Міома матки

Згідно з медичною статистикою, поява новоутворень в органах репродуктивної системи у жінок після 50 років зустрічається більш ніж у 50% випадків, проте останнім часом їх діагностують і в більш ранньому віці, починаючи з 18-20 років. Одним із найпоширеніших захворювань є міома матки, яка вперше була описана у 1973 році, а сьогодні посідає 2-е місце серед усіх гінекологічних хвороб. За своєчасної діагностики успішно вирішити проблему допоможе оперативна гінекологіяОднак якщо ігнорувати симптоми хвороби, існує ризик небезпечних ускладнень.

1. Що таке міома матки
2. Чим небезпечна міома матки
3. Причини міоми матки
   1. Психосоматика міоми матки
   1. Субсерозна міома матки
   2. Субмукозна міома матки
   3. Інтерстиціальна міома матки

   Що таке міома матки

   Міома матки – це вузлувате скупчення нових сполучних або фіброзних клітин органу на тлі гормональних змін, стресів, а також із низки зовнішніх причин.

   Структура міоми матки є клубком переплетених м’язових волокон органу. Доброякісне утворення може мати різні розміри та поступово збільшуватися, порушуючи менструальний цикл, викликаючи кровотечі та сильні болі.

   Розвивається хвороба поступово. На початковій стадії м’язові клітини починають ділитися, внаслідок чого з них формуються пухлинні утворення невеликого розміру — лише кілька міліметрів. Згодом вузол розростається, стискаючи сусідні органи, збільшуючи живіт жінки та доставляючи сильний дискомфорт.

   Залежно від того, які клітини беруть участь у формуванні новоутворення, пацієнтці може бути встановлений діагноз фіброміома (фіброзна пухлина) або лейоміома (утворення клітин гладкої мускулатури).

   На сьогоднішній день хвороба діагностується у більш ніж 20% жінок репродуктивного віку.

   Для запису на прийом залиште Ваш номер телефону

   Чим небезпечна міома матки

   Сам по собі вузол на матці, особливо якщо він невеликого розміру, не завдає жінці незручностей і не викликає будь-яких неприємних симптомів, однак у міру розвитку захворювання ризик небезпечних ускладнень значно зростає. Можливі такі ускладнення:

   • нерегулярний цикл та рясні менструації;
   • сильний гострий біль у нижній частині живота;
   • викидні;
   • неможливість зачати дитину та наступне за нею безпліддя;
   • переродження вузлів у злоякісні новоутворення.

   Щоб уникнути подібних наслідків, необхідно регулярно (не рідше одного разу на рік) проходити огляди у гінеколога та звертатися до лікаря з появою будь-яких нових симптомів.

   Причини міоми матки

   Точні причини появи міоми на матці до кінця невідомі, проте, враховуючи той факт, що освіта є гормонозалежною, основною серед них є зміна гормонального фону. Також до причин, через які з’являються вузли в матці, відносять:

   • гінекологічні та загальні захворювання, що викликають гормональний дисбаланс;
   • порушення жіночого циклу, тривала відсутність менструацій, інтенсивні щомісячні кровотечі;
   • спадкова схильність;
   • штучне переривання вагітності та викидні;
   • безпліддя;
   • хвороби, що передаються статевим шляхом, та інфекційні хвороби репродуктивної системи;
   • залозодефіцитна анемія;
   • цукровий діабет;
   • зайва вага;
   • гіпертонія;
   • стрес і депресія.

   Психосоматика міоми матки

   На сьогодні медиками також встановлено, що доброякісна пухлина матки може виникнути під впливом психосоматичних факторів. Її появі можуть сприяти:

   • безпліддя і, як наслідок, відчуття себе неповноцінною жінкою та депресивні стани, що виникають на цьому тлі;
   • аборти та почуття провини за перервану вагітність;
   • виношування небажаної вагітності;
   • трудоголізм, високе навантаження та постійний стрес на роботі;
   • образа на чоловіка чи партнера та накопичення негативних емоцій;
   • страх перед інтимними відносинами;
   • сексуальне незадоволення.

   Симптоми міоми матки

   Симптоми захворювання залежать як від причин його розвитку, так і від віку пацієнтки, наявності у неї інших супутніх хвороб, типу та розташування пухлини. Загалом лікарі виділяють такі характерні ознаки міоми матки:

   • Збільшення тривалості менструації та кількості щомісячних виділень.
   • Анемія, викликана рясними менструальними кровотечами, що супроводжується загальною слабкістю та зниженням тиску.
   • Больові відчуття в нижній частині живота, паху, попереку, спричинені тиском пухлини на матку та сусідні органи. У період менструації біль може набувати переймоподібного характеру.
   • Порушення дефекації та сечовипускання.
   • Неможливість зачаття чи виношування плода.

   Стадії міоми матки

   Міома в матці розвивається поступово і в процесі зростання проходить чотири стадії розвитку:

   • 0 стадія – початкова фаза патологічного процесу, що діагностується при утворенні вузлів на ніжці, розташованих у черевній порожнині, але не проростають в ендометрій;
   • 1 стадія – вузлувата міома матки наполовину проросла у міометрій;
   • 2 стадія – вузли більш ніж наполовину проростають у тканині міометрію;
   • 3 стадія – освіти повністю зрощені зі слизовою оболонкою.

