Мідокалм

Мідокалм — препарат-Н-холінолітик із групи міорелаксантів. Терапевтичний ефект ліків зумовлений впливом на клітини спинного мозку й нервові закінчення. Застосовується для зняття спазму м’язів спини, зокрема після перенесеного інсульту.

Склад та форма випуску

1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить 50 мг або 150 мг толперізону гідрохлориду;

• допоміжні речовини: ядро – кислота лимонна, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; кислота стеаринова; тальк; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; лактоза моногідрат; оболонка – кремнію діоксид колоїдний безводний; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 6000; гіпромелоза.

1 мл розчину містить 100 мг гідрохлориду толперизону та 2,5 мг гідрохлориду лідокаїну;

• допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), діетиленгліколю моноетиловий ефір, вода для ін’єкцій.

Як діє?

Фармакологічні властивості. Діюча речовина в складі препарату — толперизону гідрохлорид. Компонент зумовлює розслаблювальну й місцеву знеболювальну дію. Толперизону гідрохлорид пригнічує рефлекторну збудливість спинного мозку, завдяки чому провідність нервових імпульсів знижується і проявляється релаксувальний ефект. Він має високу афінність до нервової тканини, досягаючи найбільших концентрацій у стовбурі головного мозку, спинному мозку та периферичній нервовій системі. Лікарський препарат Мідокалм усуває м’язовий гіпертонус і ригідність.

Дані щодо ефективності толперизону при підвищеному м’язовому тонусі у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, відмінними від м’язового спазму після інсульту, суперечливі. У деяких дослідженнях відзначено позитивні результати за показниками деяких тестів, тоді як в інших дослідженнях переваг толперизону при таких захворюваннях не виявлено.

Після вживання толперизон добре всмоктується в тонкому кишечнику. Максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 0,5-1,5 год після прийому. У зв’язку із значно вираженим метаболізмом першого проходження біодоступність толперизону становить приблизно 20%. Жирна їжа збільшує біодоступність після прийому внутрішньо приблизно на 100%, а максимальну концентрацію в плазмі – приблизно на 45% порівняно з прийомом натще. Час досягнення максимальної концентрації збільшується приблизно на 30 хвилин.

Толперизон інтенсивно метаболізується печінкою та нирками. Препарат майже повністю виводиться нирками (понад 99%) у вигляді метаболітів. Фармакологічна активність метаболітів невідома. Період напіввиведення толперизону після введення становить близько 1,5 години, після прийому внутрішньо – приблизно 2,5 години.

На підставі даних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторного застосування, генотоксичності, токсичної дії на репродуктивну функцію не було зазначено специфічного ризику для людей. Ефекти в ході доклінічних досліджень спостерігалися тільки при прийомі доз, що значно перевищують максимально допустимі дози для людини, що вказує на малу значущість для клінічного застосування.

У яких випадках застосовують?

Показання. Сфера застосування міорелаксанту:

• спазми поперечно-смугастої мускулатури у дорослих внаслідок захворювань ЦНС (інсульти, розсіяний склероз тощо);
• м’язовий гіпертонус, спровокований захворюваннями скелетно-м’язового апарату (спондильоз, артрози);
• післяопераційне відновлення (в ортопедії та травматології).

Ліки Мідокалм застосовують у складі комплексної терапії в разі захворювання судин.

Купити таблетки Мідокалм чи купити уколи Мідокалм можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Ціна таблеток Мідокалм та ціна уколів Мідокалм вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Протипоказання й побічна дія

Медичний препарат Мідокалм при спазмі м’язів не призначають у випадках індивідуальної непереносимості певних складників. М’язовий релаксант Мідокалм в ампулах чи в таблетках не показано пацієнтам із тяжкою міастенією.

Хворі з нирковою й печінковою недостатністю приймають ліки мідокалм при судомах під наглядом лікаря.

Міорелаксант не застосовують для лікування малюків молодше 3 місяців. Для дітей від 3 місяців до 6 років дозування добирають з огляду на вагу хворого. Таблетовану форму дозволено з 1 року.

Побічні ефекти:

• З боку імунної системи: реакція гіперчутливості, анафілактична реакція, поодинокі – анафілактичний шок;
• З боку центральної нервової системи: головний біль;
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, відчуття дискомфорту в животі, діарея;
• м’язова слабкість;
• алергічні реакції (шкірні висипи, свербіж).
• Психічні розлади: нечасті – безсоння, порушення сну; поодинокі – зниження активності, депресія; рідко – заплутаність свідомості.
• З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: утруднення дихання, носова кровотеча, прискорене дихання.

