Україна і більшовики. Хто і як створював СРСР?

95 років тому – влітку восени 1922 року – верхівка більшовицької партії інтенсивно міркувала над тим, як їм оформити свою владу. Підсумком партійних обговорень та суперечок стало створення Радянського Союзу. Про те, як відбувався цей процес, Радіо Свобода розмовляло із істориком Геннадієм Єфіменком.

Історична Свобода | Як 95 років тому створювали СРСР

No media source currently available

– Давайте спершу згадаємо, як, починаючи із 1917 року і до 1922 року регламентувалися відносини між російським більшовицьким урядом і більшовицькими урядами інших республік.

Геннадій Єфіменко: Це був шлях експериментів. На українському зразку багато в чому формувалася модель поведінки стосовно інших республік. Цікаво, що Росія ще себе не встигла проголосити федеративною, як радянський (ще не більшовицький, але радянський) уряд України, який було утворено в Харкові наприкінці грудня 1917 року проголосив, що Україна буде складовою Російської Федерації.

– Саме Російської?​

​Геннадій Єфіменко: Перед тим Російська Імперія існувала і Російська Федерація була її наступницею. Але вже у березні 1918 року радянська Україна була змушена проголосити незалежність. Якщо Центральна Рада проголосила незалежність УНР 22 січня 1918 року, то незалежність радянської України проголосили на Другому всеукраїнському з’їзді рад, який відбувся в Дніпрі, тодішньому Катеринославі, 17-19 березня того ж року.

– Через 2 місяці. Але чи зберігалася ця формальна незалежність?

Геннадій Єфіменко: Була така ситуація, що український радянський уряд після відновлення своєї діяльності наприкінці 1918 року вважав, що – зберігалася. Але в Росії часто забували про це.

– Наскільки ця формальність дотримувалася, що український радянський уряд – незалежний? Тобто, до цього ставились серйозно чи вважали якоюсь формальністю, на яку можна й не зважати?

Геннадій Єфіменко: Радянська Україна себе постійно позиціонувала як одна із республік, які утворились на теренах колишньої Російської Імперії. Формально, в 1919 році був проголошений курс на зближення, але до жодної форми не прийшов. У підручниках пишуть, що був воєнно-економічний союз – насправді, його не було. Був проголошений лише намір його створити.

Вже після відновлення радянської влади в Україні, яке відбулося в грудні 1919 року й на початку 1920-го, про реальну незалежність України говорити не доводилось. 27 січня 1920 року було видано постанову, що діяльність основних наркоматів Росії та України об’єднуються. Це було урядове рішення під тиском Кремля.

– Але ж коли укладали Ризький мир із Польщею, то окремо укладала радянська Росія й окремо радянська Україна.

28 грудня 1920 року було перше формальне визнання радянською Росією незалежності радянської України

​Геннадій Єфіменко: В 1920 році стало зрозуміло, що Україні вже для зовнішнього вигляду потрібно зробити якусь формальну суб’єктність. Ще наприкінці березня 1920 року було утворено наркомат зовнішніх справ Радянської України, а в кінці 1920 року під впливом переговорів із Польщею і прелімінарного миру, який був укладений в жовтні, Україна та Росія уклали перший договір між собою як начебто незалежні держави. Саме 28 грудня 1920 року було перше формальне визнання радянською Росією незалежності радянської України.

– Якщо говорити про літо-весну 1922 року, більшовики виграли російську громадянську війну, встановили свою владу майже на всій території колишньої Російської імперії, і от тепер вони думають, як цю владу їм оформити. Кілька років тому ми спілкувалися із Вашим колегою Станіславом Кульчицьким. Він казав, що було два погляди на цей процес: Сталін пропонував автономізацію республік і приєднання їх до більшовицької Росії, а Ленін натомість наполіг на створенні союзу республік.

«Станіслав Кульчицький: Сталін, дійсно, був прибічником автономізації. І він навіть озвучував постійно це гасло, тому що він був одночасно не тільки генеральним секретарем, а й наркомом у справах національностей. Але хочу підкреслити, що всі в центрі були також прибічниками автономізації»

– Тоді виходить, що республіки перемогли центри у цій дискусії?

Станіслав Кульчицький: Ленін усіх переміг, а Ленін був авторитетом. Він створив партію, він створив державу, він створив доктрину. Коли Ленін озвучив свою ідею, ця ідея не могла прийти в голову нікому, ні Сталіну….

– А яка саме ідея?

Ленін назвав цю Федерацію Союз Радянських Соціалістичних Республік Європи і Азії. Потім відпало «Європа і Азія»

​Станіслав Кульчицький: Ідея створити федерацію другого поверху. Ось, є Російська Федерація – це Федерація першого поверху. Є Закавказька Федерація, вона була створена з трьох республік якраз у 1922 році – це теж Федерація першого поверху. І ще окремі незалежна Україна і Білорусь. І ось Ленін запропонував усі ці чотири республіки перетворити в союз, щоб усі вони зробили федерацію другого поверху. І він назвав цю Федерацію Союз Радянських Соціалістичних Республік Європи і Азії. Потім відпало «Європа і Азія» і утворилася та назва, яку ми всі знаємо і ця назва Леніна».

– Наскільки інтенсивною і масовою була ця дискусія довкола автономізації або створення федерації?

Україна наполягала на тому, щоб ту формальну незалежність, яку Росія визнала в 1920 році, наповнити реальним змістом

​Геннадій Єфіменко: Справді, не було такої ідеї від початку – створити федерацію другого поверху. Питання про те, як далі розвиватись, постало ще на початку 1922 року. Було декілька конфліктів між Україною та Росією щодо повноважень. В березні 1922-го Україна наполягала на тому, щоб ту формальну незалежність, яку Росія визнала в 1920 році, наповнити реальним змістом. Мало того, в травні була утворена українсько-російська комісія, яку скликав Фрунзе – відомий радянський воєначальник – на той час він був заступником голови Раднаркому УРСР.

– Тобто, він був наче віце-прем’єр міністром?

Геннадій Єфіменко: За великим рахунком, можна і так сказати. Ця комісія була створена під гаслом, що зберігається незалежність Української республіки. Ленін обіцяв виступити на підтримку збереження незалежності. Тобто, реально йшлось про наповнення цієї форми змістом. Але в Леніна невдовзі стався перший напад хвороби…

– Але ж його лінія перемогла.

Геннадій Єфіменко: Його лінія перемогла трохи пізніше. Адже в серпні була створена інша комісія на чолі зі Сталіним, яка об’єднувала вже всі радянські республіки. Основним напрямом цієї роботи був курс на автономізацію. Це ініціював Сталін – він вважав, що невідповідність між формою, чим була незалежність, і змістом, потрібно будувати за змістом, бо реально говорити про незалежність радянських республік не доводилося.

– Тобто, Ленін сказав, що ми робимо союз республік, а Сталін повернувся до автономій?

Геннадій Єфіменко: Ні, Ленін тоді ще не казав. Він тоді хворів.

– То коли Ленін втрутився в дискусію?

Геннадій Єфіменко: Вже після того, як він трохи відійшов від удару. Наприкінці вересня на початку жовтня Ленін втрутився і згадана федерація другого поверху була ініційована саме в жовтні 1922 року.

– Ви говорили про українських більшовицьких лідерів – Раковський, Скрипник і Фрунзе.

Геннадій Єфіменко: Це ті троє були основою.

– Скрипника ще можна зрозуміти. Але Раковський був болгарином, Фрунзе – молдаванином. Звідки в них такий український хист?

Раковський за один рік перетворився із централіста на прихильника автономії України і навіть розвитку української мови

​Геннадій Єфіменко: Раковський мав досвід 1919 року. Його посилали в Україну як великого централіста – як того, хто мав привести Україну в об’єднану республіку. Але він був освіченою людиною, він бачив, що відбувається в Україні. Зрештою, він був щирим інтернаціоналістом. За один рік він перетворився із централіста на прихильника автономії України і навіть розвитку української мови.

– А Фрунзе – це такий професійний революціонер, який став професійним військовим. Він як в Україні з’явився?

Геннадій Єфіменко: Фрунзе прибув наприкінці 1920 року. Він займався боротьбою із повстанством і дуже добре бачив настрої, які були в Україні та розумів: що могло завадити міцному встановленню більшовицького режиму, а що могло сприяти.

Слухач: «Питання щодо здоров’я Леніна. Чи правда, що у нього була якась венерична хвороба?»

