Чим обробити парну
Мати власну баню – справжнє задоволення. Це і буде приємно проводити час і для здоров’я такі процедури дуже корисні.
Про будівництво лазень своїми руками написано чимало. Сьогодні можна навіть самостійно зібрати невелику парилку в міській квартирі. А можна замовити будівництво лазні професіоналам.
У цій статті ми хочемо розповісти про внутрішню обробку лазні і детально зупинитися на тому, чим обробити парну, найважливішу частину цієї будівлі.
Які матеріали вибрати для обробки парилки?
Головне в будь-яких оздоблювальних роботах – це вибір матеріалів. Особливо це важливо, коли мова йде про парильні. Чим обробити парну, щоб вона мала не тільки приємний естетичний зовнішній вигляд, але і матеріали могли витримати температуру і вологість цього приміщення?
Звичайно ж, найоптимальніший варіант для обробки всіх приміщень лазні – це дерево. Ось тільки які породи дерева найкраще підійдуть саме для парної.
Одні фахівці рекомендують використовувати для цих цілей листяні породи. Вони стверджують, що така деревина найкраще справляється з різними температурами і її перепадами. З іншого боку від високої вологості таке дерево з часом потемніє. З листяних порід найчастіше вибирають березові дошки. Рекомендують будівельники використовувати і осику або липу.
Серед недоліків осики – вона добре вбирає вологу, що, в принципі, згубно для деревини. З іншого боку, осика допомагає видаляти з парилки старі пари. Але треба бути готовим до того, що через деякий час обробку з осики доведеться замінити, так як дерево потемніє і втратить свій естетичний вигляд.
Липа більше підходить для парилки. Вона не буде забирати тепло, а, відповідно, температура в парній буде зберігатися довше. Знову ж, липа не нагрівається, і ви зможете спокійно спиратися на стіни.
Серед хвойних порід для бань зазвичай вибирають ялина, сосну, кедр, модрину. Перші дві породи дерева є одними з найдешевших оздоблювальних матеріалів, і тому користуються популярністю.
Ялина досить стійка до вологи, що дуже важливо при обробці парилки. І гідність, і недолік всіх хвойних порід – це смола. З одного боку вона буде наповнювати парилку приємним ароматом, з іншого – може завдати чимало незручностей.
Вибираючи хвойні породи, в тому числі і сосну, слід ретельно відбирати матеріал. Обов’язково проконтролюйте, щоб в деревині було, як можна менше смолянистих кишень і сучків.
Ще дві породи: кедр і модрина, коштують значно дорожче, ніж ті ж сосна і ялина. Але з іншого боку така деревина має найоптимальнішу для парилки вологостійкість. Крім того, таке дерево дуже красиво виглядає і має приємний аромат.
Крім дерев’яних дощок іноді парну обробляють вагонкою, зазвичай зробленої також з деревини з відповідними властивостями – стійкість до високих температур і вологості. Зауважимо, що при обробці парної, зазвичай, вибирають матеріали, які виконані по системі шпунт-паз, яка не вимагає для кріплення металевих цвяхів.
А ось точно не підійдуть для парної в лазні матеріали, виготовлені на основі ДВП або ДСП. Варто пам’ятати, що вони сильно вбирають вологу і при цьому легко займаються. Ще один їхній недолік – нагріваючись, такі матеріали видають неприємний запах.
Якщо кошти дозволяють, то можна придбати для обробки своєї парної дорогі екзотичні породи дерева, наприклад африканську деревину абаші. Це дерево має всі необхідні властивості, важливі при обробці парної.
Скажімо і кілька слів про обробку статі в парильні. Його можна виконати з дерева, тієї ж породи, що і стіни. Але варто бути готовим до того, що за таким підлогою досить складно доглядати. Оптимальним варіантом стане плитка, яка легко миється. Укладати її треба з невеликим ухилом, щоб стікала вода.
Поради з опоряджувальних робіт в парній
Декоративне оздоблення парної деревом або вагонкою виконується тільки після попереднього утеплення приміщення. Для цього краще всього вибирати теплоізоляційні матеріали, які не вбирають вологу і не псуються від підвищеної вологості.
Ще один нюанс – стіни в парильні треба робити товщі, ніж в інших приміщеннях лазні. Це і зрозуміло, тут тепло повинно зберігатися як можна довше.
