Закарпатська паприка з угорським присмаком: ароматна традиція, яка вимирає

Та якщо із першого вдалося зробити дуже популярну туристичну родзинку, то з другого не зробили ані принади, ані агробізнесу. З кожним роком усе менше людей займається вирощуванням цієї спеції.

Угорська спеція – не лише для угорських страв

На Закарпатті паприку знають і люблять. І якщо раніше паприка асоціювалася виключно зі стравами угорської кухні, як-от боґрач чи гуляш, то зараз її використовують практично в усіх солоних стравах, адже вона не є гострою і додає страві приємного кольору і запашного аромату.

Саме Угорщина і є основним постачальником цієї спеції у світі. Звідти ж вона прибула і в райони Закарпаття, де живуть етнічні угорці – зокрема, у село Велика Добронь неподалік Ужгорода.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

І хоч традиційно “угорським” районом вважають Берегівщину, у Доброні, за словами сільського голови Івана Попки, мешкає аж 90% етнічних угорців. Тож не дивно, що паприку так активно вирощують саме тут.

“Сама Угорщина не є батьківщиною паприки, вона зайшла туди далеко зі сходу. Але традицію вирощувати і саме насіння принесли сюди якраз угорці. Потім наші люди їздили туди в гості і дивилися, як її вирощують там. В Угорщині є два регіони, де виробництвом паприки займаються серйозно”, – каже він.

Примхливий перець: кропітка праця від березня до кінця року

“Скільки триває робота? Та від березня і до кінця року практично”, – каже місцева мешканка Ольга Товт.

Для того, аби вирощувати цей перець, треба бути й справді працьовитим: робота починається ще у березні чи навіть лютому. Висаджують насіння і готують першу розсаду, яку висадять на город всередині травня-на початку червня – тоді, коли викопають молоду картоплю. Так перець ростиме ще три місяці, доки можна буде збирати перший врожай.

“Він дуже любить воду, – розповідає місцевий мешканець Лоци Раті, в якого паприкою засіяно 8 соток землі. – В таке сухе літо, як зараз, забудеш полити – і все. Інший город в нас не біля хати, як цей, то важко бігати туди-сюди”.

Для того, аби спростити собі задачу, Лоци зробив систему поливу. Протягнув звичайний шланг до розпилювача, який розбризкує воду в радіусі 6 метрів, і зафіксував за допомогою металевого стержня. Коли одна частина полита, він просто переносить розпилювач в іншу частину.

Коли перець достигне, він уже не потребує такої кількості води. Та й на початку осені немає вже й такої спеки. Стиглий перець може довго висіти на кущі незірваним.

В Ольги Товт на городі росте два різні сорти солодкого перцю: “Одна паприка росте більша, схожа на звичайний перець, а друга більш тонка, не така м’ясиста. Зате і скорше сохне”. Різні сорти не відокремлюють – висаджують, збирають, сушать і змелюють усі разом.

Найкрасивіший перець залишають на насіння, аби висадити навесні наступного року. Решту відправляють сушити.

Період “червоного села”

“Є два способи, якими можна сушити перець, – каже пані Оля. – Перший – нанизувати на нитку за корінці перчиків. Він більш традиційний, так і давно робили. Але дуже довго треба низати. Другий спосіб швидший – через трубу складаємо у спеціальний мішок”.

Якщо погода сонячна і тепла, то перець висихає швидше. Та в будь-якому разі сушіння паприки на свіжому повітрі займає близько 3-х тижнів. До речі, перець, який висить на подвір’ї, практично не пахне. Пахнути він починає вже під час активної сушки в спеціально обладнаних приміщеннях – таких у селі є кілька.

Одна з таких сушок є в Лоци Раті: сюди одночасно можна вмістити близько 200-х мішків із перцем, а це – близько 1,5 тонни (один мішок важить 7-8 кг). Тут перець має сохнути ще два тижні. Врожаю у пана Лоци цьогоріч чимало – потрібно наповнювати сушку 3-4 рази.

“З 10 кг перцю виходить близько 1 кг паприки, – розповідає він. – Коли вже все висохне, ми несемо на млин, у нас тут є пару в селі. Там його змелюють кілька разів, аби був мілкий, як порошок”.

