Чому птахи летять у вирій?
Настала осінь, і у народі кажуть, що птахи полетіли у вирій, тобто у теплі краї. За повір’ям, вирій пов’язаний із раєм – теплою і сонячною країною, яка розташована “за морем”, куди на зиму відлітають птахи. Слов’яни вірили, що, наприклад, лелеки восени відлітають у вирій – міфічну теплу “країну вічної весни і вічного світла”, а навесні повертаються і приносять душі майбутніх дітей.
Де ця казкова країна? Мабуть, у Африці? У які саме теплі краї відлітають птахи з нашої країни? Прояснити це можна лише зрозумівши, як проходить міграція птахів в Україні, коли і в якому напрямку відбуваються їх перельоти.
Через Україну проходять міграційні шляхи багатьох видів птахів, які гніздяться як на території нашої країни, так і на півночі і сході Європи, в арктичних зонах Азії, на заході та сході Сибіру, у Казахстані. Місця зимівлі цих птахів знаходяться в Західній, Центральній та Південній Європі, Середземномор’ї, Африці, на Близькому і Середньому Сході, а також на півдні України – на Сиваші, північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у дельті Дунаю тощо.
В Україні птахи зимують не тільки в південних областях. Наприклад, водоплавні птахи, зокрема качки, зимують і на водоймах, що не замерзають і знаходяться набагато північніше. Практично уздовж усього русла Дніпра на відкритому річковому плесі можна зустріти зимуючих крижнів, гоголів, крехів та інших. А такі тайгові або тундрові види птахів як снігур, омелюх, чечітка, зимняк (хижий птах-мишолов) зимують і у північних областях України.
Лише деякі види птахів мігрують через Україну в Індію та Південно-Східну Азію – це, наприклад, чечевиця, жовтоголова плиска, вівсянка-дібровник. А більшість – або на південь та захід Європи, або в Африку.
Птахи мігрують Україною як широким фронтом, так і вузькими смугами уздовж русел річок, системи боліт та озер, узбережжя Азовського та Чорного морів.
Автор фото, UNIAN
Горобці зимують в Україні
На території України існують три основні міграційні шляхи: Азово-Чорноморський широтний (південний коридор) – з найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Поліський широтний (північний коридор) – уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; та Дніпровський меридіанний міграційний шлях, який проходить уздовж русла Дніпра та його притоки Десни. Цей шлях особливо використовують водоплавні та прибережні птахи – гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші.
Окрім головних міграційних шляхів, на решті території країни птахи також можуть утворювати міграційні коридори на окремих ділянках, де є русла річок, водойми тощо. Більшість видів птахів використовують біотопи міграційних шляхів як місця зупинки під час міграцій.
На водоймах зупиняються великі зграї гусей, качок, лебеді, мартини, крячки, на луках і болотах – журавлі, кулики та інші, на деревах і кущах – багато видів горобцеподібних птахів – зяблики, дрозди, вівсянки, шпаки, вільшанки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки. Місця зупинок дуже важливі для харчування та відпочинку мігруючих птахів, тому вони потребують охорони.
Так виглядає загальна картина міграції птахів в Україні. Але одразу виникають запитання – як птахи розуміють, коли їм потрібно мігрувати, і як вони орієнтуються в просторі під час подорожі? Чому відрізняються терміни та дальність перельотів тих чи інших видів птахів?
Птахи мігрують, у першу чергу, тому, що не зможуть знайти достатньо корму через сезонні зміни кліматичних умов – наприклад, настання холодів. Водночас зниження температури є другорядним фактором. Птахи відчувають на фізіологічному рівні, коли настає час міграції завдяки змінам довжини світлового дня. З цими змінами пов’язані гормональні зміни в організмах птахів безпосередньо перед періодом міграцій.
Проявом цих змін є набагато більша активність птахів, так званий “перелітний неспокій”, посилене харчування і накопичення жиру. Птахи накопичують енергію для далеких перельотів, зростає їхня активність і готовність до міграції завдяки генетично закодованим річним ритмам, які на фізіологічному рівні контролюють міграційні процеси.
Автор фото, Сергій Галущенко
Побережник чорногрудий або чорноволик
Раніше за всіх під час осінньої міграції відлітають птахи, які живляться комахами. Вони, як правило, мігрують на далекі дистанції – у теплі краї, наприклад, в Африку, де увесь рік вистачає їжі. Це ранній період осінньої міграції, який починається вже на початку або в середині липня і набирає обертів на початку серпня.
Птахам потрібно до 2-3 місяців для подолання цієї відстані, тому вони починають мігрувати дуже рано. Це багато видів куликів, крячки, серпокрильці, ластівки, бджолоїдки, очеретянки, жовті плиски, вивільги, зозулі, білі лелеки, з денних хижих птахів – осоїди та шуліки чорні тощо. Деякі види, які долітають до південної Африки, долають відстань у майже 10 тисяч кілометрів.
У вересні-жовтні птахи, які пролітають через Україну, долають середні відстані, мігруючи переважно у Південну, Центральну або Західну Європу. Також – на південь України, частково – на північ Африки та на Близький Схід. Це період “класичної” або середньої міграції, під час якої мігрують журавлі, більшість видів качок, гуси, лебеді, мартини, деякі види куликів, більшість видів денних хижих птахів та багато видів горобцеподібних.
