Фенхель: вирощування з насіння, корисні властивості

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 травня 2017 🕒 12 хвилин 👀 28702 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за фенхелем
• Рослина фенхель – опис
• Вирощування фенхеля з насіння
  • Посадка фенхеля в ґрунт
  • Догляд за фенхелем у ґрунті
  • Полив фенхеля
  • Підживлення фенхеля
  • Збирання фенхеля
  • Як і коли збирати насіння фенхелю
  • Хвороби фенхеля
  • Шкідники фенхеля
  • Корисні властивості фенхеля
  • Фенхель – протипокази
  • Коментарі

  Фенхель звичайний (лат. Foeniculum vulgare) є видом роду фенхель родини Окружкові (Зонтичні). У народі цю трав’янисту рослину називають кропом аптечним, або волоським. У дикому вигляді фенхель звичайний зустрічається в країнах Північної Африки – Єгипті, Лівії, Марокко, Алжирі та Тунісі; у Західній Європі, зокрема в Італії, Франції, Англії, Іспанії та Португалії; у Південно-Східній Європі – у Греції, Болгарії, Албанії та країнах колишньої Югославії. Крім того, він росте в Північній, Центральній і Південній Америці, Новій Зеландії, а також у Західній і Центральній Азії. Фенхель найлегше виявити на кам’янистих схилах, у канавах і на засмічених місцях. Культивують фенхель у багатьох країнах світу.

  Перші згадки про цю рослину містяться в травниках Стародавньої Індії, складених близько п’яти тисяч років тому. Знали фенхель також у Стародавньому Китаї, де його використовували не тільки в кулінарії, а й у косметичних цілях, а в Стародавньому Єгипті вважали, що, крім смакових і цілющих властивостей, фенхель має ще й владу над злими духами. Стародавні сакси теж вірили в містичну силу фенхеля й захищали свої оселі від чаклунства пучками його трави, а греки використовували його як сечогінний, жовчогінний і абортивний засіб, а також як засіб від бліх. У своїх працях про фенхель писали Гіппократ, Діоскорид, Пліній і Авіценна.

  У середні віки фенхель поширився по всій Європі, і чеський лікар Маттіол, що служив при дворі ерцгерцога Фердинанда, присвятив рослині трактат «Сила та дія фенхеля». У XVIII столітті англійський парламент ухвалив виплатити аптекареві Стівенсону пристойну компенсацію за оприлюднений рецепт дуже ефективних ліків від шлункових і ниркових хвороб, які аптекар виготовив на основі фенхеля.

  Як спецію фенхель використовують національні кухні багатьох країн, і європейських, і азійських. Про те, як виростити фенхель із насіння, як доглядати за рослиною у відкритому ґрунті, а також про те, які лікувальні властивості вона має, в чому користь фенхеля і кому він може зашкодити, ми розповімо в цій статті.

  Посадка й догляд за фенхелем

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму (у жовтні) або напровесні (у квітні), в теплих регіонах сухе насіння фенхелю сіють у ґрунт у липні або серпні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкі супіщані або суглинні.
  • Полив: у середньому один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на кожен м² ділянки. При вирощуванні рослини на легких ґрунтах, а також у спекотну й посушливу погоду ділянку доведеться поливати частіше.
  • Підживлення: найбільше рослина любить розчини коров’яку (одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води) та курячого посліду (відповідно 1:20), а також трав’яний настій. За сезон проводять 2 підживлення: після проріджування й на початку формування квітконосів.
  • Підгортання: 2-3 рази за сезон підгортають на висоту 3-7 см тільки овочеві сорти.
  • Розмноження: насінням і поділом кореневища (найчастіше).
  • Шкідники: дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.
  • Хвороби: церкоспороз, коренева та стеблова гнилі або іржа.
  • Властивості: ця пряна рослина має м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу та слабку сечогінну дію.

  Рослина фенхель – опис

  Фенхель можна вирощувати в однорічній, дворічній і багаторічній культурі. М’ясистий, зморшкуватий і веретоноподібний корінь фенхелю в верхній частині сильно галузиться. Усі наземні органи рослини зеленого кольору з блакитним нальотом. Пряме, округле й сильнопогілковане стебло сягає у висоту від 90 до 200 см. Чергові перисті листки тричі і чотири рази розсічені: нижні – черешкові, верхні – сидячі на вузько-довгастій піхві завдовжки 3-5 см, розширеній до верхівки. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в подвійні парасольки діаметром від 3 до 15 см. Цвітіння триває з липня по серпень. Плід фенхеля – голий, довгастий, зеленувато-бурий і солодкий на смак вислоплідник завдовжки 5-10 і завширшки 2-3 мм, що розпадається на дві частини – дозріває у вересні.

  Вирощування фенхеля з насіння

  Посадка фенхеля в ґрунт

  Розмножується фенхель поділом кореневища і насінням, що зберігає прорісність упродовж 2-3 років. Насіння фенхелю можна сіяти під зиму або напровесні. У районах із теплим кліматом для багаторічного вирощування сухе насіння фенхелю сіють у липні або в серпні. При купівлі посівного матеріалу зверніть увагу, що пропонується два різновиди насіння: перший сорт призначений для вирощування зелені, а другий, овочевий, дасть вам, окрім зелені, смачні качанчики.