“Наступного року не будемо стільки садити”

Про Велику Добронь часто згадують, як про українську столицю паприки. І справді, тут її вирощують найбільше. Та якщо раніше цим займалися всі, то зараз із 6-ти тисяч населення заготовляє паприку близько третини. Тенденція йде до скорочення.

“Раніше це справді була кожна хата. Зараз скорочується виготовлення перцю. По-перше, пандемія, по-друге, географія продажу скорочується. Важко продати його. Так, є у нас перекупщики, які приїжджають і від людей скуповують. Є люди, які ходять на ринки і самі продають”.

Перець для паприки вирощувати довго і марудно. На іншій сільськогосподарській продукції можна заробити більше і швидше, каже Лоци Раті. Крім городу, засіяного солодким перцем, він має свою теплицю, де вирощує помідори, а також – велике поле для картоплі. Саме на ній він зі своєю дружиною і заробляє найбільше.

“Картоплю є куди поставити, і люди споживають її набагато більше, ніж паприки. На паприку раніше було багато клієнтів, зараз уже стільки немає. На другий рік, думаю, менше будемо саджати, бо воно того не варте. Люди вже не ходять на базар, як раніше”.

За словами сільського голови, місцеві повигравали чимало угорських грантів на розвиток сільського господарства в цілому: завдяки цьому придбали трактори, встановили сучасні теплиці. “Одна умова – мати свою землю і справді обробляти її. Лише 20% коштів треба вкласти своїх, решта – за грантові кошти”, – розповів Іван Попка.

Так селяни перейшли на тепличне господарство, і вирощують там менш екзотичну продукцію – помідори, огірки, стручковий перець тощо.

Підробіток і традиція

Сьогодні вирощування паприки для місцевих – зручний підробіток. А ще – данина традиції, адже паприку тут вирощують давно і люблять додавати в усі страви.

“Є в мене родичі в Іршавському районі, туди передам, – каже пані Ольга. – Діти йдуть за кордон, туди повезуть кілограми 2-3…як вдасться. Ще лишилося і з минулого року. Добре б і те ліквідувати”.

Селяни кажуть, що паприку якраз і зручно заготовляти саме через довгий термін її зберігання – це одна з головних причин, чому її й досі вигідно саджати, хоч вже й не у таких масштабах, як колись.

“Вигідно, тому що не треба продавати одразу. Можна і рік протримати, а потім, коли гроші потрібні, продати”, – розповідає Лоци Раті. Особливо актуально це у зимовий період, коли сільське господарство практично “спить”.

Термін придатності молотої паприки – 2 роки, у зберіганні вона не примхлива – потрібне просто сухе і темне місце.

“Я люблю цю справу, – каже Ольга Товт. – Люблю робити. Хоч уже й 72 роки маю, але як дав Бог здоров’я, то чого марно сидіти. Треба чимось займатися, бо так і життя проходить”.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Пряні питання. Яка буває паприка та як її використовувати – поради Євгена Клопотенка

Дрібка паприки може творити справжні чудеса, оновлюючи смаки страв своїм посмаком. От тільки яку дрібку обрати: паприка є солодка, копчена, гостра, ще інакша в кожному виді. Не займався би я 24/7 кулінарією, сам би плутався в тому розмаїтті спецій. Ну а у вас є я, а значить і відповіді на питання, що можуть докучати. Зокрема й тонкі теми спецій, їх використання в стравах, як зберігати спеції та нащо вони взагалі потрібні. Цього разу в головній ролі – паприка.

Запах, смак і користь. Як додавати гвоздику в страви та чому це варто робити

Жовтогаряча спеція: що таке шафран та як його застосовувати в кулінарії

З чого беруть паприку

Взагалі слово «паприка» походить з угорської мови й буквально означає «перець». Традиційно її висушують з різних сортів солодкого перцю Capsicum annuum, котрий походить іще з Мезоамерики, де центрально-мексиканські культури вирощували цей перець більш, ніж 6000 років тому. І хоча в Європу паприка потрапила в 1493 році разом із першими іспанцями-колонізаторами, як спецію її почали використовувати тільки в 19 столітті.

Незважаючи на екзотичний смак, паприка не аж такою незвичайною пряністю. Її навіть можна приготувати вдома власноруч, висушивши і перемоловши перець. Власне, саму спецію і іспанці, і угорці, і решта європейців виробляли власноруч із мексиканської сировини.

Уся паприка виготовляється з сортів солодкого перцю і часто включає також перець чилі, халапеньо та поблано для гострішого смаку. Використання різних сумішей меленого перцю та копчення одних, а не інших, додає суміші складніші смаки та визначає рівень гостроти спеції. Ну а для створення копченої паприки, перед висушуванням перець коптять.

Гострота спеції також залежить від того, що використовується для її приготування: насіння, м’якоть чи цілий перець. Насіння перцю, як правило, гостріше, ніж м’якоть, тому чим більше його в спеції, тим гострішою вона буде.

Чотири види паприки і куди її додавати

Загалом уся паприка у вигляді спеції ділиться на чотири види, однак кожен із них також може розділятися на менші підвиди в залежності від сортів, гостроти та специфічних посмаків.

1. Солодка паприка. Якщо у вас є спеція, котра називається просто “паприка”, це скоріше за все солодка чи радше нейтральна паприка. Вона не має яскраво вираженого смаку, однак може збалансувати інші в страві. Також солодка паприка додасть страві симпатичного жовтогарячого чи червоного відтінку. Тому її раджу вам додавати в рис, плов, хумус, салати та морепродукти.

2. Угорська паприка. Угорці дуже серйозно ставляться до своєї паприки, тому вона має аж вісім різних смаків, які варіюються від дуже м’якого до пекучого. Однак у магазинах ви частіше зустрінете просто угорську паприку, котра представлятиме щось середнє між усіх видів. А види є такі:

• csípősmentes csemege – ніжна та м’яка на смак;
• különleges – ніжна і яскраво-червона;
• csemege – досить ніжна, але з легкою гостротою;
• csípős csemege – ще більша гостра, ніж попередня;
• edesnemes – «благородна солодкість», яскраво-червона з легкою гостротою;
• félédes – напівсолодка із середньою гостротою;
• rózsa – не яскрава, злегка гостра;
• erős – найгостріша з усіх угорських видів.

Усі ці види паприки широко використовуються в угорській кухні, зокрема в гуляші, паприкаші, голубцях і рагу. Позаяк ця паприка має досить виразний смак, але не є надто гострою чи ароматною, вона, певно, найлегше інтегрується в ваші страви. Тому так само додавайте її до овочів, м’яса чи маринадів, до круп чи картоплі.

3. Іспанська паприка Pimentón. Іспанці також створили кілька видів паприки для своєї кухні, однак у них вона гостріша за угорську. Угорці переважно готують паприку на основі солодкого перцю, а іспанці – різних видів чилі. Приміром, солодка іспанська паприка готується з кругленьких чилі каскабель, гостра – з перцю чилі яранда, яріза та джеромін. Інший рівень смаку іспанської паприки – гірко-солодкий, виготовлений із гострих і пряних перців жаріза та яранда. Усі ці три види паприки досить гострі, тому їх раджу тільки любителям злегка обпеченого язика.

4. Копчена паприка. Будь-яка паприка може бути копченою, якщо перед висушуванням її прокоптять на диму. Така паприка має сильний димний аромат і досить виразний смак, особливо порівняно зі звичайною. Копчена паприка наповнить ароматом і смаком будь-яку страву. Саме тому я не раджу додавати цю спецію в страви з уже досить самостійним смаком, щоб не перебити його. Та й узагалі, копчену паприку варто додавати в невеликих кількостях. Найкраще для цього підійдуть гарніри, маринади для м’яса та, часом, салати й боули.

Іще одна порада для любителів спецій – спробувати всі види паприки та вибрати улюблений саме за смаком, а не абстрактними описами. А ще краще мати вдома всі види, щоб змішувати їх та використовувати за настроєм і ситуацією.

Читайте також

Альтернатива антипригарній. Як смажити на сталевій сковорідці й

Маленький суперфуд. Що таке ягоди годжі і чим

Цвітна капуста та як її приготувати. Поради та

Український суперфуд. Користь лляної олії, як використовувати та

Запечене сало. З чим і як запекти в

Як відділити білок від жовтка: 4 простих способи

Як смажити креветки: поради, яких вам не вистачало

Як смажити котлети. Поради та тонкощі приготування

Сталева, алюмінієва чи чавунна. Яка сковорідка потрібна саме

Як смачно приготувати булгур?

