Як виростити гортензію – чому потрібно заздалегідь готувати яму і чим підкислити ґрунт?

Автор: Валерій https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=29 Перша редакція: 31 жовтня 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 10020 разів 💬 0 коментарів

Сьогодні я буду саджати гортензію і сподіваюся, що вже наступного сезону вона порадує мене рясним і тривалим цвітінням.

Моє відношення до гортензії

Але перш ніж приступити до посадки, я хочу вам розповісти, як я закохався в цю квітку. Я часто зустрічав гортензію, але таку, як у Голландії, я побачив вперше.

Ці гортензії росли біля житлового будинку. Я проїжджав машиною і зупинився, бо не зміг відвести очей від маси сніжно-білих шапок, які вкривали весь простір між невисоким парканом і будинком. З того часу я мріяв посадити гортензію на своїй ділянці.

Вибір саджанця гортензії

Осінь – найкращий час для висаджування багатьох садових рослин, у тому числі й декоративних. У мене є три саджанці гортензії голландської від фірми Алекса Шумейхера, яка була заснована у 1795 році. Вдумайтесь: 200 з лишком років в цій фірмі вирощують виключно гортензії!

Голландські саджанці не тільки відповідають сортовим ознакам, але й мають найвищу якість. Вони морозостійкі: витримують холод до -30 ⁰C. Цвісти моя гортензія буде рясно з липня по вересень, причому в липні шапки будуть практично білими, з серпня по вересень – трохи рожевуватими, а в жовтні, під кінець цвітіння, вони почервоніють. Шапки гортензії можуть досягати в діаметрі 30 см.

Ці саджанці вирощувалися на багатому органікою ґрунті, потім їх для дорощування пересадили в контейнери. Їздити по ці чудові саджанці мені не довелося: я придбав їх в інтернет-магазині.

Підготовка гортензії до висаджування

Вибір місця посадки

Гортензія – рослина тіньолюбна, і на відкритому сонці її цвітіння наступає пізніше, ніж у тіні. Садити її потрібно так, щоб вона була добре освітлена в ранкові або у вечірні години, але вдень вона повинна бути прикрита від сонячних променів. Тільки в таких умовах гортензія цвістиме довго і рясно.

Вибір відповідного місця дає гарні шанси на успіх: в тіні паркану, де я саджатиму гортензії, ростуть братки. І ці віоли цвітуть і досі!

Підготовка ям для гортензій

Найкраще гортензія росте на легких ґрунтах, але непогано почувається і на суглинках. Ями для саджанців я підготував заздалегідь. Розмір ям залежить від того, наскільки родючий ґрунт на вашій ділянці. Якщо ґрунт бідний, яма повинна бути розміром 50х50 см, і її слід заправити удобреним органікою ґрунтом, у якому коренева система розвиватиметься два роки.

У родючому ґрунті, в який щорічно протягом багатьох років вносилися органічні добрива, яму можна робити розміром із земляну грудку саджанця. Я вніс у ями буквально по 5 л родючого ґрунту, який був приготовлений для вирощування розсади. Складається він з рівних частин піску, торфу, перегною та чорнозему. Якщо у вас ґрунт важкий, додайте в нього для пухкості трохи більше піску.

У кожну лунку перед посадкою я додатково внесу по жмені суперфосфату і ретельно змішаю його з ґрунтом. Фосфор позитивно впливатиме на розвиток кореневої системи.

У висоту кущі можуть вирости від 60 см до 2,5 м, їх ріст впливає на відстань, яку треба залишити між сусідніми рослинами. Моїм саджанцям знадобиться відстань близько 120 см.

Підготовка саджанців

Якщо ви висаджуватимете гортензію з відкритою кореневою системою, її коріння потрібно перед посадкою замочити на 2-3 години у воді з додаванням укорінювача, щоб стимулювати процес коренеутворення. Тоді саджанець краще і швидше приживеться. Контейнерний саджанець готувати до посадки не потрібно.

Посадка гортензії

Глибина посадки має бути рівень до рівня, плюс-мінус 1-2 сантиметри. Спочатку я заповнив яму родючим ґрунтом, потім зробив у ньому заглиблення за розміром кореневої грудки, висадив саджанець, зробив навколо нього лунку і рясно полив гортензію.