  Найкраще сіяти фенхель там, де взимку було скупчення снігу. Майте на увазі, що рослина теплолюбна й у затінку не ростиме. Віддає перевагу фенхель легким супіщаним або суглинним ґрунтам. Найкращими попередниками для рослини є однорічні трави, а також озимі та просапні культури. Не саджайте фенхель на одній ділянці з такими рослинами, як томат, шпинат, квасоля, перець, кмин і боби, оскільки він пригнічує ріст цих культур. Найкращим сусідом фенхель є для огірків і капусти, оскільки він своїм запахом відлякує від них попелицю.

  Ґрунт під весняний посів фенхеля готують із осені: кислий ґрунт вапнують, і не раніше, ніж через два тижні після цього, вносять на 1 м² ґрунту під глибоке перекопування по одному відру перегною або компосту, по 2 столові ложки суперфосфату й по дволітровій банці лежаної тирси. Навесні, перед посівом, поверхню потрібно розпушити й вирівняти.

  Підзимній посів фенхеля краще здійснити там, де ґрунт удобрювали під попередню культуру. Спеціально вносити добрива під фенхель не потрібно, щоб не приректи його на занадто повільне дозрівання.

  Насіння при посіві заглиблюють на 2 см, а відстань між рядами має бути не менше 60 см.

  Якщо посів здійснюється навесні, у першій декаді квітня, то після закладення насіння й поливу ділянку до появи сходів накривають плівкою. На 10-й день після появи сіянців фенхель із насіння проріджують таким чином, щоб рослини зеленних сортів перебували в ряду на відстані 10-15 см одна від одної, а овочевих – 20-30 см.

  У місцевості з суворим кліматом краще застосовувати розсадний спосіб розмноження культури. Про те, як вирощується розсада фенхеля, читайте в уже розміщеній на сайті статті.

  Догляд за фенхелем у ґрунті

  Вирощування фенхеля у відкритому ґрунті вас не утруднить. Як виростити фенхель? Вам доведеться тричі за сезон розпушувати ґрунт у міжряддях, виполювати бур’яни в міру їх появи, поливати, підживлювати й захищати рослини від хвороб і шкідників. Овочеві сорти фенхеля потребують також підгортання на висоту 3-7 см 2-3 рази за вегетаційний період. Це необхідно для відбілювання качанчиків. Окрім того, завдяки підгортанню вони стають соковитішими й м’ясистішими.

  Полив фенхеля

  Фенхель дуже любить воду. Оптимальна частота поливу в звичайне літо один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на 1 м² ділянки. Фенхель, зростаючий на легких ґрунтах, доведеться зволожувати частіше. Майте на увазі, що від нестачі вологи овочеві сорти рослини або підуть у стебло, або дадуть качанчики низької якості. Крім того, якщо фенхелю бракує води, він запускає свої корені на сусідні ділянки. Після поливання або дощу ґрунт навколо рослини потрібно обов’язково розпушити. Полегшити собі роботу можна мульчуванням ділянки.

  Підживлення фенхеля

  Ідеальним добривом для культури є розчин коров’яку, для приготування якого одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води. Замінити коров’як можна курячим послідом, але в цьому випадку пропорції інші: на одну частину органіки потрібно 20 частин води. Добре відгукується фенхель і на підживлення трав’яним настоєм. Усього рослині потрібно два підживлення за сезон: перше – відразу ж після проріджування, а друге – на початку формування квіткових стрілок у городнього фенхеля або через місяць після першого підживлення качанних сортів рослини.

  Збирання фенхеля

  Харчову зелень збирають, коли кущі сягають у висоту 30 см – у цей час зелень фенхеля має найяскравіший аромат. Зрізають зелень рано-вранці під час роси або після заходу сонця. Качанчики будуть готові до збору, коли сягнуть у діаметрі 10 см. Качани зрізають під корінь, але залишають на них черешки з листям завдовжки до 20 см. Після зрізання качани мають полежати на свіжому повітрі в затінку, після чого на них залишають тільки один черешок завдовжки 10 см, а качани відправляють на зберігання.

  Зберігають качанчики фенхеля в прохолодному місці зануреними в пісок, оскільки в холодильнику вони можуть пролежати не довше двох тижнів.

  Як і коли збирати насіння фенхелю

  Зацвітає фенхель зазвичай тільки через два роки після посіву, отже, зібрати з нього насіння можна буде тільки після цвітіння. Насіння буде готове до збору, коли суцвіття із зелених стануть жовто-бурими. Потрібно обережно зрізати парасольки й повісити їх на просушку в сухому прохолодному приміщенні з гарною вентиляцією, розстеливши під ними газету. Коли суцвіття висохнуть, витрусіть із них насіння на газету. Очистіть посівний матеріал від сухих рослинних залишків і розкладіть по паперових пакетиках. Зберігають насіння в сухому темному місці.

  Шкідники і хвороби фенхеля

  Хвороби фенхеля

  Хворіє фенхель дуже рідко, але іноді його можуть вразити церкоспороз, коренева й стеблова гнилі, іржа.

  При ураженні фенхеля церкоспорозом на всіх його зелених органах з’являються дрібні кутасті жовті плями. З розвитком хвороби плями темніють, зливаються одна з одною, уражені тканини рослини жовтіють і відмирають. У профілактичних цілях слід не допускати занадто густих посадок, а для знищення інфекції фенхель обробляють одновідсотковою бордоською рідиною, Купрозаном або Каптаном.

  Коренева гниль викликає загибель рослини. Спочатку листя фенхеля поникає, потім в’яне, буріє й відмирає. Якщо відкопати ґрунт на глибину 15 см, то можна виявити, що коріння почорніло. Загиблу рослину доведеться видалити разом із прилеглою до коріння землею. Якщо ж ви встигли діагностувати захворювання на самому початку, негайно припиніть полив фенхеля й обробіть його розчином фунгіциду.

