Що таке розстрочка?

Розстрочка – це вид споживчого товарного кредиту, при якому покупець оплачує вартість товару чи послуги частинами. Саме поняття «розстрочка» виникло, як скорочення від слова «розстрочення» – розтягнення строку платежів у часі.

Оплата вартості товару частинами дозволяє придбати необхідні речі, які коштують дорого в порівнянні з доходами, при цьому не занадто навантажуючи бюджет. Власникам магазинів продавати дорогі товари в розстрочку з поетапним внесенням платежів теж вигідно, тому що це допомагає збільшити продажі й прискорити товарообіг.

Яку розстрочку можна оформити?

Розстрочка є одним з видів цільового споживчого кредитування, при якому кредитні відносини виникають між продавцем та покупцем товарів. Банк може виступати посередником, вкладаючи окремі угоди з продавцем і з покупцем. В залежності від виду угоди, розрізняють три види розстрочок:

Партнерська розстрочка

Продавець самостійно вкладає угоду з банком за комісію 2,5%-3% і пропонує послугу оплати частинами своїм клієнтам. Послуга доступна лише для власників кредитних карток банків партнерів.

В магазинах, які мають партнерські відносини з банками, можна побачити цінники з написами «Розстрочка», «Кредит під 0%», «Платіть частинами», «Моментальна розстрочка», «Кредит без переплат» і цифрами, які вказують на кількість місяців на виплату вартості товару.

Миттєва розстрочка від банку

Миттєва розстрочка – це окрема послуга від банку, яка дозволяє миттєво перевести в розстрочку будь-яку суму, витрачену з кредитної картки. Така розстрочка не надається під 0%, тому що банк не отримує комісійних від магазину і фактично видає миттєвий готівковий кредит під відсотки.

Розстрочка від продавця

Продавець продає товари на виплату без посередників. Угода на розстрочку вкладається безпосередньо між продавцем та покупцем, інколи усно, без письмового оформлення. Зазвичай товари на виплат від продавця продаються дорожче, ніж за готівку.

Продавець записує розмір боргу і щомісячні платежі в книгу для обліку. Такі умови можна отримати в невеликих магазинах, в яких ви є постійним клієнтом, або купуючи товар гуртом.

Як купувати в розстрочку

Щоб купувати товари в розстрочку потрібно спочатку відкрити рахунок в одному з банків, які пропонують таку послугу, оформити кредитну картку і отримати особистий кредитний ліміт. Від розміру кредитного ліміту буде залежати, наскільки дорогі товари можна буде придбати на виплат.

Довідка про доходи допомагає швидко отримати необхідний кредитний ліміт. В іншому випадку банк запропонує мінімальний ліміт, який буде поступово підвищуватись (за умови, що всі боргові зобов’язання погашатимуться вчасно). За 6-12 місяців вам можуть стати доступними товари в розстрочку, вартість яких від 10 000 до 100 000 гривень.

Купувати товари у розстрочку можна лише в магазинах, які пропонують таку послугу. Товари, які можна придбати на виплат, зазвичай мають спеціальні позначки на цінниках. Якщо таких позначок немає, потрібно запитати у продавця, чи можлливо оформити безвідсотковий кредит у магазині.

Найпопулярніші розстрочки на товари

Де можна оформити розстрочку

Майже всі великі торговельні мережі співпрацюють з одним або декількома банками, тому люди, які вже мають кредитну картку або кредитний ліміт, можуть оформити розстрочку або експрес-кредит прямо у відділенні магазину. На Financer.com ви можеет обрати найкращу розстрочку.

Послугу автоматичного оформлення розстрочки пропонують такі українські банки:

• Приватбанк
• Універсал Банк (Монобанк)
• Альфа Банк

Якщо оформити кредитку одного з цих банків, достатньо сказати касиру на касі про бажання оплатити товар у розстрочку під 0% та вказати кількість місяців, протягом яких буде погашена вся сума.

• Картка Універсальна ПриватБанк
• Чорна картка monobank
• Кредитка RED Альфа Банк

З картки буде списаний лише перший платіж, наступний платіж автоматично спишеться з картки наступного місяця, якщо на рахунку буде достатньо коштів. Важливо вчасно поповнювати картку і не прострочувати платежі.

Послугу оформлення експрес кредиту на товари пропонують такі банки:

• Правекс Банк
• Ідея Банк
• Альфа Банк
• ОТП Банк
• ПУМБ
• УкрСиббанк

Експрес-кредит можна оформити, якщо звернутись до відділу експрес кредитування, якщо такий відділ є в магазині. Але у такому випадку потрібно мати з собою паспорт та податковий код.

На що звернути увагу при оформленні експрес-кредиту:

▶ Відсоткова ставка та умови

Розстрочка не завжди надається з нульовою ставкою, зазвичай ставка 0,01% – 0,1%, або пільгова ставка діє тільки у перші 3-6 місяців.

▶ Додаткові комісії

За ставкою 0%-0,01% може ховатись комісія за оформлення розстрочки до 15%, або щомісячна комісія до 4% від суми кредиту щомісяця.

▶ Додаткові послуги

Ми помітили, що всі продавці побутової техніки полюбляють включати додаткові послуги до чека. Вам можуть продати зайві програми і послугу налаштування техніки, навіть якщо вона вам не потрібна.

З мінімальною ставкою кредит надається тільки на обмежений строк. Якщо вчасно вносити платежі, банк не нараховує відсотки, знімає тільки невелику комісію. Якщо не дотримуватись графіку, банк застосує свою номінальну ставку і вартість кредиту буде більшою.

Чим розстрочка відрізняється від кредиту?

Класичний банківський споживчий кредит – це угода між фінансовою установою й позичальником. На відміну від кредиту, розстрочка – це угода між продавцем товару, покупцем товару і банком, який виступає посередником.

Кредитні відносини, які виникають при розстроченні платежів, передбачають окремі угоди між продавцем та банком, і між банком та споживачем.

Основні відмінності розстрочки від кредиту:

• Покупець одразу оплачує частину товару – вносить перший “авансовий” платіж
• Банк виступає посередником між продавцем і покупцем
• Строк виплати розстрочки завжди порівняно короткий (3-24 місяці)
• Ціна товару вища (на 10%-20%), ніж при оплаті його повної вартості одразу

Так звана моментальна розстрочка (переведення будь-яких витрат) нічим не відрізняється від кредиту. Покупець вже розрахувався за товар власними грошима, а банк лише пропонує йому оформити кредит на суму, яка була витрачена на покупку, й повернути її з відсотками.

Чому купувати в розстрочку вигідно

1. Продавець заробляє, збільшуючи продажі дорогих товарів, на які більшість людей повинні заощаджувати. Крім того він може продати новинки, поки вони мають найвищу ціну, й економить, уникаючи їх тривалого зберігання на складі.
2. Покупець має змогу отримати необхідні речі негайно й за найкращу ринкову ціну, наприклад – зі знижкою, як при оплаті повної вартості товару. Банки, як посередники, теж виграють від такої співпраці, заробляючи на комісійних.

Для порівняння:

Коли ми беремо звичайний споживчий кредит від банку, то гроші виступають своєрідним товаром, який банк надає нам «в оренду». Тому за користування кредитними коштами ми платимо банку відсотки та комісії.

Коли ми купуємо товар в розстрочку безпосередньо від продавця, то вартість такого товару зазвичай вища. Продавець може порахувати суму до погашення боргу з відсотками. Купуючи товар на виплат ми не можемо розраховувати на знижку.

Коли банк виступає посередником, він оплачує продавцю повну вартість товарів, тобто надає покупцю персональний споживчий кредит. Але відсотки за такий кредит найнижчі, тому що банк отримує комісійні від продавця.

Що запитують про розстрочку:

Хто може купувати у розстрочку?

Будь-хто, хто має кредитну карту одного з банків, які пропонують послугу розстрочки. Доступна сума залежить від персонального рейтингу.

На який термін можна оформити?

Розстрочка надається на термін до 2-х років. Кількість платежів для оплати конкретного товару встановлює магазин.

Які документи необхідні?

Якщо ви вже маєте кредитну карту одного з банків, який пропонує розстрочку, ніяких додаткових документів не потрібно. Якщо картка замовляється вперше – необхідно вказати особисті дані з паспорту та ідентифікаційний код

Я маю невиплачений кредит, чи можу я взяти розстрочку?

Так, кредитний ліміт на розстрочку встановлюється окремо, тому її можна оформити одночасно з кредитом.

Як купувати в розстрочку?

Запитувати консультантів у магазинах, або шукати товар зі спеціальною позначкою. Під час оплати товару повідомити продавця, що бажаєте оформити розстрочку.

Де краще оформити розстрочку

Прибуток торговельної мережі залежить від обсягу продаж та швидкості обертання грошей. Продавець отримує від банку гроші повністю, тому готовий заплатити комісійні. Покупець отримує практично безвідсотковий споживчий кредит, який стає доступним за рахунок комісії від продавця.

Ви можете самостійно порівняти умови для споживчих розстрочок в різних банках. Ми вивчаємо паспорти споживчих кредитів різних банків і подаємо інформацію для наших користувачів, щоб ви могли заощадити час і обрати найкращі умови швидко.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги: податкові наслідки

В оподаткуванні не має нічого безкоштовного. Платити потрібно завжди і за все. Різниця лише в тому, кому платити: контрагенту чи державній фіскальній службі. Розберемося на конкретних прикладах.

Податковий кредит після списання кредиторської заборгованості

Платник придбав у контрагентів товар. Задекларував податковий кредит. Проте він не повністю розрахувався зі своїми постачальниками. Тому у Платника виникла кредиторська заборгованість, що через сплив позовної давності, була списана ним як безнадійна.

ДФС вирішила: оскільки Платник не повністю розрахувався за поставлені товари, вказані товари після спливу позовної давності вважають безоплатно отриманими. А тому Платник втратив право користування податковим кредитом, сформованим за результатами купівлі вказаних товарів.

Так, відповідно до п. 14816/ed_2018_09_06/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14816″ rel=”nofollow” target=”_blank”>192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Така позиція ДФС є безпідставною та незаконною. В той же час, вони її іноді навіть розширюють, посилаючись додатково на п. 198.5 ПКУ – обов’язок нарахувати податкові зобов’язання, у разі використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника. Як між собою пов’язано списання кредиторської заборгованості та відсутністю господарського використання товарів лише одному державному органу зрозуміло. Детальніше ознайомитися з цією абсурдною думкою фіскалів можна тут. https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/54297

Але суди встали на бік Платника, зазначивши наступне.

По-перше, згідно пп. 14.1.13 ПКУ, безоплатно наданими вважаються товари, що надані згідно з договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення. Однак договори були оплатними, тому тут не може йти мова про безоплатні товари.

По-друге, в п. 14816/ed_2018_09_06/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14816″ rel=”nofollow” target=”_blank”>192.1 ПКУ мова йде про зміну суми компенсації вартості товарів. Проте указана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною. Оскільки при цьому не відбувається зміна компенсації за товари. Тобто, списання безнадійної кредиторської заборгованості, на думку Суду, не є зміною компенсації вартості товарів.

По-третє, Податковий кодекс не містить норм, відповідно до яких платник ПДВ повинен нараховувати податкові зобов’язання при визнанні у покупця кредиторської заборгованості за товари безнадійною.

Повний текст рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77966934#

Отже, списання безнадійної кредиторської заборгованості не має своїм наслідком зменшення суми податкового кредиту. Більше того, навіть у податківців є консультація з аналогічним висновком, з якою можна ознайомитися за посиланням. Так, зробити протилежні висновки з одного питання – це великий дар ДФС.

Нажаль, судова практика щодо застосування п. 192.1 ПКУ під час списання кредиторської заборгованості також неоднозначна. В рішенні від 06.02.2018 Верховний Суд зробив протилежний висновок та прийняв рішення на користь фіскалів. Тому, про остаточне вирішення цього питання говорити ще рано.

Безоплатне користування торговою маркою – дохід

Один магазин імпортував з Туреччини одяг та взуття і продавав цей товар в Україні під торговою маркою турецької фірми. На території України відкритті магазини під цим брендом. Крім того, він використовувався на упаковці товарів, на бірках і тому подібне.

При цьому стовідсотковим власником українського магазину також є турецька фірмі, яка і володіє брендом. ДФС запросила у магазину інформацію про підстави використання ТМ та відповідні документи. У відповідь Платник повідомив, що політика турецької компанії не передбачає нарахування роялті за використання ТМ, тому магазин не здійснював жодних виплат роялті на користь нерезидента.