Для усунення побічних реакцій застосовують симптоматичне лікування. Після скасування терапії симптоми зникають.

Передозування

Дані щодо передозування міорелаксант мідокалм в ін’єкціях або мідокалм у таблетках недостатні. Симптоми при передозуванні переважно можуть включати сонливість, прояви шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, біль в епігастрії), тахікардія, артеріальна гіпертензія, брадикінезія та вертиго. У важких випадках були повідомлення про судоми і коми. Для толперизону немає специфічного антидоту. При передозуванні рекомендується симптоматичне лікування.

Що треба знати?

Мідокалм таблетки містять лактозу. Цей факт треба брати до уваги в разі призначення міорелаксанту особам із ферментною непереносимістю й алергією на анестетик. За першого епізоду гіперчутливості препарат треба скасувати.

Розчин Мідокалм містить лідокаїн, тому у разі відомої гіперчутливості до лідокаїну, а також інших амідних місцевоанестезуючих засобів ампули Мідокалм внутрішньом’язово або Мідокалм внутрішньом’язово не слід застосовувати у зв’язку з можливістю розвитку перехресних алергічних реакцій.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок та печінки. Досвід застосування препарату у пацієнтів з ураженням нирок або печінки обмежений, у таких хворих спостерігалася більш висока частота небажаних ефектів. У зв’язку з цим при помірному ураженні нирок/печінки рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним наглядом за станом пацієнта та контролем функції нирок/печінки. При тяжкому ураженні нирок/печінки призначати толперизон не рекомендується.

Мідокалм знеболююче під час вагітності та грудного вигодовування

Застосування під час вагітності виправдано, якщо передбачувана користь для здоров’я майбутньої матері перевищує ризики для внутрішньоутробного розвитку плода. Дуже ретельно зважують усі за та проти в разі першого триместру вагітності.

Під час годування грудьми препарат застосовувати небажано, оскільки його властивості проникати в грудне молоко вивчені недостатньо. У разі потреби терапії годування грудьми призупиняють.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом чи іншими механізмами

Враховуючи можливість розвитку таких симптомів як запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, нечіткість зору, слід обережно застосовувати препарат при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Переваги ліків Мідокалм

Порівняно з численними аналогами, препарат вирізняється скромним списком протипоказань і побічних ефектів. Це дієвий і безпечний міорелаксант за доступною ціною.

Взаємодія

Фармакокінетичні дослідження лікарських взаємодій з декстрометорфаном, субстратом CYP2D6, продемонстрували, що одночасне призначення толперизону підвищує концентрації в плазмі крові препаратів, які переважно метаболізуються цитохромом CYP2D6, зокрема концентрації тіоридазину, толтеродину, венлафаксину, атомоксетину, дезипраміну, декстрометорфану, метопрололу, небівололу, перфеназину.