   Для запису на прийом залиште Ваш номер телефону

   Види міом матки

   Типи міоматозних вузлів розрізняють залежно від їхнього складу, і навіть від локалізації новоутворення. Існують такі види міом:

   • субсерозний;
   • субмукозна;
   • інтерстиційна.

   Субсерозна міома матки

   Утворення субсерозного типу проростають у бік черевної порожнини, за рахунок чого змінюють контури та форму матки. Даний тип пухлини хірурги у Дніпрі можуть видалити найпростіше, тому що новоутворення практично не пов’язане з глибокими шарами органу.

   Субмукозна міома матки

   Субмукозний вузол, або, як його ще часто називають в медицині, підслизовий, відрізняється тим, що розташований на мінімальній відстані від ендометрію, внаслідок чого росте не назовні, а в маткову порожнину. Наявність такої освіти призводить до тривалих і рясних менструацій, скоригувати які не допомагає навіть гормональна терапія, тому єдиним методом лікування в даному випадку є оперативне втручання.

   Інтерстиціальна міома матки

   Міжм’язове утворення розташовується безпосередньо в м’язових стінках органу і проростає назовні від порожнини матки, через що таку пухлину часто називають подбрюшинной міомою матки.

   Діагностика міоми матки

   Як правило, фіброміома виявляється під час регулярних оглядів у гінеколога. Для визначення типу освіти, його точної локалізації та розмірів лікарі призначають пацієнтці ряд інструментальних та лабораторних досліджень, зокрема:

   • кольпоскопія – детальне обстеження шийки матки під мікроскопом;
   • УЗД дозволяє визначити локалізацію вузлів та їх розміри, встановити, чи змінена форма матки і яка товщина ендометрію в зоні освіти;
   • комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія – дозволяє максимально точно визначити розташування, кількість та розміри новоутворень та встановити їх тип та природу;
   • гістероскопія – Глибокий огляд статевих органів за допомогою спеціального приладу з доступом через піхву;
   • лабораторні аналізи мазків з піхви, крові, сечі (загальні та специфічні на гормони та онкомаркери).

   Як лікувати міому матки

   Схема лікування міоми безпосередньо залежить від стадії захворювання, локалізації та кількості новоутворень.

   При появі порожнини матки вузлів невеликого розміру, які ростуть чи ростуть дуже повільно, пацієнтці показані регулярні огляди у гінеколога і спостереження. На початковій фазі зменшити розміри утворень можна за допомогою медикаментозної терапії, особливо якщо жінка планує вагітність, а хвороба протікає безсимптомно.

   У лікуванні застосовують:

   • негормональні препарати – протизапальні лікарські засоби з імуномодулюючим ефектом;
   • оральні контрацептиви та гормональні препарати — медикаменти, основною речовиною яких є прогестерон, сприяють зменшенню розмірів вузлів, у тому числі при підготовці до оперативного втручання.

   За наявності несприятливих симптомів, таких як болі, тривалі та рясні менструальні кровотечі, пацієнтам показано міомектомія – Хірургічна операція з видалення новоутворення. Тип втручання визначають залежно від локалізації та розмірів пухлини, які вимірюються у тижнях вагітності. Обсяг вузла 9 і більше тижнів вагітності є прямим показанням до операції.

   У сучасній хірургії застосовуються такі методи оперативного лікування:

   • гістероскопія – видалення освіти резектоскоп з доступом через піхву.
   • Лапароскопічна операція – малоінвазивне органозберігаюче втручання, яке проводиться мікроінструментом через невеликі проколи очеревини.

   Лапаротомія – відкрита абдомінальна операція з доступом через розріз черевної стінки, що призначається для видалення пухлин великого розміру.

   Дієта при міомі матки

   Харчування при міомі матки має бути повноцінним, різноманітним та збалансованим. Спеціальна дієта спрямована на зниження рівня холестерину, що підвищує рівень естрогену в організмі, і передбачає вживання:

   • достатньої кількості тварин та рослинних білків;
   • нежирного м’яса та риби;
   • насіння та горіхів;
   • злакових каш;
   • яєць та кисломолочних продуктів;
   • хліба грубого помелу;
   • овочів;
   • рослинних жирів у формі натуральних олій.

   У міжсезоння корисний здоровий раціон варто доповнити прийомом вітамінно-мінеральних комплексів, які допоможуть доповнити дефіцит корисних речовин.

   Що не можна при міомі матки

   У разі підтвердження діагнозу міома жінці слід негайно перейти на дієтичне харчування, яке виключає з раціону такі продукти, як:

   • швидкорозчинні вуглеводи;
   • будь-які солодощі;
   • жирні сорти м’яса і риби;
   • копчені, солоні, консервовані продукти;
   • випічку.

   Крім обмежень у харчуванні, при новоутвореннях у порожнині матки також заборонені деякі дії та косметичні процедури, зокрема:

   • будь-які теплові маніпуляції, гарячі компреси;
   • відвідування парної;
   • тривале перебування на пляжі або у спекотному місці;
   • інтенсивний масаж у ділянці живота та прилеглих частин тіла;
   • лімфодренажні масажі та ультразвукові процедури для схуднення.

   Що таке міома матки? Чи є вона небезпечною? Чи може стати причиною безпліддя? Відповідає онкогінеколог Лікарні ізраїльської онкології LISOD Інна Суботіна

   Міома — новоутворення з м’язового шару тіла матки, т. з. міометрії. Ця доброякісна пухлина репродуктивних органів жінки найбільш поширена, зустрічається у жінок після 35 років у 25-30% випадків. Однак сьогодні все частіше захворювання діагностують і в більш ранньому віці. Терміни-синоніми міоми — фіброміома, лейоміома.

   Міома матки може бути фоновим захворюванням у розвитку гіперпластичних, атипових захворювань ендометрія: слизової оболонки тіла матки, в тому числі раку. Тому перед хірургічним втручанням з приводу міоми обов’язково виконують біопсію ендометрія або проводять діагностичне вишкрібання порожнини матки, щоб виключити рак слизової оболонки.

   При виявленні раку ендометрія або атипових змін кардинально змінюються і методи обстеження, і обсяг операції, і стратегія і план лікування. У таких випадках пацієнтка повинна лікуватися і надалі спостерігатися тільки у лікаря-онкогінеколога.

   Як діагностують міоми?

   Наявність міоми матки найчастіше визначає лікар-гінеколог під час бімануального огляду на гінекологічному кріслі за умови збільшення розмірів матки, її деформації, бугристости і т.д., що підтверджується при ультразвуковому дослідженні (УЗД). Трансвагінальне УЗД дозволяє виявити міоматозні вузли невеликих розмірів на самому початку їх виникнення, а також визначити розміри, структуру, розташування, характер росту, інтенсивність кровопостачання, збільшення в динаміці.

   Чи може міома матки бути причиною безпліддя?

   Да, може. Іноді при підслизовому розташуванні міоматозного вузла з деформацією порожнини матки, перекритті отвіра маткової труби або стисненні внутрішнього зіву шийки матки створюються перешкоди для просування сперматозоїдів або імплантації заплідненої яйцеклітини, що може стати причиною безпліддя.

   Що робити, якщо міому виявляють під час вагітності?

   Міома невеликих розмірів без деформації порожнини матки часто не впливає на перебіг вагітності. При виявленні багатоузлової форми або при великих розмірах міоми необхідний ретельний нагляд акушера-гінеколога, оскільки це може стати причиною загрози переривання вагітності, передчасних пологів, а також ускладнень в післяпологовому періоді.

   Як лікують цю пухлину?

   Спеціального медикаментозного лікування міоми матки немає, оскільки не встановлені точні причини її виникнення. Прийом деяких препаратів може призупинити її зростання, проте повне зникнення цієї пухлини неможливе.

   Радикальним методом лікування є гістеректомія — видалення матки зі збереженням яєчників або без збереження, в залежності від віку жінки. У сучасній гінекології методом вибору все частіше стає органозберігаюча малоінвазивна операція — лапароскопічна (а при підслизовій локалізації вузла — гістероскопічна) консервативна міомектомія. Цей метод дозволяє не тільки виконати радикальну операцію, тобто позбутися міоматозного вузла, але й зберегти матку, надаючи жінці можливість виносити і народити дитину. В LISOD такі операції успішно виконують.

   Чи завжди є необхідність видаляти міому?

   Показанням до оперативного лікування міоми матки є збільшення її розмірів в динаміці, рясні кров’янисті виділення під час менструації і між ними і больовий синдром, пов’язаний із наявністю міоми, яка здавлює суміжні органи і порушує їх функцію. В інших випадках міома матки підлягає динамічному спостереженню: УЗД органів малого таза кожні півроку.

   Іноді жінки, маючи доброякісні утворення, свідомо йдуть на видалення матки. Чи правильно це? Чи не завдасть така операція шкоди жіночому організму, навіть якщо жінка вже не знаходиться в репродуктивному віці?

   Видалення матки не несе шкоди жіночому організму, оскільки це м’язовий орган з однієї-єдиною функцією — виношування плоду. Якщо операція виконана грамотно досвідченим фахівцем із застосуванням лапароскопічного малоінвазивного доступу, то ризик ускладнень зводиться до мінімуму, період реабілітації проходить швидко і безболісно. Пацієнтки, які проліковані в LISOD, після таких операцій, виписуються додому на 2-3 добу. В подальшому їх консультує гінеколог-ендокрінолог для вирішення питання про необхідність призначення замісної гормонотерапії (якщо було видалення яєчників) і підбору індивідуальної схеми корекції вуглеводного, ліпідного обміну, вітамінів і мінералів.

   Проведення операції повинно бути обґрунтованим, перш за все з огляду на якість життя пацієнтки. Я вважаю це правильним при наявності показань і бажанні жінки. Щоб прийняти вірне рішення, необхідна консультація і огляд компетентного лікаря, який складе алгоритм обстеження та лікування пацієнток з діагнозом міома матки.