За колючками криється вразливість: як доглядати за кактусом, щоб він не загинув

Попри те, що кактуси – одні з найменш вибагливих домашніх рослин та не потребують особливих маніпуляцій, за ними теж важливо слідкувати та доглядати. Як виростити кактус великим та здоровим – читайте у матеріалі.

24 канал зібрав поради щодо догляду за кактусами в домашніх умовах. Якщо дотримуватися простих правил, то кактус не тільки буде здоровим, але й навіть може зацвісти.

Як поливати кактус

Як і інші рослини, кактуси люблять теплу відстояну воду. Якщо відстояної немає, підійде і кип’ячена охолоджена вода.

Попри те, що кактуси – посухостійкі рослини, влітку та навесні їх треба поливати щодня чи раз на 2 дні. Восени кактуси, які вже набрали вологу за сезон, треба поливати приблизно раз на 5 – 7 днів, а взимку, в період сплячки – більш ніж за тиждень.

Як доглядати за кактусом / Фото Unsplash

Зверніть увагу! Не лийте воду на стовбур кактуса – через потрапляння вологи він може легко загнити, а рослина – загинути.

Куди поставити кактус

Ці рослини дуже люблять сонце та можуть стояти навіть під палючими літніми променями. Тож можете сміливо ставити їх на підвіконня чи на балкон, де вони отримають достатньо сонячного проміння.

Кактуси не люблять, коли ви переносите їх у різні місця, тож навіть повертати горщик з рослиною не варто. Щоб не травмувати рослину та не плутатися, можна зробити позначку на горщику.

Як доглядати за кактусом / Фото Unsplash

Як пересаджувати кактус

Якщо кактус отримує достатньо догляду, він буде швидко рости. Молоді кактуси можна пересаджувати раз на рік – у крайньому разі, коли рослина вже не вміщається в горщик – частіше.

Дорослі кактуси пересаджують рідше – приблизно 1 раз на 3 – 4 роки.

Як доглядати за кактусом / Фото Unsplash

Горщик треба обирати залежно від кореневої системи кактуса, але загалом діаметр має бути більшим на 1 сантиметр.

Важливо! У горщику для кактуса має бути обов’язковий дренажний отвір – так через нього стікатиме зайва волога. На дні горщика обов’язково має бути тонкий шар керамзиту.

Кращі кактуси з колючками для домашнього утримання

У порівнянні з багатьма іншими рослинами нашої планети кактуси є наймолодшими – тому що з’явилися в ті часи, коли на землі вже були і активно розвивалися ссавці. По всій Західній півкулі ця культура поширилася з Південної Америки, яка вважається її батьківщиною. Деякі види були перенесені перелітними птахами до країн Азії та Африки. Ці рослини називають суккулентами, бо вологу вони накопичують у своїх стеблах, завдяки чому не мають потреби в частих і рясних поливах.

Відмінність кактусів від інших рослин

Ці рослини унікальні. Замість гілок у більшості з них – колючки, які виходять із ареол. Звідти ж виростають дітки і квітки. Процес фотосинтезу у кактусів здійснюється дещо інакше, ніж у інших зелених насаджень. Головна відмінність полягає в тому, що вуглекислий газ накопичується не вдень, а вночі. Це пов’язано з тим, що рослина закриває продихи в світлий час доби для збереження вологи. Кактуси виживають у суворих природних умовах, близьких до екстремальних. Одні види стійкі до дуже різких перепадів температур, інші витримують тривалу посуху, треті, навпаки, люблять підвищену вологість грунту і повітря, здатну погубити будь-які інші рослини.

Виглядають кактуси, щонайменше, непривабливо, а тому їх вкрай рідко вибирають в якості подарунків. Зате квіти, які з’являються на них, здатні вражати уяву.

Біологи поділяють кактуси на підродини і коліна. Але квітникарі майже не цікавляться такою класифікацією. Вони звертають увагу на зовнішній вигляд і поділяють ці квіти на деревовидні, чагарникові, ліанові й травовидні. А ще – за місцем проживання в природному середовищі: лісові і пустельні. Такі знання необхідні для того, аби розуміти, як доглядати за рослиною.

Лісові кактуси, також звані тропічними, потребують опори, тому що являють собою кучеряві ліани. Деякі види паразитують на інших рослинах, а бувають і такі, які, виростаючи в грунті, не заважають своїм сусідам. Але давайте їх залишимо і розглянемо кращі види кактусів із колючками для домашнього розведення. Вони, як і всісукуленти, відмінно пристосовуються до умов того середовища, в якому їм доводиться виростати. У них може зменшуватися або, навпаки, збільшуватися коренева система, прискоритися або сповільнитися розвиток. Якщо ви помітили, що ваш зелений друг зовні змінився, незважаючи на правильний догляд за ним – не поспішайте бити тривогу.

Гімнокаліціум

Рослина має кулясту форму. Залежно від сорту величина стебла може коливатися. Є сорти, стебла яких перевищують 30 сантиметрів в діаметрі, але для домашнього утримання найчастіше вибирають «малюків», що досягають трохи більше двох сантиметрів за цими показниками. Квіткові трубки у таких кактусів оголені, що відрізняє їх від більшості інших видів. Цвітуть такі рослини за рік після посадки, зберігаючи декоративність протягом усього сезону. Забарвлення у квіток зазвичай фіолетове – від блідого до темного. Зустрічаються екземпляри, позбавлені хлорофілу, через що їхнє забарвлення дивує своєю неповторністю. Примітно, що гімнокаліціуми підходять для щеплення на інші види кактусів.

