Який термінальний кнур кращий: П’єтрен чи Дюрок?

Порода термінального кнура безпосередньо впливає на ефективність виробництва, тому дилема — Дюрок чи П’єтрен — заганяє не одного виробника у кут. Визначитися з вибором допоміг міжнародний експерт зі свинарства Альберто Морільйо під час VII Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

Дюрок

Цю породу свиней уже довгий час використовують у свинарстві. Вивели її у 1812-му році у США. Тварини вирізнялися великим розміром, великими гніздами та швидкими темпами росту. Але з 1823-го року, після кількох генетичних маніпуляцій, вдалося збільшити м’ясистість туші та покращити якість м’яса. Найголовнішою ознакою Дюроків є червоно-коричневий колір шкіри (може бути різних відтінків). Їм також притаманні такі особливості:

• висячі вуха;
• витягнута морда;
• довга шия;
• широкий каркас;
• квадратна м’ясиста спина;
• довгі боки з округлими ребрами;
• видовжений корпус;
• великі однорідні м’ясисті окости;
• міцні задні ноги з добре рухомим скакальним суглобом;
• стійкість до патогенного навантаження.

Однак ця порода небагатоплідна.

П’єтрен

Порода П’єтрен значно молодша. Вивели її у 1950-му році. Назву вона отримала на честь своєї батьківщини — села П’єтрен, що в Бельгії. З 1960-х років цих тварин почали імпортувати до Німеччини. П’єтрени відрізняються від інших порід м’ясистістю та пісністю туші. Через що набули широкої популярності серед свинарів усього світу. Окрас П’єтренів білий з чорними плямами, навколо яких «кільця» світлішої пігментації з білим волосяним покривом. Притаманними особливостями породи є:

• вуха стоячі;
• короткі широкі ноги;
• боки великі з м’ясистими окостами;
• короткий корпус;
• широкий каркас;
• не схильні до накопичення жиру;
• вибагливі до корму;
• низька конверсія корму;
• погано акліматизуються;
• низька молочність;
• чутливі до холоду та спеки.

Який кнур кращий?

Відповідь насамперед залежить від уподобань ринку. Не менш важливий аргумент: особливості ферми, зокрема статус здоров’я, рівень професійності працівників тощо.

Щоб полегшити вибір, науковці провели кілька експериментів, у яких порівняли Дюроків і П’єтренів за виробничими показниками, якістю туші та пісністю м’яса.

Дюрок vs П’єтрен: показники росту та якості туші

Експеримент 1

Іспанські науковці дослідили показники росту та якості туш імунокастрованих та кастрованих оперативним методом кнурів-кросбредів. Для дослідження обрали 240 тварин (материнська лінія Ландрас, батьківські — Дюрок і П’єтрен). Обидві групи тварин отримували однакові за складом і поживністю раціони: трифазова годівля. Усіх тварин реалізували на забій одночасно у віці 164-ох днів.

Показники росту аналізували з 87-го по 164-ий день життя свиней. Дюроки (Д) на цей момент важили 43,7 кг, а П’єтрени (П) — 40,5 кг. Жива маса тварин на 164-ий день сягнула 133,6 та 116,4 кг відповідно. Причинами такої помітної різниці були показники середньодобового споживання корму (Д — 3,07 кг; П — 2,56 кг); середньодобових приростів (Д — 1,167 кг; П — 0,986 кг) та конверсії корму (Д — 2,62 г/г; П — 2,60 г/г). Тобто свині породи Дюрок швидше ростуть, мають більші прирости та краще засвоюють корм.

Свиней відправляли на забій у віці 164-ох днів. Хоча Дюроки у середньому були важчими на 17,2 кг, це жодним чином не вплинуло на якісні характеристики туші свиней цих порід.

