Жуки чи твердокрилі: фото, опис, цікаві факти

Жуки чи твердокрилі – один із найбільших рядів тварин на Землі. Вони зустрічаються повсюди на планеті, за винятком океанів, Антарктиди та Арктики. За даними біологів, в світі існує понад 400 тисяч видів жуків. Деякі з них є злісними шкідниками, а деякі – дуже корисні.

Жуки – класифікація та наукова назва

Жуки – крилаті комахи, що належать до типу Членистоногі, інфракласу Новокрилі, надряду Голометабола. Вони є представниками ряду Твердокрилі (Coleoptera) та мають безліч різноманітних нижчих класифікацій. Вони складають більшість існуючих комах та чверть – з усіх форм життя тварин на планеті.

Нижчі класифікації ряду Твердокрилі дуже численні та складні. Жуки поділяються на безліч родин, надродин та підрядів. Їхня класифікація заснована на схожості раціону, ротового апарату, задніх лапок або навіть крихітних структур на голові.

Найбільш поширені 5 родин жуків, які становлять приблизно 60% всіх твердокрилих в світі. До них належать:

• довгоносики або слоники (60 тисяч видів);
• стафіліни або жуки-хижаки (58 тисяч різновидів);
• жужелиці або туруни (40 тисяч видів);
• листоїди (35 тисяч різновидів);
• вусачі (25 тисяч видів).

Наукова назва жуків – Твердокрилі походить від двох грецьких слів, що означають «чохол» та «крило». Пов’язано це з характерним виглядом будь-якого представника цього загону тварин. Всі існуючі жуки, незалежно від виду та різних відмінностей, мають жорсткі передні крила.

Цікавий факт! Більшість різновидів жуків виникла приблизно 270 млн. років тому. Найбільш відомими є жук сонечко, жук-геркулес, жук-олень, скарабеї, довгоносики та світляки.

Як виглядають жуки?

Усі дорослі жуки мають крила. Передні з них (надкрила) жорсткі та не використовуються для польоту. Їхня довжина сягає задньої частини черевця.

Задні крила жука, навпаки, слугують саме для підйому в повітря. У складеному вигляді вони утворюють пряму лінію вниз по спині.

Жуки можуть мати довге, циліндричне, кругле, напівкругле або пласке тіло. Їхнє забарвлення може бути з усіма відтінками чорного або коричневого.

Проте існує чимало дуже яскравих жуків. Вони вражають не лише красивими кольорами, але й візерунками на крилах з металевим або райдужним блиском.

Розміри тіла жука можуть значно відрізнятися залежно від виду. Існують як дуже маленькі, так і порівняно з ними дуже великі різновиди. До найбільших видів належать жуки-геркулеси. Довжина тіла в них становить 15 см.

Проте найбільший в світі жук – вусач-титан гігантський, який сягає 17 см. До найменших видів належать жуки-пір’єкрилки, довжина тіла яких становить лише 0,3 мм.

Жуки мають вусики, що складаються з 11 сегментів та можуть бути коротшими або довшими за тіло. Крім того, для цих тварин характерні великі та добре розвинені складні очі. Також жуки мають міцні ноги, що дозволяють добре бігати, стрибати, плавати, хапати здобич та копати ґрунт або деревину.

Личинок жуків можна легко відрізнити від личинок інших комах. Вони мають тверду голову, ротовий апарат для жування та дихальця або крихітні отвори, що дозволяють їм дихати вздовж боків. Найчастіше за все личинки жуків мають чорний колір.

Де живуть жуки та яке в них середовище існування?

Жуки зустрічаються майже скрізь. Вони існують в різноманітних куточках планети, у більшості наземних і прісноводних середовищ. Виняток становлять лише океани, Арктика та Антарктида.

Проте є окремі види жуків, що здатні витримувати сильні холоди, а деякі з них є принаймні напівводними. Окремі види твердокрилих можуть зустрічатися в горах до відмітки 3000 м на Кавказі, до 4500 м – в Середній Азії та до 5000-5500 м – у Гімалаях.

В фауні України налічується приблизно 25-30 тисяч видів жуків. Приблизно 50 з них занесені до Червоної книги країни.

Жуків можна помітити на будь-якому дереві, кущі або рослині. Ці комахи можуть як харчуватися рослинністю, так і просто відпочивати на ній. Також їх можна знайти під камінням, старою корою, в гнилих колодах та купах гною.

Водяні жуки зустрічаються переважно в прісних водоймах. Проте деякі з них живуть й на мілководді біля берега. Дорослі водяні жуки мають повітряний міхур або модифікацію свого екзоскелету, що дозволяє їм дихати під водою.

Личинки жуків живуть у землі або зариваються в мертву чи живу деревину, коріння або насіння. Деякі з них паразитують та живуть на живому хазяїні або в ньому.

