Зернові культури – основні види, популярні сорти та умови вирощування

Як аграрію виростити врожай та заробити на зернових

Зернові культури для України є одними з основних. Під них щорічно відводяться дедалі більші площі полів. Незважаючи на це проблем зі збутом зерна не буває, адже воно використовується всюди – у харчовій промисловості, тваринництві та навіть відправляється на експорт за кордон. Помірний український клімат та родючі землі створюють чудові передумови для вирощування зернових культур. Правильний вибір сортів, своєчасне виконання всіх етапів робіт та дотримання агротехніки позитивно впливають на врожайність. А наявність професійної техніки для посіву, обробки та збирання зерна, зерноочисного обладнання дозволяють аграріям вчасно виконувати всі етапи робіт та успішно розвивати свій бізнес.

Які культури відносяться до зернових

До зернових культур відносяться злакові, бобові та гречані. Злаки – це пшениця, ячмінь, кукурудза, жито, овес, просо, ріпак, рис. Бобові – це квасоля, соя, нут, горох, а до гречаних відноситься гречка.

Що впливає на вартість зерна

Ціни на зерно залежать від сукупності показників, таких як зовнішній вигляд, запах, вміст клейковини, наявність сторонніх домішок та проростків, склоподібність. Ці параметри впливають на сферу використання сільгосппродукції. Для приготування борошна та хліба використовується тільки пшениця класу А. Група Б придатна для виробництва макаронних виробів та круп, а С йде на корм худобі.

Основні правила вирощування зернових для здобуття хорошого врожаю

Зернові культури чутливі до достатньої вологості ґрунту та температурного режиму вирощування. Не у всіх регіонах України умови однаково сприятливі. Тому фермери змушені уважно ставитися до вибору відповідного виду рослин та сорту. Сучасні гібриди відрізняються підвищеною стійкістю до несприятливих кліматичних умов та поширених хвороб, що дозволяє отримати високий урожай. До інших факторів, що впливають на результат роботи фермера, належать:

• дотримання правил сівозміни;
• своєчасний посів;
• використання якісної агрохімії;
• дотримання агротехніки та здійснення рекомендованої кількості обробок;
• своєчасне збирання врожаю.

Щоб зусилля вирощування врожаю не виявилися марними, необхідно також створити умови для його підготовки та зберігання перед продажем.

Що таке сівозміна і навіщо вона необхідна

Посів зернових культур необхідно виконувати з урахуванням попередників – рослин, які вирощувалися на цій ділянці раніше. З року в рік вирощувати те саме не рекомендується – це призводить до виснаження ґрунту та розмноження в ньому шкідників, що паразитують на вирощуваній культурі. Схема сівозміни розробляється з урахуванням наукового підходу з огляду на потреби рослин. При вирощуванні вони здатні як споживати поживні речовини з ґрунту, так і віддавати йому мікроелементи. Наступного року вони можуть створити кращі умови для росту інших рослин.

Наприклад, для озимої пшениці відмінними попередниками є пари, що сприяють накопиченню вологи в ґрунті. Також їх можна садити після зернобобових та кукурудзи на зелений корм. Яру пшеницю сіють після пари, просапних рослин, зернобобових або озимих.

Особливості посіву зернових

Технологія посіву зернових культур передбачає попереднє внесення добрив на поля, обробку ґрунту, підготовку насіння та безпосередньо посів. Важливий кожен із етапів. Обробка ґрунту сприяє його прогріву та робить більш пухким, внесення добрив забезпечує молоді проростки основними поживними речовинами, необхідними для нормального розвитку. Передпосівна підготовка насіння передбачає його протруювання від поширених хвороб. Для посіву використовують спеціалізоване обладнання, здатне рівномірно закласти зерно на необхідну глибину.

Коли сіяти зернові культури, визначають за погодними умовами. Фахівці враховують мінімальну температуру ґрунту, необхідну для проростання насіння, а при сівбі озимих орієнтується також на його вологість. Якщо опадів не було давно, термін посівів доведеться відкласти. Першими ранньою весною можна висівати пшеницю, ячмінь, овес. Їх досить прогріву верхнього шару до +4—+5°С. Гречку рекомендують висівати трохи згодом, коли земля прогрівається до +6-+7°С. Кукурудза, просо, соя нормально проростають лише за +10—+11°С.

