Як Україна розширює торгівлю лісом через електронні майданчики

Торгівля необробленою деревиною через електронні майданчики приносить державі більше грошей та спрощує процес для учасників.

З липня українські лісові господарства отримали можливість торгувати необробленою деревиною на товарних біржах.

Варто зазначити, що діяльність товарних бірж з організації торгівлі жорстко регулюється державою в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Саме на ній лежить відповідальність за ліцензування операторів організованих товарних ринків, якими є товарні біржі, та здійснення нагляду і контролю за їх діяльністю.

Вона ж, НКЦПФР, наділена правами застосувати відповідні санкції до товарних бірж (аж до анулювання ліцензії) за порушення (недотримання) ними встановлених законодавством вимог.

Але головне — це той факт, що продажі необробленої деревини з застосуванням механізму біржових торгів відразу показали свою ефективність: підсумкові ціни значно зросли, при тому, що рівень стартових (початкових) не змінився.

Ось конкретний приклад на одному з найзатребуваніших видів продукції на цьому ринку: нещодавно “сосна звичайна” на ТОВ “Українська енергетична біржа” (УЕБ) була реалізована по 4,8 тис грн за 1 кубометр, тоді як на традиційних торгах, що існували до появи можливості торгівлі лісом на біржах, ця ціна була вдвічі нижче – 2,1 тис грн за куб. Під “традиційними торгами” мається на увазі система “Prozorro.Продажі”.

Чому біржі виявилися ефективнішими? Насамперед, через кардинально інший підхід до технології самих торгів. Ці майданчики дозволяють учасникам торгів робити необмежену кількість кроків.

На ринку лісу нова монополія?

Наприклад, на вищезгаданих торгах на УЕБ цих кроків було 100, тоді як на ProZorro.Продажі законодавчо затверджений механізм дозволяє проводити торги лише в три етапи (кроки).

Ліцензію на торгівлю необробленою деревиною, в Україні може отримати будь-яка юридична особа, яка відповідає вимогам законодавства для отримання такої ліцензії та провадження відповідного виду професійної діяльності на організованих товарних ринках.

Для цього не потрібні зв’язки у владі. Перелік вимог для потенційного ліцензіата складається, якщо казати спрощеною мовою, з чотирьох основних пунктів.

Перший – юридична особа повинна мати достатній капітал та прозору структуру власності.

Другий – наявність необхідного програмно-технічного забезпечення (у тому числі, й насамперед, електронної торгової системи), яке відповідає вимогам законодавства (зокрема встановленим нормативно-правовими актами НКЦПФР), та кваліфікованого персоналу.

Третій – сформувати та подати визначений законодавством пакет документів до НКЦПФР на отримання ліцензії з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

Четвертий — розробити й зареєструвати в НКЦПФР (після отримання ліцензії) правила товарної біржі, які будуть містити порядок організації і проведення біржових торгів.

При цьому також необхідно укласти договір про здійснення клірингу з особою, яка провадить клірингову діяльність, якщо товарна біржа не має наміру провадити клірингову діяльність (клірингову діяльність з визначення зобов’язань) самостійно.

В протилежному випадку, біржа зобов’язана також отримати ліцензію на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань та зареєструвати в НКЦПФР правила клірингу.

Не скажу, що пройти ці етапи було просто. Наприклад, Українська енергетична біржа, у якій є обидві вищезазначені ліцензії Нацкомісії, витратила більше чотирьох місяців тільки на підготовку пакетів документів на отримання ліцензій.

До цього процесу залучалася й аудиторська компанія. А “базу” для фінансової звітності за МСФО почали готувати ще минулого року.

І дивлячись на очевидну ефективність біржових торгів, можна прогнозувати, що число ліцензіатів, які будуть мати право на організацію торгівлі необробленою деревиною, буде розширюватися.

Станом на сьогодні ще декілька товарних бірж вже готуються до отримання відповідних ліцензій найближчим часом.

Впевненість у перспективності такої моделі продажів дає не тільки вже підтверджена фактичними високими цінами ефективність продажів деревини через біржі, а й те, що впроваджуючи цю модель, Україна не винаходить власний “велосипед”, а повторює шлях Євросоюзу.

