МЕХМЕД ІІ (Магмед II) аль Фатих (Завойовник; 1429–03.05. 1481) – осман. султан 1444 і 1451–81.
Існувала у 1299–1922 роках. Заснована султаном Османом І на території півострова Мала Азія.
Проіснувала ця імперія аж до 1923 року. Всього імперією Османів правили 36 султанів, але оскільки деякі з них, як-от Мурат II, Мехмет II та Мустафа I правили по два терміни, загальна кількість султанів зросла до 39.
Селім II
| Селім ІІ سليم ثانى | |
|---|---|
| Початок правління: | 7 вересня 1566 |
| Кінець правління: | 12 грудня 1574 |
| Інші титули: | халіф Ісламу |
| Попередник: | Сулейман І Пишний |
Осман вступив на престол 26 лютого 1618 року у віці 14 років, коли божевільний Мустафа I був повалений після трьох місяців правління. Правління Османа припадало на несприятливий кліматичний період — найбільш холодні роки малого льодовикового періоду.
Після Османа владу успадковував Мустафа III (1757—74), син Ахмеда III.
Осман I (1258—1324) (осм. عثمان غازي — Aŝmâân Ğaazi, тур. I. Osman або Osman Gazi) — правитель бейлика в Малій Азії, засновник Османської імперії. За правління Османа бейлик став незалежним, його кордони були істотно розширені за рахунок територій Візантії в Малій Азії. При …