Вирощування ялівцю в саду – посадка у відкритий ґрунт, догляд, опис та фото

Ялівець (Juniperus) являє собою рід, який об’єднує кілька десятків видів дерев та чагарників сімейства кипарисових, які є одними з найпоширеніших хвойних порід на Землі. У природі представники роду виростають в Північній півкулі в зоні помірного та субполярного клімату, а також у високогір’ях тропіків.

З декількох десятків видів в садівництві використовується близько 20. Однак існує безліч гібридів й декоративних сортів цієї рослини.

Садові ялівці давно вже стали звичною прикрасою садів та міських парків. Стійкі до морозів й негоди, невимогливі у догляді, доступні в різних формах та розмірах, вони є цінним елементом будь-якого ландшафтного дизайну.

Опис ялівцю з фото

Види й сортові форми ялівців відрізняються своєю різноманітністю. Розрізняють сланкі та низькорослі чагарники висотою 15-40 см, а також високі до 10 м дерева й кущі з різною формою крони – стовпчастою, яйцеподібною, конічною або розлогою.

У деяких видів листя має тільки форму голок, в інших — голки й лусочки (наприклад, ялівець китайський, проміжний, вірджинський).

Хвоя ялівцю може бути як жорстка й колюча, так і м’яка. Колір її варіюється від сорту, але переважають сіро-блакитні, сизі й зелені відтінки. Тим ефектніше та незвичніше на їх тлі виглядають варієгатні сорти з золотистим забарвленням.

Це зазвичай дводомні рослини, оскільки однодомні зустрічаються рідко. Залежно від умов зростання перше цвітіння ялівцю починається в 5-8-річному віці. Чоловіче суцвіття розвивається за рік до цвітіння, а жіноче в перший рік навесні.

Цвітіння триває з кінця квітня до початку червня. Після відцвітання зав’язуються плоди, що схожі на ягоди. Насправді це дрібні, м’ясисті шишки, які у деяких видів є їстівними.

Їх дозрівання триває рік, а в несприятливих умовах (прохолодна й дощова погода) навіть два роки. У перший рік шишкоягоди ялівцю зелені, але після закінчення зрілості стають темно-синіми, покритими восковим блакитним або сріблястим нальотом.

Вони служать їжею птахам, використовуються в кулінарії та медицині та багаті дубильними речовинами, ефірними оліями й мікроелементами.

Отруйний ялівець чи ні? Ягоди, хвоя та пагони можуть бути помірно токсичними для собак й кішок при ковтанні, хоча більшість домашніх тварин не чіпають рослину через гіркий смак. Потрапляння в шлунок може викликати діарею та блювоту.

Посадка ялівцю у відкритий ґрунт

Саджанці ялівцю з відкритою кореневою системою або закритою джутовим мішком висаджувати найкраще навесні або восени при відносно низьких температурах і коли земля насичена вологою. Саме тоді коріння ялівцю та інших хвойних дерев проявляє найбільшу регенеративну здатність, а транспірація не така інтенсивна, як в літню спеку.

Саджанці в контейнерах можна висаджувати протягом усього сезону. Якщо ви купуєте карликове хвойне дерево для горщикового озеленення, то зазвичай потрібна пересадка в горщик більшого розміру. Зробити це можна на наступний день після покупки, але перед цим дерево слід рясно полити та дати корінню просочитися водою.

Як вибрати місце для посадки ялівцю? Чагарник найкраще росте на помірно родючих, добре дренованих та досить сухих ґрунтах (піщаних, супіщаних), від злегка кислих до нейтральних, в діапазоні від 5,5 до 7,0 за шкалою pH.

Зазвичай рівень pH садових ґрунтів знаходиться в діапазоні від 6,0 до 7,0. Додавання органічного компосту в землю, що взята з посадкової лунки або використання його як мульчу також може допомогти підвищити кислотність та надалі підтримувати її рівень.

При посадці у важку глину або інший щільний ґрунт змішайте компост або перегній з 30-50% грубозернистого піску або дрібного гравію. При посадці в піщані субстрати додайте в лунку універсальний ґрунт та компост. Дані компоненти допоможуть утримати вологу й забезпечити рослину поживними речовинами.

Обрана ділянка для посадки повинна бути сонячною або в півтіні, але варієгатні сорти найкраще демонструють своє забарвлення на сонці.

Викопавши яму для ялівцю, переконайтеся, що її глибина відповідає висоті кореневої грудки, а ширина на 50 см більше. Коренева шийка повинна знаходиться трохи вище рівня землі, оскільки після поливу рослина трохи «просяде».

Помістивши ялівець в посадкову яму, однією рукою утримуйте рослину прямо, а іншою рукою починайте засипати ґрунтову суміш навколо коренів, утрамбовуючи, щоб видалити повітряні кишені.

Коли яма заповниться до половини, можна трохи полити та потім досипати землю, що залишилась. Утрамбуйте та знову добре полийте. Багато садівників додають у воду для поливу розчин, який стимулює швидкий розвиток нових коренів й зменшує стрес від посадки.

Висаджуючи відразу кілька ялівців, дотримуйтесь достатнього інтервалу між ними, щоб забезпечити вже дорослим рослинам хорошу циркуляцію повітря, яка знизить ризик розвитку грибкових захворювань.

Догляд за ялівцем в саду

Чагарник стійкий до багатьох несприятливих факторів та після посадки не вимагає особливого догляду. Оскільки рослина віддає перевагу помірно сухому ґрунту, то надлишок вологи може привести до розвитку кореневої гнилі та інших грибкових хвороб.

У перший рік після посадки молоді саджанці при відсутності опадів поливають за потреби – після висихання верхнього шару землі. Ґрунт важливо підтримувати помірно вологим та найкраще поливати раз в кілька днів, але великою кількістю води.

Після вкорінення ялівці стають посухостійкими й рідко потребують додаткового зрошення. Ознакою нестачі вологи під час тривалої посухи є втрата пружності або знебарвлення хвої та лусочок.

Полив необхідний й поза вегетаційного періоду — пізньої осені до настання заморозків, оскільки хвоя продовжує навіть в цей час випаровувати вологу, та під час зимових відлиг.

При догляді за ялівцем у відкритому ґрунті не слід забувати про мульчування. Відразу поле посадки саджанця рекомендується в пристовбурній області викласти 2 см шар мульчі з сухої деревної соснової тріски, кори або верхового торфу. Мульчування перешкоджає сильному пересиханню субстрату, обмежує зростання бур’янів, забезпечує коріння поживними речовинами.

При посадці в оптимальних умовах ялівець практично не потребує великих доз добрив. Навесні починають підгодовувати мінеральними багатокомпонентними добривами, що призначені для хвойних порід згідно з інструкцією виробника. Періодичність підгодівлі – раз у 3-4 тижні. Останній раз вносять добриво не пізніше липня.

Чи можлива пересадка ялівцю? Коріння у рослини неглибоке й чутливе, що значно ускладнює повторну пересадку, яка є основною причиною відмирання пагонів.

Якщо виникла необхідність пересадити кущ на нове місце, то його слід добре обкопати з усіх боків, намагаючись не зачепити корінці. Потім вийняти з грудкою землі й перевезти на тачці до підготовленої посадкової ями.

Ялівець взимку у відкритому ґрунті

Рослина зимостійка, але молоді саджанці в перший рік після посадки підгортають в кінці осені шаром соснової кори, хвоєю або опалим листям. Насип не повинен бути високим, оскільки до промерзання найбільш чутливі тільки основа нижніх пагонів та коренева шийка.

Більшу небезпеку взимку для ялівцю середніх й високих розмірів представляють накопичення снігу на гілках після снігопадів та утворення крижаної кірки після відлиги. Під вагою снігу пагони ламаються, крона кущів та дерев деформується.