Ці дослідження демонструють, що попри менші темпи росту за показниками забійного виходу туші та якості окороку (охолодженого й безкісткового) П’єтрени майже не поступаються Дюрокам. Натомість вихід пісного м’яса з їх туш майже на 4% більшій (це особливо актуально для тих підприємств, які орієнтовані на виробництво пісної свинини).

Товщина шпику і вміст внутрішньом’язового жиру у П’єтренів менші, ніж у Дюроків, адже генетично так закладено, що ця порода погано нарощує жир. Так, внутрішньом’язовий жир у lumbar multifidus сягає 3,2%, що на 1% меньше, ніж у Дюроків. При цьому вміст м’язової тканини (22,2% проти 21,8%) і вологи (73,3% порівняно з 72,5%) більший. Однак зважайте, що більший відсоток внутрішньом’язового жиру, як у Дюроків, пов’язують з кращою соковитістю та смаковими якостями м’яса.

Показники якості туш свиней різних генетичних ліній

Експеримент 2

Його метою було оцінити показники росту, якість туші та м’яса свиней, отриманих від батьківських ліній Дюрока і П’єтрена. Під час дослідження аналізували прирости тварин у 3, 10 та 26 тижнів, а також товщину шпику та площу м’язового вічка при забої.

Експеримент доводить, що, як і в попередньому досліді, кабани і свинки породи Дюрок швидше ростуть і мають товстіший шпик у точці Р2. Проте у П’єтренів більша площа м’язового вічка.

Аналіз якості свинини виявив, що попри меншу пісність, м’ясо Дюроків має кращі характеристики: колір, мармуровість, пружність, менше втрачає колір і вологу.

Варто зазначити, що різниця виробничих показників у нащадків Дюроків і П’єтренів істотно залежить і від материнських ліній. Тому, обираючи термінального кнура, звертайте увагу і на свиноматок. Хоча найкращий орієнтир — уподобання ринку та власні виробничі можливості.

Порівняльна характеристика якості м’яса Дюроків і П’єтренів

Порода свиней П’єтрен: опис, характеристика, фото

Порода свиней п’єтрен (інша назва – петрен) – одна з найпоширеніших у м’ясному напрямку. Вона популярна в Західній Європі. Завдяки хорошим характеристикам, вона цікавить і вітчизняних свинарів. У цій статті ви дізнаєтеся про особливості породи, її переваги та недоліки, а також цікаві факти з історії виникнення лінії петрен.

М’ясні свині породи П’єтрен» дуже популярні в Західній Європі та Росії.

• 1 Історія
• 2 Опис
• 3 Плюси
• 4 Мінуси
• 5 Особливості змісту
• 6 Особливості годівлі
• 7 Схрещування з іншими породами
• 8 Особливості придбання
• 9 Коротка характеристика гібридів
• 10 Відгуки

1. Історія
2. Опис
3. Плюси
4. Мінуси
5. Особливості змісту
6. Особливості годівлі
7. Схрещування з іншими породами
8. Особливості придбання
9. Коротка характеристика гібридів
10. Відгуки

Історія

У першій половині минулого століття бельгійські селекціонери схрещували свиней високопродуктивних м’ясних порід. Процес селекції тривав кілька десятків років. Результатом селекційної роботи стала нова порода свиней беконного напряму – п’єтрен. В основі лінії петрі знаходяться дві породи: біла велика і беркширська. Спочатку при виведенні пьетренов застосовувалося родинне, чи внутрісімейну, схрещування. Цим і пояснюються недоліки, які не можна ігнорувати тим, хто зацікавився розведенням свійських свиней цієї породи.

Свинки петрен є хорошим генетичним матеріалом при отриманні гібридів з високою м’ясність. Петрены, а також гібриди на їх основі широко поширені в Бельгії, Англії та Франції.

