Видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон

Також, відповідно до доручення ДМС від 03.03.2021 №19 «Про організацію надання деяких адміністративних послуг на період дії карантину» на період карантину припинено знищення виготовлених паспортів, які не було отримано заявниками.

Підстави для отримання послуги

Послуга надається за бажанням особи. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років.

Громадянин України не може мати більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.

Як отримати послугу

1. Подати до територіального органу/підрозділу ДМС України, або до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» необхідні документи (у разі проживання за кордоном подати документи до відповідної дипломатичної установи);
2. Під час оформлення заяви у територіальному органі/підрозділі ДМС, або у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрі обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» необхідно пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років.
3. Перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети, звертаючи при цьому особливу увагу на правильність написання транслітерації свого прізвища та імені (за умови надання підтверджуючих документів), та засвідчити власним підписом у заяві-анкеті правильність таких даних;
4. Звернутися до органу, де подавалася заява-анкета та отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, надавши при цьому паспорт громадянина України.

Вартість послуги та пільги

Увага! Інформація про платежі на цій сторінці актуальна лише для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підрозділах міграційної служби. При оформленні цього документу у консульських установах України за кордоном сплачується консульський збір.

Оплачується адміністративний збір, який розраховується як сума вартості адміністративної послуги та вартості бланку.

У разі оформлення протягом 20 робочих днів сума адміністративного збору складає 856 грн., у тому числі:

У разі термінового (протягом 7 робочих днів) оформлення,сума адміністративного збору складає 1496 грн., у тому числі:

У разі термінового (протягом 3 робочих днів у випадках, визначених законодавством) оформлення, сума адміністративного збору складає 1496 грн., у тому числі:

Подача заяви

Заява для оформлення паспорта особою, яка досягла 16–річного віку, подається особисто.

Заява для оформлення паспорта особі, яка не досягла 16–річного віку, подається одним з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників особисто або законним представником (згода іншого з батьків/опікунів не потрібна)

Необхідні документи

Відповідно до вимог Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, для оформлення паспорта для виїзду за кордон особа подає:

• заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
• паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку);
• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру);
• документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.

Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник подає:

• заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
• паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку);
• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру);
• документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування;
• заяву про оформлення паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з його втратою або викраденням у довільній формі;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта для виїзду за кордон на території України).

У разі втрати або викрадення під час перебування в Україні паспорта для виїзду за кордон у особи, яка постійно проживає за кордоном, до територіального органу або територіального підрозділу ДМС подається документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за відсутності – його копія), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Для обміну паспорта для виїзду за кордон особа подає:

• заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
• паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку);
• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином україни (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру);
• паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;
• документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у випадках, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 6 цього Порядку);
• документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування;
• заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв’язку з наявністю в ньому віз або у випадках, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі;

Для оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла 16-річного віку, додатково подається оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:

1. документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);
2. договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;
3. договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;
4. рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);
5. рішення суду про встановлення опіки (піклування);
6. договору про патронат.

Увага! Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон бажано мати при собі раніше видані та не здані паспорти громадянина України для виїзду за кордон для вирішення питання повернення державі, анулювання та повернення особі, або залишення як другого діючого паспорта для виїзду за кордон.

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

Оригінали документів (крім паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються особі або її законному представнику/уповноваженій особі після оформлення заяви-анкети.

Транслітерація

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».

За необхідності написання прізвища або/та ім’я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім’я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:

• паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
• документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
• раніше видані паспорта на ім’я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.

Термін розгляду заяви

Паспорт для виїзду за кордон видається:

• не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;
• не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання;
• у строк до трьох робочих днів – у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном;
• у строк до 10 робочих днів – у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини – громадянина України.

Підстави для відмови у наданні послуги

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:

• особа не є громадянином України;
• стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
• особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених пунктом 22 цього Порядку)
• заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;
• дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб’єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб’єкта для подальшого вручення заявнику.

Акти законодавства, що регулюють надання послуги

Голуб вартістю іномарки: як проходять голубині перегони в Україні

Голубині перегони походять від турнірів поштових голубів. Вперше їх організували у Франції на початку 1820 року. Птахи долали відстань між Парижем і Льєжем. Після цього спорт швидко набув популярності в Бельгії та Великобританії, а потім “перекочував” у США. В 1900 році перегони голубів увійшли до неофіційної програми Олімпійських ігор.

