Риніт або нежить. Як правильно лікувати в домашніх умовах?

Prostobank розповідає, як швидко позбутися нежиті та чим краще промивати ніс.

Путівник за статтею

Медична страховка: як вибрати

Для початку можна коротко згадати анатомію носа. Ніс складається з:

Джерело фото: ru.wikipedia.org

Зовнішній ніс – це хрящі, покриті шкірою, які формують ніздрі. Анатомія порожнини носа досить складна. Порожнина носа поділена перегородкою на 2 рівні частини. Також в порожнині носа є 3 носові раковини, виступи, які ділять ніс на «поверхи». У порожнину носа виходять гирла придаткових пазух носа (синуси). Порожнина носа вистелена слизовою оболонкою, яка виконує ряд важливих функцій: захисну, зволожуючу, нюхову і інші.

Риніт або «нежить» в чому різниця?

Так як визначення «нежить» не є науковим, то озвучити чітке визначення навряд чи вийде. Як лікар я розумію, що нежиттю в простій мові називають процес надмірної секреції слизовою оболонкою носа рідкого або густого секрету, який виділяється або при сяканні або стікає в носоглотку. Тобто нежить – це процес або наслідок. А ось причиною нежитю і є риніт.

Звідки береться риніт?

Риніт буває різної природи. Розберемо основні моменти. Найчастіше риніти викликаються бактеріями або вірусами.

На самому початку будь-якого ГРВІ (гострої респіраторної вірусної інфекції), виникає фаза вторгнення вірусу. Цей процес якраз і відбувається через слизову носа. Тому чхання, і нежить, що супроводжується прозорими виділеннями з носа – це перша захисна відповідь організму на впровадження чужорідного агента. В такому випадку це буде вірусний риніт.

Джерело фото: www.medclub.ru

З бактеріями ситуація схожа. На слизову оболонку носа бактерії можуть потрапити ззовні. Найчастіше в результаті контакту з хворою людиною. Бактерії передаються повітряно-крапельним шляхом. Тоді це буде бактеріальний риніт. Такі ситуації часто ускладнюються синуситами – запаленнями придаткових пазух носа. Найчастіше такі риніти проявляються густими виділеннями з носа жовтого або зеленого кольору.

Джерело фото: www.ayzdorov.ru

Бувають також ситуації, коли бактерії в невеликій кількості можуть жити на слизовій оболонці носа, так зване «носійство», і не викликати у людини ніяких скарг. Але у разі виникнення будь-якого провокуючого фактора, ці бактерії починають посилено розмножуватися, викликаючи тим самим запальний процес. Такими факторами можуть бути переохолодження місцеве (якщо пити холодну воду) або загальне (якщо промочити ноги), стрес, зниження місцевого імунітету, контакт з хворими людьми.

Також бувають і алергічні риніти, коли провокуючий фактор – це імунна відповідь організму на алерген. Алергенами можуть бути різні запахи, аерозолі і духи, пилок рослин, тополиний пух, домашній пил, харчові продукти. Алергічний риніт також супроводжується прозорими виділеннями з носа, набряклістю і закладенням носа, чханням.

Джерело фото: immuninfo.ru

У всіх цих випадках лікування риніту буде відрізнятися.

Чим собі допомогти?

Якщо у вас починається риніт, найголовніша допомога може полягати в промиванні носа гіпертонічним сольовим розчином. Це допоможе механічним шляхом вимити віруси і зменшить набряклість.

Судинозвужувальні краплі теж хороший варіант. Але, я б рекомендувала користуватися ними вкрай обережно. По-перше, не більше 3-4х разів в день, по-друге, не більше 3-4х днів всього. Вони виправдані в разі сильного набряку слизової. Коли «неможливо вдихнути» через ніс. І добре допомагають, тільки в разі комплексного лікування. При зайвому користуванні такими краплями з часом починається зворотний ефект. Час, який діють судинозвужувальні краплі, зменшується до 2-3х годин і з’являється залежність. Тобто препарати вже не є лікувальними, а лише погіршують стан. Згодом це може призвести до атрофії слизової оболонки.