Гортензія дуже вологолюбна рослина і влітку потребує багато води. У лужному ґрунті вона росте погано. Оптимальний показник pH для гортензії 5, а у мого ґрунту показник 7, тому з наступної весни я почну її підживлювати кислими добривами або поливати розчином азотної чи ортофосфорної кислоти.

Листя із саджанців облетить протягом двох-трьох тижнів, бо гортензія – листопадна рослина. Потім мої гортензії поринуть у стан спокою.

А я з нетерпінням чекатиму весни, коли гортензії оживуть, почнуть рости і нарешті зацвітуть.

Гортензія (100 фото): опис, сорти, вирощування у відкритому ґрунті та домашніх умовах

Гортензія – надзвичайно красивий квітучий чагарник. Його різнокольорові та пишні суцвіття вражають зміною фарб та відтінків. Садівники люблять його за ефектний вигляд та тривалий період цвітіння. Для того щоб кущі активно цвіли, важливо дотримуватись агротехніки вирощування та правильних умов їх утримання.

1. Історія рослини
2. Загальна характеристика культури
3. Популярні сорти гортензій
4. Вирощування із насіння
5. Методи розведення культури
6. Із саджанців
7. Живцюванням
8. Поділом куща
9. Відведеннями
10. Посадка рослини у відкритий ґрунт
11. Вибір місця
12. Підготовка ґрунту
13. Порядок посадки
14. Догляд після посадки
15. Полив
16. Підживлення
17. Розпушування землі
18. Обрізка
19. Підготовка до зими
20. Хвороби та шкідники
21. Вирощування гортензії у домашніх умовах
22. Загальна характеристика кімнатних сортів
23. Специфіка вирощування гортензії у домашніх умовах
24. Полив
25. Підживлення
26. Обрізка
27. Методи розмноження
28. Зміна фарбування
29. Хвороби та шкідники
30. Відео про те, як виростити розкішну гортензію

Історія рослини

Слово гортензія має грецьке коріння. Воно походить від «hydor» — вода і «angos» — посудина, що дослівно означає посудину з водою. Така назва відповідає дійсності та відображає велику потребу рослини у волозі.

Внаслідок археологічних розкопок встановлено, що гортензія існує на землі близько сорока тисяч років. В азіатських країнах вона відома давно. Культура популярна у буддизмі. За легендою, коли народився Будда, з неба посипалися гарні квіти. Так і з’явилася квітка «аудзісай» — так у Японії називають гортензію.

У 1767 р. французький лікар і натураліст Філібер Комерсон звернув увагу в саду у губернатора Маврикія на чагарник, що красиво квітучий, раніше їм не бачений. Він був уражений пишнотою рослини і дав йому ім’я прекрасної дами – Гортензії. Про те, якою саме, думки істориків розходяться:

• сестри принца Карла Генріха Нассау-Зігена принцеси Гортензії, щоб догодити принцу;
• коханої Комерсона, відомої як Жанна Барре (справжнє ім’я Гортензія), що подорожує з ним до заморських країн;
• першої жінки-математика та астронома Франції мадам Ліпіт.

У Європу гортензія була завезена з Японії в 1829 р. німецьким лікарем і натуралістом Філіпом Францем фон Зібольдом. З того часу розпочалася її переможна хода по всьому континенту.

Селекцією гортензії почали займатися лише на початку ХХ століття. Перші сорти були виведені з крупнолистого вигляду. В даний час гортензія налічує сотні різних сортів, і робота над новими безперервно продовжується. Основний напрямок сучасної селекції – зменшення розміру рослин, отримання незвичайних кольорів, махровості. Найбільш успішно над виведенням нових сортів садової гортензії та їх постачанням у багато країн займаються у Німеччині та Франції.

Загальна характеристика культури

Квітуча багаторічна рослина гортензія (Hydrangea) відноситься до сімейства гортензієвих. За різними оцінками у світі налічується до 80 видів цієї культури. У природі рослина зустрічається у формі чагарників, невеликих дерев та навіть ліан. Ареал природного проживання у гортензії досить широкий – Південна та Східна Азія, Далекий Схід та Північна Америка.

