Птахівництво — ефективна сфера агробізнесу

Вітчизняне птахівництво стало одним із найбільш економічно привабливих та конкурентоспроможних видів агробізнесу, про що свідчить стійка динаміка зростання виробництва м’яса птиці і яєць. Галузь також має значний експортний потенціал та перспективи його нарощування, що є однією зі стратегічних цілей підвищення ефективності розвитку агропромислового комплексу до 2020 року.

Птахівництво є однією з найбільш скоростиглих галузей тваринництва, що забезпечує швидкий оборот вкладених коштів та динамічний її розвиток завдяки диверсифікованому типу виробництва продукції. Останній може включати як м’ясний, яєчний, так і яєчно-м’ясний напрям спеціалізації.

Особливістю сучасного стану розвитку галузі впродовж останнього десятиліття є динамічне зростання чисельності поголів’я птиці усіх видів, нарощування обсягів виробництва, збільшення внутрішнього попиту та експорту продукції.

Якщо на початку 2000 років в усіх категоріях господарств налічувалося лише 123,7 млн голів птиці, то вже в 2015 р. її чисельність зросла до 214,6 млн голів, або майже в 1,7 разу. При цьому суттєво змінилася структура утримуваного поголів’я птиці в розрізі основних категорія господарств. Зокрема, частка птиці у сільськогосподарських підприємствах в 2001 р. становила лише 20,5 %, тоді як впродовж наступних 15 років вона підвищилася до 56,9 %.

Найбільше поголів’я птиці сьогодні зосереджено у Київській і Вінницькій областях, відповідно 27,3 млн голів (12,7 % до загального) і 27,0 млн голів (12,6 %). Значне поголів’я утримували в Черкаській області — 24,6 млн голів (11,4 %), Дніпропетровській — 18,1 млн голів (8,4 %) та Херсонській — 12,6 млн голів (5,9 %). Разом в цих областях утримується 51,1 % всього поголів’я птиці в Україні та понад 70 % її у сільськогосподарських підприємствах (діагр. 1).

Значне зростання виробництва продукції птахівництва стало можливим передусім за рахунок будівництва в Україні сучасних високотехнологічних птахофабрик і комплексів, які забезпечені технікою й обладнанням як провідних світових, так і вітчизняних виробників (табл. 1).

Досить успішним для галузі птахівництва був 2012 р., коли ввели в експлуатацію 220,6 млн птахомісць у тваринницьких приміщеннях для птиці.

У результаті проведеної модернізації і залучення інвестицій, а також кращих іноземних та вітчизняних технологій виробництво м’яса птиці зросло з 953,5 тис. т в 2010 р. до майже 1,2 млн т в 2014 р., або на 26 %. При цьому питома вага м’яса птиці в структурі виробництва всіх його видів підвищилася із 46,3 % до 49,4 % (діагр. 2).

За попередніми даними прогнозного балансу попиту і пропозиції на м’ясо та м’ясопродукти, що розробляється щорічно аналітиками Міжвідомчої робочої групи Міністерства економічного розвитку і Міністерства аграрної політики та продовольства, споживання м’яса птиці в 2014 р. становить 25 кг на одну особу, що дорівнює 45,4 % від усіх його видів.

Другим, не менш важливим продуктом птахівництва, є виробництво яєць. Цей напрям є одним із найбільш прибуткових у тваринництві, що є дієвим стимулом до його розвитку та нарощування виробництва продукції.

За останні 5 років виробництво яєць в Україні зросло на 15,2 %, і досягло 19,6 млрд шт. у 2014 р., що цілком задовольняє науково обґрунтовані потреби споживання населенням цього вкрай важливого харчового продукту (діагр. 3).

Жодна з галузей тваринництва за останні 10-15 років не мала такої позитивної динаміку росту, як птахівництво. Цей досвід необхідно узагальнити для подальшого відродження інших менш успішних галузей тваринництва. Водночас, можливості внутрішнього ринку щодо забезпечення стійких показників зростання виробництва об’єктивно обмеженні через його перенасичення продукцією галузі. Відтак, перспективи птахівництва безпосередньо пов’язані з розвитком експорту як на традиційні світові ринки, так і нові.