Гарним способом позбавлення від нежиті вважається також інгаляція, коли речовини спочатку переводять в газоподібний стан, а потім вдихають. Для утворення пари зазвичай користуються спеціальним приладом – небулайзером, але можна дихати корисним повітрям і без нього. Навіть при повністю закладеному носі інгаліціі корисні і ось чому:

• Паровий розчин для інгаляцій від нежиті проникає глибоко в організм, чого неможливо домогтися краплями або спреєм.
• Придушення інфекційного вогнища і запалення на стінках і внутрішніх тканинах носової порожнини, протимікробна дія на слизову оболонку.
• Швидкість впливу медикаментів за рахунок швидкого проникнення в кров.
• Легше очищення носової порожнини за рахунок розрідження мокротиння.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо нежить не проходить протягом 3х днів, або не помічається хоча б позитивна динаміка, це вірна вказівка на те, що пора звертатися до лікаря. У цьому питанні зможе допомогти лікар сімейної практики, лікар – терапевт. Навіть без огляду слизової носа, за скаргами, грамотний фахівець визначиться з призначенням таблетованих засобів і місцевих розчинів, зможе виключити або, в разі потреби, відправить на рентгенографію пазух носа для виключення синуситу, або посів слизової носа для визначення, яким саме збудником ініційований процес.

Якщо через 5-6 днів лікування не дасть значних результатів, то лікар загальної практики направить до вузького спеціаліста – оторіноларінологу. Цей фахівець зможе провести повний огляд всіх органів – носа, зіву, вух, в разі потреби, гортані. Після огляду слизової носа, визначитися з нюансами перебігу захворювання, зможе підкоригувати лікування.

Лікування риніту фізичними факторами

Також не слід забувати, що в лікуванні ринітів важливу роль відіграє застосування фізичних чинників – фізіотерапії. Дуже добре зарекомендували себе ультрафіолетове опромінення слизової носа (УФО або тубус-кварц). Цей метод є потужним в боротьбі з вірусами і бактеріями. Магнітотерапія – хороший метод проти набряків, який застосовується як при ринітах, так і при запаленні пазух носа. Лазеротерапія має сильний протизапальний і трофічний ефект. Метод може бути застосований при ранах, ерозіях слизової носа.

Фітотерапія також актуальна при лікуванні риніту. У домашніх умовах можливе застосування інгаляцій часнику (ні в якому разі не закапування !!). Концентрований сік може привести до опіків слизової носа. Добре допомагає застосування соку алое. Його можна закапувати без попереднього розчинення.

Ускладнення риніту

Нежить (риніт) – це наслідок запального процесу в слизовій носа. За своєю причиною нежить буває:

• вірусним
• бактеріальним
• грибковим
• алергічним
• аутоімунним
• вродженим
• лікарським
• вазомоторним

Те, що ми звикли називати «застуда» не що інше, як активізація бактерій і вірусів на тлі зниження місцевого імунітету. Найчастіше це відбувається після переохолодження. Тому в холодну пору року риніт ( «нежить») частіше зустрічається, як прояв «простуди».

Секрети ефективного лікування нежитю

1. Своєчасний початок лікування

Будь-який ЛОР-лікар скаже вам, що ранній початок лікування нежитю – вірна запорука успіху. Поки слизова починає виробляти тільки прозорий секрет, можна обійтися промиванням соляними розчинами, загальнозміцнюючими діями, без застосування активних лікувальних препаратів.

2. Дотримання гігієнічних норм в приміщенні

Останнім часом, завдяки активності доктора Комаровського, багато хто знає, що температурний режим і вологість в кімнаті грає велике значення. Не варто забувати, що температура в приміщенні повинна бути не більше 22-23 градусів, а вологість не менше 50%. Також рекомендується часте провітрювання. Все це впливає на вироблення слизовою носа слизу. Якщо повітря в кімнаті буде пересушене, то скоринки в носі будуть травмувати слизову і сприяти приєднанню інфекції.

3. Лікування основного захворювання

Так як нежить рідко є самостійним захворюванням, дуже важливо починати з лікування основного захворювання. Наприклад, якщо у вас нежить на тлі грипу, то застосовувати тільки краплі в ніс не має сенсу. Лікування має бути комплексним: рясне пиття, прийом противірусних та імуномодулюючих препаратів, постільний режим. Тільки в такому випадку одужання настане швидко.

Джерело: www.corpomir.ru

4. Правильний діагноз

Нежить не є діагнозом. Це завжди тільки симптом і прояв. Якщо нежить затягнувся більш ніж на 3 дні, симптоми наростають, саме час звертатися до лікаря. «Затяжний нежить» може бути симптомом:

• Інфекційного захворювання (наприклад, грипу);
• Алергічних проблем;
• Запалення придаткових пазух носа;
• Наслідком травми.

