Твір на тему: “Моє село”

Здорово провести час можна в сільській місцевості, наприклад, у селі, де живуть мої бабуся і дідусь. Я дуже люблю це село и проводжу у ньому усі літні канікули. У селі я часто ходжу в ліс, на річку чи озеро.

Найкраще місце в моєму селі – це лісове озеро. Саме тут можна відпочивати, засмагати, купатися. А рибалить тут –

Одне задоволення. На піщаному березі можна насолоджуватися мальовничістю озера. Озеро, як чарівне дзеркало, приховує в собі дуже багато загадок. Про наше озеро складають справжні легенди. Але особливо воно красиво восени.

біля озера можна малювати відмінні пейзажі. Можна нескінченно дивитися на озеро, навколишню природу і відчувати легкий подих вітру та приємні сонячні промені.

Особливо красиво в селі бабусі і дідуся літнім вечором, коли заходить сонце. Сонечко повільно опускається, і яскраві фарби розпливаються по небу. Сонце заходить, і потихеньку починають загорятися зірки. Біля річки з’являється туман, він неквапливо починає застеляти все навколо.

Часто люди, які живуть в місті, не помічають усієї цієї краси. А час минає. Туму дуже важливо навчитися розуміти красу оточуючого світу і якомога частіше відпочивати на природі. Не потрібно нікуди поспішати, а слід просто жити.