Озимі висівають за 2 місяці до холодів. Тому конкретна дата посівів залежить від регіону та прогнозованих погодних умов. Наприклад, якщо посадити пшеницю раніше визначеного терміну, то рослини переростуть, а їх стійкість до низьких температур знизиться. При пізньому посіві рослини не встигнуть достатньо розвинутися та загинуть із настанням морозів.

Умови вирощування зерна та врожайність

Кількість і якість врожаю багато в чому залежить від погоди. Умови вирощування зернових культур – це насамперед температурний режим та кількість опадів. Чим більше ці показники відхиляються від оптимальних, тим більша загроза недоотримання зерна. Урожайність та рекомендовані умови вирощування рослин визначається їх сортовими особливостями.

Прибирання та зберігання е врожаю – завершальний етап сезону

Збір зерна – один із найбільш витратних та відповідальних процесів. Період збирання врожаю обмежений 10 днями від початку його дозрівання. Затримка процесу загрожує недоотриманням зерна. Наприклад, колоскові через запізнення прибирання всього на 10-12 днів можуть частково обсипатися. Внаслідок цього збиток фермера може становити до 25% зерна.

Зберігання зернових культур здійснюється у спеціальних приміщеннях, де відсутні сторонні запахи, підтримується оптимальний рівень температури та вологості, а також є вентиляція. Процесу передує очищення, сортування, просушування зерна, інколи також охолодження. Оптимальні показники його вологості перед закладкою на тривале зберігання становлять 13% – для пшениці та 12% для ячменю, вівса та жита.

Які нішеві культури вигідно вирощувати в 2020-2021 році

Природні ресурси України сприятливі для розвитку сільського господарства. Хороший клімат і родючі ґрунти дають можливість отримувати великі врожаї.

Що вигідно вирощувати в Україні у 2020-2021 роках

Природні ресурси України сприятливі для розвитку сільського господарства. Хороший клімат і родючі ґрунти дають можливість отримувати великі врожаї. Тому сьогодні аграрний сектор привертає все більше уваги, і багато підприємців розглядають варіант ведення бізнесу в цій сфері. Перше питання на порядку денному фермера-початківця: що вигідно вирощувати? Не на всі продукти рослинництва в нашій країні є достатній попит, і необхідно розібратися в цьому, щоб не працювати собі у збиток.

Найрентабельніші польові культури

Орні землі складають близько 80% сільськогосподарських угідь країни. Традиційно на полях вирощують зернові, бобові, олійні культури. Аналіз даних останніх років показує, що найбільш рентабельними є:

1. Соняшник. Популярність олійної культури обумовлена ​​хорошою врожайністю незалежно від кліматичних умов. Витрати на вирощування залежать від регіональних особливостей, але в будь-якому разі вони окупаються. Як посівний матеріал мають високий попит гібриди. У цьому випадку рослини дозрівають одночасно та мають практично однаковий розмір. Урожай може доходити до 20 центнерів з гектара за умови дотримання сівозміни та агротехнічних правил. Не менш популярні звичайні сорти, а також кондитерські та олійні види рослини. Рентабельність соняшнику тим вище, чим більше площа зайнята посівами.
2. Кукурудза. Зернова культура має незмінний попит серед споживачів. З неї роблять багато різних продуктів, зокрема крупу, олію, борошно. Також кукурудзу використовують у ролі кормів для тварин. Сорт рослини вибирають залежно від мети, а ось технологія вирощування практично нічим не відрізняється. Що стосується врожаю, то при розрахунку 20 кг зерна на 1 гектар площі дозріває приблизно 80 тисяч качанів. Рентабельність кукурудзи багато в чому залежить від регіону вирощування, застосування нових технологій та якості насіння.
3. Сорго. Багаторічна злакова рослина швидко набирає популярність серед аграріїв країни, і це не дивно, адже вирощування культури дуже вигідно. Сорго стійко переносить посуху, майже не вражається шкідниками та хворобами. Невибаглива культура придатна для висаджування в бідному та засоленому ґрунті, при цьому не вимагає застосування спеціальної техніки. Сорго буває зернове, цукрове, лимонне, віничне, трав’янисте. Усього налічують 70 культивованих сортів рослин, і кожен вид активно застосовується в різних сферах: від тваринництва до парфумерії. Рентабельність культури становить близько 200%. Увага: ця злакова рослина є одним із найцінніших джерел біопалива. За ефективністю й економічністю застосування сировини культура перевершує популярну в цій галузі кукурудзу.
4. Пшениця. При дотриманні технології вирощування, застосування добрив і захисту рослина дає високий відсоток врожаю. Пшениця є найважливішою їжею для 2,5 млрд людей у 89 країнах світу, тому попит на зерно стає дедалі більшим. Добре зарекомендували себе за рівнем урожайності гібридні сорти, середній показник яких становить 10-11 т/га.
5. Соя. Ця культура цінна своєю здатністю задовольнити потребу людини в рослинному білку. Зацікавленість у якісному зерні постійно підвищується, і попит на сою зростає. В останні роки за відсотком рентабельності вона змагається з пшеницею. Сорти необхідно вибирати в залежності від планованої місцевості висадки, при дотриманні технології вирощування врожай може становити від 30 до 40 центнерів з гектара. Крім інших вигід, соя оздоровлює землю, насичуючи її азотом. Після неї можна вирощувати будь-яку іншу культуру. Додаткові витрати на підготовку ґрунту в цьому випадку не будуть потрібні. Ринок сої в Україні розвивається, динаміка цін стабільна, і, завдяки постійному попиту, прибутковість вирощування максимальна.

Щодо питання, яку культуру вигідно вирощувати, крім перерахованих варіантів, до списку прибуткових потрапляють горох, ячмінь і просо.

Популярні тепличні рослини

Основний прибуток з теплиці отримують за кілька тижнів до сезону появи продукту на ринку. У цей час попит стає більше, ціни, відповідно, вище, а проблеми з реалізацією мінімальні. У теплиці вигідно вирощувати:

• розсаду;
• зелень;
• лікувальні рослини;
• огірки, томати, редис;
• полуницю, малину;
• квіти;
• гриби;
• кавуни, дині.

При дотриманні умов вирощування теплиця дозволяє отримувати плоди круглий рік. Протягом осінньо-зимового сезону можна збирати кілька врожаїв різних культур, особливо вигідно в цей час вирощувати зелень і всі види салатів.

Вітаміни завжди в ціні

Виробництво овочів відкритого ґрунту залучає все більше аграріїв. Попит на ринку на свіжі вітаміни є завжди, і прибуток від продажу досить стабільний. У 2020 році, як і в попередній час, мають популярність такі культури:

• картопля;
• капуста;
• часник;
• морква;
• буряк;
• томати;
• огірки.

Вирощування фруктів також досить вигідно, хоча це належить більше до сезонного бізнесу. За правильного підходу отримати прибуток можна навіть з невеликої ділянки. Найбільшу популярність у регіоні мають яблука, груші, сливи, персики.

Щодо ягід, то тут досить широке поле діяльності, тому що попит є завжди. Більшість аграрних господарств вирощують на продаж такі плоди:

Окремо стоїть питання про лохину. Останнім часом вона вибивається в лідери по плантаціях, тому що ціна на цю ягоду стабільно висока.

Кілька рекомендацій по суті

Перш ніж зайнятися аграрним бізнесом, вивчіть уважно питання про те, яку культуру вигідно вирощувати в Україні. Це допоможе прийняти правильне рішення та приступити до реалізації плану. Другим ключовим моментом є закупівля насіння. Тут важливо уважно й відповідально підійти до справи, тому що від посівного матеріалу безпосередньо залежить урожай. Розв’язати проблему допоможе вибір відповідального продавця, який реалізує тільки якісні товари відомих брендів.

Цікаво: до середини XXI століття потрібно буде на 70% більше їжі, ніж зараз. Такий прогноз зробила ООН, підрахувавши приріст населення до 2050 року. Число людей у ​​всьому світі збільшиться на 2,5 млрд і складе 9,1 млрд осіб. Відповідно, попит на аграрну продукцію буде зростати з кожним роком.

Що посадиш: 10 найперспективніших нішевих культур

На які культури варто звернути увагу фермерам, щоб бути «в плюсі»? Експерти ФАО та ЄБРР радять детально ознайомитися зі списком ТОП-10 нішевих культур із великим потенціалом 😉 Можливо, візьмете щось на замітку.