Кожен сорт рослини по-своєму неповторний. Проте загалом культура має загальні показники. Це:

1. Коренева система – сильна, мочкуватого типу; основна частина глибоко йде в землю, бічна – широко поширюється поверхнею (відповідає діаметру куща).
2. Тип пагонів – швидко одеревіє, трав’янистий або трубчастий.
3. Листя – великі овальної форми із загостренням на верхівці та видним жилкуванням.
4. Колір листя – інтенсивно зелений.
5. Розташування листя – симетричне щодо один одного.
6. Опадання листя – є вічнозелені та листопадні культури.
7. Період цвітіння – з весни до осені (індивідуальні терміни залежать від видів і сортів).
8. Тип суцвіття – парасолька, волоті або щиток.
9. Форма суцвіття – куля, напівсфера, плоска чи пірамідальна.
10. Розмір суцвіть – переважно великі (20-25 см).
11. Колір – переважно білий, але залежно від сортів можуть бути інші забарвлення: рожевий, блакитний, бузковий, червоний, синій, кремовий та їх відтінки.
12. Плодоношення – у суцвітті 2 типу квіток: плодоносні (розташовані в центрі) та безплідні (по краях).
13. Плоди – коробочка з 2-5 камерами з маленьким насінням.
14. Середньорічне збільшення в зростанні – 20-25 см.

Основні характеристики культури за видами представлені нижче. Реальна кольорова гама у суцвіть значно ширша з урахуванням різноманіття відтінків та перехідних тонів.

Основні характеристики гортензій за видами

• Деревоподібна
• Волотиста
• Крупнолиста
• Дуболиста
• Ґрунтопокривний
• Черешкова
• Пильчаста
• Промениста
• Попеляста
• Шорстка
• Саржента

Популярні сорти гортензій

Сорти більшості видів гортензій відрізняються різноманіттям. Найпопулярнішими у світі є волотиста, деревоподібна та крупнолистова гортензії. Число їхніх сортів уже давно переступило за сотню.

Найбільш популярні сорти гортензій представлені у таблиці.

Популярні сорти гортензій

• Аннабель
• Лайм Рікі
• Пінк Пінкушн
• Бобо
• Конфетті
• Фрейз Мельба
• Грін Шадоу
• Ред барон
• Ніко Блю
• Крижаний кристал
• Бургунді
• Літл Хоней
• Блуберд
• Кореана
• Коттон Кенді
• Бретшнейдер
• Жермінс Лейс
• Сноукап
• Вінтер сюрпрайз
• Кордифолія
• Тейк е Шанс
• Макрофіла

Вирощування із насіння

Вирощування гортензії з насіння – не складний, але досить тривалий процес, який краще розпочинати восени. Для цієї мети добре підходить ґрунт: торф, листова земля, річковий пісок у пропорції 2:4:1. Такий ґрунт багатий на поживні речовини і сприятливий для зростання насіння. Як ящик можна використовувати чисті контейнери з дренажними отворами, попередньо на одну третину заповнені керамзитом.

Перед посадкою насіння ненадовго замочують, щоб воно трохи набухло. Потім їх обережно переносять у підготовлену ємність із земляною сумішшю, присипають тонким шаром і поливають за допомогою пульверизатора. Зверху короб накривають плівкою чи склом для створення парникового ефекту. Декілька разів на добу укриття знімають для провітрювання або поливу.

Оптимальна температура для пророщування насіннєвого матеріалу — +16-20°С. Грунт повинен перебувати у зволоженому стані, але заливати його не рекомендується. Після появи сходів верхній підлогу знімають.

Важливо! Пікірування рослини потрібно проводити 2 рази.

Спочатку при появі двох зародкових листочків (сім’ядолів) шляхом висмикування надлишкових паростків. Потім, коли розсада трохи підросте і стане тісно, кожен екземпляр пересаджують в індивідуальну тару діаметром 6-7 см (дрібні горщики, стаканчики тощо) з аналогічним грунтом.

Загартування та дорослішання молодої культури відбувається протягом двох років. У літній період квіти виносять на вулицю та розміщують у місці, захищеному від попадання прямих сонячних променів, опадів, вітру та протягів. У разі похолодання їх заносять до хати. Взимку гортензію містять у прохолодному, але добре освітленому приміщенні.

Важливо! Обривати всі бутони та не допускати цвітіння на даному етапі.

Після закінчення дворічного терміну рослина стає повністю готовою до пересадки у відкритий ґрунт.