План – худнути після свят. 5 натуральних напоїв,

Три варіанти. Новорічне меню на чотирьох до 2500

Доступно і смачно. Святкова вечеря на двох до

Новий рік 2024. П’ять розкішних м’ясних страв на

Різдвяна випічка: чим відрізняються панянки та котелевські коржики

5 святкових бутербродів за п’ять хвилин

Що приготувати на Новий рік 2024. Десять страв,

Швидкий святковий стіл: смачні страви, що готуються 15

Паштети та намазки: 7 найкращих закусок на Новий

Що приготувати замість Олів’є. П’ять вишуканих салатів для

h2:eq(0)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTEgY29kZS1ibG9jay1wcmVtaXVtXzFtJyBzdHlsZT0nbWFyZ2luOiA4cHggYXV0bzsgdGV4dC1hbGlnbjogY2VudGVyOyBkaXNwbGF5OiBibG9jazsgY2xlYXI6IGJvdGg7Jz4KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19LbG9wb3RlbmtvX1ByZW1pdW0xX00gLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTYxNzM4MjEzMjExNC0wJyBzdHlsZT0nd2lkdGg6IDMwMHB4OyBoZWlnaHQ6IDI1MHB4Oyc+CiAgPHNjcmlwdD4KICAgIGdvb2dsZXRhZy5jbWQucHVzaChmdW5jdGlvbigpIHsgZ29vZ2xldGFnLmRpc3BsYXkoJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTYxNzM4MjEzMjExNC0wJyk7IH0pOwogIDwvc2NyaXB0Pgo8L2Rpdj4KPC9kaXY+Cg==’ data-block=’1’>

КНИГА РЕЦЕПТІВ

Поради Клопотенка

Поради експертів

Новини

@Klopotenko

Підписатися на нас

Всі права на матеріали, розміщені на сайті klopotenko.com охороняються відповідно до законодавства України. Повне або часткове використання матеріалів сайту klopotenko.com без письмового дозволу Адміністрації сайту забороняється. © Євген Клопотенко 2024

h2:eq(1)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTIgY29kZS1ibG9jay1wcmVtaXVtXzJtJyBzdHlsZT0nbWFyZ2luOiA4cHggYXV0bzsgdGV4dC1hbGlnbjogY2VudGVyOyBkaXNwbGF5OiBibG9jazsgY2xlYXI6IGJvdGg7Jz4KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19LbG9wb3RlbmtvX1ByZW1pdW0yX00gLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTYxNzM4NDEyMzQ2Ni0wJyBzdHlsZT0nd2lkdGg6IDMwMHB4OyBoZWlnaHQ6IDI1MHB4Oyc+CiAgPHNjcmlwdD4KICAgIGdvb2dsZXRhZy5jbWQucHVzaChmdW5jdGlvbigpIHsgZ29vZ2xldGFnLmRpc3BsYXkoJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTYxNzM4NDEyMzQ2Ni0wJyk7IH0pOwogIDwvc2NyaXB0Pgo8L2Rpdj4KPC9kaXY+Cg==’ data-block=’2’>

h2:eq(2)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTMgY29kZS1ibG9jay1wcmVtaXVtXzNtJyBzdHlsZT0nbWFyZ2luOiA4cHggYXV0bzsgdGV4dC1hbGlnbjogY2VudGVyOyBkaXNwbGF5OiBibG9jazsgY2xlYXI6IGJvdGg7Jz4KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19LbG9wb3RlbmtvX1ByZW1pdW0zX00gLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTYzMjc1ODU1OTA1MC0wJyBzdHlsZT0nbWluLXdpZHRoOiAzMDBweDsgbWluLWhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNjMyNzU4NTU5MDUwLTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2Pgo8L2Rpdj4K’ data-block=’3’>

h2:eq(3)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTQgY29kZS1ibG9jay1wcmVtaXVtXzRtJyBzdHlsZT0nbWFyZ2luOiA4cHggYXV0bzsgdGV4dC1hbGlnbjogY2VudGVyOyBkaXNwbGF5OiBibG9jazsgY2xlYXI6IGJvdGg7Jz4KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19LbG9wb3RlbmtvX1ByZW1pdW00X00gLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTYzMjc1OTAzOTEwOC0wJyBzdHlsZT0nbWluLXdpZHRoOiAzMDBweDsgbWluLWhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNjMyNzU5MDM5MTA4LTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2PjwvZGl2Pgo=’ data-block=’4’>