Опис

Свині п’єтрен – великі тварини з досить широким крижами. Тулуб має форму циліндра, коротке і широке. М’язи добре розвинені, особливо в області філею. Спина рельєфна, мускулиста. Окороки великі, м’ясисті, плавно переходять в скакательные суглоби. Голова порівняно маленька з прямим профілем, вуха невеликі і стоячі. Маса дорослих тварин становить:

• для кнурів – 240 — 260 кг;
• для свиней – 150 — 220 кг

Середня вага особини цієї породи досягає 260 кг.

При розвиненій мускулатурі свині мають досить легкий кістяк. Пофарбована свинка в білий колір з чорними плямами. Стандарт породи допускає і біле забарвлення. Досвідчені свинарі радять використовувати для забою самок білого кольору.

Особливість породи – малоплодность і маломолочность свиноматок. Кількість поросят за один опорос – в середньому 8, максимум 10. З-за нестачі молока у свиноматок смертність молодняку висока, оскільки поросята відчувають нестачу їжі.

Величина набору ваги в середньому становить 500 — 550 г за добу. Жива маса в 0,9 ц досягається за 210 — 230 днів. Кількість кормових одиниць на 1000 г приросту становить:

• для м’ясної відгодівлі – 2,0-2,5;
• для мясосального відгодівлі – 3,5-4,0

Плюси

До переваг свиней петрен відносяться:

• великий відсоток забійного виходу м’яса – до 70%. Середній вихід м’яса становить 60%, сала – 30%. Маса одного окосту від 8 до 10 кг;
• це одна з небагатьох порід свиней, чиє м’ясо можна назвати дієтичним;
• стійкий «м’ясний» ген породи п’єтрен. При створенні гібридів м’ясності не знижується. При схрещуванні з сальними або мясосальными породами поросята виходять м’ясними;
• відсутність схильності до ожиріння;
• несприйнятливість до цирковирусным інфекцій. Це, мабуть, самий великий плюс породи. Цирковірус невиліковний, і смертність від нього дуже висока.

Більше 70 відсотків ваги свині становить якісне нежирне м’ясо.

Мінуси

Однак порода не позбавлена і недоліків.

• Погана акліматизація.
• Погана переносимість перепадів температур, стресів. Невеликий прошарок жиру є причиною того, що свині погано переносять і високі, і низькі температури. Влітку вони потребують вольєрі з навісом, а взимку – в утепленому свинарнику.
• Низькоякісне м’ясо (світлий колір, швидка окислюваність). Особливо це стосується тих тварин, чиї власники занадто захоплюються стимуляторами.
• Невисокі значення добових приростів. Це витрати того, що м’ясо цих тварин володіє низькою жирністю.
• Вередливість в їжі, необхідність суворого дотримання раціону.
• Мала плодючість і молочність свиноматок. Останнє призводить до складнощів при вирощуванні поросят.

Тварини цієї породи погано акліматизуються і дуже вимогливі до кормів.

Наведені недоліки можна частково нівелювати створенням оптимальних умов утримання. Перед придбанням цих свиней потрібно реально оцінити свої можливості, щоб уникнути загибелі поголів’я.

Особливості змісту

Перед тим, як завести свиней петрен, необхідно подбати про те, щоб умови утримання були максимально комфортними. Особливість породи така, що для її розведення необхідний або надзвичайно м’який клімат, або комфортне приміщення. Оскільки сальність цих свиней невелика, вони починають відчувати дискомфорт при температурі повітря нижче 16 градусів, а холод для свинок згубний. Погано переносять петрены і спеку. При температурі, що перевищує 30 градусів, велика ймовірність теплового удару. Облаштування комфортного свинарника особливо актуально для місцевості з різко континентальним кліматом, з суворими зимами і жарким літом. Необхідно подбати і про опаленні, і про охолодження приміщення в разі потреби.

Облаштовуючи свинарник, потрібно домогтися, щоб дах не протікав, а стіни не промерзали. Щоб не допустити надмірного зниження температури повітря в зимовий час, обкладають стіни соломою, а в приміщенні використовують опалювальні прилади. Свині не люблять також надмірної вогкості. Для утримання свиней в літній час підійде відкритий вольєр з навісом.