Вадим Свистун з Вінниці 10 років тому захопився поштовими голубами. До цього розводив птахів інших порід. Сьогодні чоловік очолює обласний клуб та проводить змагання серед голубівників.

“Птахами захопився з дитинства. Одного разу з приятелем впіймали на вулиці красивого голуба-павича. Думали, що його загубив цирк. З цього все й почалося”, – посміхаючись розповідає Вадим.

Ґрунтовно перегонами він почав займатися у 2015 році. Цього року в області вже провели 9 польотів. Починали з відстані в 150 кілометрів, а найдовше випускали голубів за 550 кілометрів.

Сьогодні у Вадима Свистуна 70 птахів. Каже, раніше тримав до двохсот, але частину довелося продати або подарувати знайомим, тому що не вистачає часу доглядати. В звичайному житті чоловік працює оператором котельні.

Небезпечний спорт

Голубів для змагань починають тренувати з п’ятимісячного віку. Спочатку проводять польоти на 20 кілометрів та поступово збільшують відстань кожного наступного випуску. Контрольним вважається відрізок у 100 кілометрів, після якого птах призвичаюється до довгих перельотів.

Під час перегонів обкільцьованих голубів відвозять на певну відстань та випускають з кліток одночасно. Коли птах повернеться додому, власник фіксує час за допомогою спеціального пристрою, що зчитує номер на кільці. Потім результати зіставляють та визначають переможця.

Кожен учасник має право виставляти необмежену кількість “спортсменів” на старт.

“Чимало голубів не повертається. Вони стають жертвами хижаків або сідають на асфальт, де блищить смола, і потрапляють під колеса автомобілів. Інколи їх викрадають інші голубівники. Встановлюють на дахах спеціальні клітки з водою та їжею, і коли птах сідає перепочити, закривають. Потім перепродують на ярмарках”, – розповідає Свистун.

“Це особливо популярно на Тернопільщині, де майже в кожному місті розводять голубів. Для прикладу, один з наших учасників на перші змагання дав 120 голубів, а під час останніх в нього залишилося лише 32. Але завдяки цьому вдається відібрати найбільш сильних та витривалих представників”, – додає він.

За словами Вадима, один птах може змагатися протягом кількох років. Серед його вихованців є голуб, який перемагає з 2016-го.

“Найбільший адреналін отримуєш тоді, коли твій голуб повертається додому. Сідає просто з льоту, з висоти падає у гніздо. Неймовірне відчуття”, – зізнається чоловік.

Частіше перемагають голубки

Вадим Свистун пояснює, що існує кілька видів стимулювання “крилатих спортсменів” якнайшвидше повертатися до рідної голубівні. Перед чемпіонатом самців та самок розділяють, а перед змаганнями птаха на кілька днів залишають із голубкою. Вони призвичаюються та паруються. Потяг до “коханої” змушує летіти швидше за інших.

“Ще один метод – це підкласти у гніздо голубці, яка має яйця, невелику намистину. Завдяки тертю виникає звук ніби скоро має відбутися вилуплення пташенят. Після цього вона летить додому швидше за інших. Усіх виставлених з однієї голубівні птахів вона гарантовано випередить. Інстинкт”, – каже Вадим.

За своїми вихованцями Вадим постійно доглядає та проводить профілактичні заходи. Чоловік переконує, що кожен птах має власний паспорт із родоводом. Для того, щоб менше хворіли, перевіз з міста у село. Так легше уникнути контактів зі звичайними голубами, які переносять захворювання. Періодично дає противірусні препарати.

Відстань у сто кілометрів голуб здатен подолати з годину-півтори.

Політ у 700 км займає понад вісім годин. Все залежить від погодних умов. Вадим Свистун розповідає, що перегони голубів надзвичайно поширені у західних областях Україні.

На Львівщині та Тернопільщині птахів розводять як у великих містах, так і селах. У містечках може існувати кілька клубів одночасно. На загальних змаганнях, які проводять щотижня, можуть виставляти до 5 тисяч “пернатих атлетів”.