1. Твір на тему: “Моє село в майбутньому” Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від […].
2. Твір-опис озера “Гірське озеро” Озеро в горах просто чудове, іншого слова не підібрати. Воно схоже на перлину або на коштовний камінь – сапфір. Озеро лежить неначе в чаші, оточене з усіх боків хребтами гір. Під променями сонця озеро набуває яскраво-синього або яскраво-блакитного кольору. Все залежить від того, під яким кутом на нього дивитися. Але вода в гірському озері насправді […].
3. Твір на тему: “Краса природи моєї Волині” Кожна українська область має досить гарну природу, яка примітна чимось особливим. Але для кожної людини найбільш близьким є регіон, де він народився і виріс. Особисто я знаходжу неймовірно привабливою природу Волині. Я досить часто відвідував природне середовище, розташоване у Волинській області. Ця природа настільки красива, що у мене практично не вистачає слів для того, щоб […].
4. Твір на тему: “Лист до героя повісті Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера” Головними прикметами художніх дитячих творів відомого українського письменника Ярослава Стельмаха є тонкий гумор, інтригуючий сюжет та яскраві образі маленьких героїв. Одним із таких творів письменника є повість “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера”. У цьому творі автор змалював звичайних школярів Митька та Сергія, які на літні канікули відправилися до Митькової бабусі на відпочинок. У […].
5. Твір на тему: “Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша” “Він був такий, як його творчість, – багатогранний, єдиний у своїх полярностях, повно наділений рисами українського національного характеру, крізь які яскраво світилася сильна душа…”, – згадував М. Бажан. Микола Куліш належить до плеяди видатних українських письменників. Яким судилося жити й творити в заблокованому суспільстві, – суспільстві, що визначило особливі завдання митця, стиль, форми його творів. […].
6. Шкілний твір на тему: Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в українській літературі. З одного боку – “геніальна людина”, талант, який, за словами Леся Курбаса, зайняв у 20-х роках перше місце серед драматургів на Україні. А з другого – цькування, виключення з партії, нейприйняття до спілки письменників, арешт 1934… Доля відвела йому лише десять письменницьких літ, складних та […].
7. Твір на тему: “Моє уявлення про море і його багатство” Всі ми хочемо бачити в нашому житті щось красиве, щось багате. Краса вкрай важлива для людини, адже людина є подобою Бога, а не просто істотою, яка безглуздо проживає свої дні. Краса нерідко поєднується з багатством. При одному лише погляді не багаті речі стає зрозуміло, що вони дуже красиві. Особливо це актуально, якщо мова йде про […].
8. Твір на тему: “Зимовий ліс” Зима: холодно, мороз, а однаково дуже хочеться на вулицю. Узимку там їсти чим зайнятися – санки, лижі, ковзани. Недарма зараз так популярні зимові види спорту – їх люблять майже все. Чудово, що прямо серед зими є канікули, можна, прокинувшись із ранку, вистачати ковзани й бігти на найближчу ковзанку. Якщо зима сувора, холодна, то невеликі озера […].
9. Моє рідне село Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі […].
10. Твір на тему: “Цікавинки домашнього птацтва” Моя бабуся – дуже чуйна і добра людина. Вона живе в селі, і мабуть тому, що усе життя провела, працюючи у сільському господарстві, вона легко рухається і сміється, не зважаючи на вік, так заразливо, ніби молода дівчина. Наскільки я пам’ятаю, великий руський письменник Л. М. Толстой колись сказав, що очі – це дзеркало душі людини. […].
11. Твір на тему: “Мій улюблений твір – повість Я. Стельмаха “Митькозавр з Юрківки або Химера лісового озера” Кожний школяр на протязі усього навчального року тільки тим і живе, що з нетерпінням очікує літні канікули, прекрасний час, коли не треба робити уроків і ходити до школи, а можна цілий день гуляти, їсти морозиво, купатися і отримувати задоволення від відпочинку на природі. Саме літо, найулюбленішу пору року усіх школярів, зобразив у своїй повісті “Митькозавр […].
12. Мое село Маленькая капелька величественного государства – мое село, много есть таких! Испытало и бедствия и славу. Оно живое и вечно будет жить! Нашему селу лет триста пятьдесят, разные версии есть о его названии. Что чумаки возили соль из Крыма и заезжали часто в корчму. И что первый переселенец дал название свое. Что княгиня София Кантимировна правила […].
13. Мої думки про те, яким має бути сучасне село Українське село… Хто не був зачарований його мальовничими краєвидами, біленькими хатинками, пахощами трав, багатими врожаями. Коли я думаю про сучасне село, уявляю безмежне поле, теплий вітерець, який хвилює важке колосся. А воно, вклоняючись до землі, шепоче: “Не розлюби, не розлюби…” Однак селянин, зайнятий важкою непосильною працею з ранку до вечора, не чує цього шепоту землі. […].
14. Твір на тему: “Зимові свята у моїй сім’ї” Сучасні українські сім’ї зустрічають та проводять зимові свята майже однаково, і про них досить складно скласти цікаву розповідь. Ми стали забувати про стародавні традиції святкування Нового року та Різдва Христова, і сьогодні мало хто знає, як наш народ святкував ці дні раніше. Тому я й хочу розповісти про те, як проходять новорічні свята у родині […].
15. Твір на тему: “Краса рідної землі” за творами “Тореадори з Васюківки”, “Звук павутинки” і “Химера лісового озера” Всі події, які відбуваються у житті людини та її доля багато в чому обумовлені тими місцями, де пройшло її дитинство, де вона виросла і навчилася цінувати красу рідної землі. Та й сприйняття реальності залежить від того, де знаходиться людина. Зараз більшість наших співвітчизників вимушені жити далеко від надихаючої добрі відчуття і красивої природи – в […].
16. Твір на тему: “Погані слова псують добрі звичаї” Кожен з нас в глибині душі хоче, щоб з ним говорили тільки спокійним тоном, тільки хороші слова, тільки в час, коли йому зручно слухати. Ще б пак! Всі ми знаємо як маютть говорити з нами, але дуже часто забуваємо як потрібно вести бесіду з оточуючими. Всі ми люди, тому в кожного з нас є дні […].
17. Моє село Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила […].
18. Твір на тему: “На річці” або опис річки Один з кращих способів відпочити влітку – це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі! Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки […].
19. Твір на тему: “Чим мене приваблює твір Ярослава Стельмаха “Химера лісового озера” Будь-який твір може чимось привернути і зацікавити читача. Але особисто я завжди захоплювався сюжетом. Саме завдяки цікавому сюжету будь-яку книжку можна прочитати в найкоротші терміни. При читанні, якщо оповідання дійсно зацікавлює, завжди не хочеться завершувати, а потім завжди хочеться скоріше повернутися до чтива, щоб дізнатися, що ж відбудеться далі. Зазвичай я завжди з великим інтересом […].
20. Твір на тему: “Неповторна краса рідного краю” Кожна місцевість, якою б вони не була, найчастіше викликає найприємніші емоції у тих людей, які там живуть. Приємні спогади з дитинства, пов’язані з походами на природу, спілкуванням з однолітками і всім таким іншим залишають незабутні спогади в розумі людини про рідний край. Найкрасивішим для будь-якої людини завжди є його рідне місце. Наш прикарпатський край в […].