Останнім часом українські виробники все більше уваги приділяють вирощуванню нішевих культур. Мова йде як про овочі, так і про фрукти та ягоди.

Спеціалісти кажуть, такий тренд зумовлений одразу декількома факторами. Перш за все, зацікавленість фермерів у виробництві такої продукції продиктована зростанням попиту на неї всередині країни: більшість з цих овочів та фруктів потрапляють у розділ так званих «здорових продуктів», споживання яких активно пропагується активістами ЗСЖ.

Тренд здорового способу життя стрімко набрав обертів і в інших країнах, наприклад, в ЄС, тож затребуваність корисних овочів, фруктів та ягід, які багаті на вітаміни, амінокислоти, мікроелементи, антиоксиданти тощо, на ринках цих країн також пропорційно збільшується.

Водночас, кліматичні умови та географічне розташування України робить таку продукцію доволі перспективною для вирощування з оглядом на експорт.

Батат

Якщо ще кілька років тому переважна кількість українців вважали батат якоюсь дивиною, яка була доступна тільки в якості продукції преміум-сегменту, то вже зараз ця культура досить впевнено завойовує український ринок. Це зумовлено одразу кількова факторами.

Перш за все, популярність батату в України зростає завдяки його корисним властивостям. Він містить у собі велику кількість вітамінів та поживних речовин. При цьому склад клубенів може змінюватися в залежності від сорту та умов вирощування.

Саме такі якості і роблять батат все більш популярним серед прихильників здорового харчування, які надають перевагу цій продукції на противагу звичайній картоплі.

Тож, як результат, зростання попиту на батат спонукає все більше фермерів спробувати себе у вирощуванні цієї культури.

Крім того, за словами експерта та виробника Вадима Дудки, задля успішного виробництва такої продукції зовсім не потрібні великі площі. Більш того, батат досить добре підходить для вирощування майже у всіх регіонах України, однак у різних областях урожайність буде відрізнятися: від 100 т/га при вирощуванні в південному регіоні, до 35 т/га, якщо плантації розташовані на сході. Але для порівняння зазначимо, що у Бельгії у 2016 році врожайність батату фіксувалася на рівні 20-50 т/га в залежності від сорту та умов вирощування.

За даними Вадима Дудки, вже в першій рік вирощування рентабельність виробництва батату може складати 180%. У той же час роздрібні ціни на батат на українському ринку нерідко сягають 160 грн/кг, при чому значну кількість пропозиції складає імпортна продукція, яка в потенціалі може бути витіснена бататом місцевого виробництва. Крім того, Україна має досить непогані перспективи заявити про себе на зовнішньому ринку батату, зокрема на ринку ЄС.

Згідно з даними ITC, наразі майже половина усього обсягу імпорту батату до Євросоюзу (у грошовому вираженні) припадає на США. Тож, теоретично, Україна в майбутньому може витіснити частину американської продукції з європейського ринку за рахунок менших витрат на логістику.

Спаржа

Клімат України дозволяє вирощувати спаржу практично по всій території країни. Тож, за даними галузевих експертів, за останні 5 років площі під спаржею в Україні збільшились приблизно втричі.

Більш того, уже у 2016 році ця культура увійшла до переліку тих, за якими фермери повинні надавати звітність. Тож, згідно з даними Укрстату, у минулому році від спаржею в Україні було зайнято 0,2 тис. га, а урожай склав 1,09 тис. т.

Тож, як бачимо, популярність спаржі серед українських виробників зростає досить швидко. Це зумовлено одразу декількома факторами. Перш за все, спробувати себе у вирощуванні спаржі фермерів України заохочує невисока собівартість цієї продукції та досить високі ціни на спаржу у роздрібним мережах.

Крім того, за думкою багатьох експертів плодоовочевого ринку України, наразі спаржа має один з найвищих експортних потенціалів галузі. Більш того, країна має досить непогані перспективи завоювати ринок ЄС.

