Коли дитина починає сміятися в голос?

Сміх малюка – заливчастий і щирий – нікого не залишає байдужими. Особливо зворушливо регочуть немовлята, які ще навіть не навчилися говорити. У цій статті ми розповімо, в якому віці діти починають сміятися в голос, як і чому це відбувається або не відбувається в конкретному випадку, а також з’ясуємо, чи можна навчити малюка сміятися.

Строки і норми

Складно сказати, коли людство почало сміятися. Вчені припускають, що сталося це ще на ранньому етапі розвитку цивілізації. Сміятися можуть не тільки людські діти, але і дитинчата мавп, але тільки у відповідь на лоскіт. Сміх людини далеко не завжди пов’язаний з фізичним впливом. Це психоемоційна реакція на різні життєві ситуації.

Новонароджена дитина сміятися не вміє, оскільки для того, щоб справити сміх, повинні належним чином скорочуватися м’язи обличчя, безумовно змінюватися дихання, а також робота голосових зв’язок. Єдиний інструмент спілкування зі світом новонародженого – крик. Їм він показує свої потреби, і до певного часу йому цілком вистачає цього.

Так, немовлята можуть посміхатися, але посмішка ця фізіологічна, мимовільна, яка говорить не про позитивної емоції, а про спонтанне скорочення лицьових нервів з нагоди інтенсивного становлення і налагодження» нервової системи.

Перша усвідомлена посмішка може з’явитися у дитини тоді, коли він навчиться розрізняти і впізнавати обличчя мами, тобто не раніше, ніж малюк навчиться фокусувати погляд на близьких предметах. Це зазвичай відбувається до 2 місяців і трохи пізніше. Приблизно в 2-3 місяці малюки починають щось белькотіти. Вони чують власний голос і спочатку їх це насторожує, але по мірі розвитку емоційної сфери дитини починають сприймати власне гуління як досить забавні звуки. Саме на період від 3 до 5 місяців доводиться довгоочікуване освоєння нового досвіду – дитина починається сміятися в голос.

Посміхатися і сміятися зі звуком малюк буде тоді, коли ситий, коли він здоровий і сухий, коли йому комфортно і добре. Спочатку це буде тихий і обережний сміх, потім дитина осміліє і почне сміятися голосно. Після півроку діти починають накопичувати денні враження, і це може виразитися сміхом уві сні. Дивуватися і боятися цього не треба, такий сміх – етап формування психічного і емоційного розвитку малюка.

З першим сміхом вголос обов’язково будуть пов’язані і численні батьківські питання. Так, досить часто мами відзначають, що дитина після сміху, починає гикати. Це цілком нормально, хвилюватися не потрібно, просто в сміху задіяні органи дихання, відбуваються ритмічні виштовхування повітря з легенів. При цьому слабка дитяча діафрагма може відчувати незвичні і незнайомі раніше спазми, які проявляться ритмічної гикавкою після сміху.

Чому малюк не сміється?

Якщо карапуз досяг віку, який вважається оптимальним для початку сміху, але довгоочікуваних звуків батьки так і не чують, то причин може бути кілька.

• Відсутність готовності нервової системи. Це означає, що малюк фізіологічно не готовий засміятися, його нервова система зміцніла недостатньо. Найчастіше таке спостерігається у дітей, які народилися недоношеними, маловесными, з вродженими захворюваннями. Їх фізичний і емоційний розвиток йде з деяким цілком природним відставанням. Якщо оточити дитину увагою і любов’ю і просто трохи почекати, то малюк обов’язково засміється, коли прийде його час».
• Немає наочного прикладу. Якщо в родині не прийнято виражати свої емоції гучним і щирим сміхом, якщо мама рідко посміхається, то дитині просто ніде навчитися такій формі вираження почуттів, як сміх. Діти з 2-3 місяців починають слухати не тільки себе, коли приходить пора агукати і агукати, але й оточуючих. Для них не мають значення слова, зате важливі емоції, інтонації, тоновий забарвлення голосу дорослої людини. Коли мама сміється, дитина швидко розуміє, що це добре, і починає наслідувати вголос.
• Такий характер. Є діти сміхотливі, а є серйозні й зосереджені. Все залежить від темпераменту, складу характеру, вроджених особливостей малюка. Якщо він «бука» і мислитель, то змусити його засміятися буде неймовірно важко. При цьому він буде цілком нормально розвиватися як фізично, так і психічно. У кращому випадку такий карапуз буде посміхатися, якщо щось буде приводити його у захват.
• Ураження нервової системи, захворювання. Відсутність сміху може бути ознакою емоційної незрілості, пов’язаної з органічними ураженнями головного мозку. Таке іноді трапляється у дітей, які народилися після важкої вагітності, страждали від гіпоксії або від резус-конфлікту. Причиною можуть бути і важкі пологи, крововилив у мозок, водянка головного мозку, ішемічні зміни, неврологічні порушення. Відсутність сміху часто супроводжує аутизм і вроджене слабоумство.