Листопад – це період пізньої осінньої міграції, коли птахи мігрують або кочують на недалекі відстані і, як правило, зимують на території України. Це снігур, чечітка, омелюх, дрізд-чикотень, чиж, щиглик, зеленяк, вівсянка звичайна, сорокопуд сірий, деякі види качок, мартинів, лебеді, ще долітають гуси та деякі види денних хижаків. У цей період зрідка можна побачити на прольоті і такі червонокнижні види як беркут та дрохва.
Автор фото, UNIAN
Лебеді відлітають з України у вересні-листопаді
Деякі види птахів здійснюють перельоти вдень (ластівки, жайворонки, зяблики, синиці, денні хижі птахи, лелеки та ін.), деякі – лише вночі (кропив’янки, очеретянки, вільшанки, мухоловки тощо), але більшість птахів мігрує і вдень, і вночі (гуси, качки, журавлі, кулики, дрозди та ін.). Під час міграцій птахи орієнтуються на сонце, магнітне поле Землі, а вночі – на зірки та місяць. А головне – вони використовують візуальну інформацію, запам’ятовуючи основні природні орієнтири – долини річок, гори, узбережжя водойм тощо.
Нерідко молоді мігранти кілька років вивчають маршрути перельоту. Вони переймають досвід у старших птахів, з якими мігрують в одних зграях. Іноді молоді птахи можуть залишатися у місцях зимівлі й на літо, а іноді навіть на 2-3 роки. І лише після досягнення статевої зрілості вони повертаються у рідні краї для гніздування. Так поводяться лелеки, серпокрильці, ластівки.
Чому птахи весною повертаються, а не залишаються у теплих краях назавжди? Відповідь проста – в Африці європейським перелітним птахам було б дуже важко конкурувати з місцевими птахами, яких дуже багато. Там менш сприятливий клімат для гніздування північних видів через сезони дощів і посухи та набагато більшу кількість небезпечних хижаків, ніж у північній частині континенту. Тому навесні птахи повертаються додому.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
Чому відлітають птахи: 9 цікавих фактів про перелітних птахів
З настанням холодів птахи залишають місця свого проживання і прагнуть скоріше дістатися в теплі краї. Нам, безкрилим істотам, залишається або заздрити, або захоплюватися можливостями птахів. Їм не потрібні закордонні паспорти, візи та довге очікування в аеропортах, щоб в один прекрасний день піднятися в небо і вирушити в подорож.
Проте пернаті зважуються на далекі вояжі зовсім не з романтичних спонукань. І роблять вони це не тому що мерзнуть. Їхнє пір’я прекрасно зігріває і при низьких температурах (аж до -10, -15 градусів Цельсія).
Річ у тому, що в такий холод, їжа, яку їдять птахи, стає недоступною. Земля промерзає і всі жучки-павучки ховаються, рослини в’януть, а пернаті залишаються голодними. Саме це і стає причиною їх перельотів.
Цікаві факти про перелітних птахів
● Тримаючись під час перельоту у формі V-подібного ключа, зграя птахів летить майже на 70 відсотків швидше, ніж поодинокий птах. Річ у тому, що у зграї серцебиття у птахів сповільнюється і вони парять більшу частину подорожі, адже кожен птах летить в потоці, створюваному крилами птаха що летить попереду. Ватажок зграї перебуває у найневигіднішому становищі. Коли він втомлюється, то переміщається в середину зграї, а його місце займає інший.
● Під час перельоту зграї не завжди вдається повноцінно харчуватися — можливості для добування їжі дуже обмежені. Звідки взяти сили для такої важкої роботи? Збираючись в довгий шлях, ми, зазвичай, заздалегідь думаємо про своє харчування. Ось і птиці воліють добре підкріпитися на дорогу: готуючись до перельоту, вони їдять дуже щільно для того, щоб накопичити побільше жирових запасів для довгого перельоту.
● Лелеки можуть спати упродовж 10 хвилин прямо в польоті. Втомлений птах просто переміщається в середину зграї і засинає ненадовго, ширяючи в повітряному потоці, створюваному сусідами. Під час сну у лелек загострюється слух, що допомагає їм зберігати висоту та орієнтуватися в просторі.
● Раніше вважалося, що необхідність в міграції формувалася у птахів протягом багатьох століть і закріпилася настільки, що передається у спадок. Нібито вони — як роботи, вже запрограмовані і на місця зимівель, і на самі маршрути. Але дотепні експерименти показали, що це далеко не так. Хороший приклад — осілі качки Англії. Вчені взяли яйця качок-англійців і підклали їх качкам у Фінляндії, де всі вони змушені відлітати на зиму. Народжені у холодній країні качки-іноземки полетіли разом з місцевими без найменших вагань.
● Птахи завжди щосили намагаються повернутися додому якнайшвидше — про це красномовно говорять дані кільцювання, згідно з якими, швидкість повернення на батьківщину зазвичай помітно вища ніж швидкість відльоту. Але в будь-якому випадку весняний приліт тісно пов’язаний з приходом тепла в місця розмноження.
● 1 500 м — на такій висоті зазвичай подорожують перелітні птахи. Але деякі види є справжніми чемпіонами по висоті польотів: гуси, як правило, пролітаючи над Гімалаями, піднімаються на висоту до 8 км над рівнем моря. Для порівняння, авіалайнери летять на висоті 10–11 км.
● Розмах крил мандрівного альбатроса досягає 3,5 м. Цей птах не випадково отримав таке ім’я — більшу частину життя він проводить в польоті, а на землі лише вигодовує пташенят.
● 1000 ударів за хвилину — такий пульс у більшості птахів у польоті. У спокійному стані пульс знижується до 400 ударів за хвилину.
Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах