Принципи формування груп
Метод групувань не можна уявити як набір певних правил, що рекомендуються для різноманітних сукупностей. У застосуванні методу групувань визначальним є розуміння суті, природи досліджуваних явищ або процесів. Залежно від сутності досліджуваних явищ і поставлених перед дослідженням завдань у процесі проведення групування слід вирішити такі питання:
•вибір групувальної ознаки;
•визначення кількості груп і розміру інтервалів;
•визначення показників, які повинні характеризувати групи. Вибір групувальної ознаки – найскладніше питання в теорії групувань.
Групування одиниць сукупності за однією ознакою називається простим групуванням.
Групи, утворені за однією ознакою, можна поділити на підгрупи за іншою ознакою, а ті, у свою чергу, за третьою ознакою. Це комбінаційне групування.
Групувальні ознаки поділяються на чотири види:
1)якісні (атрибутивні)- якісні (атрибутивні) ознаки характеризують якість, властивість досліджуваного явища і виражаються словами (стать, освіта, професія тощо)
2)кількісні-це ознаки мають числове вираження і можуть бути:
· дискретними- це ознака, що приймає тільки певні значення, наприклад, кількість дітей у сім’ї, отриманих оцінок на іспитах, судимостей тощо.
· інтервальними- це ознаки приймають будь-які значення у визначених межах, виражаються цілими чи дробовими числами, реєструються з визначеним ступенем точності.
3)простору-при вивченні розподілу по території того чи іншого явища використовується групувальна ознака простору (кількість правопорушень і злочинів по областях України).
4)часу-вивчаючи зміни явищ у часі, групування роблять за ознаками часу (кількість правопорушень за 2000-2012 pоки).
Важливим моментом при проведенні групування є визначення кількості груп і розміру інтервалу, які залежать від виду групувальної ознаки.Якщо групування проводиться за атрибутивною ознакою або ознакою простору, то число груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначається кількістю різновидів атрибутивної ознаки.При вирішенні питання про кількість груп при групуванні за кількісною ознакою слід виходити з конкретних завдань дослідження. Бажано, щоб груп було не занадто багато, але і не занадто мало і щоб у кожну групу потрапило велике число одиниць, що забезпечить репрезентативність статистичних показників.
У питанні про кількість груп потрібно зважати на розмах коливань ознаки, що являє собою різницю між максимальним і мінімальним її значенням. Чим більший розмах, тим, як правило, більше груп утвориться. Враховується і чисельність досліджуваної сукупності: якщо вона не дуже велика, то не можна утворювати багато груп, тому що в групах не буде достатньо великого числа одиниць сукупності, отже, характеристики цих груп можуть виявитися недостатньо типовими.
Далі постає питання вибору довжини інтервалу, тобто різниці між найбільшим і найменшим значенням ознаки в кожній групі. Кількість груп і розмір інтервалу взаємопов’язані: чим більше груп, тим меншим буде інтервал, і навпаки. Інтервали можуть бути рівні і нерівні. Рівні інтервали застосовуються у разі, якщо ознака змінюється більш-менш рівномірно в певних межах. Розмір рівного інтервалу визначається за формулою,
і= Хmax- Хmin/ n,
де Хmax – найбільше значення ознаки в сукупності; Хmin – найменше значення ознаки; n – число груп.
Припустімо, навантаження на одного суддю коливається в межах від 20 до 80 справ. Необхідно групувати суддів залежно від навантаження, створивши три групи з рівними інтервалами.
Визначимо інтервал групування: і = (80-20): 3 = 20 справ.
Отже, одержуємо такі групи суддів за кількістю досліджуваних справ:
Утворені інтервали називаються закритими. Інтервали, у яких зазначена тільки одна межа (верхня або нижня), називаються відкритими.
Після вибору групувальної ознаки, встановлення кількості груп та їх меж, проводять добір показників для характеристики груп, розробляють макети таблиць та графіків. Добір показників слід проводити так, щоб у результаті групування були виділені найістотніші риси й ознаки досліджуваного явища відповідно до поставленого завдання.
Статистичні групування проводять, головним чином, на основі первинного статистичного матеріалу, тобто за даними спостереження. Таке групування називається первинним.
Але у статистиці застосовують і так звані повторні, або вторинні, групування, тобто перегрупування раніше складених груп. Необхідність вторинного групування виникає, коли вже згруповані дані не задовольняють дослідників щодо кількості груп або ці групування не можна безпосередньо порівняти.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su – Студопедия (2013 – 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.012 сек.
Основні принципи організації та діяльності науково-дослідного інституту НАН України
Основні принципи організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України (далі – Основні принципи) розроблено на основі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», інших актів законодавства, відповідно до пункту 7.14.8 Статуту Національної академії наук України та визначають основні правові, організаційні та фінансові засади діяльності наукової установи Національної академії наук України.
1. Загальні положення
1.1. Наукова установа (науково-дослідний інститут та інша наукова установа – обсерваторія, ботанічний сад, дендропарк, заповідник, бібліотека, музей, науково-технічний (технологічний) комплекс тощо), що перебуває у віданні НАН України (далі – наукова установа НАН України), є державною науковою установою, що заснована на державній власності.
1.2. Наукова установа НАН України діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших актів законодавства, Статуту Національної академії наук України, цих Основних принципів та власного статуту.
1.3. Наукова установа НАН України створюється, реорганізується та ліквідується за рішенням Президії НАН України.
Наукові установи подвійного підпорядкування створюються спільним рішенням Національної академії наук України та центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері наукової та науково-технічної діяльності, іншого центрального органу виконавчої влади.
1.4. Наукова установа НАН України є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, інші необхідні печатки та штампи, рахунки у національній та іноземній валюті, відкриті відповідно до законодавства України, а також може мати товарний знак, який реєструється в установленому порядку, емблему, веде діловодство та бухгалтерський облік згідно із законодавством України.