Геннадій Єфіменко: Є багато різних байок, але кожну байку потрібно чимось підтверджувати. Наразі це просто одна із версій.

– Ленін казав: «Приняли ли мы с достаточной заботливостью все меры, чтобы действительно защитить инородцев от истинно русского держиморды?». Він при цьому теж із інтернаціоналізму виходив чи з яких міркувань?

Ленін був суперцентралістом, але він розумів, що показне існування цих російських держиморд насправді не сприяє централізації, а посилює відцентрові тенденції

​Геннадій Єфіменко: Ленін був суперцентралістом, але він розумів, що показне існування цих російських держиморд насправді не сприяє централізації, а посилює відцентрові тенденції. Він був реально практичний політик. У рішеннях ХІІ з’їзду ЦК РКП(б) про курс на коренізацію була цікава думка про те, що великодержавний шовінізм є небезпечним не сам по собі, а як такий, що посилює відцентрові тенденції.

До речі, хочу підкреслити, що Радянський Союз було створено 6 липня 1923 року.

– Загальновідомо, що Радянський Союз створили наприкінці грудня 1922 року.

Геннадій Єфіменко: Наприкінці грудня 1922 року відбувся заздалегідь узгоджений І з’їзд рад, який вибрав навіть Центральний виконавчий комітет Рад Союзу, який так і не став постійно діючим. Його основна функція була в майбутньому проголосити створення Радянського Союзу.

Питання та дискусії навколо договору про створення Радянського Союзу відбувалися включно до червня 1923 року

Питання та дискусії навколо договору про створення Радянського Союзу відбувалися включно до червня 1923 року. І лише тоді, фактично під тиском центру, Ленін вже не міг тоді ні на що впливати, було укладено договір. Щоб ви зрозуміли різницю: у проекті договору, який було ухвалено 30 грудня 1922 року, було 26 статей. А у договорі, який став чинним документом, про що оголосив ЦВК, 13 липня 1923 року, було 72 пункти.

– Тобто, за півроку істотно розширили. Чи відбулося щось суттєве між груднем 1922 року та липнем 1923 року?

Геннадій Єфіменко: Додали те, проти чого Сталін був спершу категорично проти – Палату національностей. Фрунзе у лютому 1923 року на пленумі ЦК РКП(б) зміг переконати всіх учасників і самого Сталіна, що така палата просто необхідна.

– Це була власна ініціатива Фрунзе?

Геннадій Єфіменко: Він відчував підтримку Леніна, але формально він виконував саме постанову вищих керівних органів Комуністичної партії України.

Слухач: «Чи є в юридичному плані на сьогоднішній день Україна правонаступницею Української Народної Республіки?»

Геннадій Єфіменко: Якщо врахувати, що сам президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав свої повноваження Кравчуку, то так. Але одночасно є і правонаступницею радянської України.

– До речі, минулого року Володимир Путін звинуватив Леніна в тому, що, створюючи Радянський Союз, він одночасно заклав під нього бомбу:

Володимир Путін: «В підсумку, ця думка призвела до розпаду Радянського Союзу. Там було багато таких думок: автономізація і так далі. Заклали атомну бомбу під будівлю, яка називається Росією, і вона вибухнула потім».

Геннадій Єфіменко: Справа в тому, що на той час це було порятунком єдиної держави. Якби цього не було, наступ на автономізацію відбувся, хто знає, що б там далі було. Це був варіант створення централізованої держави, який знімав оті великі суперечності, які могли вибухнути щомиті.

– То якби не це, то бомба вибухнула би раніше?

Геннадій Єфіменко: Могла б.

Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 році

– До речі, у той самий час, як створювали СРСР, відбувалося узгодження кордону між радянськими Україною та Росією. Наскільки цей процес був суперечливим?

Українська сторона порушила питання, що треба Україні передати повіти і території з українською більшістю населення, які прилягають до України. Але, вийшло так, що в 1925 році значно більше передали від України до Росії, в тому числі Таганрог і Шахти

​Геннадій Єфіменко: Цей процес не пов’язаний зі створенням Радянського Союзу як такого. Здебільшого, формування кордонів закінчився в 1919-1920 роках. Але після створення Радянського Союзу, коли начебто закінчились всі війни і всі проблеми, постало питання про приведення кордону до проголошених раніше принципів. Це був етнічний принцип. І тому українська сторона порушила питання про те, що треба Україні передати повіти і території з українською більшістю населення, які прилягають до України. Але, замість отримати більшу територію, вийшло так, що в 1925 році значно більше передали від України до Росії, в тому числі Таганрог і Шахти. А Україні передали лише невеличкі ділянки на Слобожанщині…

– А як же національний принцип? Чи раптом виявили, що там українців немає?

Навіть у рішеннях Комінтерну пролунало, що Україна об’єднує навколо себе території з українською більшістю населення

​Геннадій Єфіменко: Справа в тому, що національний принцип був забутий на користь політичного. Хоча продовжував проголошуватися національно-етнічний принцип. Навіть у рішеннях Комінтерну пролунало, що Україна об’єднує навколо себе території з українською більшістю населення. Але коли справа дійшла до реалій, то від цього відмовились.

– Як українські радянські керманичі до цього поставились?

Таганрог і Шахти забирали в України, але віддавали Путивльський повіт і деякі волості Курщини та Вороніжчини

​Геннадій Єфіменко: Вони тривалий час були проти. Лише з приїздом Кагановича, який очолив українську Компартію та під його тиском це було узгоджено, і в жовтні 1925 року відбулася зміна кордонів: Таганрог і Шахти забирали в України, але віддавали Путивльський повіт і деякі волості Курщини та Вороніжчини.

– На національне питання тоді зважали?

Геннадій Єфіменко: Ні. Бо Путівльський повіт був, фактично, найбільш зросійщеним із тих повітів, які Україна хотіла приєднати до себе. Там, насамперед, йшлося про випрямлення кордонів.

Дмитро Шурхало

Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

Хто був у теремці

22 квітня 1838 року – день викупу Тараса Шевченка з кріпацтва.

Влітку 1836 р. у Петербурзі Тарас Шевченко у вільний час змальовував скульптури у Літньому саду, де зустрівся з українським художником І. Сошенком (земляком Тараса). З того часу художник Іван Сошенко став найпершим петербурзьким приятелем Тараса Шевченка.

Іван Сошенко першим почав замислюватися про звільнення свого земляка з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Той першим узявся за літературну освіту Шевченка, запрошуючи Тараса до себе з 1837 року на літературні вечори. “Хрещений батько” першого видання “Кобзаря”. Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему “Перебендя”.

Через Гребінку Шевченко знайомиться з “придворним живописцем” Олексієм Венеціановим. Той добре знає поета Василя Жуковського, що був вихователем наслідника престолу цісаревича Олександра. Той також переймається долею Шевченка. Жуковський попросив Брюллова написати з нього портрет, з метою розіграти його в приватній лотереї.

Шевченкові друзі міркують, як визволити Шевченка з кріпацтва. Карл Брюллов так переймається долею кріпака, що їде до Павла Енгельгардта. Просить відпустити на волю козачка Шевченка. Енгельгардт називає ціну викупу за Тараса – 2500 рублів.

Це вп’ятеро перевищує ціну кваліфікованого кріпака. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла.

Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської родини. Лотерейні квитки по 300–400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу — майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі.
20 квітня 1838 року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами. Розіграли портрет вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського. На виручені гроші викупили із кріпацтва 24-річного художника і поета Тараса Шевченка.

Від царської сім’ї одержали лише 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Друзі Тараса Шевченка – Брюллов, Жуковський, Венеціанов та Юлія Баранова започаткували збір коштів у складчину. Гроші пожертвували друзі Шевченка. Суму зібрали і передали Павлу Енгельгардту.

22 квітня 1838 року Василь Жуковський через два дні після лотереї у присутності Михайла Вієльгорського та Аполлона Мокрицького вручає відпускну Шевченку. То був найщасливіший день у його житті. Із майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему “Катерина”, Євгену Гребінці – баладу “Перебендя”, Василю Григоровичу – “Гайдамаки”. Через місяць Шевченко стає учнем Петербурзької академії мистецтв.

В автобіографії Тарас Шевченко про свій викуп оповідає так: “1837 року Сошенко представив мене конференц-секретареві Академії мистецтв В.І. Григоровичу з проханням – звільнити мене од лихої моєї долі, Григорович передав це прохання В.А. Жуковському. Той попередньо сторгувався з моїм поміщиком і просив К.П. Брюллова намалювати з нього, Жуковського, портрет, щоби розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов відразу погодився, і незабаром портрет Жуковського був у нього готовий. Жуковський при участі графа М.Ю. Вієльгорського улаштував лотерею на 2500 карбованців асигнаціями, і цією ціною була куплена моя воля року 1838-го, квітня 22-го”.