Клейстокактус

Навіть в умовах домашнього утримання висота таких кактусів часто досягає чотирьох метрів. Діаметр стовбура при цьому становить близько 15-ти сантиметрів. Але, щоби стримати зростання, висаджуйте свого зеленого вихованця в невеликий горщик. Форма рослини – циліндрична, ідеально пряма. Тіло квітки ребристе, що практично непомітно, і суцільно покрите маленькими колючками. Якщо вони з’являються у великій кількості, створюється враження, нібик актус суцільно покритий білим пухом або припорошений сніжком. Коріння у клейсто кактусів добре розвинене, і цю особливість необхідно брати до уваги при догляді.

Мамілярія

Цей вид кактусів поширений дуже широко. Квітки з’являються з пазух, а не з ареол, що відрізняє мамілярій від інших таких рослин. Цей кактус особливо теплолюбний і вимогливий до світла. Його можна назвати найвибагливішим із усіх кактусів – але якщо дотримуватися всіх правил догляду, він віддячить вам рясним і частим цвітінням. Коливання температур не допускається, а оптимальна температура для мамілярій – не менше +15 градусів влітку. Взимку ця квітка може пристосуватися до + 10-ти градусів в приміщенні, але вже на початку весни кактус необхідно переносити в тепло.

Ребуція

Родом цей кактус із Болівії. Розмір ребуції значним назватине можна – лише вісім сантиметрів, але по красі квіток і зним можуть посперечатися лише деякі види. Квітникарі вибирають його не тільки з цієї причини, але і через нескладне утримання. Особливого догляду цьому кактусові не потрібно.

Найголовніша умова – витримувати правильний температурний режим.

У стані спокою, який триває три місяці, його витримують при температурі всього+5 градусів. Влітку слід забезпечити безперешкодний доступ сонця до квітки. У теплу пору року рослина добре витримує сорокаградусну спеку.

Ще однією обов’язковою умовою є свіже повітря, щов важається плюсом – тому що протяги квітці просто необхідні.

У теплу пору року виносьте свого колючого вихованця в сад і залишайте там, де гуляють вітри.

Саме такі місця ребуція вибирає в природному середовищі, виростаючи на пагорбах Болівії.

Влітку поливайте кактус один раз на два тижні, а восени – раз на три дні, але пильно стежте за тим, щоби грунт не надто перезволожувався – бо це згубно позначиться на квітці. При посадці забезпечте рослині гарний дренаж, а для активного зростання підгодовуйте ребуцію. Робити це краще в перші дні літа – але, як кажуть досвідчені квітникарі, при дотриманні режиму поливу і в умові правильних температур цей вид кактусів здатний обходиться взагалі без добрив.

Нотокактус

За своєю формою він нагадує кульку, але зустрічаються екземпляри й у вигляді циліндра. Нотокактуси представлені кількома десятками різновидів, кожен із яких відрізняється формою і діаметром стебла. У таких кактусів є одна не дуже гарна особливість: вони повільно ростуть і досить вимогливі до температурного режиму. Влітку стовпчик термометра в кімнаті, де стоїть нотокактус, не повинен підніматися вище + 26-ти градусів і опускатися нижче + 24-х. А взимку ця рослина має перебувати при температурі +10 градусів.

Полив бажано здійснювати один раз на сім-десять днів, але рясний. Орієнтуватися можна по стеблу. Якщо він блищить – значить, прийшла пора напоїти зеленого улюбленця. Наприкінці весни, якщо на дворі встановилася підходяща температура, виносьте нотокактус на балкон або в сад – але так, аби він був захищений від прямого попадання ультрафіолету. Підходять півтінь або добре затінені місця. Цвітуть такі кактуси в березні-липні, випускаючи квітки найрізноманітніших відтінків. Найчастіше зустрічаються жовті і фіолетові. При гарному догляді цвітіння настає на четвертий рік життя, причому щорічно.

Цереус

Всі ми бачили на картинках гігантські кактуси, що досягають у висоту близько 20 метрів. Саме таким є цереус. Жити він здатний до 300-т років. У народі цю рослину називають свічкою, а квітникарі розводять у себе карликові форми цього виду. Відзначимо, що найбільшу популярність цереус придбав у дизайнерів інтер’єрів, які вибирають йогоз метою зробити потрібний акцент у приміщенні.

Цвіте такий кактус наприкінці весни – на початку літа. Щоби помилуватися його чудовими величезними квітками, схожими на справжні лілеї, вам доведеться встати вночі – тому що вдень вони не з’являються. Сигналом про те, що кактус зацвів, стане аромат, що поширився по всій кімнаті. Розташовані квітки з боків довгих стебел і при правильному догляді не змушують на себе довго чекати. Прямих променів сонця рослина не любить, тому його краще ставити там, куди проникає лише розсіяне світло. Поливати слід теплою водою у міру висихання грунту. У грудні кактус впадає в сплячку на два місяці, і поливати його в цей час взагалі не потрібно.

Багато квітникарів заводять цереус, як і інші кактуси, виключно для того, щоби дочекатися моменту цвітіння і загадати бажання.