Тобто, власник ТМ надавав магазину право реалізовувати товар під своєю ТМ, розповсюджувати та популяризувати його на території України на безоплатній основі. Іншими словами, Платник безоплатно використовував ТМ у власній господарський діяльності.

Згідно з пп. 14.1.55 ПКУ, дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи роялті. Відповідно до пп. 14.1.225, роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ, безоплатно надані послуги – послуги, що надаються без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Тобто, фіскали зробили висновок, що не сплата роялті за використання ТМ – це безоплатно отримані послуги від нерезидента, що є доходом Платника. Після цього ДФС почала вираховувати суму роялті, яку Платник зекономив.

За базу роялті ДФС прийняла виручку від реалізації ліцензійної продукції, згідно з Національним стандартом № 4 “Оцінка майнових прав інтелектуальної власності”, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2007 № 1185.

За ставку роялті контролюючий орган взяв обмеження, передбачені пп. 140.5.6 ПКУ: фінансовий результат податкового періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному. Підстави використовувати саме 4% для ставки роялті із судового рішення взагалі не зрозумілі.

Нажаль, суд апеляційної інстанції підтримав в даному спорі контролюючий орган та відмовив у позові про скасування ППР. Рішення від 04.12.2018. Сподіваюся, що Верховний Суд перегляне такі висновки та прийме протилежне рішення, адже позиція ДФС необґрунтована та незаконна, особливо в частині визначення розміру роялті.

В той же час, безкоштовно отримуючи право використовувати торгову марку, треба бути готовим до нарахування доходу за безоплатно отримані послуги.

Нереальні операції – це безоплатно отримані товари/послуги?

Зазвичай, коли ДФС визнає господарські операції такими, що не відбулися, фіскали знімають платнику витрати по податку на прибуток на такі операції. Але в даному випадку, контролюючий орган вирішив донарахувати дохід.

Так, Товариство уклало з ФОПом договір про надання послуг по виробництву певного обладнання. Всі первинні документи наявні, як і оплата ФОПу від Товариства за отримані послуги у розмірі 730 тис. грн.

В ході перевірки ДФС вирішила, що у ФОПа відсутні трудові та технічні можливості виготовити замовлене обладнання, а також немає приміщення для цього та транспортних засобів для його перевезення.

Оскільки ФОП фізично не міг виконати умови договору, ДФС вирішило, що Товариство отримало такі послуги безкоштовно, але, напевно, від когось іншого ніж задекларований ФОП. Тобто, факт отримання платником обладнання фіскалами не заперечувався. Але, не ФОП таке обладнання виготовив, тому хтось безоплатно надав Товариству послуги на 730 тис. грн.

ДФС посилалося на п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В суді Платнику вдалося довести реальність господарських операцій з ФОПом, тому суди першої та апеляційної інстанції скасували ППР.

Щодо доказів фіскалів Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.03.2019 зазначив: «… відомості з баз даних ДФС, на підставі яких зроблений висновок про відсутність реального походження послуг, можуть слугувати лише підставою для проведення перевірки податків у встановленому законодавством порядку. Автоматизоване співставлення, отримання даних з автоматизованих систем контролюючого органу задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов’язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватися належними».

Аналогічне рішення прийняв суд апеляційної інстанції 15.11.2018. При цьому Суд послався на визначення поняття «безоплатно надані товари, роботи, послуги», наведене у пп. 14.1.13 ПКУ. Цей термін передбачає укладання договору дарування або передачу товару взагалі без будь-якого договору.

Відтак, в судовому рішенні зазначено: «…під час розгляду справи судом встановлено факт сплати позивачем грошових коштів саме за поставлені товари та не встановлено укладання позивачем договорів дарування або отримання позивачем таких товарів без укладення таких договорів».

Ще два позитивних для платників судових рішень з цього питання прийняті 18.12.2019 та 28.01.2019.

Отже, завжди, коли отримуєте чи надаєте безоплатно товари, роботи чи послуги, потрібно пам’ятати, що все безкоштовне також оподатковується.

Автор статті: Піддубко Євгеній