  Стеблова гниль уражає стебла й пагони рослин. Спочатку частина пагона або стебла загниває, потім відмирає. Іноді інфекція захоплює і листя рослини. Зазвичай гниття відбувається на рівні поверхні ґрунту і вище, а першою ознакою хвороби є білий наліт, слідом за яким на стеблі виникають дрібні коричневі плями. Тільки-но ви виявили симптоми стеблової гнилі, припиніть полив фенхеля, зітріть наліт і змастіть пошкоджені ділянки міцним розчином марганцівки, після чого опудріть їх деревною золою.

  Іржа – грибкове захворювання, яке виражається в утворенні на наземних частинах рослини помаранчево-коричневих горбків і пустул, які викликають підвищену випаровуваність вологи, а при сильному ураженні – опадання листя. При перших же ознаках захворювання необхідно видалити хворі листя та пагони, після чого рослини обробляють розчином фунгіциду.

  Шкідники фенхеля

  Незлагідна вдача фенхеля відлякує від нього не тільки рослини, а й комах. Його не люблять блохи, попелиці, мокриці й равлики, тому фенхель можна вирощувати біля овочів, які потерпають від цих шкідників. Звичайно, якщо самі рослини уживуться зі своїм рятівником. Ворогами фенхеля є дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.

  Лучний метелик – це багатоїдний шкідник, здатний завдати серйозної шкоди вашому городу. Це метелик завдовжки близько 1 см із розмахом крил до 20 см у самців і до 26 см у самиць. Передні крила у метеликів сіро-коричневі з темними плямами й жовтою смугою біля зовнішнього краю, задні крила сірого кольору з двома смужками. Гусениця метелика чорноголова, зеленувато-сіра з темною смугою уздовж спини. Комаха дуже плідна, тому небезпечна. Гусінь з’їдає все на своєму шляху, залишаючи від листя тільки жилки й черешки. А метелики харчуються нектаром, і в роки масового льоту лугових метеликів може значно скоротитися кількість виробленого в місцевості їх нашестя меду. Трапляється такий лет один раз на 8 або 10 років, і тоді садівникам доводиться нелегко.

  Знищують метеликів різними способами. Якщо їх небагато, то збирають уручну, причому помічено: що менше на ділянці бур’янів, то менше метеликів і гусені. Але при масовому скупченні шкідників доведеться вдаватися до хімічних засобів, найефективнішими з яких є Фуфанон, Метафос, Фосфамід, Децис і Карбофос.

  Озимі совки також є багатоїдними шкідниками, поширеними повсюдно. Передні крила озимої совки темно-сірі, майже чорні, з трьома ще темнішими смугами й тонкою чорною облямівкою. Задні крила у самця білі, у самиці бурі. Гусінь совки землисто-сіра, на пізній стадії розвитку у неї на спині з’являється темна смужка. Небезпечні для фенхеля як метелики, так і надзвичайно ненажерлива гусінь совок. Щоб захистити посіви від цих шкідників, необхідно дотримуватися умов агротехніки культури й регулярно знищувати бур’яни. При масовому ураженні фенхеля совками потрібно обробити ділянку одним з інсектицидів, які було згадано вище.

  Про те, як боротися з дротяниками і хрущами, ми детально виклали в статтях, вже розміщених на нашому сайті.

  Види і сорти фенхеля

  Сортів фенхеля не так уже й багато. Олійний різновид фенхеля представлено такими сортами:

  • Чернівецький 3 – сорт фенхеля, що дозріває за135-150 днів;
  • Кримський – менш високий, компактний сорт, дозріває на два тижні раніше, ніж сорт Чернівецький 3. Його парасольки розташовані на одній висоті, що значною мірою полегшує збір врожаю.

  Окрім описаних, запашні лікувальні плоди і зелень із високим умістом ефірних олій дають сорти Зефір, Оксамит Криму, Мерцишор. Пекучий смак має сорт Перцевий.

  Сорти овочевого фенхеля переважно представлені досягненнями російських та італійських селекціонерів. Із російських сортів найбільш відомі Корвет, Лужниковський Семко, Сопрано, Рондо, Аромат, Казанова – сорти заввишки 50-60 см, дозрівають за 60-70 днів і дають качанчики масою близько 250 г, а також пізньостиглі високорослі сорти з ніжним ароматом і блакитним листям – Лідер і Осінній красень, що сягають у висоту 180 см. Добре зарекомендував себе ранній гібридний сорт Удалець, що за 40-55 днів формує щільний білястий качанчик масою від 100 до 350 г і діаметром 10-18 см.

  З італійських сортів фенхеля найвідомішими є Сицилійський, Зельма, Кармо, Флорентійський, Італійський круглий, Болонський – фенхель заввишки до 60 см і качанчиками діаметром до 15 см. На жаль, в умовах середньої смуги ці сорти проявляють схильність до стрілкування. Більш адаптовані до нашого клімату й більш стійкі до стрілкування сорти Зета Фіно, Кантіно, Романеско і голландський гібрид Руді.

  Зі столових сортів фенхеля найчастіше вирощують Гребневий і Городній.

  Властивості фенхеля – шкода і користь

  Корисні властивості фенхеля

  У якості лікарського засобу фенхель застосовували з давніх часів. У цьому відношенні цінність становлять плоди рослини у вигляді порошку чи ефірної олії, в той час як у кулінарії використовують насіння, листя й качанчики фенхеля.