Лід же викликає пошкодження кори й хвої. Тому відразу після снігопаду необхідно струсити сніг, але обережно, оскільки пагони взимку втрачають гнучкість й легко ламаються.

Щоб заздалегідь уникнути даної проблеми рекомендується восени обмотати насадження мішковиною й обв’язати мотузкою.

Захист ялівцю від зимових ушкоджень

Такий захист допоможе також запобігти сонячному опіку хвої в кінці зими та на початку березня, коли при підвищенні температури починається активний фотосинтез й випаровування вологи хвоєю, а земля ще не відтанула та коріння не здатне поглинати воду із замерзлого ґрунту.

Це призводить до зневоднення голок та лусочок, які до середини весни жовтіють. До сонячної радіації найбільш чутливі молоді ялівці, але вже після п’ятирічного віку стійкість до «вигорання» істотно підвищується.

Чи можна обрізувати ялівець?

Як правило, рослині потрібне тільки санітарне обрізування, при необхідності також проводять стрижку верхньої частині пагонів для контролю росту та підтримки компактної крони насаджень. Таке формування ялівцю найчастіше застосовується при вирощуванні його як бонсай або живопліт.

Оскільки ялівці та інші хвойні дерева дають нові пагони навесні та восени й мало розростаються влітку, то стрижку краще робити ранньою весною в теплих регіонах або раннім літом в більш прохолодних умовах вирощування.

Увага! Прищіпка верхівок абсолютно неприпустима. Причина в тому, що ялівець на відміну від листяних видів рослин накопичує енергію на молодих кінчиках гілок та їх регулярне прищипування протягом сезону послаблює його.

Під час санітарного обрізування видаляють засохлі, пошкоджені, хворі гілки на стику відгалужень. Таким же чином проріджують внутрішню частину занадто загущеної крони.

Важливо! Уникайте обрізування здорових гілок, які знаходяться в «мертвій зоні» у центрі крони

Річ у тому, що в міру розростання сонячне світло майже не проникає в центр крони, тому велика частина зелених пагонів в цій області відмирає або формує дуже мало листяних бруньок, щоб зберегти енергію для зовнішньої частини куща.

На зрілому ялівці з цієї зони нічого вже не виросте, тому при обрізуванні ялівцю важливо не заходити за кордон «мертвої зони» та завжди залишати трохи зеленої хвої на пагоні, що дати можливість для нового приросту.

Зона відмерлих старих пагонів

Омолодити насадження не вийде також якщо кількість старих та голих пагонів перевищує молодий приріст. Такий кущ втрачає декоративність. В цьому випадку його легше замінити новою рослиною. Але зазвичай це стосується тільки дуже старих ялівців.

Користь та застосування ягід ялівцю

Численні плоди-шишки представників роду дуже схожі на ягоди, тому виникає природне питання, їстівні вони? І якщо так, то як краще їх використовувати?

Існує понад 45 різних видів ялівцю та у всіх видів до складу шишко-ягід входить ефірна олія, що містить токсичну речовину туйон, який може викликати розлад шлунка й діарею.

Вся справа в його кількості. Більшість видів має підвищений вміст даної речовини, тому їх ягоди на смак дуже гіркі й непридатні в їжу, наприклад у ялівцю козацького (Juniperus Sabina).

До їстівних видів відносяться Juniperus Drupacea, Juniperus Phoenicea, Juniperus Communis, Juniperus Deppeana та Juniperus Californica. Однак широко використовуються плоди тільки одного виду – ялівцю звичайного (Juniperus Communis).

Попри їстівність плоди ялівцю мають сильно виражений гіркуватий смак та зернисту текстуру, але вони дуже поживні. До складу шишкоягід входить велика кількість таких сполук як: монотерпени, сесквітерпеноїди, проантоціанідіни, флавоноїди, лігнан, дітерпенові кислоти, ефірні олії, цукор.

Ягоди багаті вітамінами C, D3 і B1, а також амінокислотами й мікроелементами (кальцій, кобальт, хром, залізо, магній, марганець, калій, селен, цинк).

Як та де використовують плоди? Насправді ви могли пробувати їх раніше, навіть не підозрюючи про це, адже ялівцеві шишки традиційно використовуються як добавка для додання характерного смаку й аромату джину.

Історія його створення почалася ще в 17 столітті в Нідерландах, коли в віскі стали додавати ялівцеві шишки для поліпшення смаку та додавання напою лікувальних властивостей. Зараз шишки використовуються у виробництві шведського, французького та фінського пива.

Для більш тонкого смаку шишкоягоди злегка обсмажують, а потім подрібнюють й використовують в домашній кулінарії як ароматну спецію в приготуванні страв з м’яса, в соусах, маринадах.

Плоди можуть додати цікавий аромат й смак варенню, джему, настоянці або глінтвейну. Наприклад, в Німеччині неможливо приготувати справжню квашену капусту без ягід ялівцю. У південних Альпах з них роблять темний сироп, який традиційно їдять як десерт з вершками або гарячим молоком.

Запорошений наліт на шишках насправді є дикими дріжджами, тому ялівцеві плоди століттями використовувалися в заквасці для приготування пива й хліба. На півночі Англії й зараз ялівцеву спецію використовують при випічці хліба та навіть тістечок.

Найперше лікарське використання шишкоягід було описано в папірусі стародавнього Єгипту, датованого 1500 роком до нашої ери. Це був поширений засіб для лікування багатьох хвороб у древніх греків, арабів та американських індіанців.

Так, греки використовували плоди ялівцю як засіб для церемоній очищення й для підвищення фізичної витривалості (особливо у спортсменів). Римляни застосовували їх як дешевий замінник чорного перцю, який було дорого імпортувати з Індії.

У традиційній китайській медицині ялівцеві шишки століттями використовувалися для поліпшення роботи нирок та сечового міхура, а також як природний антибіотик для лікування інфекцій й в складі мазей для лікування ран.

Ялівцеві чаї та відвари призначали для лікування шлунково-кишкових захворювань, інфекцій сечового міхура, туберкульозу, гельмінтозів. Для приготування смачного сечогінного чаю потрібно залити шишки окропом та настояти їх 10 хвилин. До чаю додають мед або інший натуральний підсолоджувач.

Рекомендації по збору врожаю. Збирайте стиглі плоди протягом усього року в міру того, як вони набувають темно-синього кольору. Обов’язково сушіть урожай в прохолодному та темному місці, щоб зберегти вміст ефірних олій. Гілочки ялівцю можна покласти для просушування в коричневий паперовий пакет, а потім зберігати в скляній банці, як і інші трави.

Як стригти ялівець: обрізка, формування, фото і відео

Хвойна порода відрізняється вічнозеленої декоративної кроною, ефектно що виглядає без додаткових маніпуляцій. Навесні обрізку ялівцю можна проводити санітарну і формує, надаючи куща форму. Процедуру культура переносить добре, але існують невеликі відмінності у різних сортів.

Методи обрізки ялівцю

Виділяють 2 основних способи – точковий і сліпий. Молоді екземпляри рекомендується підрізати за допомогою точкового методу. Пагонів мало, легко вкоротити на потрібну довжину, при бажанні надати форму. Подібна процедура не завадить навіть рослинам, яким планується залишити природний нерівномірно розрісся вид. Дана обрізка сприяє формуванню густо набитою крони. Гілочки підрізати під кутом 45 °, нирку залишати обов’язково, оскільки сплячих вічок ялівець не утворює, видалення ростовой частини призведе до всихання всього сучка.

Сліпий метод застосовується для великих рослин. При цьому розташування гілок і наявність нирок не має значення, кущику надається форма – куляста або фігурна. Єдине, що варто враховувати – за 1 раз не рекомендується прибирати більше 1/3 надземної маси. Процедура проводиться навесні, щоб рослина встигла відновитися, наростити зелень.

