Підлога по грунту відразу технологія підготовки і заливки

Багато будівельників, коли дійде час обирати конструкцію підлоги для першого поверху, розглядають два основних варіанти. Перший це використання залізобетонних плит, а другий – дерев’яних балок (лаг). Але, можливо, не всі знають, що існує третій варіант, якісна та економна підлога встановлена відразу на землю.

Ця конструкція вже давно не є нововведенням, і виникла після винайдення штучного каменю, відомого як бетон. Проте, багато хто не усвідомлює, наскільки ефективною та доступною може бути підлога по насипному грунту.

У цій статті ми розглянемо, що представляє собою підлогове покриття на ґрунті, розглянемо його переваги та недоліки, щоб надати вам повну картину вибору конструкції для вашого будинку.

Особливості конструкції та фактори, що впливають на вибір

По своїй суті підлога по грунту це «подушка» з дрібного щебеню або керамзиту, на якій лежить армована плита з монолітного бетону.

• піднімає рівень покриття на задану висоту;
• передає вагу конструкції на грунт.

Від ґрунтової вологи та втрат тепла підлогу захищає утеплювач, покладений на шар гідроізоляції. Несучою основою такого покриття є шар грунту. Тому головні фактори ризику при установці підлоги по грунту у приватному будинку — мороз і волога. Перша загроза блокується за рахунок утеплення цоколя фундаменту зовні листовим пінопластом. Він відсікає місток холоду, що викликає замерзання води.

Потрібно відзначити, що при постійному проживанні в будинку температура грунту під ним ніколи не падає нижче нуля градусів. Якщо ж взимку будівля пустує, то сили морозу здатні викликати тріщини в бетонній стяжці і деформувати її. У цьому випадку без утеплення цоколя не обійтися.

Захист від ґрунтової вологи – захід відносно простий тільки при низькому рівні ґрунтових вод (2-3 метри). На сирих і болотистих ділянках від такого покриття краще відмовитися. Вартість робіт з гідроізоляції та зміцнення в цьому випадку істотно зростає.

Для пальових і стовпчастих фундаментів плита по грунту – не найкраще рішення. В цьому випадку вартість захисту підсипання від морозу виходить вищою, ніж при використанні фундаментної стрічки.

Технологія будівництва

• По бетонній підготовці;
• Без чорнового шару бетону безпосередньо на ущільнену основу (подушку).

Перший спосіб сьогодні використовується рідко. Він був розроблений в той час, коли для захисту підлоги від вологи використовувався руберойд. Для наклеювання робили шар бетонної підготовки (чорнова підлога). Другий варіант простіший і дешевший. Сучасні гідроізоляційні матеріали можна стелити прямо на баластну подушку без наклейки на тверду основу. Процес влаштування бетонної підлоги по грунту починається з відсипання підстильного шару. Перед цим має бути завершено прокладання мереж водопроводу та каналізації. Для підсипки можна використовувати дрібний щебінь (фракція 5-10 мм), великий річковий пісок або піщано-гравійну суміш. Подушку відсипають шарами по 15 см, проливаючи кожен водою і ущільнюючи ручним або механічним трамбуванням.

Ущільнення грунту вібротрамбовкою

Для поліпшення теплоізоляції верхній рівень подушки можна зробити з керамзитового гравію (10 см). Загальна товщина баластного «пирога» повинна перебувати в діапазоні від 30 до 40 см.

Плівкова гідроізоляція, укладається під утеплювач, потребує захисту від пошкодження гострою щебінкою та продавлювання керамзитом. Тому підсипку завершують 5-ти сантиметровим шаром ущільненого піску. Товщина плівки, що укладається на грунт повинна бути не менше 0,4 мм.

Укладаючи плівкову ізоляцію, її смуги розстеляють з нахлестом в 10-15 см, фіксуючи їх будівельним скотчем. Краї напускають на кладку, на висоту, яка дорівнює сумарній товщині утеплювача, бетонної стяжки і фінішного покриття. Між конструктивним «пирогом» підлоги, стінами перегородками залишають термозазор шириною 2-3 см. Його заповнюють обрізками спіненого поліетилену або спеціальною термолентою. Для утеплення можна використовувати ЕППС (екструдований пінополістирол), опилкобетон або перлітобетон. Найчастіше гідроізоляцію під пінопласт не закладають, оскільки він практично не вбирає вологу. Зверху її прикривають плівкою. Вона захищає утеплювач від руйнівної дії лужного середовища цементного розчину. Під легкий бетон на тирсі та перліті поліетиленова плівка потрібна. Товщина перерахованих теплоізоляторів неоднакова. Для ЕППС вона становить 50 мм. Шар тирсо і перлітобетону повинен бути не менше 10 см.