Так, в окремих країнах Європи є свої специфічні відмінності у використовуваних системах торгівлі необробленою деревиною. Але головне правило для Центральної та Східної Європи одне: висококонкурентні торги.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

З тіні на світло: Як біржова торгівля змінила ринок деревини

Останні півроку ринок необробленої деревини в Україні швидко розвивається. Виторг державних лісгоспів практично подвоївся, при цьому вирубку вдалося навіть скоротити і висадити 40 млн нових дерев. Це результат переходу на біржову торгівлю, що дозволило подолати тіньові схеми та створити рівні умови для роботи всіх учасників індустрії.

Однак так було далеко не завжди. Ще недавно торгівля лісом була пронизана корупцією та тіньовими схемами, а держава щороку втрачала мільярди гривень.

Як вдалося змінити ситуацію та наблизити український ринок до найкращих європейських стандартів, а також про те, яких покращень чекати у найближчому майбутньому – розберемося нижче.

Ще зовсім недавно деревообробна галузь вважалася однією з найкорупційніших.

Колишній міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський наприкінці 2020 року заявляв:

“Тіньовий ринок деревини нашій країні становив 30% від легального. Збитки від такої частини тіньового сектора оцінювалися у 5 млрд грн”.

Не в останню чергу тому, що серйозного захисту лісів та прозорої торгівлі деревиною не існувало.

У 2018 році ринок взагалі опинився в хаотичному стані – сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував Наказ Держлісагентства №42, який ще з 2007 року регламентував порядок продажу деревини. Усе віддали на відкуп самим лісгоспам, які встановлювали ціни прямих договорів на власний розсуд.

Настав період експериментів та метання з крайнощів у крайність: від нестабільних торгів на “Прозорро” до відверто корупційних прямих контрактів та редукціонів.

В таких умовах процвітали невиконання контрактів, зриви та перенесення аукціонів. Які самі собою часто були нелегальними, а біржі – підставними. По всій країні їх працювало близько 600, і більшість не мали жодного відношення до біржової торгівлі, виступаючи прокладками в заздалегідь спланованих угодах. Це практично ніхто не контролював.

Частина ресурсу також продавалася на “Прозорро.Sale” – але тут виникли проблеми. Зокрема дуже обмежений інструментарій і лише три раунди торгів не підходять для роботи ринку стандартизованих товарів, до яких належить і деревина.

За даними дослідження KSE (Київська Школа Економіки), торгівля на Прозорро за прибутковістю значно поступалася навіть редукціонам, де ціни йшли на зниження, а самі торги проходили практично за зачиненими дверима і супроводжувалися корупційними скандалами.

За межами аукціонів, у самих лісах, мали місце звані “чорні рубки”, коли ліс рубався взагалі без будь-яких дозвільних документів. При цьому не можна сказати, що така практика зовсім припинилася.

Яскравий приклад із дослідження KSE: у 2020 році за прямими договорами між лісгоспами та покупцями було реалізовано 34,7% усієї лісопродукції з дуба та 36% усієї лісопродукції із сосни.

Але галузь все ж таки почала реформуватися. Наприкінці 2019 року з хаосу виникла постанова Кабміну “Про реалізацію експериментального проекту з проведення електронних аукціонів із продажу необробленої деревини”.

Як пілотний проект у Київській області було запущено торгівлю на Українській Енергетичній Біржі з 1 лютого 2020 року. Експеримент виявився вдалим та практику біржових торгів вирішили поширити на всю країну.

Здоровий ринок

1 липня 2021 року реформа повноцінно запустилася: набув чинності закон №738-IX “Про спрощення залучення інвестицій та впровадження нових фінансових інструментів”. Таким чином, перехід на біржову торгівлю лісом співпав із реформою біржової торгівлі.

Оскільки УЕБ заздалегідь готувалася до запровадження реформи біржової торгівлі, вона першою отримала ліцензію і деякий час зберігала монопольне становище. Але зараз на ринку вже три ліцензовані біржі і це число явно зростатиме. Що говорить про активний та конкурентний ринок.

За новим законодавством, продавати необроблену деревину тепер можна лише на ліцензованих біржах, які проходять перевірки, мають власні наглядові ради та прозору систему роботи.