На замітку! Обрізка ялівцю проводиться після дощування крони. Небажано зрізати гілочки в жарку, суху погоду, оскільки рослина втратить багато вологи, можливо всихання деяких пагонів.

формує стрижка

Здатність розростатися в різні боки і швидкість росту хвойної породи залежать від сортової приналежності. Є різновиди, які збільшуються повільно, тому за допомогою формує (топиарной) обрізки на присадибній ділянці можна отримати декоративний фігурний елемент, який не потребує постійного коригування форми.

В результаті процедури, якщо дозволяє скелет гілок, ялівець виростає у вигляді деревця, стелиться чагарнику, кульки на ніжці. В останньому випадку можна використовувати щеплення кулястого гібрида на стовбур підщепи, тоді стрижка дозволяє підтримувати форму в ідеальному стані. Культура підходить для створення живоплоту.

При проведенні топиарной обрізки необхідно враховувати природне будова скелетних гілок ялівцю. З стелиться по землі кущика не вийде зробити витончену спіраль, а з високорослої дерева – подушкообразную крону. Новачкам при стрижці ялівцю рекомендується використовувати шаблони, щоб отримати кулю, коло або піраміду. Пізніше можна спробувати зробити арку, берсо, спіраль. Найбільшу складність представляє створення з ялівцю фігур людей, тварин.

На замітку! При видаленні оголених гілочок, їх слід зрізати ближче до стовбура. Ростові бруньки відсутні, тому пізніше пеньки просто засохнуть.

Обробка місця зрізу фунгіцидами потрібно тільки в разі видалення стовбура товщиною від 1-2 см. Після дезінфекційної суміші бажано замазати садовим варом або олійною фарбою. Більшості сортів запобіжні заходи не потрібні, але різновиди, схильні до різних захворювань, рекомендується захищати.

Для ялівцю козацького обрізку по формуванню крони можна не проводити, досить видаляти сухі, пошкоджені гілки. Вид отруйний, потрібен захист рук від випадкових ран і порізів. Сорти зі сланкою кроною формувати за бажанням. Високоросла ялівцю звичайного обрізка допустима кардинальна, коли потрібно повністю змінити рослина.

Скельному увазі хвойної породи процедура взагалі не потрібна. А виконуючи операцію для горизонтальної різновиди слід діяти акуратно, намагатися не пошкодити головні гілки і стовбури. Інакше крім втрати декоративності можуть заподіяти шкоду чагарнику.

Формування крони допустимо проводити навесні і восени. Температура повітря повинна бути не менше 4 ° C. Початок вегетації вважається кращим, оскільки додатково видаляються хворі, сухі, підмерзлі гілки. Разом з початком активного зростання кущ швидко відновлюється, крона стає пишною і густою. При тих же заходах восени рослина залишиться оголеним до весни.

санітарна обрізка

Цей різновид процедури проводиться всім видам і сортам ялівцю. Видаляти постраждалі взимку гілки рекомендується навесні. Обпалена сонячними променями хвоя може відновитися, тому такі пагони слід залишити, спостерігати за їх станом. В крайньому випадку, прибрати восени.

Протягом літа санітарна стрижка знадобиться кущика, зараженим хворобами або шкідниками. У більшості випадків такі сучки видаляються відразу, щоб не допустити поширення вражаючого фактора по всій рослині. Восени ялівець оглянути на наявність зламаних, віджилих, засохлих гілочок, які також піддаються зрізу.

Увага особливо потрібна стелеться видам з густо набитою кроною. Загущенность часто провокує розвиток грибкових захворювань. Якщо залишити серед гілок сухі, відмерлі частини, на ялівці виникне інфекційне вогнище, здатний перекинутися на весь кущ.

Поради по обрізці

Процедура піде на користь представника хвойної породи при дотриманні основних агротехнічних рекомендацій:

1. Інструмент повинен бути продезинфікованим, гостро заточеним, щоб не утворювалися рвані краї. Рівний зріз швидко затягується, допомагає уникнути занесення інфекції.
2. Найкраще проводити операцію навесні перед початком активної вегетації. При захворюваннях або сильному пошкодженні шкідниками можливе видалення окремих гілок ялівцю влітку. Деякі садівники проводять обрізку восени, щоб не перевантажувати кущ пошкодженими лапками взимку.
3. Формування крони допустимо тільки для здорових екземплярів.
4. Не можна обрізати пагони до ділянки без листя. Такі гілки видаляти повністю або залишати певну частину хвої, оскільки сплячих бруньок культура не має.
5. Період адаптації після посадки повинен завершитися, тому обрізка допустима тільки екземплярам, ​​висаджених не менше року тому.
6. При виборі фігури орієнтуватися на природний скелет гілок.
7. За одну процедуру допустимо видалити не більше 1/3 надземної частини.
8. До і після операції бажано підгодувати чагарник комплексним добривом.

Обрізка потрібно всім видам ялівцю, але деяким – досить санітарної, іншим – рекомендується проводити формування крони. Процедура здатна повернути декоративність разросшемуся кущику, активувати зростання нових пагонів. При виконанні основних рекомендацій рослина швидко відновлюється, нарощує зелену масу.

Обрізка ялівцю: особливості, терміни і технологія

Хвойні вічнозелені рослини, до яких відноситься високий лісової або казахський ялівець, користуються останнім часом високим попитом. Це дерево має безліч різновидів як у вигляді сланких чагарників, так і у вигляді масивних дерев з пишною кроною. Такий достаток видів дозволяє створювати справді унікальні ландшафтні рішення на будь-якій ділянці. Правда, для цього необхідно знати правила обрізки ялівцю і тонкощі цього процесу.

терміни стрижки

У вічнозелених хвойних рослин немає періоду вегетації, тобто немає часу дозрівання плодів. Це означає, що і строгі терміни обрізки гілок ялівцю відсутні.

Можна обрізати цей хвойник і навесні, і влітку, і восени, тобто цілий рік.

Пояснюється це тим, що сам основний догляд за ялівцем і полягає в формуванні крони і її очищення від старих і хворих гілок. При цьому для того, щоб дорослий ялівець був красивим і здоровим, особливо лісової, дану процедуру необхідно виконувати регулярно.

На частоту проведення обрізки ялівцю впливає і вік самого хвойника, його сорт і вид, а також форма, яку необхідно йому надати. Так, щоб створити пірамідальний ялівець, обрізку необхідно проводити не просто досить часто, але і регулярно.

В середньому ж професійні садівники вважають, що найкраще виконувати приречу ялівцю в наступне час:

• навесні – з квітня і до кінця травня;
• влітку – з початку червня і до середини липня;
• восени – з початку вересня і до кінця жовтня.

Взимку від обрізки ялівцю необхідно відмовитися. В цей час рослина впадає в період спокою.

Дуже важливо пам’ятати і ще один момент: обрізку рослини проводять один раз в 2-4 року.

Винятком з правил є так звана санітарна обрізка. Її при необхідності слід виконувати не тільки щорічно, але і кілька разів протягом 12 місяців.

Ялівець – це вічнозелена рослина, яке відрізняється дуже повільним зростанням. І саме тому він надовго зберігає створену форму своєї крони. Тому якщо правильно виконати дану процедуру, можна надовго прикрасити свою ділянку незвичайним рослиною.

Види і покрокова інструкція

В даний час виділяють декілька основних видів обрізки. У домашніх умовах стригти ялівець самому можна двома способами.

точковим

В цьому випадку обрізають кожен втечу окремо, обов’язково зрізуючи вже сформовану нирку. Такий варіант зазвичай використовують при формуванні крони у молодих рослин.

сліпа обрізка

Передбачає масове зрізання молодих стебел. Використовують зазвичай прості садові ножиці, а розташування сформованих нирок особливої ​​ролі не грає.