21. Твір на тему: “Характеристика образу Митька і Сергія” за повістю Я. Стельмаха “Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки” і Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха “Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки”, нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук від вчительки ботаніки і зоології Ірини Семенівни отримали завдання на літніх канікулах зібрати колекцію комах. Це завдання стало доброю нагодою здійснити давню мрію хлопців. Вони вже давно хотіли […].
22. Драма про українське село («97») Драма «97», перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних […].
23. Твір на тему: “Ранок взимку” Дивно красивий зимовий ранок, особливо в сонячну погоду. Рано вранці гілки дерев ще вкриті інеєм. Вони стоять, прикрашені сріблом, немов їх зачарувала Снігова королева. Але варто виглянути сонцю, як картина тут же змінюється, срібло перетворюється на діаманти, які іскряться і переливаються в його променях, яскравих, але не теплих. Зимовим ранком ще тримається мороз, сніг скрипить […].
24. Твір на тему: “Море” Я дуже люблю море. У нього, наче в дзеркало, милується сонечко. Воно буває дуже різним: влітку – тепле та лагідне, бурхливе та неспокійне, а часом і зовсім вкрите льодом взимку. Можна дивитися нескінченно довго, як воно б’ється хвилями об береги. Море завжди величне, ніколи не метушиться, нікуди не поспішає, хоч часом може бути схвильованим, навіть […].
25. Твір на тему “Красномовність” Красномовність (від “червоний” – “красивий ” і мова) – це ораторські здібності (природні або придбані), вміння говорити красиво і переконливо. Красномовність – це здатність говорити на будь-яку тему, вміння донести свою думку до слухача так, щоб вона здалася цікавою, це ідеальне володіння словом, це здатність вибудувати аргументовану й переконливу мову, це вміння однаково добре вимовляти […].
26. Твір на тему: “Зимовий ранок” Зимовий ранок надзвичайно красивий, особливо якщо в цей час на вулиці стоїть гарна погода. І тут справа не тільки в білому снігу, який покриває все прекрасно і настільки яскраво, що може засліпити того, хто на нього дивиться. Також дуже красиві дерева, які покриті шаром інею, що надає їм чудовий срібний колір. Якщо погода хороша, то […].
27. Твір “Улюблене місце відпочинку моєї сім’ї” Багато з наших співвітчизників кожен рік вирушають на відпочинок до модних гірськолижних курортів чи на узбережжя екзотичних морів і океанів. А я зі своєю родиною волію відпочивати, не виїжджаючи з нашої рідної країни. Природні багатства України дозволяють довго не замислюватися над місцем відпочинку, бо кращим вибором для усіх наших співвітчизників є Південний берег Криму, куди […].
28. Твір на тему: “Майбутнє лісу в твоїх руках” Ми рідко про це замислюємося, але природа – це і є справжнє середовище нашого існування. Якщо природи не стане, негайно ж зникне і сама людина. Хіба можна такого хотіти? Природно, що такого не можна хотіти. Саме з цієї причини кожна людина повинна з усіх сил прагнути зберегти природу. Більш того, враховуючи велику кількість безвідповідальних людей […].
29. Твір на тему: “Літній ліс” Літній ліс – треба вміти бачити його красу Літо! Літні канікули! Літня воля! Що робити влітку? Звичайно ж, їхати на дачу, у село, ближче до природи, ближче до лісу. Як приємні прогулянки по літньому лісі. По лісі йти треба тихо й слухати. Тоді можна багато чудових звуків почути, яких у міському шумі ніколи не буває. […].
30. Твір на тему: “Літо на дачі” Твір на тему: “Літо на дачі” Літо не в селі, а на дачі Звичайно, моя улюблена пора року – це літо. Літо для мене – це пора дач. У нас немає села, тому по вихідним ми з батьками відпочиваємо на дачі. Так щосуботи й неділю доводиться проводити за збиранням своєї ділянки, допомагаючи батькам. Це буває […].
31. Осінній день. Твір-опис за картиною О. Нечипоренка “Осінній наспів” Добре опинитися у розпал золотої осені біля лісного озерця. Після довгої дороги на березі улаштовуємо привал. Сідаємо на повалене дерево і завмираємо у німому захопленні. У дзеркалі води – золоті відблиски природи, що в’яне. В озері міниться золотими барвами листя старих величезних дерев. Вони – мов вартові озера. Дерева майже впритул підійшли до води і […].
32. Твір на тему “як я провела великдень” Великдень! Що це значить?!Це найбільше релігійне свято, яке зустрічають на весні. В цей день згідно з христистиянською легендою, воскрес Ісус Христос… На передодні цього свята я добре підготувалась. Я та моя матуся напекли пасок, пофарбували писанки та приготували безліч смачних страв. Ще з вечора я зібрала корзину зі всим необхідним, для того щоб підти вночі […].
33. Твір на тему: “Краса природи і краса нашої душі” Є чимало таємничої чарівності в творіннях природи. Незлічимі природні багатства всього світу. Багатоводні річки, безкраї ліси, високі гори, родючі поля, безцінні скарби надр. Але найголовніше багатство – це люди. Чудові люди, справжні творці людського щастя. Який прекрасний світ, в якому я живу! І восени, і взимку, і навесні, і влітку – в усі пори року […].
34. Твір на тему: “Моє місто” Моє рідне місто – Одеса. Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна. Опис місцевості в Одесі слід починати з її історичного центру. Там старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкрасивіший в світі оперний театр. А ще – найбільший та найпотужніший в […].
35. Твір на тему: “Мій тато” Мій тато – найкращий у світі. Він розумний, сильний та рішучий чоловік. А також він гарний зовнішньо. Тато середнього зросту, не худий, але не повний. У тата зелені очі та темно-русяве волосся. Задля зручності він носить коротку стрижку. Тато завжди одягається акуратно та зручно. Раніше він носив вуса, але потім йому набридло, і він став […].
36. Рідне місто (село) Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей. Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й […].
37. Твір на тему:’Бережи матір-природу’,за творчістю Бориса Харчука Природа забезпечує людину всім необхідним для повноцінної і щасливого життя, вона створила і підтримує нас. Її механізми покликані створювати гармонію та взаємодія різних систем. Потрібно любити природу, без неї не буде нас. Кисень, так необхідний для всього живого, створюється рослинами, крім того, багато рослин виступають в якості їжі людини і тварин, використовуються в якості сировини […].
38. Твір на тему: “Що таке кохання?” Людині властиво і характерно багато різних почуттів, і саме людські почуття є одними з найбільш важливих елементів людського життя. Відомо, що всього почуттів існує досить багато, але особливе місце серед них посідає кохання. Саме воно є основною силою, яка мотивує людину на вчинення різних вчинків, змушує її рухатися вперед, допомагає їй приймати найважливіші життєві рішення. […].
39. Твір на тему: “Добре жити, коли можна подорожувати” Більше всього на світі я люблю подорожувати, хоча вдається мені це не дуже часто. Я по-доброму заздрю??тим людям, які за родом своєї діяльності можуть побувати в різних країнах і познайомитися з ними не по книгах і телепередачах, а особисто. І коли я дізнаюся, що мої батьки збираються кудись їхати, я вже за два тижні починаю […].
40. УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – ЖЕРТВА КРІПАЧЧИНИ Шкільний твір за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. […].