  Фенхель містить вітаміни A, C, B1, B2, B3, B5, B6 і B9, кальцій, натрій, селен, магній, мідь, цинк, калій, залізо, хром і алюміній, золу і харчові волокна. Жирні олії, що входять до складу фенхеля, містять цінні кислоти: лінолеву, петрозелінову, пальмітинову й олеїнову.

  Завдяки речовинам, які містяться в фенхелі, рослина й препарати з неї мають м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу й слабку сечогінну дію. Застосовується рослина фенхель для новонароджених від спазмів кишківника в перші місяці життя, проте призначеного лікарем дозування має бути суворо дотримано. Знамениту кропову водичку виготовляють саме з плодів фенхеля.

  Ефірна олія фенхеля виводить з організму токсини та шлаки, тому її рекомендують приймати після щедрих застіль і жирної їжі. Порошок фенхеля входить до складу таблеток від кашлю, оскільки рослина має відхаркувальну дію. Застосування фенхеля показано при таких захворюваннях: пневмонія, тонзиліт, ларингіт, бронхіт, ГРВІ, ларинготрахеїт.

  Уживання фенхеля й препаратів з нього відновлює втрачений під час хвороби апетит і покращує травлення. Ці властивості фенхеля дозволяють застосовувати його при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зокрема при закрепах. Вагітним препарати з фенхеля допомагають зняти напади токсикозу, а породіллям – відновити травний процес. Окрім того, фенхель стимулює лактацію у матерів-годувальниць.

  Використовують фенхель також у парфумерії та косметології.

  Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фенхель застосовується:

  • як антибактеріальний засіб;
  • як засіб для загоєння ран і підвищення імунітету;
  • з метою профілактики раку;
  • для зняття запальних процесів;
  • для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту;
  • для нормалізації обмінних процесів;
  • для стимулювання лактації;
  • для підтримки і стабілізації роботи серця.

  Фенхель – протипокази

  Власне, протипокази фенхеля ніде не прописані, але, ймовірно, у деяких людей може бути індивідуальна незносність цього продукту. Як застереження потрібно зауважити, що вагітним, хворим на епілепсію і тим, хто страждає від діареї, фенхель рекомендований до вживання в малих дозах. Окрім того, завелика кількість фенхеля у людей зі слабким здоров’ям може спровокувати кровотечу.

  Як вирощувати фенхель в домашніх умовах?

  Фенхель – по-іншому рослина називається аптечний кріп – в городній культурі явище відносно нове і незвідане. Дачники не поспішають його вирощувати, оскільки зелень фенхеля за смаковими якостями і аромату програє укропний, у всякому разі, на наш, слов’янський смак. Жителі середземномор’я з цією думкою не погодяться. Там фенхель вирощується з давніх часів. Про його користь, що виражається як у харчовій цінності, так і в медичній, знають також у Середній Азії. Сьогодні фенхель тільки починає свою тріумфальну ходу нашими дачними ділянками. Агротехніка цієї рослини, яка відрізняється від агротехніки тміну, укропу та інших, «синонімічних» для нашого сприйняття культур.

  • Опис рослини
  • Цінність фенхеля
  • У харчуванні
  • У медицині
  • Вирощування фенхеля
  • Овочевий фенхель
  • Звичайний фенхель
  • Сорти фенхеля
  • Агротехніка
  • Тепло і світло
  • Вологість
  • Ґрунт
  • Умови проростання насіння
  • Тонкощі посіву
  • Вирощування фенхеля розсадою
  • Як доглядати за фенхелем
  • Зимівка
  • Шкідники і захворювання
  • Відео – Фенхель: вирощування насіння
  • Опис і характеристика
  • Особливості вирощування
  • Відео «Як правильно вирощувати фенхель»

  Вирощування фенхеля із насіння

  Опис рослини

  Фенхель являє собою багаторічну рослину, що відноситься до сімейству зонтичні. Стебель круглий, дудкоподібний, зверху ветвистий. Листочки мають безліч розсічень, що ділять їх на нітевидні волокна. Квіти дуже дрібні, нагадують укропні, зібрані у великі парасолі. У фенхеля сіро-болотного кольору плоди, що мають довготривалу форму, з ребришками, приємним, нерізким запахом і солодкуватим смаком.

  Родом культура з Середземномор’я, але це лише ботанічна гіпотеза. Насправді, звідки бере початок ця давня рослина, не встановлено. Фенхель – «найстаріший» представник парасольок. І в найдавніші часи на території рослини він використовувався місцевим населенням в ролі прянощів і в лікарських складах.

  Цінність фенхеля

  Вона полягає в складі. Рослина містить білки, флавоніди, цукру, деяку кількість жирів і багато ефірних олій, діючою активною речовиною яких знайдено анетол.

  Харчова цінність фенхеля

  У харчуванні

  На території колишнього СРСР дикий кріп зростав на Кавказі і в частині Криму. В Азії його збирали і заготовляли як спецію до м’яса, овочевих страви, супів, а стеблі-парасольки клали при засолці, в заміщення кропу.

  Сьогодні фенхель нарощує популярність, і області його застосування розширюються. Наприклад, у багатьох країнах його стали використовувати як кондитерську віддушку і в лікеро-горілчаній промисловості, а також при виробництві парфумерії.

  У медицині

  Фенхель – корисні властивості і користь фенхеля

  Радянська офіційна медицина широко використовувала плоди фенхеля. З олії ефірного готували аптечну кропну воду, яка прописувалася, коли пучив животик у немовлят, коли діти страждали на кашель або запори.