Це лише деякі причини риніту. У кожному конкретному випадку лікування буде відрізнятися. При синуситах (запаленні придаткових пазух) застосування антибіотиків обов’язково, тоді як при застуді антибіотики не потрібні. У разі алергійного нежитю, обов’язкове застосування не тільки місцевого лікування, але і встановлення причини алергії і її усунення. Також, необхідний прийом антигістамінних (протиалергічних) препаратів в таблетках.

Як і чим лікувати нежить: список ефективних ліків

Залежно від причини нежитю, препарати, які застосовуються будуть відрізнятися. У будь-якому випадку, схему лікування повинен призначити лікар після збору анамнезу та огляду. Ось таблиця, яка містить список фармацевтичних препаратів, які найбільш часто призначають ЛОР-лікарі.

антибіотики

• приклад: амоксицилін, левофлоксацин
• діагноз: ріно-фарингіт, синусит
• особливості: дозування і тривалість залежить від діагнозу

судинозвужувальні

• приклад: Оксиметазолін, нафазолин
• діагноз: Риніт, вазомоторний риніт
• особливості: Не більше 3-х днів, не перевищувати кратність в день

протизапальні

• приклад: Німесулід, ібупрофен
• діагноз: ГРЗ, рино-фарингіт, синусит
• особливості: При болю в пазухах, супутнього головного болю

антигістамінні (протиалергічні)

• приклад: Лоратадин, дезлоратадин
• діагноз: Алергічний риніт, синусит
• особливості: Іноді, містяться в комплексних краплях, прибирають набряк

рослинні препарати

• приклад: «Синупрет», «Сінуфорте», «піносол»
• діагноз: Риніт, синусит
• особливості: Враховувати наявність алергії на рослини

сольові розчини

• приклад: «Салін», «Аква-маріс», «Хьюмер»
• діагноз: Риніт, синусит
• особливості: Можливе застосування дітям до року

гормональні препарати (кортикостероїди)

• приклад: Флутиказон, беклометазон
• діагноз: Алергічний риніт
• особливості: Тільки за призначенням лікаря

гомеопатичні засоби

• приклад: «Делуфен», «Еуфорбіум-композитум»
• діагноз: Алергічний риніт, риніт
• особливості: Можливе застосування дітям до року

Муколітичні засоби

• приклад: ацетилцистеїн
• діагноз: Ріно-фарингіт, бронхіт
• особливості: При густих і в’язких виділеннях з носа

Інші спреї, краплі і препарати для лікування нежитю

Для лікування нежитю також застосовують комплексні спреї і краплі. Ці речовини містять комбінацію засобів. Принцип «чим більше, тим краще» не завжди працює. Потрібна комбінація підбирається за сукупністю симптомів, проявів, а також основного діагнозу.

Наприклад, такі препарати:

Слово “Риніт” – похідне від грецького слова “rhinoc”, що означає “ніс”. Тобто “риніт” – це не що інше, як запальний процес слизової оболонки носа.

Нежить у дитини: чим і як лікувати риніт?

Коли малюк захворіє ГРВІ, запалюється слизова поверхня обох носових ходів. Виникає відчуття печіння, з’являється чхання, іноді головний біль, втома і млявість. Приблизно через пару днів з носа починає відділятися прозорий слиз, може підвищуватися температура, також спостерігається набряк в носі, утруднюється носове дихання.

У немовлят нежить протікає з труднощами, оскільки носові ходи у них зовсім вузькі, і навіть зовсім невелике запалення може привести до сильної задишки. Такі діти перестають нормально їсти, оскільки можуть дихати тільки носом, а у випадку з нежиттю доводиться дихати ротом. Дитина стає неспокійною, примхливою, втрачає вагу. У крихіток нежить швидко «опускається» вниз, провокуючи запалення нижніх відділів дихальних шляхів.

Риніт сам по собі не небезпечний, серйозні його ускладнення. Оскільки запалення може перейти далі, на навколоносові і гайморові пазухи (синусит, гайморит), на середнє вухо (отит).

Причини нежитю у дітей

Головними причинами виникнення риніту у дітей є ГРВІ, застуда (переохолодження стоп), різкий перепад клімату (температури), алергени.

ГРВІ є найпоширенішою причиною дитячого нежитю. Потрапляючи на слизову носа, віруси розмножуються і роблять її вразливою. У свою чергу, організм кидає специфічні клітини на боротьбу зі шкідливим агентом, підвищуючи продукування слизу в носі. Але є важливе уточнення: «рятувальники» проявляють свою міць в боротьбі тільки тоді, коли слиз рідкий. Якщо він засихає, то стає ідеальним матеріалом для розмноження бактерій. Першим «дзвіночком» про приєднання бактеріальної інфекції є соплі, пофарбовані в зелений колір.