“Голубів саджають у спеціальні клітки та везуть до точки старту. Востаннє, наприклад, це було село Валки Харківської області. Раніше ще випускали з Донеччини, але тепер війна, тому не їздять туди”, – розповідає чоловік.

Голуби-мандрівники

До господарства Вадима часто прибиваються голуби з Румунії та Польщі, де перегони також популярні. Після того, як набираються сил, вони летять далі, голубівник їх не залишає.

“В цьому році румунів штук з десять прибивалося. Я їх собі не залишаю, розумію, що хтось їх чекає вдома, як і я своїх. Коли їду, беру в авто і дорогою відпускаю. Був також випадок, коли румунська голубка прилетіла, кілька днів пожила разом з моїми, вранці вилетіла, а за нею з десять молодих голубенят. З них лише троє повернулося. В знайомого також подібний випадок стався. Тому потрібно слідкувати”, – каже він.

Сезон змагань триває з початку травня і до середини липня, коли в птахів починається період линяння. Цього року на голубині перегони вплинув коронавірус. Частину польотів не проводили заради безпеки учасників.

За словами фахівця Центру реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку Андрія Гембарського, такі змагання не мають значного негативного впливу на здоров’я птахів. В них беруть участь витривалі породи голубів, для яких таке навантаження не є критичним.

“Раніше писали про випадок, коли голуб подолав відстань від Японії до Варшави. За цього птаха тоді давали стільки грошей, що можна було придбати добру іномарку”, – згадує Гембарський.

“У змаганнях не бачу нічого небезпечного. Якщо під час польоту спортивного голуба вполює хижак, то це природне, біологічне явище і з цим нічого не поробиш. Навіть, коли не повертаються, це не завжди означає гибель, інколи вони збиваються з маршруту і залишаються деінде. Тому так”, – пояснює він.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Ред и условия за издаване на паспорти

Съгласно чл.33, ал. 1 от Закона за българските лични документи (ЗБЛД), „всеки български гражданин има право да напуска страната и да се завръща в нея с паспорт, заместващ го документ или военна карта за самоличност през определените за това места“, като (ал. 3) „правото по ал. 1 не подлежи на ограничения, освен ако те са предвидени със закон и са необходими за защитата на националната сигурност, обществения ред, здравето на гражданите или на правата и свободите на други граждани“.

Според чл.34, ал. 1 от ЗБЛД „паспортът е документ за преминаване на държавната граница на Република България и за пребиваване извън страната“, а съгласно чл. 35, ал.1 „Всеки гражданин на Република България има право само на един паспорт по чл. 38, т. 3“.

При подаване на заявлението се събират биометрични данни и дължимите държавни такси.

1. Заявление за издаване на паспорт на малолетни (до навършване на 14-годишна възраст) и непълнолетни (от навършени 14 години до навършване на 18-годишна възраст) лица.

– лично присъствие на детето и родителите или настойниците, или попечителите;

– валидни лични карти и/или паспорти на родителите / настойниците /попечителите – оригинал и копие;

– българско удостоверение за раждане на малолетния /непълнолетния – оригинал и копие;

– паспорт и/или (когато е приложимо)- лична карта на малолетния /непълнолетния – оригинал и копие;

– попълнено заявление за издаване на паспорт (по образец);

– удостоверение за адресна регистрация (Meldebescheinigung).

Заявлението се подписва от родителите/настойниците пред служител в съответната „Консулска служба“.

Заявленията за издаване на паспорт от непълнолетни се подписват от тях и се приподписват от двамата родители/попечител.

При приемане на заявлението е възможно да бъде съставен „Акт за установяване на административно нарушение“ по чл. 80 и/или на чл. 81 от Закона за българските лични документи, а впоследствие и „Наказателно постановление“ и на родителите/настойниците да бъде наложено административно наказание „глоба“.

Не се изисква присъствие и на двамата родители, когато :

– бащата е неизвестен / не е вписан в акта за раждане;

– отсъстващият родител е починал (удостоверява се с препис от български акт за смърт);

– отсъстващият родител е обявен за безвестно изчезнал или отсъстващ по реда на Закона за лицата и семейството (удостоверява се с решение на български съд);

– отсъстващият родител е упълномощил с нотариално заверено пълномощно другия родител или трето, пълнолетно и дееспособно лице да подпише/приподпише заявлението за издаване на паспорт или временен паспорт. (Не се признава пълномощно, което вече е дало основание за издаване на български документ за самоличност.);

Преди да направите опит да запазите дата и час за прием в “Консулската служба“ на Посолството в Берлин в посочените по-долу случаи, моля, изпратете по електронна поща на адрес [email protected] искане за прием по изключение, когато:

– отсъстващият родител е лишен от родителски права (Удостоверява се със съдебно решение. Когато решението за лишаване от родителски права не е постановено от български съд,

– със съдебно решение се дава разрешение, заместващо съгласието на отсъстващия родител, заявлението да бъде подписано само от единия родител.

Ако съдебното решение не е постановено от български съд, то следва да бъде признато. Съдебно решение, с което упражняването на родителските права се възлага само на единия родител, не дава основание за приемане на заявление за издаване на документи за самоличност, когато другият родител не е лишен от родителски права. В тези случаи следва да се свържете с „Консулската служба“, в чийто консулски окръг пребивавате, преди да направите опит да запазите дата и час!

1. Заявление за издаване на паспорт на пълнолетно лице, което притежава валидна лична карта, но не притежава валиден паспорт.“

– лично присъствие на заявителя;

– валидна лична карта – оригинал и копие;

– невалиден паспорт (когато е приложимо);

– попълнено заявление за издаване на паспорт (по образец),

– удостоверение за адресна регистрация (Meldebescheinigung).

1. Заявление за издаване на паспорт на лице, което притежава невалидна лична карта, невалиден паспорт или невалиден временен паспорт (с изтекъл срок на валидност или повредени).

– лично присъствие на заявителя;

– невалидна лична карта, невалиден паспорт или невалиден временен паспорт (с изтекъл срок на валидност или повредени) – оригинал и копие;

– попълнено заявление за издаване на временен паспорт (по образец),

– удостоверение за адресна регистрация (Meldebescheinigung).

Заявлението се подписва пред служител в съответната „Консулска служба“.

Заявлението се приема, само когато невалидните български документи за самоличност са издавани след 1 септември 1999 г. и евентуалните повреди не препятстват установяването на самоличността на кандидата.

Българските граждани, които са навършили 18-годишна възраст, са длъжни да притежават валидни лични карти.

При приемане на заявлението е възможно да бъде съставен „Акт за установяване на административно нарушение“ по чл. 80 и/или на чл. 81 от Закона за българските лични документи, а впоследствие и „Наказателно постановление“ и да бъде наложено административно наказание „глоба“.

5. Заявление за издаване на паспорт от лице над 18 години, което не притежава документи за самоличност (отнети, дадени в залог, изгубени, откраднати и пр.).

Заявление за издаване на паспорт от лице, което не притежава български документи за самоличност, тъй като те са били отнети, дадени в залог, изгубени, откраднати и пр. може да бъде прието след като самоличността на кандидата бъде потвърдена чрез процедура по издаване на „временен паспорт“.

Съгласно чл. 3, ал.3 от Закона за българските лични документи, „Свидетелството за управление на МПС“ (СУМПС) може да удостоверява самоличността на български гражданин единствено на територията на Република България.

Приемането на заявление за издаване на паспорт с двама свидетели с установена самоличност по реда на чл.578, ал.5 от ГПК е приложимо по изключение. Тази правна възможност се допуска само по решение на консулските длъжностни лица.

При приемане на заявлението е възможно да бъде съставен „Акт за установяване на административно нарушение“ по чл. 80 и/или на чл. 81 от Закона за българските лични документи, а впоследствие – и „Наказателно постановление“ и да бъде наложено административно наказание „глоба“.

Справка, дали новоиздаденият паспорт е получен в „Консулската служба“ на Посолството на Република България в Берлин може да бъде направена в раздела „Получени БЛД в Консулската служба“ на интернет-страницата https://www.consulatebg.eu/status.

„Консулската служба“ на Посолството на Република България в Берлин не предоставя информация по телефон, електронна поща и пр. за получените документи за самоличност (лични карти, паспорти), освен в случаите, в които е предплатена доставка чрез лицензираната куриерска фирма DHL. (вж. по-долу).

Паспортът се получава лично или от упълномощено лице, чиито данни са вписани във формуляра при подаване на заявлението, а по изключение – от упълномощено лице с нотариално заверено изрично пълномощно.

Паспортите на малолетните и непълнолетните се получават лично от родител/настойник/попечител или от упълномощено лице, чиито данни са вписани в заявлението.

В случай, че пълномощното не е заверено от български нотариус или от консулско длъжностно лице в българско дипломатическо или консулско представителство, пълномощното следва да бъде презаверено с „апостил“ и да бъде снабдено със заверен превод на български език.

В случай, че при подаване на заявлението това бъде изрично заявено, паспортът може да бъде получен лично или от упълномощено лице и в Дирекция „Български документи за самоличност“ на Министерството на вътрешните работи (бул. „Мария Луиза“ № 48, 1202 София).

При заплатена такса за обикновена услуга срокът за издаване на паспорт по заявление, което е подадено в дипломатическо или консулско представителство на Република България в чужбина, е до 45 дни, а при заплатена такса за бърза услуга – до 30 дни, като в този срок не е включено времето за доставка от Министерството на вътрешните работи чрез Министерството на външните работи (МВнР) до дипломатическото или консулското представителство на Република България в чужбина.

Паспортите могат да бъдат доставени от Министерството на външните работи (МВнР) в Посолството на Република България в Берлин в рамките на 2 (два) дни чрез лицензираната куриерска фирма DHL, с която МВнР има сключено споразумение, когато услугата е заплатена предварително.

За доставката чрез DHL по посочената по-долу банкова сметка на DHL следва да бъде преведена сумата от 45,33 евро, като в графата „основание за плащане“ („Verwendungszweck”) на платежното нареждане задължително следва да се попълнят на латиница: „Passport“ / BDS Berlin” и трите имена на лицето, на чието име е издадения нов документ за самоличност

При подаване на заявлението заявителят трябва да уведоми предварително консулския служител за желанието за доставка чрез DHL, да представи платежното нареждане в оригинал и да попълни декларация за съгласие за доставка на документа с куриерска фирма до посолството в Берлин.

Данни за банковата сметка на DHL

Получател (Empfänger) DHL EXPRESS BULGARIA EOOD

IBAN No: BG40UNCR70001523563800

Bank Address: 7, Sveta Nedelya square, Sofia 1000, Bulgaria

В случай, че новоиздаденият паспорт не бъде потърсен в срок от 6 (шест) месеца, той се връща на органа на издаване и може да бъде получен от Дирекция „Български документи за самоличност“ на Министерството на вътрешните работи (бул. „Мария Луиза“ № 48, 1202 София).

1. Образци на Заявление за издаване на български документ за самоличност и на Декларация за изгубен, откраднат, повреден, унищожен, даден в залог и пр. документ за самоличност.

Образецът на Заявление за издаване на български документ за самоличност можете да намерите т у к, а на Декларация по чл. 17, ал.1 от Правилника за издаване на българските лични документи за изгубен, откраднат, повреден или унищожен документ за самоличност – т у к.

В случаите, в които сте запазили дата и час за прием за подаване на заявление за издаване на лични карти, на паспорти и на временни паспорти чрез интернет-платформата eBDS (https://www.consulatebg.eu/), следва да използвате попълненото и отпечатано електронно заявление.

Паспортът следва да бъде върнат в районното управление на полицията или в регионална дирекция на вътрешните работи в България, или в „Консулската служба“, до 3 месеца, след изтичане на срока на неговата валидност.“

Съгласно чл. 8, ал.2 от Закона за българските лични документи, „при изгубване, кражба, повреждане или унищожаване на български личен документ лицето е длъжно в срок до три дни да декларира това в най-близкото структурно звено на Министерството на вътрешните работи или в дипломатическите или консулските представителства на Република България в чужбина“.

Закон за българските лични документи

Чл. 36. (1) Паспортите на българските граждани се издават със срок на валидност 5 или 10 години съгласно заявения от лицето срок. На лицата до 18-годишна възраст се издават паспорти със срок на валидност 5 години.

(4) В случаите, когато паспортът е повреден, унищожен, изгубен, откраднат или страниците му са изчерпани, се издава нов паспорт.

(5) По искане на лицето нов паспорт може да се издаде и преди изтичане на срока на валидност по ал. 1 .

Министерство на външните работи