Цей регіон вже багато років залишається нетто-імпортером спаржі: при стабільних темпах зростання внутрішнього виробництва, Євросоюз щороку закуповує на зовнішньому ринку майже 100 тис. тонн спаржі (за даними ITC). Проте головна перевага України в даному випадку полягає в досить дешевій робочій силі, адже вирощування спаржі безпосередньо пов’язане із використанням ручної праці. Саме це робить вирощування цієї культури в українських реаліях досить привабливим, а саму продукцію — вельми конкурентоспроможною на європейському ринку в ціновому плані.

Гарбуз

Звісно ж, гарбуз важко назвати новинкою для ринку України, або ж екзотикою для українських споживачів. Навпаки ця культура відома українцям з давніх-давен.

Проте вона так і залишається нішевою, а обсяги її споживання в середині країни — доволі невеликими. Але деякі галузеві експерти вважають таку ситуацію несправедливою, адже, на їхню думку, гарбуз має дуже високий потенціал, перш за все, завдяки корисним властивостям цієї продукції.

При цьому, все більше комерційних виробників починають розділяти цю думку, вважаючи гарбуз доволі перспективною продукцією з огляду на експорт. Найбільш потенційним експортним ринком збуту для українського гарбуза на сьогоднішній день виступає Євросоюз.

При цьому варто зауважити, що на сьогоднішній день Україна вже має досвід досить успішного постачання даної продукції на європейські ринки, зокрема у Велику Британію.

Так, наприклад, компанія «Грін Тім» (Херсонська обл) вже протягом трьох років експортує гарбузи у цьому напряму, тож у даному випадку вже можна без перебільшення казати про системний експорт, а не про пробні поставки.

Але варто зазначити, що задля того, щоб налагодити співпрацю з європейськими покупцями, українським виробниками слід, перш за все, змінити сортову структуру виробництва, адже найбільшим попитом на ринку ЄС на сьогоднішній день користуються гарбузи преміум-сегменту так званих «порційних» сортів, в яких вага плоду не перевищує 1 кг, як, наприклад, сорт Butternut squash.

Порічка та чорна смородина

Порічку та чорну смородину також можна віднести до тих культур, які добре відомі українським споживачам, проте все одно залишаються нішевими.

Однак, слід зазначити, що останнім часом вирощування смородини в України набирає обертів, причому, ці два сегменти розвиваються за досить різними сценаріями.

Так, якщо зацікавленість садоводів у вирощуванні чорної смородини зумовлена, перш за все, доволі високим попитом з боку переробних підприємств, то зростання виробництва порічки провокує збільшення споживання на свіжому ринку.

Крім того, на думку галузевих експертів, вже найближчім часом порічка зможе вибороти собі місце у ТОП-5 основних ягідних культур, що вирощуються в Україні, разом з суницею садовою, малиною та лохиною. У той же час, чорна смородина вже посіла місце у п’ятірці лідерів за обсягами валового збору.

Так, під час виступу на восьмій міжнародній конференції «Ягоди України-2017: заморозка та свіжий ринок» заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко запевнив, що наразі вирощування порічки в Україні має низку переваг.

Завдяки високій врожайності та доволі рівномірному дозріванню зібрати одночасно товарну партію продукції не важко. Більш того, за умови правильного підходу до післязбиральної доробки, термін збереження ягоді може сягати 6 місяців.

Також слід зазначити, попит на українську смородину збільшується і на зовнішньому ринку. Так, у 2016 році перші партії цієї ягоди були відвантажені на ринок Польщі через ОРСП Шувар, тоді як до цього дана продукція не експортувалася до ЄС.

Уже влітку 2017 року, згідно с офіційними даними, Україна збільшила експорт смородини утричі у порівняні з минулим роком, щоправда, головним покупцем так і залишилася Білорусь. Тут слід зазначити, що на експорт відвантажувалась лише чорна смородина.

Вишня

На сьогодні можна сміливо віднести вишню саме до нішевих культур через низку факторів.

Протягом останніх декількох років суттєво зменшилася доля професійних виробників, оскільки, як правило, комерційні господарства перш за все націлені на збут врожаю на свіжому ринку, де попит на вишню з кожним роком падає.

У той же час ця продукція все більше затребувана на ринку переробки, насамперед з боку підприємств, що спеціалізуються на «шоковій» заморозці. При цьому слід зазначити, що через брак пропозиції сировини відповідної якості, Україна вимушена щорічно імпортувати що найменше 2 тис. т замороженої вишні. Нестачу сировини підтверджують і ціни на вишню в сезон закупівель, які в останні роки вже майже зрівнялися з цінами на свіжому ринку.

