Вплив бору на рослини. Використовуючи борні добрива можна повністю позбутися від: парші картоплі та ламкості листя, ураження іржею озимої пшениці, гнилі коренеплодів цукрових буряків.

Бор сприяє нормальному проходженню процесів запилення та запліднення квіток, визначаючи кількість плодів і насінин; за його нестачі може відбуватися опадання зав'язей і пустозерність (рис. 1). Бор регулює синтез і транспорт вуглеводів, підвищуючи вміст крохмалю в бульбах картоплі і цукру в коренях цукрових буряків.

Борна кислота має антисептичну і фунгістатичну активність, а також чинить в'яжучу дію. Коагулює білки (у тому числі ферментні) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки. 5 % водний розчин інгібує процеси фагоцитозу, 2—4 % розчин затримує ріст і розвиток бактерій.

Борну кислоту застосовують для обробки насіння і підживлення рослин. Для прискорення проростання насіння змішується борна кислота в пропорції 2 г на 10 л води, насіння поміщають в тканинний мішечок і опускають в розчин на добу. Насіння кабачків, огірків і капусти вимочують у борному розчині 12 годин.

Завдяки бору регулюються вуглеводні та білкові обмінні процеси, підвищується ефективність фотосинтезу, корисні речовини швидше накопичуються у кореневій системі, листі, рослина стає стійкою до хвороб. Крім цього, бор відповідає за закладку, освіту та зростання генеративних органів.

Борна кислота виявляє дуже слабкі кислотні властивості. Вона порівняно мало розчинна у воді. Її кислотні властивості обумовлені не відщепленням катіона Н , а приєднанням гідроксильного аніона (поведінка характерна кислотам Льюїса): Н3ВО3 + Н2О ⇄ Н[B(OH)4]: Н[B(OH)4] ⇄ [B(OH)4] + H Ka = …