Стрімкий розвиток птахівництва в Україні зумовлений низкою чинників, серед яких окремо слід виділити короткий термін окупності вкладеного капіталу та стабільно зростаючий попит на продукцію галузі.

За попередніми даними Державної служби статистики України, в 2014 р. рентабельність вирощування м’яса птиці без промислової переробки в Україні була від’ємною — 9,0 % (діагр. 4). Водночас, з урахуванням результату від діяльності підприємств із повним циклом виробництва м’яса птиці, пов’язаної із забоєм, підготовкою, виробництвом свіжого, охолодженого або замороженого м’яса, рівень рентабельності у 2014 р. може становити майже 18%.

Виробництво яєць впродовж тривалого періоду часу залишається одним із найбільш прибуткових видів діяльності в тваринництві.

У 2014 р. в сільськогосподарських підприємствах фінансовий результат від реалізації яєць (без ПДВ, бюджетних дотацій і доплат; до оподаткування) становив майже 3024,8 млн грн, тоді як від продажу м’яса птиці одержано 103,8 млн грн збитку. Звідси можна порахувати, що птахівнича галузь мала фінансовий результат від реалізації продукції в сумі 2921 млн грн.

Найвищу рентабельність при виробництві яєць в 2014 р. отримали агровиробники Івано-франківської області (157,6 %), Черкаської (60,2 %), Харківської (53,6 %) та Кіровоградської (49,6 %).

Сьогодні чи не найкращі перспективи збереження конкурентних позицій на внутрішньому продовольчому ринку та виходу на світовий є у галузі птахівництва. Реалізація їх повною мірою залежатиме від зваженої та ефективної взаємодії виробників, що здебільшого представлені потужними агрохолдингами, та держави в особі органів влади і аграрної науки, яка має і надалі створювати сприятливі умови й надавати підтримку для розвитку не лише птахівництва, але й інших, не менш важливих галузей тваринництва.

Розвиток птахівничого ринку в Україні та за її межами: виклики й перспективи, що стоять перед галуззю

Птахівництво є важливим сегментом продовольчого ринку України, яка вже пережила складні карантинні обмеження 2020 року і, на жаль, наразі знаходиться в стані війни. Тож сільське господарство зазнало великих втрат в усіх напрямах.

ВИРОБНИЦТВО М’ЯСА ПТИЦІ В УКРАЇНІ

Динаміка поголів’я птиці 2022 року показує різке скорочення в перший місяць війни — зі 192 млн голів до 171 млн, а вже в травні — до 166 млн голів. Це на 15% менше за аналогічний період 2021 року. Одні з причин такої тенденції — окупація областей у той період часу, обстріли, зупинена логістика, активна мобілізація.

На 1 cерпня 2023 року чисельність птиці свійської сягає 213,5 млн голів, що на 5,5%, або на 11,1 млн голів, більше за аналогічний період минулого року. Позитивна динаміка спостерігається й у нарощення поголів’я на підприємствах, де на серпень було 107,4 млн голів, що на 15,2% більше, ніж у серпні 2022 року. Відновлення поголів’я почалось із літа 2022 року — середній приріст поголів’я становив приблизно 4% на місяць, якщо не враховувати лютий 2023-го. Слід зазначити деякі області, що збільшили поголів’я за останній рік, а саме: Сумська — на 22% (5,1 млн голів), Хмельницька — на 37,1% (8,8 млн), Київська — на 12,4% (23,5 млн голів).

Виробництво м’яса птиці за вісім місяців 2023 року збільшилось на 3,8%. Забійна маса сільськогосподарських тварин, реалізованих на забій, становила 732,8 тис. тонн проти 706,1 тис. тонн минулого року. У підприємствах реалізовано 680,2 тис. тонн на забій птиці, що на 5,8% більше за аналогічний період минулого року. Підприємства відправляють на забій 92,8% птиці.