Методи розведення культури

Можливі кілька способів отримання вихідного матеріалу для розведення гортензії:

1. із саджанців;
2. живцюванням;
3. поділом материнського куща;
4. відведеннями.

Із саджанців

На початку весни, а в спекотних кліматичних зонах – в осінній період, квіти, що підросли протягом 2-х років у домашніх умовах, пересаджують у відкритий грунт на постійне місце. Також це можуть бути покупні саджанці, придбані в розпліднику.

Живцюванням

Живці отримують як при обрізанні рослини, так спеціально шляхом зрізання (під нахилом) частини стебла. Оптимальний варіант для посадки – наявність 2-3 ниркових вузлів.

Укорінення живців потрібно проводити в ящиках або контейнерах, наповнених сумішшю торфу та піску. Їх садять на глибину не більше 3 см, рясно поливають і зверху накривають поліетиленовою плівкою для швидкої появи коріння в умовах парника. Періодично укриття знімають для провітрювання та зволоження (бажано з пульверизатора). При хорошому догляді екземпляри, зібрані навесні, до осені повноцінно укорінюються. Далі відростки висаджуються на ділянку, а до зими вони вже встигають досить зміцніти.

Поділом куща

Роботи, пов’язані з відокремленням від материнської рослини нових життєздатних одиниць, можна проводити у будь-який час. Для цього сильний кущ викопують і поділ його кореня на необхідну кількість частин з обов’язковою присутністю нирок відновлення. Потім відростки відразу садять для подальшого вкорінення.

Відведеннями

Для розмноження таким методом вибирається міцний кущ, а потім, нахиливши у нього найвищі пагони, прикопають їх у попередньо виритій невеликій траншеї. При цьому відросток не менше 15 см має бути над землею.

У такому стані їх залишають на зиму. Навесні ділянки, що добре укорінилися, відокремлюють від основного чагарника і висаджують окремо.

Посадка рослини у відкритий ґрунт

Вибір місця

Гортензія – дуже примхлива культура, тому її розташування на садовій ділянці має значення для нормального зростання.

Основні вимоги місця висаджування наступні:

1. Гарна освітленість. Гортензія переважно світлолюбна, тому посаджена в тіні, вона хворітиме з подрібненням суцвіть і може навіть загинути. Бажано, щоб опівдні (з 12 до 15 години) саджанці були частково затінені, а в решту часу — яскраво освітлені. Однак деревоподібний, ґрунтопокривний, Сарджента і шорсткий різновиди можуть рости і в півтіні. У північних регіонах місце має максимально висвітлюватись і в середині дня.
2. Захищеність від вітру та протягів. Краще садити декоративну культуру на південній частині ділянки, щоб з одного боку вона була закрита стіною будинку, парканом або високорослими чагарниками. Але при цьому ці об’єкти не повинні її затінювати від сонця.
3. Глибоке залягання ґрунтових вод (не менше 1,5 м) та відсутність низовин. При близькості ґрунтових вод організовують клумби з підняттям їх над землею на 50 см і вище, але це призводить до додаткового поливу квітів.
4. Відстань від дерев і чагарників з поверхневою кореневою системою, оскільки надалі відбуватиметься їхня боротьба за вологу та поживні речовини.
5. Відсутність умивальників, вуличних душів тощо, що впливають на утворення лужного середовища.

Значний фактор для квітки — його оточення у вигляді садово-городніх культур. Деякі з них сприятливо впливають на нього, а інші – можуть завдати шкоди. Корисними сусідами для гортензії є багаторічні квіткові види – півонії, іриси, троянди, хости та інші, а з овочів – кабачки та огірки.

Небажано близьке зростання з чорною смородиною, білою акацією, пряними травами та часником.

Підготовка ґрунту

Дуже важливу роль для правильного зростання та цвітіння гортензії відіграє ґрунт. Тому до цього питання слід ретельно підходити. Для вирощування культури необхідно використовувати пухкий, добре водо- та повітропроникний ґрунт, збагачений органікою. Він має бути нейтральним або слабо кислим (pH 5,5-6,5). При лужному ґрунті її підкислюють за допомогою шару торфу або спеціального засобу «Асід плюс». Кислий ґрунт необхідно нейтралізувати доломітовим борошном (2кг/5м2 площі).