Там реалізують необроблену деревину державні лісові господарства. А самі лоти можуть купити як юридичні, так і фізичні особи-підприємці, які перебувають у рівних умовах у всіх регіонах.

Зараз все більше компаній та бізнесу прагнуть працювати за законом, відкрито та відповідально. Це підтверджує збільшення кількості учасників Української Енергетичної Біржі, які торгують лісом. Протягом року кількість учасників зросла на 1502 – до 3946.

Біржа дозволяє брати участь у торгах усім охочим, якщо вони дотримуються правил і виконують умови контрактів.

Державні лісгоспи, таким чином, отримують більше грошей, зростають і відрахування до українського бюджету. З якого виділяють кошти на подальшу модернізацію.

А також – відновлення лісового фонду. Це вже дозволило висадити 40 млн дерев, а у 2022 році програма Президента Зеленського “Зелена країна” продовжиться.

Європейські стандарти: Як торгувати на биржі

Обидві сторони – покупці та продавці – мають подавати документи та проходити дійсну один рік акредитацію (з можливістю пролонгації).

Щоб розпочати торги на Українській Енергетичній Біржі за напрямом необробленої деревини, необхідно пройти акредитацію.

Акредитація нових учасників робиться у кілька кроків:

• Ознайомитись з Регламентом організації та проведення електронних торгів та Положенням про здачу в оренду біржових місць;
• На сайті УЕБ перейти за посиланням на онлайн-акредитацію та заповнити заявку для юрособи або ФОП;
• Дочекатися рішення, яке прийде на електронну пошту протягом 10 робочих днів;
• У разі позитивного рішення, укласти договір про оренду біржового місця та отримати Свідоцтво про непостійного члена біржі.

Далі необхідно отримати доступ до “Біржової електронної торгової системи” (після навчання та отримання логіну та паролю). Саме через неї відбувається комунікація на всіх етапах, вона дозволяє об’єднати споживачів та продавців.

Що ж продають на УЕБ? В основному, листяні та хвойні породи лісу. У лідерах – дуб та сосна, але також можна знайти вільху, вербу, ялинку чи іншу деревину. Є й різні пиломатеріали: дошки, бруси та колоди різного розміру та діаметру.

“Півріччя з липня по грудень 2021 показало великий потенціал біржової торгівлі деревиною та пиломатеріалами. Лісгоспи отримали 1,98 млрд грн додаткового прибутку завдяки продажу необробленої деревини на біржових торгах. Загальна вартість реалізованої продукції сягнула 7,91 млрд грн. Біржі довели свою ефективність у протистоянні зі старою системою – прозорі правила та справедливе ціноутворення вигідне всім сторонам.

Ринок необробленої деревини в Україні будується за найкращими європейськими та світовими стандартами роботи. І наше ключове завдання – не зупинятися на досягнутому. У тісній співпраці з учасниками біржі продовжимо покращувати якість сервісу та впроваджувати нові інструменти. Ми знаємо, куди рухаємось, і разом із партнерами будуємо цивілізований ринок”, – зазначив Костянтин Шевчук, заступник генерального директора УЕБ.

Час найближчих торгів можна легко відстежити за допомогою онлайн-календаря. Сама торгівля проходить в анонімному режимі, видно лише цінові пропозиції, з яких перемагає найбільша на момент закінчення торгів.

Для участі в них – як і в усьому цивілізованому світі – обов’язковим є наявність брокера, який працюватиме на майданчику. Ним може виступати директор або співробітник компанії, яка після акредитації набуває статусу брокерської контори. Для ідентифікації потрібна спеціальна картка брокера.

За обома сторонами торгів закріплюється рівний доступ, є механізми клірингу та моніторингу. Існує нагляд не лише за тим, як проходять самі торги, а й як виконуються договори вже після них.

Ще однією суттєвою новацією УЕБ є Ради секцій. Це діючі консультативні органи біржі, розділені за напрямами. Вони беруть участь у поліпшенні механізмів роботи ринку.

До Ради секцій за напрямом необробленої деревини входять керівники та спеціалісти Державного агентства лісових ресурсів України (Держлегагентство), представники деревообробників, громадських організацій та асоціацій, а також організатори торгів необробленою деревиною.