Джерело фото: 9months.ru

Іншими причинами, що викликають нежить, стають неінфекційні фактори: травми слизової носа, вплив алергенів (пил, різкі запахи, харчова алергія). Часто алергічну нежить плутають з інфекційною, оскільки механізми її розвитку схожі: алерген потрапляє на слизову носа і викликає набряк з виробленням прозорого слизу.

Нежить при прорізуванні зубів виникає внаслідок підвищення кровообігу в яснах. А артерія, що несе кров до ясен, є спільною і для слизової носа. Тому підвищення кровообігу в яснах призводить до посиленої секреції слизу в носі. Якщо малюка більше нічого не турбує, а слиз рідкий і прозорий, то досить вчасно його прибирати і стежити, щоб він не засох.

Етапи розвитку нежитю у дітей

Нежить у здорової дитини триває не більше 7-10 днів. Весь цей період ділиться на кілька етапів:

1. Перший етап займає всього кілька годин. За цей час судини порожнини носа звужуються, малюк може скаржитися на печіння в носі, відзначається прискорене чхання. Дитина може часто чесати ніс.
2. Другий етап «забирає» на себе від двох до трьох днів. Тоді судини розширюються, з’являється набряк, утруднене дихання. Організм виробляє велику кількість прозорого слизу, може відзначатися сльозотеча, шум у вухах, головний біль. Малюк починає гундосить. В цьому періоді доктор Євген Комаровський радить особливо ретельно стежити за вологістю приміщення, де знаходиться хвора дитина, за температурою повітря (не вище 20С) і за рясним теплим питтям. Ці заходи не дадуть слизу засохнути і перейти в третій етап розвитку нежитю.
3. Третій етап характеризується нашаруванням бактеріальної флори. Стан дитини поліпшується, дихання через ніс стає більш-менш можливим, але слиз забарвлюється від жовтого до яскраво-зеленого кольору, стає більш в’язким, погано висякається.

При хорошому імунітеті риніт проходить через 2-3 дні, якщо дотримуються всі умови для швидкого одужання (питво, прохолода і вологість). Той чи інший етап може або бути відсутнім, або бути більш вираженим. При слабкому імунітеті або неадекватному лікуванні нежить може затягнутися до місяця або стати хронічним, або дати ускладнення.

Небезпека нежиті

Ніс – ключовий орган у людини, він виконує життєво важливі функції: це і нюхова, і дихальна, і мовна, і захисна складові. Якщо одна з них порушується, то це може відбитися на всьому організмі. Тривала дихальна недостатність може призвести до неправильного формування обличчя (аденоїдне обличчя), порушення роботи серцево-судинної і дихальної систем. На цьому тлі дитина може проявляти підвищену втому, погано спати, з’являється неуважність, погана концентрація уваги, знижується пам’ять.

Ускладненнями після нежиті є хронічний риніт, гайморит, синусит, отит (найчастіше у немовлят). На тлі тривалого нежитю підвищується ризик розвитку алергічних захворювань у дитини.

Вірусний, бактеріальний або алергічний нежить?

Щоб уникнути ускладнень, слід правильно підходити до лікування нежитю. А це означає, що потрібно вчасно і правильно діагностувати причину його виникнення. Для цього малюка повинен оглянути отоларинголог (ЛОР). Якщо риніт виник у грудничка, його необхідно відразу показати педіатру. Якщо лікування виявилося неефективним, тоді «важку артилерію» підключає ЛОР. Після ретельного збору анамнезу захворювання зі слів батьків лікар огляне дитину (ніс, горло і вуха). Він може призначити додаткові дослідження, такі як загальний аналіз крові з формулою, аналіз сечі, рентген, різні імунологічні або алергічні дослідження.

Лікар може направити малюка на мазок з носа. Отриманий зразок слизу наносять на скельце і по виявленню специфічних клітин в ньому дають висновок про природу нежиті: якщо переважають нейтрофіли – нежить має бактеріальну природу, якщо лімфоцити – вірусну, якщо еозинофіли – алергічну.

