✅«Кандид, або Оптимізм»: опис і аналіз роману

«Кандид, або Оптимізм» – філософська повість Вольтера. Написана влітку і восени 1758 року і на початку 1759 опублікована в Женеві постійними видавцями Вольтера – братами Крамер. У наступні роки перевидання з’являються по всій Європі, попри спроби цензурних переслідувань; популярність книги зростає.

«Кандид, або Оптимізм» – найвідоміша серед так званих філософських повістей Вольтера.

У Франції через відсутність у мові слова «повість» цю групу творів заведено називати романами. У зв’язку з «Кандидом» цей термін іноді вживається ще й через відносно великого (у порівнянні з іншими філософськими повістями Вольтера) обсягу. Так, Ф. М. Достоєвський вустами одного зі своїх героїв говорить:

«Це роман філософський і написаний, щоб провести ідею».

Ядро кожної з філософських повістей Вольтера становить доказ або спростування якоїсь вихідної філософської ідеї.

У «Кандида» лейбніціанська ідея спростовується всім ходом подій і висміюється в карикатурній фігурі філософа Панглосса, чия улюблена сентенція «Все на краще в цьому найкращому зі світів» повторюється в самі невідповідні моменти, коли герої опиняються особливо безпорадними перед переможним злом. У світі, зображеному в «Кандиді», править саме зло:

• феодальне самодурство;
• релігійний фанатизм;
• всілякі звірства;
• рабство;
• злидні і т. д.

Єдиний оазис справедливості і благополуччя – утопічна держава Ельдорадо – не змінює цієї картини, а скоріше служить винятком, що підтверджує правило, оскільки існування його гарантовано лише повною ізоляцією від решти світу.

При всьому тому «Кандид, або Оптимізм» Вольтера, сповнений скепсису, злою іронією, уїдливості, що не скачується в песимізм завдяки потужному карнавально-сміховому початку.

Вольтер не відчуває співчуття до своїх героїв: які б пригоди їх не переслідували, розповідь зберігає незмінно уїдливий тон.

Відповідно до карнавальної традиції акцентування гротескно-тілесного низу, всі нещастя як правило зосереджені «нижче пояса»:

Пригоди Кандида, невмотивовано закидають його в найвіддаленіші країни і зіштовхують з найрізноманітнішими людьми від монархів до бродяг – зверху до низу по всій соціальній драбині, витримані в дусі шахрайського роману.

При цьому сюжетна основа твору – любов Кандида і Кунігунди, їх насильницьке розлучення, довгі поневіряння героя в пошуках коханої і фінальне возз’єднання – пов’язані вже зовсім з іншою літературною традицією – куртуазною, яка не розвивається, а пародіюється за допомогою елементарного трюку – фабула розгорнута в реальному часу, який повинні були б зайняти всі описані перипетії.

Лицарський роман цього не припускав, час в ньому був нерухомий і герої зустрічалися такими ж юними, якими і розлучалися, незалежно від того, наскільки довгий був їхній шлях один до одного.

Герої ж Вольтера возз’єднуються через багато років, і якщо сам Кандид просто перетворився з наївного хлопчика в зрілого чоловіка, то Кунігунда за цей час постаріла і втратила будь-яку привабливість.

У фіналі Кандид зовсім не хоче одружитися з нею, і робить це виключно через станову гордість: на початку повісті барон-батько не зазнав інтрижки дочки з простолюдином і стусаном вигнав його із замку, а в фіналі барон-брат, що втратив замок і стан, твердить, як папуга, про своє походження і все ще намагається перешкодити весіллю, яке вже нікому, крім самої Кунігунди, не потрібне.

Соціальний момент надає «Кандиду» Вольтера глибоко особистий сенс.

Виходець з третього стану, Вольтер в молодості чимало зазнав від аристократичного чванства – прийнятий в якості висхідної літературної зірки в багатьох будинках, він міг зазнати там будь-якої образи аж до побиття.

Тому з дитинства обласканий в сім’ї барона, а потім з ганьбою вигнаний із замку Кандид був автору по-людськи близький, та й ідейний пафос повісті характерний для зрілого Вольтера.

Будучи за філософськими поглядами деїстом, письменник сприймав пануюче у світі і зображене в «Кандиді» зло, а отже і можливу протидію йому, перш за все як справа рук людських. Довгі роки своєрідним девізом, без якого не обходилися навіть багато особистих листів Вольтера, була вимога:

(Читай: аристократів). Після «Кандида» в цій якості виступає куди більш конструктивний фінальний заклик героя:

Навіщо потрібен карбюратор

Карбюратор – один з вузлів в системі живлення двигуна внутрішнього згоряння. Його робоча функція полягає в підготовці горючої суміші шляхом змішування рідкого палива з повітрям і подачі її в камеру згоряння двигуна.

Пристрій найпростішого карбюратора включає в себе два функціональних елементи: поплавкову камеру і змішувальну камеру. Паливо надходить по трубці в камеру поплавця, де знаходиться поплавець, якого стосується запірна голка поплавкового клапана. При роботі двигуна витрачається паливо, і його рівень в камері зменшується. Поплавок опускається, і клапан відкривається для подачі нової порції палива. При досягненні певного рівня поплавковий клапан знову закривається.

Потім паливо надходить в розпилювач через жиклер, а звідти – в змішувальну камеру, куди засмоктується зовнішнє повітря. Отримана суміш через випускний трубопровід розподіляється по циліндрах двигуна.