Уклавши теплоізоляцію, по її поверхні роблять бетонну стяжку на дрібнозернистому наповнювачі (фракція 5-10 мм, товщина 10 см). Роботу виконують у два етапи. Спочатку заливають шар товщиною 5 см і укладають на нього сталеву сітку (осередок 10х10 см, діаметр 3-4 мм). Після цього товщину стяжки доводять до проектного рівня, що визначається розрахунком передбачуваних навантажень. Рекомендований клас бетону В12,5.

Саме так отримують правильний пиріг підлоги по грунту при низькому рівні ґрунтових вод. Чорнова бетонна підготовка під жорсткий утеплювач не робиться. Реальної користі від неї немає, а зростання вартості 1м2 готової конструкції вельми відчутна.

Встановлення системи підігріву (тепла підлога) змінює технологію і послідовність робіт. В цьому випадку спочатку по утрамбованій подушці заливають чорнову бетонну підготовку і розкладають шар гідроізоляції. Уклавши утеплювач (ЕППС), до нього фіксують труби і роблять вирівнюючу стяжку з бетону. Армуючу сітку укладають над трубами або гріючим кабелем.

Принагідно зазначимо, що підлогу по грунту можна робити не тільки в цегляних, блокових, але і в дерев’яних будинках. При грамотному підході баластова засипка не чинить негативного впливу на деревину. Один з варіантів правильного сполучення такої конструкції з рубленими стінами показано на схемі нижче.

Вузол сполучення з дерев’яною стіною

При низькому УГВ бетонну плиту, що лежала на глині або на шарі ущільненої гідроізольованої підсипки, роблять у підвальних приміщеннях. Це досить поширений варіант в котеджному будівництві.

Рекомендації по бетонуванню

Перед влаштуванням стяжки площу приміщення потрібно розділити на смуги шириною 80-100 см сталевим П-образним профілем або дерев’яними дошками-маяками, поставленими на ребро. Демпферну стрічку кріплять до стін до початку заливки так, щоб вона на 1,5-2 см виступала вище проектної позначки чистової поверхні. Заливку бетону починають з далекого кінця приміщення і рухаються до вхідних дверей. Укладання ведуть смугами, заповнюючи осередки трохи вище їх рівня. Для розрівнювання використовують віброрейку.

Давши суміші підсохнути, з неї витягують маяки, заповнюючи шви свіжим бетоном. Після цього бетон вкривають плівкою і дають йому 4 тижні для набору міцності, періодично зволожуючи водою.

Плюси і мінуси конструкції

Плануючи робити підлогу по грунту, потрібно знати, в чому полягають її переваги перед іншими видами підлоги:

• Прийнятна вартість;
• Готовність основи до укладання будь-яких підлогових покриттів;
• Відпадає необхідність вентилювати підпільний простір, щоб уникнути появу грибка;
• Велика довговічність у порівнянні з дерев’яними і ЖБ перекриттями.

• Втрату корисної висоти приміщення (до 60 см);
• Трудомісткість робіт по гідроізоляції при високому РГВ;
• Погана сумісність з стовпчастими і свайними фундаментами;
• Висока вартість ремонту прихованих комунікацій.

Что можно положить на землю чтобы не росла трава

Спанбонд Geolia — геотекстильное полотно чёрного цвета с перфорированной поверхностью. Основной материал — полипропилен, плотность — 60 г/м². Спанбонд используется для мульчирования почвы: препятствует прорастанию сорняков, помогает создать благоприятный микроклимат для корней растений.

Что нужно сделать чтобы трава не росла

• Мульчирование черной пленкой
• Мульчирование соломой или опилками
• Угнетение корневища
• Перекопка почвы с вытаскиванием корней
• Рыхление тяпкой

Чем можно покрыть землю чтобы не росли сорняки

Для предотвращения роста сорной травы на своих грядках или клумбах многие садоводы используют садовый геотекстиль от сорняков, который имеет черный цвет, произведенный тканым способом (из плоской нити) или материал типа «спанбонд» (агрополотно). Он позволяет практически полностью избавить себя от этой проблемы.

