Фітофтороз картоплі

Одна з найбільш поширених і шкодочинних хвороб. Втрати врожаю при сильному ураженні бадилля фітофторою досягають 70% і більше.

• Визначити фітофтороз картоплі можна за розпливчастими бурими плямами, які швидко розростаються на стеблах і листках.
• Уражене листя в’яне, чорніє й засихає, а у вологу погоду гниє.
• Також після дощів можна помітити на нижньому боці листка білуватий наліт, який не утворюється в суху погоду. Бадилля хворих кущів в’яне і поступово гине.
• На бульбах виникають чіткі бурі втиснуті плями, а на розрізі картоплини помітне таке саме побуріння.

Перші ознаки з’являються на нижніх або середніх листках куща картоплі у вигляді невеликих темно-бурих розпливчастих плям зі світло-зеленою облямівкою. За теплої вологої погоди плями поширюються на всю поверхню листа, хвора тканина листа відмирає. Стебла, черешки, іноді бутони і ягоди покриваються суцільними коричневими смугами. У вологу погоду на нижньому боці аркуша по межі хворий і здорової тканини з’являється білий наліт спороношення павутиноподібного гриба. За цією ознакою безпомилково визначається фітофтороз. У суху погоду ці плями висихають.

На бульбах утворюються сірувато-бурі, злегка вдавлені тверді плями що йдуть всередину бульби “язиками” гнилі. Хвороба швидко розвивається при вологій теплій погоді, і протягом декількох днів бадилля картоплі загниває. При настанні сухої погоди на стеблах можуть з’явитися свіже листя, але як тільки вологість повітря підвищиться, фітофтороз знову вражає рослини. Зараження відбувається при рясних дощах: спори гриба з вологою проникають у грунт і заражають картоплю. Часто бульби заражаються і при збиранні врожаю, коли вони стикаються з верхнім шаром грунту і з зараженої бадиллям.

Відбір здорового насіннєвого матеріалу; високе підгортання бадилля в рядках перед змиканням (чим ближче до поверхні грунту знаходяться бульби, тим швидше вони заражаються). Зараження бульб відбувається в основному від хворої бадилля, тому за кілька днів до збирання картоплі треба прибрати бадилля. Після прибирання бульби добре підсушити і відбракувати явно хворі. Садити картоплю слід на більш легких грунтах, а посилення калійного живлення (сульфат калію, деревна зола) підвищує стійкість рослин до фітофторозу.

Перелік стійких сортів

картопля

• Таурас – стійкість 9 балів
• Паролі – стійкість 9 балів
• Кріспер – стійкість 9 балів
• Берніна – стійкість 9 балів
• Берніна – стійкість 9 балів
• Медісон – стійкість 9 балів
• Медісон – стійкість 9 балів
• Ніксе – стійкість 9 балів
• Ніксе – стійкість 9 балів
• Балтік Роза – стійкість 9 балів
• Всі сорти

ФІТОФТОРОЗ КАРТОПЛІ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З НИМ

Перші ознаки хвороби проявляються на листках і стеблах верхнього ярусу. Це дуже підвищує шкодочинність фітофторозу, оскільки ураження фізіологічно активних молодих тканин знижує продуктивність рослин сильніше, ніж ураження фізіологічно ослаблених тканин нижнього ярусу. При ураженні на краях листків з’являються окремі бурі плями з характерним свинцевим відблиском. Вони швидко збільшуються в розмірах і поширюються по всьому кущу та на інші рослини.

За сприятливих умов поширення хвороби йде дуже інтенсивно. 7-10 днів достатньо, щоб бадилля картоплі загинуло на всій площі. Зранку чи за вологої погоди з нижньої сторони листків, на межі хворої і здорової тканини, з’являється білий наліт спороношення гриба. За стеблової форми хвороби, на стеблах і черешках утворюються смуги коричневих відмерлих тканин, які часто повністю охоплюють верхню частину стебла.

На бульбах фітофтороз проявляється у вигляді дещо вдавлених, твердих, чітко окреслених бурих плям. На розрізі добре видно уражені тканини, які поширюються вглиб бульби. До таких тканин легко проникають інші мікроскопічні гриби та бактерії, які підсилюють гниття картоплі.