Урок-проєкт з українознавства “Моє село”

Урок-проєкт з українознавства для учнів 5-6 класів. В результаті реалізації проекту в учнів формувалися навички творчої співпраці, дослідницької діяльності при роботі як з архівними джерелами, так і з електронними інтернет – ресурсами; а також навички обробки, структурування знайденої інформації. В рамках роботи над проектом крім бесід, експедицій, використано нетрадиційні форми виховної роботи – воркшоп, віртуальна подорож. Реалізація проекту забезпечила умови для оволодіння дітьми практичними навичками пошукової роботи, задоволення потреб професійного самовизначення; розкриття творчих здібностей учнів; формування навичок роботи в групах, співпраці; формування комунікаційних та інформаційних компетентностей школярів.

Урок – проект

Тема: «Моє село»

Мета : – формування почуття любові до рідного села, почуття

патріотизму, приналежності до історії рідного села;

– збагатити знання учнів про історичне минуле села Веселий Хутір;

– розвивати вміння учнів використовувати різноманітні

джерела історичних знань (документи, архівні матеріали, спогади

1. Залуч ити дітей до вивчення історії рідного краю, його довкілля та дослідницької діяльності;
2. Формувати в учнів активну громадянську позицію;
3. Створити умови для оволодіння дітьми практичними навичками пошукової роботи, задоволення потреб професійного самовизначення;
4. Формувати навички роботи в групах, співпраці;
5. Формувати комунікаційні та інформаційні компетентності школярів.
6. Сформувати творчі групи, які працюватимуть у різних напрямках:

Обладнання : карта України, фотографії рідного села, спогади старожилів села

І. Організаційний момент.