Хто був у теремці

1. Звідки повернулися сини Бульби?(З київської академії, або бурси – чоловічої духовної школи.)

2. Чому Гоголь попри традиції початку твору історичною довідкою або описом почав повість зразу діалогом?(Таким чином зразу ввів нас у гущу подій, познайомив з героями.)

3. Яке враження справив на вас епізод зустрічі Тараса Бульби із синами?

4. Що ви помітили в цьому діалозі?(Одного сина не чути…)

5. Як звали синів? (Остап і Андрій.)

6. Розгляньте малюнок Т.Шевченка «Зустріч Тараса із синами» і висловіть власну думку про те, чи відповідають зображені Шевченком герої тому, як пише про них, про їхні характери і зовнішність Гоголь.

7. Яку науку Тарас вважає за найголовнішу?Чи дійсно він заперечує науку? (Чисте поле, добрий кінь, шабля – це те, що цінував Тарас, проте синів вивчив грамоти. Сторінка 119, з абзац: «Як того звали, що латинські вірші писав?…Горацій, чи що?» , «Бачиш, який батько! – подумав про себе старший син Остап, — все старий собака знає, а ще прикидається».)

8. Як Тарас Бульба вітав старшого сина після давньої розлуки?(Бився з ним навкулачки.)

9. Кого Тарас похвалив, а з кого посміявся і чому?(Остапа. «Ось так лупцюй кожного, як мене стусав», а меншого обізвав бельбасом, собачим сином і мазунчиком.)

10. Куди після Київської бурси батько збирається відправити синів?(Не в академії, а на Запорізьку Січ.)

11. Чому вирішив відразу відправити синів на Січ? («То все дурниці, чим набивають голови ваші; і академія, і всі ті книжки, букварі та філософія…Виряджу вас на Запоріжжя. От де наука, то наука! Там вам школа; там тільки наберетесь розуму.»)

12. Зачитайте опис світлиці. Як називається цей вид опису? (Сторінка 118, останній абзац і сторінка 119: «Бульба повів синів своїх у світлицю…» .Інтер`єр)

13. Яка роль інтер`єру в першому розділі повісті?(Знайомить нас із звичаями, традиціями. Відтворює національний колорит, дух епохи.)

14. Що таке національний колорит? (Наявність у художньому творі описів побуту, звичаїв, одягу, своєрідних пейзажних картин, специфічних слів і мовних виразів, що допомагають читачам «побачити» місце подій і характерні прикмети конкретного історичного моменту із життя якогось народу.)

15. Яким чином автор вводить нас у козацьку епоху?(Портрети, інтер`єр, вживання застарілих та специфічних для того часу слів: бандура, унія, маленькі вікна, кольорова глина, берестові лави, великий стіл, образи на покуті, широка піч тощо.)

16. Яким чином автор зразу вводить нас в дію, знайомить з героями?(Починає твір не з опису, а з діалогу.)

17. Що звелів зробити Тарас з нагоди приїзду синів?(Скликав гостей: всіх сотників, старшину, щоб похвалитися синами.)

18. Як звали старого товариша Бульби?(Осавул Дмитро Товкач.)

19. До якого рішення прийшов Тарас, підпивши?(Завтра ж їхати на Січ).

20. Як зреагувала на це мати? Що можна сказати про становище та долю жінки – дружини запорізького козака? Якими словами автор передає почуття матері?(Сторінка 120, 2 абзац: «Бідна старенька, звикнувши вже до таких вчинків чоловіка, сумно дивилася…)

21. Звання Тараса Бульби. (Полковник.)

22. Про який час ідеться в творі. Яка риса характеру, як ознака часу, притаманна Тарасу Бульбі? Як вплинули історичні обставини на формування характеру Тараса Бульби?(Страшенна упертість. Сторінка 120, 3 абзац. ХV століття.)

23. Чим закінчився перший день перебування бурсаків дома?(Приготуваннями на Січ: Тарас приготував і коней, і збрую, і слуг. Спати полягали надворі. Зачитуємо сторінка 120, останній абзац.)

24. Хто і чому не міг заснути цієї ночі?(Мати, безмовна сила її горя. Зачитайте епізод, що передає материнське горе. Сторінка 121.)

25. З ким автор порівнює українську жінку?(Із степовою чайкою.)

26. Яка цитата з твору найбільш відповідає зображеному на малюнку Є. Кибрика «Мати і сини» на сторінці 121?(«Вона із запалом, з пристрастю, зі слізьми, як степова чайка, вилася над своїми дітьми.»)

27. Зачитайте, яким був козацький одяг. (Сторінка 122, 3 абзац: Сап`янові червоні чоботи (тонка м`яка шкіра різних кольорів, виготовлена із козячих шкур) із срібними підковами, шаровари, завширшки як Чорне море, золотий очкур (пояс, яким підперезували шаровари), жупан червоного кольору, узорчастий пояс, чорні смушеві шапки із золотим верхом…)

28. Що мати повинна була зробити перед від`їздом синів на Січ? (Благословити синів молитвою. Сторінка 122: «Підійдіть, діти, до матері: молитва материна і на воді, і на землі рятує».)

29. Яких звичаїв дотримувався Тарас Бульба перед від`їздом?(«За звичаєм християнським, треба перед дорогою сісти; мати благословила дітей молитвою.)

30. Чи зважає Тарас на почуття матері? Про що просить, щоб вона молилася за синів?(Сторінка 122: «Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли за віру христову, а як ні – нехай краще пропадуть, щоб і духу їхнього не було на світі!»)

31. Пригадайте кодекс лицаря, який ми розглядали, читаючи роман «Айвенго». Чим подібні?

32. Як мати благословляє синів?(Вішає їм на шию невеличкі образки, просить не забувати її, прислати вісточку про себе.)

33. Як звали коня Тараса Бульби?(Чорт).

34. Яка цитата з твору найбільш відповідає зображеному на малюнку Д.Шмаринова «Тарас Бульба», сторінка 105 «Уроки ЗЛ у 7 класі»? («Сторінка 122 знизу: «Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся, почувши на собі двадцятипудовий тягар, бо Тарас був надзвичайно важкий і товстий». Пуд – міра ваги 16, 4 кг. =328 кг! Або «Старий Тарас думав про давнє»).

35. Мати, випроводжаючи синів на Січ, двічі спиняє їх. Чому? Зачитайте опис сцени прощання синів з матір`ю. (Не може відпустити їх, обнімає. Сторінка 122, останній абзац: «Коли побачила мати, що вже й сини її посідали на коней, вона кинулася до меншого, … припала до сідла і з розпачем в очах не випускала його з рук своїх. Два дужих козаки взяли її обережно й занесли в хату. Та, коли виїхали вони за ворота. З усією легкістю дикої кози, несподівано для її літ, вибігла вона за ворота, з незбагненною силою спинила коня і обняла одного з синів з якоюсь несамовитою, безтямною палкістю; її знов одвели.»)

36. Чи може цей опис горя залишити когось байдужим? Чи байдужі ж були сини і сам Тарас?(«Молоді козаки їхали смутно і стримували сльози, боячись батька свого, що й сам був теж трохи збентежений, хоч намагався того не виявляти…»).

37. Як звали дружину Тараса Бульби? Чому Гоголь не дає їй навіть імені? (Це типовий образ жінки-матері, свята жіноча місія якої – бути берегинею свого роду.)

38. Які враження справив на вас образ Бульбихи? Чи тільки Тарас так ставився до дружини? Яким було ставлення до жінок на Січі?

39. Чи вдається Гоголю викликати у читачів співчуття і повагу до жінки-козачки?

40. На прикладі родини Тараса Бульби визначте характерні прикмети українських звичаїв і національного колориту в наведених описах побуту, одягу козаків, їх ставлення до жінки, навчання синів.

41. З яким періодом історії пов`язана повість «Тарас Бульба»?(Запорізька Січ ХVІ –ХVІІ століття, героїзм козаків.)

42. Основний пафос повісті «Тарас Бульба». (Любов до України, звеличення козацтва.)

43. Жанр твору?(Історична повість).