  Сьогодні, коли знайдені більш ефективні засоби від колик, в аптеці можна знайти тільки пакетований чай з додаванням насіння фенхеля. Але в домашніх умовах мами, і особливо бабусі продовжують поїти грудничків саморобною укропною водичкою.

  Що стосується відхаркувальних властивостей, фенхель володіє ними більшою мірою, ніж городній кріп. Тому його насіння входять до складу відхаркувальних зборів.

  Вирощування фенхеля

  За виглядом рослина нагадує гігантський кріп. Це фенхель кореневий. Овочевий, на відміну від нього, має замість кореня кочанчики, які використовуються в їжу в якості овоча. Його прийнято виділяти в особливий різновид, що має свої правила агротехніки.

  Овочевий фенхель

  Кочанчик овочевого фенхеля

  Замість коріння утворюються клубноподібні форми, які повільно розвиваються на початковому етапі зростання. У них щільно прилеглі один до одного вузли, товсті черешки, які воростають у качанчик. По висоті, до початку утворення стебля, рослина виростає до 60 см.

  Овочеві форми можна відрізнити від звичайних не тільки за видозміненим коренем, а й за формою і фарбуванням листової розетки. Сьогодні виведено багато сортів фенхеля овочевого, і постійно від селекціонерів продовжують надходити в продаж насіння нових видів.

  Звичайний фенхель

  Його можна розділити на дві підгрупи, що відрізняються швидкістю дозрівання, ступенем обличності, врожайністю. Деякі сорти краще вирощувати для зелені, інші вирощують на насіння. Насіннєві сорти спеціально відселектовані таким чином, щоб вміст ефірних масел у них був вищим. Сорти для зелені мають яскраво виражений аромат, велику листову масу.

  Вибір різновиду фенхеля

  Сорти фенхеля

  утворює великоплідний качанчик, відрізняється середнім терміном стиглості – 55-60 днів. Врожайність пристойна – від кілограма кочанчиків на метр квадратний посадок.

  сорт, що вирощується для отримання зелені, яку використовують як приправу в свіжому або сушеному вигляді. Коріння у цього сорту в їжу не придатні. Парасольки з квітками застосовують під час засолювання.

  вважається сортом раннього дозрівання. Щоб утворити качанчики технічної стиглості йому потрібно після сходів тільки 47-50 днів. Стійкий до виходу в стебель, тому плоди формуються стабільно. Врожайність середня – до 1,5 кг на метр. Цей сорт віддають перевагу багатьом городникам.

  насіннєвий сорт, який виведений спеціально для отримання з насіння масла. Вирощують промисловим способом в Україні. У цього сорту зелень жорстка, зі слабким ароматом. Тому вирощувати його для отримання зеленої приправи недоцільно.

  являє собою гібрид середнього терміну стиглості (до 60 днів час утворення кочану). Відрізняється високою врожайністю, яка може досягати 3 кг на метр квадратний.

  теж сорт на зелень. Насіння не відрізняється високим вмістом ефіромасличних речовин. Коріння кочанчиків не утворюють. Зелень з м’яким ароматом, соковита, застосовується в свіжому вигляді і для консервування.

  Агротехніка

  Рекомендації щодо вирощування фенхеля

  Не відрізняючись особливою «примхливістю», фенхель все ж вимагає деяких сприятливих умов для благополучного зростання. Особливо це стосується вирощування рослини в двох- і трирічній культурі та агротехніки кочаного фенхеля.

  Тепло і світло

  На відміну від кропу, фенхель тепло любить. Він краще росте в регіонах з довгим літом і не суворою зимою, ніж у кліматі середньої смуги. Але сухість і спеку рослина теж не любить і переносить погано. На прямому сонці овочеві та зелені сорти сіяти не слід. А ось вирощувати фенхель на насіння можна в сонячному місці.

  Вологість

  Фенхелю обов’язково потрібна волога. Рослину, особливо в посуху, доведеться неодноразово протягом літа поливати. Причому, полив повинен бути глибинним і рясним, особливо для овочевих сортів, які інакше не сформують повноцінні качанчики.

  Ґрунт

  Тут фенхель теж досить примхливий. Йому подобаються ґрунти вищого ступеня окультуреності. На диких пустирях у нашому кліматі він рости не буде. Родючість ґрунту теж повинна бути високою. Легкі ґрунти рослині не потрібні, підійдуть середнього ступеня тяжкості, але вони повинні бути зроблені і мати слабощілкову реакцію.

  Умови проростання насіння

  Для того щоб насіння фенхеля благополучно проросло, знадобиться дотримання наступних умов.

  1. Температура не нижче + 20 ° С. Почати проростати насіння можуть і при екстремальних + 10 ° С, але двадцять і вище градусів дасть результат – проклюнулися паростки вже через два тижні. У холоді насіння може сходити більше місяця.
  2. Гарне зволоження ґрунту. Висівати фенхель краще в місцях, де було найбільше скупчення снігу і тала вода як слід просочила ґрунт. У разі посушливої весни після малосніжної зими, необхідно перед посівом провести вологозарядковий полив.
  3. Якщо насіння посіяти рано (коли тепло не настало), або загустити посадки, а також при надмірній сухості ґрунту овочевий фенхель може піти в стрілку.
  4. У тіні фенхель рости не буде. Він досить світлолюбний і надає перевагу відкритим просторам.
  5. На зиму фенхель потребує укриття. Вегетація другого року починається в квітні місяці.

  До речі, найкращими попередниками для рослини будуть культури, які добре удобрюють, наприклад, всі види капуст.

  Поради щодо вирощування фенхеля

  Тонкощі посіву

  Можна культивувати фенхель, як в однорічній, так і в багаторічній культурі. Також посів насіння може здійснюватися навесні або під зиму.

  При будь-якому вигляді посіву ділянку під фенхель перекопують глибоко в середині осені, відразу після збору попередньої культури. Глибина перекопування – не менше 25 см. Якщо ґрунт не високопитовий, а посів буде проводитися навесні, можна внести під перекопування органічний поживний компонент. Навесні ґрунту перекопується знову, в половинну глибину. Розпушується і розрівнюється.

  При підзимньому посіві доведеться обійтися добривами, які залишилися в ґрунті від попередників. Для такого посіву, через десять днів після перекопування ділянку потрібно добре розрівняти, ґрунт зрихлити.

  Фенхель віддає перевагу родючому ґрунту, але додати органіку під посадку, означає приректи рослину на «жирування» і повільне дозрівання. Оптимально внесення органічного компоненту під попередника або в осінньому сезоні для весняної посадки. Кількість внесення – до 7 кг на квадратний метр.

  Що стосується мінеральних добрив, їх дають перед посівом обов’язково. Склад посівної підгодівлі (на м ­):

  • аміачної селітри – 30 г;
  • солей калію – 10 г;
  • солей суперфосфату – 20 г.

  При посіві кочанчикового фенхеля насіння добре змішати з гранулами суперфосфатного добрива (2 г/м).

  Сіють культуру пізньої весни, як тільки ґрунтовно прогріється ґрунт. У різних кліматичних зонах посів проходить з квітня по червень. У середній сіяти краще ближче до кінця червня, щоб рослина не пішла в стрілку.

  Насіння рекомендується стратифікувати холодом і обробити стимуляторами всхожості.

  Як стратифікувати насіння

  У південних районах для багаторічного вирощування висівають сухе насіння в липні або навіть серпні.

  Норма висівки – близько 1 г на квадратний метр. Занурення – 2 см не більше.

  Посів проводиться рядами з діапазоном 60 см, або стрічками – з 25 сантиметровою відстанню. У рядку (рядку) рослини будуть проріджуватися. Овочеві сорти залишаться в 15 см один від одного, звичайні – 8.

  Борозни під посів фенхеля

  Після проріжування проводиться перше окучування. Надалі для овочевих сортів його слід проводити регулярно.

  Сорти на зелень можна сіяти повторно, до серпня, з інтервалом 2-3 тижні.

  Вирощування фенхеля розсадою

  Вирощування фенхеля розсадою

  Розсаду не обов’язково вирощувати вдома – можна це зробити в теплиці. Фенхель овочевої не дуже добре ставиться до пересадки, тому вирощування рекомендується проводити в торфоперегнойних горщиках. Якщо висівка проводилася в загальний контейнер або в захищений грунт, на стадії двох листів необхідно провести пікірування в торф’яні горщики, касети, пластикові ємності, розміром не менше 8 см в діаметрі. У них розсада перебуватиме до віку 45-50 днів. Потім здійснюється пересадка в грунт на постійне місце.

  Розсада фенхеля – фото

  Ще один спосіб розмноження багаторічника – вегетативний. Ділити легко вікові кущі. Для цього восени їх необхідно розрізати таким чином, щоб на кожному відрізку залишилося по 2-3 життєздатних нирки.

  Як доглядати за фенхелем

  Догляд за ним нескладний і необтяжливий.

  1. Всі міждуряддя рихлять тричі за весь сезон.
  2. Проводяться прополки бур’янів у міру їх відростання.

  Фенхель потрібно рихлити і проштовхувати

  1. За літній сезон знадобиться в середньому 4 поливи (на легких грунтах – більше), рясних, не менше 20 л на метр. При нестачі вологи овочевий сорт піде в стебель, або кочанчик, який утворився, буде поганої якості.
  2. Після чотирьох листя дається підживлення. Друга проводиться, коли починають утворюватися кольорові стеблі – для насіннєвих сортів, і через місяць після першої – для кочаних.

  Доглядайте за фенхелем

  Прибирання харчової зелені відбувається, коли кущі досягають 30 см (для підсіяного пізніше фенхеля важливо прибрати зелень перед настанням заморозків).

  Качанчики можна збирати, коли їх діаметр дорівнюватиме 10 см (зрізаються під корінь, на них залишають 20 см черешків з листям).

  Насіння знімають у міру дозрівання, яке відбувається нерівномірно. Щоб уникнути самосіву парасольку з насінням можна замотати легкою марлевою тканиною. Кращі насіння зріють на центральній частині парасольки, тому можна спочатку вибірково зібрати ці частини, а потім добрати інші. При остаточній зрізці стеблі, пов’язані снопами, відправляють на дозарювання.

  Збір врожаю фенхеля

  Зимівка

  Перенести фенхель благополучно може тільки південну зиму. У середньокліматичних районах необхідно рослини перед зимівлею занурювати, добре укрити торфом або гноєм, засипати соломою. При першому снігопаді накидати на місце зростання фенхеля сніг.

  Непогано може перезимувати фенхель у стаціонарній теплиці, яка не прибирається на зиму. Його теж необхідно укрити.

  Шкідники і захворювання

  У ароматного родича кропу багато шкідників. Молодим саджанцям небезпечний навіть невинний і добродушний травневий жук, який підгризає рослини.