Село моє у кетягах калини

Сховалося від гомінких доріг

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг.

Живуть тут щирі, працьовиті люди,

Мого села правдивий оберіг

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг.

Шанують завжди в нас окраєць хліба,

Що теплим сонцем на долоню ліг.

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг

Летять роки, село все молодіє,

Йому на користь часу вічний біг

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель . Діти, у нас сьогодні незвичайний урок – це захист проекту «Село моє». І говорити ми з вами будемо про любе серцю, миле і рідне до болю – наше село. Тут народилися наші батьки, діди і прадіди, тут народилися ми. Саме тут, в селі Веселий Хутір, що розташоване 12 км на південний схід від районного центру, проходить наше дитинство. І запах дитинства, спогади про нього будуть поруч з нами все життя, незважаючи на те, як у кожного з нас складеться доля.

Разом із нашими гостями ми поринемо в його минуле і сьогодення. Назва нашого села не повторюється, воно одне єдине – Веселий Хутір – наша маленька батьківщина. Хочу, щоб у вас після сьогоднішнього уроку, з’явилися бажання і потреба ще більше дізнаватися про звичаї і традиції, пов’язані з нашим селом.

Учитель. Дитинства світ… Земля дитинства… Які чудові , теплі слова… Говориш їх і уявляєш батьківський дім, чуєш колискову, яку співає матуся. Немає в житті нічого більш важливого та близького, чим земля батьків – рідний край.

З чого починається Батьківщина? (Бесіда з учнями)

Спитаєте за що? Й сама не знаю.

Люблю його я дуже, та й усе.

Можливо що над ним веселка грає,

Люблю, напевне, за солодку воду,

За спів пташок, за голубу блакить,

За простоту і доброту народу,

Що без труда і дня не може жить.

За радість спілкування із землею.

За день погожий й весняну грозу,

За вранішнє сонце над ріллею,

За кришталеву на траві росу.

Люблю його й це серцем відчуваю,

Не сумніваюсь в цьому ні на мить.

І в відповідь я вас вже запитаю:

Невже ж його ще можна не любить?

ІІІ. Розповіді учнів – дослідників про найцікавіші місця та куточки свого села.

Учень. Рідна земля! Рідне село! Вони зігрівають душу кожного із нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, манить до себе, кличе з далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, немає нічого кращого на світі за побачення зі знайомими вулицями, батьківською хатою, рідним селом.

Учитель . А чому так зветься наше село? Звідки пішла така назва? Відповіді на ці питання ми отримаємо, прослухавши наших «дослідників».

Дослідник 1. Із сивої давнини.

Учень. Села, як і люди, мають свої біографії. І в кожного вона своя, неповторна. Тільки в селі людина може так тісно спілкуватися з природою, розуміти її душею і серцем, милуватися неповторною її красою.

Веселий Хутір – село Чорнобаївського району, центр сільської ради, розташоване за 12 км на південний схід від райцентру смт. Чорнобай і за 35 км від залізничної станції Золотоноша.

Тут сходилися землі канівецького поміщика В.А. Іванова, григорівського Кононовича, чорнобаївських Неплюєвих, великобурімських – Кантакузіних – Сперанських. Після реформи 1861 року частина поміщицьких земель, скуплена Селянським банком, розпродувалася. В часи столипінської реформи тут виникло багато удільних хуторів.

На землях нинішнього Веселого Хутора уже в 1908 році відоме володіння дворянки Н.Л. Мусман, яка мала конезавод, що забезпечував племінним молодняком і кіньми навколишні господарства. На весь повіт чи й на всю губернію славилися племінні жеребці чистокровної англіканської породи.

Хутір назвали Веселим, бо хлібосольна його власниця Н.Л. Мусман завжди радо приймала шанованих гостей.

Дослідник 2. Радгосп „Веселий Хутір”.

В 1918 році між нинішніми селами Веселий Хутір і Малі Канівці на колишніх землях Мусман, а згодом земства, виникла артіль „Озірна”. З 1922 року вживається назва радгосп або племрозплідник „Веселий Хутір”, при якому була агробаза.