Наукова установа НАН України має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
1.5. Наукова установа НАН України діє на підставі статуту, який затверджується Президією НАН України.
Статут (положення) наукової установи подвійного підпорядкування затверджуються Президією НАН України та відповідним центральним органом виконавчої влади.
Статут наукової установи НАН України повинен містити: повне та скорочене найменування державною і англійською мовами; дату прийняття та номер рішення про створення; місцезнаходження; юридичний статус; мету створення та основні завдання; структуру; порядок управління та повноваження органів управління; джерела надходження і порядок використання коштів та майна; повноваження трудового колективу наукової установи; порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності; порядок внесення змін до статуту; порядок припинення.
Статут наукової установи НАН України може містити інші положення, що стосуються особливостей її утворення і діяльності.
1.6. Наукова установа НАН України може мати статус неприбуткової організації.
1.7. Наукова установа НАН України створюється та діє з метою проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання та використання нових знань у відповідних галузях науки, доведення наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів, задоволення соціальних, економічних і культурних потреб та інноваційного розвитку країни.
Для наукової установи НАН України наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.
1.8. Наукова установа НАН України входить до складу відділення НАН України або підпорядковується безпосередньо Президії НАН України. Належність наукової установи НАН України до відповідного відділення НАН України, переведення наукової установи НАН України з одного відділення НАН України до іншого, а також її підпорядкування безпосередньо Президії НАН України визначає Президія НАН України за поданням (клопотанням) вченої ради наукової установи НАН України та за погодженням з відповідним відділенням (відділеннями) НАН України.
1.9. Наукова установа НАН України підлягає обов’язковій державній атестації в порядку, визначеному законодавством.
1.10. Наукова установа НАН України не рідше одного разу на п’ять років звітує про свою наукову і науково-організаційну діяльність перед відповідним відділенням НАН України або Президією НАН України в разі потреби.
2. Основні завдання наукової установи НАН України
2.1. Основними завданнями наукової установи НАН України є:
2.1.1. Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з актуальних напрямів науки і техніки з метою одержання нових наукових знань та їх використання для практичних цілей.
2.1.2. Проведення науково-технічних (експериментальних) розробок, що базуються на наукових знаннях, отриманих у результаті наукових досліджень чи практичного досвіду, з метою доведення таких знань до стадії практичного використання.
2.1.3. Надання науково-технічних послуг.
2.1.4. Проведення наукової і науково-технічної експертизи.
2.1.5. Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через магістратуру, аспірантуру, докторантуру.
2.1.6. Забезпечення високої якості наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, систематичне накопичення і узагальнення наукових результатів, створення умов для реалізації творчих можливостей наукового колективу та соціальний захист працівників.
2.1.7. Збереження і розвиток наукової інфраструктури.
2.1.8. Інформування широкої громадськості про результати своєї діяльності.
2.2. Наукова установа НАН України відповідно до основних завдань:
2.2.1. Розробляє за широкою участю наукового колективу основні наукові напрями діяльності наукової установи НАН України і подає їх на затвердження Президії НАН України. Під час визначення наукової тематики враховуються рішення Загальних зборів, Президії, відповідного відділення НАН України.
2.2.2. Організує та проводить науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи відповідно до затверджених основних наукових напрямів діяльності та поточних (щорічних) планів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.
2.2.3. Вивчає, аналізує та узагальнює досягнення світової науки за відповідним напрямом і визначає можливості їх використання в усіх сферах суспільного життя, бере участь у розробці й реалізації міжнародних програм і проектів.
2.2.4. Розробляє прогнози та проводить наукову експертизу з відповідних напрямів науки і техніки.
2.2.5. За дорученням НАН України або з власної ініціативи розробляє прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, пропозиції, рекомендації з певних питань розвитку держави та суспільства, здійснює наукову та науково-технічну експертизу відповідно до договорів, укладених з фізичними та юридичними особами в установленому законодавством порядку.
2.2.6. Бере участь у конкурсах наукових проектів, науково-технічних розробок і конкурсах на отримання грантів, у тому числі міжнародних конкурсах, за результатами конкурсів забезпечує виконання відповідних робіт і заходів.
2.2.7. Проводить конференції, наради, симпозіуми, виставки, наукові школи, в тому числі міжнародні.
2.2.8. Здійснює видавничу діяльність наукового, освітнього та просвітницького характеру, виступає в установленому порядку засновником друкованих засобів масової інформації, наукових видавництв, наукових журналів та наукових видань.
2.2.9. Має (створює) власний офіційний веб-сайт, забезпечує розміщення на ньому інформації про основні наукові напрями, структуру та результати діяльності наукової установи НАН України, здійснює регулярне оновлення зазначеної інформації, а також сприяє висвітленню в засобах масової інформації та соціальних мережах вагомих досягнень і важливих подій в житті наукової установи НАН України та інших наукових матеріалів, що становлять суспільний інтерес.
2.2.10. Проводить конкурси на заміщення вакантних посад наукових працівників, атестує працівників наукової установи НАН України.
2.2.11. Утворює у порядку, встановленому законодавством України, спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями відповідно до основних наукових напрямів діяльності наукової установи НАН України.
Наукова установа НАН України приймає остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів акредитованими спеціалізованими вченими радами.
2.2.12. Засновує в порядку, встановленому законодавством, вищі навчальні заклади для підготовки фахівців за різними кваліфікаційними рівнями, в тому числі магістра та доктора філософії.
2.2.13. Провадить освітню діяльність у сфері вищої освіти, надає освітні послуги шляхом підготовки фахівців за різними кваліфікаційними рівнями відповідно до Закону України «Про вищу освіту», в тому числі через магістратуру, аспірантуру та докторантуру, вживає заходів щодо підвищення кваліфікації наукових працівників, сприяє розвитку наукової складової у сфері освіти та залученню талановитої молоді до наукової діяльності.
