М. Вінграновський. «Сіроманець». Характеристика образу Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції
Рідна Україна. Світ природи

□ Навчальна: скласти характеристику головного героя, охарактеризувати другорядних персонажів.

□ Виховна: виховувати прагнення до самостійності, рішучості, вміння відстоювати власну думку.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, пам’ять.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Про що йде мова в повісті «Сіроманець»? Які епізоди вам найбільше запам’ятались?

Охарактеризуйте Сіроманця та його стосунки з іншими персонажами твору.

3. Актуалізація опорних знань

Чи були у вашому житті випадки, коли ви мали думку, відмінну від загальної? Чи відстоювали ви її?

Які вчинки можна вважати самостійними? Наведіть приклади.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (1-4)

1. Вступне слово вчителя

— Дуже важливо в житті мати власну думку. Але щоб її відстоювати — треба бути надзвичайно мужнім, особливо — коли твоєї думки ніхто не поділяє. У повісті М. Вінграновського «Сіроманець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець — дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку.

А зараз давайте з вами розберемось, як автор характеризує свого головного героя та його оточення.

2. Характеристика дійових осіб твору

2.1. Характеристика головних персонажів: хлопчик Сашко.

2.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

□ «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;

□ «Аби я був вовком. »;

□ «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти. — завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;

□ «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;

□ «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;

□ «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;

□ «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;

□ «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;

□ «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.

2.1.2. Аналіз образу хлопчика Сашка у вигляді бесіди за питаннями:

Як, на вашу думку, автор ставиться до Сашка?

Поміркуйте, чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому. Обґрунтуйте свою думку.

Як ви гадаєте, чи ставився б Сашко до вовка інакше, якби той був справжнім хижаком?

Чому з усіх рідних та приятелів хлопчик знайомить із вовком лише Галю?

У чому виявляється самостійність Сашка?

Як хлопець відстоює свої переконання? Наведіть приклади з тексту.

Поміркуйте, як почувається Сашко у фіналі повісті? Чи шкодує про щось?

2.1.3. Інформаційне ґроно «Чесноти Сашка».

Укладіть ґроно чеснот, які, на вашу думку, характеризують хлопчика Сашка.

2.2. Характеристика другорядних персонажів.

Другорядними персонажами повісті є Василь Чепіжний, Галя Грушецька, дядько Побігайло, хлопчик Андрійко, батьки Сашка, селяни, мисливці, військові тощо. їх усіх можна умовно поділити на тих, хто симпатизує Сіроманцю та тих, хто хоче бачити його в клітці.

До першої групи належать Галя Грушецька, хлопчик Андрійко та військові з полігону, де переховувався вовк. Усі вони знайомі з вовком особисто і симпатизують йому як вірному другу та рятівнику.

До другої групи належать Василь Чепіжний, дядько Побігайло, інші селяни та мисливці. Більшість із них ставиться до вовка нейтрально, але не всі. Заклятим ворогом Сіроманця є Василь Чепіжний. Селянин декілька разів зустрічався з вовком віч-на віч, навіть упіймав його, але Сіроманець завжди виходив «сухим з води». Тому він робив усе, щоб помститися вовку — ставив пастки, полював на нього та навіть купив вовкодавиху. Але, на щастя, усі його старання виявились марними.

2.2.1. Аналіз образів другорядних персонажів у вигляді бесіди за питаннями:

Чи був Чепіжний об’єктивним щодо Сіроманця? Обґрунтуйте свою відповідь.

Яка історія пов’язувала Сіроманця з Побігайлом?

Як ставились до вовка військові з полігону?

Поміркуйте, чому серед друзів вовка були лише діти.

Як ставився Сіроманець до своїх недругів?

3. Короткий переказ повісті за планом:

1. Молодість Сіроманця.

2. Конфлікт вовка з Чепіжним.

3. Знайомство із Сашком.

4. Полон та звільнення Сіроманця.

5. Життя на полігоні.

6. Повернення до старого друга.

7. Подорож до Одеси.

