Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації

В Україні почастішали випадки повідомлень про псевдомінування шкіл. За останні 10 днів такі повідомлення правоохоронці отримували про всі школи Львова, Черкас, Кривого Рогу, Києва, Миколаєва, Харкова і Вінниці.

Після кожного такого повідомлення учнів та працівників закладів освіти потрібно евакуювати. Очевидно, від цього припиняється навчання. Так, через постійні повідомлення про замінування школам Черкас та Кривого Рогу взагалі рекомендували піти на дистанційне навчання до кінця тижня.

Деяких “телефонних мінувальників” правоохоронцям вдалося знайти, як от дев’ятикласна з міста Сміла, який зізнався, що повідомив про замінування своєї школи, аби її теж відправили на дистанційне навчання.

Роз’яснення, як діяти за потреби евакуюватися, нещодавно опублікував освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Те, як найліпше евакуюватися, описано в Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів. Там передбачено, що:

• у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;
• не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію людей треба починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих потрібно евакуювати насамперед;
• у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку потрібно виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
• у разі гасіння треба намагатися насамперед забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
• щоби запобігти поширенню вогню, диму, потрібно утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Австралійський ресурсний центр прав дитини в посібнику “Standard Operating Procedures and Safety Rules for Students” (Стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів) склав власний перелік правил, які будуть більш зрозумілими для дітей. Це чотири прості поради:

• Не говори – щоби чути вчителя
• Не біжи – щоби не постраждати
• Не штовхайся – щоби не постраждали інші
• Не повертайся – щоби залишатися в безпеці

Учнів також просять дотримуватися всіх указівок педагогів, зокрема, на прохання дорослих про допомогу евакуюватися іншим дітям. Після прибуття до безпечної зони, не розходитися й залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів передбачають такі дії:

• Евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.
• Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації: не говори, не біжи, не штовхайся, не повертайся.
• Закрийте двері та вікна.
• Візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги*.
• Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
• Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один учитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
• Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
• Евакуація здійснюється до визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
• Після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.
• Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути разом, нікуди не розходитися.
• Якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів, дотримуючись тих самих правил.

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги.

Окрім того, омбудсмен переклав та адаптував алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій з австралійського посібника. Він допоможе здійснити правильний порядок дій за певного різновиду небезпеки.

ДСНС також надала наступні поради у випадку телефонного тероризму, якщо повідомлення про замінування надійшло на телефон школи:

• подзвоніть з іншого телефону (іншого мобільного чи від сусідів) оператору телефонного зв’язку (мобільного чи стаціонарного) і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтеся затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв’язку, а потім у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв’язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.

“Нова українська школа” наголошує, що не варто до повідомлень про замінування ставитися легковажно. Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров’ю учнів.

Те, як діяти, якщо хтось помітив підозрілий предмет, описано в пам’ятці ОБСЄ і ДСНС.

Насамперед вони рекомендують:

• швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей;
• якщо підозрілий предмет залишила невідома особа, необхідно запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• позначити місцезнаходження предмета, за можливості огородити його та сфотографувати;
• негайно повідомити в оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета:
  • У поліцію (102) – у разі виявлення підозрілого предмета,
  • У ДСНС (101) – у разі виявлення боєприпасів.

  Прочитати та завантажити пам’ятку можна нижче:

  Читайте також: Аби бути в безпеці. Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій, не лякаючи.

  Раніше ми писали про онлайн-інструмент для перевірки безпеки та комфорту своєї школи.

  Коли всі вже в школі або ще не доїхали: як закладу освіти діяти під час повітряної тривоги

  В інших закладах освіти адміністрація змушує педагогів вирушати в школу під час повітряної тривоги, навіть якщо навчання проводиться дистанційно. Таке трапляється навіть у тих закладах, де немає укриття.

  Усе це загрожує життю та здоровʼю людей, наголошує освітній омбудсмен. Адже під час сигналу повітряної тривоги всі люди мають прямувати в найближче до них укриття, а не примусово йти в школу, незалежно, як далеко до місця проживання вчителя розташована школа. А у випадку з батьками, які привозять дітей у школи під час повітряної тривоги, яка розпочалася до старту уроків, то вони ризикують не застати там учителів.

  Тому служба підготувала розʼяснення щодо підготовки та дій учасників освітнього процесу під час повітряної тривоги в різних ситуаціях:

  • якщо тривога застала до початку занять;
  • якщо тривога застала дорогою до закладу;
  • якщо тривога застала в закладі освіти;
  • якщо під час повітряної тривоги працівників викликають на роботу до закладу;
  • якщо під час повітряної тривоги батьки хочуть забрати дитину з укриття.

  “Нова українська школа” публікує це розʼяснення майже в незміненому вигляді.

  ЯК КЕРІВНИКУ ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

  1. Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з місцем розташування захисних споруд та правилами поведінки під час евакуації й в укритті.
  2. Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу освіти, які передбачені на випадок сигналу повітряної тривоги.
  3. Заклад освіти заздалегідь розміщує всі покажчики напрямку руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників освітнього процесу.
  4. Керівник має визначити відповідальну особу з-поміж працівників закладу освіти, яка супроводжуватиме учасників освітнього процесу під час евакуації та в захисній споруді.
  5. Керівник заздалегідь встановлює відповідальних осіб, які після евакуації перевіряють заклад на присутність учнів за межами захисної споруди.

  На думку освітнього омбудсмена, керівник обов’язково має видати письмовий наказ або розпорядження щодо роботи закладів освіти та працівників під час повітряної тривоги. Видавати та ознайомлювати з документом необхідно завчасно.

  У наказі потрібно прописати два варіанти розвитку дій:

  • якщо повітряна тривога розпочалася, коли тривають заняття;
  • якщо повітряна тривога розпочалася до початку занять.

  З наказом повинні бути ознайомлені всі учасники освітнього процесу, адже деякі батьки навіть під час тривоги, ризикуючи життям дитини та своїм власним, везуть або приводять дитину до закладу. У такій ситуації є ризик, що батьки прийдуть до школи чи садочка, а там немає педагогів, усі перебувають в укритті, адже педагоги також не мають переміщуватися під час тривоги, ризикуючи власним життям. Тому необхідно розробити чіткий алгоритм, як діяти батькам та педагогам, якщо тривога розпочинається до початку занять.

  У Службі освітнього омбудсмена вже наголошували, що в кожному закладі освіти на основі алгоритмів ДСНС та МОН щодо дій у разі повітряної тривоги має бути розроблений свій алгоритм. Адже в кожному закладі освіти своя безпекова ситуація, яка залежить від розташування закладу, кількості учнів та працівників, розташування укриття, віку учнів тощо.

  • створити єдиний канал комунікації в закладі освіти між керівництвом закладу та учасниками освітнього процесу на випадок повітряної тривоги, щоб оперативно ділитися інформацією щодо ситуації в закладі;
  • проінструктувати учасників освітнього процесу на випадок, якщо під час повітряної тривоги буде пошкоджено інтернет- та мобільний зв’язок, де розташоване укриття й де після закінчення повітряної тривоги батьки зможуть забрати дитину.

  ЯК ДІЯТИ ПЕДАГОГАМ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

  • Якщо педагог перебуває в закладі освіти:
  1. Відповідальна особа в разі надходження сигналу вмикає систему оповіщення закладу.
  2. Вчитель миттєво сповіщає учнів (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинення заняття.
  3. Відповідальна особа разом з учителями має скоординувати перебіг евакуації учнів від класу до захисної споруди (укриття).
  4. Класи мають бути організовані для негайного пересування двома колонами в укриття. За можливості учні самоорганізовуються для залишення кабінету та руху до захисної споруди. У разі обмеженості простору для пересування учні залишають приміщення групами.
  5. Відповідальні за евакуацію особи повинні перебувати в заздалегідь визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. Молодшим класам (1 або 2 класи) необхідно надати помічників.
  6. Медпрацівник повинен бути у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги.
  7. Відповідальні за евакуацію особи повинні перебувати біля виходу із захисної споруди для контролю за порядком укриття учасників освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній.
  8. Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу тривоги повинні рухатися під наглядом учителя або самостійно до захисної споруди.
  9. У захисній споруді відповідальні особи повинні забезпечити, щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні займуть свої місця, відповідальний за клас повинен перевірити присутність усіх учнів.
  10. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи повинні провести заходи, щоби заспокоїти дітей та всіх, хто перебуває в ній.

  Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педпрацівник не має права передавати їм дитину. Докладніше про це читайте нижче.

  • Якщо тривога застала педпрацівника перед початком робочого дня:

  Якщо працівник має змогу швидко за 5–7 хвилин дістатися до закладу освіти і там є укриття, то він / вона переміщується туди. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2–3 хвилини.

  Якщо в закладі освіти немає укриття, то працівник має переміститися до найближчого до нього укриття.

  Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги, [якщо там нема укриття або якщо дорога туди займає забагато часу].

  ДІЇ БАТЬКІВ ДО ТА ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

  • Щоби підготуватися до можливої повітряної тривоги
  • долучитися до каналу комунікації між адміністрацією закладу та учасниками освітнього процесу, щоби мати оперативну інформацію в разі повітряної тривоги;
  • надати керівництву закладу свої контакти, контакти тих, хто може забирати дитину зі школи, деталі стану здоров’я дитини, зокрема про особливі освітні та інші потреби дитини. Також поінформуйте дитину, щоби вона знала свій резус-фактор та групу крові, свої хронічні хвороби, а також ваші контакти.

  У рюкзак дитини варто покласти записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за можливості й бажано з підписами, хто на ньому зображений). Також варто зазначити в цій записці резус-фактор та групу крові дитини.

  Більше про те, що покласти в наплічник дитини, читайте за цим посиланням.

  • Якщо під час повітряної тривоги дитина перебуває в закладі освіти

  Батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Інакше, батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.

  Пункти 15–16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначають, що вихід із захисної споруди дозволений, тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.

  Вимушена евакуація зі захисних споруд проводиться, якщо:

  • відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній;
  • відбулося затоплення споруди;
  • сталася пожежа в споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
  • було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища (наприклад, в укритті суттєво знизився рівень кисню або в повітрі є небезпечні речовини).

  Правильне рішення під час повітряної тривоги – батькам залишатися там, де вони є, і шукати найближче безпечне укриття для себе, а дитині – перебувати в укритті закладу освіти або закріпленому за закладом освіти укритті. Нагадайте дитині, що під час повітряної тривоги треба слухати вчителя і не покидати заклад освіти, щоби бігти додому або на вулицю.

  • Якщо повітряна тривога трапилася дорогою до / із закладу освіти

  Департамент освіти і науки Києва розробив рекомендації на випадок, якщо повітряна тривога застає здобувача дорогою до чи зі закладу освіти. Служба освітнього омбудсмена наводить ці поради в трохи трансформованому вигляді:

  • оберіть із дитиною безпечний шлях до школи та у зворотному напрямку (тобто складіть маршрут руху); оберіть укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги;
  • поясніть дитині, щоби вона рухалася тільки за складеним маршрутом, не зупинялася й нікуди не звертала;
  • наголосіть, що якщо немає можливості швидко дійти до школи або дому під час сигналу повітряної тривоги, дитина має прямувати до визначеного вами укриття й перебувати всередині, а не біля його входу;
  • навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки. Докладніше про правила мінної безпеки читайте на сайті освітнього омбудсмена;
  • повідомте класному керівнику про місце перебування дитини або попросіть дитину це зробити.

  ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ВСТИГЛИ ДОБІГТИ ДО УКРИТТЯ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ

  Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:

  • негайно перейти в приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування);
  • якщо виникла пожежа чи пошкодження будинку – зателефонувати 101, вказавши точну адресу, поверх, та покинути небезпечне місце;
  • якщо в будинку стався вибух – якнайшвидше самостійно залишити будівлю та залишити двері відчиненими, щоби рятувальники не зрізали їх.

  Служба освітнього омбудсмена

  Титульне фото: автор – AniphaeS, Depositphotos