Перший трактор з’явився в 1926 році, а в 1927 році їх було 6. в 1930 році Веселий Хутір нараховував 97 жителів.

У 1932 році – це спеціалізоване господарство, підпорядковане „Свиноводтресту”, нараховувало 1657 га землі. Тракторний парк поновився новими тракторами вітчизняної марки ХТЗ. Господарство мало стабільні темпи розвитку. Керівники радгоспу вберегли своїх робітників від голодної смерті 1932 – 1933 рр.

У 1935 році з’явилися 2 перших вітчизняних комбайни „Сталінець” і „Комунар”. Господарство вже в передвоєнні роки неодноразово представлялося на ВДМГ у Москві.

На перше січня 1941 в радгоспі працювало 20 тракторів, 3 комбайни, 5 вантажних автомобілів, 1 легковий. Радгосп мав 7 тракторних і 33 кінних плуги, 11 сівалок, 6 сінокосилок, 9 гребок, 2 жатки.

Дослідник 3 . Бойова і трудова доблесть наших односельців

У червні 1941 року проводилася мобілізація чоловічого дорослого населення. Механізатори – чоловіки залишилися „по броні” у рідному селі і їм належало доглянути і зібрати вирощений урожай. Але в серпні, ще і не зібравши урожаю, одержали наказ евакуювати техніку і худобу на схід.

Село окуповане фашистами, як і майже весь район, 19 вересня 1941 року. Складними видалися 1946 – 1947 роки. Проте працьовитий колектив радгоспу витримав. У 1947 році врожайність зернових склала 12,5 центнера.

На свинофермі уже нараховувалося 105 голів свиней, на МТФ – 102 голови ВРХ, на конюшні – 108 голів коней, різної птиці – 139, вже побудовано новий свинарник, корівник, критий тік, 7 житлових будинків, працювала місцева електростанція. У 1961 році механізована ланка Д.І. Калініченка зібрала урожай кукурудзи по 93 цент/ га на площі 35 га. А ланка Г.І. Жицького – по 72 цент/га на площі 15 га.

Орденом Леніна були нагороджені М. Каваценко, В. Шаргут, а М.І. Потяга удостоєний вищого звання Герой Соціалістичної Праці за одержання більше ніж по 500 центрів цукрових буряків з гектара.

70 – 80 роки для господарства були найбільш успішними: майже вдвічі зросла урожайність сільськогосподарських культур, значно зросла продуктивність тваринництва, що зумовило зростання матеріального добробуту трудівників. У цей час вивчався і впроваджувався досвід передових господарств, тісні зв’язки з науково – дослідними установами дали плідний результат, яким захоплювалися делегації із зарубіжних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, студенти з Куби, які навчалися у Золотоноші.

Успіхи в економічному розвитку сприяли вирішенню питань соціального розвитку, піднесенню освіти, культури, охорони здоров’я.

Дослідник 4. Осередком села є школа.

Учень . Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Схиляються до самої землі сиві тополі, тихо кружляє пух споминів. Кожного ранку, мов крихітні гомінкі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

День народження – 1 вересня 1956 року, відкриття закладу. На засіданні райвиконкому 24 вересня 1956 року приймається рішення про перетворення школи в середню. Веселохутірська середня школа І-ІІІ ступенів навчала дітей з восьми населених пунктів: Бакаєво, Веселого Подолу, Лукашівки, Вишнівки, Новоселиці, Григорівки, Новоукраїнки, Веселого Хутора. В 1973 році було проведено добудову приміщення. 25 років навчальний заклад працював як школа-інтернат. З 1987 року в навчальному закладі навчаються діти лише

с. Веселий Хутір. В лютому 2003 року школа була реорганізована у НВК «Загальноосвітній навчальний заклад – І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». 28 листопада 2014 року рішенням сесії Чорнобаївської районної ради школі присвоєно ім’я її випускника Володимира Лук’янця, який був ангелом-охоронцем рідної альма-матері, протягом десятків років піклувався про її розквіт. Школа випустила в широкий світ життя 23 випускники, які були нагороджені золотими медалями і 10 випускників – срібними медалями.

З 1 вересня 2021 року навчальний заклад реорганізований у загальноосвітню школу І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом.