Список використаної літератури

Мидокалм таблетки (Mydocalm tablets ) ATC-классификация

фармакодинамика. Толперизон — миорелаксант центрального действия. Механизм действия толперизона полностью не выяснен.
Он обладает высокой аффинностью к нервной ткани, достигая наивысших концентраций в стволе головного мозга, спинном мозгу и периферической нервной системе.
Наиболее значимым эффектом толперизона является его тормозящее действие на спинномозговой рефлекторный путь. Вероятно, этот эффект в сочетании с ингибирующим действием на нисходящие проводящие пути обусловливает терапевтический эффект толперизона.
Химическая структура толперизона схожа с таковой лидокаина. Как и лидокаин, он оказывает мембраностабилизирующее действие и снижает электрическую возбудимость двигательных нейронов и первичных афферентных волокон. Толперизон дозозависимо тормозит активность потенциалзависимых натриевых каналов. Соответственно, снижается амплитуда и частота потенциала действия.
Доказан угнетающий эффект на потенциалзависимые кальциевые каналы. Это свидетельствует о том, что толперизон не только оказывает мембраностабилизирующее действие, но и может подавлять высвобождение медиатора.
В довершение ко всему толперизон обладает слабыми свойствами антагонистов α-адренорецепторов и оказывает антимускариновое действие.
Клиническая эффективность и безопасность . Доказана эффективность толперизона в лечении мышечного спазма после перенесенного инсульта.
В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании, в котором участвовали 120 пациентов с мышечным спазмом после инсульта, при лечении толперизоном отмечалось высоко достоверное уменьшение спастичности по шкале Ашворта, что было основным целевым показателем. В соответствии с общей оценкой эффективности врачом и исследователями толперизон превосходил плацебо (p<0,001). Среднее улучшение по шкале Ашворта составило 32% в общей популяции пациентов, которым было назначено лечение (intention-to-treat, ITT), и 42% в подгруппе пациентов, получавших толперизон в дозе 300–450 мг/сут. При оценке показателей функциональных тестов эффективность толперизона также была выше, чем эффективность плацебо, однако различия были статистически незначимыми.
В рандомизированном двойном слепом сравнительном исследовании с участием 48 пациентов с поражением головного мозга эффективность толперизона по индексу Бартеля сопоставима с эффективностью баклофена. В то же время толперизон превосходил баклофен в улучшении по шкале оценки моторной функции Ривермид (Rivermead Motor Assessment Scale, RMAS).
Данные об эффективности толперизона при повышенном мышечном тонусе у пациентов с заболеваниями опорно-двигательного аппарата, отличными от мышечного спазма после инсульта, противоречивы. В некоторых исследованиях отмечены положительные результаты по показателям некоторых тестов, в то время как в других исследованиях преимуществ толперизона при таких заболеваниях не выявлено.
Профиль безопасности толперизона основан на данных клинических исследований с участием пациентов с повышением мышечного тонуса различной этиологии, а также на данных спонтанных сообщений о нежелательных реакциях.
Фармакокинетика. После приема внутрь толперизон хорошо всасывается в тонком кишечнике. C_max в плазме крови достигается через 0,5–1,5 ч после приема. В связи со значительно выраженным метаболизмом первого прохождения биодоступность толперизона составляет около 20%. Жирная пища повышает биодоступность препарата после приема внутрь приблизительно на 100%, а C_max в плазме крови — примерно на 45% по сравнению с приемом натощак. Время достижения C_max при этом увеличивается приблизительно на 30 мин.
Толперизон интенсивно метаболизируется печенью и почками. Препарат почти полностью выделяется почками (>99%) в виде метаболитов. Фармакологическая активность метаболитов неизвестна.
Т_½ толперизона после в/в введения составляет около 1,5 ч, после приема внутрь — около 2,5 ч.
Доклинические данные по безопасности. На основании данных доклинических исследований по изучению фармакологической безопасности, токсичности при многократном применении, генотоксичности, токсического влияния на репродуктивную функцию не отмечено специфического риска для людей.
Эффекты в ходе доклинических исследований выявлены только при приеме в дозах, значительно превышающих максимально допустимые дозы для человека, что указывает на малую значимость для клинического применения.
У крыс и кроликов выявлены эмбриотоксические изменения при пероральном введении препарата в дозах 500 мг/кг массы тела и 250 мг/кг массы тела соответственно. Однако эти дозы многократно превышают рекомендуемые терапевтические дозы для человека.

Показания Мидокалм таблетки

симптоматическое лечение мышечного спазма у взрослых после перенесенного инсульта.

Применение Мидокалм таблетки

препарат следует принимать после еды, запивая стаканом воды. Недостаточный прием пищи может снизить биодоступность толперизона.
Взрослые: в зависимости от индивидуальной потребности и переносимости по 150–450 мг/сут в 3 приема.
Пациенты с нарушениями функции почек . Опыт применения препарата у пациентов с поражением почек ограничен, в данной группе больных отмечалась более высокая частота нежелательных явлений. В связи с этим при умеренном поражении почек рекомендуется индивидуальное титрование дозы с тщательным наблюдением за состоянием пациента и контролем функции почек. При тяжелом поражении почек назначать толперизон не рекомендуют.
Пациенты с нарушениями функции печени . Опыт применения препарата у пациентов с поражением печени ограничен, в данной группе больных отмечалась более высокая частота нежелательных явлений. В связи с этим при умеренном поражении печени рекомендуется индивидуальное титрование дозы с тщательным наблюдением за состоянием пациента и контролем функции печени. При тяжелом поражении печени назначать толперизон не рекомендуют.
Дети . Безопасность и эффективность применения толперизона у детей не изучены.

Противопоказания

— гиперчувствительность к действующему веществу или сходному с ним по химическому составу эперизону, либо к любому из вспомогательных веществ.
— Миастения гравис.
— Период кормления грудью.