Якщо для обшивки парної ви вибрали дерев’яні дошки, то врахуйте, що такі оздоблювальні роботи треба виконувати в кілька етапів. Для початку потрібно встановити спеціальні напрямні вертикальні бруси. Їх товщина повинна бути приблизно п’ять сантиметрів, а ширина – три. Для обробки парної будуть потрібні 25-міліметрові дошки, хоча допускається використовувати матеріал і з товщиною в тридцять міліметрів.
Оздоблення парної повинна бути виконана дуже якісно. Адже це найважливіше приміщення в лазні. Тому і до питання вибору матеріалу і, власне, до оздоблювальних робіт треба підходити відповідально.
Схожі статті
Чим обробити рану, щоб швидше зажила: перевірені рекомендації
Що потрібно робити при глибоких порізах, а якими діями можна тільки нашкодити – дізнайтеся на УНІАН.
Багато українців зараз живуть в бомбосховищах і підвалах без доступу до кваліфікованої медичної допомоги. Аптечка з “тривожної валізки” і власні знання – максимум, на що можна розраховувати. УНІАН розповість, як дістати бруд з рани і правильно її обробити, щоб не було зараження.
Як промити глибоку рану від бруду
Для того, щоб зрозуміти, наскільки глибокі у вас порізи або садна , потрібно очистити їх від забруднень. Лікарі рекомендують дотримуватися алгоритму:
- вимити руки або обробити їх антисептиком;
- за можливості вдягти одноразові стерильні рукавички;
- прикласти до порізу шматочок стерильного бинта і злегка натиснути – дочекатися зупинки кровотечі;
- промити рану чистою водою, можна використовувати мило, але стежити, щоб воно не потрапило всередину порізу;
- нанести антибактеріальну мазь;
- накласти стерильну пов’язку або бактерицидний лейкопластир.
Травма шкірних покривів може виникнути не тільки внаслідок порізу або садна, але і через колоту рану . Такі пошкодження теж можна обробити самостійно. Ви повторюєте пункти 1-3 зі списку, наведеного вище, а потім:
- потримайте руку під проточною водою близько 5 хвилин – бруд в колотій рані “сидить” глибоко;
- ділянку навколо рани обробіть милом;
- переконайтеся, що в рані немає сторонніх предметів – вони стануть причиною зараження крові;
- якщо такі предмети є, спробуйте витягнути їх пінцетом, обробленим спиртом;
- нанесіть на рану антибактеріальну мазь і накладіть пов’язку.
Будьте обережні, витягуючи осколки сторонніх тіл – якщо вони не піддаються, не чіпайте їх і знайдіть лікаря. Докладаючи зусиль, ви можете зробити тільки гірше, спровокувавши кровотечу.
Глибокий поріз на руці або нозі довго не заживає – причини
Існує цілий перелік дій, яких не можна здійснювати, якщо ви не хочете, щоб ваша рана заживала цілу вічність:
- не використовуйте спиртовмісні препарати – ризикуєте обпалити пошкоджену ділянку;
- не торкайтеся руками стерильної пов’язки – занесете інфекцію;
- не приймайте знеболюючі засоби безконтрольно – можете отруїтися;
- не чіпайте рану брудними руками і не знімайте пов’язку просто так.
Якщо свіжий поріз болить – це нормальна реакція організму. Рана, яка не кровить і не гноїться, при належному догляді заживе швидко. Настійно не рекомендуємо використовувати для обробки ран народні засоби – вибирайте перевірені медичні препарати.
Як зрозуміти, що рана заживає погано – тривожні дзвіночки
В процесі лікування порізу або колотої рани ви можете зіткнутися з ускладненнями – відразу або через деякий час. Вони виникають через порушення правил обробки рани або через інфекцію, з якою не може впоратися імунітет.
Головні ознаки таких ускладнень:
- накопичення рідини в рані, яка пізніше перетворюється в гній;
- поява гематом в області травмованої ділянки;
- розвиток інфекції, зміна кольору шкірних покривів;
- розбіжність країв рани (для тих випадків, коли був нанесений хірургічний шов).
Медики рекомендують в таких випадках негайно шукати лікаря і не намагатися вирішити проблему самостійно, інакше можливі більш серйозні наслідки аж до зараження крові і втрати кінцівок.