2.2.14. Здійснює в установленому порядку навчання за програмами післядипломної освіти з метою перепідготовки наукових працівників та спеціалістів, а також утворює спільно з університетами, іншими вищими навчальними закладами спеціалізовані кафедри для підготовки фахівців за кваліфікаційним рівнем магістра та (або) доктора філософії.
2.2.15. Розміщує відповідно до договору, укладеного з іншою науковою установою або вищим навчальним закладом, структурні підрозділи (лабораторії), що провадять наукову і науково-технічну діяльність, на базі цієї наукової установи або такого навчального закладу відповідно до освітніх програм та тематики наукових досліджень.
2.2.16. Розробляє структуру і штатний розпис у межах наявних коштів і затверджує його в установленому в НАН України порядку.
2.2.17. Укладає угоди і договори про наукове та науково-технічне співробітництво з організаціями і юридичними особами, в тому числі іноземними й міжнародними, бере участь у виконанні міжнародних наукових та науково-технічних програм і проектів в порядку, встановленому законодавством.
2.2.18. Бере участь у діяльності наукових товариств, асоціацій, спілок і союзів, в тому числі іноземних та міжнародних, на правах їх членів, веде інші форми спільної діяльності відповідно до законодавства України.
За погодженням з НАН України може входити до об’єднань юридичних осіб з метою виконання своїх статутних завдань із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності.
2.2.19. Виступає засновником та співзасновником господарських товариств та бере участь у формуванні статутного капіталу таких господарських товариств виключно шляхом внесення до нього майнових прав інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за науковою установою НАН України.
2.2.20. Веде будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт своїх основних фондів, об’єктів наукового, житлового та іншого соціального призначення.
2.2.21. Надає платні послуги за переліком, визначеним законодавством для бюджетних наукових установ, та відповідно до статуту наукової установи НАН України.
2.2.22. Здійснює обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
2.3. Наукова установа НАН України має право на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на її балансі, а також договорів продажу майна в порядку, встановленому в НАН України.
2.4. Усі види діяльності, які згідно із законодавством потребують спеціальних дозволів чи ліцензій, здійснюються науковою установою НАН України лише після їх отримання.
3. Структура наукової установи НАН України
3.1. Структуру наукової установи НАН України розробляє дирекція, її розглядає вчена рада та затверджує відповідне відділення НАН України, а для наукової установи НАН України, що підпорядковується безпосередньо Президії НАН України, – Президія НАН України.
Основною структурною одиницею наукової установи є науковий підрозділ, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків.
У структурі наукової установи НАН України можуть бути інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філія, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей тощо.
До складу наукових установ НАН України медичного спрямування можуть входити клініки, лікувально-діагностичні підрозділи.
Для вирішення окремих завдань можуть утворюватися тимчасові наукові (творчі) колективи.
Структурними підрозділами наукової установи НАН України є також управлінські й науково-допоміжні підрозділи і служби.
3.2. Наукова установа НАН України може створювати філії і наукові відділення на правах структурного підрозділу наукової установи НАН України, конструкторські, технологічні і проектні бюро, дослідні виробництва, а також інші структурні підрозділи без прав юридичної особи, що діють за положеннями, затвердженими наказом директора після погодження з вченою радою наукової установи НАН України.
3.3. Для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на підприємствах і в установах науково-технічного результату (результатів) при наукових установах НАН України можуть діяти виробничо-орієнтовані наукові установи НАН України, підприємства та організації з правами юридичної особи, які створюються за рішенням Президії НАН України і діють на підставі статуту, який затверджується та реєструється у встановленому в НАН України порядку.
3.4. З метою надання доступу до унікального обладнання для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок вітчизняними та іноземними вченими за рішенням Президії НАН України можуть утворюватися центри колективного користування науковим обладнанням у формі структурного підрозділу наукової установи НАН України.
3.5. З метою підтримки та розвитку фундаментальних досліджень на світовому рівні, нових перспективних міждисциплінарних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, координації спільної діяльності та ефективного використання фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів за визначеним науковим напрямом наукова група наукової установи НАН України може входити до державної ключової лабораторії, як об’єднання наукових груп наукових установ та університетів, інших вищих навчальних закладів, на основі договору про спільну наукову діяльність у порядку, визначеному законом.
4. Управління науковою установою НАН України
4.1 Управління науковою установою НАН України здійснюється на основі і в порядку, встановленому Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статутом НАН України, цими Основними принципами та статутом наукової установи НАН України.
4.2. Наукову установу НАН України очолює керівник, який обирається, призначається та звільняється з посади й діє відповідно до законодавства та статуту наукової установи НАН України.
4.3. Керівник наукової установи НАН України обирається шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи на строк до п’яти років у межах строку, визначеного статутом (положенням) наукової установи НАН України, з правом бути переобраним і призначається на посаду Президією НАН України, а керівник наукової установи подвійного підпорядкування – спільним рішенням Президії НАН України та відповідного центрального органу виконавчої влади.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної наукової установи НАН України більш як два строки.
4.4. Кандидат на посаду керівника наукової установи НАН України має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або кандидата наук (доктора філософії) і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менше 10 років. Президія НАН України або відповідне відділення НАН України можуть установити додаткові кваліфікаційні та інші вимоги до кандидата на посаду керівника наукової установи НАН України, що випливають із специфіки діяльності цієї установи.
Не може бути обрана, призначена на посаду керівника (у тому числі виконувачем обов’язків керівника) наукової установи НАН України особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
3) згідно з вироком суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.
4.5. Конкурс на заміщення посади керівника наукової установи НАН України оголошується Президією НАН України (для наукової установи подвійного підпорядкування – спільно Президією НАН України та відповідним центральним органом виконавчої влади) не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка обіймає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника наукової установи НАН України конкурс оголошується протягом тижня від дня утворення вакансії.