Цікавий факт! Дорослих жуків приваблює світло вночі, а вдень їх найчастіше за все можна помітити на рослинах.

Чим харчуються жуки?

Відповідь на питання «Що їсть жук» залежить від того, про який саме вид йде мова. Одні жуки харчуються лише рослинністю. Вони звуться фітофагами. До них належать листоїди та короїди. Жуки, що споживають рослинну їжу, можуть їсти лише один певний вид рослин. Довгоносики харчуються зерном, борошном та частинами рослин.

Інші жуки споживають залишки рослин та тварин. Їх звуть сапрофагами. До них належать мертвоїди та навозники. Жуки-хижаки харчуються безхребетними. Вони полюють на інших комах, павуків, дощових хробаків, слимаків та равликів.

Майже всі жуки мають ротовий апарат, створений для жування, лише у клопів він призначений для смоктання. Більшість з цих комах покладається на наявність грибів у своєму кишечнику, що допомагають перетравлювати їжу.

Личинки жуків харчуються органічним матеріалом, корінням трав та рослин. Деякі з них можуть споживати інших безхребетних, падло, гнилу рослинність або гриби.

Цікавий факт! Деякі жуки є дуже шкідливими для рослин. Наприклад, бавовняний довгоносик щороку приносить фермерам збитки на сотні мільйонів доларів через втрату рослини бавовни.

Тривалість життя жуків та їхні хижаки

Більшість жуків живе не більше року. Проте деякі з них більше року можуть проводити в стадії личинки. Жуки розмножуються, відкладаючи яйця (в середньому до 200 штук) в затишних місцях.

Ці комахи мають життєвий цикл з повним перетворенням. Тобто вони проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго.

Ящірки, кажани, жаби – головні природні хижаки жуків. Також існує приблизно 300 видів твердокрилих, яких ще у стадії личинки у якості їжі споживають люди.

Проте значна частина жуків має різноманітні способи захисту від ворогів. Деякі види виділяють рідину з дуже неприємним запахом. Інші різновиди жуків мають дуже яскраве забарвлення, яке в світі тварин натякає на отруйність та відлякує хижаків.

Загрози від жуків та засоби профілактики

Жуки не становлять прямої загрози для людини. Деякі з них можуть вкусити, якщо відчувають загрозу для себе. Проте укус жука в більшості випадків навіть складно відчути.

Жуки-пухирі виділяють токсин, що може спричинити появу пухирів на шкірі. Лише жук-скорпіон (Onychocerus albitarsis) має жало, але дискомфорт від його укусу тимчасовий. В цілому, ці комахи більш небезпечні для рослин, ніж для тварин та людей.

Існує чимало жуків-шкідників. Більшість з них можна просто зірвати з рослини та розчавити або опустити в мильний розчин. Також, щоб позбутися від жуків-шкідників, рослини в саду чи на городі можна присипати інсектицидним порошком. Проте в цьому випадку можуть загинути навіть нешкідливі комахи (жуки сонечко, метелики).

Личинки жуків, що харчуються деревиною, найбільш шкідливі. Іноді боротьба з ними може бути досить складною. Пиломатеріали потрібно помістити на карантин та обробити інсектицидом, якщо є побоювання, що вони стали притулком для жуків-шкідників.

Жук вусань – фото, опис, назви і небезпека для людини

Жук вусань або як його ще називають дроворуб, є одним із представників ряду твердокрилих. Сімейство вусанів налічує не менше 17 000 різновидів цих комах, що відрізняються не тільки розмірами тіла, але і забарвленням. Це і далекосхідний вусань, і бразильський дроворуб большезуб, і відомий багатьом чорний жук, і відрізняється вишуканою красою вусач альпійський.

Цікаво!

Представників цього сімейства характерні сегментовані вуса, довжина яких у деяких особин може перевищувати розміри власного тіла в кілька разів.

Ще однією особливістю вусачів є довге струнке тіло, волосяний покрив і крила. Адже деякі різновиди жуков дроворубів здатні до польотів. Але ось плавно і швидко літати, вміють не багато.

Особливості дроворубів

З червицями доводилося зустрічатися багатьом людям, у зв’язку з чим вони не з чуток знають, як виглядає жук вусань. Велика частина цих комах має тіло середнього розміру від 10 до 20 мм. Але зустрічаються і гіганти. Так дроворуб титан може виростати майже до 17 див. Ще одним велетнем можна назвати крупнозуба оленерогого, що має подібні розміри. Самим же великим жуком в Європі визнаний жук тесля, довжина тіло якого досягає 6 див. На території Російської Федерації найбільший жук вусань – це уссурійський реліктовий вусань, розміри тіла якого досягають 11 див. Фото та назви вусанів представлені нижче.