Как уничтожить траву навсегда в домашних условиях

Как избавиться от сорняков в домашних условиях:

• выдергивайте сорняки руками, а не тяпкой или мотыгой;
• используйте капельный полив вместо шланга и распылителя;
• не удобряйте почву навозом — в нем много семян сорняков;
• копайте грядки вилами;
• накрывайте сорняки темной тканью — без света они погибают;

Чем накрыть огород от травы

Чтобы сорняки не росли между грядками, землю в проходах можно закрыть любым плотным и не пропускающим свет материалом: геотекстилем, линолеумом, агроволокном, фанерой, мешковиной или картоном.

Как избавиться от травы раз и навсегда

Как избавиться от бурьяна на участке: 8 советов:

• Избавление от уже выросших растений
• Вымораживание
• Пластиковая пленка
• Мульчирование
• Зачистка соседних территорий
• Изолирование бурьяна
• Осушение почвы
• Гербициды

Что можно народное средство чем за брызгать траву чтобы не росла

Чтобы прекратить рост сорняков, поливайте траву солевым раствором — 1/3 пачки на ведро воды. Отработанное автомобильное масло или солярка вмиг прекратят рост сорняков, если полить территорию 1-2 раза.

Чем замедлить рост травы

Единственный эффективный способ замедлить рост травы на участке — оставлять пару сантиметров над землей. Таким образом трава будет расти ровно, а у корня уйдет много времени на то, чтобы снова отрастить наземную часть. Немаловажную роль играет время покоса травы.

Как называется средство чтобы не росла трава

Гербициды (herba — трава) предназначены для подавления сорных растений или предотвращения их прорастания. Кроме того, применение гербицидов позволяет сократить или полностью исключить ручные или механические обработки, что, в свою очередь, предотвращает почвенную эрозию и снижает потерю влаги.

Как сохранить свою территорию от роста сорняков? В этом вопросе помочь могут различные материалы, которые можно положить на землю. Рассмотрим наиболее популярные варианты.

Первый вариант — агроволокно. Этот материал славится своей эффективностью, поскольку позволяет создать благоприятный микроклимат для корней растений, и, самое главное, не дает сорнякам прорастать.

Второй вариант — агроткань. Он также дает возможность создать благоприятный микроклимат для корней растений, и на его поверхности не растут сорняки.

Третий вариант — геотекстиль. Он представляет из себя чёрное полотно с перфорированной поверхностью, которое препятствует прорастанию сорняков и способствует созданию благоприятного микроклимата для растений.

Четвертый вариант — черная и армирующая пленка. Этот материал позволяет предотвратить рост сорняков, а также препятствует росту корней, что помогает сохранить почву.

Пятый вариант — скошенная трава. Она прекрасно подходит как укрытие для почвы, поскольку содержит много органических веществ, что благотворно сказывается на растениях.

Шестой вариант — древесная щепа. Этот материал представляет собой древесные отходы, которые создают хорошую преграду для сорняков и способствуют сохранению почвы.

Седьмой вариант — кора деревьев. Она также представляет собой органический материал, который хорошо подходит для укрытия почвы и не даёт сорнякам прорастать.

И наконец, восьмой вариант — каменистые материалы: гравий, щебень, галька и др. Они прекрасно подходят для создания преграды для сорняков и сохранения почвы.

Но что делать, чтобы не допустить роста сорняков? Создание преграды — это один из способов, позволяющих предотвратить рост сорняков, но не всегда достаточно эффективно. Существуют и другие методы борьбы с этим неприятным явлением.

Первый метод — мульчирование черной пленкой. Она лежит на земле и предотвращает прорастание сорняков.

Второй метод — мульчирование соломой или опилками. Они дают возможность создать благоприятный микроклимат для корней растений и предотвращают прорастание сорняков.

Третий метод — угнетение корневища. Он заключается в защите кома растения от воздействия света и воздуха.

Четвертый метод — перекопка почвы с вытаскиванием корней. Он позволяет избавиться от сорняков и сохранить почву в хорошем состоянии.

Пятый метод — рыхление тяпкой. Он прекрасно подходит для мягкой и глубокой рыхлкости почвы.

Кроме того, можно использловать народные средства, чтобы победить сорняки. Например, можно поливать траву солевым раствором. Этот метод легко доступен и не требует больших затрат.

Также можно накрывать землю различными материалами, такими как геотекстиль, линолеум, агроволокно, фанера, мешковина или картон. Это поможет предотвратить рост сорняков.

Наконец, существуют специальные средства для борьбы с сорняками — гербициды. Они эффективно борются с этим явлением, но их применение требует осторожности и строгое соблюдение инструкции.

Итак, в наших силах сохранить наш огород в хорошем состоянии, используя различные материалы и методы борьбы со сорняками. Главное — постоянно следить за состоянием почвы и не допускать развития неблагоприятных процессов.