Вчена рада та колективи наукових відділів наукової установи НАН України, серед інших визначених Статутом НАН України органів і осіб, мають право висунення кандидатів на заміщення посади керівника наукової установи НАН України. Пропозиції щодо претендентів на посаду керівника наукової установи НАН України приймаються Президією НАН Україниабо відповідним відділення НАН Українипротягом двох місяців від дня оголошення конкурсу на посаду керівника наукової установи НАН України. Кандидатури претендентів, які відповідають встановленим вимогам, вносяться на розгляд зборів колективу наукових працівників наукової установи НАН України протягом 20 календарних днів від дня закінчення строку подання документів на заміщення вакантної посади.
4.6. Претенденти на посаду керівника наукової установи НАН України розглядаються на зборах колективу наукових працівників цієї установи. Кожен член зборів колективу наукових працівників може голосувати лише за одну кандидатуру або не підтримувати жодної з кандидатур.
Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо на зборах колективу наукових працівників були присутні не менше двох третин фактичної чисельності штатних наукових працівників цієї наукової установи НАН України.
4.7. Рішення зборів колективу наукових працівників наукової установи НАН України про обрання керівника цієї установи розглядаються загальними зборами відповідного відділення НАН України, які рекомендують Президії НАН України:
- призначити на посаду керівника наукової установи НАН України кандидатуру, яка набрала більше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи НАН України;
- призначити на посаду керівника наукової установи НАН України кандидатуру, яка набрала більше 50 відсотків, але менше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи, або за наявності вмотивованих заперечень оголосити новий конкурс, призначивши виконувача обов’язків керівника цієї наукової установи на строк не більше шести місяців.
4.8. Якщо жоден із претендентів на посаду керівника наукової установи НАН України не набрав у першому турі більше 50 відсотків голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи, проводиться другий тур голосування.
До участі у другому турі допускаються два кандидати, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів.
Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо на зборах колективу наукових працівників були присутні більше двох третин фактичної чисельності штатних наукових працівників цієї наукової установи НАН України.
Рішення зборів колективу наукових працівників наукової установи НАН України про обрання у другому турі керівника цієї установи розглядаються загальними зборами відповідного відділення НАН України, які рекомендують Президії НАН України:
- призначити на посаду керівника наукової установи НАН України кандидатуру, яка у другому турі набрала більше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи;
- призначити на посаду керівника наукової установи НАН України кандидатуру, яка у другому турі набрала більше 50 відсотків, але менше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи, або за наявності вмотивованих заперечень оголосити новий конкурс, призначивши виконувача обов’язків керівника цієї наукової установи на строк не більше шести місяців.
Для наукової установи НАН України, що підпорядковується безпосередньо Президії НАН України, розгляд рішень загальних зборів колективу наукових працівників, передбачених пп.4.7 і 4.8 цього положення, здійснюється безпосередньо Президією НАН України.
4.9. Керівник наукової установи НАН України призначається на посаду Президією НАН України (для наукової установи подвійного підпорядкування – спільним рішенням Президії НАН України та відповідного центрального органу виконавчої влади) за рекомендацією загальних зборів відповідного відділення НАН України.
За наявності вмотивованих заперечень з боку загальних зборів відповідного відділення НАН України Президією НАН України (для наукової установи подвійного підпорядкування – спільно з відповідним центральним органом виконавчої влади) оголошується новий конкурс та призначається виконувач обов’язків керівника наукової установи НАН України на строк не більше шести місяців.
4.10. Контракт з обраним керівником наукової установи НАН України укладається Національною академією наук України в установленому порядку протягом одного місяця від дня обрання на строк, визначений статутом (положенням) цієї наукової установи, але не більше ніж на п’ять років.
4.11. Керівник наукової установи НАН України може бути звільнений з посади Президією НАН України з підстав, визначених законодавством про працю, а також через порушення умов контракту. Керівник наукової установи НАН України також може бути звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання зборами колективу наукових працівників цієї наукової установи. Підстави для відкликання керівника наукової установи визначаються законодавством про працю та статутом (положенням) цієї наукової установи.
Подання про відкликання керівника наукової установи НАН України може бути внесено на розгляд зборів колективу наукових працівників цієї наукової установи не менше, ніж половиною статутного складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради установи.
4.12. Виконувач обов’язків керівника новоутвореної наукової установи НАН України призначається Президією НАН України на строк не більше шести місяців.
4.13. Керівник вищого навчального закладу, що перебуває у віданні НАН України, заміщує посаду в порядку, визначеному Законом України «Про вищу освіту».
4.14. Керівник наукової установи НАН України у межах наданих йому повноважень організовує діяльність наукової установи НАН України.
4.15. Керівник наукової установи НАН України відповідає перед НАН України за виконання обов’язків, передбачених законодавством, статутом наукової установи НАН України, а також контрактом.
4.16. Керівник наукової установи НАН України має право:
1) розпоряджатися майном та коштами у межах та у спосіб, що передбачені контрактом, статутом наукової установи НАН України та законодавством;
2) представляти наукову установу НАН України в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, підприємствах незалежно від форми власності без окремого на те доручення;
3) відкривати від імені наукової установи НАН України поточні та депозитні рахунки в банках та в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у порядку, встановленому законодавством;
4) укладати від імені наукової установи НАН України договори відповідно до законодавства;
5) приймати на роботу та звільняти з роботи працівників наукової установи НАН України, визначати їх посадові обов’язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення;
6) преміювати працівників відповідно до положення наукової установи НАН України про преміювання та здійснювати інші види стимулювання праці працівників наукової установи НАН України;
7) перевіряти якість роботи працівників наукової установи НАН України та діяльність, спрямовану на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної діяльності;
8) призначати відповідну частину складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи НАН України;
9) делегувати відповідно до статуту наукової установи НАН України частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів наукової установи НАН України;
10) видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження;
11) вирішувати питання фінансово-господарської діяльності наукової установи НАН України.