Тіло жука дроворуба частіше чорного або чорно-коричневого забарвлення. Але є представники, тіло яких білого, блідо-жовтого, сіро-блакитного або зеленого тону з ледь помітним перламутровим або металевим відтінком. Нижче представлений жук дроворуб на фото.

Середовище проживання жуків

Комахи цього сімейства відрізняються малюнком з плям, різнокольорових перевязей або смуг. Фото жука вусаня альпійського з орнаментом на надкрилах можна побачити нижче.

На замітку!
Вусані мають яскраво виражений статевий диморфізм. Опис самця і самки сильно різниться. Найчастіше представниці слабкої статі відрізняються більшими розмірами, забарвленням і завдовжки усов.

Місця проживання

Улюбленим місцем мешкання дроворубів є різні породи дерев, чагарники і трав’янисті рослини. Жуки можуть оселитися в заміському будинку або на дачі, знищуючи дерев’яні елементи будівлі, меблі і дошки. Популяції жуков вусанів у хвойних лісах наносять колосальну шкоду лісовому господарству.

Харчування

Те, чим харчується жук вусань, залежить від виду комахи і місця його проживання. Так дроворуб живиться переважно хвоєю, листям або пилком. Вусань жук короїд об’їдає кору молодих гілок. Таке дієтичне харчування сприяє правильному дозрівання статевих клітин.

Чорний домовик дроворуб гризе деревину, завдаючи дерев’яним будівлям непоправної шкоди, в чому і полягає небезпека вусаня для людини. Адже улюбленим місцем проживання шкідників можуть служити:

• дошки підлоги і стельові крокви;
• віконні рами і дерев’яна оббивка;
• горищні балки і перегородки з дерев’яних брусів.

Сам же по собі жук дроворуб для людини не представляє небезпеки. Він може лише завдати шкоди його майну.

Цікаво!

Деякі види жуків харчуються деревним соком. А є й такі представники даного сімейства, які зовсім не їдять. Так вусань титан живе за рахунок поживних речовин, якими запасається ще, будучи в стадії личинки.

Спосіб життя

Спосіб життя дроворубів залежить від погодних умов та місцевості, в якій вони мешкають. Жуки, що живляться квітами, активні вдень. Інші ж типу вусаня титану покидають свої схованки виключно в нічний час доби. У деяких видів до перельотів схильні самці, у інших же виключно самки.

Розмноження

Після запліднення самка шукає відповідне місце для кладки яєць. Найчастіше їм служать дрібні тріщини в деревині. За один раз самка може відкладати до чотирьох сотень яєць, з яких вже через 12-15 днів з’являються ненажерливі личинки.

Личинка жука вусаня частіше білого кольору. На її злегка приплюснутом тілі замість лап є спеціальні здуття. Завдяки їм личинка переміщається. У комахи добре розвинена переднегрудь і потужні щелепи. Вони дають можливість личинці харчуватися і прогризати ходи в деревині.

На замітку!

Деревна кора, в якій личинки тривалий час мешкають, служить для них не тільки будинком. Це ще й основне джерело їжі. У личинок настільки великий апетит, що незабаром від будови, в якому вони оселилися, залишається одна труха.

До зими личинки заляльковуються, а навесні з них з’являється вже дорослі вусачі. Процес розвитку від яйця до статевозрілої особини у різних видів може відрізнятися, в середньому він триває від 1,5 до 2 років. Проте живучи в глибині матеріалу, личинки захищені ззовні і мають можливість жити більш десяти років. Цього часу їм вистачає для прокладання ходів довжиною близько 30-40 км. За день одна личинка будує тунель, довжина якого становить близько 15-30 мм

Ознаки присутності

Визначити присутність шкідників допоможе ретельний огляд дерев’яної поверхні. Про це можуть свідчити звивисті доріжки, чутний хрускіт і бура борошно, яка буває ще жовтуватого кольору. Ще однією ознакою зараження шкідниками є виділення з ходів древоточцев бурої рідини, що має кислий різкий аромат.

Заходи профілактики

Щоб жуки вусачі не завдали шкоди вашій будові необхідно:

• проводити ретельний огляд деревини на наявність в ній зроблених комахами отворів;
• при виявленні ушкоджень використовувати спеціальні засоби захисту;
• утримувати приміщення сухим, оскільки надмірна вологість є одним із сприятливих умов проживання комах;
• у профілактичних цілях дерев’яні поверхні необхідно періодично обробляти спеціальними інсектицидними засобами;
• для будівництва використовувати не заражений комахами матеріал, легко переконатися в цьому, коли деревина, очищена від кори;
• при сильному зараженні дерев’яних конструкцій їх слід замінити новими елементами.

Періодично проводячи ці нескладні заходи, ви зможете уберегти будинок від шкідників.