4. Цифровий диктант «Сіроманщина»

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо правильне.

1. У молоді роки Сіроманець був ватажком зграї. (1)

2. Чепіжний мав власні рахунки з вовком. (1)

3. Школа Сашка знаходилась поруч із домом. (0)

4. Під час першої зустрічі Сіроманець лизнув Сашка. (1)

5. Чепіжний на базарі купив сенбернара. (0)

6. Вовк здався мисливцям з власної волі. (0)

7. Подивитись на впійманого вовка приїхав кореспондент із газети. (1)

8. На уроці Сашко розпитував вчительку, де лікують зір. (1)

9. Під час знайомства з Сіроманцем Галя злякалась і втекла. (0)

10. Чепіжний був у захваті від статті в газеті. (0)

11. На полігоні Сіроманець зовсім оглух. (0)

12. Друзям вдалося потрапити в лікарню ім. Філатова. (1)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

1. Укладіть діалог на тему «Бесіда Сашка з Сіроманцем» (до 10 реплік).

2. Пригадайте, як називав Сіроманця Сашко. (Вовчик, лизунчик, Сіроманчик)

3. Обґрунтуйте, чи хотіли би ви мати друга — Сіроманця.

1. Укладіть діалог на тему «Сварка Чепіжного з Сіроманцем» (до 10 реплік).

2. Пригадайте, яких ще тварин, окрім вовків, згадували на уроці. (Тигрів-люд дідів)

3. Обґрунтуйте, чи був Василь Чепіжний справедливим до Сіроманця.

1. Укладіть діалог на тему «Бесіда Сіроманця з Андрійком» (до 10 реплік).

2. Пригадайте, як назвав дядько Чепіжний втечу Сіроманця. («Диверсія»)

3. Обґрунтуйте, чи правильно чинив Сашко, сперечаюсь із дорослими щодо Сіроманця.

1. Укладіть діалог на тему «Бесіда Сашка з Галею» (до 10 реплік).

2. Пригадайте, де був батько Сашка, холи хлопчик хотів поговорити з ним щодо вовка. (На конференції)

3. Обґрунтуйте, за яких обставин повість могла би мати щасливий фінал.

1. Укладіть діалог на тему «У лікарні ім. Філатова» (до 10 реплік).

2. Пригадайте, як назвав Чепіжного торговець цуциками. (Патракал, Пантагрюель)

3. Обґрунтуйте, що спільного має Сіроманець з людиною.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— На прикладі хлопчика Сашка М. Вінграновський навчає нас вірності та відданості друзям, вміння відстоювати свої переконання, мужності приймати рішення самостійно та допомагати іншим. «Мікрофон»: «Мої враження від повісті «Сіроманець»».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватись до контрольної роботи за циклом «Рідна Україна. Світ природи».

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Аналіз «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний

Жанр: соціально-психологічний роман.

Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.

Художній напрям: реалізм.

Герої: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки -— Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські; писар Порох та ін.

Композиція: композиція роману складна, через що академік Олександр Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами». Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя.

Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять). Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі та юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.

Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями:

1. життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки;
2. життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок;
3. історія династії панів Польських;
4. життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.

Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:

• перші дві частини — це експозиція,
• розділом «Нема землі» починається зав ’язка
• епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу — кульмінація,
• винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя — розв ’язка.

І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заголовок — «Пропаща сила», який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей. Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.

Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману — перефразований вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі).

Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи — пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають глибше зрозуміти весь роман.

Проблематика твору:

• добра і зла;
• батьків і дітей;
• життєвого вибору;
• кохання і сімейних стосунків;
• людської гідності та свободи;
• злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості;
• руйнування патріархального укладу;
• виховання й народної моралі;
• авторитету в громаді та самореалізації.

Примітки: У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман. Ця жанрова форма роману — надбання реалістичного мистецтва.

Внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність свідчать, що в українській прозі з’явився новий тип епічного полотна, що за багатьма жанровими якостями відмінний від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.