ВИРОБНИЦТВО КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ

Якщо говорити за виробництво курячих яєць, то зниження їх кількості на ринку відчув кожний українець. За перших вісім місяців 2023 року було вироблено 6,73 млрд яєць, що на 10,6% менше за аналогічний період минулого року. Виробництво цього продукту на підприємствах скоротилося на 13,1%, а в господарствах населення — на 8,5%. Наразі більша частина пропозиції продукції надходить від господарств населення — таке розподілення з позитивним трендом очікується до кінця вересня. Після цього традиційно підприємства переважатимуть у пропозиції до наступного теплого сезону.

ЕКСПОРТ М’ЯСА ПТИЦІ

Протягом 2022 року птахівнича галузь України зазнала відчутних втрат через війну й активні бойові дії, проте експортерам вдалося зберегти показники зовнішніх продажів на топовому рівні, зокрема завдяки зростанню світових цін на птахівничу продукцію.

За минулий рік було експортовано 417,2 тис. тонн продукції, що на 9% менше, ніж 2021 року, проте вартісний показник зріс на 20% — до 858,8 млн доларів. Це відбулось внаслідок зміни географії постачань, а також через збільшення світових цін на м’ясо птиці. Україна торік посіла 9-те місце на світовому рівні торгівлі цією продукцією й тримається впевнено в десятці найбільших експортерів світу. Частка у світовому експорті становить 2,4%.

У березні експорт м’яса птиці суттєво скоротився через блокування портів. Адже до війни 70% курятини експортували саме морем. Проте відбулося нарощення поставок на європейські ринки. Торік у країни ЄС було відвантажено на 14% більше м’яса птиці, ніж 2021 року.

ІМПОРТ М’ЯСА ПТИЦІ

Імпорт м’яса птиці 2022 року скоротився вдвічі й становив 54,8 тис. тонн. 2023 року за сім місяців імпортовано 33,3 тис. тонн курятини. Якщо порівняти ці обсяги з аналогічним періодом — за сім місяців 2022 року, то за останній рік обсяги імпорту м’яса птиці збільшилися на 33%. І, найшвидше, річний обсяг імпорту буде більшим 2023 року, ніж 2022-го. Суттєво збільшився імпорт курятини з Угорщини — у 2,5 раза (9,6 тис. тонн) і Румунії у 2,1 раза (1,1 тис. тонн).

Загалом найбільшими імпортерами української курятини є Нідерланди, Саудівська Аравія та Словаччина. За сім місяців 2023 року українські виробники експортували 246,36 тис. тонн м’яса, що на 1,7% менше, ніж за весь 2022 рік.

ЕКСПОРТ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ

Обсяги експорту курячих яєць скоротилися 2022 року. Загальна експортна виручка за 2022 рік становила 42,5 млн доларів, що на 5% менше, ніж торік. Латвія, Сінгапур, Нідерланди є основними імпортерами українського курячого яйця й разом ці країни скуповують 65% цього продукту. У цей же час імпорт 2022 року зріс у 2 рази проти 2021 року як вартісно, так і кількісно.

Експорт курячих яєць за перших сім місяців 2023 року зріс на 78% і становив 30,28 тис. тонн. Найбільшими покупцями українських курячих яєць є Польща, Нідерланди, Сінгапур.

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО М’ЯСА ПТИЦІ

Світовий ринок м’яса птиці розвивається доволі оптимістично. Локдауни під час коронавірусної пандемії та війна в Україні не змогли сильно змінити прогнози щодо світового виробництва птахівничої продукції на майбутні п’ять років. Очікується, що світовий ринок курятини до 2028 року становитиме 429,11 млрд доларів США з 312,11 млрд доларів США 2022 року.

Прогнозується, що світове виробництво м’яса птиці 2023 року зросте на 1% — до 103,4 млн тонн, головним чином унаслідок зростання ринку в Бразилії та Сполучених Штатах, а також Таїланді, Мексиці й Туреччині. Незважаючи на те, що ціни на комбікорми є високими, очікуване зниження цін на кукурудзу та сою 2023 року сприятиме розширенню виробництва птахівничої продукції в більшості країн. Прогнозується, що виробництво м’яса птиці в Бразилії зросте на 3% — до рекордних 14,9 млн тонн завдяки стійкому зовнішньому попиту в поєднанні зі зменшенням витрат на виробництво.

