Коли було збудовано 7 корпус Пгупс

Выборы президента пройдут в России с 15 по 17 марта 2024 года. Принять участие в голосовании могут все граждане Российской Федерации, достигшие 18 лет.

5 марта состоялся II Всероссийский Молодёжный Арктический форум «Арктика: новое поколение». Форум посвящен актуальным вопросам развития Арктики, сохранению стабильности и повышению экологической устойчивости региона.

Российско-китайский проект «В КИТАЙ» и Шанхайский университет иностранных языков (SISU) приглашает всех желающих пройти интенсивную программу по китайскому языку в Поднебесной, включая знакомство с китайской культурой и историей, мастер-классы по традиционным спортивным играм и кулинарии.

Вчера, 5 марта, наш вуз принял участие в региональном этапе Всероссийского студенческого проекта «Твой ход». Он реализуется при поддержке Министерства науки и высшего образования Российской Федерации и Федерального агентства по делам молодёжи, а также входит в линейку проектов АНО «Россия — страна возможностей». В январе этого года стартовал четвёртый сезон. Партнёры конкурса — ОАО «РЖД» и другие крупнейшие компании России. Наш вуз участвует в нём в третий раз.

На факультете «Экономика и менеджмент» состоялись профориентационные мероприятия и научно-практический семинар кафедр для обучающихся ГБОУ гимназия № 524 Московского района Санкт-Петербурга.

В феврале студенты старших курсов Петербургского государственного университета путей сообщения Императора Александра I посетили Научную роту Штаба материально-технического обеспечения Вооруженных Сил Российской Федерации.

Приглашаем студентов, аспирантов и преподавателей в возрасте до 35 лет принять участие в молодежном конкурсе «Новое звено. Проекты»

27 февраля в Дубовом зале Университета состоялась встреча обучающихся кафедры «Локомотивы и локомотивное хозяйство» с руководством Акционерного общества «Мичуринский локомотиворемонтный завод «Милорем».

1 марта, в нашем вузе начал свою работу новый поток научно-популярного интенсива «Школа СНО 2.0». Это возможность определиться с направлением для исследований, пообщаться с преподавателями и сотрудниками подразделений Октябрьской железной дороги. А ещё — проявить себя и оказаться среди единомышленников!

Коли було збудовано 7 корпус Пгупс

Князь Володимир після прийняття християнства збудував багато прекрасних храмів, які слугували окрасою Київської Русі.

1. У Києві на тому місці, де колись стояли язичеські ідоли, було споруджено першу церкву Св. Василя – християнського імені князя Володимира.

2. У 991 р. було закладено, а через п’ять років (996 р.) збудовано й освячено перший кам’яний хрестокупольний київський храм Успіння Богородиці який був збудований за візантійським зразком. Стіни зведені з каменю й цегли – плінфи. Внутрішній простір перекрито склепінням у формі хреста, над яким височіло

25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру. У спорудженні храму взяли участь майстри Греції. Церкву Св. Богородиці стали називати Десятинною — від десятої частини доходів, які було виділено на її утримання.

3. Третій християнський храм було збудовано у Василеві (тепер Васильків біля Києва). Його спорудженню передувала низка подій. До князя дійшла звістка про наскок печенігів на Василів (996 p.). Володимир з невеликою дружиною поспішав на захист міста. Битва була невдалою для князя, і він змушений був відступити. Заховавшись під мостом, дав клятву, що коли залишиться живим, то побудує у Василеві храм. Свою обіцянку князь виконав (про ці події описано в літописі).

Церкву було збудовано і дано їй ім’я Св. Преобреженія, бо згадані вище події відбулися на це свято. Церква була дерев’яною, невеликих розмірів і дала початок будівництву так званих “обиденних” церков, які після нього почали будувати по всій країні.

Літописець розповідає, як князь Володимир святив нову церкву у Василеві і “створив празник великий, наварив 300 мір меду і призвав бояр своїх і посадників, старшин з усіх городів і людей багато і роздав убогим 300 гривень. Празникував князь вісім днів. ”

4. За наказом князя Володимира було збудовано церкви у Вишгороді, Берестові, Білгороді, Суздалі.

Коли було збудовано 7 корпус Пгупс

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

ОСНОВНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

1991 рік. Після здобуття Україною незалежності розпочалося становлення нової правової демократичної держави. Серед найперших та найнеобхідніших законодавчих актів, ухвалених та затверджених Верховною Радою України, стали Закон України «Про прокуратуру» (від 05.11.1991 № 1789-XII), Дисциплінарний статут прокуратури України (постанова від 06.11.1991 № 1796-XII), Положення про класні чини працівників органів прокуратури України (постанова від 06.11.1991 № 1795-XII), які й утворили правову базу діяльності органів прокуратури молодої держави.

1992-1994 роки. Триває формування прокуратури України. Відповідно до Постанови Верховної Ради України (від 30.01.1992 № 2076-XII) з 01.02.1992 Генеральному прокурору України підпорядковано військові прокуратури, розташовані на території держави, які до цього перебували у віданні Міністерства оборони України.

Видано перші галузеві накази Генерального прокурора України задля забезпечення відомчого регулювання діяльності органів прокуратури.

Розпочалася міжнародно-правова діяльність прокуратури України шляхом укладання меморандумів про порозуміння та угод про правову допомогу і співробітництво з органами прокуратури чи юстиції іноземних держав.