44. Дайте визначення поняття повість, історична повість. (Історична повість – різновид твору, в якому історія, тісно переплітаючись з авторським вимислом, є не лише декорацією, художнім тлом оповіді, а й рушієм сюжету. Повість – епічний твір з однолінійним сюжетом, менший, ніж роман, але більший, ніж оповідання.)

45. Інтелектуальна гра «Ерудит»

1) Улюблений музичний інструмент козаків був занесений до запорожців зі сходу, і його назва походить від тюркського «кабиз». (Кобза).
2) У перервах між походами і битвами козаки весело і азартно проводили своє дозвілля. Улюблена гра «Чупрундир». (Гра в карти).
3) На весіллі сина Богдана Хмельницького Тимоша грав оркестр з басовим інструментом, схожим на сучасну віолончель. Як називався цей інструмент?(Басоля).
4) Чим і для чого мазали бриту голову новому кошовому отаману «сивовусі діди, славні низові козаки»?(Болотом, щоб не забував, що його обрали з простих козаків.)
5) Коли козак переставав зватися «козак – запорожець»і діставав назву»гайдамака»? (Всіх козаків, які з якоїсь причини залишили курінь, називали гайдамаками).
6) Як оберігалися чумаки, вирушаючи в далеку дорогу, від комах та всілякої зарази? (Вимазували штани та сорочки дьогтем.)
7) Для чого татари під час наступів зав`язували морди коням?(Щоб коні своїм ржанням не видали запорожцям їх наближення.)
8) Провівши молоді роки в товаристві січових козаків, запорожець, відчуваючи старість, безсилля, неспроможність брати участь у битвах, нерідко раптово зникав. Де доживав свої роки козак?(У монастирі.)
9) Цей острів має форму кола. Опуклий. Вкритий лісом. Богдан Хмельницький обрав його місцем переховування, коли йому загрожував татарський полон. Тут збиралися козаки перед повстанням в травні 1548 року, звідси вони пішли в похід, який закінчився великою перемогою під Корсунем у 1648 році. Що це за острів? (Томаківка.)
10) Січ, Січа, Сеча, Сеч – це назва столиці запорозьких козаків.
11) Ї ї назва, безумовно, походить від слова «сікти». Наведіть одну із версій походження назви Січ від слова «сікти». (1.Вільні козаки – піонери нової землі, оселялись в лісових хащах поблизу Дніпра, бо вони були малодоступними для татар. Поселенці висікали серед лісу місце для своїх поселень. 2. Головне завдання козаків – сікти голови ворогам. 3. Навколо своїх поселень запорожці робили укріплення – загострені колоди).

«Тарас Бульба», Запитання та відповіді до теми: Картини українського степу, їх зв`язок з головними подіями повісті

1. У якому віці Бульба віддав синів у бурсу?(12 років.)

2. В якому місті вони навчались?(Київ.)

3. Чи можна знання, отримані в бурсі, застосувати на практиці?(«..хоч робилося це для того, щоб потім зовсім забути його.» «Тодішній спосіб навчання страшенно розбігався з життям.. Ні до чого не могли вони застосовувати свого знання…»).

4. Якими були початкові успіхи Остапа? (Першого року втік, чотири рази закопував свій буквар.)

5. Що заставило його стати поряд з кращими учнями?(Урочиста обіцянка батька продержати його в монастирських служках цілих 20 років і що він не побачить Запоріжжя повік, якщо не вивчиться в академії всіх наук.)

6. Що можна сказати про поведінку братів у бурсі?(Остап – один з найкращих товаришів, не брав участь у витівках, проте ніколи не виказував їх; прямодушний, добрий, щиро зворушений сльозами матері, думав про неї. Андрій – верховода в небезпечних витівках, викручувався від кари, потреба в коханні.)

7. Про що мріяв Андрій у бурсі?(Про жінку й кохання.)

8. Про кого думав Андрій, їдучи на Січ?(Про чарівну полячку.)

9. У чому Остап був перший серед бурсаків?(Найкращий товариш, не виказував друзів.)

10. Ким була прекрасна полячка, в яку він закохався?(Дочка ковельського воєводи.)

11. Про що думав старий Тарас та кожний із синів його під час подорожі до Запоріжжя? (Тарас згадував своїх друзів, Остап думав про матір, а Андрій про свою полячку.)

12. З яким настроєм відправилися в далекий і небезпечний шлях герої повісті? (Настрій у героїв сумний, похмурий, нерадісний).

13. Від чого серця козаків стрепенулися, мов птахи, а все, що було смутне й сонне на душі, вмить злетіло?(Вигляд степу.)

14. Виразно прочитаємо опис степу (Сторінка 125.)

15. Що таке пейзаж? Назвіть види пейзажів. Які функції виконують пейзажі у літературному творі?(Опис природи. Міський, урбаністичний, морський, сільський, лісовий, екзотичний тощо.)

16. Яку роль у повісті відіграє опис степу? Які кольори і відтінки переважають в наведених описах степу вдень та ввечері? (Опис природи рідного краю служить фоном, який підкреслює бажання козаків служити на благо вітчизні. Краса степу впливає на почуття, на настрій героїв, єднає їх з природою).

17. Виразно прочитайте опис денного степу і визначте, який основний образ проходить через нього. Окрім безмежжя, чим ще вражає гоголівський степ? (Незайманістю, красою: «Хай вам чорт, степи, які ви гарні!»).

18. За допомогою яких поетичних художніх засобів досягається таке зображення?(За допомогою епітетів, порівнянь, метафор, уособлення).

19. Як ви розумієте українське прислів`я «Степ та воля – козацька доля»? Яких людей і які характери мав породити степ? Чи можна вважати Тараса Бульбу та інших змальованих у повісті запорожців волелюбними і героїчними натурами? (Так, по дорозі на Січ козаки глибше усвідомили мету поїздки – захист батьківщини. Почуття батьківщини втілюється в описі рідного українського степу, любові до матері, до рідного дому.)

20. Степ як жива істота «взяв їх у свої зелені обійми». А хто завжди нас обіймає і любить? (Мати).

21. Символом чого є степ?(Символом матері-вітчизни).

22. Який образ є підтвердженням цього? (Образ чайки, яка в`ється над степом. Пам`ятаєте, у першому розділі матір порівнюється зі степовою чайкою. Отже, як бачимо, весь 2 розділ – це поетичний гімн природі. А одухотвореність природи, опис степу як живої істоти, порівняння у підтексті з матір`ю, вплив на почуття героїв свідчить про те, що степ є символом матері-вітчизни).

23. Які особливості українських звичаїв підкреслює автор у цьому розділі?( Їли хліб з салом чи коржі, пили тільки по одній чарці, щоб підкріпитися, бо Бульба ніколи не дозволяв напиватися у дорозі. А ввечері вибирали ночівлю, ставили казан, варили куліш, спали просто неба на свитках. «Просто на них дивилися нічні зорі!»)

24. Які ще образи степу допомагають нам побачити його неосяжність?(Образи хвиль, моря, океану).

25. Крім неосяжності, степ вражає читача розмаїттям барв – кольорописом. А яке основне тло степової поверхні?(Зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів).

26. Як ви розумієте слово «бризнули»? (Розсипалися усією поверхнею, як різнобарвні краплини. )

27. Про які кольори йдеться?(Голубі, сині й лілові волошки, жовтий дрік, біла кашка, сині хвилі повітря.)

28. Степ дивує, зачаровує багатством барв та відтінків, але чи спостерігається життя на тлі цього зелено-золотого океану і бездонного неба? (У небі нерухомо стояли яструби, чувся крик диких гусей, здіймалася вгору чайка). Які це образи?(Зорові).

29. А можна описати звуки? Які це образи? (Слухові). Які звуки можна почути в степу?(Крик гусей, шелест вітру…)

30. Які рослини зустрічалися в степу? Які птахи?(Волошки, дрік, кашка, пшениця. Куріпки, яструби, дикі гуси, чайки. Ховрашки, коники, лебеді, незчисленний світ комах. )

31. За допомогою яких образотворчих засобів Гоголь зумів передати нам усю цю неповторну красу? (Епітети: зелено-золотий океан, … метафори: «жовтий дрік вискакував..», чайка розкішно купалася в синіх хвилях повітря», мільйони квітів бризнули..», чайка «миготить одною чорною цяткою»…, Гіперболи: поверхня землі являла собою океан, незмірні хвилі диких рослин, мільйони різних квітів, тисяча всякого пташиного свисту, табун диких гусей.)

32. Чи вдалося письменнику передати своє ставлення до української природи?

33. Як поєднуються любов до природи з любов`ю до Батьківщини?

Інтелектуальна гра «Ерудит»

1) За світ встали козаченьки в похід з полуночі.

Виплакала Марусенька свої карі очі.

Ця українська пісня присвячена значній події в історії України за часів гетьманування Богдана Хмельницького. Якій події вона присвячена? (Перемозі над польською шляхтою під Корсунем 16 травня 1648 року.)

2) У кожному козацькому курені за старшого був курінний отаман. А хто за ним був по старшинству? (Кухар.)

3) Генерал-поручик Франції, ад`ютант французького короля Людовіка ХV, кавалер орденів Святого та Великого Хреста Шведського ордену, воїн, історик, таємний дипломат, відомий під іменем Бартель Гак, Лямот, хрещеник гетьмана Мазепи, патріот України, автор праці про Україну та козаків. Хто ця видатна людина? (Син Пилипа Орлика – Григорій Орлик).

4) Використавши знання, набуті на уроках всесвітньої історії та історії України, скажіть, що спільного було між Спартою та січчю? (Відсутність жінок, виховання воїнів-аскетів, братерські стосунки.)

5) Через хвилину ви маєте продемонструвати те, що робили козаки, сідаючи їсти. (Хрестилися і читали молитву про хліб насущний.)

6) Чим лікувалися козаки від пропасниці (високої температури)?(Пили розведений горілкою гарматний порох.)

7) Що, за козацьким звичаєм, робили запорожці під час читання царської грамоти?(Кидали шапки об землю на знак поваги, оголювали голови.)

8) «Липня 4 дня пройшли мимо двох річок, які називаються Московками, і попрямували нижче до мальовничого острова: тут стояв замок, який побудував років тридцять тому князь Вишневецький і який знову був зруйнований турками і татарами.2 такі записи зробив посол Німеччини в 1594 році під час мандрів по Україні. Про який острів ідеться? (Хортицю).

9) Ось як один письменник описував край «вольностей» запорозьких козаків: «Це найбагатша і найщасливіша земля з неймовірними врожаями», «Це дика, безводна, випалена сонцем, позбавлена усякої рослинності пустеля». У чому полягає суперечність оцінки Запорозької Січі?(Усе в запорозьких степах залежить від атмосферних опадів. В дощову погоду все зеленіє, дає нечувані урожаї. В спеку – вимирає під палаючим промінням сонця).

10) Природа щедро обдарувала талантами цю людину: композитор, соліст імператорської опери в Петербурзі, Великого театру в Москві, талановитий драматичний актор, художник-мініатюрист. Але найбільшу славу йому приніс відомий музичний твір, що ввійшов до музичної скарбниці людства. Що це за музичний твір, який безпосередньо пов`язаний з запорозькими козаками?(Опера Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».)

«Тарас Бульба», Запитання та відповіді до теми: Запорізька Січ, її звичаї та побут

1. Назвіть прізвища запорозьких козаків, охарактеризуйте кожного з них. (Кирдяга, Дмитро Товкач, Мусій Шило, Кукубенко, Степан Гуска, Бовдюг. Заздалегідь підготовлені учні по черзі розповідають про кожного.)

2. Що таке фольклор?(Усна народна творчість.)

3. Назвіть жанри фольклору. (Казка, пісня, дума, прислів`я, приказка тощо.)

4. Яке місце посідає фольклор у творчості Гоголя? Чи є спільні риси в зображенні козацтва в авторській повісті Гоголя та у фольклорних творах?(Історичні народні пісні та думи і повість Гоголя зображують героїзм та подвиг українського козацтва. Можна порівняти козака Мусія Шило (повість «Тарас Бульба») з Самійлом Кішкою (народна дума). Подвиги Мусія Шила під час морських походів, описані Гоголем, майже повністю повторюють подвиги Самійла Кішки.)

5. Який висновок можна зробити про героїв повісті?(Герої – запорожці в повісті «Тарас Бульба» — типові персонажі, уособлення найкращих рис українського козацтва.)

6. Якими джерелами користувався Микола Гоголь, працюючи над твором «Тарас Бульба»? ( Українські народні пісні.)

7. Як Гоголь називає українські народні пісні? («Дзвінкий дивовижний літопис»).

8. Яку мету поставив письменник Гоголь? (Так зобразити минуле, щоб і народ, і події здавалися «неодмінно живими», немов були перед очима.)

9. У яких жанрах літератури висвітлено тему України та її історії?(У історичних піснях, думах.)

10. Що таке повість? (Епічний твір з однолінійним сюжетом, менший, ніж роман, але більший, ніж оповідання.)

11. Жанр твору «Тарас Бульба»? (Історична повість.)

12. Тема повісті «Тарас Бульба»? (Зображення широкої панорами визвольної боротьби українського народу і життя козаків за часів існування Запорізької Січі.)

13. Визначте ідейний зміст повісті. (Звеличення незламності українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу. Зображення любові до батьківщини, героїзму та подвигу, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю.)

14. Чи займалися військовою підготовкою молодих козаків на Січі?(Сторінка 126: «Січ не любила утрудняти себе військовими вправами, юнацтво виховувалося й освічувалося в ній самим досвідом, у самому розпалі битв, які через те майже не припинялися.»)

15. Чим займалися в перервах між боями?(Стрільба в ціль, кінні перегони, гонитва за звіром по степах і лугах, а більше – гульба – ознака широкого розмаху душевної волі.)

16. Як і кого приймали до Січі? (Будь-кого, хто вірує в Христа, в Трійцю святу, ходить до церкви і вміє хреститись. Бо вся Січ ходила в одну церкву і готова була боронити її до останньої краплі крові.)

17. Як ставилися на Січі до синів Бульби?(Обидва здобули собі добре ім`я серед козаків, помітні серед інших молодих щирою відвагою, вправно і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії – діло, за яке новака приймали урочисто в козацькі кола.)

18. Як ставився до цих розваг Тарас Бульба?(Не до душі йому гуляще життя — справжнього діла хотів він, де можна було б розгулятися як слід лицареві.)

19. Що ж це було за «відважне діло», про яке мріяв Тарас?(Похід проти польської шляхти, щоб помститися за все зло і наругу, заподіяні нею українському народові.)

20. Яке місто козаки взяли в облогу?(Дубно.)

«Тарас Бульба», Запитання та відповіді до V розділу

1. Чим займалися в облозі козаки?(Встановили круг міста двома рядами вози, курили люльки, грали в лози, в чіт чи лишку, варили кашу, їли саламаху (рідка каша переважно з гречаного борошна) та галушки.)

2. Що свідчить про їхню безтурботність?(Всі, навіть варта, спали.)

3. Хто підійшов вночі до Андрія?(Татарка, служниця панночки, воєводиної дочки, з якою він познайомився два роки тому в Києві.)

4. Про що просила татарка Андрія?(Щоб заради своєї матері дав хліба для матері панночки, бо в місті почався голод).

5. Як змогла пробратися сюди татарка?(Підземним ходом.)

6. Що вчинив Андрій?(Взяв на спину мішки з хлібом і пішов за татаркою в місто.)

7. Хто в таборі звернув увагу на Андрія? Чи міг хтось його зупинити?(Так, Остап, якого він збудив, висмикнувши з-під його голови мішок з білим хлібом, та Тарас, що проснувся і, попередивши, що не доведуть його баби до добра, знову заснув. І брат, і батько могли б зупинити Андрія.)

8. Як реагував на їхні слова Андрій?(До Остапа злякано крикнув: «Замовчи, я тебе вб`ю!», а перед батьком стояв ні живий, ні мертвий, не маючи духу глянути в обличчя батькові.)

9. Як ви вважаєте, чи можна було відмовити в хлібі для панночки та її матері? Чи можна це вважати зрадою?

10. Чи збирався Андрій просто віднести їжу помираючим від голоду? Чи мучили його сумніви?

«Тарас Бульба», Запитання та відповіді до VІ розділу

1. Що говорить Андрій про своє багатство? (У нього три хутори, половина табунів батьківських, ні в кого немає такої зброї, та від усього відмовиться заради полячки.)

2. Чи була панночка впевнена, що козак прийшов назовсім?(Ні, вона знала, який його обов`язок: батько, товариші, вітчизна.)

3. Що відповів на її слова Андрій?(«А що мені батько, товариші і вітчизна. Нема в мене нікого.»)

4. Зачитайте уривок, який свідчить про зраду Андрія. З чого починається зрада?(Сторінка 131: «Хто сказав, що моя вітчизна Україна?…» Зрада не в тому, що хліб приніс, а в тому, що від своїх зрікся.)

5. Як Гоголь оцінює вчинок Андрія?(«І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!»)

6. Чи можна зрозуміти і оправдати героя?

7. Пригадайте, що таке історичний колорит? (Це сукупність особливостей, характерних прикмет, наявних у художньому творі про далеке історичне минуле. Це і згадки про історичні події й імена героїв, й описи їх зовнішності, одягу, звичаїв, вживання у мові слів і виразів, які тоді були поширеними.)

8. Вкажіть зайві слова в логічному ряду: корогва, свитка, каламар, курінь , бунчук, пірнач, герой , булава, патериця, похід , печатка. (Підкреслені слова не є клейнодами. На що вказують ці слова? Передають побут запорожців.)

9. Визначте значення слів – назв клейнодів (коштовності, самоцвіти, знаки влади, регалії) .

Корогва – стяг, знамено.

Каламар – дрібний канцелярський службовець, писака; чорнильниця.

Пірнач – холодна зброя, яка являє собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално, являє собою знак влади полковника.

Печатка – предмет для створення відбитку на папері, штамп.

Патериця – довга палиця, яку використовують для опори при ходьбі, жезл як ознака вищих християнських священнослужителів чи символ влади взагалі.

Бунчук – булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою — китицею з кінського волосу як ознака влади козацьких отаманів.

Булава – палиця з кулястим потовщенням на кінці, символ влади.

10. Згрупуйте нижче подані слова, пов`язані із побутом і звичаями запорожців, за значеннями: військові звання, зброя, предмети побуту, одяг, їжа.

Кошовий, саламаха, сотник, очкур, черенок, палаш, опанча, пищаль, сулія, алебарда, курінний, кухоль, чапан, кортик, куліш, осавул, сап`янці, жупан.

Відповідь: військові звання: кошовий, сотник, курінний, осавул; зброя: палаш, пищаль, алебарда, кортик; предмети побуту: черенок, сулія, кухоль; одяг: очкур, опанча, чапан, сап`янці, жупан; їжа: саламаха, куліш.

11. Встановіть відповідність:

1) Тарас Бульба, Остап Бульба, Кирдяга, Дмитро Товкач — кошовий, осавула, полковник, курінний отаман.

2) Суддя, писар, осавула, кошовий – палиця, печатка, жезл, каламар.

Відповіді: Тарас Бульба – полковник, Остап – курінний отаман, Кирдяга — кошовий, Дмитро Товкач – осавул.

Суддя – печатка, писар – каламар, осавула – палиця, кошовий – жезл.

Інтелектуальна гра «Ерудит»

12. Відомо, що козаки мали дорогу зброю, на яку вони витрачали всі свої багатства. Інколи ця зброя була прикрашена золотом та сріблом. Чим перед походом запорожці змочували рушниці та пістолети, щоб не «грало враже око на ясній зброї»?(Розсолом).

13. На Січовій площі було вкопано стовп, до якого одним кінцем були приковані ланцюги. Що це за стовп, біля якого завжди лежала в`язка дубових палок?(Ганебний стовп, до якого прив`язували злодіїв, а кожен, хто проходив повз нього, брав палицю і бив злочинця).

14. У запорозьких козаків катів не було. Злодія карав злодій. А що робили козаки в тому разі, коли в коші був лише один злодій?(Садили його до в`язниці, де він сидів доти, доки не впіймають ще одного злочинця).

15. Хто і в який спосіб кував татарських коней?(Ніхто. Татарські бакемани не кувались. А знатні татари спеціальними мотузками до ніг коней прив`язували коров`ячі роги).

16. Цей предмет використовували ще на початку бронзового віку; він був відомий учасникам Троянської війни і знайдений під час розкопок Трої; жителі Кавказу, Сибіру, Фінляндії знали його задовго до народження Христа. А потім він був у вжитку татар, поляків, а через них у запорозьких козаків. Що це за предмет, втрата якого для запорозького війська прирівнювалась до втрати військового знамена в роки Вітчизняної війни? (Булава).

17. Найстрашніша кара запорозьких козаків полягала у тому, що злочинця живого клали у труну разом з мертвяком і закопували. За який злочин присуджувалася така кара? (Це робили з тими, хто вбивав свого товариша. Вбивцю клали у труну разом із убитим).

18. Козацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вольнитовський, Будиловський, Лишній, Вільний – усе це назви дніпровських порогів. А скільки їх було в часи козацтва, і який із них був найнебезпечніший? (9 порогів. Ненаситецький – від слова ненаситний, тому що він ніколи не насищався жертвами).

19. Як зігрівалися зимою у люті морози татари у запорозьких степах, коли навколо не було дерев чи чагарників, щоб розпалити вогнище? (Розпорювали живіт коня, залазили в середину тварини і там грілися).

20. З історії відомо, що в кожного козака була люлька, з якою він ніколи не розлучався і завжди тримав її в зубах але була в козаків ще одна велика люлька з різними прикрасами та надписами на кшталт «Козацька люлька – добра думка». Як і за яких обставин використовували її козаки?(Коли обмірковували важке і важливе запитання, цю люльку по черзі по одному разу потягувало все товариство).

21. Цей російський художник глибоко знав життя і побут, культуру і історію України. Він автор знаменитих картин, що виставлені в Третьяковській галереї: «Українська селянка», «Портрет Шевченка», «Вечорниці». Але найбільшу славу йому принесло полотно, на якому змальовано цікавий епізод з життя запорозьких козаків. Що це за картина і хто її автор?(І.Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»).

VІІ – ІХ (Бойове товариство, втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака)

1. Які три невтішні звістки стривожили Тараса Бульбу?(Пропав син, польське військо прорвалося в місто, татари напали на Січ).

2. Хто розповів Тарасу про зраду сина?(Єврей Янкель.)

3. Чому ж військо змогло пройти в місто, не дивлячись на те, що його оточували козаки і воно було в облозі?(Козаки п`яні спали. Переяславський курінь перед воротами: половину перев`язали, половину перебили, поки дальні курені посхвачувались і зрозуміли в чому справа, військо уже заходило в ворота).

4. Хто загинув у бою під Дубно?(Отаман Бородатий).

5. Кого козаки обирають новим курінним?(Остапа Бульбу).

6. Яка невтішна звістка надійшла із Запорозької Січі?(Що татари напали на Січ, пограбували її і вирушили до Перекопу).

7. Що на спільній раді козацької старшини вирішили робити далі козаки? (Розділитися на два загони: один мав переслідувати татар, а другий залишитися під Дубном, щоб тримати місто в облозі і визволити полонених козаків).

8. Хто очолив другий загін? (Тарас Бульба).

9. Чому Тарас Бульба виступив перед козаками з промовою? Виразно зачитайте її і визначте найголовніші думки про сутність справжнього братства і товариства. (Не для того, щоб підбадьорити та підохотити козаків, знав, що й без того міцні вони духом, а просто самому хотілося висловити все, що було на серці. Сторінка132).

10. На які слова, на вашу думку, треба звернути увагу? («Поріднитися рідністю по душі, а не по крові, може сама тільки людина».)

11. Хто із славних козаків і як загинув?(Задорожній, Вертихвіст, Балабан, Метелиц я(підняли на спис), Невеличкий, Закрутигуба, Писаренко (одрубали голову ) , Б овдюг (куля влучила під серце), Кукубенко ( глибоко під серце зайшов спис), Охрім Гуска ( начетверо порубаний).

12. Якими словами під час важкого бою підтримував козаків Тарас? Що зближує ці епізоди з народною творчістю?(«Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?» Трикратний повтор. Ці слова повторюються в розділі три рази.)

13. Із якими словами помирали під час бою козаки?(Нехай славиться до кінця віку руська земля! Нехай же після нас живуть ще краще і красується вічно улюблена Христом Руська земля!)

14. Що нагадують останні слова козаків, відповіддю на що звучать?(На промову Тараса).

15. Коли Тарас дав знак і який, щоб допомогли із засідки?(Махнув хусткою, коли вже тільки три курінних отамана лишилось, Остап ударив із засідки і нагнав ляхів на те місце, де було натикано багато списів та вбитих у землю кілків.)

16. Вже зраділи козаки і думали, що перемога, але що трапилось?(Із воріт виїхало нове польське військо – гусарський полк, очолюваний Андрієм).

17. Чим вражають зовнішність і поведінка Андрія, коли він вступив в бій проти козаків на чолі польського гусарського полку? (Сторінка 134: «Попереду інших мчав лицар, від усіх меткіший, за всіх вродливіший…».)