Збільшенню виробництва курятини в Таїланді та Мексиці сприяє високий внутрішній попит, тоді як Туреччина й далі виграє від стабільного регіонального попиту на м’ясо птиці. Нарощення виробництва м’яса птиці прогнозується для ринків України, Туреччини й Таїланду.

Очікується, що Україна збільшуватиме поставки курятини до країн ЄС, скориставшись тимчасовими заходами щодо вільної торгівлі. І хоча Україні важливо й далі нарощувати поставки птахівничої продукції на ринок ЄС, проте не слід забувати про країни Близького Сходу та Центральної Азії, які повинні бути також в пріоритеті щодо експорту в найближчі 10 років. Додатковим чинником, що заохочує збільшувати поставки птахівничої продукції в ці країни, є збільшення населення в цьому регіоні.

Аналізуючи пріоритетний для України ринок ЄС, можна сказати, що було зафіксовано доволі складну ситуацію в галузі європейського птахівництва за останній рік. Подорожчання кормів, енергоресурсів, а також спалахи грипу птиці в окремих країнах ЄС вплинули на виробництво м’яса птиці у цьому регіоні. Воно знову скоротилося 2022 року, хоча й менше, ніж роком раніше, на 1,7%. Зокрема, це було зумовлено падінням виробництва в основних країнах-виробниках, таких як Франція (–12%), Італія (–9%) та Німеччина (-3%). З іншого боку, Польща збільшила виробництво м’яса птиці на 6%.

Ураховуючи ситуацію на ринку птиці 2022 року, передбачається, що спалахи високопатогенного пташиного грипу (ВПГП) відбуватимуться протягом усього року, тобто вони не матимуть сезонного характеру, що виявиться серйозною загрозою для ринку протягом усього року. З іншого боку, виробництво птиці після усунення проблеми може швидко відновитися. Проте збиток для країн ЄС через скорочення експорту, спричинений запровадженням відповідних заборон на імпорт третіми країнами, має серйозний масштаб.

З 1 жовтня 2022 року по 10 червня 2023 року було виявлено 867 спалахів пташиного грипу у 21 державі — члені ЄС, майже 15,19 млн голів птиці потрібно було знищити. Більшість спалахів було виявлено у Франції, Угорщині та Польщі. Найбільші втрати поголів’я птиці зареєстровано у Франції (40% загальної кількості у ЄС), Італії (14%), Польщі (11%) та Угорщині (10%). Найчастіше потерпали ферми з утримання качок та індиків, а потім бройлерні ферми.

У січні-квітні 2023 року експорт м’яса птиці з ЄС до третіх країн знизився (–2%), але зростав у вартісному показнику (+9%), порівнюючи з тим самим періодом минулого року, що свідчить про зростання ціни на м’ясо птиці на світовому ринку.

З березня 2022 року ціни на бройлерів у ЄС почали стрімко зростати й досягли безпрецедентно високого рівня. Хоча станом на вересень 2022 року це зростання дещо сповільнилося, на початку 2023 року воно продовжило стійку тенденцію до зростання, а із середини червня знов почало знижуватись. Середня ціна на бройлерів у ЄС досягла 263,35 євро/100 кг, що становить рівень 1-го тижня січня. Середньомісячна ціна в липні становила 277,10 євро/100 кг, за рік ціна зросла на 6,5%.

У січні-квітні 2023 року імпорт птиці у ЄС з третіх країн зріс за обсягом на 14%, за вартісним показником на 31% проти аналогічного періоду минулого року. Найбільше імпорт в ЄС зріс з України, Бразилії, Таїланду, Китаю, Боснії та Герцеговини. Імпорт із Великої Британії й далі суттєво скорочується. Імпорт із Бразилії, Таїланду та України становить майже 82% загального імпорту птиці у ЄС.