4.17. Керівник наукової установи НАН України зобов’язаний забезпечувати:
1) провадження науковою установою діяльності відповідно до статутних завдань;
2) високоефективну наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність наукової установи НАН України, в тому числі впровадження результатів її наукових досліджень, міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво;
3) підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації в магістратурі, аспірантурі та докторантурі;
4) підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників наукової установи НАН України;
5) виконання державного замовлення та інших договірних зобов’язань науковою установою НАН України;
6) дотримання науковою установою НАН України ліцензійних умов та умов акредитації освітньо-наукової програми;
7) одержання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів;
8) захист прав інтелектуальної власності на результати наукової та науково-технічної діяльності, отримані за рахунок коштів державного бюджету;
9) застосування нових наукових, науково-технічних знань під час підготовки кадрів вищої кваліфікації;
10) стабільне фінансово-економічне становище наукової установи НАН України та ефективне використання майна, закріпленого за науковою установою НАН України, дотримання вимог законодавства під час надання в користування іншим особам зазначеного майна;
11) подання НАН України в установленому порядку звітності про використання майна, закріпленого за науковою установою НАН України, зокрема майна, наданого у користування іншим особам;
12) дотримання умов статуту наукової установи НАН України та колективного договору;
13) захист інформації відповідно до законодавства;
14) дотримання науковою установою НАН України вимог законодавства, забезпечення виконання в установлені строки вимог контролюючих органів у сфері господарської діяльності, а також вимог НАН України;
15) вжиття заходів до вдосконалення управління науковою установою НАН України, зміцнення фінансово-господарської, трудової дисципліни;
16) створення належних умов праці відповідно до вимог законодавства, дотримання прав працівників відповідно до законодавства про працю;
17) своєчасність проведення розрахунків з юридичними та фізичними особами;
18) цільове та ефективне використання коштів державного бюджету;
19) своєчасне та у повному обсязі виконання науковою установою НАН України зобов’язань перед державним бюджетом та державними соціальними фондами;
20) виконання кошторису доходів і видатків наукової установи НАН України, недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати, за спожиті послуги з енергопостачання та комунальні послуги;
21) вжиття у межах своїх повноважень заходів до запобігання проявам корупційних правопорушень у науковій установі НАН України;
22) інформування широкої громадськості про діяльність наукової установи НАН України;
4.18. Керівник наукової установи НАН України вирішує інші питання, що згідно із законодавством, статутом наукової установи НАН України і контракту належать до його компетенції.
4.19. Керівник наукової установи НАН України щороку звітує перед колективом наукових працівників наукової установи НАН України про свою діяльність.
4.20. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи НАН України (далі – вчена рада) є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи НАН України, який виконує консультативно-дорадчі функції.
4.21. Кількісний склад членів вченої ради наукової установи НАН України визначається статутом (положенням) наукової установи НАН України. Не менш як три чверті складу вченої ради обираються таємним голосуванням зборів наукових працівників, а решта членів призначаються наказом керівника цієї наукової установи.
Для наукової установи НАН України, кількість працівників якої перевищує 500 осіб або яка має відокремлені відділення, філії, інші структурні підрозділи, за поданням керівника наукової установи НАН України рішенням Президії НАН України може бути визначено та передбачено в статуті наукової установи особливий порядок обрання складу вченої ради наукової установи НАН України.
Керівник наукової установи НАН України, його заступник з наукової роботи і вчений секретар наукової установи НАН України є членами вченої ради наукової установи НАН України за посадою.
Голова, його заступники та вчений секретар вченої ради наукової установи НАН України обираються таємним голосуванням з числа її членів.
До складу вченої ради наукової установи НАН України входять всі члени Національної академії наук України (академіки та члени-кореспонденти Національної академії наук України), які працюють в цій науковій установі. До вченої ради можуть бути обрані (або запрошені та призначені наказом керівника наукової установи НАН України) провідні вчені і спеціалісти, які не працюють у даній науковій установі.
До складу вченої ради наукової установи НАН України також входять голова ради молодих вчених або іншого об’єднання молодих учених (представник молодих учених) наукової установи НАН України та керівник первинної профспілкової організації (профспілковий представник) наукової установи НАН України.
4.22. До виключної компетенції вченої ради наукової установи НАН України належать питання щодо:
1) визначення стратегії розвитку наукової установи НАН України та перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;
2) проведення наукової і науково-технічної оцінки тематики та результатів науково-дослідних робіт;
3) затвердження поточних (щорічних) планів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;
4) удосконалення та розвитку структури наукової установи НАН України;
5) затвердження тем дисертацій здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) та науковому рівні вищої освіти і призначення наукових керівників (консультантів);
6) затвердження результатів атестації наукових працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів;
7) затвердження результатів конкурсу на вакантні посади наукових працівників;
8) висування видатних наукових праць для присудження премій, медалей та інших видів відзнак, у тому числі міжнародних;
9) присвоєння працівникам наукової установи НАН України вчених звань професора та старшого дослідника і подання відповідних рішень на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, порушення клопотання про присвоєння почесних звань;
10) затвердження річних звітів про діяльність наукової установи НАН України та фінансових планів (кошторисів) наукової установи;
11) ухвалення рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах державного сектору;
12) погодження переліку професій і посад наукової установи НАН України, на яких може застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанційний режим праці.
4.23. Вчена рада наукової установи НАН України обговорює основні наукові напрями діяльності наукової установи і рекомендує їх до розгляду відповідним відділенням НАН України та затвердження Президією НАН України.
4.24. Вчена рада наукової установи НАН України має право приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менше як половина її облікового складу, за винятком випадків розгляду кадрових питань, висунення робіт на здобуття премій і медалей та інших питань, де обов’язкова присутність двох третин складу вченої ради.
Рішення вченої ради наукової установи НАН України вважаються прийнятими, якщо за них голосувало понад 50% присутніх членів вченої ради. Рішення приймаються відкритим або таємним (за рішення вченої ради) голосуванням, якщо статут наукової установи НАН України не передбачає іншого порядку.