Доцільно всі підготовчі операції проводити восени. У разі їхнього перенесення на весняний період – за 3 тижні до висаджування рослин.

Порядок посадки

Ямку для посадки роблять за розміром у 2 рази більше обсягу кореня разом із грудкою землі при ньому (в середньому близько 40 см). З нього вибирається рідний ґрунт, а на дно викладається дренаж із щебеню або битої цегли висотою близько 10 см. Далі простір заповнюється субстанцією з верхнього родючого шару, торфу, гною, листового дерну і піску в рівних пропорціях.

Додатково в кожну лунку додають мінеральні та органічні добрива:

• суперфосфат — 2 ст. ложки;
• сірчанокислий калій — 1,5 ст. ложки;
• деревна зола — ¼ відра.

Потім у саджанця вирівнюють коріння, трохи обтрушують їх і закопують сумішшю ґрунту та компосту. При цьому верхня частина його кореневої системи має бути трохи на поверхні (просвічуватися).

На наступному етапі землю ущільнюють, поливають і мульчують (торф’яною крихтою, тирсою, корою або хвоєю). Це сприяє збереженню вологи та перешкоджає зростанню бур’янів.

Цікаво! Крупнолиста гортензія – унікальна рослина, забарвлення якої залежить не тільки від сорту, а й від кислотно-лужного балансу ґрунту.

Для отримання блакитних відтінків квітки достатньо підкислити ґрунт розчином лимонної кислоти або добривом «Блакитна гортензія». При додаванні товченої крейди або 1,5 склянки доломітового борошна забарвлення набуває рожевого, бузкового або червоного кольору. Нейтральне середовище впливає поява білого чи бежевого забарвлення.

При внесенні зазначених складів із різних боків куща можна спостерігати різні відтінки суцвіть. Однак подібні експерименти слід проводити з дорослими чагарниками (старше двох років).

Догляд після посадки

Полив

Велике значення для нормального розвитку та цвітіння гортензії має правильний полив. Воду для цієї мети варто готувати заздалегідь, щоб вона була теплою та відстояною.

Залежно від терміну посадки молодої культури застосовується такий режим поливу:

• перші 14 днів за сонячної погоди (температура повітря >16°С) – щодня;
• за більш прохолодних умов ( <14°C) — один раз на 3 дні;
• після 2-х тижнів до місяця – 2 рази на тиждень;
• через місяць і далі – один раз на 7 днів;
• при сильній спеці – 2-3 рази на тиждень.

Для дорослої рослини оптимальна норма – 30-50 літрів води на один кущ 1-2 рази на тиждень. Якщо організовано мульчування, що зберігає вологу, то обсяг і періодичність поливу можна зменшити.

Важливо! Крупнолиста гортензія відрізняється від решти — вона любить вологий грунт і частий полив. Крупнолиста гортензія – водохліб! Влітку полив необхідний щодня, у сезон дощів – у міру висихання ґрунту. Взимку полив не потрібен, рослина йде на відпочинок.

Підживлення

Для рясного цвітіння гортензії потрібні підживлення не менше 2-х разів за сезон: до початку або в першій фазі цвітіння, а потім – після закінчення.

Навесні рекомендується внести під кожен кущ по 25-30 л слабкого розчину сечовини (2г/1л води). Для осіннього підживлення краще застосовувати комплексне мінеральне добриво для квітучих культур. Влітку можна удобрювати чагарники гною жижею, але при цьому не варто їх «перегодовувати». Занадто великі та пишні суцвіття здатні зламати гілки. Щоб уникнути таких наслідків, кущики заздалегідь підв’язують.

Використання спеціальних хімічних розчинів також, як і Ph ґрунту, впливає на забарвлення рослини. Для отримання блакитних квіток слід додати у воду сульфат алюмінію (500 г/м2 площі), синіх фосфат — алюмінію (15 г/1л), бузкових – мідний купорос (1 ч. л./7л).

Розпушування землі

Для забезпечення надходження до кореневої системи великої кількості кисню потрібно кілька разів за сезон розпушувати грунт біля чагарників. Процедуру необхідно проводити обережно (на глибину близько 5-7 см), щоб не пошкодити коріння.

Обрізка

Так як гортензія – високоросла культура, то для формування бажаних розмірів та гарної форми куща його слід обрізати.