У результаті відбувається діалог із владою та бізнесом в енергосфері з усіх важливих питань, включаючи подальші реформи та впровадження нових технологій. Ради секцій вирішують і проблеми, що виникають у процесі.

Перший успіх

Результати по всій Україні вийшли вражаючими: за 11 місяців 2021 року прибуток держави від продажу лісу зріс на 57% – до 20,1 млрд. грн.

“Сьогодні ми бачимо якісні зміни у торгівлі деревиною на ліцензованих біржах. Підприємствами галузі за 10 місяців 2021 року отримано доходів на 6,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ми раді, що регулятор ринку капіталу та товарних ринків поділяє наш підхід до охорони та сталого розвитку лісового господарства України”, – заявляв у листопаді Юрій Болоховець, Голова Державного лісового агентства України.

Така система вигідна і чесному бізнесу: компанії зацікавлені у роботі за цивілізованими правилами, в адекватному плануванні, а не постійних змінах.

“В результаті піврічної роботи ми вже можемо відзначити позитивні зміни: по-перше, це довіра до біржі, яка виконала жорсткі ліцензійні вимоги, у тому числі й фінансові, тому питання ризику неповернення або затримки гарантійного забезпечення вже не актуальне; по-друге, завдяки роботі агентів біржі практично зникли питання забезпечення доставки ресурсу, який виграли на торгах.

Тобто у кожній області є агент біржі, який допомагає вирішувати спірні питання, чого раніше не було в жодній системі продажу”, – прокоментував Вадим Шемонаєв, заступник директора ТОВ “ОДЕК” Україна.

Якщо держава створює для бізнесу прозорі та комфортні умови та інструменти для торгів, то галузь виходить із тіні, а держава отримує великі податкові надходження.

Допомогла біржова реформа (насамперед перетворення дерева на біржовий товар) і приватному бізнесу, який займається подальшою обробкою та виробництвом різних виробів, в основному – меблів.

За даними Української Асоціації меблярів, лише у 2021 році експорт меблів з України до Європи зріс на 40,1%. За останні 6 років стабільний приріст склав 17,6%. За доходами теж все чудово: галузь заробила понад 1 млрд. доларів США.

Висока якість українських виробів дозволила практично на рівних конкурувати з такими визнаними лідерами як Польща та Німеччина та залучити 500 млн доларів реальних інвестицій. І навіть продавати їм самим продукт.

Україна – за умови збереження біржової та лісової реформ в активному стані – має реальний шанс вже незабаром стати європейським лідером з виробництва меблів з перспективами заробітку 14 млрд доларів США вже через 10 років.

Не зупинятися на досягнутому

У 2022 році мають бути реалізовані і нові амбітні плани щодо розвитку біржової торгівлі та ринку лісу в цілому, впевнені основні гравці та регулятор НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку).

Наприклад, має розпочатися торгівля біржовими індексами на ліс. Як перший крок, пропонують у Комісії, можна створити композитний індекс на хвойні пиломатеріали.

Комментар НКЦПФР:

“Нарешті організований товарний ринок відкриває нові можливості для законної та прозорої торгівлі. Учасники ринку цього очікували, держава цього прагнула, і разом із початком реформи ринку капіталів та організованих товарних ринків влітку 2021 року ми отримали новий регульований сегмент. Це історія не лише про стандартизовану, ліцензовану, прозору роботу, це історія про партнерство і вже є перші успіхи”, – зазначав Руслан Магомедов, Голова НКЦПФР.

Щодо торгівлі лісом, на УЕБ планують ввести в обіг не лише квартальні аукціони, а й форварди на 6-12 місяців уперед (тобто довші контракти), а також термінові контракти. Формула працюватиме за прив’язкою до нових індексів.

Зміни стосуватимуться і сфери комплаєнсу, продовжить розвиватися кліринг. УЕБ планує запуск калькулятора для розрахунку вартості доставки купленого лісу. Це допоможе уникнути штучно завищених транспортних тарифів.

Усього за 6 місяців ринок деревини кардинально змінився. На темний ліс нарешті проливається світло. І з кожним роком плоди реформи будуть дедалі помітнішими. Головне – не згортати з обраного курсу та продовжувати вдосконалювати ринок.

Автор – Анатолій Максимов