Продовжуючи подорож історичним минулим, хочеться зазначити, що за 65 років в школі було проведено 107 тисяч уроків, пролунало 215 тисяч дзвінків, випущено 1432 учні. В її стінах працювало 118 вчителів і 12 директорів. Про кожного з учителів, які працювали і працюють у стінах нашого закладу можна розповідати дуже багато. Нині в навчальному закладі освітню діяльність проводять 15 педагогічних працівників, серед них відмінники освіти України Безугла В.О., Домаш Л.Д.; вчителі вищої кваліфікаційної категорії Панасенко Л.І., Ніковська Н.І., Савчук Т.Н., Потапов А.В., Шевченко Г.В.; старші вчителі Рудянчук Р.В., Гуназа О.М..

Навчальний заклад є опорним з питань впровадження євроінтеграційних процесів у навчально-виховній роботі. З 2010 року в НВК діє шкільний євроклуб «Перспектива». Тут учні поглиблюють свої знання про Європу, інтеграційні процеси в країнах континенту, історію, культуру, мистецтво, науку, соціально-економічний розвиток і географію. Члени євроклубу, беручи участь у міжнародних проектах, відвідали країни: Болгарію, Польщу, Австрію, Словаччину, Італію, Угорщину, Словенію, Грецію, взяли участь у параді Шумана (парад євроклубів країн ЄС) в м. Варшава (Польща). Завдяки цьому, учні мали можливість удосконалювати знання з іноземних мов, спілкуючись із живими носіями мов. Члени клубу «Перспектива» брали участь в міжнародному конкурсі в межах проекту «Залучення молодіжних європейських клубів до збереження історичної пам’яті в України». Євроклуб – один з кращих в Україні, а школа – переможець IV Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій.

Ми пишаємося своїми випускниками, учасниками бойових дій на Сході України: Андрусовичем Володимиром Миколайовичем, Андрусовичем Юрієм Миколайовичем, Балдуєвим Максимом Юрійовичем, Волгіним Владиславом Валентиновичем, Круглим Володимиром Миколайовичем, Микитенко Богданом Володимировичем, Мовчаном Сергієм Михайловичем, Січкарем Михайлом Сергійовичем, Стріленко Владиславам Васильовичем, Філатовим Антоном Васильовичем, старшим лейтенантом Мальцевим Євгенієм Вікторовичем.

… А школа наче вулик той гуде, нестримно, звично, як в минулі роки. Нехай до школи кожен знову йде, нехай не затихають у ній кроки.

Дослідник 5. Річка нашого дитинства

У результаті дослідницької роботи було встановлено, що на території села було 7 ставків. Ці ставки існували до середини 70-х років XX століття. В результаті меліоративних робіт, прокладання каналу ці ставки було знищено. У ставках водилося багато різної риби, зокрема: в̓юни, щуки, дзеркальні коропи, лини, карасі. А які різноманітні були земноводні : жовтого, зеленого, жовто-червоного кольору. Місцеві жителі для охолодження молока приходити ловити криничок, яких тепер і не побачиш. Вздовж берегів походжали лелеки, їх було надзвичайно багато. Свої гнізда мостили і по дворах, і біля кузні, на димоході біля школи. А які красиві сірі чаплі. Вони були повноправними господарями тутешніх водойм, поруч з ними літали перепілки, дрохви, жайворонки, кібчики. Діти любили приручати кібців. Невелика глибока балка щороку поповнювалася водою з природних джерел. Біля неї завжди були тварини: лосина з двома маленькими лосенятами приходила втамувати спрагу й відпочити. Вздовж берегів можна було побачити будиночки єнотів. В кущах плавали нутрії, дикі качки, гуси, лиски.

Береги і луги відзначалися різноманіттям рослинності, зокрема багато росло тимофіївки лугової, незабудок, все пахло деревієм, здалеку було помітно різнобарв’я ірису жовтого, білого латаття. Під розлогим гіллям верболозу прибігали відпочивати дикі кабани цілими сім’ями.

Перший ставок – це природний ставок, який розташувався недалеко від сучасного току. Біля нього містилися розлогі верби, які нахиляли своє довге гілля просто у воду. Навколо ставка було багато маленьких, жовтеньких квіточок, що своїми пахощами та ароматами причарували б кожного.

Другий – неглибокий ставочок містився біля сучасного питомника, це ставочок на від міну від першого, не був засаджений вербами, але біля нього паслося багато птахів.