Обрізка ялівцю в залежності від часу і мети виконання підрозділяється на три групи. Будь-яка з них дозволяє створити у себе на дачі або присадибній ділянці справжній витвір мистецтва. При цьому кожен варіант цієї процедури має свої особливості і тонкощі виконання.

санітарна обрізка

Робити її кожен володар ялівцю повинен тоді, коли тільки зійшов сніг. Як вже зрозуміло з назви, така операція носить оздоровчий характер.

Головне завдання цієї процедури полягає в обрізанні хворих, зламаних, сухих або заражених пагонів з ялівцю.

Виконують її сухим способом, використовуючи садові ножиці або невеликий секатор. Спочатку необхідно виявити ті пагони, які необхідно видалити. Лівою рукою потрібно акуратно розсунути в сторони здорові гілки. Правою рукою взяти секатор і під кутом 45 градусів максимально близько до основного здоровому стовбура зрізати пошкоджений стебло.

Роблять процедуру до тих пір, поки на ялівці не залишаться тільки здорові і сильні пагони.

Все зрізану і пошкоджену поросль необхідно забрати в одне місце і при можливості спалити, особливо якщо пагони були заражені грибком. Фахівці рекомендують виконувати дану процедуру відразу ж, як повністю розтане сніг. Однак весь весняно-осінній період необхідно регулярно оглядати ялівець на наявність пошкоджених або сухих гілок. Якщо такі в ході огляду було виявлено, то як можна швидше слід провести повторну санітарну обрізку.

проріджувати

Така обрізка виконується один, максимум два рази на рік і по більшій частині її потребують молоді дерева і ялівцеві чагарники. Суть її – підрізати ті пагони, які є надлишковими, лише захаращують крону і заважають її правильному формуванню і здоровому росту.

Виконується процедура з використанням секатора. Найкраще її робити в весняну пору року. Спосіб обрізки – сліпий. Під кутом приблизно 45 градусів масово зрізають все ті гілочки, які ростуть у напрямку до стовбура. Тобто мета процедури – це підрізати неправильно ростуть гілки і звільнити місце для росту нових і здорових пагонів.

Важливо також знати і розуміти, що така проріджувати обрізка необхідна не тільки для посилення правильного росту куща, але і для його оздоровлення.

Адже віддалені гілки раніше заважали нормальній і вільної циркуляції повітря, а тепер їх немає.

Схема проста – видаляють пагони, що ростуть усередину крони, гілки, які мають розвилку, і всі зайві штами. В результаті повинен залишитися рівний гладкий ствол з пишною кроною у верхній частині.

формує

Хвойні рослини мають дійсно унікальний зовнішній вигляд. Тому топіарне обрізка – вкрай важливий і необхідний етап догляду за рослинами. Саме вона дозволяє сформувати і оформити кущ красиво, надавши йому унікальну форму. Особливою популярністю користується нівакі – різновид бонсая, тобто формовий обрізка ялівцю, що дозволяє створити практично будь-яку фігуру з нього на ділянці.

Формування – це досить просте заняття, але за умови, що обрана найпростіших фігура. Чим складніше форма, яку необхідно надати ялівцю, тим більше сил і часу на це доведеться витратити.

В принципі суть самої процедури проста – сліпим методом обрізки видаляють приблизно 20% всіх нових пагонів , при цьому з боків і в найвищій точці крони дозволяється зрізати гілки не більше, ніж на одну третину всієї їх довжини.

Проводити формуючу обрізку краще всього через пару тижнів після першої санітарної обрізки гілок або ж в середині літа, щоб зрізати вже здеревілі пагони, які псують зовнішній вигляд ялівцю в цілому. Сухі зайві гілки зрізують максимально близько до стовбура, живі ж пагони зрізують під кутом в 45 градусів ., Залишаючи невеликий пень завдовжки близько 3 см. Самі місця зрізу після процедури нічим обробляти не треба. Але після закінчення обрізки краще удобрити або обприскати ялівець будь-якої органічної підгодівлею.

Важливо пам’ятати, що перед формуванням крони необхідно вивчити особливості сорту конкретного ялівцю і нюанси його зростання.

Згідно з цими даними і необхідно вибирати правильну форму обрізки. Інакше навіть результатами самого копіткої праці стануть рослини з незрозумілою формою, яка швидко втрачається.

Як підстригти ялівець різних видів?

Обрізка крони необхідна всім видам ялівцю без винятку, правда, деякі сорти потребують виключно в санітарній зрізку гілок, інші ж, навпаки, тільки в формує.

Важливо заздалегідь, краще ще при покупці, дізнатися, в який саме обрізку потребує обраний сорт ялівцю і як часто її згодом необхідно буде здійснювати.

Необхідно потурбуватися і тим, у формі якої фігури в подальшому буде формуватися крона рослини. Деякі сорти ялівцю мають природну схильність до зростання гілок в формі кулі або піраміди. Тому і формує обрізка повинна буде проводитися, грунтуючись на цьому.

Всі сорти ялівцю в обов’язковому порядку обрізають до санітарних цілями один раз на рік – ранньої весни. Потім приблизно кожен другий рік на початку травня проводять так звану проріджують обрізку.

Але варто пам’ятати, що деякі види ялівцю, зокрема, казахський, ростуть дуже швидко і їх проріджувати необхідно щороку, а іноді і 2 рази за сезон.

І нарешті, формуюча обрізка проводиться тільки на декоративних видах ялівцю, які спеціально вирощують з метою декорування присадибної ділянки. Таку обрізку проводять приблизно один раз в 2, а то і в 4 роки – в залежності від сорту самого рослини.

Санітарна обрізка здійснюється точковим методом, а проріджувати і формуюча – тільки сліпим, незалежно від сорту і виду ялівцю. Терміни самої обрізки ті ж – з квітня і до кінця жовтня.

рекомендації

Для того щоб обрізка будь-якого типу була дійсно корисною для ялівцю і принесла рослині виключно користь, необхідно дотримуватися таких правил.

• Обов’язково необхідно використовувати тільки продезінфікований інструмент. Тіло людини має бути закрита рукавичками і спецодягом. Деякі сорти ялівцю мають отруйний або важко відпирається сік.
• Перед тим як приступати до процедури, необхідно заздалегідь підготувати всі інструменти і гостро заточити їх. Це необхідно не тільки для швидкої і зручної роботи, а й для того, щоб отримати гострий край зрізу гілок. Адже в цьому випадку він швидше буде затягуватися.
• Незважаючи на те, що обрізати гілки можна в період з весни по середину осені, найкраще це робити відразу після сходу снігу.
• Формуюча обрізка може здійснюватися не раніше, ніж ялівцю виповниться 1,5 року, і вона підходить виключно для здорових рослин.
• Гілки необхідно зрізати або повністю до основного стовбура, або залишаючи невеликі пеньки довжиною до 3 см.
• Вибираючи фігуру для формування крони ялівцю, дуже важливо враховувати природний скелет гілок, тобто напрямок їхнього росту, форму і силу розгалуження.
• Приблизно за 10 днів до і через такий же час після обрізки ялівець необхідно підгодовувати мінеральними або органічними добривами.

Обрізка ялівцю – це дуже важлива і необхідна процедура для здорового і красивого зростання і розвитку рослини. Виконана у відповідності з усіма вищеописаними рекомендаціями, вона дозволить створити на ділянці справжній витвір мистецтва всім бажаючим.

У наступному відео представлений майстер-клас по обрізці ялівцю в стилі бонсай.

Обрізка ялівцю: як правильно підстригти ялівець звичайний, стелеться, козацького

Багато хто вважає обрізку ялівцю необов’язковою. Інші ж бояться пошкодити кущ. Але стригти ялівець потрібно в оздоровчих і декоративних цілях.

Ялівець – вічнозелене хвойне дерево або чагарник з сімейства кипарисові. Особливо поширений в гірських регіонах. Листя лускоподібний або ігловідние.