Особливості годівлі

Невеликі жирові відкладення у свиней цієї породи вказують на прискорений обмін речовин, чим і пояснюється підвищена вередливість свиней цієї породи до якості кормів. Домогтися у них величезної добового приросту фізіологічно неможливо, але при недостатній збалансованості корми порося буде рости повільніше.

При незбалансованому харчуванні свині цієї породи дуже погано набирають вагу.

Низька молочність свиноматок обумовлює необхідність раннього прикорму, що дозволить збільшити відсоток виживання поросят.

Особливість раціону для цих свиней – велика кількість білка. Це кухонні відходи, обрат, відходи від м’яса і риби. Введення в раціон вареної картоплі, подрібненої цукрових і кормових буряків дозволяє домогтися збільшення середньодобового приросту ваги. Не можна захоплюватися зерновими культурами, особливо такими, як кукурудза, ячмінь чи овес. Це призводить до того, що свиня гірше набирає вагу.

Схрещування з іншими породами

На думку селекціонерів, які знають всі переваги і недоліки пьетренов, складати племінне і відгодівельне поголів’я тільки з цієї породи не слід. В той же час гарні результати виходять від схрещування пьетренов з іншими породами.

• Ландрасс – збільшується швидкість набору маси. При цьому м’ясо від гібридів має низький відсоток жирності.
• Дюрок, миргородська – якість м’яса стає краще. У гібридів пьетрена і свиней дюрок – смачне гарне м’ясо з «мармуровим» фактурою.

При схрещуванні недоліки, характерні для чистопородних свиней, нівелюються. Хороші характеристики і в трехпородных гібридів, отриманих від схрещування петренов, ландрассов і свиней породи біла велика.

Свиней «п’єтро» часто змішують з тваринами інших порід.

Особливості придбання

Оголошення про продаж чистопородних поросят пьетренов можна зустріти досить рідко. Середня ціна за голову становить близько 5 тис. рублів. Як правило, закуповують свинок оптом. Це пов’язано з дорожнечею перевезення тварин. Для створення гібридів продаються племінні поросята, ціна яких вища, ніж у звичайних. Оскільки пьетрены використовуються для гібридизації по батьківській лінії, вартість кнурів вдвічі вище, ніж свинок.

Коротка характеристика гібридів

• Maxter 304. Гібрид отриманий від схрещування свиней п’єтрен (чоловіча лінія) і синтетичний дюрк. Гібрид відрізняється швидким ростом, доброю конституцією і малою чутливістю до стресів, що вигідно відрізняє його від чистопородних пьетренов. Макстер – це економічно вигідний гібрид. М’ясо виходить хорошої якості при порівняно невисокій собівартості.
• Hylean п’єтрен. Цей гібрид поєднує в собі хорошу якість м’яса, високі значення середньодобових приростів. Помісь відрізняє найбільший вихід м’яса в області лопаток, грудинки, окостів і філею.
• Хайпер. При створенні цього гібрида використовувалися термінальні кнури петрен. Крім петренов, у селекційній роботі використовувалися свині ландрас, велика біла дюрок. Одержана порода характеризується відмінною якістю м’яса, без «зашкалювання» жирності, при цьому невибагливі в утриманні.

Показники продуктивності гібрида Maxter.

При тому, що свинки пьетрены, наприклад, погано переносять стреси, імунітет у них високий. При схрещуванні з іншими свинями (як згадувалося, п’єтрен — батьківська лінія), гібридне потомство виходить сильним і витривалим. Відгуки про гібриди набагато краще, ніж про чистопорідних свинках (дивіться нижче). Як генетичний матеріал пьетрены дуже цінні, проте перед схрещуванням потрібно ретельне вивчення особливостей вихідних порід, щоб не погіршити потомство.