Побочные эффекты

профиль безопасности таблеток, содержащих толперизон, основан на данных касательно более чем 12 тыс. пациентов. В соответствии с этими данными наиболее часто возникали такие побочные реакции, как нарушения со стороны кожи и подкожной клетчатки, системные нарушения, нарушения со стороны нервной и пищеварительной систем.
По данным постмаркетингового наблюдения, около 50–60% случаев побочных реакций, ассоциированных с приемом толперизона, составляют реакции гиперчувствительности. Большинство из этих реакций были несерьезными и проходили самостоятельно. Реакции гиперчувствительности, представляющие собой угрозу для жизни, возникали в единичных случаях.
Побочные реакции приведены по классам систем органов согласно Медицинскому словарю регуляторной деятельности MedDRA с использованием определений частоты MedDRA: нечасто (≥1/1000,

Особые указания

реакции гиперчувствительности . В постмаркетинговый период при применении толперизона наиболее часто отмечали реакции гиперчувствительности. Их выраженность варьирует от легких кожных реакций до тяжелых системных реакций, включая анафилактический шок. Симптомами реакций гиперчувствительности могут быть эритема, сыпь, крапивница, зуд, ангионевротический отек, тахикардия, артериальная гипотензия или одышка.
У женщин с гиперчувствительностью к другим препаратам или аллергическими состояниями в анамнезе риск реакций гиперчувствительности при приеме толперизона более высокий.
Необходимо рекомендовать пациентам внимательно следить за своим состоянием для выявления возможных симптомов аллергии. Пациенты должны быть осведомлены о том, что при появлении симптомов аллергии следует прекратить прием толперизона и немедленно обратиться за медицинской помощью.
После эпизода гиперчувствительности к толперизону повторно назначать препарат нельзя.
Препарат в форме таблеток содержит лактозы моногидрат. При непереносимости лактозы, дефиците лактазы саамов (Lapp lactase deficiency) или мальабсорбции глюкозы-галактозы не следует применять этот препарат.
Применение в период беременности и кормления грудью. По данным исследований на животных, толперизон не оказывает тератогенного действия.
Ввиду отсутствия значимых клинических данных по применению этого препарата, Мидокалм не следует применять во время беременности.
Поскольку неизвестно, проникает ли толперизон в грудное молоко, применение препарата Мидокалм в период кормления грудью противопоказано.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Учитывая возможность развития таких симптомов, как головокружение, сонливость, нарушение внимания, эпилепсия, нечеткость зрения, следует с осторожностью применять препарат при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами.

Взаимодействия

фармакокинетические исследования лекарственных взаимодействий с декстрометорфаном, субстратом CYP 2D6, продемонстрировали, что одновременное назначение толперизона повышает концентрации в плазме крови препаратов, которые преимущественно метаболизируются цитохромом CYP 2D6, в частности концентрации тиоридазина, толтеродина, венлафаксина, атомоксетина, дезипрамина, декстрометорфана, метопролола, небиволола, перфеназина.
В исследованиях in vitro в микросомах печени и гепатоцитах человека значимого ингибирования или индукции других изоферментов CYP (CYP 2B6, CYP 2C8, CYP 2C9, CYP 2C19, CYP 1A2, CYP 3A4) не выявлено.
Ожидается, что при одновременном приеме с другими субстратами CYP 2D6 и/или другими препаратами экспозиция толперизона увеличиваться не будет, что обусловлено разнообразием путей метаболизма толперизона.
При приеме толперизона натощак его биодоступность снижается, поэтому при назначении препарата рекомендуется учитывать связь с приемом пищи.
Хотя толперизон является препаратом центрального действия, вероятность развития седативного эффекта при его применении низкая. В случае одновременного назначения с другими миорелаксантами центрального действия необходимо рассмотреть вопрос о снижении дозы толперизона.
Толперизон потенцирует эффекты нифлуминовой кислоты, поэтому при одновременном приеме с толперизоном дозу нифлуминовой кислоты, равно как и других НПВП, целесообразно снизить.

Передозировка

данных о передозировке толперизона недостаточно.
Симптомы при передозировке в основном могут включать сонливость, проявления со стороны ЖКТ (тошнота, рвота, боль в эпигастрии), тахикардия, АГ, брадикинезия и вертиго. В тяжелых случаях сообщалось о судороги и кому.
Для толперизон не существует специфического антидота. В случае передозировки рекомендуется симптоматическое лечение.

Условия хранения

при температуре не выше 30 °С. Хранить в недоступном для детей месте.