Збудником хвороби є мікроскопічний гриб Phytophthora infestans de Bary . При наявності краплинної вологи на листку та температурі 10-15 о С конідії збудника можуть перетворюватися на зооспорангії й утворювати зооспори, які дуже рухливі у воді. Бульби можуть уражуватися як від конідій, так і від зооспор, котрі при рясних дощах змиваються з листя і потрапляють у ґрунт.

В окремі роки фітофтороз на бадиллі не розвивається, та при збиранні й особливо у період зберігання на бульбах спостерігається сильний його прояв. Таке трапляється тому, що низька вологість повітря не сприяє спороношенню гриба на бадиллі. Однак, на поверхні уражених бульб з’являється спороношення, що формує грибницю збудника, яка, в свою чергу, розростається в ґрунті й уражує молоді бульби.

Встановлено: епіфітотії хвороби виникають в роки, коли мінімальна температура повітря не опускається нижче 6-8 о С, а максимальна не підвищується вище 25 о С (за відносної вологості повітря 75% і більше). Крім погодних умов на ступінь розвитку фітофторозу впливає мікроклімат насаджень картоплі, який змінюється з розвитком бадилля. На початку вегетації рослини є ще маленькими, краще вентилюються й прогріваються сонцем, а тому менше уражуються фітофторою.

Ґрунти важкого механічного складу більш холодні, в них гірше відбувається газообмін, тому вони більше сприяють розвитку фітофторозу. Дефіцит поживних речовин чи незбалансоване живлення викликають порушення перебігу фізіологічних процесів, такі рослини знижують стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, в т.ч. й до фітофторозу.

Одним із важливих шляхів боротьби з фітофторозом є використання стійких сортів. Певним рівнем стійкості до фітофторозу листків характеризуються сорти: Інноватор, Латона, Зарево, Луговська, Світанок київський, Обрій, Ольвія, деякі інші. При цьому Латона – чи не єдиний ранньостиглий сорт, який крім високої продуктивності й товарності відзначається і підвищеною стійкістю до фітофторозу. Серед сортів, стійких до фітофторозу бульб, можна вказати такі: Кураж, Зарево, Луговська, Фабула, Латона, Моцарт, Ред Скарлет, Родео, Сіфра, Сильвана та інші.

Необхідним елементом зниження втрат від фітофторозу є використання на посадку якісної насіннєвої картоплі. Встановлено, що при наявності у насіннєвому матеріалі 1% уражених бульб втрати урожаю від фітофторозу становлять близько 10%, за наявності 5% хворих бульб – 20%. Тому велике значення в обмеженні розвитку фітофторозу відіграє ретельність перебирання посадкової картоплі.

Оскільки джерелами первинної інфекції є хворі бульби, необхідно знищувати купи і звалища картоплі, які залишаються після перебирання зібраного врожаю. Цього можна досягти, закопуючи їх на глибину 1,5-2 м або дезинфікуючи 1,5% розчином хлорату магнію чи 4-5% розчином мідного купоросу.

Ураженість картоплі зменшує і її передпосадкове прогрівання. Озеленювання насіннєвої картоплі на розсіяному світлі сприяє утворенню в бульбах глікоалкалоїдів, які підвищують опірність рослин різним захворюванням. Важливими агротехнічними заходами є дотримання сівозміни та підгортання картоплі.

Разом з тим, хімічний метод залишається найбільш ефективним для захисту картоплі від фітофторозу. Оскільки від початку ураження до прояву хвороби може пройти до 10 днів, то найбільш важливим є правильний строк обробки фунгіцидами.

Слід враховувати, що фітофтороз «помолодшав» і може розвиватися у більш ранні фази розвитку. Тому при плануванні обробок рослин фунгіцидами слід зважати на погодні умови. Якщо період вегетації дуже спекотний і посушливий, необхідності у застосуванні фунгіцидів немає, бо фітофтороз за таких умов не розвивається. З пониженням температури і підвищенням відносної вологості повітря, при значному коливанні добових температур або за дощової погоди складаються сприятливі умови для розвитку даної хвороби.

Оскільки першопричиною її появи можуть бути не тільки звалища хворої картоплі, а й прихована інфекція в насіннєвих бульбах, першу обробку краще зробити системним препаратом (Танос, Акробат МЦ, Інфініто, Консенто, Ридоміл Голд). Це дозволяє локалізувати збудника до моменту його переходу з материнської бульби в рослину. Через 10-14 днів після першої обробки картоплі краще буде застосувати контактні препарати, такі як Полірам, Антракол, Курзат, Купроксат, Ширлан. Щоправда, контактний препарат надійно захищає лише ту частину рослини, на яку потрапив при нанесенні.