Важливо здійснювати правильну обрізку і не захоплюватися цим. У чагарнику пластична крона, що дозволяє надавати певну форму рослині в процесі обрізки.

Рослина вирощується в декоративних цілях. Кущ вічнозелений і стійкий до холоду.

Потрібно і чи можна стригти ялівець різних сортів

Залежно від сорту ялівець може формувати крону по-різному. Тому вибираючи сорт важливо заздалегідь уточнити, де планується його посадка, яка Формування передбачається. Наприклад, китайське рослина Blue Point можна сформувати в воді кулі або подушки. А Hibernica відмінно підійде для форміровкі у вигляді циліндра.

Hibernica у вигляді колон

Необхідно стригти ялівець будь-яких сортів. Але ось цілі омолодження можуть бути різними – оздоровити чагарник, зробити його більш декоративним, позбувшись від зайвих пагонів. Але стрижка потрібна в будь-якому випадку, адже вона допомагає оновити чагарник.

Деякі дизайнери вважають, що не слід здійснювати обрізку ялівцю, адже тоді збережеться природна форма рослини. Зазвичай це стосується сланких сортів. Але все одно необхідно зрізати пагони, які захворіли або пошкодилися, інакше є ризик загибелі всієї рослини. Також невелике втручання потрібно для колонних сортів. Зазвичай у них обрізають тільки те, що вийшло за межі форми крони.

терміни

Зазвичай обрізка ялівців здійснюється кілька разів на рік, її роблять навесні в квітні або травні, потім восени в серпні і у вересні.

Але робити це після вересня не рекомендується, є ризик послабити рослину перед настанням морозів. У куща хороша морозостійкість, але обрізка перед зимою може стати причиною загибелі пагонів або куща. Також не слід здійснювати обрізку в жарку погоду в липні – спека сильно послаблює кущі.

Який інструмент потрібен, підготовка

Перед стрижкою кущі потрібно окропити водою. Для обрізки нам знадобляться наступні інструменти:

Інструменти потрібно попередньо вимити і нагострити. Бруд може потрапити через рану всередину рослини і це призведе до хвороби. Необхідно продезінфікувати ріжучу поверхню перед початком роботи (для цього підійде спирт).

Пам’ятайте, чим гостріше інструменти, тим рівніше будуть зрізи, і тим швидше рани затягнуться. Або навпаки – рвана і нерівна рана буде довго затягуватися і може посприяти появі хвороби рослини.

Також використовуємо засоби для індивідуального захисту – спецодяг і рукавички. Смола рослини дуже клейка і позбудеться від неї не просто. Крім цього в ній можуть міститися токсини, які, потрапивши в рану, викликають роздратування. Чи не отруйний тільки звичайний ялівець, тому формировка цієї рослини повністю безпечна. Самий отруйний же козацький, з ним потрібно бути обережніше, в отруті багато токсинів, вони здатні викликати роздратування навіть при зазвичай попаданні на шкіру.

При стрижці козацького ялівця потрібно одягнути рукавички і спецодяг. Також рекомендується носити маску, щоб захистити дихальні шляхи. Якщо сік козацького ялівця все ж потрапив на шкіру, змийте його холодною водою, можна використовувати господарське мило. На ураженому місці може утворитися опік, він пройде швидко. Але намагайтеся уникати попадання отрути на слизові, це дуже небезпечно.

Після закінчення процедури потрібно вимити інструменти і позбутися від клейкою смоли. Нам допоможе наступне:

Після миття інструменту його потрібно висушити. Якщо потрібне повторне використання, доведеться знову здійснювати дезінфекцію.

Як проводити обрізку-форміровку ялівцю в залежності від цілей

Існує кілька різновидів обрізки. У кожної з них є певна мета і в залежності від цього наші дії будуть відрізнятися. Формування буває наступна:

точковий спосіб

Приділяється частина втечі і здійснюється його фіксація таким чином, що він буде рости на заздалегідь обрану нирку. Зазвичай цей метод вибирають для молодих і невеликих кущів ялівцю. Це допоможе правильно сформувати кістяк куща.

сліпий спосіб

Для стрижки використовуються великі садові ножиці. Спосіб підійде для ялівців, у яких опівночі сформувався крона, але необхідно дотримуватися певних габаритів рослини. Сліпий спосіб також дозволить здійснити обрізку так, щоб кущ був у формі геометричної фігури.

санітарна обрізка

Мета санітарної обрізки – оздоровлення куща. Але також вона потрібна, щоб уникнути хвороб, особливо коли рослина молоде. Робиться вона два рази на рік. Перший – навесні, як тільки розтанув сніг. Обрізаються мерзлі і пошкоджені гілки. Визначити чагарник на наявність пошкоджених пагонів дуже просто – ми почуємо характерний запах хвої. Також можна помітити невелику кількість смоли.

Восени здійснюється повторна формування. Тут потрібно приділити увагу хворим і кривим гілках. Часом санітарну обрізку потрібно робити не заплановано, тобто після пошкодження або хвороби.

У стелиться ялівцю дуже гілляста крона, вона зростає дуже швидко. Для нього підійде точкова стрижка ялівцю. Кожен втечу коротшає окремо. Це допомагає правильно сформувати кущ. Пагони обрізаються на третину.

Козацький теж зростає швидко. Зрізається все, що виглядає зайвим. Стрижку переносить добре, але починати її потрібно з дворічного віку. Зрізи робляться уздовж, оскільки поперечні погіршують зовнішній вигляд.

проріджувати Формування

Цей спосіб обрізки дозволить позбутися від непотрібної густоти в кроні, рослина звільняє простір всередині кущів. Зазвичай проріджувати обрізка здійснюється навесні або влітку. Потрібно видалити пагони, які ростуть усередину, позбавиться від дрібної штамби, прибрати розвилки, через які може трапитися розлом куща. Мета такої форміровкі – поліпшити надходження повітря у внутрішню частину рослини і випарувати вологу, яка може накопичуватися в густих місцях. Це допоможе уникнути утворення грибка і цвілі на кущі.

формує обрізка

Декоративний чагарник дуже швидко розростається. Через це псується зовнішній вигляд. Мета формує обрізки – обмежити активне зростання і надати гарний зовнішній вигляд рослині. Зазвичай вкорочення виконується щорічно. Видаляється близько 20% маси. Також обрізаються пагони, які виходять за межі вже сформувалася крони. Можна здійснити фіксацію за допомогою декількох великих гілок, а всі непотрібні пагони видалити.

Як тільки ми закінчимо стрижку, потрібно ретельніше доглядати за рослиною. Обприскуємо кущі стимулятором росту, щоб уникнути стресу рослини. Це дозволить йому швидше відновитися, а пошкодженим паросткам почати регенерацію. Зрізи, які залишилися після обрізання гілок замазувати не потрібно.

Формування і стрижка ялівцю

Додаткові поради, застереження

Формувати ялівець дуже цікаво, але і важко. Найкраще починати форміровку з простих фігур – квадрати або куби. А після отримання потрібного досвіду можна формувати кущі у вигляді більш складних геометричних фігур. Згодом можна навіть навчитися робити кущі в формі квітів або звірів.

Існують поради, які допоможуть здійснити правильну обрізку, практично не допускаючи помилок:

1. Якщо пагін росте вгору, його потрібно обрізати на зовнішню нирку. Якщо вниз – на внутрішню.
2. Зрізи робляться під кутом 45 градусів.
3. Обрізаючи гілку, обов’язково потрібно залишати пеньок до 2 см.
4. Заздалегідь плануйте все, що будете робити. Хвойні дерева ростуть повільно, і якщо ви допустите помилку, виправляти її дуже довго.
5. Якщо ви не впевнені, що зможете зробити правильну обрізку, спробуйте видалити тільки невелика кількість маси.
6. Пам’ятайте, що можна видаляти не більше 20 відсотків приросту.

Зверніть увагу! Якщо ви принесли ялівець з лісу, можуть виникнути труднощі з його укоріненням, навіть якщо ви дотримувалися всіх правил догляду. Крім того в деяких місцях рослина охороняється законом, адже вивести нове вийде лише протягом тривалого періоду часу. Тому, щоб взяти ялівець, потрібно відвідати розплідник. Такі рослина при правильному догляді швидко приживається і вже через пару років потрібно буде здійснювати першу форміровку для декорації.

Якщо ви часто стрижете ялівець, ви навчитеся робити це правильно досить швидко. Кущі добре переносять цю процедуру, але не перестарайтеся, оскільки через це рослина може піддатися сильного стресу. Красиво обрізаний кущ стане родзинкою вашого саду.

Як стригти ялівець обрізка, формування, фото і відео

Коли і як стригти ялівець

Ялівець дуже часто вирощується аматорами декоративних садово-паркових рослин. Цей хвойний вічнозелений чагарник має багато переваг. Він морозостійкий, в догляді невибагливий. До його обрізку багато хто ставиться як до необов’язковою процедурою, що не дає ніякого хорошого ефекту, інші просто бояться пошкодити здоров’я чагарнику. А тим часом стригти ялівець можна і необхідно. Це не тільки оздоровить кущ, а й збільшить його декоративність.

Чи можна стригти ялівець

Стригти або зрізати ялівець можна, але при цьому необхідно дотримуватися певних правил. Якщо проводити таку процедуру в термін і не дуже сильно займатися, вона не завдасть жодної шкоди рослині. Навпаки, деякі різновиди цього чагарнику мають дуже пластичну крону, якій за допомогою обрізки можна давати різні форми, наприклад, фігур геометричної форми, подушки або рівною огорожі рослинної.

Нижче на фото – стрижка ялівцю.

Коли і як зрізати ялівець

Обрізанням ялівцю звичайного можна займатися пару раз протягом року. В основному, роблять її по весні, в квітні-травні, а також наприкінці літа або початку осені. Пізніше стригти ялівець не рекомендується, щоб не послаблювати його перед зимівлею. Хоча більшість сортів чагарнику характерні гарну стійкість до морозів, обрізка в передзимовий період може сильно зашкодити йому і привести до загибелі індивідуальних пагонів або навіть всієї рослини. Чи не потрібно робити обрізку ялівцю в липні, в саму жарку пору до того ж під час зими.

Для проведення обрізки необхідно підбирати холодний похмурий день. Напередодні зачіски кущі найкраще побризкати водою. З інструментів знадобляться:

Інструменти неодмінно повинні бути гострими і чистими, якщо цього не зробити з’являється небезпека занести в відкриті рани інфекцію. Перед роботою все ріжучі поверхні необхідно заточити і продезінфікувати. Не треба забувати, що гострий інструмент залишає набагато більше рівні зрізи, які занадто швидко затягнуться. І навпаки, рана зі рваними нерівномірними краями буде довго мокнути і буде причиною хвороби чагарнику.

В першу чергу необхідно задіяти засоби індивідуального захисту, наприклад рукавички і спеціальний захисний одяг. Смола ялівцю липка, і випрати її від одягу дуже і дуже важко. Також вона має токсичні сполуки, які при попаданні на поверхню шкіри або у відкриті рани як правило викликають роздратування. Повністю неотруйним вважається тільки ялівець звичайний, обрізка і догляд за яким повністю екологічні.

Є кілька типів обрізки ялівцю. Будь-яка з них робить деякі функції і проходить по належною схемою. Обрізка може бути:

Зачіску ялівцю можна проводити двома варіантами.

1. Точковий. Цей метод обрізки передбачає прибирання частини втечі і переклад його зростання на завчасно підібрану нирку. Так роблять на початковій стадії, коли вік ялівцю ще маленькою, а кущ тільки створює власний постійний кістяк.
2. Сліпий. Це стрижка великими ножицями для саду незалежно від розташування гілок і нирок. Цей метод застосовується, коли крона повністю сформована і необхідно тільки утримувати її в потрібних габаритах. Сліпий спосіб застосовують при стрижці огорож рослинних або кущів, сформованих у вигляді фігур геометричної форми.

Завершивши обрізку, весь інструмент необхідно відчистити і відмити від смоли. Можна застосовувати для цього спирт, органічні розчинники або засоби для миття. Після чого інструмент необхідно висушити, а перед повторним застосуванням знову продезінфікувати.

санітарна обрізка

Санітарна обрізка ялівцю звичайного проходить з метою одужання кустарнікаі до того ж для попередження хвороб або купірування їх на ранній стадії. У більшості випадків її роблять два рази в перебігу сезону. Перший раз процедуру проводять ранньою весною, як тільки зійшов сніг. При цьому прибирають зламані і підмерзлі гілки, які легко можна визначити по пременися кольору хвої.

Вторинний огляд з санітарними цілями проводять у вересні. В даний час вирізаються зламані, сухі, невірно зростання напруження та пацієнти гілки. Санітарну обрізку часом необхідно робити змушене, в непридатні терміни, наприклад, в разі хвороби або пошкодження від механічних чинників дерева.

проріджувати обрізка

Такий вид обрізки зменшує зайву густоту крони ялівцю, освітлює простір всередині куща. Можна проводити по весні, а також в кінці літа. В ході такої обрізки видаляють зростаючі всередину пагони, чистять від дуже маленької поросли штамби, ліквідують розвилки, які в подальшому можуть виявитися причиною розлому куща. Проріджування куща сприяє поліпшенню обміну повітря в середині крони, прибирає зайву вологість, а це дуже важливо для попередження захворювань грибкового характеру.

формує обрізка

Декоративні сорти ялівцю мають властивість дуже швидко збільшуватися. Формує обрізка зменшує їх бурхливе зростання і надає гарний вид. Здебільшого, вона полягає в укороченні щорічного приросту орієнтовно на 20%, а ще в обрізанні пагонів, що виходять за розміри сформувалася крони. Якщо ялівець стелеться, то його створюють в кілька великих гілок. Всі інші пагони повністю ріжуть.

Після завершення зачіски ялівцю необхідний догляд. Для зменшення отриманого рослиною стресу найкраще побризкати кущі стимулятором росту. Це допоможе регенерації пошкоджених пагонів і прискорить процес реабілітації. А ось зрізи, що залишаються після видалення великих гілок, замазувати нічим не треба.

Характерності зачіски можевельніка різних видів

Певні види ялівцю мають схильність до появи крони тим або іншим способом. З цього при підборі сорти для посадки найкраще перш знати, де він буде рости і в якій формі буде сформувався. Наприклад, китайські Blue Point або Kuriwao Gold можна застосовувати щоб надати кроні за допомогою обрізки форми кулі, плескатої сфери або подушки. Скельний ялівець Wichita Blue підійде для формування крони у формі куба, а Hibernica – циліндра.

Окремі ландшафтні декоратори вважають за краще не зрізати ялівець, зберігаючи природну форму його крони. Стосується це, перш за все, до сланких сортам. Але навіть таким видам іноді необхідно влаштовувати санітарний огляд і видаляти пошкоджені та хворі пагони. Колоновидні сорти ялівцю також потребують дуже маленькому втручанні. У них підріжуть, в основному, тільки щорічний приріст, що виходить за бічні розміри крони.

Рекомендації по появі ялівцю

Обрізка і формування крони ялівцю – дуже цікаве, хоча і важке заняття. Починати формувати декоративні крони краще з більш простих фігур – куб, прямокутник. Для комфорту скористайтеся рейковим або дротяним шаблоном. Лише потім, отримавши потрібний навик і освоївши ключові прийоми зачіски, приступаємо до появи крони кущів у вигляді дуже складних форм геометрії, наприклад як кулі, конуси, подушки. Через пару років можна вивчитися вирізати і дуже мудрі форми, наприклад, фігури звірів.