h2:eq(4)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTUgY29kZS1ibG9jay1wcmVtaXVtXzVtJyBzdHlsZT0nbWFyZ2luOiA4cHggYXV0bzsgdGV4dC1hbGlnbjogY2VudGVyOyBkaXNwbGF5OiBibG9jazsgY2xlYXI6IGJvdGg7Jz4KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19LbG9wb3RlbmtvX1ByZW1pdW01X00gLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTcwMTk0Nzc3ODEzNy0wJyBzdHlsZT0nbWluLXdpZHRoOiAzMDBweDsgbWluLWhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNzAxOTQ3Nzc4MTM3LTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2PjwvZGl2Pgo=’ data-block=’5’>

h2:eq(0), .posts-e .post-border:eq(2)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTE5IGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTEnIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTFfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNjE3MzgyMTMyMTE0LTAnIHN0eWxlPSd3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNjE3MzgyMTMyMTE0LTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2Pgo8L2Rpdj4K’ data-block=’19’>

h2:eq(1), .posts-e .post-border:eq(4)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTIwIGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTInIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTJfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNjE3Mzg0MTIzNDY2LTAnIHN0eWxlPSd3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNjE3Mzg0MTIzNDY2LTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2Pgo8L2Rpdj4K’ data-block=’20’>

h2:eq(2), .posts-e .post-border:eq(6)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTIxIGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTMnIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTNfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNjMyNzU4NTU5MDUwLTAnIHN0eWxlPSdtaW4td2lkdGg6IDMwMHB4OyBtaW4taGVpZ2h0OiAyNTBweDsnPgogIDxzY3JpcHQ+CiAgICBnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE2MzI3NTg1NTkwNTAtMCcpOyB9KTsKICA8L3NjcmlwdD4KPC9kaXY+CjwvZGl2Pgo=’ data-block=’21’>

h2:eq(3), .posts-e .post-border:eq(8)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTIyIGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTQnIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTRfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNjMyNzU5MDM5MTA4LTAnIHN0eWxlPSdtaW4td2lkdGg6IDMwMHB4OyBtaW4taGVpZ2h0OiAyNTBweDsnPgogIDxzY3JpcHQ+CiAgICBnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE2MzI3NTkwMzkxMDgtMCcpOyB9KTsKICA8L3NjcmlwdD4KPC9kaXY+PC9kaXY+Cg==’ data-block=’22’>

h2:eq(4), .posts-e .post-border:eq(10)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTIzIGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTUnIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTVfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNzAxOTQ3Nzc4MTM3LTAnIHN0eWxlPSdtaW4td2lkdGg6IDMwMHB4OyBtaW4taGVpZ2h0OiAyNTBweDsnPgogIDxzY3JpcHQ+CiAgICBnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE3MDE5NDc3NzgxMzctMCcpOyB9KTsKICA8L3NjcmlwdD4KPC9kaXY+PC9kaXY+Cg==’ data-block=’23’>

h2:eq(5)’ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTI0IGNvZGUtYmxvY2stbW9iaWxlLXBvc3RzLTYnIHN0eWxlPSdtYXJnaW46IDhweCBhdXRvOyB0ZXh0LWFsaWduOiBjZW50ZXI7IGRpc3BsYXk6IGJsb2NrOyBjbGVhcjogYm90aDsnPgo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX0tsb3BvdGVua29fUHJlbWl1bTZfTSAtLT4KPGRpdiBpZD0nZGl2LWdwdC1hZC0xNzAyNDY2OTc4MjQ4LTAnIHN0eWxlPSdtaW4td2lkdGg6IDMwMHB4OyBtaW4taGVpZ2h0OiAyNTBweDsnPgogIDxzY3JpcHQ+CiAgICBnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE3MDI0NjY5NzgyNDgtMCcpOyB9KTsKICA8L3NjcmlwdD4KPC9kaXY+PC9kaXY+Cg==’ data-block=’24’>