Чим краще налагоджений емоційний і тактильний контакт між мамою і малюком, тим раніше дитина починає посміхатися і сміятися. Саме тому всі діти-відмовники Будинках немовляти виглядають такими сумними – брак спілкування з перших днів життя, загальмованість психоемоційної сфери не розташовують до променистим посмішкам і відкритого щирому сміху. Хоча і такі діти поступово навчаються ці навичкам, адже відкривати світ навколо – дуже цікаво і пізнавально.

Сміх як система сигналів і знаків

Коли малюк навчиться сміятися в голос, у нього з’являється додатковий інструмент спілкування зі світом. Тепер у нього є крик, посмішки і сміх, а також окремі здібності до вокалізації – він агукает або гулить. З цього моменту мамі потрібно бути гранично уважною – всі свої нові здібності дитина буде використовувати, щоб показати, в чому саме і коли він потребує.

Якщо малюк сміхом реагує на звернені до нього ласкаві слова або мамину пісню, це свідчить про налагоджену контакті, про своєчасне психоемоційному розвитку. Сміх без причини теж абсолютно природний для дитини до року. Мамі не здається смішним легку пір’їнку або порошинка, а малюкові, який бачить їх вперше, вони здаються дуже навіть кумедними.

Сміх у відповідь на власне гуління – теж норма. Так малюк отримує перші доречевые навички і йому це подобається. Розглядання іграшки і подальший заливчастий сміх – вираз радості, захвату.

Нервовий захисний сміх, який властивий дітям-неврастенікам, у віці до року не проявляється, як і інші види сміху, наприклад, знущальний. Діагностувати психічні захворювання за характером, частоті і доречності сміху в тій чи іншій ситуації в дитячому віці неможливо – симптомом певних відхилень він стає не раніше, ніж після 3 років.

Чи можна навчити?

Якщо малюк від народження «бука» і меланхолік, навчити його реготати буде проблематично, але нічого неможливого для люблячої мами немає. А тому потрібно братися за справу. Для початку проаналізуйте, за яким з перерахованих вище причин у малюка може бути відсутнім сміх. Якщо вони патологічні, пов’язані з неврологічними порушеннями, варто порадитися з неврологом. Деяким діткам призначають заспокійливі препарати, ноотропні засоби. У всіх інших ситуаціях все в руках мами.

Розсмішити «несміяну» допоможуть такі ігри, як «Ку-ку»: мама закриває обличчя руками, а потім відкриває його і говорить малюкові «ку-ку» з обов’язковою посмішкою. Навіть якщо в самому початку малюк буде лише тривожно вдивлятися в маніпуляції матері, обов’язково настане день, коли знайоме рух в поєднанні зі знайомим звуком викличуть відповідну посмішку і сміх.

Малюків зазвичай дуже веселить помірна вібрація. А тому ручки малюка можна взяти в свої і злегка потрясти кисті, а потім стопи ніжок. Супроводжувати ці дії можна будь-якими смішними звуками, наприклад «бр-р-р-р» або «та-та-та». Не трусіть дитину дуже сильно, це може призвести до небажаних наслідків – нервова система немовляти перевозбудится, йому буде складно вести себе спокійно.

З 3 місяців малюки розрізняють вираз осіб дорослих. Навчіться корчити смішні пики. Мамі це корисно як мімічної гімнастики від зморшок, а дитині буде цікаво спостерігати. Перш ніж продемонструвати дитині чергову пику, покажіть її собі в дзеркалі, щоб випадково не злякати дитину.

