«Гласність» — політичний курс керівництва КПРС у роки «перебудови», спрямований на запровадження обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова.

У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.

Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках.

реформи, здійснені після приходу до влади в березні 1985 М. Горбачова. Метою реформ було подолання кризи, викликаної зростаючою неефективністю тоталітарної політ.

Гласність сприяла формуванню культури дискусій, притаманної демократичному суспільству. Однак компартія України в умовах гласності ще намагалася контролювати суспільну думку та гостро реагувала на нові, незалежні оцінки історичних діячів.

Політика гласності і перебудови М. Горбачова створила в СРСР умови, за яких замовчувані десятиліттями проблеми національних груп і репресованих верств населення стали предметом суспільного і політичного обговорення. Позитивну роль зіграло відчутне покращення міжнародної ситуації і радянсько-германських відносин.

Гласність — це перехідний етап до свободи слова. Гласність забезпечувала більшу відкритість радянського суспільства. Вона давала можливість мати право на власну думку, самостійність та оригінальність політичного мислення і була складником …