4.25. З метою додаткового сприяння діяльності наукової установи НАН України, залучення до оцінки результатів її діяльності широкого кола вчених за пропозицією вченої ради наукової установи та (або) рішенням Президії НАН України при науковій установі може створюватися наглядова рада, у тому числі із залученням іноземних вчених, яка діє відповідно до положення, затвердженого Президією НАН України відповідно до законодавства.
4.26. Для сприяння здійсненню та розвитку наукових досліджень молодих вчених, забезпечення захисту їх прав та інтересів в науковій установі НАН України утворюється рада молодих вчених, яка є колегіальним виборним дорадчим органом, що об’єднує молодих вчених наукової установи НАН України та діє відповідно до положення про цю раду, яке затверджує керівник наукової установи після погодження з вченою радою відповідної наукової установи НАН України.
Рада молодих вчених наукової установи НАН України здійснює свою діяльність з метою забезпечення активної участі молодих вчених наукової установи НАН України у проведенні наукових досліджень, а також представництва, захисту і реалізації їхніх прав та інтересів.
Наукова установа НАН України, при якій створено раду молодих вчених, сприяє її діяльності та може фінансувати заходи і проекти, що ініціюються радою молодих вчених.
4.27. Усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності наукової установи НАН України на основі трудового договору, утворюють трудовий колектив наукової установи НАН України.
Основною організаційною формою здійснення трудовим колективом своїх повноважень є загальні збори (конференція) трудового колективу. Конференція проводиться, якщо скликання зборів ускладнене з причин багато-змінності роботи, територіальної відокремленості структурних підрозділів тощо.
Загальні збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь більш як половина загальної кількості членів колективу, а конференція – не менш як дві третини її делегатів.
Рішення загальних зборів (конференції) трудового колективу приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів колективу, присутніх на зборах (конференції).
4.28. Виробничі, трудові і соціальні відносини трудового колективу з науковою установою НАН України регулюються колективним договором, який укладається керівником з профспілковою організацією наукової установи НАН України відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».
4.29. До повноважень трудового колективу наукової установи НАН України належить:
- делегування наукових працівників для участі у сесіях загальних зборів НАН України з правом ухвального голосу (крім питань, пов’язаних з виборами дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України);
- обговорення та схвалення колективного договору;
- розгляд питань соціального розвитку, зокрема включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров’я, медичного страхування працівників наукової установи НАН України та їх сімей;
- затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку;
- застосування громадських стягнень;
- порушення питань про притягнення порушників трудової дисципліни в установленому законом порядку до відповідальності.
Питання, які входять до компетенції трудового колективу наукової установи НАН України, вирішуються трудовим колективом за участю керівника наукової установи НАН України, якщо інше не передбачено законодавством.
4.30. Всі наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з науковою установою НАН України, утворюють колектив наукових працівників наукової установи НАН України.
Збори колективу наукових працівників наукової установи НАН України вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин фактичної чисельності штатних наукових працівників цієї наукової установи.
4.31. Збори колективу наукових працівників наукової установи НАН приймають рішення:
- про обрання керівника наукової установи НАН України;
- про відкликання керівника наукової установи НАН України;
- про делегування представників (кандидатів наук, докторів філософії, докторів наук) наукових колективів наукових установ НАН України для участі у сесії загальних зборів відділення НАН України з правом ухвального голосу при обранні академіка-секретаря відділення НАН України.
4.32. Рішення зборів колективу наукових працівників наукової установи НАН України приймається двома третинами голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї наукової установи
4.33. Заступник керівника наукової установи НАН України з наукової роботи і вчений секретар наукової установи НАН України призначаються керівником наукової установи НАН України за погодженням з вченою радою наукової установи НАН України та відповідним відділенням НАН України і затверджуються Президією НАН України на строк повноважень керівника цієї наукової установи.
Заступник керівника наукової установи НАН України із загальних питань або з адміністративно-господарської роботи призначається керівником наукової установи за погодженням з відповідним відділенням НАН України та затверджується Бюро Президії НАН України на строк повноважень керівника цієї наукової установи.
4.34. Керівники відокремлених наукових підрозділів без прав юридичної особи (відділень, філій, центрів) наукової установи НАН України, керівники (завідувачі) основних наукових підрозділів (відділів) обираються на конкурсних засадах і призначаються на посаду керівником наукової установи НАН України за погодженням з Президією НАН України на строк не більше 5 років з правом переобрання ще на один строк, якщо інше не встановлено статутом цієї наукової установи.
4.35. Заступники керівників відокремлених або основних наукових підрозділів (відділів), керівники (завідувачі) лабораторій, секторів у складі відділів, головні та провідні наукові співробітники обираються на конкурсних засадах і призначаються на посаду керівником наукової установи НАН України за погодженням з бюро відповідного відділення НАН України, а головні наукові співробітники – за погодженням з Президією НАН України.
Старші наукові співробітники, наукові співробітники, молодші наукові співробітники, головні та провідні конструктори (інженери, технологи тощо) та їх заступники з основного напряму діяльності наукової установи НАН України, головні та провідні конструктори (інженери, технологи тощо) наукового підрозділу, головні інженери (конструктори, технологи тощо) проекту обираються на конкурсних засадах і призначаються на посаду керівником наукової установи НАН України.
4.36. Трудові договори з науковими працівниками, зазначеними у пункті 4.36, можуть укладатися як на невизначений строк, так і на строк, визначений угодою сторін, але не більше, ніж на п’ять років, що зазначається в умовах конкурсу.
Обрані за конкурсом наукові працівники, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк, підлягають періодичній атестації в порядку, встановленому законодавством.
Посади наукових працівників, з якими укладено трудовий договір на визначений строк, після його закінчення вважаються вакантними і для їх заміщення може бути проведено новий конкурс в установленому порядку.
Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Національної академії наук України призначаються на посади наукових працівників керівником наукової установи НАН України без конкурсу та затверджуються на посаді в порядку, встановленому в НАН України.
4.37. Наукова установа НАН України може мати почесного директора та радників при дирекції.
Почесним директором наукової установи НАН України Президією НАН України може бути призначений провідний вчений після досягнення 65-річного віку та звільнення з посади керівника наукової установи НАН України, який тривалий час очолював наукову установу НАН України, зробив визначний внесок у науку, організацію наукових досліджень та розвиток наукової установи НАН України і під керівництвом якого наукова установа НАН України посіла провідне місце у відповідній галузі науки та досягла значних успіхів у реалізації результатів досліджень і підготовці наукових кадрів.
Радниками при дирекції наукової установи НАН України на підставі рішення Президії НАН України керівником наукової установи НАН України можуть бути призначені дійсні члени, члени-кореспонденти НАН України за їх бажанням після досягнення 65-річного віку.
5. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності наукової установи НАН України
5.1. Фінансове забезпечення діяльності наукової установи НАН України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що складається з загального та спеціального (власні надходження) фондів державного бюджету, та її майнового комплексу.
5.2. Фінансування основної діяльності бюджетної наукової установи НАН України здійснюється у межах видатків, передбачених у кошторисах на зазначені цілі.
Фінансування робіт за окремими науковими і науково-технічними програмами та проектами НАН України, виконавцями яких є наукова установа НАН України, а також надання їй грантів НАН України здійснюється відповідно до затвердженого в НАН України порядку.
5.3. Власні надходження бюджетної наукової установи НАН України отримуються нею додатково до коштів загального фонду державного бюджету і відповідно до законодавства включаються до її спеціального фонду.
Власні надходження складаються із коштів, отриманих в установленому порядку як плата за надання послуг бюджетною науковою установою НАН України згідно з її основною діяльністю, від додаткової (господарської) діяльності, від плати за надання майна в оренду, від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
До складу власних надходжень бюджетної наукової установи НАН України відносяться також гранти, дарунки, благодійні внески та кошти, що вона отримує від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ на виконання цільових програм та заходів.
Власні надходження бюджетної наукової установи НАН України спрямовуються на виконання статутних завдань та використовуються згідно з законодавством.
5.4. Наукова установа НАН України самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг. Такі кошти не можуть бути вилучені в дохід держави.
5.5. Наукова установа НАН України, що має статус неприбуткової організації, використовує доходи виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її статутом.
Неприбутковій організації забороняється розподіляти отримані доходи або їх частину серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
5.6. Наукові установи НАН України, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, за рішенням її вченої ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, можуть зараховувати власні надходження, отримані від плати за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійну допомогу, гранти (включаючи кошти, що надходять від вітчизняних та іноземних замовників для реалізації наукових, науково-технічних та інноваційних проектів), на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, відкриті в установах банків державного сектору.
Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного сектору, включаються до фінансового плану (кошторису) наукової установи і можуть використовуватися на оплату витрат, пов’язаних із здійсненням та популяризацією наукової діяльності, оплату праці, придбання майна і його обслуговування, капітальне будівництво та ремонт приміщень тощо у межах статутної діяльності наукової установи.
5.7. Складовими матеріально-технічної бази наукових установ НАН України є будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи.
Майно, що становить матеріально-технічну базу наукової установи НАН України, закріплюється за такою установою на основі права оперативного управління.
5.8. Наукова установа НАН України має право використовувати належне їй майно для участі у цивільних відносинах, у тому числі для ведення фінансово-господарської діяльності, будівництва об’єктів наукового та соціального призначення відповідно до цілей її утворення та в межах цивільної правоздатності.
5.9. На нерухоме майно наукової установи НАН України не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.
5.10. Відчуження нерухомого майна НАН України, закріпленого за науковою установою НАН України, здійснюється з дозволу Президії НАН України в порядку, визначеному законодавством.
5.11. Продаж основних засобів наукової установи НАН України здійснюється лише на конкурсних засадах.
5.12. Безоплатна передача майна, яке знаходиться на балансі однієї наукової установи НАН України, на баланс іншої наукової установи НАН України здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення Президії НАН України.
5.13. Земельна ділянка передається науковій установі НАН України у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не може бути вилучена (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди Президії НАН України.
Землекористування здійснюється науковою установою НАН України відповідно до земельного законодавства.
Передача в оренду науковими установами НАН України закріплених за ними на основі права оперативного управління об’єктів власності, а також земельних ділянок здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства України за рішенням Президії НАН України та в порядку, встановленому в НАН України.
6. Припинення діяльності наукової установи НАН України
6.1. Припинення діяльності наукової установи НАН України здійснюється шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням Президії НАН України за поданням бюро відділення НАН України, до складу якого вона входить, головного ученого секретаря НАН України (для наукової установи НАН України, що підпорядковується безпосередньо Президії НАН України) або одного із віце-президентів НАН України згідно з розподілом обов’язків, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду.
Припинення діяльності наукової установи НАН України подвійного підпорядкування проводиться спільним рішенням НАН України та відповідного центрального органу виконавчої влади.
6.2. Ліквідація наукової установи НАН України здійснюється комісією, призначеною рішенням Президії НАН України, а в разі припинення її діяльності за рішенням суду – комісією, утвореною відповідно до рішення суду.
6.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління науковою установою НАН України. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс наукової установи НАН України, подає його на затвердження до НАН України. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами визначаються законом.
6.4. Працівникам наукової установи НАН України, які звільняються у зв’язку з її реорганізацією чи ліквідацією, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до законодавства про працю.
6.5. У разі припинення діяльності наукової установи НАН України її активи передаються за рішенням Президії НАН України одній або кільком неприбутковим науковим установам НАН України або зараховуються до доходу бюджету.
6.6. Наукова установа НАН України вважається такою, що припинила свою діяльність, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію її припинення.