Ось ще пару рекомендацій, які дадуть можливість вивчитися правильно зрізати ялівець і уникнути зайвих помилок при виконанні даних робіт.

• Втеча, зростаючий вгору, відрізають на зовнішню нирку. Якщо ж він росте вниз, то на внутрішню.
• Всі зрізи роблять під кут 45 °.
• Обрізаючи гілку на нирку, завжди необхідно залишати пенечек 1,5-2 см.
• Всі дії потрібно відмінно враховувати. Хвойні рослини характерні не моментально зростанням, з цього поправляти похибка доведеться протягом декількох років.
• Завжди доцільно видалити трохи менше, ніж лишку.
• Видаляти можна максимум 20% щорічного приросту.

Не треба забувати, що перенесений з лісу ялівець звичайний навіть при гарному догляді вкорінюється дуже погано. Також в більшості регіонів ця рослина в природі охороняється законом, тому як популяції цього чагарнику відтворюються дуже нешвидко. З цього брати рослини для посадки на ділянці біля будинку необхідно лише з розплідника. У відповідних умовах вони дуже добре приживаються, і через кілька років їх можна буде створити необхідним чином.

висновок

Вивчитися правильно стригти ялівець можна дуже швидко, якщо цим займатися регулярно. Чагарник відмінно переносить таку процедуру, важливо тільки не перестаратися і не піддавати його сильного стресу, видаляючи пристойну кількість пагонів. А прекрасно підстрижений кущ може стати справжньою окрасою, своєрідною візиткою саду, і довго буде втішати як господаря, так і його гостей.

Ялівець стелеться – опис найяскравіших різновидів

Серед загальної різноманітності хвойніков, стелеться ялівець – одне з найбільш шанованих в садівництві рослин. Ця культура сімейства Кипарисові родом з Північної Америки має кілька різновидів, для вирощування яких потрібні певні знання і навички.

Ялівець стелеться – опис найяскравіших різновидів

Коротка інформація про сорт

• Колір : синьо-зелений.
• Висота : 1-1,5 м.
• Діаметр : від 1 до 3 м.
• Регіони зростання : південна зона, Київська область і , Середня і Центральна смуга.
• Особливості посадки : любить притінене місце на ділянці, схема висадки – 2,5-3х2 м.
• Імунітет : хороша зимостійкість з трьох років і висока витривалість проти хвороб.
• Тривалість життя : інформації немає.

Загальна характеристика

Висота дорослого куща в окультуреній формі варіюється від 1 до 1,5 м, в природному середовищі досягає 4 м. Пагони ростуть швидко, утворюють густі зарості. Річний приріст становить 7-9 см. До орневая система стрижнева;

Крона розлога, густа, діаметр від 1 до 3 м. Формує красиві шишкоягоди темно-синього кольору, діаметром 6-7 мм. У молодих кущів хвоинки ігловідние, прямостоячі, синьо-зеленого забарвлення, у дорослих – лускоподібний.

Рослина истончает насичений хвойний аромат при розтиранні голок.

регіони вирощування

У дикій природі цей хвойник можна зустріти на схилах пагорбів, піщаних берегах озер і річок.

У окультуреній формі вічнозелена рослина вирощують на території , Київської області, в Центральній і Середній смузі, а також на півдні.

різновиди

У ландшафтному дизайні застосовують кілька різновидів цієї групи опитаних. Ознайомившись з їх назвою і описом, ви зможете підібрати найбільш підходящий сорт для озеленення власної ділянки.

Андорра Компакт

Карликовий повзучий кущ, який досягає 40 см висоти, має симетричною кроною. Росте дуже повільно – річний приріст становить 1-2 см.

Хвоя зеленого кольору з попелястим відливом, ближче до зими знаходить бузковий тон.

Блю Чіп

Низькорослий чагарник висотою до 30 см, з широкою густою кроною – окружністю до 1,5 м.

Колючий ялівець володіє жорсткою хвоєю сизо-блакитного кольору, яка в сезон холодів знаходить бурий, ліловий або фіолетовий відтінок.

Рослина стійка до загазованості, тому охоче використовується для прикраси паркових зон, алей, промислових ландшафтів.

Варієгата

Високорослий кущ – до 50 см, з подушкообразной кроною окружністю близько 3 м.

Швидкозростаючі хвойники цього сорту можуть збільшитися за рік в діаметрі на 30 см і в висоті до 12 см. Хвоїнки м’які, лускаті, синьо-зеленого відтінку.

Вілтон

Карликова рослина, розгалуження густе, досягає висоти 10 см. Голки шиловидні, сріблясто-блакитні.

сизий

Ялівець прикрасить вашу ділянку

Повзуча рослина з подушковидної кроною, і численними пагонами, густо вкритими лускатої, блакитною хвоєю зі сталевим відливом. Висота досягає 30 см.

притиснутий

Низькорослий, плетевідний кущ, довжиною 10-15 см. Голки м’які, насиченого зеленого кольору.

Правила посадки

Успішне вирощування цієї культури залежить від якості саджанця, дотримання термінів і правил посадки, подальшого догляду.

• Кращий час для висадки хвойніков на ділянку – квітень-травня або початок вересня в регіонах з помірним і теплим кліматом.
• У районах з нестабільною погодою і різкими перепадами температур рекомендується провести процедуру восени, щоб рослини встигли прижитися до настання перших заморозків.

Вибір і підготовка саджанців

Саджанці ви можете купити в розпліднику або спеціалізованому магазині. Брати краще підросли рослини (віком 2-3 роки) із закритою кореневою системою в земляному комі або контейнері.

У цієї культури коріння дуже ніжні, у відкритому вигляді можуть усохнути до моменту пересадки на ділянку.

При виборі ретельно огляньте стан хвойника. У здорових екземплярів крона жива, хвоя однорідного забарвлення, без ознак хвороб і шкідників. Земляний кому не містить цвілі і закислення.

Безпосередньо перед висадкою підземну частину саджанців насичують вологою, щоб вони швидше прижилися на новому місці.

Підготовка ділянки та грунту

Хвойна культура любить рости на тінистому місці в саду. Її висаджують під деревами, поблизу високорослих чагарників, уздовж забору, стін будинку або господарської споруди.

Ділянка підбирають з добре дренованим грунтом і глибоким заляганням грунтових вод, обов’язково захищене від вітрів.

Всі види сланких ялівців воліють суглинну або супіщану землю.

• У першому випадку на грядку вносять пару відер піску і торфу, щоб поліпшити структуру і зробити більш пухкої, легкої.
• При посадці на супісках додають глину – 20-25 кг.

Горизонтальне рослина погано росте на кислому ґрунті, тому при необхідності її раскисляют і доводять цей показник до рівня 5-6 од. Для цього використовують доломітове борошно, крейда або гашене вапно. Після внесення всіх компонентів восени проводять глибоку перекопування і розрівнювання грунту.

техніка посадки

Спочатку заготовлюють ями під посадку – їх глибина і ширина повинна в 2-3 рази перевищувати розміри земляного кома.

Щоб поліпшити відтік вологи на дно засипають піввідра відсіву упереміш зі щебенем і галькою, а наверх додають родючий грунт з дерну, торфу, соснових тирси і піску, змішаних в пропорції 2: 2: 1: 1. Щоб уникнути обпалення коренів покривають тонким шаром городньої землі.

Опускають коріння, заповнюють всі порожнечі, утрамбовують, поливають водою – на один саджанець достатньо 10 л.

При посадці важливо, щоб коренева шийка залишилася над поверхнею землі, інакше стовбур швидко загніет і рослина загине.

Схема при груповому вирощуванні наступна:

Основний догляд

полив

Регулярне зволоження грунту – раз в 7 днів протягом перших 4 тижнів важливо для успішного вкорінення і приживлюваності на новому місці.

