горох

1. Польова і городня трав’яниста рослина родини бобових з круглим їстівним поживним насінням (горошинами) у стручках.

Я поглядав на один город, що був з самого краю коло води. На тому городі росла цибуля, горох, картопля (В. Винниченко);

Він сьогодні мав сам доорати недооране і задряпакувати [підпушити дряпаком] поле, на якому у Вербну неділю думав посіяти горох, а на Гликерю-гречкосійку – майову гречку (М. Стельмах);

Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм і силос (із журн.).

2. збірн. Насіння цієї рослини, що використовується для харчування.

– Що ви варите на обід? – Варимо червоний борщ, а то більше кислу капусту та горох, квасолю або біб (І. Нечуй-Левицький);

З Денисом спільну ми принаду засипали – Пшеницю, зварену уміло, та горох (М. Рильський).

△ (1) Во́вчий горо́х – однорічна або багаторічна трав’яниста (рідше – кущова) рослина родини бобових.

Вовчий горох має антивірусні властивості, завдяки чому його використовують як профілактичний засіб проти інфекцій (із журн.).

◇ (2) Горо́х з капу́стою, жарт. – що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін.

Словом – горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський); Лі́зти в чужи́й горо́х див. лі́зти; Лопа́тки́ в горо́сі див. лопа́тка; Наколоти́ти горо́ху з капу́стою див. наколо́чувати; Си́пати слова́ми [як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом] див. си́пати;

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом об (у) стіну́ (сті́нку), зневажл. – ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно.

– Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! – плаче Мотря. – Та що з того. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний);

– Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш. Так що ж? Як у стінку горохом. (Панас Мирний);

– Що я наговорюся їм .. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич);

Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер);

– От бачиш, уже й до душі дійшло. .. А то було як об стінку горохом (П. Панч);

– Вам кажи, не кажи – як об стінку горохом (А. Дімаров); Як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом си́пати / поси́пати див. си́пати;

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) [той] горо́х при доро́зі (рідко при шляху́): а) (зі сл. жити, поживати і т. ін.) погано, бідно, неспокійно і т. ін.

[Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський);

[Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький);

– Так і жили, Іване, – аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик);

б) у скрутному становищі, у важких умовах; беззахисний.

Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов);

Відповідь була сподіваною: – Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак);

в) (перев. зі сл. один, сам і т. ін.) який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий.

От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський);

І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний);

Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький);

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в див. чорт.

Значення в інших словниках

1. горох — горо́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. горох — [горох] -ху, м. (ў) -ос’і Орфоепічний словник української мови
3. горох — -у, ч. 1》 Польова і городня трав’яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). 2》 Насіння цієї рослини, що використовується для харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. горох — Маємось, як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Нас всі ображають. Слова пристають, як горох до стіни. Коли цілком не слухають, що до них говорять. Приповідки або українсько-народня філософія
5. горох — (-у) ч., збірн.; крим., військ. Патрони. Балабін; БСРЖ, 136. Словник жарґонної лексики української мови
6. горох — Рослина родини бобових; 6 видів, поширених в зоні помірного клімату; в Україні в культурі 2 види: г. посівний і г. польовий, або пелюшка; насіння г. містить багато білка (до 25%); г. польовий використовують як корм для худоби. Універсальний словник-енциклопедія
7. горох — горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
8. горох — ГОРО́Х (рослина); ПЕЛЮ́ШКА розм. (кормовий). — Мамо, а солодкий горох ми посадимо тут? (М. Стельмах); Кормовий люпин вирощують у суміші з вівсом, сераделою, пелюшкою, кукурудзою (з журналу). Словник синонімів української мови
9. горох — Горо́х, -ху, у горо́сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. горох — ГОРО́Х, у, ч. 1. Польова і городня трав’яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм і силос (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
11. горох — Горох, -ху м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. як горох при дорозі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горохом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. колочений горох. Словник української мови Грінченка

Словник української мови

1. Польова і городня тран’яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм, і силос (Колгоспник України, 2, 1957, 15) ; Горох повився по гарматі Та й нахилився до землі (Михайло Стельмах, Жито. 1954, 49) .

2. Насіння цієї рослини, що використовується для харчування. — Що ви варите на обід? — Варимо червоний борщ, а то більше кислу капусту та горох, квасолю або біб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 406) ; З Денисом спільну ми принаду засипали — Пшеницю, зварену уміло, та горох (Максим Рильський, II, 1946, 213) .
♦ За царя Гороха — в дуже давні часи; дуже давно. — Йому [панові] , мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126) ; Як горох при дорозі — дуже погано. Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 22) ; Як горох (горохом) сипати (обсипати) — говорити дуже швидко. Він так здавався і нікчемний, Та був розумний, як письменний, Слова так сипав, як горох (Іван Котляревський, I, 1952, 107) ; Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають. Сміються, гукають (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 176) ; Як об стінку горохом — ніщо не діє, не впливає. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати (Іван Франко, II, 1950, 347) ; — От бачиш, уже й до душі дійшло. — А там і до розуму дійде. — А то було, як об стінку горохом (Петро Панч, II, 1956, 129) .