Дуже часто діти у віці від 4-5 місяців починають сміхом реагувати на незнайомі їм слова. Якщо ви помітили, що таке слово у вашому лексиконі знайшлося, і воно викликає інтерес у дитини, повторюйте його частіше, звертаючись саме до малюка. Це обов’язково буде стимулювати сміх. Самими кумедними дітям до року бачаться довгі слова, наприклад, «електробезпека».

Майже всі діти реагують на лоскіт. Не варто лоскотати похмурого карапуза до знемоги. Але легкий дотик зубами без натиску до п’ятки і зап’ястя малюка, його животика з примовками на зразок «Кого я зараз з’їм?» найчастіше викликають саме сміхотливу відповідну реакцію. Точно таким же чудовим властивістю володіє і обдування частин тіла дитини потоком повітря з власних легенів.

Уважно вивчіть весь асортимент іграшок малюка. Відберіть тільки яскраві – жовті і червоні, бажано звучать. Якщо вони анітрохи не радують крихітку і він не хоче сміятися, покажіть йому примітивний ляльковий театр з обраної іграшкою, покажіть, як вона тупотить, які звуки видає, як вона його «з’їсть».

Потрібен лікар?

Якщо у дитини досить спілкування, з ним грають і займаються, розвивають його, але малюк наполегливо не сміється, мамі слід звернути увагу на супутні симптоми. Якщо ніяких інших скарг немає, то, швидше за все, відсутність сміху – риса характеру малюка. До тривожних супутніх симптомів можна віднести відсутність апетиту, загальну млявість, знижений тонус, блідість або пожовтіння шкірних покривів, невміння і небажання утримувати голівку вертикально в 5 місяців, часте зригування, неспокійний сон, приватний надривний або монотонний плач.

При таких ознаках дитини обов’язково потрібно показати дитячого невролога і педіатра. Цілком можливо, що сміху немає з причини важких патологій, серйозних захворювань, які раніше не були діагностовані.

Щоб заспокоїти мам, зазначимо, що хвороб, які можуть виявлятися таким чином, існує не так вже багато, і вони зустрічаються не так вже часто. Здебільшого при ранній діагностиці вони піддаються лікуванню і корекції, а тому зволікати із зверненням не варто.

Про те, як розвинути у дитини почуття гумору, дивіться у наступному відео від доктора Комаровського.

3 важливі етапи емоційного розвитку дітей раннього віку

Через кілька місяців після народження дитини ви помітите, що його поведінка починає змінюватися досить швидко. Від новонародженої дитини, яка вміє тільки смоктати, спати, плакати і какати, ваша дитина почне з цікавістю спостерігати за своїм оточенням, реагувати на ваші слова або навіть «виявляти ставлення», коли його не влаштовує. Емоційний розвиток дитини в ранньому віці є основою подальших соціальних і комунікативних навичок. Давайте продовжимо з aFamilyToday Health, щоб побачити публікації нижче, щоб краще зрозуміти цей захоплюючий етап розвитку вашої дитини.

Емоційний розвиток у малюків

З моменту народження ми володіємо певними навичками та рефлексами. Але є багато звичок і поведінки, які формуються завдяки спостереженню за іншими людьми і тому, як ми їх сприймаємо. Це основа емоційного розвитку, і ми продовжуватимемо вчитися цьому протягом усього життя. Ці основоположні навички емоційного розвитку не тільки впливають на психічне здоров’я, але й забезпечують інший погляд на навчання та відкриття нового. Якщо дитина розвивається якнайкраще, згодом дитина легко долає всі труднощі і вміє звертатися за допомогою, коли це потрібно.

Етапи емоційного розвитку дитини

Емоційний розвиток дітей часто йде рука об руку зі стадіями зростання :

1. Від 1 до 3 місяців

У перші кілька місяців ваша дитина тільки починає плакати, звикає годувати і ходити в туалет. У цей період діти також починають сприймати існування навколишнього світу. У цей час для вашого малюка все абсолютно нове і він звикає до цього. На цьому етапі ваша дитина:

Поступово бачити речі ясніше, ніж раніше

Починає відчувати себе знайомими людьми

Реагуйте на вас, якщо обіймаєш і втішаєш свою дитину

Зрозумійте безпеку в присутності батьків і перестаньте плакати, коли їх підняли

Будьте зосереджені, коли чуєте свій голос

Вираз, коли хтось розмовляє з дитиною.