Кущ необхідно регулярно поливати

Наступні місяці полив проводять у міру висихання грунту на глибину до 6-7 см. Дорослі хвойники можна зволожувати 3-4 рази за сезон, виливаючи під кожен кущ по 40 л води.

Ялівець позитивно відгукується на дощування. Вода змиває пил, бруд, шкідливих комах. Процедуру проводять ввечері, коли зайде сонце. За сезон можна провести 3-4 обприскування.

Розпушування і мульчування

Грунт розпушують після кожного поливу, що допомагає підтримувати грунт волого-і повітропроникною. В процесі розпушування видаляють бур’яни, падалицю, прополюють міжряддя.

Додатково вносять мульчу в пристволову зону, щоб захистити грунт від пересихання і попередити зростання непотрібної рослинності. Використовують торф, соснову тріску, городню землю.

підживлення

Культура добре відгукується на кореневі і позакореневі добрива.

Підживлювати починають через три роки після посадки за наступною схемою:

• на початку весни, до того, як почнеться процес сокоруху (кінець березня або перші числа квітня) удобрюють нітроамофоски або сечовиною – 500 г на 1 м²;
• влітку в другій декаді липня посипають суперфосфатом і сульфатом калію – по 350 г на одну рослину;
• завершальну підгодівлю роблять восени (в листопаді) використовують такий же комплекс, як і влітку.

Всі підгодівлі суміщають в поливами, щоб забезпечити повноцінне засвоєння поживних речовин і попередити випалювання кореневої системи.

Додатково три рази за сезон крону зрошують розчином Епін або Епін-екстра. Препарати на хелатній основі підвищують імунітет проти хвороб, шкідників і забезпечують високу декоративність хвойників.

обрізка

Сланкі ялівці не потребують формувальної стрижці, т.к їх крона розростається в різні боки, створюючи густий покрив на грунті.

Для тих, хто хоче зробити з неї незвичайну форму, дозволяється підстригати пагони щорічно на довжину до 2-3 см. Якщо обрізати більше, рослина може не перенести стрес і загинути.

Кожної весни проводять санітарну стрижку – вирізують всі пошкоджені вітрами, морозами, хворобами і шкідниками гілочки. Для маніпуляції використовують стерильний гострий предмет, щоб не допустити інфікування.

Після процедури крону зрошують мідним купоросом, через півгодини обробки обприскують Епін, щоб допомогти швидше відновитися.

Додатково хвойник можна підстригти влітку – легка обрізка зростаючих в непотрібному напрямку пагонів допоможе уникнути загущенности крони і поява в ній хвороб і паразитів.

Підготовка до зими

У молодому віці – до трьох років саджанці погано переносять зимові холоди, тому легко можуть промерзнути і загинути. Щоб уникнути цього їх мульчують торфом або сосновою тріскою, зверху накривають мішковиною або ялиновим гіллям.

Дорослі екземпляри відмінно зимують без укриття.

розмноження

Сланкий хвойник розмножується трьома способами – живцями, насінням і відведеннями. З усіх методів живцювання вважається найуспішнішим і ефективним.

Провести посадку ви можете навесні, під час санітарної стрижки. Обрізати необхідно пагони, що ростуть на верхівці крони. Вибирають міцні гілочки довжиною до 20 см. Для кращої приживлюваності перед посадкою їх обприскують розчином Епін.

Розмноження проводять в розсадних ящиках або контейнерах з дренажними отворами заповнюють спочатку керамзитом на 2-3 см висоти, після засипають пухку торф’яно-піщану суміш (1: 1).

Висаджують живці на глибину 3-4 см під нахилом, потім проливають відстояною водою, накривають плівкою, ставлять в приміщення з розсіяним світлом і температурою 20-22 ° С.

Деякі використовують горщик або вазон, щоб укоренити хвойники в домашніх умовах (садять в кожну ємність по одному).

Процес може затягнутися на 2-3 місяці. Доглядати за ними нескладно – на протязі 60-90 днів їх потрібно регулярно зрошувати, провітрювати, рихлити і звільняти від бур’янів. Після того, як на них з’являться перші паростки, укриття знімають, переносять в прохолодне приміщення з температурою 17-19 ° С.

За саджанцями легко доглядати

Розсадити саджанці у відкритий грунт можна через півтора року. Садити слід за такою ж схемою, як і покупні рослини. Спочатку їх потрібно розділити, пролити водою, потім витягти разом із земляною грудкою і посадити в заздалегідь викопані, удобрені лунки.

хвороби

При порушенні правил агротехніки, використання заражених саджанців, і вирощуванні тісноті, горизонтальні ялівці починають хворіти у відкритому грунті.

іржа

Грибкова болячка, яка проявляється рудувато-бурими наростами на поверхні гілок. Уражені ділянки відмирають, рослина скидає хвою і молодий приріст, стає оголеним.

Інфекція швидко переходить на здорові екземпляри, тому потрібно негайне лікування. Видаляють всі заражені гілочки, зрошують крону двічі з інтервалом в 7 днів Ридомиль голд, Хомом або скоро.

буре шютте

Ще одне небезпечне захворювання, збудником якого є грибок. На початку літа пагони, хвоинки спочатку жовтіють, потім буріють, ближче до осені крона покривається дрібними чорними плямами.

Вилікувати на ранньому етапі можна двома фунгіцидами – бордоською рідиною або мідним купоросом. Зрошують два рази з інтервалом в 5 днів. Перед обробкою видаляють всі інфіковані частини.

На запущеній стадії ураження хвойники викопують і спалюють. Грунт, де вони росли, проливають розчином мідного купоросу.

всихання гілок

Це захворювання не підлягає лікуванню – призводить до повного вигоряння і усихання гілочок, хвої.

Попередити болячку можна за допомогою профілактичних заходів – кожної осені ділянку проливають розчином мідного купоросу, потім перекопують.

Використовують здорові саджанці для посадки, уникають загущенности, зрошують надземну частину два рази за сезон (на початку квітня і в першій декаді вересня) бордоською рідиною.

шкідники

1. Павутинний кліщ. Обплітає павутинкою всі частини на рослині, висмоктує соки з нирок, молодого приросту, голок. Лікування проводять за допомогою акарицидів – актеллика або Актари. Обприскують два рази з періодичністю в 7 днів.
2. Попелиця. Як і попередній паразит любить поласувати соком молодих органів на ялівці. Селиться колоніями і інтенсивно розмножується. При перших же ознаках необхідно обробити крону розчином мила і золи або часниковим, цибульним або перцевим настоєм. На запущеній стадії ураження використовують Фундазол, Актеллік або Карате.
3. Позбутися від сисних щитівок на хвої допоможе Децис. Обприскують три рази з інтервалом в 5 днів.
4. Листовійка. Метелик сіро-оливкового кольору завдає ніякої шкоди хвойники, але її личинки-гусениці після появи на світло, пожирають всю хвою і за короткий термін призводять до загибелі рослини. Щоб винищити паразита необхідно провести обробку інсектицидами – Фітоверма або актеллика двічі з періодичністю в 7 днів.

Використання в ландшафті

Ялівець – один з найбільш затребуваних культур в оформленні незвичайних і оригінальних композицій саду.

Швидко розростається рослина густо покриває будь-яку поверхню, роблячи її насиченою, яскравою, при цьому не боїться загазованості.

• Його використовують в одиночних і групових посадках, садять на клумбі, біля альтанки, тераси;
• Вирощують в поєднанні з іншими середньорослі і високорослими хвойниками;
• Розміщують по центру живої компзіціі в оточенні багаторічних яскраво-квітучих троянд, гортензій;
• Красиво виглядає горизонтальний кущик в миксбордере з мохами, вереском;
• Добре переносить сусідство декоративно-листяних квітів і злаків.