Джерело фото: antiangina.ru

Допомога при нежиті

Щоб зменшити вираженість нежитю, якщо буквально з носа тече потік слизу і дитина без кінця чхає, доктор може призначити прийом антигістамінних для ЛОР-органів (Лоратадин, Кларитин, Еріус). Педіатр Євген Комаровський рекомендує вчити дитину сякатися якомога раніше. Щоб полегшити це завдання, він рекомендує придбати в аптеці звичайний фізрозчин і капати малюкові в носик піпеткою або шприцом без голки. Набираємо з пляшечки 5 мл фізрозчину в шприц, знімаємо голку. Дитину садимо на стілець, щоб вона трохи нахилився вперед. Даємо їй ємність, краще тазик, і під дуже помірним напором промиваємо по черзі кожну ніздрю. Якщо фізрозчину немає під рукою, його можна приготувати самому: 1 чайна ложка кухонної солі (без гірки) на 1 л води. Смак повинен бути, як у сльози, злегка солоний. Якщо зробити розчин міцніше, можна спровокувати опік слизової, і нежить тоді ще більше посилиться з подальшими неприємними наслідками.

Спреї для промивання порожнини носа (Мерімер, Аквамаріс, Салін, Хьюмер) потрібно застосовувати строго з зазначеного на упаковці віку. Оскільки сильний напір струменя в деяких спреях може спровокувати отит. Для немовлят існують аптечні краплі (Салін, Хьюмер) в монодозах.

Лікування нежиті у дітей

У здорового малюка з хорошим імунітетом нежить не вимагає особливого лікування, потрібно тільки підтримувати вологість, температуру в кімнаті на належному рівні, а також рясно поїти дитину, гуляти на вулиці, насильно не годувати. Важливо часто видаляти слиз з носа і стежити за тим, щоб він не засох.

Якщо малюк в силу віку не вміє сам видаляти слиз з носа, батькам на допомогу прийдуть різні підручні інструменти у вигляді аспіратору. Це може бути гумова грушка, трубка з двома наконечниками для механічного (ротом) або електричного видалення слизу.

Якщо у малюка відзначається відсутність або часткова відсутність носового дихання, підвищена температура (вище 38,5) і задишка, «гостре» вухо, запалення носоглотки, в такому випадку краще за все буде застосування судинозвужувальних крапель на основі фенілефрину (Виброцил, Полідекса, Назол) в ніс. Але застосовувати їх слід не більше семи днів. Особливу увагу слід приділити судинозвужуючим лікам Нафтизин. Після його застосування у дітей відзначаються сильна блідість шкіри, тремор, можливе зниження температури тіла до критичної позначки, тому від нього краще відмовитися.

Коли у дитини сильна сльозотеча, то перед застосуванням даних препаратів необхідно промити ніс сольовим розчином, звільнити його від слизу. Якщо у дитини немає нежитю, але є явний набряк в носі і спостерігається утруднене носове дихання, то спочатку капають судинозвужувальні, а потім через хвилин 10 промивають ніс від слизу.

Для лікування бактеріального риніту застосовують такі препарати як Ізофра, Сульфацил натрію 20%, Деринат, Тобрекс або Тобрадекс, Біопарокс і інші. Кожен з них має бути призначений лікарем після огляду дитини, неприпустимо займатися самолікуванням, інакше можна посилити проблему і уповільнити одужання.

Деякі батьки практикують прогрівання носа сіллю, яйцем або картоплею. Цього без рекомендацій лікаря також робити не варто.

Джерело фото: planetazdorovo.ru

Допомагає боротися з нежиттю у дітей дихальна гімнастика, яка відновлює носове дихання. Наприклад, можна вчити дітей надувати кульки, дути на свічку або на квіточки.

Профілактика нежитю

Профілактикою нежитю може стати загальне загартовування дитини: фізичні вправи, біг, ходьба босоніж по нерівній прохолодній поверхні (для стимуляції стоп), плавання в басейні і своєчасне звернення до фахівця при виявленні дихальної недостатності.

Читайте також:

r2u.org.ua / e2u.org.ua

“Чим. тим. ” я виправляю на “Що. то. “, пояснюючи клієнтам, що то є калька з російської. Почала шукати в Мережі більше про це інформації, бо слово “калька” їх не влаштовує, і ось на що натрапила:

“Вимоги, що ставилися до перекладів праць класиків марксизму-ленінізму, були механічно перенесені і в галузь художнього перекладу. У середині 70-х років зазнала гострої критики мова творів перекладної літератури. Відзначаючи певні прояви „пуризму” і на рівні синтаксису (наприклад, уживання у творах художньої літератури, особливо перекладних, конструкції „що далі – то більше” замість „чим далі – тим більше”), М. Пилинський стверджував, що хоча „конструкція типу „чим – тим” справді набула в українській мові більшого поширення під впливом мови російської, бо вона збігається з відповідною російською конструкцією – „чем – тем”, проте конструкція „чим – тим” „синтаксично більш виразна”, а тому „подібне „застосування національного критерію” слід тільки засудити і з наукового, і з суспільно-політичного погляду” [Пилинський 1976: 165]. Будь-які намагання перекладачів зберегти національний дух української мови, колорит української фрази розцінювали як її „вульгаризацію, калічення і спотворення”, а саму мову було оголошено „об’єктом і знаряддям ідеологічної боротьби” [Белодед 1974].”

Цікаво почути ваші думки, а можливо, і корисні посилання.

Re: “Чим. тим. ” чи “Що. то. ”

Повідомлення Кувалда » Сер вересня 04, 2013 2:22 pm

чим. тим. – у суттєвій більшості теперішнього вжитку – росіянізм. „чим – тим” „синтаксично більш виразна”. Уже одне “більш виразна” ставить під сумнів потугу мовознавця . Хоча, можливо, виразніша тим, що “чим” звучить голосніше за “що”.
Про конструкцію можна прочитати в Сулими: 17. Чим – тим замість що – то або як – то вживати не треба в таких, напр., випадках: Що (як) далі в ліс, то більше дров і т. інш. Чим – тим раз-у-раз становить собою наслідування російського “чем – тем”: “Чем больше, тем лучше” й інш. (див. § 14 п. VII).
Курило дозволяє чим. тим: 13. Паралельно з злучним зворотом чим — тим при прикметниках та прислівниках вищого ступеня українська мова знає й що — то: — І що йому міцніш у голову уступає, то він далі посува MB. Що більш довідуватимемось про неї (старовину українську) з автентичних джерел, то все виразніш вона стоятиме перед очима нашого духа Кул.—Гр. Що далі, то неначе лучче стає Гр. А Чайчиха що далі, то все вона хмурніша, — от мов хмара чорна MB. II, 13.
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Чем – чим. Чем далее, тем – дедалі, то; щодалі, то. Чем-то – чимсь. Чем скорее, тем лучше – щошвидше, то краще. Чем… тем… – що… то…
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
• С ним (ему) чем дальше, тем хуже – йому що далі, то гірше.
• Чем дальше – дедалі. [Дедалі, дедалі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Квітка-Основ’яненко.]
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що далі в ліс, то більше дров. Пр. Далі в ліс, більше труску. Пр.
• Чем дальше, тем… – що (чим) далі, то (тим)…; дедалі (щодалі) усе…
• Чем богаты, тем и рады – чим багаті, тим і раді. Пр. Чим багаті, тим вітати раді. Пр. Чим хата багата, тим [вітати] рада Пр. Що хата має, тим і приймає. Пр. Що маємо, тим [радо] вітаємо. Пр. Що (чим) має, тим вітає. Пр. На що нас Біг споміг, тим і приймаємо. Пр.

В.Підмогильни “Місто”:
Вона кинула на нього іскристий погляд, що манить і обіцяє тим більше, чим безневинніший сам.
Чим важче мені було, тим я була щасливіша.

Що ближчав він до заповідного будинку, то більше прокидалось у ньому — не хвилювання, — неприємне почуття жінки, що мусить роздягатись перед лікарем.
І що більше свою катастрофу всвідомлював, то більша ненависть змагала його, ненависть безсила, безпорадна, гнітюща.
Спокій її слів дедалі більше заворожував хлопця, і щобільше підпадав він під вплив її оповідання, то менше міг їй щось сказати.
Фізична туга по жінці не покидала його з того часу, як він покинув мусіньку, і що більше замикав він собі реальні можливості цю тугу розвіяти, то міцніше опановувала вона його уяву.
І що більше він товариша для себе виправдував, то винуватішим його почував і ворожішим.
На нього можна було покладатись і накладати, стовідсоткове навантаження він тяг, як баский рисак, і що більший тиск на себе почував, то вправніше розподіляв свій час.
Але що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була.

В.Островський, Г.Островська “А українською кажуть так. “: Широко вживана сполучникова пара: чим більше, тим краще. Але в народній мові та класичній літературі є набагато цікавіші варіанти цієї російськоподібної сполучникової пари, яких мова сучасних ЗМІ не використовує (шкільна й інститутська граматики не навчили).