2. Від 3 до 6 місяців

З 18 до 24 тижнів малюки починають усвідомлювати, що вони окремі особистості. Коли він звикне до навколишнього світу і людей, він почне досліджувати свої руки і почуватиметься комфортно зі знайомими людьми. На цьому етапі ваша дитина:

Посміхніться, коли побачите щось цікаве

Починає впізнавати батьків і вихователів

Бажання спілкуватися і може попросити вас обійняти, плачучи

Почніть махати руками і ногами

Усвідомте різницю між двома людьми і знайте, що вони окремі особистості

Я можу впізнати себе в дзеркалі і голосно сміятися

Подивіться на інших дітей і побачите знайоме

Починає «реагувати» на те, що його називають по імені.

3. Від 6 до 9 місяців

У цей момент діти почнуть досліджувати своє оточення і розуміти нюанси спілкування. Мало того, що ваша дитина краще виражає емоції, вона також може розуміти тонкі емоції:

Починає розуміти, коли ви згадуєте свою дитину, і вловлює певні невербальні сигнали

Зрозумійте значення розлюченого обличчя або гучного голосу

Розробіть концепцію власності та попросіть повернути вашу іграшку, якщо її заберуть

Покладатися на знайомих людей, коли наближаються незнайомі

Ссання великого пальця або кулак, щоб заспокоїти власні емоції.

4. Від 10 до 12 місяців

Майже в рік діти починають розуміти свій будинок і поняття сім’ї. Вона починає виражати свої почуття в ширшому масштабі, бажаючи робити речі самостійно і шукає підтвердження від близьких:

Покажіть близькість, близькість до вас

Почніть любити смішні жарти чи вчинки

Співпрацювати з вами в деяких видах діяльності

Почніть влаштовувати істерики, коли все йде не так, як вам потрібно

Шукайте підтвердження, щоб щось зробити, або почніть плескати собі

Почніть відчувати незалежність.

Ознаки того, що у вашої дитини проблеми з емоційним розвитком

У процесі розвитку малюк може зіткнутися з наступними двома проблемами:

Неможливість контролювати свої емоції, що призводить до частого гніву

Емоційне пригнічення, нерозуміння соціальних сигналів або нюансів.

І те, і інше можна знайти у всіх немовлят: час від часу вона може злитися через якусь конкретну річ, або вона може захотіти «отримати свою оболонку» і насолоджуватися грою на самоті. Однак проблема дійсно серйозна, якщо:

Малюк завжди все хвилюється і боїться. Наприклад, навіть невелике спілкування з незнайомою людиною може викликати у малюка розгубленість і тривалий плач. Ваша дитина може навіть втратити сон, злякатися або перестати годувати .

Малюкові абсолютно байдуже все, що відбувається навколо нього. Ви даєте малюкові нову іграшку, відводите його на нове місце або навчаєте новій грі, він теж байдужий, не виявляє жодних емоцій.

Вона не хоче багато рухатися або просто дивиться на свою улюблену іграшку, не збираючись дістати її сама.

Ці проблеми також можна помітити за такими симптомами, як часті головні болі, проблеми зі шлунком, розлад травлення … Навіть млявість дитини може приховувати основне захворювання. .

Як сприяти емоційному розвитку малюків?

По-перше, варто почати зі спілкування. Щоразу, коли ваша дитина прокидається, розмовляйте, обіймайте та втішайте його.

Дайте дитині зрозуміти, що в гніві немає нічого поганого, але важливо знати, як це висловити. Ви можете навчити цього, показуючи йому, як ви справляєтеся з проблемами. Наприклад, допомагаючи дитині знайти іграшку, скажіть це вголос, щоб вона знала.

Розмовляючи з дитиною, використовуйте прості вирази обличчя. Уникайте висловлювання негативних емоцій, таких як сарказм або переживання, тому що ваша дитина ще недостатньо доросла, щоб зрозуміти.