§ 2. ПРИНЦИП ЄДНОСТІ ОРГАНІЗМІВ І СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО МЕШКАННЯ
Адаптації – це не тільки властивість біологічних систем реагувати на зміни середовища мешкання, а ще й здатність цих систем активно впливати, змінювати і перетворювати це середовище (поміркуйте чому).
З курсу біології 9 класу ви вже знайомі з історією вивчення адаптацій організмів до середовища мешкання від Карла Ліннея до Чарльза Дарвіна. Ви пам’ятаєте, що вперше на вплив умов довкілля на виникнення адаптацій у різних організмів звернув увагу Жан Батист Ламарк (1744-1829). Він вважав, що адаптивні зміни можуть бути лише прогресивними, оскільки виникають під упливом певного «внутрішнього прагнення до вдосконалення», притаманного всім організмам. Чарльз Дарвін (1809-1882) розглядав формування адаптацій як засіб для виживання. Він відкрив еволюційні процеси – дивергенцію та конвергенцію (мал. 2.1, 1, 2). У разі дивергенції нащадки спільного предка, які опиняються в різних умовах існування, формують різні адаптації, оскільки відбувається адаптивна радіація (див. мал. 1.3). У разі конвергенції, навпаки, неспоріднені організми, потрапивши в схоже середовище мешкання, демонструють подібні адаптації. Так формуються певні життєві форми організмів.
У разі паралельної еволюції, або паралелізму (мал. 2.1, 3), подібні ознаки формуються незалежно у близькоспоріднених груп організмів, тобто таких, які походять від спільного предка, шляхом дивергенції. Тому такі організми мають багато спільних груп генів. Далі такі споріднені групи можуть потрапляти в подібні умови існування, і в їхніх генофондах закономірно з’являються подібні мутації, на основі яких формуються подібні ознаки. У результаті споріднені види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості – подібними адаптаціями – з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду чи роду, можна передбачити знахідки форм з подібним поєднанням ознак у межах близьких видів чи родів. Що тісніші родинні зв’язки між такими організмами, то більша подібність у рядах їхньої спадкової мінливості.
Мал. 2.1. Схема, що ілюструє різні напрями еволюції організмів: 1 – дивергенція (ссавці: а – кажан, ряд Рукокрилі; б – миша, ряд Гризуни); 2 – конвергенція (а – птах, клас Птахи; б – метелик, клас Комахи); 3 – паралелізм (а – бабак, плацентарні ссавці; б – вомбат, сумчасті ссавці)
Завдання. Схарактеризуйте особливості формування адаптацій у разі дивергенції, конвергенції та паралелізму.
Концепції гомеостазу. Основи концепції гомеостазу заклав французький медик і фізіолог Клод Бернар (1813-1878). Згідно з нею гомеостаз є основною умовою існування організму, коли зміни у внутрішньому або зовнішньому середовищі неодмінно мають бути компенсовані та врівноважені. У подальшому цю концепцію розвинув американський фізіолог Уолтер Бредфорд Кеннон (1871-1945). Він показав, що динамічна постійність складу та властивостей внутрішнього середовища організму підтримується ланцюгом складних і різноманітних процесів. Саме він запропонував термін «гомеостаз». Гомеостатична рівновага, за У. Б. Кенноном, підтримується механізмами автоматичної саморегуляції, набутими живими істотами в процесі еволюції. Отже, гомеостаз досягається досконалою адаптаційною діяльністю.
На початок XX ст. сформувалися такі погляди на адаптації організмів до умов навколишнього середовища:
• адаптування до нових умов або умов, які періодично змінюються, – завдання, які постійно розв’язують організми;
• адаптації тісно пов’язані із саморегулюванням біохімічних і фізіологічних процесів в організмі;
• у тварин адаптації можуть бути пов’язані зі змінами їхньої поведінки.
Учення про адаптації стало своєрідним містком, який поєднав дані різноманітних біологічних наук: молекулярної біології, біохімії, вірусології, мікробіології, ботаніки, мікології, зоології, анатомії, фізіології, біології індивідуального розвитку, екології, еволюційного вчення тощо.
Принцип єдності організмів і середовища їхнього мешкання вперше сформулював фізіолог Іван Михайлович Сеченов (1829-1905): будь-який організм (рослинний або тваринний) є саморегульованим механізмом, відкритою системою, тісно пов’язаною з навколишнім середовищем процесами обміну речовин та потоками енергії.
За різких змін умов середовища адаптації, що сформувалися раніше, зазвичай втрачають своє значення. Тоді важливого значення набуває адаптивний потенціал, — спадково визначена здатність організмів пристосовуватись до нових або змінених умов середовища. Так, завдяки адаптивному потенціалу виду у популяцій, які мешкають у різних частинах ареалу в різних умовах, можуть формуватися різні адаптації. Що вищий адаптивний потенціал виду, то різноманітніші його адаптації. Завдяки високому адаптивному потенціалу організми змогли опанувати різноманітні, часто екстремальні, умови існування: високогір’я, пустелі, морські глибини тощо.
Запам’ятаємо
Головний постулат еволюційної теорії – організми, які пристосувалися до змін у довкіллі, отримують шанс вижити та залишити нащадків.
Ключові терміни та поняття
концепція гомеостазу, принцип єдності організмів і середовища їхнього мешкання, адаптивний потенціал.
Перевірте здобуті знання
1. Чому адаптації спрямовані насамперед на підтримання гомеостазу? 2. У чому полягає принцип єдності організмів і середовища їхнього мешкання? 3. Що таке адаптивний потенціал?
Видатний англійський біолог Ч. Дарвін вважав, що адаптації завжди мають відносний характер і не бувають абсолютними. Як ви вважаєте, чому?
Творче завдання
Наведіть приклади організмів, пристосованих до екстремальних умов існування. З’ясуйте, які види організмів (гіпотетично) мають адаптивний потенціал пристосуватися до умов глобальної екологічної кризи сьогодення.