Указом Президента України від 26.11.1993 утворено Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. За прокурорами закріплено право та обов’язок здійснювати координацію діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

1995-1999 роки. У зв’язку із вступом до Ради Європи Україною прийнято низку зобов’язань щодо реформування правової системи, у тому числі приведення ролі і функцій органів прокуратури у відповідність до європейських стандартів, зокрема позбавлення прокуратури функцій нагляду за додержанням та застосуванням законів, розслідування кримінальних справ.

У прийнятій Конституції України (1996 р.) сформовані основоположні правові засади діяльності прокуратури як державного органу та вперше на конституційному рівні визначено її функції, до яких віднесено: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до Перехідних положень Конституції за прокуратурою залишено виконання функцій попереднього слідства та нагляду за додержанням і застосуванням законів – до сформування системи досудового слідства та введення в дію законів, що регламентують її функціонування, а також тих, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

У рамках Організації Об’єднаних Націй 06.06.1995 офіційно засновано Міжнародну асоціацію прокурорів, діючими членами якої стала низка працівників органів прокуратури України.

2000-2011 роки. Відзначаючи внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України (від 02.11.2000 № 1190/2000) встановлено професійне свято – День працівників прокуратури, яке відзначається щорічно 1 грудня.

У рамках реформування правової системи та приведення функцій органів прокуратури у відповідність до європейських стандартів і Конституції України, внесені відповідні зміни до Закону України «Про прокуратуру» (Закон України від 12.07.2001 № 2663-III): з шести раніше визначених функцій залишилося чотири.

На базі інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України (м. Харків) у складі Генеральної прокуратури України утворено Академію прокуратури (м. Київ) (постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2002). Академія стала єдиним відомчим вищим навчальним закладом у системі органів прокуратури України, який здійснював підготовку фахівців у галузі прокурорської діяльності, підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників та проведення наукових досліджень щодо проблем прокурорської діяльності. Згодом Указом Президента України Академії прокуратури України надано статус національної (від 25.10.2007 № 1013/2007).

Відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженої Указом Президента України від 08.04.2008 № 311/2008, Генеральною прокуратурою України за участі Міністерства юстиції України та представників Ради Європи розпочато роботу над проєктами нових Закону України «Про прокуратуру» та Кримінального процесуального кодексу України. Зазначені законопроєкти в процесі їх підготовки неодноразово вивчались Європейською Комісією за демократію через право (Венеціанська комісія) та отримали схвальні відгуки.

У грудні 2010 року Верховною Радою України вперше затверджено текст Присяги працівника прокуратури (Закон України від 23.12.2010 № 2889-VI). На початку 2011 року всі прокурорсько-слідчі працівники склали присягу в урочистій обстановці.

2012 рік. У квітні 2012 року Верховною Радою України схвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс України (13.04.2012 № 4651-VI), до якого інтегровані європейські досвід та стандарти.

Для забезпечення належного виконання вимог нового кримінального процесуального законодавства у Генеральній прокуратурі України створено Єдиний реєстр досудових розслідувань, аналогів якого на той час не було в жодній пострадянській країні та державах-членах Ради Європи.

Завдяки цим зусиллям Кримінальний процесуальний кодекс України (2012) визнаний міжнародними експертами найкращим у Європі.

2014 рік. У зв’язку з необхідністю реформування органів прокуратури та для реалізації європейських прагнень українського народу, Верховною Радою України схвалено новий Закон України «Про прокуратуру» (від 14.10.2014 № 1697-VII). Цей нормативний акт став не лише стартом справжньої реформи окремого відомства, але й початком якісних і невідворотних подальших змін у системі всіх правоохоронних органів держави.

Законом вперше запроваджено створення органів прокурорського самоврядування та органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також відкрито на законодавчому рівні вільний доступ до професії прокурора за прозорою процедурою.

2015 рік. Після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» (від 14.10.2014), з метою забезпечення належної протидії корупції, в структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. З процесом її створення тісно пов’язані перспективи візової лібералізації між Україною і Європейським Союзом.

Уперше прокуратури місцевого рівня укомплектовано прокурорами, які виявили бажання працювати в оновленій прокуратурі, за результатами тестування, а керівників цих прокуратур, їх перших заступників та заступників призначено на посади на підставі чотирирівневого відкритого конкурсу.

2016-2018 роки. Внесені зміни до Конституції України (від 02.06.2016 № 1401-VIII) кардинально змінили вектор діяльності прокуратури як через наділення її іншими функціями, так і віднесення прокуратури до розділу «Правосуддя».

Відповідно до статті 131¹ Конституції України на прокуратуру України покладаються: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно розпочалося становлення органів прокурорського самоврядування. Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури затверджено Положення про Раду прокурорів України, Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, обрано членів зазначених органів.

Поступово (протягом 2014-2019 років) скорочено чисельність працівників прокуратури з 22 тис. до 15 тис. (10 тис. прокурорів).

2019-2021 роки. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (від 19.09.2019 № 113-IX) визначено першочергові заходи із реформування органів прокуратури, в тому числі шляхом атестації прокурорів прокуратур усіх рівнів.

Близько 7700 прокурорів успішно пройшли атестацію та підтвердили свою відповідність вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення атестації прокурорів поетапно запрацювали реформовані структури: Офіс Генерального прокурора почав свою роботу з 02.01.2020, обласні та окружні прокуратури – з 11.09.2020 та 15.03.2021 відповідно.

З метою забезпечення належного та ефективного підвищення кваліфікації прокурорів замість ліквідованої Національної академії прокуратури України при Офісі Генерального прокурора створено Тренінговий центр прокурорів України.

З 01.09.2021 сформовано новий склад Ради прокурорів України та органу, що здійснює дисциплінарне провадження. Схвалено положення про їх діяльність.

Побудова прокуратури нового зразка триває.