Увага! «Стрижку» можна виробляти тільки у дорослих рослин старше 3-4 років.

Планові роботи виконуються навесні. Дуже важливо вибрати правильний момент для процедури. На стеблах повинні з’явитися трохи набухнути, але ще не розкритися нирки і тим більше не початися рух соків, щоб уникнути загибелі рослини. Після надто ранньої обрізки, коли нирки ще «не живі», не вдасться вкоренити живці.

Обережно вкорочують найдовші пагони в середньому на одну третину. Це актуально для деревоподібного, волотистого, повзучого, ряболистого і трав’янистого різновидів. А ось крупнолисту гортензію сильно урізати не варто (тільки кожне 4-е стебло).

Весняне пробудження найбільш рано відзначається у деревоподібної гортензії, тому її обрізають насамперед.

Обрізка восени набуває більше санітарного характеру. Видаляються в основному засохлі та пошкоджені ділянки. В окремих випадках можливе невелике коригування верхніх гілочок.

Підготовка до зими

Гортензія як досить теплолюбна культура вимагає ретельної підготовки до зими. Необхідно провести такі операції:

1. обірвати всі зів’ялі квіти, тому що в намоклому і (або) зледенілому стані вони здатні під своєю вагою зламати гілки;
2. високо підгорнути основу кущиків;
3. засипати «холміки» шаром мульчі для захисту коренів від вимерзання;
4. вкрити чагарник.

Необхідність укриття та її способи багато в чому залежить від виду культури, її віку та кліматичної зони. Усі роботи проводяться у жовтні з появою заморозків.

Деревоподібну, а також ґрунтопокривну та волотисту гортензії, стебла яких до осені стають деревними, в умовах м’яких зим у південних регіонах можна не накривати. Також можна залишити без укриття менш стійкі види – крупнолистову та пильчасту гортензії, але вже з обережністю. Навіть під час епізодичних морозів рослини можуть загинути.

При холоднішому кліматі гортензії потрібно зимове укриття, метод якого визначається залежно від віку (величини) декоративної культури:

• Зовсім молоді кущики просто зверху присипають сухим ґрунтом.
• Підрослі – притискають до землі, накривають руберойдом і фіксують його камінням, щоб не забрало вітром.
• Дорослий кущ зв’язують, вкривають спанбондом чи аналогічним матеріалом, і навіть закріплюють його. Навколо рослини на відстані 20-25 см формують металевий каркас із сітки у формі циліндра з висотою близько 10 см, який заповнюють підсохлим листям. Навесні цю конструкцію прибирають.

Звичайно, садівник сам приймає рішення про доцільність та прийоми захисту рослини від холодів, але краще все-таки перестрахуватися, приховати гортензію та бути впевненим, що вона благополучно переживе найлютіші морози.

Хвороби та шкідники

Гортензія досить стійка до захворювань та шкідників. Однак деякі грибкові та вірусні інфекції вражають і її. Хвороби також можуть виникнути внаслідок поганого догляду (надлишок або нестача вологи, нестача освітленості, бідні ґрунти та інші).

До основних патологіям квіткової культури належать:

1. Сухе почорніння листя пов’язано з поливом жорсткою водою та потраплянням прямих сонячних променів опівдні. При усуненні зазначених факторів проблему вдається вирішити.
2. Мокре почорніння листя пояснюється різким перепадом денних та нічних температур, важким ґрунтом та перезволоженням. Нормалізація режиму поливу та пересадка квітки дозволять покращити стан культури.
3. Хлороз виявляється у зміні кольору та розміру листя, подрібненні суцвіть. Причиною є порушення обміну речовин. Для лікування рекомендуються препарати, що містять залізо – «Антихлороз», «Агрікола» та «Феровіт».
4. Сіра гнилизна – грибкове захворювання, розвитку якого сприяє підвищена вологість. Хворі частини відокремлюють від рослини, обробку якої виробляють «Фундазол».
5. Пероноспороз – також грибкове захворювання, яке активно розвивається в дощову погоду. Культуру обприскують розчином з урахуванням мідного купоросу.
6. Борошниста роса – серйозний симптом, що викликає відмирання уражених ділянок. Методом боротьби є обробка чагарника «Фітоспорином-М».
7. Септоріоз також може призвести до загибелі ціла рослина. Лікування проводиться складами з урахуванням міді.