18. Розкажіть про стан і вчинки Тараса Бульби, коли він побачив сина на боці ворога.(Так і оторопів . не витерпів і закричав: «Як?Своїх? Своїх, чортів сину, своїх б`єш?». Попросив 30 спритних козаків, щоб заманили його до лісу .)

19. Хто розізлив Андрія?(Голокопитенко ударив його по спині і в ту ж мить пустилися тікати до лісу.)

20. Як можна пояснити поведінку Андрія, коли побачив батька, «затрясся усім тілом і раптом зблід»? Що виявилося тут – боягузтво, визнання своєї провини, розкаяння? (Боявся батька, але не розкаювався, бо «білий, як полотно…тихо ворушилися уста його і він вимовляв чиєсь ім`я; та не було це ім`я вітчизни, чи матері, чи братів – це було ім`я прекрасної полячки»).

21. Що зробив Тарас з Андрієм?(Убив).

22. Як ви оцінюєте вбивство Тарасом свого сина-зрадника? Чому Тарас вирішив не просто вбити його в бою, а заманити до лісу одного?(Можливо, надіявся, що син покається?).

23. Зачитайте і прокоментуйте епізод розмови Тараса з Андрієм. (Сторінка 135.)

24. З ким порівнює автор Андрія перед останньою зустріччю з батьком, що дають нам для розуміння його поведінки слова: «Так школяр , необачно зачепивши свого товариша і діставши від того лінійкою по лобі…і бачив перед собою самого тільки страшного батька»? (Сторінка 134, останній абзац).

25. Які слова сказав Тарас Андрію перед тим, як убити?( «Я тебе породив, я тебе і вб`ю!»).

26. Розгляньте ілюстрацію Кибрика і підберіть слова з тексту, які б відповідали намальованому. («Спинився синовбивець і дивився довго на бездушний труп»).

27. З ким порівнює Гоголь Андрія в момент смерті? (Як хлібний колос, як молоде ягня.)

28. Чи жаліє Тарас сина? (Жаліє, ми бачимо гіркі батьківські сльози, сльози людини, яка не могла поступитися почуттю обов`язку. Вірність Україні, вірність обов`язку часом межувала із жорстокістю.)

29. Зачитайте слова Остапа про брата. Чи жаліє він його?

30. Похоронили його? (Ні, бо Голокопитенко повідомив, що прибула ще підмога ляхам і що козаки не хочуть помирати, не глянувши на свого полковника).

31. Яким словом називали Тараса козаки, звертаючись до нього у тяжку хвилину? Що означає зараз для нього це слово?(Батько. Звертання до отамана як до батька означало «поріднитися рідністю по душі, а не по крові».)

32. Що трапилося з Остапом і Тарасом?(Їх оточили вороги, Остапа забрали в полон. Тарас усе бачив, але не зміг допомогти: бився, доки знепритомнів від удару).

33. Докажіть, що Бульба зо всіх сил намагався врятувати сина.(Сторінка 136, останній абзац).

34. З чим порівнює Гоголь непритомного Тараса?(Як підрубаний дуб.)

35. Чому Бульба вбиває Андрія і зо всіх сил намагається врятувати Остапа?

Х – ХІІ

1. На честь кого названий цей літературний твір?

2. Чи є Тарас Бульба реальною історичною особою?

3. Чому, на вашу думку, Гоголь назвав свою повість іменем вигаданого героя? (Автор пояснює такий вибір тим, що хотів зобразити особливу людину, яка не нагадувала б читачам реальних історичних діячів, а втілила б лише кращі риси, тобто автор вважає його винятковим героєм.)

4. Як Тарасу вдалося побачити ще раз Остапа?(Козаки відбили його непритомного у поляків і через місяць, трохи одужавши, за допомогою Янкеля він дістається столиці Варшави, щоб востаннє побачити сина Остапа).

5. Як виглядали запорожці, яких вели на страту?(«Вони йшли з відкритими головами, з довгими чубами. Вони йшли ні боязко, ні похмуро, а з якоюсь тихою гордовитістю).

6. Хто йшов першим і чому звернувся до товаришів зі словами?(Остап, як курінний отаман. Налаштував усіх не осоромитися: «Щоб жоден з нас не промовив ні одного слова!»)

7. Чому Тарас понурив у землю свою сиву голову?(Боляче було дивитися на муки сина).

8. Як змальовує Гоголь сцену страти Остапа? Що дає йому силу вистояти і героїчно померти?(Зачитати сцену страти на сторінці 137: «Кат зірвав з нього ветхе лахміття…». Присутність батька, який дав про себе знати).

9. Чому Тарас відповів сину, не дивлячись на небезпеку? Чи міг він змовчати? (Йому треба було підтримати сина у найтяжчу хвилину.)

10. Як склалася доля Остапа?(Був страчений на майдані).

11. Чи знайшли вороги Тараса, за голову якого обіцяна велика винагорода? (Його й слід пропав.)

12. Де ж знайшовся слід Тараса?(Гуляв по всій Польщі із своїм полком, випалив 18 містечок, доходив до Кракова).

13. Чим цей похід на Польщу відрізнявся від попередніх?( Тарас справляв поминки по Остапові, мстився за смерть сина).

14. Що застосував польський уряд для втихомирення козаків?(Доручили гетьману Потоцькому з п`ятьма полками неодмінно піймати Тараса).

15. Де наздогнали козаків вороги?(Над кручею Дністра-ріки у старій зруйнованій фортеці).

16. Скільки днів билися козаки ?(4 дні, а тоді вирішили пробитися крізь лави ворогів).

17. Чому Тарас Бульба потрапив у полон? (Бо вернувся за люлькою, яка випала, щоб не дісталася вона вражим ляхам).

18. Навіщо він повернувся за люлькою?( «І нагнувся старий отаман і став шукати в траві свою люльку, нерозлучну супутницю на морях і на суші, і в походах, і дома.»)

19. Чому ворогам вдалося схопити Тараса і яку придумали йому страту?(«Ех, старість, старість!»- сказав він, і заплакав дебелий старий козак. Та не старість була виною: сила подолала силу. Мало не 30 чоловік повисло в нього на руках і на ногах. Присудили спалити його живого на виду у всіх).

20. Про що думав старий козак перед смертю? Як допомогла товаришам його порада?(Про допомогу козакам, переживав, щоб друзі змогли втекти, врятуватися. Йому з гори видно було все, як на долоні. Порадив забрати усі човни, щоб не було погоні).

21. Як полку Тараса вдалося врятуватися? (Козаки встигли втекти, поплигавши на конях з кручі в річку).

22. Як зреагували ляхи на вчинок козаків?(Зупинилися над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу й думаючи: чи стрибати їм, чи ні?)

23. Знайдіть у повісті підтвердження тому, що Тарас помирає непереможеним.(Сторінка 140: «І спалахнули радісні очі в старого отамана…»)

24. Які слова передають головну думку повісті?( «Та хіба знайдуться такі вогні, муки і така сила, яка пересилила б руську силу!»).

25. Усний твір «Про що говорили козаки, згадуючи свого отамана?»(з використанням діалогів). (Зачитати зразок твору на сторінці 124 в посібнику «Усі уроки зарубіжної літератури»).

26. З ким із героїв творів, вивчених на уроках української літератури, можна порівняти Тараса Бульбу?(Із Захаром Беркутом).

27. До якого жанру належить твір Івана Франка «Захар Беркут»? (Історична повість).

28. Що спільного між Тарасом Бульбою та Захаром Беркутом?(Захисники рідної землі, найшановніші представники громади. Неприйняття зради. Стійкість синів під час перебування у ворожому полоні. Сила духу героїв у їхньому прощальному слові.)

29. «Обери позицію»: 1 — «Тарас Бульба – втілення кращих рис запорозького козака» чи 2 – «Тарас Бульба – вбивця власного сина». Або 1 — «Та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети, — варта великої шани і поваги рідного краю» чи 2 — «Тарас і Захар – черстві люди, без батьківських почуттів. Тарас вбиває Андрія, а Захар відмовляється визволити сина з полону.»(Знайдіть підтвердження у тексті, що дійсно батьківська скорбота не має меж).

30. Хто вам більше подобається із синів Тараса Бульби? (Остап – «добрий козак»).

31. У чому полягає неоднозначність образу Андрія? (З одного боку, нестійкість моральних позицій, зрада, а з другого – любов до матері, ставлення до коханої, усвідомлення злочину і прийняття смерті як справедливої кари).

32. Чи можете ви знайти пояснення зраді Андрія? (Андрій дуже кохає молоду полячку, намагається допомогти їй під час облоги Дубна, він не соромиться свого вчинку і готовий обстоювати своє право на кохання. На велике і сильне кохання здатен справжній чоловік. Він ладен для коханої зробити все. Жінка для Андрія – цариця душі.)

33. Чи назвав би Вальтер Скотт зрадником Айвенго в аналогічній ситуації?

34. Козаків часто називають «степовими лицарями». Чи входить до кодексу лицарської честі козаків служіння прекрасній дамі? (Для справжнього козака військове побратимство, доля України, православна віра – основа життя, найвищі цінності. На Січі не було жінок.)

35. Композиція повісті. Доведіть, що твір пронизаний патріотичним пафосом. Як ви розумієте слово «патріотизм»?

Експозиція. Зустріч синів з бурси. «Добрий буде козак!»

Зав`язка. «Тепер благослови, мати, дітей своїх! – сказав Бульба. Моли Бога, щоб вони воювали хорошо, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру христову»

Розвиток дії. «Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

Кульмінація. «Годяться на шаблі, не стомилася козацька сила, не погнулися ще козаки»

Розв`язка. «Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки й така сила, що пересилила б руську силу!»

Висновок : герої не помирають. Смерть у повісті освячена ореолом доблесті. Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їх не марна, а потрібна для перемоги. У цій вірі – оптимізм повісті, її героїчний пафос.

Тема твору. (Зображення історичних подій ХVІ – ХVІІ століття в Україні, побуту, звичаїв Запорозької Січі)

Ідея.(Уславлення військового товариства, звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.)

Основна думка. (Любов до Батьківщини, звеличення козацтва.)

Жанр: історична повість (епічний твір середнього обсягу, в якому зображені як історичні події, особи, так і вигадані письменником художні образи упродовж тривалого або важливого за подіями часу.)

Проблематика. (Захист рідної землі. Моральний вибір. Єдність, згуртованість –запорука перемоги. Кохання, вірність, самопожертва. Стосунки батьків і дітей. Честь і зрада.)

Риси характеру Тараса Бульби. (Негативні – грубий, різкий, впертий. Позитивні – любить свою рідну землю, мужній, розумний, сміливий, відважний, рішучий, активний, вольовий, слово не розходиться з ділом).

«Немає зв`язку сильнішого за товариськість»,- говорив Тарас. Що таке товариськість? Чи потрібна вона зараз?(Товариськість – спільна участь у певній справі на рівних правах; близькість, що тримається на товариських стосунках. За бойового друга кидались у вогонь битви і до останнього берегли святе почуття товариськості.)

1. Як козаки голили собі голову?(Залишався чуб на «оселедець»).

2. Який одяг носили?(Шапки з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс).

3. Як козаки могли перечекати небезпеку де-небудь біля берегу чи в плавнях?(Брали в рот очеретину й дихали через неї, занурившись у воду).

4. Яку зброю носили козаки?(Пістолі, шаблі).

5. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку?(Запалювали смоляні бочки).

6. Для чого козаки випалювали в степу високу траву?(Щоб не було де сховатися татарину).

7. Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі?(Малиновий).

8. Як називався козацький ватажок?(Отаман, кошовий).

9. Як була укріплена Запорозька Січ?(Довкола висока огорожа, рів, вали).

10. Назвіть відомих гетьманів України.

11. Які ви знаєте символи влади гетьмана України?(Булава, бунчук).

12. Прізвище осавули, друга Тараса Бульби, якого він залишив на хуторі. (Товкач).

13. Що приніс Андрій полякам у взяте в облогу місто?(Хліб).

14. Острів, на якому стояла Запорізька Січ. (Хортиця).

15. Військове звання Тараса Бульби. (Полковник).

16. Місто, яке козаки взяли в облогу. (Дубно).

17. Кого обрали курінним отаманом замість Бородатого?(Остапа).

18. Найстарший козак запорізького війська. (Касьян Бовдюг).

19. Він врятував Тараса, коли той був тяжко пораненим. (Товкач).

20. Річка, біля якої загинув Тарас Бульба.(Дністер).

21. Місто, в якому стратили Остапа. (Варшава).

22. Слово козак означає… («Вільна людина»)

23. Ким були козаки? Що для них головне?(Козаки – воїни. Головне «чисте поле, добрий кінь, мати-шабля»).

Кросворд «Згадаємо героїв»

1. Впишіть за початковими літерами прізвища козаків, які загинули під Дубно.

2. Виберіть позначені цифрами літери і розташуйте їх в порядку від 1 до 10. Якщо ви вірно виконаєте перше завдання, то вибрані і розміщені в порядку визначення літери складуть два слова. Які?

Відповідь: 1) Балабан, Бовдюг, Бородатий, Гуска, Задорожній, Кукубенко, Метелиця, Невеличкий, Писаренко, Черевиченко, Шило; 2) Герой Дубно.

Кросворд «Рідні слова»

Для вірного виконання завдання необхідно користуватися оригіналом (російським текстом) повісті. Впишіть по горизонталі українські слова із повісті, що відповідають наведеним російським, зберігаючи при цьому авторське написання.

По горизонтали. 1.Вяз. 2. Васильки. 3. Совет. 4.Чуб. 5. Вытягивать, выдергивать. 6. Причуды, затеи. 7. Прядь волос на темени у козаков. 8. Трубка. 9. Сапог. 10. Наперехват, наперерез. 11. Котёл.

Відповідь: По горизонтали: 1. Берест. 2. Волошки. 3. Рада. 4. Чуприна. 5. Высмыкать. 6. Вытребеньки. 7. Оселедец. 8. Люлька. 9. Чобот. 10. Навпереймы. 11. Казан. По вертикали: родные слова.

Кросворди «Сходинки — квадрати»

Питання до квадрату 7 на 7:
1. Назва квітів, пов`язаних з епічним жанром (романом) першими 4 літерами.
2. Велелюбне місце, де торгують.
3. Острів – місце розташування козаків.
4. Волосся у козаків.
5. Корінна жителька півострова Крим, служниця панночки.
6. Музичний інструмент, під який виконували різноманітні пісні.
7 . Річка, на берегах якої загинув Тарас.

6 на 6:
1. Молодший син Тараса.
2. Місце зборів – велика площа.
3. Турецька шабля.
4. Вогнепальна зброя, невеличка гармата.
5. Опис місцевості.
6. Предмет, через який Тараса спіймали.

5 на 5:
1. Художник, автор картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
2. Природне явище.
3. Навчальний заклад, в якому навчались сини Тараса.
4. Музичний твір М Лисенка.
5. Гоголь по відношенню до повісті «Тарас Бульба».

Відповіді: 7: 1. Ромашки. 2. Ярмарок. 3. Хортиця. 4. Чуприна. 5. Татарка. 6. Бандура. 7. Дністер. 6: 1. Андрій. 2. Майдан. 3. Ятаган. 4. Пищаль. 5. Пейзаж. 6. Люлька. 5: 1. Рєпін. 2. Гроза. 3. Бурса. 4. Опера. 5. Автор.

7:
1. Національність особи, яка провела Андрія до панночки.
2. Головне місто держави.
3. Військове звання Потоцького.
4. Острів на Дніпрі.
5. Ріка на кордоні з Польщею, яку перепливали козаки.
6. За жанром «Тарас Бульба»- це….
7. Опис зовнішності героя.

6:
1. Посада Товкача.
2. Цар у Росії, а в Польщі — ….
3. Передмова до твору.
4. Автор збірки «Миргород».
5. Післямова твору.
6. Найдовша річка України.

5:
1. Старший син Тараса.
2.Що означає «вільна людина»?
3. До якого роду літератури належить твір «Тарас Бульба»?
4. Що колись використовували під час заряджання зброї?
5. Місто, яке взяли в облогу козаки.

Відповіді: 7: 1.Татарка.2. Столиця. 3. Гетьман. 4. Хортиця. 5.Дністер. 6. Повість. 7. Портрет. 6: 1. Осавул. 2.Король. 3. Пролог. 4. Гоголь. 5. Епілог. 6. Дніпро. 5:1.Остап. 2. Козак. 3. Проза. 4. Порох. 5. Дубно.

Микола Гоголь, «Тарас Бульба», Запитання та відповіді, зарубіжна література

Повернутися на сторінку Зарубіжна література