Оскільки в першу половину вегетації відбувається найбільший приріст зеленої маси, картопляне листя швидко росте і у рослини з’являються незахищені тканини. Тому пауза між нанесенням контактних фунгіцидів не повинна перевищувати 7-10 днів. Після дво- чи триразового застосування контактних препаратів можна переключитися на фунгіциди системної дії. Це ті ж самі Танос, Інфініто, Акробат МЦ, Консенто, Ридоміл Голд. Подальші обробки системними препаратами слід проводити кожні 10-14 днів. Оскільки з часом у збудника може з’явитися резистентність до якогось фунгіциду системної дії, бажано не використовувати протягом сезону один системник двічі.

Центр Аграрних Технологій «ДУКАТТ»

Фітофтора на картоплі: ефективні методи боротьби

Картопля один з головних овочів на нашому столі. Коренеплід вважається другим по значимості після хліба. Тому, коли насадження культури вражає фітофтора – це прирівнюється до катастрофи.

Як вести боротьбу з фітофторою картоплі?

Підступність фітофтори полягає в тому, що після збору врожаю збудники хвороби непоміченими зимують у плодах, призначених на посадку навесні. При вирощуванні картоплі в промислових масштабах втрата врожайності через захворювання досягає 58-65%.

Способи боротьби з фітофторозом

Щоб отримати гідний урожай коренеплодів, потрібно знати, як уберегти картоплю від фітофтори. Для початку проведіть дезінфекцію і переберіть матеріалу для посадки. Обробіть бульби перед самою посадкою фунгіцидами.

Якщо в минулому сезоні на ділянці були заражені рослини, обеззаразьте ґрунт мідним або залізним купоросом. Пролити ґрунт проти фітофтори можна препаратом хлорокис міді (ХОМ).

Препарати від фітофтори картоплі

У складі біопрепаратів Фітоспорин або Фітодоктор є бактерії, які ефективно нейтралізують спори фітофтори. Строки обробки картоплі біологічними засобами залежать від погодних умов. Після дощу необхідно провести повторне обприскування. Для збереження життєдіяльності корисних бактерій підтримуйте ґрунт у вологому стані. Препарат Фітоспорін-М допомагає не тільки позбутися від фітофтори на картоплі. Природний антибіотик нешкідливий для здоров’я, створює здорову мікрофлору кореневої системи, підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів.

Також від фітофтори на картоплі використовуйте

Ридоміл Голд. Контактно-системний протруйник. Діючі речовини проникають в рослину на клітинному рівні, пригнічують конідії, не дають бактеріям розмножуватися. Перше обприскування робочим розчином проводити в профілактичних цілях до цвітіння картоплі. Максимальна кількість обробок – три.

Скор. Системний фунгіцид. При попаданні на картоплю проникає в тканини рослини, порушує виборчу проникність клітинних мембран міцелію, знижує рівень спороношення. Дія препарату настає через 2,5 години після обробки. Максимальна кількість обприскувань за сезон – 2.

Бордоська суміш. Контактний фунгіцид від фітофтори на основі мідного купоросу. Друга активнодіюча речовина препарату – негашене вапно. Допустима кількість обприскувань за сезон залежить від ступеня захворювання.

Квадріс. Системно-контактний фунгіцид нового покоління. Не має у своєму складі важких металів і сірки. Тому не має негативного впливу на рослини, людини і навколишнього середовища. Препаратом можна обприскувати картоплю за п’ять днів до викопування. Максимальна кількість обробок за сезон – 4.

Хвороби картоплі – як з ними боротися?

Якщо фітофтороз з’явився на ділянці – восени проведіть ретельне прибирання. Сухе бадилля обов’язково потрібно спалити, садові інструменти продезінфікувати, ґрунт пролити мідним або залізним купоросом.

У наступному сезоні садити картоплю на ділянці, де спалахнуло вогнище фітофтори, не варто. Можна засіяти грядку горохом або гірчицею. Сидерати піддобрять землю і нейтралізують в ґрунті залишки збудників фітофтори.

Бажаємо вам здорових і щедрих врожаїв.

Полезная статья? Поделитесь с друзьями: