Мер Херсона: “Де-юре ми – Україна, а де-факто – в окупації”

З початку березня Херсон перебуває під окупацією російських військ. Про ситуацію в місті DW поговорила з його мером Ігорем Колихаєвим.

Ігор Колихаєв: “Були у нас мітинги, але тепер їх дедалі менше, бо на активістів тиснуть і залякують”. На фото: мітинг у Херсоні 5 березня 2022 рокуФото: Yanis Obarchuk

З початку березня Херсон перебуває під окупацією російських військ. Уже більше місяця херсонці виходять з українськими прапорами на акції протесту, аби показати, що Херсон – це Україна. Однак через погрози та залякування протестні акції відбуваються дедалі рідше. Про життя в окупованому місті DW поговорила з міським головою Херсона Ігорем Колихаєвим.

Deutsche Welle: Пане Колихаєв, передусім хотіла у Вас запитати, де саме Ви перебуваєте? Адже багато голів громад Херсонської області нині виїхали з окупованої області через погрози та залякування російських окупаційних військ.

Ігор Колихаєв: Зараз я знаходжусь у Херсоні, у міській раді, разом зі своєю громадою.

Скажіть, будь ласка, яка ситуація в місті, зокрема, безпекова та гуманітарна?

Важко, коли по вулицях ходять озброєнні люди, російські військові, так звані “ЛНР-ДНРівці”, російські ФСБшники, сказати, що у місті безпечно. Кожен містянин зараз у небезпеці. Щодо гуманітарної ситуації, то нам вдалося відтермінувати на деякий період гуманітарну кризу: у місті є вода, струм, є тепло, запустили тролейбуси, автобуси, прибирається сміття, якось тримаємося. Що мене найбільше бентежить, що дуже багато людей виїжджають з нашого міста.

Куди саме вони їдуть, адже Херсонська область захоплена російською армією?

У нас немає безпечного “зеленого коридору”, але люди самі збираються в групи, домовляються та виїжджають з міста у три сторони: в бік Миколаєва, в бік Мелітополя та в бік Криму. Люди їдуть на свій страх і ризик, адже після того, як вони побачили Бучу та Ірпінь під окупацією, людям страшно, і вони ідуть. Їдуть не тільки з Херсона, а й із Каховки, Нової Каховки, Берислава, Генічеська. Люди налякані, але ми говоримо з ними, аби вони залишалися, бо якщо всі покинуть місто, то економіка зупиниться і місто стане пустелею.

Ігор КолихаєвФото: Pressestelle der Stadtrat von Cherson

А чи відомі Вам у Херсоні факти розстрілів, жорстокого поводження, зґвалтування, незаконних арештів людей, подібних до тих, які було зафіксовано у населених пунктах Київської області під час окупації російськими військами?

Російські окупаційні війська застосовують Росгвардію та ФСБ Росії у Херсоні. Вони “працюють” з активними херсонцями, які мають проукраїнську позицію. Були у нас мітинги, але тепер їх дедалі менше, бо на активістів тиснуть і залякують, тому вони виїжджають з міста. Також багато людей пропадає в місті. Ми передаємо цю статистику в поліцію, представники якої ще залишилася у нас.

Тобто у місті ще залишаються до цих пір представники Нацполіції України?

Так, хто не встиг виїхати, залишаються у Херсоні, але вони не працюють, сидять по домівках. А зараз російські ФСБшники, маючи на руках бази з адресами працівників поліції, ходять по їхніх домівках.

Чи приходили особисто до Вас та представників Херсонської міськради російські окупанти? Чи схиляли до співпраці чи, можливо, залякували?

Ще 3 березня російські окупаційні війська взяли під контроль наше місто, на наступний день приїхали до Херсонської міськради, їх було десь чоловік 20, всі були зі зброєю. У нас була бесіда, де ми заявили нашу позицію: допоки над міськрадою знаходиться український прапор, немає ніякого гаутляйтера, ми працюємо, як тільки з’являються їхні представники – міська рада в повному складі пише заяви та виходить з міської адміністрації. Поки спроб змінити український прапор на Херсонській міськраді не було. Скільки часу ми зможемо тримати цю позицію, ми не знаємо. Працюємо у важкому психологічному стані, але одне одного підтримуємо. Я вважаю, що це теж фронт, але у тилу ворога. Це дає надію нашим містянам.

Тобто паралельних структур окупантів для забезпечення життєдіяльності у місті немає?

Поки в нашу роботу не втручаються, але ходять по комунальних підприємствах, запитують керівників, що їм треба. Але у керівників комунальних підприємств чітка позиція, що у нас все є і нам від вас нічого не потрібно, лише б не заважили працювати.

Чи є серед місцевої влади колаборанти, які пішли на співпрацю з російськими окупантами?

Війна справді очищує людей, на яких ти навіть не міг і подумати, що вони можуть зробити крок у ту сторону, то вони дійсно роблять. А ті, на кого б раніше ти не міг спертися, то зараз тримають удар, у них є внутрішній стержень і вони справді патріоти. Всі, хто залишився, несуть наше місто на руках, це все патріоти. Колаборанти проявляться тоді, коли буде в Херсоні й області змінений політичний устрій.

У Херсоні були спроби створити так звану “ХНР”. Чи повторюються вони?

Ці спроби успіху не мають. Вони хотіли це робити, але відкрито це не робили, лише повісили російський триколор на Херсонській обласній адміністрації, на будівлі обласної СБУ, МВС, Державній морській академії, Суворівській райадміністрації, бо вони там знаходяться. Там, де їх немає, висить український прапор. Тобто де-юре – ми Україна, а де-факто – ми в окупації. Але ми тримаємось. Це важко, рахуємо хвилини до звільнення, бо Херсон – це Україна. Але скільки ми можемо тримати цей потенціал єднання?

Чи були спроби російських окупаційних військ завезти зовнішніх керманичів міста з Росії?

Ми намагаємося працювати по Женевській конвенції 1949 року. По завезеним у мене немає інформації. Але в окупантів були спроби створити так званий комітет порятунку херсонців, куди увійшли три херсонця. Це колишній мер Херсона Володимир Сальдо, місцевий проросійський блогер Стермоусов та депутат міськради Семенечев. Таке собі херсонське ГКЧП.

Була інформація у ЗМІ, що в Херсонську область російські окупанти почали завозити рублі й російські продукти. Чи зберігається у Херсоні українська валюта і звідки завозяться продукти харчування?

Ми живемо за українськими законами, у місті працюють банкомати, але є проблема з готівковими коштами, тому таке враження, що Херсон знаходиться у 1990-х роках. Тобто торгівля переміщується на ринки, магазини відкриваються все менше й менше, тому що немає товару з інших міст України, аби можна було продавати за безготівкові кошти. Банківські перекази ми маємо, але зараз торгівля йде так: 70 відсотків – за готівку і 30 відсотків – за безготівкові розрахунки. Тобто зараховуються на карту зарплати, але отоварювати її немає як. Рублі була спроба роздати у Генічеську, але по Херсону немає ще такого. А втім, якщо не буде підживлення готівковою масою, не будуть йти платежі Херсонського виконкому, то автоматично блокуватимуться казначейські рахунки.

Зараз дуже погано йдуть платежі, які не випускає Держказначейство України. Наприклад, у Херсоні є чотири колонії, де сидять засуджені, але співробітникам пенітенціарної системи, які охороняють ці колонії, не виплачується заробітна плата. Це дуже велика проблема, яка може з ними зіграти злий жарт. Тому я звертався всюди, і в Офіс президента України, і в Держказначейство, аби почалися виплати тим, хто тримає місто на своїх плечах. Адже якщо у місті не буде життєдіяльності, то це перший крок, щоб окупанти сюди завезли російський рубль. Але тоді підуть незворотні процеси, вже буде пізно.

А які аргументи наводить українська влада, що рахунки міста заблоковані?

У Держказначействі керуються постановою кабміну №265, яка знаходиться під грифом “секретно” та регламентує роботу міст в окупації. Вона вийшла тиждень тому. Але ж ми не ділимо зараз країну: в окупації, у деокупації, в тилу. Тут же знаходяться теж люди. Якщо ми не будемо платити зараз зарплатню їм, не оплачуватимемо комунальні платежі, то ви розумієте, до чого ми прийдемо? Місто повинно функціонувати. Якщо ми не будемо функціонувати, то це буде “місто розбитих вікон”. А росіяни вже ведуть пропаганду про те, що дивіться, мовляв, вас Україна кинула, нічого не працює, зарплатні немає, “зелені коридори” не організовує, то приходьте до нас, до Росії.

Після інтерв’ю Deutsche Welle звернулася до Офісу президента України та Кабінету Міністрів України, міністерства юстиції України та Державного казначейства України з проханням роз’яснити ситуацію, яка склалася з блокуванням казначейських рахунків Херсонської міськради та невиплатою заробітної плати працівникам пенітенціарної системи у Херсонській області.

Навіщо РФ викрадає українців? Мирні люди в полоні окупантів

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

«Зараз не йду, наступного року — подумаю». Хто може стати новим мером Львова

За рік у Львові мають відбутись вибори міського голови. Офіційно виборча кампанія стартує за 90 днів до дня голосування. Але потенційні кандидати вже почали підготовку, а львівські середовища – придивляються до кандидатів. Tvoemisto.tv спробувало розібратись, хто може претендувати на головне крісло в Ратуші та кого готові підтримати різні львівські кола.

Темна конячка Садового

Оприлюднений 29 жовтня соціологічним агентством «Фама» рейтинг потенційних кандидатів на посаду міського голови Львова вивів на перше місце із результатом у 36% Андрія Садового.

Раніше міський голова Львова тричі відрікся від наступного терміну у Ратуші. Востаннє про це він сказав у програмі «Звіти наживо» на каналі UA: Суспільне у відповідь на питання журналістки Tvoemisto.tv.

«Я планую з честю завершити свою каденцію. Я би дуже хотів, щоб приходили молодші та успішніші, але рішення буде приймати громада Львова. Мене часто запитують, а хто буде наступним мером? Львів’яни будуть вирішувати, а не Садовий», – сказав він.

На уточнювальне питання він додав, що наразі не відомо, коли у Львові будуть вибори та у якій формі їх проводитимуть.

«Я своє слово сказав, мені нема що більше доповнити. Важко передбачити, що буде робитися в нашій країні наступного року, яка буде ситуація. Я віддав місту дуже багато років і я би дуже хотів, щоби було багато охочих і щоб ми обирали найкращого», – сказав Андрій Садовий.

Водночас експерти припускають, що поява Андрія Садового у переліку кандидатів імовірна, адже коли він уперше зробив заяву про невисування, то сподівався, як сам казав, працювати на загальнодержавному рівні. Та його амбіції не реалізувались.

Керівник проєктів ГМ «Опора» у галузі виборів та місцевого самоврядування Тарас Радь вважає, що заявам Андрія Садового про те, що він не піде на вибори міського голови, вірити не варто, адже, крім Львова, шансів у нього немає. Про це Тарас Радь сказав в ефірі Львівського пресклубу, присвяченому виборам місцевого самоврядування. Втім, експерт не відкидає, що «Самопоміч» висуне іншого кандидата.

Соціологи зазначають, що рейтинг усіх можливих кандидатів корелюватиме із тим, чи буде в списку Андрій Садовий.

Хто на крісло

На попередніх виборах міського голови Львова свободівець Руслан Кошулинський не лише спровокував другий тур виборів, а й набрав у ньому понад 30% голосів. Тож його знову розглядають як одного із небезпечних для Андрія Садового суперників.

Зараз Руслан Кошулинський часто бере участь у ток-шоу «Великий Львів», яке відбувається у «Ґранд-готелі», що належить найбагатшому депутатові ЛМР Григорію Козловському. На шоу люблять критикувати чинного міського голову Андрія Садового. Додамо, свого часу ГО «Розвиток громади», що пов’язують з ВО «Свобода», об’єдналась із депутатом Козловським та іншими депутатами ЛМР від фракції БПП, аби відправити у відставку Андрія Садового. Поза цією битвою, міська рада та Григорій Козловський нерідко домовляються щодо питань землі і забудови.

На шоу «Великий Львів» завсідниками також є колишній голова ЛОДА Олег Синютка та нинішній міський голова Винників Володимир Квурт. Кілька разів на шоу приходила колишня народна депутатка від БПП Оксана Юринець. Ток-шоу, окрім львівського телеканалу НТА, транслюють на 5-му каналі, що належить попередньому президентові Петру Порошенку. Оскільки під час президентських виборів Львівщина стала єдиним регіоном, де перемогу здобув Петро Порошенко, а під час парламентських виборів «Європейська солідарність» на Львівщині посіла третє місце із майже 20%, можна припустити, що висуванець від ЄС матиме високі шанси і на виборах міського голови Львова.

Ексдепутатка від БПП Оксана Юринець на минулі парламентські вибори ішла як самовисуванка. У виборчих перегонах її обійшов представник «Голосу» і бізнесу Ярослав Рущишин.

Помічниця Оксани Юринець Ярина Капітан зазначила Tvoemisto.tv, що про висування ексдепутатки наразі нічого сказати не може.

Щодо кандидатури Володимира Квурта, міського голови Винників і колишнього керівника тютюнової фабрики, де також свого часу керував Григорій Козловський, то, вважають експерти, з ним можуть вести переговори про підтримку багато різних політсил. Але вибір, із ким співпрацювати, залишиться за ним.

Володимир Квурт на запитання Tvoemisto.tv про те, чи відповідають його наміри обговоренням у львівському середовищі, відповів, що питання участі у виборах – лише наслідок того, чи його плани цікаві і потрібні. Відповідаючи на запитання, він згадав про розвиток не лише Львова, а й Західної України в цілому.

Директорка українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак у коментарі Tvoemisto.tv каже, що соціологічні дослідження важливі не лише для політсил і кандидатів, а і для їхніх конкурентів.

«Коли з’являється розуміння, що найбільше шансів має певний кандидат, то, імовірно, його партія і висуне для участі у виборах. Тоді конкуренти готуються протидіяти саме йому», – пояснює соціологиня.

Також динаміка досліджень, додає Наталія Зайцева-Чіпак, допомагає кандидатам ухвалювати непрості рішення.

«Згадайте останні президентські вибори, коли Андрій Садовий побачив, що у нього невисокі шанси, він об’єднався з Анатолієм Гриценком. Якби динаміка була стабільна або висхідна, порівняно з початковою точкою, він би цього не зробив. А так він побачив, що немає сенсу далі вкладати кошти в кампанію, а краще об’єднати зусилля», – каже Наталія Зайцева-Чіпак.

Отже, можна припустити, що після умовного «праймеріз» на ток-шоу «Великий Львів» та кількох досліджень соціологів кандидат на посаду міського голови, якого підтримає «Європейська солідарність», визначиться. Його ж може підтримати і бізнес Григорія Козловського та його оточення.

Ще одним кандидатом на виборах міського голови може стати депутат ЛМР від фракції «Народний контроль» Валерій Веремчук, який у коментарі Tvoemisto.tv сказав, що готовий почати консультації з експертними, професійними середовищами.

«Зараз ще рано прогнозувати, якими будуть перегони на міського голову, але однозначно я відчуваю готовність втілювати задумане у життя чи ефективно співпрацювати з тими, кого оберуть мешканці Львова», – говорить Валерій Веремчук.

Слуга народу

Під час ефіру в пресклубі експерти зазначили, що вибори міського голови у Львові не можуть обійтися без представників президентської партії «Слуга народу», що отримала більшість у парламенті.

За інформацією Тараса Радя, партія проводить переговори у Львові із кількома потенційними кандидатами. Він додає, що для партії «Слуга народу» важливо домовитись із людиною хай і без політичного обличчя, але з хорошою репутацією та з грошима (на виборчу кампанію).

Серед тих, із ким ведуть переговори, можуть бути чинні депутати, технократи, бізнес. Професор НУ «Львівська політехніка» Микола Бучин, який також брав участь в ефірі пресклубу, нагадав, що партії «Слуга народу» близька партія «Укроп», тож не виключено, що саме із представниками цієї політсили йдуть перемовини.

Як стало відомо Tvoemisto.tv, можливість участі у виборах та варіанти кандидування – чи самостійно, чи від певної політсили – розглядають голова фракції «Укроп» у Львівській міськраді Ігор Телішевський та член фракції Ігор Зінкевич. Останній вже має досвід виборчих кампаній різного рівня.