Після набуття чинності Регламенту про автономні торговельні заходи 2023/1077 31 травня 2023 року Україні було надано безмитний доступ до ринку ЄС з квотуванням безмитних квот ще на один рік — до 5 червня 2024 року. Однак запроваджено ретельний моніторинг для чутливих продуктів. За перші 27 тижнів 2023 року імпорт м’яса птиці у ЄС з України досяг 125 740 т, збільшившись на 87% проти перших 27 тижнів 2022 року. У цій категорії імпорт замороженого м’яса досяг 63 934 т (зростання на 55%).

У січні-квітні 2023 року імпорт яєць у ЄС збільшився за обсягом на 261%, порівнюючи з тим самим періодом 2022 року. Імпорт зріс від більшості постачальників, зокрема з України, Туреччини, Індії, Албанії, Аргентини та Північної Македонії, але зменшився з Великої Британії, Швейцарії, США та Норвегії.

За перші 27 тижнів 2023 року дані нагляду TAXUD (не повністю стабілізовані за останні тижні) показали, що імпорт яєць у ЄС досяг 22 661 т, збільшившись на 204% проти перших 27 тижнів 2022 року.

ПРОГНОЗИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Підсумовуючи, можна сказати, що Україна й далі рухається в правильно напрямі, збільшуючи постачання продукції як до країн ЄС, так і в східні країни. Довгостроковий прогноз щодо розвитку галузі наразі складно зробити, проте можна впевнено сказати: поголів’я птиці збільшується і виробництво м’яса птиці було і є перспективним для України. Водночас зниження цін на основну групу кормів цього року дозволить галузі швидше відновитися.

Птахівництво розвивається

Більшість птаховиробників в Україні, чиї потужності не постраждали внаслідок бойових дій, нарощують поголів’я, налагоджують нові логістичні маршрути для експорту своєї продукції та поступово виходять на довоєнні обсяги виробництва. Про ринки продукції птахівництва, перспективи галузі, напрями її розвитку та експортні можливості розповів Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України».

— Пане Сергію, що сьогодні відбувається на птахівничому ринку України? Як на нього вплинула війна і які наслідки це матиме для виробників птахівничої продукції?

— Війна негативно вплинула на функціонування всіх підприємств галузі птахівництва, їх економічний стан, долі працівників.

Цілковитий хаос і не розуміння того що відбувається, порушення всіх логістичних маршрутів, мобілізація і звільнення працівників, зупинка експорту, заборона імпорту, проблеми із забезпеченням добовим молодняком, кормами, кормовими добавками, ветеринарними препаратами, порушення строків розрахунків за поставлену продукцію, брак обігових коштів, брак пального — це лише частина того, з чим стикнулися виробники в останні дні лютого і що вирішували протягом перших місяців війни.

Водночас з перших днів війни державні органи робили все для забезпечення стабільної роботи виробників продовольства, зокрема продукції птахівництва, та мінімізації негативного впливу на галузь в умовах воєнного стану.

Оскільки до таких подій в країні птаховиробники не були готові, відбулися порушення в планових посадках птиці, строках її утримання та забою. Виробники яєць змушені були позапланово позбуватися поголів’я курей-несучок. Деякі невеликі підприємства взагалі почали пропускати посадки птиці, на що впливала як невизначеність розвитку воєнних дій, так і відмова постачальників молодняку фізично його доставляти на вирощування в Україну.

Виїзд значної частини населення за межі держави, внутрішньодержавне переміщення людей, зниження купівельної спроможності населення через втрату чи скорочення заробітних плат, фактична зупинка експорту призвели до скорочення споживання продукції птахівництва та накопичення значних залишків на підприємствах.

І тут як ковток свіжого повітря для галузі стало позитивне розв’язання питання транзиту тваринницької продукції, зокрема птахівництва, через кордони країн ЄС. Це дало можливість в травні — червні розвантажити залишки й стабілізувати внутрішні ціни.

На жаль, бойові дії та окупація територій позначились і на виробничих потужностях галузі птахівництва. У Херсонській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській областях є втрати виробництв, що найбільш відчутно вплинуло на виробництво яєць в країні.

За нашими оцінками, промислове виробництво м’яса птиці скоротилося за 6 місяців на 3% і становить 565 тис. тонн. Уже з квітня почалося поступове відновлення посадок птиці на відгодівлю, а в травні кількість посадженої птиці майже досягла рівня минулого року. Це свідчить про поступове відновлення виробництва і передусім невеликими підприємствами. Промислове ж виробництво яєць — 2,9 млрд штук, зменшення становить близько 20%.