Повітря нагнітається в центр камери змішувача через дифузор. При робочому режимі двигуна в кінці фази розпилення створюється розрядження, необхідне для відтоку пального з камери поплавця. Регулювання рівня палива, що подається в циліндр двигуна, здійснюється дросельною заслінкою. Площа заслінки може змінюватися в залежності від режиму роботи двигуна. Ця функція регулюється водієм за допомогою натискання на педаль газу.

На панелі приладів або під нею є спеціальна ручка, якою також можна управляти дросельною заслінкою. У народі її часто називають «підсмоктування». Витягаючи ручку, водій прикриває заслінку, яка обмежує проникнення повітря в змішувальну камеру, через що зростає розрядження. Внаслідок цього збільшується всмоктування пального з камери поплавця. У ситуації браку повітря для мотора готується насичена суміш палива, необхідна для холодного пуску двигуна.

Таким чином, карбюратор при середніх навантаженнях працює економічно, а просування ривками збільшує споживання пального, оскільки різке натиснення на педаль газу створює потребу в насиченою суміші палива для двигуна.

Необхідно відзначити, що навіть найпростіший карбюратор є досить складним технічним пристроєм. Мета його роботи полягає в приготуванні палива для двигуна шляхом змішування бензину і повітря в тій чи іншій пропорції. Якість суміші визначається заданим мотору режимом роботи.

Незважаючи на гадану простоту пристрою, карбюратор досить складно ремонтувати самостійно. Краще довірити усунення неполадок, що виникають в цьому пристрої, фахівця. Часто поломка карбюратора вимагає його повної заміни.

Спорт та здорове життя: навіщо потрібен спорт

О, спорт, ти – мир! Недарма цей вислів актуальний вже не перший десяток років для всіх народів світу. Фізична активність – важлива життєдіяльності кожної людини без винятку. Недаремно з дитячих років в освітніх закладах нам прищеплюють культуру спорту: дітям обов’язково викладають фізкультуру, додатково проводять спортивні факультативи та змагання.

Цікаво: згідно з медичними дослідженнями, середня норма руху звичайної людини становить 15 тисяч кроків щодня, тобто. близько 10 км.

Дорослими, більшу частину свого часу ми проводимо, сидячи за моніторами комп’ютерів, дрібними перебіжками переміщаючись від будинку до офісу та назад. У такому режимі наші м’язи втрачають тонус, людина стає фізично слабшою, захисна система організму виснажується. З’являються часті застуди, стреси, депресії. Як не втратити здоров’я та позитивні емоції?

Правильно: збалансоване харчування, спорт та позитивне ставлення до життя легко та швидко наводять нас у форму!

Особливо корисні заняття спортом. Адже без систематичних навантажень м’язи втрачають форму, розслаблюються, обвисають. Псуються рельєф та постава.

Для оптимального функціонування людського організму бажано лише пару-трійку разів на тиждень проводити помірні фізичні навантаження, які збудять кров, наситять наш організм киснем і життєвою енергією. Здоровий спосіб життя та фізичні навантаження (йога, заняття у тренажерному залі, абонемент у басейн та ін.) у 21 столітті – це не лише данина моді, а й квиток до довголіття та збереження молодості тіла та духу.

Наведемо кілька вагомих причин, чому спортом займатися не просто бажано, а скоріше обов’язково:

1. Перша та основна – міцне здоров’я . Відомий факт, що спортсмени – не просто сильніші фізично, а й здоровіші за людину, від спорту далекого. Фізичні навантаження сприятливо впливають на роботу серця та кровоносної системи, нормалізують тиск та мозкову активність, дихальну функцію людини, а також роботу ШКТ. Все правильно – майже всі наші життєві процеси покращуються за рахунок занять спортом.
2. Друга причина – гарний настрій. Після занять спортом практично кожна людина відчуває щастя, гордість за себе і приплив сил. Моральний дух і життєвий тонус – на висоті, м’язи набувають бажаних форм, нервова система розвантажена. Недарма стверджують, що спорт – найкращі ліки від апатій, стресів та поганого настрою.
3. Третя причина – спорт підвищує самооцінку. Хтось може з цим посперечатися? Думаємо, ні. Адже при стабільних тренуваннях, так чи інакше, наші форми змінюються на краще: йдуть зайві кілограми, постава випрямляється, крок стає впевненішим, очі горять, на обличчі – промениста посмішка. Та за таких даних – весь світ біля ваших ніг! При досягненні особистого підсвідомого фізичного ідеалу людина наближається до можливості змінити своє життя і в інших сферах.
4. Ще одна причина – нормалізація сну. При сидячому способі життя багато хто з нас страждає від безсоння. Набагато корисніше замінити снодійні препарати двома годинами тренування у залі. Організм витрачає сили та калорії під час фізичної активності, завдяки чому стимулюється виробництво організмом ендорфінів, які звільняють людину від нервової напруги та стресів, тим самим звільняючи нашу голову від тяжкості думок перед сном. Здоровий сон гарантує підвищення стійкості до стресів, збільшує запас життєвої енергії і підтримує прекрасне самопочуття протягом усього дня.
5. П’ята причина – займаючись спортом у спортивному залі, ви не тільки зможете упорядкувати своє тіло, але й розширити коло спілкування , зустрівши однодумців, які бажають покращити якість власного життя. Займатися спортом у компанії, ділитися своїми перемогами, обговорювати результати – завжди приємніше разом!

Насправді, причин значно більше. Для кожного вони індивідуальні. Знаходьте для себе мотивацію займатися спортом, і ви помітите, як зміниться ваше життя на краще. Бажаємо успіхів!

Олександра Співак

23 роки, активно займаюся фітнесом і веду здоровий спосіб життя. Ділюся з вами своїм досвідом і навичками. Всім спорт!