Питання бізнесу

За 14 років перебування на посаді міського голови Андрія Садового у місті склались свої правила гри, зрозумілі бізнесу. За цей час уже розвинулась та сформувалась низка компаній. Зміна міського голови не виключає і зміни умов для бізнесу, тому виникає питання, кого підприємці бачать наступником Андрія Садового.

Після оприлюднення дослідження «Фами» співзасновник холдингу емоцій !Fest Андрій Худо на своїй фейсбук-сторінці зробив опитування про те, кого його читачі бачать наступним міським головою. На першому місці в цьому опитуванні – сам Андрій Худо, другий за кількістю голосів – Ярослав Рущишин.

Tvoemisto.tv запитало підприємця, чи можна із його фейсбук-допису припустити, що він балотуватиметься на посаду міського голову, чи це свідчить про підтримку Ярослава Рущишина.

Щодо пристуності в опитуванні, то, говорить Андрій Худо, його додав у перелік хтось інший. Щодо, власне, виборів, співзасновник холдингу емоцій каже, що ще в роздумах.

«!Fest – бізнес, що працює у Львові. Тому нам не байдуже, що відбувається тут. Кожен із нашої команди має свою громадянську позицію і сам буде визначатись, кого підтримувати. Ми з партнерами спілкуватимемось з потенційними кандидатами для того, щоб остаточно визначитись. Ми хочемо знати, що майбутній міський голова буде робити з містом, з якою командою він піде. Я симпатизую Славкові Рущишину. Вважаю, у нас спільні цінності. Це людина, з якою я створював Львівську Бізнес-школу УКУ. Але будемо спілкуватись ще», – каже Андрій Худо.

«Щодо того, чи я йду. У 2019 я не йду, а в 2020 – буде видно. Поживемо – побачимо», – додає він.

Наталія Зайцева-Чіпак каже, що перед виборами представники бізнесу також можуть звертатись до соціологічних досліджень.

«Для них важливо розуміти, хто буде владою у місті, кого варто підтримати, з ким або проти кого грати», – говорить вона.

Наразі невідомо, чи саме Ярослав Рущишин буде кандидатом від «Голосу», адже партія, зазначив під час ефіру в пресклубі Тарас Радь, могла би висунути і Тараса Чолія, і Юлію Гвоздович. Та це залежатиме від переговорів із УГП, яка віддала Святославові Вакарчуку свої найцінніші кадри під час парламентських виборів. Вочевидь, ці переговори будуть складними.

Наталія Зайцева-Чіпак зазначає, що молоді партії, як «Голос», «Слуга народу», проводять дослідження, аби з’ясувати, який кандидат від них буде більш рейтинговим. Це, каже Наталія Зайцева-Чіпак, важливо знати й їхнім конкурентам.

Попри те, що колишні члени УГП стали народними депутатами від «Голосу», Українська Галицька партія продовжує існувати, і депутати від неї у Львові ведуть активну роботу.

Високі шанси

Наталія Зайцева-Чіпак розповідає Tvoemisto.tv, що політичні партії справді вже почали готуватись до майбутніх виборів міського голови Львова. Наразі невідомо, чи буде чинний міський голова Андрій Садовий висувати свою кандидатуру у 2020 році, тож політики мають добре підготуватись.

«Якщо Андрій Садовий цього не зробить, то, за умов відсутності на цей час яскраво вираженого лідера, представники багатьох різних політичних партій матимуть дуже високі шанси на перемогу. Тому партії замовляють соціологічні дослідження, щоб розглянути різні комбінації», – говорить директорка «Соціоінформу».

Зазвичай соціологічним агенціям замовляють кілька досліджень із певною періодичністю, адже динаміка електоральних настроїв може змінюватись. Втім, каже Наталія Зайцева-Чіпак, що стосується виборів міського голови, то вони мають власну специфіку.

«Тут люди швидше голосують за перевірене, за знане, за досягнення або за дуже яскраву нову особистість, у яку вони повірять. На місцевих виборах електоральні симпатії будуть змінюватися менш динамічно, ніж, наприклад, під час голосування на парламентських виборах у мажоритарних округах чи навіть за партійними списками», – каже вона.

Якщо кандидати на посаду міського голови Львова вже почали готуватись до майбутніх виборів, то і львів’янам час замислитись – хто ці люди та хто і з якими намірами стоїть за їх спинами.

Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.