  1. Їдять зелень фенхеля трипси, тлі і клопіки, особливо старанний зонтичний.
  2. Совки і гусениці метеликів теж люблять поласувати молоденьким фенхелем.
  3. Молі – морквяна і тминна, а також парасолькова вогневка, не пройдуть повз апетитні кущики.
  4. З хвороб найбільш важковиліковними і шкідливими є церкоспороз і фомоз. Перший передається насінням, другий – збудниками в ґрунті.

  Шкідники і хвороби

  Заходи боротьби не відрізняються від тих, які застосовні до укропу.

  Необхідно запам’ятати, що при вирощуванні на зелень неприпустимо піддавати рослини обробці хімікатами.

  Городні сорти та насіннєві можна обробити відповідними препаратами, які допоможуть впоратися з проблемою, на ранній стадії вегетації.

  Найкраще фенхель захистити від шкідників і захворювань правильною агротехнікою, збиранням рослинних залишків, своєчасним збором врожаю.

  Насіння використовувати для посіву потрібно тільки здорові, оброблені дезінфектором. Нові посадки фенхеля, навіть різних сортів, не розміщувати поруч або на місці старих, принаймні, три роки.

  Якщо вам вже хочеться виростити цю рослину, в силу її корисності, оригінальності та популярності, але смак і запах зелені все ще не здається привабливим, є невелика хитрість, яка допоможе полюбити фенхель і зрозуміти його цінність. Перед приходом зими прикопайте кілька рослин молодше, вирваних з коренем, в парнику або теплиці. Коли настане справжня зима, навідайтеся в теплицю і зріжте зелень. Її аромат і смак здасться вам таким солодким і свіжим, що ви неодмінно полюбите фенхель і будете із задоволенням вирощувати його, нарівні зі звичним кропом.

  Фенхель у ландшафтному дизайні

  Відео – Фенхель: вирощування насіння

  Фенхель у народі називають аптечним кропом і часто вирощують його як лікарську рослину. Хоча він зовні і нагадує кріп, але по будові плодів ці види відрізняються. Різновид овочевого фенхеля відрізняється ще й можливістю застосування його не тільки як приправу з витонченим ароматом, що нагадує аніс, але і як овоч, використовуючи в їжу втовщену кочерижку.

  Характеристика і властивості

  Фенхель належить до багаторічних рослин сімейства зонтичних. Має стебель до двох метрів, що вітається догори, і гладке чергове листя. Цвіте влітку маленькими жовтими кольорами, зібраними в прості парасольки, що утворюють складну парасольку діаметром до 20 см. Плоди – двосімянки тривалої форми з анісовим запахом.

  Овочевий різновид фенхеля утворює стеблеплод (кочерижку, м’ясисте втовщення стебля). На відміну від аптечного вигляду, овочевий фенхель багатший за мінеральні речовини та ефірну олію.

  Листя використовують як приправу. Клубнеплід є цінним дієтичним продуктом з високим вмістом вітаміну С, рутину і каротину.

  Малюкам із насіння готують приємну на смак «укропну воду» для усунення колік і нормалізації травлення.

  Плоди фенхеля також використовуються для поліпшення травлення, як сечогінний і слабкий засіб. Вони володіють відхаркувальною і спазмолітичною дією, сприяють утворенню молока у матерів, які годують грудьми.

  Помічено, що аромат фенхеля відлякує бліх домашніх тварин, для цього свіже листя подрібнює і втирає в шерсть домашніх улюбленців. Також можна розкласти зелень під підстилку тварин.

  Фенхель може служити прекрасним декоративним елементом саду, що розділяє його на зони.

  Фенхель підрозділюють на два види:
  звичайний,
  овочевий.

  Сорти звичайного (аптечного) фенхеля:
  «Аромат»: середньоспілий, 75 днів до технічної стиглості, 170 см заввишки «
  .Лідер»: ранньоспілий, 50 днів, висота до 180 см.

  Овочевий (італійський, флорентійський) фенхель:
  «Видалець»: середньоспілий, 80 днів, стеблеплод до 120 г середньої щільності «
  .Лужниківський Сьомко»: середньоспілий, 75 – 80 днів, стеблеплод до 220 г з білою щільною м’якотттю і невеликими лусочевими пустотами.

  Декоративні сорти фенхеля:
  «Giant Bronze»: листя в молодому віці бронзового кольору з пурпуровим відтінком «
  .Purpureum»: мідний відтінок молодого листя, пізніше коричнево-бронзовий відтінок.

  Організація ділянки та підготовка ґрунту

  Добре росте на родючому ґрунті, супесчаного або суглиністого типів з лужною реакцією.

  Краще зростає на теплих, захищених від холодних вітрів місцях (особливо овочевій), адекватна реакція на добриво.

  Дозріле і неприбране вчасно насіння дають самосів і проростає навесні.

  Зазвичай вирощується як однорічна рослина, але при утепленні коренів на зиму може давати паростки навесні. Можливе перенесення викопаних кореневищ у льох.

  Добре росте після коренеплодів.

  Висівають у відкритий ґрунт ранньої весни з середини квітня, з укриттям плантації плівкою до середини травня. Повторні посіви в травні.

  Можливий посів під зиму.

  На розсаду висівається в березні або в кілька термінів до травня зазвичай в торфоперегні горщики.

  У відкритий ґрунт насіння висівають на глибину до 2 см, міждуряддя 20 – 25 і до 50 см. Сходи проріджують з інтервалом 10 – 12 см.

  Паростки з’являються через два тижні за умови прогрівання ґрунту до 8 градусів.

  На розсаду овочевий фенхель висівають по 2 – 3 насіння в горщик, в результаті залишається найсильніша рослина для висадки.