Всі ставки між собою з’єднувалися протоками. Вже доведено, що це була течія річки Франки, яка протікала з села Франківки через Веселий Хутір, Григорівку, Старий Коврай. Як свідчать перекази, в давні часи річка була повноводною. В ній водилося багато риби, наявність раків свідчило про чистоту води. Коли поля стали обробляти міндобривами і пестицидами зникли раки. Річка поступово мілішала. Відсутність прибережної захисної смуги зробила її зовсім незахищеною. Прибережна рослинність деградує – швидко розростається очерет, що свідчить про забруднення водойм органічними речовинами. Подекуди береги поросли верболозом.

Ще три невеличких ставки розташовувалися в долині між сучасними полями. Щороку поранений або хворий птах чудово маскувався, ховаючись у траві, тісно притуляючись до землі. Живилися на весні й у літку переважно комахами та безхребетними тваринами, іноді жабами, ящірками, дрібними гризунами.

Шостий ставок розташовувався біля МТФ. А сьомий це окраса нашого села. І раптом все це зникло. Як, чому? Природа створила для нас це диво, а ми його безпощадно знищили. Для того щоб було більше орної та родючої землі зробили меліорацію усіх ставків. Зникли чудові квіточки, що ніби зірочки дивилися колись на небо. Немає і розлогих верб, що прикрашали їх своїм чудовим зеленим гіллям. Не залишилось жодної тварини, яка населяла водойми до меліорації.

ІV. Інноваційні технології.

1. Технологія «Мікрофон» (Діти по черзі добирають прикметники).

Наше село (яке?) мальовниче, маленьке, зелене, гарне, красиве….

2.Робота в парах.

– Доберіть синоніми до слова село.

(селище, хутір, починок, станиця, поселення…)

V. Поетична хвилинка

Учитель. Ми люблю своє село і бажаємо йому подальшого процвітання. Я закликаю всіх: шануйте те місце, де ви народилися, бережіть отчий дім, поважайте тяжку селянську працю, любіть щирі українські пісні, зберігайте народні батьківські традиції, цінуйте хліб і родючу українську землю.

Село було і залишається колискою української нації, оберегом традицій, джерелом народної творчості. Рідна земля завжди була найвищою цінністю для українського населення.

VI. Підсумок уроку – проекту.

Технологія «Воркшоп»

– Які в ньому є визначні місця, навчальні заклади, соціальні об’єкти?

– Як змінилося село за останні роки?

– Що можна зробити, щоб воно стало кращим?

– Які люди живуть у нашому селі?

– Чи досягли ми поставленої мети, працюючи над проектом?

– Чи задоволені ви своєю роботою?

Кожна людина з великою любов’ю згадує свій край, де вона народилася, де промайнуло її дитинство. Згадує батьківську хату, садок, свою школу, вчителів, друзів. Це місце є для кожної людини її маленькою батьківщиною.

Ми повинні любити і берегти свою країну, гордитися нею. Багата і славна наша земля. І де б ми не були, як би не склалася наша доля – цей куточок землі буде для вас найріднішим, наймилішим, найкращим.

В результаті реалізації проекту в учнів формувалися навички творчої співпраці, дослідницької діяльності при роботі як з архівними джерелами, так і з електронними інтернет – ресурсами; а також навички обробки, структурування знайденої інформації. В рамках роботи над проектом крім бесід, експедицій, використано нетрадиційні форми виховної роботи – воркшоп, віртуальна подорож.

Реалізація проекту забезпечила умови для оволодіння дітьми практичними навичками пошукової роботи, задоволення потреб професійного самовизначення; розкриття творчих здібностей учнів; формування навичок роботи в групах, співпраці; формування комунікаційних та інформаційних компетентностей школярів.

Список використаних джерел

1. Романовська М.Б. Метод проектів у виховному процесі. [Текст]. – Х: Вид. „Ранок”, 2007.
2. Рибальченко І.М. Вас призначено класним керівником [Текст]. – Х: Вид. Група „Основа”, 2007.
3. Пменер Я. Г., Бухвалов В.А. Воспитание личнеости в коллективе [Текст]. – М.: Центр „Педагогический поиск”, 2000.
4. Виноградова Т.В. Книга класного керівника. Автор – укладач Т.В. Виноградова [Текст]. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2006.
5. Чорнобаївщина. Написи історії населених пунктів. – Черкаси, 2013.