h2:eq(0), .direction-wrap-layout1′ data-code=’PGRpdiBjbGFzcz0nY29kZS1ibG9jayBjb2RlLWJsb2NrLTI1IGNvZGUtYmxvY2stZGVza3RvcC1ob3Jpem9udCcgc3R5bGU9J21hcmdpbjogOHB4IGF1dG87IHRleHQtYWxpZ246IGNlbnRlcjsgZGlzcGxheTogYmxvY2s7IGNsZWFyOiBib3RoOyc+CjwhLS0gLzU4MzAyODQ0L1NMRFNfS2xvcG90ZW5rb19Ib3Jpem9udDEgLS0+CjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTcwMjk4MzkzNTM0MC0wJyBzdHlsZT0nbWluLXdpZHRoOiA3MjhweDsgbWluLWhlaWdodDogMjUwcHg7Jz4KICA8c2NyaXB0PgogICAgZ29vZ2xldGFnLmNtZC5wdXNoKGZ1bmN0aW9uKCkgeyBnb29nbGV0YWcuZGlzcGxheSgnZGl2LWdwdC1hZC0xNzAyOTgzOTM1MzQwLTAnKTsgfSk7CiAgPC9zY3JpcHQ+CjwvZGl2Pgo8L2Rpdj4K’ data-block=’25’>

Як використовувати паприку?

Паприка — універсальна приправа та незамінний продукт на кухні. Цей малиново-червоний порошок є гарним підсилювачем смаку та кольору багатьох страв.

Паприку отримують шляхом сушіння і подрібнення перцю сімейства Capsicum annum. В основному ця приправа поставляється з Угорщини та Іспанії і буває солодка, гостра і копчена. Її смак варіюється від м’якого до насиченого, але ніколи не досягає інтенсивності чилі або каєнського перцю. На відміну від цих гострих спецій, основна роль паприки — надання смаку і кольору, а не сильного печіння.

Види паприки

Асортимент і смак паприки можуть відрізнятися залежно від країни-виробника. Іспанія та Угорщина — найвідоміші, але паприку також можна приготувати з перцю з Каліфорнії та Південної Америки. Вона має м’який смак із ледь вловну теплу нотку, добре підходить для прикраси фаршированих яєць і надання смаку м’ясу на грилі.

Угорська паприка

Багатьом відомий смак угорської паприки — м’який і солодкий. Вона представлена вісьмома сортами, які мають різний ступінь гостроти. Ця спеція має гармонійний солодкий смак, скоріше теплий, ніж пряний.

Іспанська паприка

В Іспанії паприку називають pimentón. Іспанська паприка класифікується як «dulce» (солодка та легка), «agridulce» (солодка та помірно гостра), «picante» (гостра) та «pimentón affumicato» (димна), яка готується шляхом сушіння перцю на відкритому вогні.

Кожен різновид паприки має свій присмак / © Depositphotos

Який смак у паприки?

Перець може змінюватись від солодкого та м’якого до гострого та димного, а процес виробництва червоного порошку впливає рівень гостроти. У солодкій паприці відсутній капсаїцин, який відповідає за гостроту перцю, оскільки насіння та прожилки видалені. Однак у гострій паприці під час сушіння та подрібнення на перці залишається деяка кількість насіння та прожилок, внаслідок чого спеція більш гостра і пекуча. Копчена паприка набуває свого аромату від копчення на вогні з дубових дров.

Як використовувати паприку?

Паприка є основним інгредієнтом багатьох страв по всьому світу. Її основна роль — надавати яскравий смак і колір. Спецію часто використовують під час приготування рису, рагу і супів, а також при виробленні ковбас, таких як іспанське чоризо. Часто паприка займає центральне місце, а її димна нотка стає домінантною.

Все залежить від того, яку паприку ви плануєте використовувати: солодку, гостру чи копчену — заміна одного виду перцю іншим може суттєво змінити смак страви. Солодка підкреслює відтінки страви, не перебиваючи смак, тому її часто додають у маринади, посипають хумус або фаршировані яйця. Але кулінари люблять більше вдаватися до гострої або копченої паприки, адже вона має характер і надає його стравам.

• Гостра паприка є основними компонентами традиційних угорських страв, таких як курячий паприкаш і гуляш, оскільки вона надає страві вираженого смаку і темно-червоного відтінку.