До комах, що становлять найбільшу небезпеку для гортензії, належать павутинний кліщ, нематода і попелиця. При виявленні цих шкідників слід обробити гортензію інсектицидами «Акарін», «Командор» або «Танрек».

Вирощування гортензії у домашніх умовах

Загальна характеристика кімнатних сортів

Незважаючи на велику кількість різновидів гортензії, для розведення будинку підходить лише крупнолистий вигляд. Для всіх кімнатних варіантів характерні:

• листя – овальної форми, широке, соковитого зеленого кольору;
• суцвіття у формі кулі з діаметром 20-25 см, що складається з окремих квіток (щитків) до 3 см кожна;
• забарвлення квіток переважно білого, рожевого та блакитного кольору та їх відтінків;
• період цвітіння – квітень – листопад;
• утворення плодів лише на центральних щитках у суцвітті;
• приємний аромат, ближче до жасминового

До найпоширеніших сорти кімнатних гортензій належать:

1. Гамбурґ;
2. Голіаф;
3. Європа;
4. Червона сенсація;
5. Madame Emile Mouillere;
6. Magical Noblesse;
7. Miss Saori;
8. Ramars Mars;
9. Sibyl;
10. Soeur Therese.

• Гамбург
• Голіаф
• Європа
• Червона сенсація
• Мадам Емілі Мульє
• Меджикал Ноблес
• Міс Саорі
• Рамарс Марс
• Сібілла
• Сеер Терез

Специфіка вирощування гортензії у домашніх умовах

Термін життя рослини – 4 роки. Для його рясного та пишного цвітіння потрібна щорічна пересадка. Коренева система рослини горизонтального типу, тобто. її обсяг збільшується переважно завширшки. При виборі горщика (кашпо, контейнера тощо) слід пам’ятати і набувати досить широку, але з глибоку ємність. При цьому кожна нова тара має бути в 1,5 рази більшою за попередню.

Ґрунт можна використовувати як покупний, так і власного приготування з 4-х компонентів: дернова та листова земля, торф та пісок у пропорції 2:1:1:0,5. На дно горщика обов’язково насипається дренаж.

Пересадку рослини потрібно проводити дуже обережно та краще методом перевалки.

Верхню частину кореня (шийку) залишають на одному рівні з ґрунтом, а зверху присипають торф’яною крихтою (мульчею) для кращого утримання вологи.

Увага! Для кімнатної гортензії небезпечні гній та перегній.

Значним фактором є правильне розташування рослини з погляду світлового та температурного режимів.

Гортензії необхідно багато світла, але водночас не можна допускати попадання прямих сонячних променів.

Важливо! Підвіконня не рекомендується для розміщення гортензії. Крім ймовірності отримання опіків, там спостерігається перепад температур при провітрюванні, протяги, спека та зайва сухість у опалювальний сезон.

Для квітки бажано відвести місце у приміщеннях, що виходять на південну сторону, на відстані 2-2,5 м від вікна. Ще один нюанс – його не слід розташовувати у зоні повітряного потоку від кондиціонера.

Оптимальна температура для розвитку та цвітіння культури — +18-22°С, значні коливання якої шкідливі. На літній сезон рослину рекомендується переміщати на балкони, лоджії, веранди з дотриманням усіх вимог щодо утримання.

У період спокою гортензії потрібне затінення та прохолода — +8-10°С. Відповідна зона її утримання – підвал або засклена лоджія, де вона повинна бути не менше 70-80 днів. У лютому, коли у квітки з’являються перші нирки, її переносять у комфортніше приміщення.

Важливо! Якщо для рослини не були створені відповідні умови для зимівлі, то її цвітіння відбудеться лише через рік (наступної зими).

Полив

Велика роль приділяється і фактору поливу рослини. Як вологолюбній культурі, гортензії потрібно регулярне і рясне зрошення влітку, але помірне – навесні та восени. Взимку в період спокою полив краще проводити епізодично та не допускати утворення підвищеної вологості.

Вода повинна бути кімнатної температури і попередньо відстоялася не менше 24 годин (стосовно водопровідної). Дуже добре підійде для цього тала вода. Періодично (1раз на місяць) потрібно пролити рослину підкисленою водою (5 крапель лимонного соку/1л) для профілактики пожовтіння листя. А засихання їхніх країв свідчить про знижену вологість. Гортензію слід часто зволожувати з пульверизатора.

Для прискорення цвітіння культури у воду для поливу та обприскування додають засіб «Гіббереллін» (0,1 г/1л).

Підживлення

Для активного росту та цвітіння гортензії необхідне підживлення, яке вноситься з періодичністю 1 раз на 2 тижні, починаючи з лютого. Для цього підходять добрива для квітучих рослин (азалій, вересових, рододендронів тощо). У зимовий сезон рослину не удобрюють.

Обрізка

Для кімнатних гортензій проводиться обрізка, як і для садових культур. Це необхідно для формування форми та оптимального розподілу поживних речовин. Її виробляють 2 рази на рік – восени та навесні. Видаляються слабкі пагони, що сильно витяглися, а також верхівка. При цьому квітка набуває більш округлої і пишної подоби.

Методи розмноження

Весняне обрізання можна за необхідності поєднати з живцюванням. В даному випадку живці довжиною близько 8 см нарізають з прикореневих пагонів (на гілці не повинно бути більше 3 вузлів (нирок)). Нижні листочки відриваються.

Відростки висаджують у чисту ємність з дренажними отворами, наповнену сумішшю з піску та торфу, а потім розміщують у світлому приміщенні при температурі до 20°С та вологістю 80%. Зверху гілочки бажано накрити банками, але їх потрібно регулярно знімати для поливу та провітрювання. Через 3-4 тижні у живців утворюється нормальна коренева система та їх пересаджують у горщики.

Розмноження рослини можливе також і в результаті розподілу куща. Цю процедуру можна проводити разом із щорічним весняним пересадженням гортензії. Важливо, щоб у кожної нової частини залишилися точки зростання та достатня кількість коренів.

У розділі «Вирощування з насіння» описано відповідний процес отримання саджанця.

Зміна фарбування

Властивість гортензії змінювати забарвлення пелюсток залежно від кислотності ґрунту використовується по відношенню і до домашніх екземплярів. Таким чином можна надати відтінку, що гармонує з інтер’єром кімнати.

Кислий ґрунт дозволить отримати синьо-блакитні суцвіття. Для цього використовується торф, хвойний ґрунт або тирсу, а також обприскування рослини розчином лимоннокислого алюмінію (50 г/1л) та додавання у воду для поливу алюмокалієвих галунів (50 г/1л).

Для червоно-рожевих тонів потрібно надати землі лужні характеристики, що досягається за допомогою золи, вапна та крейди.

При нейтральному кислотно-лужному балансі квіти переважно білі та близьких відтінків.

Хвороби та шкідники

Сорти кімнатних гортензій також стійкі до захворювань (шкідників), як і культура загалом. Однак, деякі з них можуть виникнути (з’явитися) внаслідок неправильного догляду за рослиною.

До найпоширеніших проблем кімнатних гортензій належать:

1. Сіра гнилизна. Розвивається через надто високу вологість. Нормалізація режиму утримання, а також обробка бордоською рідиною успішно допомагають боротися із цим порушенням.
2. Хибна борошниста роса. Причина освіти та способи боротьби аналогічні, але для усунення патології вже знадобляться фунгіциди та препарати, що містять мідь.
3. Попелиця і павутинний кліщ. Сприятливими умовами для поширення цих шкідників, навпаки, є сухе повітря та нестача зволоження. Крім покращення зазначених факторів необхідна обробка мильним розчином, «Карбофосом» або «Актеліком».
4. Нематода. Культуру слід викинути.

• Сіра гнилизна
• Хибна борошниста роса
• Коренева нематода
• Попелиця та павутинний кліщ

Недостатній або надлишковий полив, низький рівень поживних речовин у ґрунті (особливо азоту), надлишок лугу в ґрунті, пошкодження коренів при посадці можуть стати основою для пожовтіння листя та їх засихання, а в результаті і загибелі рослини загалом.

Відео про те, як виростити розкішну гортензію

Автор ролика розповідає про тонкощі посадки гортензії на ділянці. Як вибрати найкраще місце, яку глибину потрібно вирити яму, що в неї покласти й інші важливі моменти. Правила осінньої посадки гортензії у саду. Радимо до перегляду!