Таким чином, найбільший потенціал для подальшого розвитку даного сегменту полгяає саме у виробництві вишні в якості сировини для подальшої переробки, попит на яку в країні залишається доволі високим в останні декілька років.

Груші

Незважаючи на те, що груші вже давно відомі українському споживачу та вирощуються в ряді професійних господарств, на жаль, вони і досі залишається нішевою культурою.

Щорічно валовий збір груш в Україні становить близько 150-170 тис. т., при чому на професійних виробників припадає лише 4-5 тис. т.

Як наслідок, вже у другій половині сезону нестача пропозиції груш на ринку призводить не тільки до стрімкого зростання цін, але й до початку імпорту вказаної продукції. Для порівняння, вже взимку ціни на груші мінімум в два рази вищі, ніж на яблука.

Солодкий перець

Солодкий перець віднесли до перспективних нішевих культур, у першу чергу, через зростання попиту на цю продукцію на зовнішньому ринку.

Так, якщо ще у 2015 році експорт солодкого перцю складав лише 962 т, то вже у 2016 році цей показник виріс майже до 2,5 тис. т.

Крім того, доволі висока торгова активність спостерігається і на внутрішньому ринку, адже зацікавленість у придбанні солодкого перцю виказують як оптові компанії та роздрібні мережі, так і переробники. При чому найбільшим попитом користується перець кубічних сортів.

Щодо виробництва, то слід зауважити, що цей сегмент доволі динамічно розвивається саме у комерційному секторі, адже тільки за останній рік валовий збір солодкого перцю у професійних господарствах зріс одразу в 1,6 рази.

Пекінська капуста

З кожним роком популярність пекінської капусти серед аграріїв України зростає, що зумовлене стабільно високим попитом на цю продукцію як на внутрішньому ринку, так і з боку експортерів.

Так, згідно з митною статистикою, українські виробники збільшили обсяги експортних продажів більш ніж в 2 рази тільки за останні два сезони. Для порівняння, якщо у сезоні-2014/15 Україна відвантажила на зовнішній ринок близько 0,7 тис.т пекінської капусти, то вже у сезоні-2016/17 цей показник зріс до 1,5 тис.т.

При цьому слід зазначити, що в останні роки фермери суттєво змінили підхід до вирощування пекінської капусти, вкладаючи великі інвестиції не тільки у виробництво, а й у доробку та зберігання.

Тому що саме вміння правильно зберігати цю продукцію є одним з найважливіших моментів у виробництві пекінської капусти, оскільки на відміну від звичайної білоголової капусти, «пекінку» потрібно зберігати у сховищах з регульованим газовим середовищем.

Цвітна капуста та брокколі

Сегмент цвітної капусти в Україні доволі динамічно зростає. Здебільшого така продукція в професійних господарствах вирощується під замовлення як для переробників, так і для роздрібних мереж.

Те ж саме стосується і броколі. За даними офіційної статистики, валовий збір цвітної капусти та броколі за останні 10 років виріс в 1,7 рази. Тільки за минулі три роки виробництво цих овочів збільшилося на 15%.

Слід зазначити, що найбільш активно цей сегмент розвивається саме у комерційному секторі.

Якщо 10 років тому фермери не дуже виявляли зацікавленість у вирощуванні як цвітної капусти так і броколі, то вже в 2016 році виробництво цих овочів в професійних господарствах зросло більш ніж удвічі.

Для порівняння: якщо у 2007 році валовий збір цих видів капусти у комерційному секторі становив близько 0,9 тис. т, то вже в минулому році цей показник зріс майже до 2,5 тис. т. Такі тенденції, у першу чергу, зумовлені зростанням культури споживання таких видів капусти у населення. Можна прогнозувати подальший ріст споживання цієї продукції, при чому не тільки у свіжому вигляді, а й у замороженому. Це неодмінно буде провокувати зростання попиту і на броколі і на цвітну капусту як на свіжому ринку, так і з боку переробників.

© За матеріалами дослідження, проведеного в рамках проекту ФАО/ЄБРР «Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків»