§ 25. Припливи та відпливи

Близько 425 року до н. е. давньогрецький історик Геродот, описуючи затоку Червоного моря біля узбережжя Аравії, зазначав: «Там кожен день відступає і настає приплив». Це загадкове явище більшість науковців тієї епохи пояснювали диханням нашої планети. Вони вважали Землю живою істотою, а припливи — проявом її дихання (мал. 25.1). Також уважали, що вода океану — це кров Землі, а припливи — биття її пульсу.

Мал. 25.1. Навіть Йоган Кеплер (1571-1630), який відкрив закони руху планет, уважав припливи наслідком дихання Землі

Давньоримський науковець і письменник Пліній першим описав припливи і припустив, що вони певним чином пов’язані з Місяцем: «Багато чого було сказано про природу води; але найдивніше — це чергування припливів і відпливів, що виявляється по-різному, але завжди породжується Сонцем і Місяцем. Приплив двічі настає і двічі відступає між кожними двома сходженнями Місяця. ».

Існували навіть курйозні теорії, що світло Місяця «гіпнотизує» воду в океані, і та починає рухатися.

І лише завдяки закону всесвітнього тяжіння, який відкрив Ісаак Ньютон, науковці змогли знайти пояснення такому явищу, як припливи та відпливи.

Природа припливів та відпливів

Припливи та відпливи — це періодичні підвищення та зниження рівня води морів і океанів, які виникають унаслідок дії сили тяжіння Місяця та Сонця на поверхню океану. Хоча Місяць має відносно невеликі розміри, він значно ближчий до Землі, ніж Сонце. Тому припливи, спричинені Місяцем, вищі за ті, що зумовлені Сонцем.

Максимальний рівень води під час припливу називають повною водою, а мінімальний під час відпливу — малою водою.

Частина океану, над якою перебуває Місяць під час свого обертання навколо Землі, піднімається слідом за рухом Місяця. Там утворюється приплив. Така сама ситуація в океані на протилежній стороні Землі (мал. 25.2). Одночасно із цим знижується рівень води на поверхні Землі, що перебуває під прямим кутом до точок припливу. У цих районах спостерігається явище відпливу: вода відходить від берега, і її рівень знижується (мал. 25.3).

Мал. 25.2. Частина океану, над якою перебуває Місяць, піднімається слідом за рухом Місяця

Мал. 25.3. Під час відпливів вода може відступати від берега на велику відстань

Складіть таблицю з назв десяти місць на Землі, де спостерігаються найбільші підняття води під час припливів. Скористайтеся пошуковими програмами в мережі Інтернет.

У відкритому океані припливні явища малопомітні. А у вузьких і глибоких затоках, які мають зв’язок з океаном, припливи та відпливи виявляються на повну силу.

У канадській провінції Нью-Брансвік на березі затоки Фанді розташований парк Хоупвелл-Рокс. Він відомий тим, що тут найбільші у світі припливи й відпливи (мал. 25.4). Різниця рівня води сягає 10-18 метрів. Під час кожного припливу й відпливу із затоки витікає (втікає) 115 мільйонів тонн води. Цей рух називають припливно-відпливною течією. Під час припливу вода з океану затоплює затоку, створюючи припливну течію. Під час відпливу вода повертається в океан — це називають відпливною течією.

Мал. 25.4. Хоупвелл-Рокс: під час відпливу пляж відкритий для піших прогулянок, а під час припливу скелі до середини занурені у воду

У гирлах деяких річок, які впадають в океан, припливи та відпливи також «відчутні». Наприклад, на річці Амазонка висока припливна хвиля рухається з Атлантичного океану проти течії. Її швидкість сягає 30 км/год (мал. 25.5). Таку хвилю індіанці називають поророка, що означає «гримлива вода», адже вона рухається з великим гуркотом, який чутно на відстань до 10 км.

Мал. 25.5. Припливна хвиля на Амазонці може сягати 5 м

Дізнайтеся більше

Люди здавна використовували припливи для риболовлі. Вони залишали рибальські сіті на березі, а коли вода під час відпливу відступала, у сітях залишалася риба.

Сьогодні людство використовує припливи для отримання електричної енергії. Припливні електростанції працюють у багатьох країнах світу.

Для отримання енергії затоку моря або гирло річки перекривають греблею. Часто по цих спорудах проходять автомобільні дороги. Найбільша в світі гребля (завдовжки 800 метрів) побудована у Франції для припливної електростанції.

Гребля припливної електростанції на річці Ранс, Франція

Ключова ідея

Припливи та відпливи — це періодичні підвищення та зниження рівня води морів і океанів. Вони виникають у результаті дії сили тяжіння Місяця та Сонця на поверхню океану.

Запитання для повторення й засвоєння

• 1. Які причини припливів і відпливів?
• 2. Чому припливи й відпливи в різних місцях планети різні?
• 3. Як форма берегової лінії (мис, затока) впливає на висоту припливу?
• 4*. Уявіть, що сьогодні повний місяць, і ви перебуваєте на острові посеред океану. Коли сьогодні буде найвищий приплив? А коли — відплив?
• 5*. Чому для людини, яка перебуває на борту корабля у відкритому морі, припливи й відпливи не помітні?

Чому стан Місяця так сильно впливає на припливи і відливи?

Місяць достатньо великий, щоб сила його тяжіння тягнула до нього океани

П’ятниця, 20 вересня 2019 р

Неодноразово ви чули, що Місяць впливає на стан моря, і дивувались, як це можливо і яке відношення має одне до іншого. Коротка відповідь така місячна гравітація тягне океани (і нам) до неї. Хоча він дуже далеко, він досить великий, щоб сила його тяжіння була досить сильною, щоб здійснити це явище.

Які припливи

Припливи – це підйом і падіння рівня води в океанах і навіть озерах. Коли рівень моря піднімається до найвищої точки, ми називаємо це припливом. Коли він опускається до найнижчої точки, це називається відливом. Підйом і падіння припливів відомий як припливний цикл.

Якщо є один приплив і один приплив на день, це називається добовим циклом припливу. Якщо є два припливи та відливи, це називається напівденним приливним циклом.. Місяць найбільше впливає на припливи і відливи, але це не єдиний фактор, який впливає на них. Сонце і Земля також можуть впливати на них.

Припливи та відпливи Місяця

Місяць впливає на припливи та відливи завдяки силі тяжіння. Можливо, ви помічали, що кожного разу, коли ви стрибаєте, ви завжди приземляєтесь на землю. Це тому, що гравітація Землі тягне вас до себе.

Місяць має власну гравітацію, яка тягне до себе океани. Гравітаційне тяжіння Місяця на нас набагато слабкіше земного, тому ми насправді цього не помічаємо, але ми можемо побачити вплив Місяця на рідку воду в океанах. Світовий океан трохи підтягується до гравітації Місяця, спричиняючи опуклість або приплив на стороні Землі, найближчої до Місяця.

Вплив Землі

Якщо Місяць викликає приплив з одного боку Землі, що спричинює приплив з іншого боку? Земля крутиться, тому у нас ніч і день. Спін Землі означає, що черговий приплив відбувається на протилежному від Місяця боці Землі.. Ці два припливи відокремлюють воду від решти Світового океану, викликаючи два відливи між приливами.

Сонце

Сонце, як Місяць і Земля, також має власну гравітацію, яка може впливати на припливи та відливи. Хоча Сонце набагато більший за Місяць і має більше сили тяжіння, він також набагато далі, а це означає його привабливість припливів і відпливів менше половини від привабливості Місяця.

Однак це все ще працює. Коли Сонце і Місяць знаходяться на одній лінії з Землею (коли настає повний місяць або молодик), їх сукупна гравітація викликає дуже високі припливи (і дуже низькі припливи), відомі як “весняні припливи”.

Коли Сонце і Місяць знаходяться під прямим кутом один до одного (під час зростаючого або спадаючого Місяця), Сонце допомагає скасувати тягу гравітації Місяця, спричиняючи менші припливи та відливи вище середнього, відомі як “припливний приплив”. “. Тому, Місяць впливає на припливи та відливи завдяки силі тяжіння, але сила тяжіння Сонця та спіна Землі також змінює їх поведінку.