідження показують, що клопів приваблює вуглекислий газ (CO2), який виділяє людина.

Дослідники також розробляють природні біопестициди, до яких комахи гірше виробляють стійкість. У 2012 році Ніна Дженкінс, ентомологиня з Університету штату Пенсильванія в США, розробила препарат, що містить Beauveria bassiana, природний місцевий грибок, який викликає захворювання у комах, але нешкідливий для людей.

На відміну від хімічних пестицидів, вплив яких має бути прямим і тривалим, щоб убити комах, спори грибка потрапляють до клопів, коли вони повзають по обробленій поверхні. Потім комахи поширюють спори, і протягом 20 годин вони проростають у їхніх тілах.

“Постільним клопам достатньо лише короткочасного контакту з обробленою поверхнею, щоб підхопити спори та заразитися, – каже Дженкінс. – Потім ці клопи несуть спори до своїх сховищ, де заражають інших клопів з популяції”. Ця стратегія працює, тому що постільним клопам обов’язково треба виходити зі своїх сховищ, щоб шукати їжу, додає вона.

У будь-якому випадку повідомлення преси про те, що інші міста Європи та США могли “підхопити” клопів із Франції, скоріш за все, не хибні.

“Чи у Франції та Лондоні несподівано спалахнули нашестя клопів, чи про них просто раніше не повідомляли? – питає Бут. – Я думаю, другий варіант. Вони завжди там були, але просто залишилися відносно непоміченими. Вони дуже загадкові, і тому багато заражень невеликого масштабу лишаються непоміченими”.

Є надія, що за допомогою правильних заходів клопів таки можна побороти. Дослідження 2022 року показало, що кількість скарг на постільних клопів у Нью-Йорку суттєво зменшилася з 2014 до 2020 року – після того, як місто запровадило закони, які вимагали від орендодавців повідомляти про зараження та сповіщати всіх мешканців будинку.

Однак навіть у цьому дослідженні в районах з вищим рівнем доходу (Манхеттен і Бруклін) падіння було різкішим, ніж районах з нижчим доходом, таких як Квінс і Стейтен-Айленд. У багатьох районах з низьким рівнем доходу зараження продовжують відбуватися. Схожу ситуацію спостерігають в інших містах США, наприклад у Чикаго.

“Ми, на жаль, виявили, що люди з низьким рівнем доходу сприймають клопів як неприємність, яку треба терпіти, оскільки вони не можуть дозволити собі їх знищити, – каже Бут. – Вони можуть бути резервуарними популяціями, які можуть виступати джерелом майбутніх інвазій”.

Перемагати в окремих битвах, знищуючи клопів в окремому помешканні чи будівлі – це одне. Але чи здатне людство назавжди покінчити з клопами?

“Якщо ви думаєте, що колись зможете їх позбутися, то відповідь – ні, – каже Бут. – На жаль, постільні клопи будуть з нами, поки ми не зникнемо з цієї планети”.

Кровоссальні клопи – якої шкоди несуть вони і можуть літати?

Клопи літають чи ні, можна дізнатися із спеціальних довідників, що описують пристрій і життя цих комах. Зазвичай на питання, чи літають клопи, що мешкають в постільні речі, люди відповідають ствердно. Але як кажуть біологи, організм цих паразитів для польотів не призначений. Для того щоб розібратися в цьому питанні, треба дізнатися, до якого виду належить кровососущий паразит.

Можливості домашнього кровососа

Це комаха належить до класу кровосисних істот, у яких за всю історію їх появи і розвитку на планеті не було крил. Якщо і виникали які-небудь групи таких клопів з крилами, то, швидше за все, це були нежиттєздатні мутації. Еволюція постільної паразита пішла по шляху розвитку теплової локації і нюху, а це дало кровососові можливість швидко знаходити жертву, а потім, після їжі, ефективно ховатися біля неї.

Крила не розвинулися у постільних клопів з наступних причин:

Розповідає домогосподарка Ірина Гончарова – я просто включаю

Якщо прямий доступ до жертви їм закритий, то постільні клопи просто піднімаються по стінці на стелю, а потім, прицілившись з допомогою наявного у них на голові теплового локатора, стрибають на сплячої людини.

Якщо комаха рухається по рівній поверхні, то швидкість пересування може досягати 2 м/хв.

При стрибку з стелі даний показник різко збільшується, тому кровосос добирається до жертви за дуже короткий час. Для таких нападів йому крила практично не потрібні.

Інші види клопів

Вміють клопи літати, можна поцікавитися у ентомолога. Зазвичай відповідь ствердна, так як більшість видів клопів дійсно мають крила і можуть пересуватися по повітрю. На планеті десятки тисяч видів цих комах, які, на відміну від постільної кровососа, мають розвинені крила.

Але все ж ці істоти не літають постійно, так як повітряне переміщення їм потрібно лише в момент небезпеки або пошуку нового місця проживання.

У більшості лісових наземних клопів крила відсутні взагалі, але тіло прикрите жорсткими надкрила або не захищено ніякими пристосуваннями. Тому вони літати практично не вміють.

Постільний клоп відноситься до лісових видів комах. У деяких видів цих істот, наприклад, деревних захисників, крім надкрылий ззаду є і невеликі крила. Але ці площини дозволяють щитникам і зеленим клопам пересуватися на дуже короткі відстані у виняткових випадках.

На планеті існують і добре літаючі клопи, наприклад, шкідник сільськогосподарських культур, який називається Шкідлива черепашка.

Знайдений ефективний спосіб назавжди позбутися від клопів – Розповідає домогосподарка Ірина Гончарова : я просто включаю…..

Він може здійснювати масові перельоти на досить великі відстані. Зазвичай комахи цього типу літають досить повільно. Їх політ можна порівняти з переміщенням жуков. Крилаті види воліють літати тільки в теплу пору року. Найчастіше це відбувається при міграції комах, коли вони перед настанням холодів починають шукати теплі місця.

Чи є небезпека для людини від літаючих видів?

Крилаті комахи цього типу, що мешкають на території Євразійського континенту, практично безпечні для людей. На вулицях міст вони з’являються з-за зміни погоди або під час перельоту на інше місце. Боятися їх не варто, так як вони в основному харчуються травою та іншими рослинами. Тому немає потреби витрачати на них спеціальні препарати, хоча можна використовувати відлякуючі засоби.

Ті клопи, які живуть у тропічних країнах і вміють літати, можуть становити певну небезпеку для людей, бо серед них є і кровоссальні комахи. Особливо небезпечні види, які при укусі передають жертві хвороба Шигаса, зазвичай призводить до загибелі тварини або людини.

Всі крилаті види мають розміри набагато більше, ніж їх постільний побратим. Вони пофарбовані в різні відтінки сірого, коричневого та зеленого кольорів. Крила на спині можна розрізнити практично відразу.

У боротьбі з клопами наші читачі радять відлякувач Pest-Reject. Електромагнітна і ультразвукова технологія зі 100% ефективністю справляється з клопами та іншими комахами. Абсолютно безпечне, екологічний засіб для людини і домашніх тварин.

В містах людей можуть турбувати вуличні клопи, які навесні або влітку залітають у вікна квартир. У теплих регіонах Росії і південних країнах комахи цього типу масово потрапляють в будинку. Найчастіше це відбувається після спекотних літніх днів, коли температура повітря піднімається до +30…+40?С.

Так як вуличні клопи харчуються травою, то вони можуть серйозно пошкодити зелені насадження.

Навала літаючих комах цього типу триває до жовтня-листопада, але триває 20-30 діб, хоча іноді цей період може тривати до 60 днів. В цей час лісові та вуличні клопи залітають у квартири людей у пошуках тепла і їжі. Від них не рятує навіть високий поверх, особливо якщо будинок стоїть поруч з лісом чи парком.

Борються з непроханими гостями різними пастками. Зазвичай їх роблять з обрізаної пластикової пляшки, яка має вузьке горло, що закривається пробкою.

У посудину поміщають гілочку якого-небудь рослини або наливають цукровий сироп, в який насипані ягоди. Щитника (а більшість вуличних клопів належить саме до цього виду), залазять в ці пастки і гинуть. Іноді намагаються з ними боротися пастками для тарганів, але такий метод не дає потрібного ефекту.

Повністю знищити всіх комах зазвичай не вдається, так як вони все одно будуть прагнути потрапити в тепле місце. Тому вчені радять просто перечекати період міграції цих істот.