  Висадка в ґрунт

  Висадка в грунт овочевого фенхеля повинна проводитися обережно, так як навіть легко травмовані саджанці будуть схильні до утворення втечі, а не стеблеплоду.

  Схема посадки: міждуряддя до 25 см, в шаховому порядку з інтервалом до 35 см в ряду.

  Рано посіяне насіння фенхеля може зацвести до кінця липня, не встигнувши утворити качанчики. Цьому сприяє і спекотна погода без достатнього поливу.

  Щоб не прогадати, можна висівати і висаджувати фенхель в кілька термінів.

  Зазвичай фенхель вирощується з насіння, але можна і вегетативним поділом рослини на частини з подальшою висадкою.

  Догляд полягає в регулярному поливі, розпушуванні міжправительств і видаленні бур’янів, проріджуванні та окучуванні рослин.

  Загущення посадок призводить до раннього стеблювання і зацвітання фенхеля.

  Для овочевого фенхеля, висіяного в грунт, паростки проріджують з інтервалом до 20 см, оскільки стеблеплод іноді може досягати в діаметрі до 10 см.

  Занурювання (до 3 разів на висоту до 7 см) проводять для більшого розвитку стеблеплоду. Вважається, що таким чином він стає більш м’ясистим і відбіленим.

  Якщо мета вирощування фенхеля – зелень, то для більшого виходу листя суцвіття при появі видаляються, це запобігатиме і небажаному самосіву.

  Не зайвим буде підгодувати фенхель настоєм коров’яка (до двох разів за сезон). Концентрат готують з однієї третини гною і двох третин води. Робочий водний розчин використовують у співвідношенні концентрату до води 1:10.

  Фенхель може бути пошкоджений тлею і гусеницею. Борються зі шкідниками попелом або тютюновим пилом.

  Урожай стеблеплодів можна збирати, коли стебель вгамовується до 10 см у діаметрі, зазвичай у вересні. Листя зрізається вище утовщення на 15 см.

  Стеблеплоди використовуються відразу ж у салатах, супах, до м’яса. Можуть зберігатися до 6 днів у вологому піску.

  Зелень сушиться в тіні, зберігається в закритій тарі. Насіння використовується для консервації або хлібопечення як приправа.

  Фенхель звичайний – корисна культура з приємним запахом. Її широко використовують у кулінарії, а також у лікувальних цілях. Виростити рослину можна і в домашніх умовах, наприклад, на дачі, тим більше що агротехніка фенхеля нескладна.

  Опис і характеристика

  Фенхель звичайний є представником сімейства Зонтичних і являє собою багаторічну траву. Однак багато дачників і садівників вважають за краще саджати культуру щорічно. Найбільш відомий вид рослини – овочевий фенхель. Його плоди мають приємний специфічний смак, завдяки чому активно використовуються в кулінарії.

  Рослина досить високоросла. Особина може зрости до 2 метрів заввишки. При цьому рослина досить потужна, вона активно гілиться. Овочевий фенхель має білий наліт на своїх зелених частинах. Листя культури зовні нагадують кріп, вони яскраво-зелені. Під час цвітіння на особах формуються зонтичні суцвіття з дрібними квітками жовтого забарвлення.

  Овочевий фенхель не єдиний вид рослини, який зазвичай вирощують на дачі. Існують також:

  1. Аромат – рослина, якій властива середня швидкість дозрівання. Збирати урожай сорту можна вже через 2,5 місяці після того, як здійснювалася посадка. З одиниці площі в 1 квадратний метр можна зібрати до 3 кілограмів плодів культури.
  2. Лідер – овочевий фенхель, що дозріває швидко. Висота рослини сягає 1,8 метра. Насіння зазвичай проростає через 1,5 місяця після того, як здійснювалася посадка.
  3. Вилучення – рослини сорту середньоспілі та середньорослі. Плід виду важить, в середньому, 120 грамів. Висота особини сорту – до 0,6 метра.
  4. Лужниковський Семко. Вага плоду цього сорту перевищує 0,2 кілограма. Дозрівання насіння відбувається за 2,5 місяці.
  5. Осінній красень – ранньоспілий сорт культури, період дозрівання якого становить близько 40 днів. Висота рослин становить 1,8 метра. Листя «красеня» мають приємний запах.

  Особливості вирощування

  Хочете виростити культуру в домашніх умовах? Будьте готові до того, що у рослини фенхель вирощування має ряд особливостей.

  На ділянці краще забезпечити культурі більше вільного простору. Тобто посадка фенхеля повинна здійснюватися далеко від інших рослин. Догляд за культурою передбачає рясні поливи. Якщо траві недостатньо води або корисних речовин, він потягне свої корені до інших рослин, тим самим пригнічуючи їх.

  Фенхель звичайний відмінно розмножується самосівом. Ця особливість на руку багатьом городникам.

  Так само як догляд за рослиною, важливі його «сусіди». Помідори, бобові, перець, тмін і шпинат – небажані супутники для культури. Адже вони будуть піддаватися пригніченню з боку фенхеля. А ось на капусту і огірки рослина матиме сприятливий вплив: аромат трави відвадить тлю. Однак варто часто і рясно поливати сусідів: огірки і фенхель, так як вони дуже люблять воду.

  Фенхель звичайний приносить користь не тільки людині, але і ділянці, на якій вона росте. Адже запах квітів культури приваблює комах, які запивають і інші рослини.

  Відео «Як правильно вирощувати фенхель»

  У цьому відео досвідчені городники розповідають всі тонкощі вирощування фенхеля.