Цінові тренди на продукцію птахівництва, завдяки зниженню цін на зернові, олійні та продукти їх перероблення, що є основними складовими комбікормів для птиці, залишилися практично на довоєнному рівні. Це дуже важливо для споживачів, адже продукція галузі є соціально значущою та повинна бути доступною у такі важкі часи для всіх громадян.

— Як змінився експорт птахівничої продукції?

— Воєнні дії повністю змінили логістику експорту продукції птахівництва з України. Якщо до цього переважну частину експортували морськими шляхами і лише частину постачань до країн ЄС забезпечували автомобільним транспортом, то зараз повністю всі вантажі вивозять до країн ЄС автомобільним транспортом, а транзит відбувається вже через порти Польщі, Румунії, країн Прибалтики. Це призвело до здорожчання перевезень, дефіциту рефрижераторів, черг на сухопутному кордоні України з країнами ЄС, що негативно позначилося на обсягах експорту продукції.

За шість місяців поточного року експорт м’яса птиці становив 198 тис.тонн, що на 9% менше аналогічного періоду минулого року. Попри провальний експорт в березні, вже в червні українські експортери відновили обсяги постачань на зовнішні ринки. Експорт яєць — 228 млн штук, скорочення становить 42% до попереднього року.

— Як позначиться відкриття нових ринків збуту на українських птаховиробниках? Чи покращиться співпраця з Великою Британією?

— Відкриття нових ринків збуту повинно позитивно впливати на торгівлю, однак з початку року продукцію птахівництва експортують до раніше відкритих країн. До Великої Британії українські виробники мали і раніше право експорту, єдине що існувало обмеження торгівлі через спалахи пташиного грипу в Україні. А от скасування ввізних мит і квот на імпорт продукції птахівництва з України країнами ЄС та Великою Британією дає змогу значно збільшити експорт саме на ці ринки, які до цього мали кількісні обмеження, а торгівля поза квотами робила нашу продукцію не конкурентоздатною на європейських ринках. Такий крок з боку наших партнерів є суттєвою підтримкою українських товаровиробників в складний період для нашої країни, тому потрібно максимально скористатися цією нагодою для розширення присутності продукції птахівництва на ринках країн ЄС та Великої Британії.

Сьогодні вітчизняні виробники налагоджують нові логістичні маршрути для експорту своєї продукції, тому є впевненість у повноцінному відновлені та нарощуванні зовнішньої торгівлі продукцією птахівництва вже найближчим часом.

— Що нині відбувається з імпортом м’яса птиці?

— Імпорт м’яса птиці за перше півріччя 2022 року становить 35 тис. тонн, що на 37% менше від аналогічного періоду минулого року. Скорочення відбулося передусім через зниження попиту з боку переробних підприємств, які теж зазнали значного впливу воєнних дій.

— Як розвиватиметься ринок птахівництва в Україні? Чи відбудуться глобальні зміни на ринку, наприклад зміняться основні гравці? Чи можна вже робити прогнози?

— Воєнні дії та окупація територій фізично не позначилися на виробничих потужностях основних виробників м’яса бройлерів. Чого не можна сказати про виробників яєць, де втрачено низку провідних підприємств в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях. Тому, на превеликий жаль, тут будуть зміни в обсягах виробництва основних гравців.

Ринки продукції птахівництва залишаються профіцитними, що в умовах воєнного стану, мабуть, добре для продовольчої безпеки держави, але це негативно впливає на фінансові результати діяльності сектору. Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього попиту найближчим часом не варто, тому надважливим напрямом збуту м’яса бройлерів буде експорт, тим паче зараз складаються дуже сприятливі цінові тренди на деяких ключових ринках.

Виробники ж яєць традиційно будуть більше орієнтуватися на внутрішній ринок, однак перероблення і експорт будуть важливими каналами збуту для збалансування ринку та підтримки належного рівня прибутковості яєчного сектору.