Якщо ваша дитина часто злиться, знайдіть спосіб відволікти її або зробіть щось смішне чи смішне, щоб заспокоїти її .

Допоможіть своїй дитині почуватися в безпеці та заохочуйте її досліджувати нове.

На емоційний розвиток дітей великий вплив мають батьки. Діти дізнаються багато нового від людей, які їх оточують, і ви станете взірцем для наслідування, на який вони будуть дивитися, коли дізнаються про навколишній світ і як поводитися. Як батько, допоможіть своїй дитині розвивати правильні емоції, створюючи щасливе, комфортне середовище. Коли всі задоволені один одним, ваша дитина навчиться цього самостійно.

Твой Малыш

“Твой Малыш” – уникальный украинский журнал для современных родителей.
На его страницах найдете наиболее полную качественную информацию о беременности и родах,
уходе за новорожденным и маленькими детками.

Коли малюк починає усміхатися і сміятися?

Однією з найдовгоочікуваніших і улюблених усіма батьками навичок малюка є перша дитяча беззуба посмішка і дзвінкий заливистий сміх. Коли ж дитина починає усміхатися і сміятися?

У мене двоє дітей. Двоє хлопчиків. І обидва – абсолютно різні. Різні навіть у процесах розвитку та освоєння навичок. Тоді як старший синочок вже в чотири місяці намагався вкусити мою щоку своїм першим зубом, у другого – заповітний стукіт зуба об край чашки порадував маму і тата по досягненню року. Та ж ситуація і з посмішкою та сміхом. Старший син виявився дуже суворим і серйозним хлопцем, тому побачити його першу посмішку нам пощастило ближче до півроку. Почути його сміх нам вдалося ще пізніше. При цьому, щоб викликати його дзвінке «ха-ха», потрібно було дуже постаратися. А ось молодший виявився обдарованим не тільки відмінним почуттям гумору, а й легким характером. Своєю першою беззубою посмішкою він розчулив персонал пологового будинку відразу після своєї появи на світ. Та й реготати уві сні він почав практично з перших днів. Так де ж норма? І коли немовля починає усміхатися і реготати?

Чи знаєш ти, що є вчені, які займаються дослідженням даного питання? Одним із них є доктор Каспар Аддіман. Він – керівник проекту з вивчення дитячого сміху і збирає дані від батьків з усього світу. Вчений стверджує, що перші посмішки у немовлят з’являються приблизно протягом одного-трьох місяців життя, а ось перший справжній сміх можна почути в середньому у віці 3,5 місяців.

Що може викликати перший сміх немовляти?

«Сміх – це соціальна людська навичка, і, швидше за все, вона з’явиться у присутності найважливіших людей для дитинки: мами або тата», – говорить професор Аддіман.

Як викликати сміх у малюка?

Для цього потрібно з ним погратися. Підійдуть такі ігри:

Закрий своє обличчя долонями, а потім прибери їх і зі здивованим виразом обличчя запитай: «Хто тут?»

Доторкнися губами до живота карапуза і фиркни в цей момент. Це один із найкращих способів викликати сміх малюка. Багато батьків клянуться, що як тільки починають так робити, їхні діти просто заливаються від сміху.

Сядь віч-на-віч із карапузом і зроби божевільний вираз обличчя. Схожа ситуація не лише корисна для твоїх мімічних м’язів, а й викликає сміх у дитини.

• Запроси інших дітей погратися з твоїм малюком

Немовлята люблять дітей. Можна помітити, що як тільки з’являється старший брат / сестра або друг, у крихітки відразу посмішка до вух.

Складно утриматися від сміху, коли тебе лоскочуть, чи не так? Якщо твій малюк не реагує на лоскіт, спробуй полоскотати його, коли він стане трохи старшим.

До речі, дзвінкий заливистий сміх у немовляти може викликати навіть найнесподіваніша дія мами або тата. Якщо вище перераховані способи не спрацювали з твоїм малюком, шукай свої. Батьки на відео нижче, схоже, такі способи знайшли.

Джерело відео: Tonk Productions

Джерело відео: BruBearBaby